Сценарій виступи агітбригади «Юний пожежник»
Поема про Прометея
Мудрістю своєю,
Своєю владою суди!
Суди десницею твоєю!
Та не уникнути біди!
-Ти що, мій раб,
Чогось злякався?
Тебе яка тривога їсть?
Не сподівався,
Що викличу у тебе злість.
Що з тобою?
Чому душа твоя тремтить?
Ти готуйсь до бою!
А я...А я...
О, ця жорстока мить!
- Мені набридли твої скиглі.
Кажи, що ти рознюхав тут, плебей.
О повелителю богів!
Я раб твій, немічний і кволий.
Померти б краще я волів,
Ніж цю жахливу
Жорстоку новину пізнати.
І не шкодую я голів,
Тих зрадників,
Що їм ти будеш відтинати.
А жаль мені, що так в омані
Ти усього не помічав.
І в своїй владі, мов в дурмані,
Що на Олімпі коїться, не знав.
Що сталося? Лютує Гера знов?
Чи заманулося щось смертним?
Чи знову десь проллялась кров?
Зник божественний вогонь!
Я бачив, бачив перший,
Він тримав його межі долонь!
Вогонь священний, і він мій!
Але тепер він більш не твій.
Бо хитро обманув Афіну,
Проникнув в храм твій і тоді
В очаг просунув він тростину,
Займав вогню і швидко зник.
Кажи, хто вкрав вогонь мій для людей?
Твій радник, Зевсе, Прометей.
Обрушу я на голову його.
Нехай віднині він боїться
Зевеса гніву одного!
Прометей:
Що вкрав я твій святий вогонь.
Знаю, як мене ти покараєш.
І пройде цвях крізь тло долонь.
І буду я прикутий до скелястих
Безкраїх гір, і що туди
Літатиме орел дзьбастий
Печінку рвати щодоби.
Та я вогонь віддав людині,
Навчив, як скористатись їм.
Тож знай, Зевесе, що віднині
Народ не є рабом твоїм.
Я дав вогонь йому, а значить – силу!
Не знатиме він холоду й нужди.
Я не кажу тобі: «Помилуй»,
Лише хвилину ще зажди.
Зевс:
Який страшний мій гнів. Але
Ти сам не знаєш, як себе караєш.
Ти нерозумний, мов дитя мале.
Ти людям дав вогню. Нехай.
Ти лише мені послугу цим зробиш.
Віднині, раднику, ти знай:
Вогнем їм стільки лиха ти наробиш...
Загорілилася стріха.
- 101!
Заїмився сарай!
Тут пожежа не стихне!
Рятуйте і край!
Замкнуло проводку.
і горить у квартирі вогонь!
- 101!
Слухайте сводку:
Скрізь пожежи! О боже боронь!
Там в жнива запалала вся нива,
Бо недопалок хтось кинув в жита.
Постраждала земелька свята!
Там учора горів в лісосмузі
Добрий клин молодих деревчат.
Шашлики, бачите, троє друзів
Влаштували отам для дівчат.
(статистика по району)
Де ж твоя радість?
Чи не є ти провина цього?
Гинуть дорослі,
І гинуть діти –
Може, вже досить всього?
Та я не корюся.
Я на сторожі поставлю людей,
Що вдень і вночі
(я не помилюся)
З вогню рятувати будуть дітей.
Я навчу цих людей
Як вогнем керувати,
Як заганяти у клітку його.
Як втому долати,
Бранд-бой можу дати,
Що їм з того?
Поки поміч поспіє -
Все спопеліє.
Повинні на вклик примчати.
Всіх же людей я беруся навчати.
(діти)
Як поміч надати
Тому, хто в пожежі горить.
І на вогонь, щоб його загасить.
- Якщо у хаті хтось залишився –
Негайно
Мокрим рядном обмотався –
Й вперед!
Ти постраждалого винеси звідти,
Де розлютився вогонь.
Вам треба дзвонити,
Дзвонити негайно
На 101!
А потім радіти,
Скрізь сльози радіти,
Будете разом.
Ти не один!
Розпалив багаття ,
Не забудь вперед по кругу
Землю обкопати.
Вогнище згасити.
Щоб не здумав ти його
Просто так лишити.
Вона не дрімає.
Вона полум ям жорстоким
Миттю запалає.
Вік технічного прогресу.
До електрики ми маємо
Купу інтересу.
Тож уважно користуйся
Технікою вдома.
І ніколи не пізнаєш,
Що то шок та кома.
І все мало йому!
- Сірники не давайте дітям!
Бо небезпечна виходить гра.
Небезпечніше іграшки нема.
що роблять проекти АЕС та метро,
ми вашим проектам завжди дуже раді,
аби до пожежі це не призвело.
На службі в людей віками стоїть.
В котлах пломеніє тепло і ясно,
- У пічці танцює, щоб вас обігріть.
- В реакторі атом розщіплює мирний,
- В каміні палає спокійний, сумірний.
- Вогонь Прометея – обережним з ним будь!
- Пожежну безпеку дивись не забудь!