Виховна робота"Моя мова солов'їна"

Тема. Моя мова солов’їна

Мета. Розширити і поглибити знання дітей про мову. Показати її багатство, мелодійність, красу. Розвивати виразне мовлення, уяву, мислення, образну пам'ять. Збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до рідної мови, рідної землі, художнього слова, пісні, повагу до батьків.

(Зал святково прибраний. На стендах  вислови про мову ,розвішані рушники, на столах розкладені українські вишиванки.)

Учитель. Шановні гості, друзі! Запрошуємо вас до нашої господи - на сіль, хліб, на щире слово, бесіду мудру, свято наше - рідної мови. Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна, барвиста, наче дощова веселка .

Учень.
Раді ми вас привітати,
Бо у нас сьогодні свято – 
Будем нашу рідну мову шанувати.

Учениця
Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина,
А найбільша наша мати Рідна Україна.

Учень.
Україна - рідний край 
Поле, річка, зелен гай. 
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти,

Учениця
Моє коріння - рідний край,
Основа - пісня й вишитий рушник,
Джерельна мова, рідна світанкова 
І в синім небі журавлиний крик…

Учитель. Наш рідний край - Україну не можна уявити без ніжної калини, вишитих рушників, без гарної української пісні. І зараз давайте заспіваємо пісню «Червона калина»

Учень. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ - патріот своєї країни, він любить її, поважає її закон і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

Учениця. А ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, у 1991 р. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна, наша українська мова.
1-й учень.
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

2-й учень.
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.

3-й учень.
В ній стільки слів,
що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.

4-й учень То ж мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

 

5-й учень Вона ж така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати,

І найрідніша нам вона.

Вчитель. Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі?
Учні (разом). Це наша рідна мова!

Учень. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Учениця. Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова - чудова, мелодійна, багата.

6-й учень.
Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову
Мусиш пам’ятати.

7-й учень.
Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.
Бо як відречешся,
Кине тебе пісня,
Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.

8-й учень.
Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

9-й учень.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.

10-й учень.
Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

11-й учень.
Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
 

12-й учень.
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.

Пісня «Наша мова»

12-учень.
Мова — краса спілкування, 
Мова — як сонце ясне, 
Мова — то предків надбання, 
Мова — багатство моє.
13-учень
Мова — то чиста криниця, 
Де б'є, мов сльоза, джерело, 
Мова — це наша світлиця, 
Вона як добірне зерно.
14-учень.
Мова — державна перлина, 
Нею завжди дорожіть: 
Без мови немає країни — 
Мову, як матір, любіть!

15-учень.
Де мова народилась, ніхто того не знає,
Хоч всяк її шанує, хоч всяк її вивчає.
Чи в полі просто неба, а чи біля криниці,
Ніхто не розгадає тієї таємниці.
16-учень.
А може над хмарками у небесній сині,
Чи в гаю зеленому на дубі чи калині.
На кущику любистковім біля твоєї хати,
Загадку тую дивную не можем відгадати.
Учениця.
Де мова народилась, то там вона згодилась,
Щоб ми її вивчали, щоб нею ми гордились.

Вчитель. Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Про багатство, мелодійність, чарівність української мови говорять і інші жанри народної творчості.

Конкурс «Продовж прислів’я»

Слово до слова - зложиться мова

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Будь господарем своєму слову.

Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається

Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує

Більше діла — менше слів

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи

Від теплого слова і лід розмерзається

Гостре словечко коле сердечко

Діла говорять голосніше, як слова

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш

Конкурс «Відгадай загадку»

Рідну мову я вивчаю,

 З літер вже слова складаю.

 Помічниця ось моя -

 Букви в ній від А до Я

 Стали лагідно в рядки.

(Абетка)

 Ніде не купиш,

 На вагах не зважиш,

 Сам здобуваєш,

 У комору складаєш.

 (Знання)

Дуже я потрібна всім:

 І великим, і малим.

 Всіх я розуму учу,

 А сама завжди мовчу.

 (Книга)

Книжечки маленькі,

 Аркуші біленькі.

 В них ми вчимося писати,

 І складати, й віднімати.

 (Зошит)

Хутко стрибне на папір,

 І, хоч вір, а хоч не вір,

 Враз напише нове слово.

 Ось і рішення готове.

 Вправно пише у руці,

 Бачать всі старання ці.

 (Ручка)

 Це не літера, а знак –

 Не поставиш абияк!

 З ким у нього дружба є?

 Тільки з Ю, Я, Ї, та Є!

 (Апостроф

Хоч в усній мові нас немає,
а на папері мовчимо,
та все, що ти читаєш, друже,
сприймати правильно вчимо.
                                 Хто ми?
Розділові знаки

Маленька, менша від мачини,
ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
й людини мову зупиню. ( крапка )

Злита з хвостиком ця крапка,
невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься? ( кома )

ЗНАК ПИТАННЯ

Він після речення, цитати
вмостився, схожий на гачок.
Всіх нас примушує питати,
а сам ні пари з уст – мовчок.
Що це таке?

ЗНАК ОКЛИКУ

Що за знак – стрункий, мов спис,
Він над крапкою завис,
Спонука до поклику.
Хто ж бо він? –

Перегляд презентації

Вікторина

-Хто надрукував перший буквар?

-Скільки літер в українській абетці?

-Які жанри писемної творчості ви знаєте?

-Хто пише прозу?

-Хто пише вірші?

-Яких ми знаємо українських поетів і письменників?

-Який князь заснував першу бібліотеку?

 

Анаграми

( Діти розшифровують анаграми. За кожне правильне слово команда отримує фішку).

Підручник               дникпіруч

Зошит шиозт

Словник волсник

Дошка                      кадош

Парта                       атрап

Школа                     лакош

Пісня                       ясніп

Задача                     дазаач

17-й учень

Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть,
Як стягів красу світанкову,
Як рідного неба блакить.
18-й учень.
Ми - українці - велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках
червона калина,
Рідна земля для нас всіх -Україна.
Пісня про Україну
19-й учень.
Розвивайся, звеселяйся,
моя рідна мово!
У барвінки зодягайся,
українське слово.
Колосися житом в полі,
піснею в оселі,
Щоб на все життя
з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски
мову покохали.
20-й учень.

Мову буду вчити,
Мову буду знати,
Бо вона священна,
Як мир , хліб  і мати!   

21-й учень.        Мово рідна, тебе збережу,
Передам у ясне майбуття.
Я про тебе усім розкажу,
Ти одвічна святиня моя.                                                                                                                    
22-й учень.
Друзі шановні,
Матусі і тата,
Вдячні ми всім,
Хто прийшов на це свято.

23-й учень.
Вже кінчилось свято.
І прощатись нам пора.
Ми бажаємо Вітчизні.

Разом.
Щастя, миру і добра.