Виховний захід до 8 Березня
Матусине свято
Ведуча: Добрий день мами, бабусі, наші гості! А про те, що він добрий, свідчать Ваші сяючі, лагідні усмішки. Ось і настали перші весняні дні, а разом з ними прекрасне свято усіх жінок.
Напередодні цього свята я хочу привітати всіх дівчаток, їхніх мам і бабусь, побажати веселого настрою, міцного здоров’я, теплих сонячних променів, щасливих усмішок.
А тепер до моїх привітань приєднуються привітання наших діточок.
1 учень:
Сніжок на сонці тане
Повітря запашне!
Сьогодні в мами свято,
Всі: Велике, весняне!
2 учень:
Напровесні буває
У році - тільки раз,
Таке чудове свято.
Всі: У мами і у нас!
3 учень:
Нас мама доглядає,
Нам весело рости!
Про тебе мама дбає-
Так дбай про маму й ти!
4 учень:
Чи є в світі, що щиріше
Як серденько мами?
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами.
5 учень:
Чи є в світі, що дорожче,
Як мама кохана?
Що трудиться для дитини
До ночі від рання.
6 учень:
Мати – досвітняя пташка,
Лиш засіріє – уже
Ходить по хаті навшпиньки,
Наче мій сон стереже.
7 учень:
Мати – сонечко рідне,
Сонечко, хоч і земне,-
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
Даруємо пісеньку «Мамине сонечко»
у виконанні дівчаток.
1 куплет:
Мама мене лагідно
Називає сонечком.
Любить мене матінка,
Бо я її донечка.
Приспів:
Мамине, мамине сонечко,
Мамина, мамина донечка,
Мамина красуння,
Мамина пустуня.
Мамине сонечко,
Мамина донечка,
Мамина красуня,
Мамина пустуня.
2 куплет:
Моя мама квіточка
Любить мене матінка
А я її сонечко
Бо я її донечка.
8 учень:
Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
І кладе у постіль спати?
Всі: Мати!
9 учень:
Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
Всі: Мати!
10 учень:
Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Всі: Мати!
11 учень:
Чи є в світі, що світліше,
Як мамині очі?
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?
12 учень:
Сьогодні у нашому класі,
Під погляди теплих очей,
Ми Вас наші мами вітаєм,
Від імені вдячних дітей.
Ведуча: Шановні наші мами та бабусі, прийміть ці подарунки від ваших дітей.
Діти говорили, які лагідні матусині руки, от і перевіримо, чи впізнають діти з зав’язаними очима матусині ручки.
Гра «Вгадай маму по руках»
Ведуча: Бабусенька, бабуся, бабуня, яке ніжне, красиве, лагідне слово. Бабусі невтомні трудівниці, скарбниці мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та традицій, цікаві казкарки. Ці слова для Вас.
Вірш «Бабусини руки»
13 учень:
Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно
І ми, скажу Вам, з нею
В усьому заодно.
14 учень:
Для мене лиш бабуся
Найкраща у житті,
А руки у бабусі -
Ну просто золоті!
15 учень:
Вони, що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то шиють,
Подивишся – краса!
16 учень:
Так товсто мажуть пінку,
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.
17 учень:
І в хаті, і на дворі
Пороблять все, як слід.
То чистять, щось в коморі,
То варять нам обід.
18 учень:
Як смеркне – тіні дивні
Сплітають на стіні.
Казки такі чарівні
Розказують мені.
19 учень:
А там нічник засвітять.
Щоб спав міцніш онук.
Мабуть, не має в світі
Таких хороших рук!
Ведуча: Даруємо бабусям
пісеньку « Найкращій бабусі»
слова: Євгенія Левченко музика: Анна Олєйнікова
1 куплет:
Бабуся моя - чарівниця,
Вона все уміє у нас:
Пече пироги й паляниці,
І радісно всім у цей час.
А ще може вишить сорочку,
Рушник вишиває мені...
Бабусі, моїй чарівниці,
Співаю хороші пісні.
Приспів:
Бабусі співаю, всміхаюся їй,
Бабусі, бабусі - найкращій моїй.
Бабусю, бабусю, голубко моя,
Як добре, бабусю, що в тебе є я!
2 куплет:
Спасибі, бабусенько мила,
За те, що у мене ти є,
Що любиш мене і лелієш,
Зігрію я серце твоє.
Приспів.
Ведуча: Пограємо у гру з бабусями
«Впізнай голос онука».
А зараз ми подаруємо казочку. Яка має назву
«Святковий пиріг»
Дійові особи:
Казкарі – 2 учні, Кізонька, Зайчик, Жабка, Лисичка, Мишка.
Казкар 1:
Казка сталася така:
З дому Кізка утекла,
Мандрувала вона скрізь,
І прийшла в весняний ліс.
Кізка:
- Господарі прогнали мене з хати,
Щоб квітів ніжних назбирати.
Бачу, у кущах є хатка,
В ній незамкнені дверцятка.
Увійду мершій у дім,
Тепло й затишно у нім.
Де ж господарі дбайливі?
Бач і пічку натопили,
І зварили вже обід.
Скрізь попорались, як слід.
Восьме березня настало,
З ним весни приходить час.
