Збірка диктантів "Народні свята в Україні" (для учнів 1-4 класів)

ЗБІРКА ДИКТАНТІВ

«НАРОДНІ СВЯТА В УКРАЇНІ»

(для учнів початкової школи)

         

Укладач: Кабанець Валентина Іванівна, учитель початкових класів  Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 Білозерської міської ради

Збірка диктантів затверджена на засіданні шкільної кафедри початкової освіти від 23.04.2021 р. протокол № 3.

Анотація.

Збірник диктантів з української мови складений відповідно до чинних програм  для учнів 1-4 класів. У ньому міститься матеріал для різноманітних видів диктанту – словникових, пояснювальних, творчих, коментованих, діагностичних тощо. Вони відповідають навчально-виховним завданням школи та віковим особливостям учнів.

     Збірник диктантів можна використовувати як для колективних  форм роботи, так і для індивідуальних занять з учнями різних рівнів підготовки.

 

«Пізнай свій край…себе, Свій РІД, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».

Г. Сковорода

Пояснювальна записка

 Формування національної свідомості молодших школярів набуває першочергового значення в умовах розбудови незалежної України. Головною метою національного виховання є  успадкування школярами надбань історії свого народу, мови, культури, звичаєвості, духовної моральності. Саме школа і покликана формувати національну свідомість, починаючи від початкових класів. Звідси завдання класоводів – виховати своїх учнів свідомими громадянами, які б любили Україну, були готові захистити її, дбали про розквіт нашої культури, літератури, історії, шанобливо ставились до історичних набутків, цінували традиції і звичаї українського народу, своїх батьків. Від успішного розв'язання цих завдань залежить наше майбутнє, а отже і зміцнення державної незалежності.

Велику виховну силу мають традиції, звичаї та обряди, пов'язані з народним календарем, що є також складовою духовного виховання. Народні свята кожної пори року мають конкретну ідейно-виховну спрямованість (Новий і Старий рік, Масляна тощо). Народні свята були пов'язані з урочистими заходами щодо річного природного циклу. Хліборобські та інші народні свята пов'язані з досвідом мудрості та краси людей праці.

Мета даної роботи полягає у використанні народного календаря на уроках української мови в початковій школі як одного із засобів зв'язку людини з природою.

 

1 клас

Свято Покрови

 14 жовтня наш народ святкує день Покрови. Для кожного Покрова означає щось своє. Вона збирає та об’єднує все найкраще. Покрова збирає все найдорожче від природи і дарує людям – урожай. (29 слів)

Святий Миколай

День Святого Миколая - це свято для всіх дітей. Адже саме в цей день під подушкою у дітлахів знаходиться подаруночок. У цей день не тільки діти, а всі дорослі святкують день Святого Миколая. (32 слова)

Свято Різдва

Різдво. Це одне з найбільших свят. На Різдво по селу або по місту ходить коляда. Всі вітають один одного з великою радістю - народженням  Ісуса Христа. В цей день чекали першої зірки на небі. (33 слова)

Водохреща

Водохреща  - це останнє свято різдвяного циклу. Святкують його 19 січня. Здавна існує традиція святити цього дня воду . Цю воду вважали лікувальною. Дівчата нею умивалися, «аби щоки були рум'яні». В Україні на Водохреща вже не колядували. (35 слів)

Стрітення

Кажуть, коли лютий дорогу підгриз – кидай сани, бери віз. Отже, хоче чи не хоче зимонька, доведеться з весною зустрічатися. Адже 15 лютого Стрітення. Ще наші бабусі розповідали, що в цей день Зима з Весною змагається. (35 слів)

Масляна

Масляна  – останній перед Великим постом тиждень. Це дуже популярне народне свято. За традицією наші пращури святкували його сім днів. Кожен день тижня на Масляну мав свою назву та обряд. А ще протягом всього тижня всі пригощались смачними млинцями. (38 слів)

 

 

Благовіщення

Свято Благовіщення відзначають 7 квітня. В цей день колись архангел Гавриїл приніс Діві Марії благу звістку про народження сина Іісуса.

