Виховна робота "Вчені про Бога"

Вчені про Бога

Джеймс Прескот Джоуль (1818-1889) великий англійський фізик. Він був щирим християнином, відомим своєю терпеливістю і смиренністю. Завжди шукав Божої волі і корився їй. Він не бачив ніяких протиріч між його науковою роботою і вірою в істинність Писання. Багато колег науковців поділяли його точку зору. У відповідь на хвилю дарвінізму, яка в той час нахлинула на всю країну, 717 учених підписали знаменитий маніфест під назвою «Декларація вчених у галузі природознавства і фізики», який вийшов у Лондоні в 1864 році. Ця декларація стверджувала їхню віру в наукову достовірність Святого Письма. У цьому списку значилося 86 членів Наукового Королівського Товариства. Джеймс Джоуль був одним із видатних вчених, який підписав цей документ.

Джоуль твердо вірив у Бога як Творця. Його слова свідчать нам про ті пріоритети, за якими він жив: «Після пізнання і покори Божій волі, наступною метою має бути пізнання Його Мудрості, сили, доброти, як свідчить про це Його творіння».

Чим більше пізнаємо, тим більше схиляємось, захоплюємось Ним, усе більше схиляємось перед Його велич. Пізнаючи улаштування світу, пізнаємо славу Його. Слава Творця явлена в Його творіннях! А закони природи – творіння Його!»

Альберт Ейнштейн – один з найвизначніших фізиків ЧЧ століття. Лауреат Нобелівської премії 1921-го року. Народився 14 березня 1879 року в німецькому місті Ульм у єврейській родині. Очевидно, як і про багатьох інших видатних вчених світового значення, не всі знають, що Ейнштейн мав глибоку віру в Бога. Свої досягнення в науці він часто обґрунтовував дарунком Всевишнього. Аби переконатися в цьому, просимо прочитати висловлювання вченого.

«Я вірю в Бога, як в Особистість, і по совісті можу сказати, що жодної хвилини мого життя я не був атеїстом. Ще будучи молодим студентом, я рішуче відкинув погляди Дарвіна, Геккеля і Гекслі, як безпорадно застарілі».

«Справжньою проблемою є внутрішній стан душі і мислення людства. Це не фізична проблема, а проблема етики. Що нас лякає, це не вибухова сила атомної бомби, але сила озлобленості людського серця, вибухова сила для озлоблення».

«Я – єврей, але сяючий образ Назарянина справив на мене приголомшливе враження. Ніхто не висловлювався так божественно, як Він. Дійсно, в цьому світі є лише одне місце, де немає темряви. Це особистість Ісуса Христа. У Ньому Бог нам відкрився найбільш збагненно».

Йоган Кеплер – німецький філософ, математик, астроном, астролог і оптик, відомий передусім відкриттям законів руху планет, названого законом Кеплера. У математиці на його честь названо метод наближеного обчислення інтегралів. Він поширював логарифмічне числення в Німеччині, заснував оптику як науку, вдосконалив телескоп-рефрактор та допоміг довести відкриття, зроблені за допомогою телескопа його сучасником Галілео Галілеєм. Й. Кеплер був викладачем математики в семінарії в місті Грац, придворним математиком кайзера Рудольфа ІІ, викладачем математики у Лінці та придворним астрологом генерала Валленштайна.

«Великим є Бог, велика Його сила, безконечна Його мудрість. Величає Його небо і сонце, зорі й місяць, кожен своєю мовою… Величатиме також і моя душа Господа-Творця, доки буде могти…»

