Виховний захід «День Святого Миколая»

ЗІНЬКІВСЬКА РАЙОННА СТАНЦІЯ ЮНИХ ТЕХНІКІВ

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

 

«ДЕНЬ

СВЯТОГО

МИКОЛАЯ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зіньківська районна станція юних техніків,

керівник гуртка

Ландик Майя Іванівна

 

 

 

 

 

 

Зіньків-2016

Назва виховного заходу: «День Святого Миколая»

Мета: поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості; розвивати образне мислення; прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів; розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про святого Миколая; розвивати пам’ять, увагу, творче мислення; розкрити поняття любові до ближнього, добродійства; відтворити обряди проведення свята Миколая, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.

Учасники: вихованці гуртка дизайну «Первоцвіт».

Матеріал до заняття: ікони із зображенням Святого Миколая, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та приказки, прикмети, кулінарний рецепт «Миколайчики».

 

Хід та план виховного уроку

Організація учнів до заняття

Діти, сьогодні в нас виховний захід буде цікавий і веселий. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.

Вступна бесіда

— Які ви знаєте пори року?

— Яка зараз пора року?

— Які зимові свята ви знаєте?

(Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).

Кожне свято по-своєму цікаве та веселе. Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.

Оголошення теми і мети виховного заходу

Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.

Евристична бесіда

— Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)

— Що ви знаєте про це свято?

— Чому його чекають діти?

— Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?

Доповнення керівника гуртка

19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

В Україні, особливо в західних областях, до цього дня було прийнято добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.

Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.

Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.

Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.

Читання легенди «Дитинство Святого Миколая»

Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.

Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: «Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.

— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.

Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. «Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні» — подумав.

Устав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.

Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.

А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.

Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай. Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.

А коли Миколай виріс, то став священиком і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.

Коли він помер, то церква зарахувала його до святих. А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо найбільше щастя в житті — це творити добро.

Читання віршів дітьми

* * *

Як сніг упаде, білий сніг,
І все довкола вкриє,
Мороз потисне й на шибках
Квіти зими засіє:

У теплій хаті жебонять
Про що-то діти тихо,
Гладять віконцем в небеса,
А в личку знать утіху.

Бо звідтіль в ясну ніч оцю
Зійде Святий Микола,
Дарунків пишних принесе
З небесного престолу.

Миколаїв дарунок

Довго в ніч я ждав на Миколая,
Слухав, чи санки вже не риплять,
Чи не тупає весела зграя
Білих, мов сніжинки, ангелят.

Ждав я довго, ждав і не діждався,
І не знаю сам, коли заснув,
Аж до ранку спав, не прокидався,
Хоч, здається, кожний шелест чув.

Аж оце уранці прокидаюсь
І очам не вірю я своїм…
О, спасибі, добрий Миколаю,
Що з дарунком Ти прийшов в наш дім!

На санчатах видно Ти приїхав,
Оленів залишивши у раю,
А в ракеті безшелесно, тихо
У кімнату прилетів мою.

І в дарунок ти поклав на ліжку
Не багато нам березових різок,
А барвисту українську книжку,
Повну найчудовіших казок.

Гра-конкурс «Деревце доброти та милосердя»

Пускаю по партах лист-заготовку (стовбур і гілочки).

Завдання дітям:

1. Подумай одну мить, чи зробив ти у житті якусь хорошу справу? Чи проявив милосердя?

2. Якщо зробив якусь хорошу справу, то намалюй на дереві листочок.

3. Якщо проявив милосердя, то намалюй квіточку.

Висновок: ось як квітне наше деревце!

Ви ще зробите безліч хороших справ і наше деревце заквітне ще пишніше.

Робота над прислів’ями

1) До Миколи нема зими ніколи.

2) Миколай бородою трусить — дорогу стелить.

3) До Миколи та й ніколи (про тих, хто не віддає борги).

Народні прикмети (читання)

1) Як на Миколая впаде великий іній — на гарний врожай хліба.

2) Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.

3) Якщо на Миколая буде мороз, то на добрі хліба та городину.