Виховний захід "Букварикове свято"

Свято Букварика

 

Мета: допомогти учням першого класу зрозуміти, що після Букваря їхнє навчання буде і надалі продовжуватися; ознайомити з новими підручниками, за якими вони будуть вчитися; розвивати пізнавальні інтереси, вдосконалювати навички читання; виховувати любов до книжки, бажання вчитися.

Слово вчителя

Сьогодні у нас друга святкова зустріч нашого спільного шкільного життя. У цьому залі нове покоління дітей - першокласники. Радість і хвилювання охоплюють їхні серця, бо вони прощаються з буквариком. Хвилюються і радіють їхні батьки, вчителі, всі хто прийшов до нас на свято.

Важливий крок зробили малюки сідаючи за парти, це їх перший крок у самостійне життя. І від того, як дитина переступить його, залежатимуть її успіхи і невдачі.

Складний процес перетворення маленької людини в індивідуальність. Адже вони такі різні: мрійливі і балакучі, сумні та життєрадісні, пасивні й жартівливі, допитливі й щедрі. Дітям потрібен ідеал. І цим ідеалом для дітей є батьки і вчителі. Ми виховуємо дітей такими, якими хочемо бачити їх в майбутньому. Основне завдання школи - вчити дітей.

Здоров'я і щастя вам!

В путь щасливу і широку

Всіх виводить перший клас.

До уроку, до уроку –

Чуєш дзвоник кличе нас!

І дзвінок веселий кличе

першокласників на свято:

Не запізнюйтесь! По швидше!

Час з Буквариком прощатись.

Вихід учнів під музику.

Мальвіна.                      Який чудовий день! Який чарівний день!

А скільки вже гостей на нашім святі!

А скільки прозвучить тут радісних пісень —

Їх заспівають першокласники завзяті!

Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!

Вони вже букви вивчили й читають.

Тож свято це для них і свято це для всіх!

Для тих, які вершини підкоряють!

Діти, вже є. А от де Буратіно? Він не дуже хотів учитися, все до театру йому кортіло. Ох, цей Буратіно, я давно його не бачила, як там він? Десь же він мусить бути... Свята він не пропустить — це вже точно. Треба погукати...

Буратіно! Буратіно! Справи як твої?

Виходить Буратіно під пісню з казки «Буратіно».

Буратіно.                         Відмінно! Подивись, який я став!

Весь Букварик прочитав!

Букви вивчив, як і діти...

Мальвіна.                      Справді, можна порадіти.

Та й невже читати вмієш,

Добре і розумне сієш?

Став ти мудрим накінець.

От тепер ти — молодець!

Буратіно.                       Я тепер пишу, читаю,

Навіть успіх певний маю.

Й зошити мої в порядку,

Вранці я роблю зарядку.

І в театр ходжу тепер,

В понеділок і в четвер.

Там також я добре вчуся,

Я за розум вже беруся!

Мальвіна.                      От і добре! Молодець!

Зрозумів ти накінець,

Що потрібно дітям вчиться,

Це в житті всім знадобиться! ПІСНЯ

Учень.                             Буквар ми взяли перший раз,

Як зайшли у перший клас.

Літера перша і перше слово,

І як нам радісно сказати:

Тепер ми вміємо читати.

Учень.                          Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними наше свято

Вшанування букваря.

Учень.                         Ми букви старанно вивчали,

Знаємо їх від «а» до «я»

І сторіночку останню

Прочитали з букваря.

Учень.                          Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Усі вже букви знаємо

Книжки читати вміємо.

Учень.                         І дзвінок веселий кличе

Першокласників на свято

Не запізнюйтесь! Скоріше!

Час з буквариком прощатись!

Буратіно.                      То що? Починаємо свято казкове?

Воно буде гарне, веселе, чудове!

Всі букви вже вивчили діти і знають,

І пишуть диктанти та тексти читають.

Мальвіна.                      Ну що ж, перевірити це доведеться,

Герой-першокласник, напевно, знайдеться,

Який не боїться читати й складати...

Виходьте! Я буду вас перевіряти!

Виходять першокласники-букви і за завданням Мальвіни складають слова з тих букв, які на них.

Мальвіна.              А перше слово буде — школа,

Виходьте, діти-букви, з кола! Діти складають слово «Школа».

А друге слово — Україна,

Його складете неодмінно. Діти складають слово «Україна».

Буратіно.                       Ну, що? Нема де правди діти,

Тепер вже грамотні в нас діти!

 

Мальвіна.                      Ви молодці, чудові діти,

За вас ми можемо радіти!

Ви знаєте вже стільки слів,

Скажіть, хто вас цьому навчив?