В цей день неможна працювати на землі. Бог цього дня благословляє все живе, у тому числі й землю. (38 слів)

 

Вербна неділя

Останній тиждень перед Великоднем називається Чистим. В Вербну неділю освячують вербові котики і несуть їх додому в свої оселі. В цей день діти  намагаються дістати і тут же проковтнути по кілька «котиків», щоб не боліло горло. (36 слів)

 

Великдень

Найбільше свято для всіх православних -  Великдень . Цього дня воскрес Іісус Христос. Великдень завжди святкують у неділю. У Великодню ніч спати не годиться. З ночі, або удосвіта йдуть святити паски, писанки та крашанки.  Вдома люди пригощаються стравами з кошика. (38 слів)

 

Зелені свята

У народі Трійцю ще називали Зеленими святами. Українці в цей день прикрашали свою оселю травами та квітами. Дівчатка плели вінки з конвалій, незабудок, чебрецю, полину і йшли до лісу. Приходили й хлопці. Разом всі водили хороводи й співали пісні.

 (39 слів)

Свято Спаса

В Україні святкують Спаса в серпні. На Спаса літо зустрічається з осінню. У цей день в церкві святять яблука, груші, мед, калачі з борошна нового врожаю. На це свято люди пригощаються фруктами, медом, відварами цілющих трав та квітів. (38 слів)

 

 

2 клас

 

Найбільше свято осені

За народним календарем у жовтні закінчувалася осінь. 14 жовтня одне з найбільших осінніх свят – свято Покрова. Воно вважалося початком зими в українському селі. Бо навіть жнива закінчуються у цей день. Народ здавна спостерігав за цим днем. Яка погода на Покрову, такою буде й зима.  А ще Покрова піклується про  здоров’я та благополуччя родини. (53 слова)

 

Микола Чудотворець

День Святого Миколая в Україні є особливим дитячим святом. В цю ніч Чудотворець приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Святий Миколай кожному окремо вручав гостинець. Він згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року. А деяких соромив за нечемні вчинки. Ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника. (59 слів)

 

Різдво Христове

 От і наступають свята. Чекати залишилося вельми недовго. Дуже скоро одне із найбільших свят християн - Різдво Христове. Святкують це свято 7 січня. Ще з вечора напередодні усюди ходили колядники з "вифлеємською зіркою". Древнім різдвяним звичаєм було і ходіння з вертепом. У цей день щедро роздавали милостиню. Дуже давньою є і українська традиція миритися в цей день. (56 слів)

 

Святе Водохреща

19 січня — день, коли відзначають велике свято. Це останнє різдвяне свято.  Відоме воно як Водохрещення Господнє, або Богоявлення. Вода, що освячується у цей вечір, не псується впродовж року та має цілющі властивості. Тому люди запасаються нею до наступної зими. Цієї ночі освяченою вважається  вода з будь-яких природних джерел. Тисячі людей виходять на річки, щоб прийняти «хрещення» крижаною водою.

 (57 слів)

Стрітення Господнє

15 лютого наша свята церква відзначає свято – Стрітення Господнє. Біблія розповідає наступне. Маленького Ісуса  батьки принесли згідно із законом до храму. В той час в Єрусалимі жила праведна та благочестива людина на ймення Симеон. Бог обіцяв йому, що він лише тоді помре, коли побачить Месію. Так зустрівся старий Симеон з Владикою неба і землі. Звідси й назва Стрітення. (58 слів)

Свято Масляної

Масляна - давнє свято, що дісталося нам у спадщину від наших пращурів. Це веселі проводи зими. Масляна святкується в останній тиждень перед Великим постом. На кожен день масляного тижня існували певні обряди. Ім'я Масляної носить і опудало з соломи. З цим опудалом весело проводили час весь масляний тиждень. І обов’язково в цей тиждень печуть млинці. Ними пригощають один одного. (58 слів)

 

Благая вість

Свято Благовіщення належить до великих християнських свят. 7 квітня  архангел Гавриїл з’явився Діві Марії в місто Назарет. Він сповістив їй благу звістку — народження сина Ісуса, Месії.

Цього дня Бог благословляє всю землю.  Після такого благословення все починає рости, зацвітають перші весняні квіти. А от усе, що в цей день народилося, ростиме дуже погано. (53 слова)

 

Великоднє свято

Разом із пробудженням природи від зимового сну в Україні починається весняний цикл народних свят. На цей період припадає одне з найбільших після Різдва християнських свят – Великдень.  Це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Іісуса Христа. Цей день вважається надзвичайним, особливим, великим.  Звідси й назва Великдень. У цей час вживають лише пісні страви та не розважаються. (56 слів)

 

Вербна неділя

Вербна неділя отримала багато назв – Цвітна, Квітна, Квіткова, Бична.

