Тема. Звідки хліб прийшов
Мета. Ознайомити з технологією вирощування та випікання хліба, пригадати прислів’я, приказки, загадки, пісні, казки про хліб. Виховувати любов до хліборобської праці, шанобливе ставлення до людей праці, що вирощують хліб, випікають, пошану до хліба.
Хід заходу
Вступне слово вчителя.
Багато цінностей є в українців. Це і рідна мова, і пісня, і мати з батьком, і вся родина. Це і є наша історія, наше майбутнє, наша народна творчість. Та є в українців щось найцінніше, без чого неможливе життя не тільки на Україні, а й усьому світі.
Саме він є головним гостем нашого свята. Але хто ж він такий? Про це ви дізнаєтесь, коли відгадаєте ось таку загадку. Народився із землі, зарум’янивсь на вогні.
І з ‘явився на столі до борщу тобі й мені.( Хліб)
Послухайте, друзі, сьогодні
Для вас отакі ось слова:
Про хліб піде мова, ви згодні?
Бо хліб – усьому голова.
( Хліб – найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці.)
Читання віршів
Гостей дорогих ми вітаємо щиро.
Стрічаємо хлібом, любов’ю і миром.
З хлібом у нас зустрічають гостей.
Хліб на весіллях росте в короваї.
І кращих немає у світі вістей,
Ніж – хліб уродився у рідному краї.
Ми хлібом – сіллю друзів зустрічаєм.
Хай буде в світі більше в нас братів,
Хай в кожній хаті будуть короваї,
Щоб люд ніколи хліба не просив.
Нехай же з року в рік, із роду в рід –
Не буде хліборобам переводу.
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж поки сонце ллє на землю світ!
Шануймо руки мозолясті,
Які щороку на полях
Пшеницю сіють золоту
На паляницю ось таку!
Хліб… Яке коротке слово, а скільки в ньому тепла і всемогутньої енергії. Коли вимовляємо слово хліб, то за ним одразу повстає людина. Мудрий трудар і мрійник, який, залишаючись віч-на- віч із землею, не втомлюється вирощувати його протягом життя.
З маленького зерняти народжується хліб. Ось вона на долоні, кидаючи її в теплу землю, чекаєш, коли з’явиться на світ зелений паросток – провісник майбутнього врожаю. Він завжди з’являється несподівано, простягаючи до сонця листочки. Пізніше той паросток стає міцним стеблом, наливається зерном вусатий колос. Хліб дається нелегко. Без хліба не буде життя на землі, не буде ні матері, ні дитини, не буде ні сталі , не вугілля…
Маємо жити звичайно не хлібом єдиним,
Та довелось мені бачить в чаду і золі,
Як за одну зачерствілу хлібину,
Ладні віддати все золото на землі. ( Б. Олійник)
Казка «Золота зернина»
Жила собі золота Зернина. Лежала вона в засіку і мріяла про те, яку користь вона може принести людям.
- Іди швидше в поле і зарийся в землю! – почула вона чийсь голос.
Послухалась Зернина і побігла в поле, зарилась в землю і заснула аж до весни. Прокинулась вранці, а у неї на маківці росток виглядає. Обдивилась зернина і побачила, що навколо неї багато таких ростків. Все поле з чорного перетворилось на зелене.
Росла Зернина, росла і перетворилась в зелену стеблину з колоском. Колос під жарким сонцем скоро пожовтів. Поле стало золотим. Скоро по ньому пішли комбайни, і Зернина з іншими братами і сестрами попала на тік. Тут вона із золотої перетворилась на біле борошно. Потім її привезли на великий хлібокомбінат і спекли запашний коровай. І Зернина стала вже рум’яною.
Кожна зернина, хоч і мала , але дорога, бо це хліб.
- Отже, який шлях пройшла Зернина, потрапивши до столу?
Конкурс знавців «Що означає слово хліб»
- А, що означає слово «хліб»?
Наші учні провели дослідження і готові вам розповісти про них.
Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно. «Зібрати три мішки хліба»
Хліб – це випечений виріб із хліба.«Запашний хліб на столі.»
Хліб – це зернова рослина. «Достигає хліб у полі.»
Хліб – це харчі, прожиток. «Заробляти собі на хліб», тобто забезпечувати собі добробут.
Хліб – це заробіток, засіб існування. «Жити на чужих хлібах», тобто на чиємусь утриманні.
Хліб – це всі вироби випечені із домашнього борошна.
Багато чудес є на світі, але одне з найбільших чудес, яке дав нам Творець – це хліб. Хліб для нас звичний як сонячне світло чи дихання і такий необхідний. Без хліба не можна уявити жодного нашого дня. Народження хліба- це свято. Цю працю благословляє Бог.
- А хочете дізнатися як він виник?
Легенда про хліб
Люди почали займатися землеробством ще від того часу, як Адама та Єву Бог вигнав із раю. Вигнані із раю вони ще 7 днів голосили проти Райських воріт, припавши до землі. Тоді Богові стало жаль їх і він послав до них Ангела сказати, щоб вони взяли Землі, змоченої їхніми сльозами, і посіяли її.