Діти.                               Це наш Буквар, який щодня

Давав потрібні нам знання.

Буратіно.                       Виходь, Букварику, до нас,

Бо вже тобі на свято час!

Тебе ж ми любим, поважаєм,

Всі разом пісню заспіваєм!

Діти виконують пісню про Буквар.

Буквар.                          Я дітям всім допомагав,

Але старання вимагав.

Усі сьогодні букви знають,

Гарненько пишуть і читають.

Ні в кого сумнівів нема,

Що вчення — світ, невчення — тьма!

А хто знання хороші має,

Той навіть мур міцний зламає!

Тож у житті потрібно вчиться.

Наука завжди знадобиться!

Слова ці діти зрозуміли

Й відразу букви всі завчили.

Я задоволений всіма,

Лінивих серед вас — нема!

І навіть друг наш, Буратіно,

Всі букви вивчив на «Відмінно»!

Усі розумні, всі читають.

А скільки загадок вже знають!

Казок багато прочитали,

Й самі казки уже складали!

Навчилися всього багато

І от тепер прийшли на свято.

Мальвіна.                       От молодці які у нас!

Найліпший в школі — перший клас!

Буратіно. Ти, Букварик у нас найголовніший. Кому ми повинні рапортувати про те, як навчилися читати і писати?

Всі. Букварикові.

Буратіно. Тоді слухайте мене уважно! До здачі останнього урочистого рапорту Букварику стояти струнко! (Всі шикуються, по черзі і здають рапорт.)

Учень 1. Букварику! На свято прощання з тобою зібралися всі. До проведення свята готові!

Учень 2. За час навчання в першому класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам вивчити й інші мови світу.

Учень 3.  Оволодівши грамотою, всі учні стали барвінчатами.

Учень 4. Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 100 художніх книжок.

Учень 5. Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок.

Учень 6. Загублено 5 поганих звичок, 17 авторучок, 20 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, 3 гривні й 58 копійок.

Учень 7. Над важкими правилами «поламано» 5 голів, зламано 4 стільці, 6 замків у портфелях.

Учень 8. Клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому.

Всі. Рапорт зданий.

Букварик. Ой-ой-ой! Оце навчив! Оце дожився!

Учень 9. Букварику, не журися, це ми навмисне.

Учень 10. Насмішили!

Букварик. Як навмисне? Так це неправда?

Учень 11.                Ми всі вчимося залюбки.

Гартуємось, міцнієм,

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мрієм.

Букварик. А зараз я перевірю, чи жартуєте, чи правду кажете!

Мальвіна. Дивися, Букварику, які чарівні квіти кивають голівками, хочуть нам розказати абеткові вірші-історії. (Діти-букви читають вірші).

Квітка АБВГҐД  Ми літери відомі,

    Ми будь-кому знайомі,

Квітка Е Є Ж З И   Але про кожну літеру

   Ви знаєте не все.

Квітка І І И К Л М

Ми літери не звичні,

Ще й дуже симпатичні,

Квітка Т У Ф Х Ц  Бо кожна жарт, чи віршика,

Чи казочку несе.

Квітка АБВГҐД

Білка шишечку знайде,

Вовчик вийде погуляти,

Із друзями пограти.

Дятел видовбе дупло,

Вселить гаву заодно.

Білі гуси налетіли,

І куди усі поділись?

Квітка Е Є Ж З И  Зайку дожени,

Довгі вуха, бистрі ноги,

Не страшні мені дороги.

А єнот маленький,

Жабку зелененьку

Завжди жде раненько

У житі близенько.

Жито будуть жати,

У снопи складати.

Квітка І І И К Л М

Сидить мишка під кущем,

Розглядає, хто це йде,

І гостинці всім несе.

Це ж маленьке лисеня

Кличе наше білченя.

Йдуть додому всі разом

Пригощатись за столом.

Квітка Н О П Р С

На поляну ти прийдеш,

Там побачиш ти ромашки,

Сині дзвоники й комашки.

Он повзе маленький равлик,

По траві ступа журавлик.

Хоче равлика догнать,

І про себе розказать.

Квітка Т У Ф Х Ц

В лісі чисте джерельце,

Так тихенько дзюркотить,

Що аж хочеться попить.

Там цвітуть завжди фіалки,

І цвіркун співає палко.

Ми тихенько підійдем,

І водички там поп’єм.

Квітка Ч Ш Щ Ь Ю Я

В лісі дружна вся сім’я.

Черепаха, чапля й чайка,

Ходять разом, як трійнятка.

Щука, щиголь і шишкар

Варять їсти на показ.