В народному побуті це переважно свято дітей. У суботу діти носили вербу до храму. І той, кому випадала найбільша гілка, був дуже щасливий. У Вербну неділю люди один одного легко торкалися лозою , щоб бути здоровими. Освячену вербу завжди клали за образи.  Так вона охороняла хату від лихих сил. (57 слів)

Трійця

Свято Трійці - одне з найшанованіших свят в Україні. В цей день дівчата і хлопці йшли в ліс, де відбувалися ігри, хороводи, співи, жарти. Дівчата вибирали з довгим і тонким гіллям берізки. На них з тонкого гілля завивали вінки і весело співали. Хлопці обережно відламували їх, давали дівчатам.  А ті несли вінки з піснями додому, щоб ввечері пустити їх на воду. (60 слів)

 

Серпневі свята

Серпень  багатий  релігійними святами. В цей місяць святкують цілих три Спаса. Всі вони присвячені дарам природи: медовий спас, яблучний та горіховий. Ці продукти уособлюють збір урожаю і відіграють велику роль у харчуванні людей.

 З усіх свят люди виділяють саме Яблучний спас. В народному календарі – це проводи літа. На другий спас прийнято пригощати всіх яблуками та їсти їх самим. (58 слів)

 

 

3 клас

 

Свято козаків

Місяць жовтень завжди був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалося свято Покрови. В Україні це велике свято. Але з особливою повагою до нього ставилися запорізькі козаки. На честь Покрови будували церкви. Завжди  перед походами молилися святій покровительці й захисниці. І вона у боях їм допомагала. Вирушаючи човнами в море, козаки брали з собою ікону Матері Божої, щоб вона оберігала їх у нелегкій дорозі. (68 слів)

Миколайчик - медовий пряник.

У давнину в Миколаїв день наші пращури робили і розфарбовували печиво, яке використовувалося потім при оздобленні ялинок на Новий рік і Різдво. Це печиво називали Миколайчиками. Його також дарували заспівувачем колядок.   

Зараз Миколайчики печуть багато кондитерських компаній. Миколайчиками у нас називають і різне фігурне печиво до свята - Дня Святого Миколая, і розфарбовані білою або різнокольоровою глазур'ю медові пряники, також часто на прилавках магазинів можна побачити шоколадні миколайчики - шоколадні фігурки Святого Миколая. (71 слово)

 

Свято радості й тепла

Різдво — дивне свято, це свято народження Ісуса Христа. Відзначаємо його 7 січня.

Колядування — характерна риса свята. Воно виражає пошану господарю будинку і його дітям. Інколи це супроводжується ляльковим театром - вертепом.

 «Свята вечеря» напередодні Різдва — це вечеря, яка включає 12 ритуальних страв. Ці страви  не містять м’яса і молока.

Різдво — це свято, коли всі члени сім’ї збираються разом. Це свято радості. (60 слів)

 

Водохресний Святвечір

Хрещення - одне з головних християнських свят. Воно починається увечері 18 січня. Це - Водохресний Святвечір. Вся сім'я, як і перед Різдвом, збирається за столом, до якого подаються лише пісні страви, з рису, меду і родзинок готується кутя - сочиво. 

Обов’язково святиться вода. Вважається, що водохресна вода набирає особливої ​​сили та цілющість. Водохресною водою лікують рани, кроплять кожен куточок свого житла - в будинку буде порядок і спокій. (64 слова)

 

Стрітення Господнє

У кожного місяця є свої свята. Натомість лютий може похвалитися лише одним найбільшим церковним святом – Стрітенням Господнім. Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія з Йосифом принесла до Єрусалимського храму свого Сина Ісуса Христа на 40-й день

після його народження. При цьому храмі жили двоє праведних людей – священник Симеон і благочестива пророчиця Анна. Вони і зі Спасителем. У пам'ять про зустріч церква і встановила свято Стрітення. (69 слів)

 

 

Святкування Масляної

Масляна - веселе свято на стику зими і весни. Святкування Масляної тривало тиждень. У дні Масляної обов'язком кожного було допомогти прогнати зиму і розбудити сплячу природу. Заключний день торжества - прощена неділя. В цей день слід було попросити у рідних, друзів і знайомих вибачення за завдані образи. Після цього відбувалися проводи Масниці, з веселими танцями і піснями. А головний атрибут свята – млинці. І кожна господиня  намагалася рясно і смачно пригостити своїх гостей. (70 слів)

 

Благовіщення

Одне з головних свят православного календаря -  Благовіщення Пресвятої Богородиці. Цим святковим днем, 7 квітня, завершується перший квітневий тиждень. В цей день у храмах згадують, як архангел Божий Гавриїл приніс Пречистій Діві Марії звістку про те, що вона стане Матір’ю Сина Божого.  А Він спасе світ від зла, гріха й смерті.