Ой, вже часу так замало,
Я б пиріг спекла якраз.
Тістом повниться тут діжа,
А господаря нема!
Все спечу, мабуть, сама!
Казкар 2:
Стала кізонька до діла:
Пиріжечків наліпила,
Паляничок напекла,
А тепер спочить пора.
І заснула в теплій хатці
На теплесенькій лежанці.
Зайчик:
- А господар був у полі…
Накопав там бараболі,
Бурячок знайшов, морквинку,
Соковиту капустинку.
Казкар 1:
Все мершій приніс до хатки,
Обтрусив дбайливо лапки.
Стало боязко зайчаті.
Зайчик:
-Хто там хазяйнує в хаті?
Жабка:
-Ква-ква-ква!
Казкар 1:
Стрибає жабка й бачить-
Зайчикова хатка.
Жабка:
-Зайчику, чому сумуєш?
Не стрибаєш, все нудьгуєш?
Зайчик:
-Як мені не сумувати?
Звір-злодій забравсь до хати!
Жабка:
-Я тобі допоможу
Звіра з хати прожену!
Витри слізоньки, зайчатко!
Ось постукаємо в хатку…
(стукають)
Дуже диво –ква-ква-ква!
В хаті злодіїв нема!
Казкар 2:
Мимо двору йшла лисичка
До струмочка по водичку.
Бачить: зайчикова хатка,
Біля неї Зайчик й Жабка.
Кинула відерця Лиска,
Підійшла до хатки близько.
Лисичка:
-Що тут трапилось, питаю,
Може я в пригоді стану?
Казкар 2: Зайчик плаче…
Зайчик:
-Ой. Лисичко,
Звір забравсь в мою світличку!
Лисичка:
-Зайчику, не плач, повір-
Не такий страшний той звір!
Підійду я до віконця,
Ой, та очі мружить сонце!
Я не бачу геть нічого!
Мабуть, там й нема нікого!
Мишка:
-Пі-пі-пі! У хатці справді тиша!
Казкар 1:
Пропищала раптом миша.
Мишка:
-Почекайте тут хвилинку,
Я обнишпорю хатинку.
Казкар 1:
Мить… й знайшла вона шпаринку
І потрапила в хатинку.
Мишка:
-Бачу, он чиїсь коитця.
Визирають з-під коритця.
І стерчать гостренькі ріжки,
Й тепла шубка, як у кішки.
Казкар 1:
Мишка двері відчинила
І звірят у дім впустила.
В хаті затишно і чисто
І згадав вухань про тісто.
Зайчик:
-Я ж збирався на обід
Пиріжки пекти та хліб!
У кутку он діжа та,
Та чомусь вона пуста!
Казкар 2:
Здивувалися звірята -
Зайчик, Лиска, Мишка й Жабка.
Раптом чують: «Ме-е!» з-за пічки.
Кізочка:
-Я спекла вам палянички,
Пиріжечки наліпила
Й трохи в хаті відпочила.
Не сваріть мене, будь ласка,
Так придумалася казка.
Я так гарно відпочила
Й стільки друзів тут зустріла:
Зайчика й руденьку Лиску.
Жабенятко й сіру Мишку.
Всіх зі святом я вітаю
І пиріг ось цей вручаю.
Звірі:
-Дякуємо!
Казкарі разом:
Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець!
Ведуча:
Цей весняний день
Шматочком неба на голову опустився
І проліском блакитним подоляночка прокинулась.
Вона прокинулаь, усміхнулась і у танок зметнулась.
Танок «Подоляночка»
20 учень:
Сьогодні ми вітаємо
Всіх мам із Днем весни!
І побажати щиро хочем,
Щоб завжди гарними були.
21 учень:
Щоб не сивіло в Вас волосся
І щоб не морщилось чоло.
Щоб Вам кохані наші мами
У всьому й завжди повезло!
22 учень:
Щоб Вас кохали наші тата
І дарували квіти Вам.
Немає ж бо у всьому світі
Жінок чарівніших за мам!
Ведуча:
Шановні наші мами і бабусі! Наше свято наближається до кінця. Я Вас також щиро вітаю зі святом весни. Бажаю щастя, здоров’я, достатку, сонячної долі. Хай Ваші діти і онуки завжди приносять Вам тільки радість!
Зі святом Вас!
23 учень:
Ти маму нашу рідну
Сьогодні привітай.
Про маму нашу рідну
Ти пісню заспівай!
Пісня «Мамочка моя»
Слова та музика Наталії Май
У моєї мами очі, наче зорі,
У моєї мами руки золоті.
Ніжно поцілую, квіти подарую,
Бо вона найкраща у житті!
Приспів:
Мамо, мамочко моя,
Не сумуй і не журись,
Обертається земля,
Я з тобою посміхнись! (весь куплет 2)
У моєї мами серце лебедине,
У моєї мами руки два крила,
Ніжно поцілую, квіти подарую,
І слова любові, вдячності, тепла!
Приспів (2)
Мамо, мамочко моя,
Не сумуй і не журись,
Обертається земля,
Ми з тобою – посміхнись! (весь куплет 2)
Ведуча: На цьому наше свято закінчується. Дякуємо за увагу.