Виховна година "Україна нині і повік"

Виховна година «Україна нині і повік»

Мета : виховувати любов  і повагу до рідної землі, до природи рідного краю, людей; формувати переконаністьу нетлінності духовних скарбів народу; познайомити учнів із рослинами – символами, їх значення; розвивати пам'ять, творчу уяву, мислення, артистизм; формувати почуття патріотизму та національної свідомості; спонукати дітей до розуміння своєї значущості в країні;

Учитель.  Що то, діти, за країна – неба синього блакить,

На ланах у серпні жито стиглим золотом блищить?

1 дитина.  У якій, скажіть, країні клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії, негаразди всіх стихій?

2 дитина.  У якій іще країні земля родить так охоче?

Наче пісня солов’їна – мова ніжна і співоча?

3 дитина.  Гори є і полонини, є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна невимовної краси!

4 дитина Люди мудрі, працьовиті у країні тій живуть

На чуже не зазіхають і свого не віддадуть.

Учитель.   Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни

У якій разом із нами народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином і, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу, розбудовувать державу.

5 дитина. Отже, зветься ця країна, незалежна і єдина – Наша ненька –

Разом. Україна!
 

     Діти , сьогодні ми поговоримо з вами про нашу Батьківщину – про Україну. Ми живемо у гарній  країні. Моя Україно!... Скільки в цьому слові тепла, ніжності, любові. Це отча земля, рідний край, де ми народилися. Це тихі озера, калинові гаї , народні пісні, яких співали наші діди, наша рідна мова. Не можна уявити себе без України, без її колосистих нив, які тихенько розмовляють з вітром; без її зелених лугів, що вражають своїми барвами.

(учень розповідає вірш)

Вірш «Усе моє , все зветься Україна»

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
 

 

Учитель.    Батьківщина – це те місце , де народилася людина, де промайнуло її дитинство із дивом – казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою. Батьківщина – це рідний дім, де завжди чекають на нас наші рідні. Батьківщина – це стежка ,якою ти пішов до школи.

    Сотні видатних українців були та залишаються творцями світової літератури. Художники та науковці , політики та композитори, актори та письменники – всі вони дають нам можливість за кордоном чи вдома з гордістю сказати : « Я – українець».

                                 Пісня «Українці».

У вишиванці в свята й будні

Моя Вкраїна хай цвіте.

Тут мудрі і веселі люди –

Таких немає більш ніде.

Гуцули, бойки, подоляни

І відчайдушні козаки,

Поважні, ґречні галичани –

Мої ви любі земляки!

 

Приспів:

Українці, ми - єдина сім'я!

Співуча мова, пшенична земля,

Чиста й ніжна, наче пташка на калині,

Вдячна, що я народилась в Україні!

 

Волинь, Покуття, Чорне море –

Усі під небом ми одним –

Дунай, Дніпро, бескиди, гори,

Бо Україна – це наш дім.

Дзвенять піснями буковинці –

До Запоріжжя йде луна.

Одна родина – українці,

Це наша рідна сторона

 

У всьому світі кожен зна :

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна – єдина-

Це наша славна Україна.

Про Україну , рідний край

Ти завжди, завжди пам’ятай.

Учитель .Діти, чи знаєте ви , як зявилося слово «Україна»? (діти відповідають : слово Україна утворилося від слова край , що означає земля , яка знаходиться на краю). Давайте подивимось та послухаємо легенду про Україну. ( перегляд відео).

Учитель. Слова , що йдуть від серця – найщиріші та найтепліші. Тому , пропоную вам виконати вправу «Україна як сонечко». (Діти виходять до карти України і кріплять на неї слова-цеглинки: мила, дорога, славна, рідна, свята, чарівна, чудова, прекрасна, щедра, гарна, мальовнича, люба, красива, неповторна, єдина, співуча, милозвучна, солов’їна, калинова)

Учень.

 Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща у світі.

 Моя Україна - це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

 Красиві пейзажі і гори високі,

 Маленькі струмочки і ріки глибокі.

 Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

 Сади чарівні, мальовничі села,

Моя Україна – це пісня весела.

 Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі – єдина.

Учитель. Давайте згадаємо що є державними символами нашої країни, адже як відомо, кожна країна має свій Герб, Прапор, та Гімн.

