СценаріЙ
до Дня захисника України

 

Звучать позивні свята

Ljudvigvanbethoven – 1 хвилина

 

(Виходять під звуки позивних ведучі)

Ведучий1: Осінь. Чудернацька й дивна вона. Для одного – це  пора року, для іншого –це зміна погодніх умов, для когось – холодні дощі, для когось – гарні квіти, для одного – це навчання, а для іншого – це робота,  а хтось -  осінь сприймає як належне. Головне – щоб було комфортно.

 

     Ведучий 2:Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Свічками запалахкотіли берези, вбралися в золоті шати красені-клени, а осокори вже скинули своє золотисте вбрання.

Ведучий 1: Осінь – пора тонких почуттів, мрій, надій, сподівань, бунтів, революцій, майданів, повстань, перемог.  Саме про волю мріяв споконвіку наш народ.

     Ведучий 2: Україні присвячується наступна композиція.

Ведучий 1:Пропонуємо вашій увазі пісню «Україно» у виконанні …

Ведучий 2:  Україна — це земля моїх предків. Там я із самого дитинства полюбив українські пісні. І зараз, коли часом надходить утома, і здається, що сили вичерпалися, рятує українська пісня — починаєш її співати, і разом із першим куплетом звідкись повертаються сили. 

Ведучий 1:  14 жовтня - чудове свято – День захисника України, яке відтепер нерозривно пов'язано з Покровою Пресвятої Богородиці – одним з найдавніших і найшанованіших християнських свят.

Це свято кожного, хто захищає суверенітет та цілісність, історичну велич та міць України, хто невтомною працею забезпечує економічний, гуманітарний, інтелектуальний та культурний захист нашої держави!

 

Ведучий 2:Пропонуємо вашій увазі пісню «Погони на плечі лягли»   у виконанні …                            

      

Ведучий 2:  Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни.

Ведучий 1:Україні присвячують не тільки пісні, а й інші різновиди музичної субкультури.

Пропонуємо вашій увазі стиль реп     у виконанні  …   

Ведучий 2:Отож, осінь в Україні.

Ведучий 1:Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею синє, чисте, бездонне небо.

Ведучий 2:І здається, ніби це знову, вже вкотре, прийшла до нас Прекрасна Діва Марія і знову розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб  захистити нас.

Ведучий  1:І здається, що ввібрала ця осінь всю красу, всю непорочність, все щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям, Тієї, що стояла біля Його хреста і кров'ю вмивалося її серце.

Ведучий 2:Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне їй людьми лихо, стала їх найпершою захисницею, Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах: Пресвята Богородице спаси нас!

Ведучий  1:Матінко Свята зглянься над нашим народом захисти від наступу ворожої навали.

Ведучий  2: 14 жовтня – величний і багатий на свята день. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. 

Ведучий 1: З 2014 року, саме на Покрову Пресвятої Богородиці Президент України  встановив щорічно відзначати — День захисника України.

Ведучий   2: А хто ж вони захисники України?

Ведучий  1: Справді історія захисників України сягає часів давньої історії.

Ведучий  2: Україно!  Важким і тернистим був твій шлях із сивої давнини і до сьогоднішніх днів. Протягом віків численні вороги, ніби змовившись, тільки те й робили, що шматували твої землі, топтали твої простори, грабували твої багатства, терзали твої серце і душу.

Ведучий  1: Пропонуємо вашій увазі відео про козацьку звитягу

Ведучий  1:Було це близько п’яти століть тому. Наш рідний край поневолили підступні завойовники. Ой, як важко стало жити українському людові! І почав він утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де розкинулися степи.

 

Ведучий  2:Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої води, вони заснували Запорізьку Січ. Запорожці були витривалі й дужі, кмітливі й на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові.

Ведучий  1:Пропонуємо вашій увазі  переглянути відео: українське козацтво. Історія в картинках

 

Ведучий 2  Пропонуємо вам епізодичні історії від часів козацтва і донині

Відео – козацький марш mp4   1 хвилина

 

(На сцену під марш виходять козаки. В руках у них паперовий згорток, Ікона Пресвятої Богородиці-Покрови, булава, нагрудний дерев’яний Хрест )

 

(На сцену під марш виходять козаки. В руках у них паперовий згорток, Ікона Пресвятої Богородиці-Покрови, булава, нагрудний дерев’яний Хрест )

Отаман: Загін ! До слова готові?

Всі: Так, готові!

Отаман: Приступити до обов’язків!

Козак 1:  Батьку ! Дозволь слово сказати і козаків прославляти !

Отаман: Дозволяю !