«О, Ти, хто через світло природи спонукав нас пристрасно бажати світла Твого милосердя, щоб відкрити нам світло Твоєї слави! Дякую Тобі, Творче мій і Боже, за те, що дозволяєш мені дивуватися з Твоїх творінь і любити їх. Я закінчив тепер подвиг мого життя цілком упевненим, що Творець дав мені силу здійснити його. Я розкрив людям славу Твоїх творінь настільки, наскільки мій розум міг збагнути їхню величну неосяжність. Мої почуття звернулися на пошук істини і, наскільки це можливо було для мене, я відшукав її з усією старанністю та чистосердністю. Якщо я, нікчемний черв’як перед Тобою, народжений у гріху, висловив що-небудь суперечливе Твоїм добрим намірам, то нехай Святий Дух розкриє мені це, щоб я міг його виправити. Якщо дивна краса Твоїх творінь винищила мою душу і якщо я шукав слави між людьми в міру того, як просувався у своїй праці, призначеній лише для Твого прославлення, то пробач мені по Твоїй доброті і милосердю вчини, щоб усі мої твори схилялися перед Твоєю славою і сприяли добру людей. Славте Господа, о небесні гармонії, і ви, хто осягає земну гармонію, славте Його! Нехай прославляє душа моя Творця протягом усього мого життя! Ним і в Ньому існує весь світ матеріальний і духовний, існує все, що ми вивчаємо і чого ще не збагнули, тому що багато ще передбачається роботи над тим, що ми залишаємо незавершеним!» «О, який щасливий той, кому дано через цю науку возвишуватись до небес! Там бачить Він творчість Божу, яка перевищує все. Дякую Тобі, Господи, за те, що Ти удостоїв мене цієї найбільшої радості: вивчати творіння Твоє… О, який великий наш Бог! Нехай оспівує безперестанно душа моя славу Його!»

Майкл Фарадей – англійський фізик та хімік, основоположник учення про електромагнітне поле. Сім’я, в якій народився і зростав всесвітньовідомий учений, була щасливою родиною, оскільки в ній плекалась віра. У юності Майкл жодного разу не пропустив Богослужіння в церкві на алеї св.. Павла в Лондоні. Там через почуті проповіді Фарадей скріпив віру, яка справила вплив на його життя і стала для нього найдорожчим скарбом. Його друзі-вчені часто заходили до церкви, щоби подивитися на те, у що вірив Фарадей, і що робило його людиною настільки високошанованою в наукових колах. Один із відвідувачів записав свої враження так: «Він прочитав довгий уривок з Євангелія повільно, благоговійно і з таким глибоким почуттям, що мені здалося, ніби я в перший раз чую таке чудове читання».

Фарадей прийшов до розуміння сенсу життя через Біблію, яку він вивчив, у яку вірив і яку викладав іншим, а також через досвід особистого пізнання Господа Ісуса Христа. «я дивуюся, чому люди воліють блукати в невідомості з багатьох важливих питань, коли Бог подарував їм таку чудову книгу Одкровення? Як сльози виходять від серця і направлені до серця, так і Біблія походить від Бога, і, хто від Бога, той слухається її голосу».

Передумовою цього досвіду було усвідомлення власної гріховності перед Богом і покаяння за свої гріхи, а також посвята життя Богу. «Якщо немає усвідомлення гріховності, - говорив Фарадей, - тоді для християн немає підстави для надії на вічне життя». В останні роки життя Фарадея королева Вікторія подарувала йому чудову резиденцію на знак своєї прихильності та поваги. Тут, уже близько до кінця свого життя, він писав: «Мої земні сили слабшають день у день. І наше щастя в тому, що справжнє благо – не в них. У міру того, як наші сили тануть, нехай вони зроблять нас схожими на маленьких дітей, які довіряють себе Батьку милосердя, приймаючи Його невимовний дар. Я схиляюся перед Тим, Хто є Господарем усього».

Микола Коперник (1473-1543) – польський астроном, творець першої математично обґрунтованої моделі геліоцентричної системи світу.

«Пізнавати великі справи Божі, осягати Його премудрість, велич і силу, торкатися до чудес встановлених Ним законів – все це, безсумнівно, богоугодні способи поклоніння Всевишньому, якому невігластво не може бути приємніше від знання».

«Не благодаті, сприйнятої Павлом, бажаю я. Не благовоління, з яким Ти пробачив Петра. Лише тієї ж милості прошу я у Тебе, яку ти Дарував розбійнику на хресті».

Людство постійно йде, впевнено крокує східцями історії, тягнучи за собою давно знайомого всім «возика з дивною назвою – «науково-технічний прогрес». Проте куди б він не завертав, завжди ті, що тягнули його, зустрічали присутність Бога.