Давно-давно жила колись жінка. Вона мала трьох синів. Росли вони чес­ними, сміливими, дуже любили свою матусю. Підросли і вирішили піти у світ. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку про себе подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. Як його назвали? (Тризуб) Настала черга середнього сина. Йому мати подарувала в дорогу синьо-жовту тканину. Своїми звитяжними ділами прославляв він свою матір. Яке ім’я одержав середній син? (Прапор) А там, де був найменший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мати своєму наймолодшому синові пода­рувала красивий солов’їний голос. Одержав син за свій голос і величний спів ім’я Гімн.

Отже, який наш прапор?

— Прапор — символ незалежної держави. Прапор України — блакитно-жовтий. Його кольори означають синє небо та золоту ниву. Кольори на прапорі «читають» згори донизу.

А тризуб?

— Тризуб — це Герб України. Він золотий на голубому тлі. Відображає триєдність життя: батько — мати — дитя, які символізують силу, мудрість, любов. На ньому можна прочитати слово Воля.

А як називається наш державний Гімн?

Державний Гімн України — це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Називається він «Ще не вмерла України і слава, і воля...». Його слова написав поет Павло Чубинський, а музику — композитор Михайло Вер­бицький. Коли звучить Державний Гімн, потрібно обов’язково підвестися, цим ми виявляємо особливу пошану до наших державних святинь.

 

Гра «Конверт запитань» на столі лежить конверт, учні підходять і дістають з нього аркуш із запитаннями та відповідають)

Коли звучить Державний Гімн України? (Під час урочистих подій)

Коли святкують День незалежності України? (24 серпня)

Хто написав текст Гімну України? (Павло Чубинський)

Що символізує тризуб? (Волю, славу, силу)

Коли святкують День Конституції України? (28 червня)

Що символізують кольори українського прапора? (Синій – небо, жовтий – пшеничне поле)

 

Учитель. А що ж є народним символом українців? Це батьківська хата, святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, і вірний своєму краю лелека. Всі вони – наші давні та добрі обереги. Тваринні символи, рослинні символи, одяг, писанка, рушник, та навіть волосся.

Діти , пропоную вам відгадати про який символ буде йти мова.

1.Цей символ є символом кохання, краси та щастя. Навесні він вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена ,у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Ним уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікуються. Про цей символ складено багато легенд та пісень.(Калина).

На городі біля тину
Чепурилася калина.
Почепила ягід грона,
Мов намистечко червоне,
І співала ніжно й тихо:
- Не робіть калині лиха,
Не ламайте, бо калина –
Це маленька Україна!

 

2.Цей символ супроводжує людину від народження до смерті. Його образ відтворено в народних піснях ,прислів’ях, загадках, легендах , у творах письменників.(Рушник)

Подивись, як цвітуть
Рушники, наче квіти весняні.
Людям радість несуть
Кольори ті жаркі, полум’яні.
А буває: журба
Відгукнеться хрестом почорнілим.
Вишивалась судьба —
І стривожене серце бриніло.
Рушники, рушники...
Та краса мої очі милує.
Хоч минають роки,
А народ береже їх, шанує.

 

3.Цей символ  - національна святиня , бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь – зв'язок що не переривається віками. (Вишиванка).

Вишиванка до імені.

 

 

4.Цей символ є символом довершеності. Він є частиною українського національного костюма. Їх плетуть з живих квітів. Тому це не просто прикраса , а й оберіг.(Вінок).

У віночку нашім 
Різнобарвні квіти — 
Символ України 
І дарунок літа. 
Тож усім на нього 
Подивитись любо: 
Гілочку зелену 
Узяли у дуба, 
Квіточку любистку, 
Щоб усіх любили, 
У барвінку листя, 
Аби довго жили. 
Чорнобривців квіти, 
Щоб чорніли брови, 
Кетяги калини — 
Для краси й любові.
У вінок вплітають 
Колосочки жита, 
Щоб могли багато 
І в достатку жити. 
А в червонім маку, 
Що цвіте у полі, 
Кров людей, пролита 
У боях за волю. 
Є ще різні квіти 
В нашім ріднім краї, 
Їх веселе літо 
У вінок вплітає.

 

5.Це символ Сонця, життя, його безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя, радості.(Писанка).

Я з-за столу не вставала
На яєчку малювала 
Роду нашого святиню — 
Українську берегиню.
Гарна писанка у мене,
Бо вона для тебе, нене!