Шпак з шулікою здружився

І в дуплі собі прижився.

Яструб ящірку шукає,

Хай хвоста не залишає.

Квітка АБВГҐД Нас 33, нас 33,

У нас міцна сім’я.

Складаємо слова нові

Від А до Я (Всі 2 рази).

Квітка Е Є Ж З И  Ми мрію любимо й книжки,

Життя у нас буя.

Вчимося в школі залюбки

Від А до Я (Всі 2 рази).

Квітка ІІИКЛМ Знай рідну мову і вивчай:

Вона твоя й моя.

Та перш за все абетку знай

Від А до Я (Всі 2 рази). Пісня про букви.

Букварик. Дуже гарно розповіли про свої букви. Видно, що ви розумні, працелюбні і дружні.

Мальвіна. Діти, пригадайте, як важко було починати писати! Не слухалися букви маленьких дитячих пальчиків.

Учень.                        Допоможіть мені, палички.

Палички-виручалочки!

Станьте гарно всі в рядок

У мій перший зошиток.

Учень                           За рядок не вилізайте,

Стійте прямо, не схиляйтесь.

Чому мене не слухаєтесь?

Чому погано так вчитесь?

Учень                          Що ж ви стали як попало?

Мені знов за вас попало.

І не знає мій учитель,

І не знає навіть мама,

Як вас тяжко научити,

Щоб ви всі стояли прямо.

Мальвіна.    Цікаво усім в школі тому, що ми тут не лише вчимося, а й граємося.

Добре знає дітвора,

Що найкраще свято – гра.

Тож коли сьогодні свято,

Пропоную вам пограти.

Ви ж розумники малі,

Що ж розминку почали.

1. Скільки букв в українському алфавіті?  (33)

2. Яка десята літера алфавіту? (Зз)

3. Скільки голосних звуків в українській мові? (6)

4. Скільки букв, що позначають голосні звуки? (10)

5. Який звір спить вниз головою і літає? ( кажан)

6. Якого каміння немає на дні моря? ( сухого)

7. У мого батька є син, але він мені не брат. Хто це? ( Я сам)

8. Скільки горіхів у порожній склянці? ( Склянка порожня. Ніскільки.)

Мальвіна. Молодці! Впоралися із завданнями.

Вони і загадки в нас знають,

І зараз нам їх загадають.

Учень Відгадайте спочатку мою загадку, і ви дізнаєтесь, хто найліпший друг усіх дітей.(Загадка-акровірш може бути написана на плакаті, що його показують дітям.)

Букви нам він показав,

Успіхів всім побажав.

Крок за кроком з ним ішли,

Вірні всі йому були.

А — найперша, аж до Я —

Разом букв одна сім’я! (Буквар)

Учень .         У мене такі загадки для вас:

Чорний Іван,

дерев’яний каптан:

де носом проведе,

там помітку кладе. (Олівець.)

Учень .                            Снігові поля,

чорні грачі,

хочеш розумним бути —

бери і вчи! (Книжка.)

Учень .                            Відгадайте і мої загадки:

Є чарівник у школі в нас.

Ану, впізнайте, хто він?

Озветься – тиша йде у клас,

Озветься ще раз – гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає  ….(дзвінок).

Учень .                           А мої відгадаєте?

Не кущ, а з листочками;

не сорочка, а зшита;

не людина, а навчає. (Книжка.)

Мальвіна.                      Ви бачите, які в нас діти?

Уміють все вони робити.

Багато загадок всі знають,

Й самі уже казки читають.

Бо за науку добре брались,

Учились і не лінувались.

Тож радості у всіх багато —

   Розумні всі прийшли на свято!

Учень .                    Тепер вже можна й святкувати,

Й веселу пісню заспівати.

Тож гарна пісня хай лунає,

А з нами — цілий світ співає!

Діти виконують пісню на вибір учителя.

До дітей виходить Казка — дівчинка в українському одязі, на плечах у неї велика українська хустина, з-під якої вона буде діставати малюночки. За ними буде розказувати фрагменти казок, а діти вгадуватимуть, яка це казка.

Казка.

Я — наша українська казка,

Прийшла із глибини віків.

У мені правда, мрія, ласка

І дух народу не зітлів.

В мені є сила і відвага,

Природи вічна таїна.

Сміливість і людська звитяга,

Чарівність, радість, дивина.

Я — ніби та жива криниця,

В якій ти не побачиш дна.

Лиш зіронька у ній іскриться,

Як мрія людства чарівна.

Послухайте уривки з ваших улюблених казочок і пригадайте їхні назви.

1. Ближче, ближче, човнику, до бережка — це моя матінка снідати принесла! (Телесик.)

