Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Виховний захід «День соборності України»

Про матеріал

Відкритий захід

«День соборності України»

Мета: познайомити учнів з історією Дня соборності України; прищеплювати повагу до минулого Батьківщини; виховувати національну свідомість та почуття гідності бути громадянином України, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

Обладнання: музичні записи, національна символіка.

Перегляд файлу

Відкритий захід

«День соборності України»

Мета: познайомити учнів з історією Дня соборності України; прищеплювати повагу до минулого Батьківщини; виховувати національну свідомість та почуття гідності бути громадянином України, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

Обладнання: музичні записи, національна символіка.

Перебіг заходу

I.    Організаційний момент

II.   Основна частина

Звучить лірична українська мелодія, на фоні якої говорить читець.

Тобі, найкращая перлино

Моїх розбуджених надій,

Тобі, що звешся Україна

І в цей життєвий буревій,

Тобі, що постаті козачі

Для нас змальовуєш щодня,

Я шлю привіт й бажаю вдачі

У сяйві радісного дня.

      (Б. Цибульский)

Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення Соборності нашої держави.

...Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Україно, вернуться до тебе —

Матері, сторожові вогні,

Ясні зорі і хмарини з неба,

Козаки воскреслі і пісні.

Прийдуть квіти і маленькі діти.

Прийде казка і пташиний спів,

Забринять у просторі сюїти

Всіх дерзань і небувалих снів.

Україно-Матінко! Воскресни!

Тануть сни і котяться в імлу...

І Софія — Мудрість Пречудесна

Вже стоїть на Київськім Валу!

Побратими, гляньте на руїни —

То ж не прах, не камені прості!

То в Руці Святої України

Всесвіту Ворота Золоті!

                        (О. Бердник)

Збулося довічне прагнення нашого народу. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України — впродовж років, десятиліть, століть... Те, що було провідною зорею для геніїв її духу і що було їхнім непозбутнім болем і тяжкою мукою...

Воскресний день настав!.. 1 грудня 1991 року народ України підтримав акт про незалежність. Слава Україні! Слава! Героям її — слава!

До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею — і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

Благослови і вознеси

Болючу правду України,

Що йде від чистої роси,

Що йде від чистої сльози —

Не тільки смуток і руїни.

...І незнищенність України,

Народе рідний, вознеси!

                        (Д. Кочугур)

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали...

Заходять хлопці та дівчата, убрані в національні костюми.

Українка

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер і трави і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Українець

Яка ж вона довга в століття, у цілі віки,

Година негоди, що люд український гнітила.

Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,

А шаблі — мов блискавка, сині жупани — мов крила.

Козак

До звука звук, струна струні одвітна,

А всі — одвітні серцю Кобзаря,

А вже козацьке військо маком квітне

І спалахнула Хортиці зоря.

Ці звуки, звуки золото-тривожні,

Закличний марш: агей, козацтво, в путь.

І, як струна, душа правдива кожна,

З глибин історії, вони ідуть, ідуть.

Гей долиною, гей широкою козаки ідуть.

Виконується пісня «Ой на горі та й женці жнуть».

Українець

Пам’ятаймо, чиї ми сини,

Коли будні на серці чи свято,

Знову бачиться з давнини

Україна — зажурена мати.

І зруйнована бачиться Січ,

Де мій пращур лежить серед поля,

А йому похилилась до віч

Україна, немов Тополя.

З’являється в жалобі Мати-Україна.

Україна

Сину, сину... А він мовчить...

Сину, сину, скажи що-небудь...

Жовте листя на вітах тремтить,

І летять журавлі у небо.

Українка

Затуляли чужинці в обіймах наш рот,

І перевертні кривдили зраджену мову,

Вилив душу в пісні український народ,

І живе мій народ у співучому слові.

Виконується українська народна пісня.

В підвалинах української державності — і століття боротьби наших предків, і символізована насамперед в іменах Шевченка і Франка титанічна робота великих просвітителів народного духу, і сама душа українського народу.

Ми Українці від Тараса,

Мазепи й Сковороди...

Було сліз більше, ніж води.

Нас голодом не раз морили,

І в очі населяли страх.

Ой наші мовчазні могили:

Куди не глянь — по всіх світах....

Не судилося Україні вибороти незалежність у 1917 році, коли впали мури російської темниці і, здавалося, невольниця Воля усміхнеться всім народам. Держава проіснувала недовго. Вистояти не було сили. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче — життя... Та народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже...

Виконуються пісні «Повіяв вітер степовий», «Гей ви, стрільці січовії».

Терези історії переважили в сторону зла... Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. За 70 років існування УРСР через концтабори, в’язниці і заслання пройшли мільйони українських громадян. На розправу катам було віддано цвіт української інтелігенції... Голод спустошив міста і села України...

Соловки, Сибіри, Маґадани...

Вороги народу, де ваш лік?

На душі на думці — скрізь кайдани

Тридцять сьомий розпроклятий рік.

Так мало непогорблених прямих,

Окрилених високою метою.

І хто нас визволить од нас самих,

Від страху перед правдою святою?

Народе мій, до тебе я ще верну,

Як в смерті обернуся до життя.

Своїм стражденним і незлим обличчям

Я, син, тобі доземно уклонюсь.

Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави!

Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір —

Внесіте прапор вільної Держави!

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали...

Але він знов, як день новий, розцвів.

Внесіте прапор вільної Держави!

Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами Правда і Господь —

Внесіте прапор вільної Держави!

                                    (В. Крищенко)

В зал урочисто вноситься державний прапор України. Виконується гімн.

Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом-сіллю на рушнику.