Там, де посіяв Адам – виросла пшениця, а де Єва – коноплі.
Отже, люди отримали хліб і одяг.
- Із давніх-давен люди знали, що давньоруське слово жито походить від слова жити, є хліб – є життя.
В народі хліб, мов матір, поважають,
Ця шана з плином часу не зника.
І дорогих гостей завжди чекають
З хлібиною в барвистих рушниках.
Так хай же щедро наливає соком
І колоситься золотистий сніп!
І хай же родить більше з кожним роком
Його величність – годувальник хліб.
Як тепло пахне хліб!
Любов’ю трударів, і радістю земною,
І сонцем, що всміхнулося весною,
І щастям наших неповторних діб,
Духмяно пахне хліб!
Звичаї народів пов’язані з хлібом.
Гра «Печу, печу хлібчик»
( Діти стають розірваним колом обличчям до середини. Перед кожним – умовна піч, під руками ніби діжа з тістом, праворуч – лопата. Діти співають: «Печу, печу хлібчик. Дітям на обідчик». У цей час вони вдають, що місять хліб. Коли співають слова: «Беру тісто, беру. На лопату кладу.» – Діти трохи присідають, опускають руки вниз, щоб набрати тіста, а тоді всі піднімаються, тримаючи «тісто на лопатці» - ліва рука спереду, права ззаду. На слова: «Шусть у піч! Шусть у піч! – кидають «тісто лопатою» у піч, виступаючи лівою ногою вперед, а праву залишаючи на місці. Так повторюють кілька разів.
Конкурс «Віднови прислів’я».
Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
На чорній землі білий хліб родить.
Земля – матінка, а хліб – батенько.
Не страшна біда, коли є хліб й вода.
Сій вчасно - вродить рясно.
Посій упору, будеш мати зерна гору.
Яка пшениця, така й паляниця.
Земля-годувальниця та хліб людям дарує.
аж парує
Поганого хліба немає – погано, як нема хліба.
Розв’язування ситуаційних завдань.
- Ви йдете коридором і бачите, що на підлозі лежить шматок хліба чи булочки. Як ви вчините в даній ситуації?
Хліб – частина історії і її майбутнього. Є таке страшне слово голод. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. А скільки довелось пережити нашому народові в голодне лихоліття.
В Україні 1933 року був страшенний голод. Помирали і дорослі і малі. І зараз хто пережив це, ніколи до кінця своїх днів не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи. Хліб потрібно берегти. Якщо кожен учень недоїсть або викине 50 грамів хліба, то по всій школі буде 152кілограми. Бережно ставтесь до хліба, бо він – основа нашого життя. Зневага до хліба, то великий гріх. Якщо ж хліб не берегти, то він черствіє або пліснявіє. Але викидати його не можна , краще віддати пташкам або тваринам. Шанобливе ставлення до хліба виховували у дітей у всі часи. Якщо хліб іноді падав на долівку , потрібно відразу його підняти, поцілувати і покласти хліб низом до верху. Навіть різати треба хліб тільки «до себе», а не «від себе».
- Не кидайсь хлібом, він святий! –
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий,
Малечі кучерявій.
- Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-
Йдучи до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий,
Життя несе у людський світ,
І людські родить мови.
Хто зерно сіє золоте,
В землі палку невтому,
Той сам пшеницею зросте,
На полі вселюдському.
Розгадування кросворду.
1. Б У Х А Н К А 1.Як називають одну хлібину?
2. М Л И Н Е Ц Ь 2. Пісна випічка круглої форми.
3. Т І С Т О 3. Густа речовина, замішана для
4. Б У БУ Л И К випікання хліба.
5. П Е Ч И В О 4. Як навколо об’їси - серединки
6.Д І Р К А не проси. Ми такі гостинці – дір
7. Р О Г А Л И К ка в серединці.
8. Б У Л К А 5. Солодка випічка невеликого
розміру, інколи покрита цукровою пудрою, шоколадом чи глазур’ю.
6. Що у бублика всередині?
7. Випійка з «ріжками» зі смачною начинкою всередині.
8. Мене ти недарма цінуєш, тобі наїстися допоможу.
А якщо У на І заміниш, то по деревах побіжу.
Шануйте хліб, бо в кожному шматочку
Краплина поту, праці, доброти.
І знайте, щоб дійти до столу,
Через нелегкий шлях повинно зернятко дійти.
Щоб ви сьогодні ласували хлібом,
Не знали горя і великої біди,
Зернятко проросло набралось сили
І золотою паляницею прийшло сюди.
Не дайте впасти жодній крихті хліба,
Не допустіть, щоб стоптали люди злі її.
Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим.
І завжди буде хліб а вашому столі.
Тільки - но з печі – скоринка в золі –
Свіжа хлібина лежить на столі.
День починається з цієї хлібини…
В ній наш достаток, могутність країни.
Наших морів не стривожена синь.
Шлях до зірок у космічну глибінь.
Кажуть в народі правдиві слова:
«Хліб - годувальник – всьому голова!»