2. Ні, дідусю, не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла. (Коза-дереза.)

3. Ну й пісня ж гарна! — каже Лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язичок, щоб чутніше було. (Колобок.)

 

Той, хто народні казочки читає,

Він, ніби із джерельця, воду п’є.

По вінця серце й розум напуває,

Бо щира мудрість у казках тих є.

Діти виконують пісню на вибір учителя.

Учень .                        А ми не тільки з Букварем дружили,

У нас ще й математика була.

Ми яблучка й цукерочки лічили,

Задачка теж у клас до нас зайшла.

 

Учень .                          Тож, Математико, іди до нас хутчіше.

Бо ж ти дала багато нам понять.

З тобою разом буде веселіше,

Ти ж з нами стільки провела занять!

Ми цифри вивчили і знаки добре знаєм.

Без математики у світі — не прожить!

Тепер ми додаємо, віднімаєм,

Ще навчимося множити й ділить.

Виходить книжка Математика і звертається до дітей.

Математика.            Я вітаю вас, малята,

В це букварикове свято.

Ви вже вмієте писати,

І читати, й розмовляти.

Гарний ключ вам дав у дар

До всіх знань старий буквар.

А мені цікаво знати,

Як навчились рахувати.

(Діти представляють цифри)

Математика.  А чи вмієте ви розв’язувати задачі?

Руки вгору піднесіть

І почнемо всі лічить.

Скільки пальців, на руці,

Хором скажемо усі.

Три овечки коло гречки,

На лужку ще три овечки.

Полічи овечок цих.

Скільки разом їх усіх?

На травиці біля хати

Метушаться цуценята.

Двоє білих, наче сніг.

Троє чорних. Скільки всіх?Пісня про математику

Мальвіна.                    Молодці, це перші перемоги,

Ще будуть, мабуть, труднощі не раз.

У математику вас поведуть дороги,

Тож старайтесь, діти, в добрий час.

Виходить Хлопчик, веде за шнурочок Віслючка. За ними біжить Собачка. Всі вони зупиняються, а Віслючок починає їх рахувати.

Віслючок.                    Станьте! Порахую вас!

Хлопчик — друг мій — це вже раз!

Два — це я! Собачка — три!

Наче три богатирі!

Собачка.                      Ой-йо-йой! А я пропав,

Нас Віслюк порахував.

Ой-ой-ой! Гав-гав-гав-гав!

Нас Віслюк порахував...

Хлопчик.

Ну то й що? Тобі болить?

Чи за вушками свербить?

Ти чого так налякався,

Що вмирати вже зібрався?

Віслючок у школі вчився —

От рахунок й знадобився.

Бо ж цукерки в нього є,

Він їх нам пороздає.

Віслючок.

Нас є три й цукерки три.

Хлопчику — на! І ти — бери!

Роздає цукерки.

Собачка.

Я боюся, гав-гав-гав,

Знову він порахував...

Хлопчик.

Їж цукерочку смачненьку

І не бійся, мій маленький.

Ти за літо підростеш

І до школи теж підеш.

Там навчишся рахувати

І читати, і писати.

Будеш вчитися щодень,

Ще й співатимеш пісень.

Ось так, як ми!

Діти виконують пісню про цифри.

Учень .                            Усі ми ходимо до школи

І пізнаємо з юних літ

Усе, що бачимо довкола,

Увесь чарівний дивосвіт.

Буквар.                          А тепер вам, діти,

Ось із ким дружити!

(Під музику заходять Читанка й інші книжки).

Буквар.                           Цих діток я прошу навчати

Того, шо знаєте самі.

(До учнів)А вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні,

І берегти книжки! Віднині

Найперші друзі вам вони.

Мальвіна.                      Читанко добра, прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкривають їх розум і руки

Незнані шляхи на планеті Наука.

Читанка.                        Я — Читанка, щоб всі читали

Й казок, легенд багато знали.

Тут вірші є, оповідання

І різні для дітей завдання.

Про дивний світ і про культуру

Вмістила я літературу.

Щоб виучилися й читали,

Цікавого багато знали.

Тут є прислів’я і лічилки,

Ще скоромовки та мирилки.

Щоб всі ви мудрими були

Та в світ розумними ішли.

Що швидше навчитесь читати,

То більше зможете пізнати.

В мені є пісня колискова,

Й звучить чарівна рідна мова.

Щоб ви чудово розмовляли

Та розуму всі набирали.

Учень .                         Прихилиться до слова слово,

Й полине українська мова.

Чарівна, дорога і мила,

Що по землі оцій ходила

У всі віки, у всі часи.