На Русі на Благовіщення було прийнято випускати пташок на волю, а співочих птахів — купати, щоб вони краще співали. (68 слів)

Великодні дзвони

Великдень -  це день, у який воскрес Іісус Христос. Люди одягають свій найгарніший та новий одяг і не снідавши йдуть до церкви.

Священик у храмі освячує усе, що приносять люди у своїх великодніх кошиках. Свяченим наділяють родичів, сусідів, бідних.

Після служби Божої люди вітають одне одного та тричі цілуються і обмінюються писанками або червоними крашанками.

Потім всі йшли додому, де накривали святковий стіл. На нього ставили всі продукти, освячені в церкві. (70 слів)

 

Квітна неділя

Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною, шутковою або квітною. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос в’їжджав до Єрусалиму на ослику. А миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавна вельми шановане серед

нашого народу.  Воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості. У Вербну неділю і святять вербу. (66 слів)

Святкування Трійці

Основа троїцької обрядовості — культ рослинності, що в цей час починає розквітати. Майже у всіх давніх народів гілля і квіти були прикрасою храмів у дні свят.

Святкування починається з четверга. У цей день дівчата йдуть у поля або до лісу і там завивають вінки. Вінки в'ють із конвалій, незабудок, васильку, чебрецю, вплітають і полин — як засіб від русалок.  Зілля  ці мають цілющі властивості. Адже зібрані вони в найкращий час  свого розвитку. (70 слів)

 

Три серпневих свята

Щороку ми відзначаємо поспіль три свята.

14 серпня починається медовий Спас. В цей день прийнято освячувати мед і мак. Звідси й друга назва - Маковий Спас.

19 серпня настає яблучний Спас. Освячують яблука.  Рекомендується з першого врожаю випекти величезний яблучний пиріг! Він приверне в будинок і сім'ю удачу і благополуччя на весь рік.

29 числа нас чекає третій і останній Спас – горіховий. А ще його називають Хлібний Спас. (67 слів)

 

4 клас

Покрова – оберег України

Багатий український народ на звичаї і традиції. А ще більше – на свята.   Всім людям добре відомий день Покрови. В Україні це велике свято. Вперше воно виникло в Греції. Вороги напали на Константинополь й узяли місто в облогу. Мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними зненацька з’явилася Мати Божа і підняла над головами людей омофор – вишите церковне покривало. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси й пішла назва – Покрова. Саме ця біла Покрова і  стала своєрідним оберегом України. (82слова)

Святий Миколай

19 грудня  український народ відзначав день Святого

Миколая. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти,

для яких він був почесним охоронцем.

В Україні до цього дня добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку. Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника. (88 слів)

 

Особливості різдвяних свят

Різдво - одне з найголовніших свят у році. В народі кажуть, що "на Різдво і сонце грає". Також з Різдвом пов'язують багато прикмет. Якщо іній на деревах у перші три дні Різдва - це до врожаю хліба. Якщо сніги глибокі - будуть гарні трави та хліб. Якщо в цей день тепло - весна буде холодною. А якщо вночі багато зірок - багато ягід буде.

Символом вічного світу, щастя і радості, що прийшли разом із Христом, є вічнозелена прикрашена ялинка. І через дві тисячі років різдвяні вогні світять майже в кожнім будинку.  (86 слів)

Фінал різдвяних свят

Ось і підходять до свого завершення Святки, зимові свята. Фіналом усіх святкувань можна вважати Водохреща. Цей день дуже особливий, починаючи з вечері 18 січня і закінчуючи купанням в ополонці. В народі кажуть, що у ніч на 19 січня відкривається небо. І якщо щиро-щиро чогось забажати, це обов’язково здійсниться. Бог неодмінно почує твоє бажання.