Дівчинка

Хліб-сіль на рушнику несу,

Любов несу всесвітню.

Люблю людей я над усе,

Як люблять землю рідну.

Прийміть цей хліб,

Як символ достатку і життя.

Хлопчик

Даруєм хліб на рушнику —

І ніби між серцями сонце сходить,

Таке ясне, неначе згода

Між двох людей і між народів.

Дівчинка

Даруєм хліб на рушнику

На доброту і на взаємність,

І відстані найдальші меншають,

І радісніше жити на віку.

Хлопчик

Допоки хліб — допоки світ,

З ним щастя і великі справи.

Подоба в нього від землі,

А суть — од правди.

Між лавок і фальшивих од,

Між порнографії і страху

Він виросте — новий народ

Що за Вкраїною на плаху.

Він буде добре знати шлях,

Яким ішла його Вкраїна:

Де був капкан, де злоби цвях,

А де насилля і руїна.

Він гляне — Богом із висот — навпіл.

Сурово й пильно гляне,

Мій гордий праведний народ,

Який зненавидить кайдани,

Який над все поставить честь

Свою і славу України...

Під синім небом України

Зазолотилися жита,

У чуйнім серці воєдино

З’єдналась палітра та,

Бо ще дано нам споконвіку —

Душею, що не любить крику,

Єднати землю й небеса.

Дай нам, Боже, сили і снаги,

Щоб цвіли Дніпровські береги,

Щоб жили гуртом, не поодинці

На землі щасливі українці.

Я на рідній мові друзям щастя зичу,

Хай добро хлібину кожному несе.

У гостинну хату щиро всіх покличу,

І вони, я певен, зрозуміють все.

І вони, я певен зрозуміють слово,

Де вкраїнська мова пахне барвінково,

Де вкраїнська пісня розправля крило.

III. Підсумок заходу

Ведучий. Україна може вижити і повинна вижити і — насамперед завдяки її культурі. Бо це — єдиний посланець душі України, її людська і творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас. Утверджуймо Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця — навіки, до нескінченності, — на Радість Світам!

Звучить пісня «Роде наш красний»

Моя єдина Україна. Загальношкільний захід до Дня соборності України

Категорія: сценарії до Дня соборності України

Опубліковано: Вівторок, 14 січня 2014, 16:32

Перегляди: 4446

Святково прибрана зала. - На заднику в центрі - прапор і герб, зверху зліва – направо - вінок зі стрічками.

- На авансцені - стіл накритий вишитим рушником, на рушнику - сніп з колосків, гроно калини

- У центрі - журнальний стіл накритий вишитим рушником, на якому - ікебана з волошок та колосків.

Звучать фанфари

Ведуча:

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи.

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Україно -

 Моя Батьківщино!

Звучить «Козацький марш» Є. Адамцевича

Зі словом до присутніх звертається директор школи

Шановне зібрання! День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київ сою Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Шановні земляки, урочисте зібрання, приурочене Дню Соборності України оголошуються відкритими.

Звучить гімн України.

На сцену виходять ведучі:

Ведучі:

1 – Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

2 – Рідна матір, Україно!

Подивись, твої сини

Вже посіяли Свободу,

Вже колосяться лани.

Ті, із кого кепкували,

Насміхались, як могли,

Знов народом гордим стали,

Більш вони вже не хохли,

Не лакузи, не примари,

А герої та борці

1 – Маєм сонце, маєм море,

Маєм Київ і Дніпро,

Маєм землю неозору,

На якій росте добро.

Синьо-жовтий прапор маєм

Й Володимирський тризуб,

Дон і Сян їх обіймають.

Ми – народ - великолюб.

2 – Боже-Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє,

Мужність і сміливість дай!

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!

1 – Хай собори на руїні

Стануть там, де Ти прорік.

Незалежній Україні –

(Діти в залі разом з ведучими)

Разом – Слава нині і повік!

Виконується «Козацький танець» у виконанні зразкового дитячого хореографічного ансамблю «Вікторія» Ладижинської ДМШ

Слово надається голові села Громову В. С. та директору сільського краєзнавчого музею Заріцькому А. С.

Ведучий – Я співаю про тебе, прекрасна країно

Де хлібами духмяними вкриті поля

І про шлях твій до волі, моя Україно,

Незалежна та славна слов’янська земля.!

Звучить «Пісня про Україну» у виконанні Гандзюк Юлії та Зінченко Валентини.

Ведучий 1 – Рідна земле моя,

Я листок твій зелений,

Пісня в шелесті трав,

Промінь сонця в росі.

Я з грудей твоїх п’ю,

Україно, натхнення,

Я спішу до землі,

Що цвіте у красі.

Ведучий 2 – Скільки світлих доріг

Ти для мене відкрила,

До високих зірок у широкі поля,

У мені твоя кров,

У мені твоя сила-

Найдорожча з усіх

Рідна земле моя!

 

Звучить пісня «Вкраїнська зоряна земля». Солістка Абдінова Нурай.

Ведучий 1– Моя Україна – широкі простори,

Поля і левади, долини і гори,

Молитва і пісня, і слово натхнення,

Наш труд і талант,

Україно, для тебе.

Ведучий 2– Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти ,на землі.

Ведучий 1- Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,-

Писав в своїх віршах Тарас

«Молюсь, - казав він,- щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі».

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Ведучий 2 - Слава нашій Україні, невмируща слава.

Стійте струнко, в цю хвилину лине Гімн держави.

Захід, присвячений Дню Соборності України вважається закритим.

Звучить Гімн України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додав(-ла)
Бегім Наталія
До підручника
Історія України 9 клас (Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
Додано
14 листопада 2018
Переглядів
1378
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку