Виховна година «Ввічливі слова»

Тема      Виховна година «Ввічливі слова»

 

Мета: поповнити знання учнів про ввічливість, куль­туру поведінки. Розширити словниковий запас учнів словами ввічливості. Вправляти в куль­турному спілкуванні з дорослими, однолітками в найтиповіших життєвих ситуаціях, доречно вжи­вати слова етикету в ситуаціях вітання, прощан­ня, вибачення, пригадати правила ввічливої поведінки та сло­ва ввічливості; визначити, яку людину вважають ввічливою і вихованою; відповісти на запитання, чи є ми ввічливими і вихованими людьми.

 

Хід заняття

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності

 

— Колись давно в одній країні було зачароване місто.

На великому аркуші паперу малюнок —вулиця Сумного міста.

 

 

— У цьому місті не світило сонечко, не цвіли квіти. Діти не сміялися, не співали пісень, а часто сварилися і плакали. Люди не говорили одне одному добрих, лагідних слів. Але одного разу на повітряній кулі прилетів чарівник. Він був дуже ввічливий. Проходячи вулицями міста, він говорив усім чарівні слова. І від цих слів усе навколо змінилося.

 

Учитель змінює «сумні» малюнки на «веселі».

 

 

— Діти, у якому місті ви хотіли б жити?

— Чому потрібно бути ввічливим?

 

 

— Чи здогадалися ви, про що йтиметься на нашому уроці? (про ввічливість, чарівні слова, радість)

— Як ви думаєте, чи потрібно говорити про гарні манери, ввічливість? (щоб бути вихованою людиною; з добрими і чуйними людьми завжди хочеться дружити)

 

IV. Опрацювання нового матеріалу

 

1. Ознайомлення з тематичною групою слів «Слова ввічливості»

— Сумне місто зникло. Зацвіли навколо квіти, дзвінко заспівали пташки, засміялися діти, люди почали говорити одне одному добрі слова, і визирнуло з-за хмар сонечко.

 

(Учитель прикріплює до дошки зображення сонечка.)

 

— У Чарівника завжди з собою багато повітряних куль з ввічливими словами, якими він щедро ділився з людьми.

 

 

  

 

 

 

2. Вправа «Чарівні слова»

— Зараз ми з вами теж побудемо трішки магами і утворимо свій великий букет чарівних слів. Я впевнена, що ви знаєте їх дуже багато. Це можуть буди слова вітання вранці та ввечері, слова прощання, подяки. А допоможуть нам в цьому різнокольорові кульки, які лежать на ваших партах. Кожен з вас напише декілька слів ввічливості які він знає. (доброго ранку, щасливої дороги, дякую, спасибі, пробачте, до побачення, добрий вечір, на добраніч)

— Погляньте яке диво у нас вийшло. Вам подобається?

— Давайте їх зачитаємо.

— Наша класна кімната стала веселішою. Недарма ввічливі слова називають «чарівними». Усім, кому вони адресовані стає приємно і добре.

— Поміркуйте, чому так відбувається?

 

 

  3.  Обговорення оповідання В. О. Сухомлинського

Зараз послухайте оповідання В. О. Сухомлинського "Подорожні" і скажіть для чого потрібно використовувати  "чарівні слова" у нашій мові.

 Дрімучим лісом ішли два мандрівники – Дідусь і Хлопчик. Було жарко, мандрівникам хотілось пити. Нарешті вони прийшли до струмка . Тихо дзюрчала холодна вода. мандрівники нахилилися. Напились. Дідусь сказав:

- Спасибі тобі, струмок.

Хлопчик усміхнувся.

- Чому ти усміхаєшся, хлопче? – запитав Дідусь.

-  Навіщо, ви, Дідусю, сказали струмкові "спасибі"? Адже він не жива істота не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.

- Це так. Якби води напився вовк, він може й не дякувати. Ми ж не вовки, а люди.

 

Відповіді дітей на запитання:

1. Для чого ж люди кажуть "спасибі"?
2. Чи можна назвати хлопчика не вихованим?
3. Передайте розмову Дідуся і Хлопчика в особах.

Висновок: Ввічливим потрібно бути завжди, щоб залишитись людиною і не стати вовком.

4. Гра "Сонечко"

Ви гарно працювали, тому заслуговуєте на відпочинок, тож давайте пограємо гру!

Виходить ведучий тримає у руках сонечко.

Я СОНЕЧКО ЯСКРАВЕ. СВІЧУ Я ВСІМ І ВСЮДИ

МЕНЕ ВСІ ТАК ЧЕКАЮТЬ, МЕНЕ ТАК ЛЮБЛЯТЬ ЛЮДИ.

Діти (всі разом виконуючи рухи)

- Я всміхаюсь сонечку: "Здрастуй золоте"     (руки вгору)

- Я всміхаюсь квіточці: "Хай вона росте"     (руки простягають в низ)

- Я всміхаюсь дощику: " Лийся мов з відра"  (руки в гору)

- Друзям усміхаюся, зичу їм добра   (повернулись до сусіда, посміхнись)

 

Діти, а якими лагідними словами можна сказати про сонечко

5 . Робота над прислів’ями.

Поясніть зміст прислів’їв

РОЗУМ І ВВІЧЛИВІСТЬ – БРАТ І СЕСТРА

РОЗУМ НА ДОРОЗІ НЕ ЗНАЙДЕШ

СІМ РАЗІВ ВІДМІРЯЙ, А ОДИН РАЗ ВІДРІЖ.

 

III  Підсумкова частина. Рефлексія.

 

1. Для чого потрібно використовувати слова ВВІЧЛИВОСТІ, бути ввічливими?
2. Як ви розумієте прислів’я: РОЗУМ І ВВІЧЛИВІСТЬ – БРАТ І СЕСТРА?
3. Коли потрібно бути ввічливим і розумним?

 

Заключне слово вихователя. Рефлексія.

Звичайно, усі відомі нам «ввічливі» слова: прошу, дя­кую, вибачте, мені шкода, прикро, на жаль, будь ласка тощо — не більше, ніж елементарна ввічливість, але і не пусті слова. Тому нехай вони назавжди ввійдуть до вашої лексики, і звучать не тільки у школі, але й у ваших домів­ках, і завжди будуть доречними і вчасними.