Вона з веселки і з роси,

Вона з промінчика ясного,

З травички і струмка дзвінкого.

Вона — з любові — рідна мова,

Чудова, світла, барвінкова.

Українська мова.

Я ваша мова, діти, рідна мова!

Іду до вас із глибини віків.

Щоб донести до вас чарівне слово,

Що найрідніше з-поміж інших слів.

Бо різних мов на світі є багато,

А рідна мова — в кожного одна.

Вона у серці в будень і у свято,

Свята і найдорожча нам вона.

Спішу навчити гарно розмовляти,

Тож, як на крилах, вже до вас лечу.

Щоб ви навчились грамотно писати,

Думки висловлювати правильно навчу.

Розкрию таїну одвічну й силу слова,

Яке лікує й рани заживля.

Піднести до висот завжди готове,

Бо рідним словом серце промовля.

Математика.                Ви вже умієте, друзі хороші,

Порахувати задачки і гроші.

Я ще навчу вас зірки рахувати,

Зводити вежі, мости будувати.

Навчу літаки посилати до Арктики,

Якщо ви полюбите математику.

ЯДС.                              А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірше стала глина,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук —

Це я, малята, розкажу.

Учень .                                Із вами ми подружимо,

Дари усі заслужимо.

Ви руки нам подайте,

Про все розповідайте!

Учень .                             Ми раді всіх в сім’ю свою прийняти,

Щоб більше бачити і краще світ пізнати.

Ну, а Букварику вклоняємось доземно,

Бо знаємо усі ми достеменно:

Ми без його науки далі б не пішли,

Без рідних букв — ми б неуки були.

Тому, книжки, ми з нашим Букварем,

Давайте разом пісню заведем.

Діти виконують пісню про Букварика.

Учень .                       Сюди, у залу, нас, на наше свято

Прийшло уже книжок багато.

Ми будемо науки вчити,

Щоб мудро в цьому світі жити.

Але найбільшу славу, ще раз повторю,

Складаємо сьогодні — Букварю.

Це він нам радо, щиро й без вагань

Подарував основу знань!

Учень .                         Тому, Букварику чудовий, вірний друже,

Ми за твою науку дякуємо дуже!

Й сьогодні учні всі твої малі

Вклоняємося низько до землі!(Кажуть всі діти.)

Квітка.                         Хай у науці кожен привчиться

Покуштувати і хрону й перчиці.

Зате, коли буде в навчанні важко,

Дванадцяти в журналі цвістимуть, як ромашки.

( роздає ромашки).

Мальвіна.: Перший екзамен ви здали добре. Але сьогодні ми вдячні не лише першому підручнику, а і батькам. Вони допомагали своїм дочкам і синочкам складати літери в склади, читати тексти і книжки. Подякуйте оплесками їм за турботу, терпіння.

Учень :                      Татусю мій! Матусю рідна!

Ну як же нам не дякувать в цей час

За те, що розум, щедрість, вміння –

Все віддаєте ви для нас.

За вашу працю, ласку і любов

Всі: « Спасибі» вам скажемо знов.

Мальвіна.:                   Закінчилось наше свято

Слова подяки хочеться сказати

Тим, хто Буквар готували для нас.

Спасибі редакторам і друкарям,

Письменникам і художникам

Спасибі й деревам за білий папір,

А квітам і травам – за фарби яскраві.

За добру турботу, за щастя, за мир. Пісня

Вчитель: Дорогі мої учні! Школа засіває, немов ниву, ваші голівки житом, пшеницею, щоб зростали ви у школі, сповнені зернами знань!

Отож, бажаю дітям успіхів у навчанні, батькам любові, доброти, мудрості, терпіння, поваги, вміння спілкуватись, бажання спуститися на рівень вашої дитини.

Кожному гостю нашого свята я хочу подарувати «Букварик побажань».

А – активності творчої.

Б – безхмарності небесної.

В – віри розсудливої.

Г – глузду неміряного.

Д – достатку життєвого.

Е – економії розумної.

Є – єдності сімейної.

Ж – життя безкінечного.

З – здоров’я безмежного.

І – імені чистого.

К – кохання взаємного.

Л – людяності щирої.

М – мрії здійсненної.

Н – наснаги професійної.

О – обрію барвистого.

П – посмішки чуйної.

Р – радості всесильної.

С – спокою літнього.

Т – теплоти родинної.

У – успіху великого.

Ф – фантазії гармонійної.

Х – хліба цілющого.

Ц – царини домашньої.

Ч – чарівності приємної.

Ш – широти духовної.

Щ – щастя невичерпного.

Ю – юності сердечної.

Я – ясності майбутньої.