І яке ж Водохреща без купання в ополонці. Лише найвідважніші можуть наважатися в лютий мороз зануритися в холоднючу воду. Здавна в цей день такою водою освячували оселю, проганяючи все зле і нечисте і з домівки, і з власної душі. (92 слова)

 

Прикмети на Стрітення

Свято Стрітення Господнє в Україні дуже шанувалось. Селяни на Стрітення, як правило, не працювали й уважно придивлялися до погоди. Вони казали, в цей день зима з весною зустрічається. За церковним календарем, Стрітення Господнє – зустріч Бога Отця із Богом Сином. Багато народних прикмети на стрітення. Якщо цього дня погода ясна й тиха, значить будуть добре родити зернові і меду багато буде. Якщо цього дня сильний вітер, значить рік буде поганий на врожай. Якщо в цей день відлига, значить, весна буде пізньою. А якщо ж піде сніг, то весна буде довга й дощова. (91 слово)

 

Весела пора масляної

Свято Масляної здавна пов’язувалося із весняним пробудженням природи. У народі Масляна завжди була веселою порою. За традицією, свято Масляної весь тиждень супроводжувалося піснями. Це веселе проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут свята, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця.

На Масляну старались забути всі образи, всі печалі. В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи.

Масляничні звичаї своїх предків ми успадкували. Тепер залишилося їх зберегти і передати своїм дітям. (89 слів)

 

Традиції Благовіщення

7 квітня архангел Гавриїл приніс на землю добру звістку – Благую вість. Від цих слів і пішла назва цього свята – Благовіщення.

Як і в кожного свята, на Благовіщення існують свої традиції. Їх обов’язково дотримувалися. Вважалося, що як цей день зустрінеш, так і весь рік проведеш. За народними повір’ями в цей неможна одягати новий одяг, щоб він не розірвався. Жінки пекли особливе печиво – ритуальних жайворонків, голубів, куликів. Його щедро роздавали дітям. Люди, звірі, птахи – все радується цьому дню. На Благовіщення навіть саме сонце грає. І є така традиція – випускати птахів. Бо птах – божий вісник. (92 слова)

 

 

Великодні традиції

Великдень – велике свято. До нього готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки. А звичай пекти паски та фарбувати яйця на Великдень виник дуже давно.

Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.

 Великдень — родинне свято, на нього збиралася вся родина. За традицією, розпочинаючи сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків. Ці окрайці тримали до закінчення свят і потім віддавали худобі. А діти носили родичам гостинці і отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися. (97 слів)

 

Вшанування верби

Вербна неділя – велике християнське свято. Відзначається воно у неділю Вербного тижня, перед Великоднем. В цей день освячувалася верба. Бо це дерево раніше за інші дерева дає бруньки. Повернувшись додому, освяченою в храмі вербою хльостали всіх підряд: і дітей, і дорослих, і домашню худобу. Зберігали гілки біля ікон протягом цілого року. Опісля спалювали або «пускали по воді», тобто викидали в річку.

Вербі здавна приписували магічні властивості – захист від злих духів і всіляких бід. Нею лікували всілякі хвороби.

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. Їй приписується магічна сила. Вважається, що освячена верба здатна приборкати полум’я при пожежі.

(97 слів)

Зелені свята в Україні

Свято Трійці  дуже шанують в Україні. Його відзначають на п’ятдесятий день після Пасхи. В п’ятницю жінки заготовляли лікарські трави. Уранці збирали росу, якою лікували очі. У суботу, в переддень свята, селяни збирали материнку, чебрець, полин та лепеху. Ними прикрашали домівки та подвір’я.               

На Зелені свята цвіте жито. І саме в цей час люди намагалися накликати врожай і захиститися від злих сил. А сама природа в цей час ніби стверджує, що життя вічне, невмируще. І кожне людське серце в унісон з природою переймається цією вірою. У ці свята ми вдовольняємо одвічну потребу людської душі - спілкуватися з живою природою. (87 слів)

 

Дари Богові

Головними святковими подіями серпня є дивовижні свята - Спаси. У храмах благословляли мед, яблука, горіхи. Тому перші фрукти, сніп пшениці або мед приносилися в храм, в дар Богові. А потім все несли додому, щоб скуштувати і отримати свою порцію божої милості.

Існувало багато прикмет цього свята. Відкусив шмат хліба – доїш його до кінця. І ні в якому разі не залишай, щоб своє щастя не залишити. Хліб не ламай, а ріж , щоб діла не поламалися. В ці дні господиня випікала перший хліб з нового врожаю.  А господар у полі засівав озимину. (89 слів)