 

6.Він -символ багатства через плодючість природи , що приходить після Небесного весілля, на якому Місяць – молодий, а Сонце – наречена. Тому на ньому обов’язково має бути знак Сонця – Хрест.(Коровай)

7.Цей символ святий та вільний, він співець добра і кохання, символ весни і волі , високого натхнення і неперевершеного таланту.(Соловей)

8.Він є символом любові до батька – матері, котрі благословили тебе на світ , а тому це й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі.(Лелека).

З океанів далеких
Прилетіли лелеки,
Посідали край хати,
Щоб гніздо будувати.
Де лелеки осядуть –
Вдосталь щастя і ладу,
Щоб раділа родина,
Щоб цвіла Україна!

9.Цей символ є символ матері, дівчини – нареченої, символ світового дерева, життя.

(виходить мати й дочка)

Мати .Дивися , доню , як рясно вишенька наша цвіте. А чи знаєш, мила донечко, легенду про вишню?

Дочка. Ні , мамо, не знаю. Розкажіть.

Мати. У далекі – далекі часи, коли на нашу  землю напали вороги одна сімя стала на захист своєї домівки: 5 братів, мати й батько – всі загинули, а доньку мати заховала. І ось, коли пішли вороги, донька вийшла зі схованки та поховала матір у саду. І виросло на тому місці деревце: вкрилось воно білим цвітом,а потім зачервоніло ягідками. Зїла донька одну ягідку та й заснула. І сниться їй , що мати шепоче:  «Видиш ня, доню, видиш ня? Виш ня?» І з того часу назвали дерево вишнею.

Дочка. Яка чудова та водночас сумна легенда. Плакати хочеться ,мамо.

Мати. Ой , доню, не сумуй, не журися. Будеш ти щасливою. Ходімо вечеряти.

Учитель . Ну , що ж пропоную зіграти у гру. Ви стаєте у коло та передаєте ложку по колу називаючи українську страву. (діти стають до гри). Виграє той ,хто назве найбільше страв. Якщо не можете назвати страву , то сідаєте.

А зараз ми перевіримо  як ви знаєтеся на народній мудрості. Ваше завдання поставити слова в правильному порядку , щоб утворилося прислів’я.

 

 

калина, України, нема, і, Без, верби (Без верби і калини нема України)

вербиця, здорова, там, срібліє, Де, водиця (Де срібліє вербиця, там здорова водиця)

 

земля, в, жмені, і, Рідна, мила (Рідна земля і в жмені мила)

край, життя, За, рідний, віддай (За рідний край життя віддай)

 

умій, мати, Батьківщина, неї, постояти, за (Батьківщина – мати, умій за неї постояти)

без, як, Батьківщини, людина, без, пісні, соловей (Людина без Батьківщини – як соловей без пісні)

 

край, звичай, Кожний, має, свій (Кожний край має свій звичай)

мила, де, мати, Та, родила, земля (Та земля мила, де мати родила)

Учитель. Найдорожче для людини та земля , де вона народилася. Недаремно кажуть в народі : «Та земля мила, де мати народила». Що ж діти , наша виховна година добігає кінця. Сподіваюсь вам було цікаво та пізнавально. Пропоную вам написати слова вдячності та побажання до України.

Діти на птахах пишуть слова вдячності любові до України, побажання та кріплять навколо обрисів України свої голубки)

Пісня «Нехай квітує Україна».

Закохана у волю,

Закохана в життя,

Зазнала і недолю,

Терпіла забуття.

Так хочу сонцем гріти,

Цвісти для всіх людей,

Вогнем завжди горіти

В серцях своїх дітей.

 

Приспів:

Нехай квітує Україна

В духмяних сонячних садах!

Нехай збирається родина -

Наш оберіг у всіх віках!

Привітною хай буде доля,

Не буде заздрості і зла!

Цінуймо, браття, нашу волю,

Нам треба жити для добра!

 

Я вірю, все минеться

І прийде новий час:

Світ щиро усміхнеться

Від радості за нас.

Я – Україна-мати

І Берегиня літ.

Я хочу об'єднати

Весь український рід!

 

Приспів.

 

Учитель. Життя іде. Барвистими маминими рушниками стеляться в широкий світ дороги. Дорослішають діти, сивіють матері. Але ніколи не старітиме наша квітуча Українська земля. Її майбутнє – у ваших руках. Бережіть історію України, її мову, природу! Любіть Україну, любіть свій край, бережіть його, плекайте!