ПОЗАКЛАСНА РОБОТА ПО ВИВЧЕННЮ РІДНОГО КРАЮ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

УДК 371

Жилін Сергій Валерійович,

заступник директора з НВР,

учитель географії КЗ «ХНВК №106»,

м.Харків

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА ПО ВИВЧЕННЮ РІДНОГО КРАЮ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

В даний час відзначається зростання інтересу до вивчення історії культури, природи рідного краю. Мала батьківщина дає людині набагато більше, ніж він в змозі усвідомити. На жаль, ми ще невміло використовуємо поєднання програмного та краєзнавчого матеріалу з метою формування в учнів загальнолюдських цінностей, уявлень про цілісність світу, природи, людини.

 Аналізуючи роботу з природознавства, прийшов до висновку, що учні мало знають про малу батьківщину, рідний край. Але навіть наявний невеликий обсяг матеріалу носить абстрактний характер. Неконкретність призводить до складності сприйняття і розуміння даного матеріалу. Щоб підвищити пізнавальний інтерес до історії краю, його сьогодення і майбутнього, до природи рідного краю, я звернувся до аналізу даної проблеми і пошуку шляхів її вирішення.

Для чого ж слід вивчати свій край? Що вивчати? Як викладати краєзнавчий матеріал?

Мета краєзнавчого освіти визначається, перш за все, віковими пізнавальними можливостями.

Початковий ступінь - вступний курс, який сприяє усвідомленню важливості навколишнього його світу.

Другий ступінь - об'єднання краєзнавства з іншими навчальними дисциплінами. При цьому не менш важливим етапом роботи з краєзнавства є цілеспрямована позакласна і позашкільна виховна робота. Велике значення має зв'язок з соціосредой (батьками, установами міста, здатними допомогти в освоєнні соціальної, культурної, природного середовища рідного краю). Така організація краєзнавчої роботи сприяє усвідомленню свого місця в навколишньому світі ( «Я - моє місто»), значення рідного краю в історії і культурі України ( «Я - моє місто, мій край, моя Вітчизна»). Вона не дозволяє скотитися на позиції місництва при вивченні краю і в той же час сприяє формуванню громадянськості.

Для чого ж вивчається свій край в початковій школі? Зупинюся на цьому більш детально. Саме в початковій школі закладаються основи пізнавального інтересу до вивчення міста як навколишнього мікроклімату, створюються умови для формування моральних почуттів. Дитина на доступному для нього рівні відкриває в звичному оточенні нові сторони, вчиться грамотно з ним взаємодіяти та ін..

Чим раніше дитина почне знайомитися з побутом, традиціями свого народу, з минулим рідного краю, процесом його розвитку, тим швидше буде занесений в душі маленьких громадян «вірус» причетності любові до Батьківщини і гордість за приналежність до великого, мудрого, працьовитому українському народові, а без цього неможливе виховання патріота, захисника і творця.

Необхідно розвивати патріотичні почуття, історична свідомість, соціальну активність, поглиблювати знання і уявлення про навколишній світ через практичну краєзнавчу діяльність.

Загальним предметом вивчення є природа, населення, господарство, історичне минуле, мистецтво, культура.

Мета краєзнавчого освіти - формування знань, умінь і ціннісних орієнтацій, відповідних культуросообразность поведінки в нашій країні і регіоні, розвиток творчих здібностей, виховання поваги до культури та історії рідного краю.

Завдання краєзнавчого освіти:

1. Формування культури поведінки, розуміння особливостей нашого регіону на основі формування системи знань про природу нашого краю, його історії, населення, побут, культуру.

2. Формування уявлень про цінності літературних і художніх творів як джерела пізнання культури та історії рідного краю.

3. Виховання громадянської позиції, дбайливого ставлення до пам'ятників історії, культури краю, збереження традицій.

4. Розвиток творчих здібностей, науково-дослідних умінь засобами регіональної культури.

5. Краєзнавчий матеріал поєднує в собі навчальні, виховують і розвиваючі функції.

Обсяг краєзнавчого матеріалу може бути різним і залежить від значимості місцевих пам'яток і подій в історії країни, від історично сформованих умов краю, його вивченості.

 Форми роботи можуть бути різними:

1. Ігри-подорожі.

2. Заняття-дослідження.

3. Екскурсії.

4. Аукціони знань.

5. Практичні заняття.

6. Свята, пов'язані з народними традиціями.

7. Пошукова робота.

Усі дії по краєзнавчої тематики необхідно привести в систему. Така робота допомагає бачити результати праці, дає всю картину по засвоєнню краєзнавчих знань, допомагає планувати роботу на уроці і в позаурочний час. На основі цього плану вчителя в 5 класі будуть знати, що вже пройдено і над чим потрібно працювати в наступному класі, тобто дотримується спадкоємність у вивченні рідного краю.

Краєзнавчий матеріал цінний не тільки у виховному значенні, він дозволяє значно розширити можливості розвитку дитини відповідно до його здібностям; формувати саморозвивається особистість шляхом виховання самостійності, самоорганізації, самореалізації; розвивати інтелект дітей і емоційне сприйняття ними дійсності; гармонійно розвивати особистий потенціал кожного учня.

Краєзнавча робота сприяє розвитку спеціальних літературних і художньо-прикладних здібностей дітей. Є можливість проявити творче мислення, відчути себе значущим для колективу.

Молодший шкільний вік відрізняється інтенсивним формуванням багатьох психічних новоутворень. У зв'язку з цим вивчення рідного краю доцільно розглядати як ряд етапів. Так, у 2 класі розглядаються окремі об'єкти і явища навколишнього природного і соціальної дійсності. При цьому на найдоступніших для дітей прикладах встановлюються зв'язки і залежності, що існують між ними. Програма навчання в 3 і 4 класах побудована таким чином, що нові знання базуються на раніше отриманих, доповнюючи і поглиблюючи їх.

Протягом усіх років навчання в початковій школі учні під керівництвом учителя можуть зібрати дані про себе, про свою сім'ю, про місце проживання та ін. В окремий альбом, який вручається в якості подарунка учневі на прощальному вечорі з початковою школою.

При вивченні природи та історії рідного краю в початковій школі повинні проводитися екскурсії по місцевості (місту) і в музеї. На них учні знайомляться з пам'ятками природи, з справжніми предметами історії, знахідками археологів, а також з макетами, реконструкціями історичних реалій, архітектурних споруд.

У процесі навчання учні під керівництвом вчителя вчаться виконувати проектні та дослідницькі роботи, які можуть стати експонатами класних, шкільних виставок. Такий метод пізнання сприяє цілісності сприйняття світу; активізує розвиток пізнавальних здібностей дітей, сприяє формуванню змістовних узагальнень і понять.

Невідривної частиною виховання є позакласна робота, спрямована на залучення дітей до традицій свого народу.