Козак 1: Вельмишановні гості ! (уклін). Дозвольте привітати вас зі святом козацької слави – Покровою Пресвятою.

 Козак 2: Дозвольте зачитати деякі відомості з історії українського козацтва.

За Дніпровськими порогами, за південними дорогами,

за степами за широкими славні козаки жили.

Мали Січ козацьку сильную, цінували волю вольную,

Україну свою рідную, як зіницю ока берегли.

Козак 1: Козаки – це вільні люди!
Козак 2 : Козаки – безстрашні люди!
Отаман: Козаки – борці за волю, за народу щасну долю.

Козак 1: Козак – чесна, смілива людина,
Найдорожча йому – Батьківщина.

Козак 2: Козак – слабкому захисник,
цінити побратимство звик!

Отаман: Козак вкраїнську любить мову
він завжди здержить своє слово!

Козак  1: Попереду всього війська виступає отаман.
Чи далеко бій, чи близько, в ньому він найстарший пан.
Він суддя всім і товариш, батьком козаки зовуть.

Кошовий багато знає, він дає в майбутнє путь.

Отаман: Булава – це влади знак, що втрима в руках не всяк.
До тієї булави треба, друже, голови!
Козак2: Триметрова чорна паля зверху кулю мідну мала,
а під нею – кінський хвіст та ще кілька довгих кіс.
Ця військовая святиня – перемоги берегиня.
Ніс її в бою бунчужний,  щоб козачий стан був дружний:
Де бунчук – там кошовий  кіш веде на правий бій.

Козак 1: Ратищем спис називали діди.
Річ ця в бою знадобиться завжди.
Ним ворогів січовик доганяв,
Влучно їх списом збивав із коня.
Козак 2: Христа частинка – хрест натільний, що біля серця козака.
Суть козака хрестом надбана,  Хрестом він нечисть зустріча.
Переплелась з Хрестом дорога, якою йде козак весь час.
Душею линучи до Бога, він став легендою для нас!
Отаман: Було колись на Вкраїні,

 — Ревіли гармати,

Були колись,

 — запорожці вміли панувати.

Панували, здобували, і славу, і волю...

Минулося. Осталися Могили по полю.

Козак 1:  Та наша слава не пропала,  вона  живе і нині
Стала слава козацькая  славою Вкраїни.

Відео - Женці жнуть мр 4    - Під відео співають козаки

 

Отаман: Для урочистої передачі козацьких заповідей нашим наступникам українським захисникам, запрошуємо на сцену Українських Січових Стрільців!

 

Відео -   Весна – стрілецький марш Webm – 1хвилина

 

(На сцену під марш виходять Січові стрільці. Козаки передають їм естафету захисника України)

 

Козак 1: От ці заповіді написані чорним по білому хочемо передати в такий знаменний день нашим братам по зброї, захисникам України, що визволяли рідну неньку, як і ми від ворога- Січовим стрільцям.

Вам козацька честь і слава і наша булава!

Козак 2: Хрест дерев’яний,  Христа знамення і славне Захисника Вкраїни ймення.

Отаман: А також образ Матері Покровительки, як оберіг від усього злого та для щирої спільної молитви (козаки вручають атрибути: булава, хрестик, образ - завиток із заповідями січовим стрільцям)

 

Січовий стрілець1:Єднаймося ж, браття, у дружну родину,
Щоб разом розправити вольниці крила,
Щоб в злагоді жити і батьку, і сину,
Піднявши до Світла і щастя вітрила!

Січовик2:Багато завойовників знала Україна. Та найбільш сильним був багатовіковий гніт Росії і Польщі.  

Січовик 3:  Створений стараннями українських захисників у 1914 році, легіон Українських  Січових  Стрільців поклав початок благородним змаганням західних українців за свободу.

Січовик 1: Тернистою видалася доля Січових Стрільців, серед яких 40% становила молодь.

Січовик 2: Були на їх бойовому шляху походи і поневіряння, лицарство і жертовність.

Січовик 3: Восени і взимку 1914 р. навесні 1915 р. легіон успішно вів

воєнні дії в Карпатах, зокрема на горах Ключ, Маківка, Лисоня, в боях за Самбір, Стрий, де стрільці вкрили себе невмирущою славою.

Січовик 1:Ніщо не могло зупинити січовиків виборювати кращу долю для свого народу.

Січовик 2: В рядах особового складу УСС непохитно стояли за ідею визволення свого народу близько 40 представників села  Озерної.

Січовик 3: І не дивлячись на заборону, крізь довгі роки поневірянь  і забуття своєї історії, народ не забув стрільців, наділив їх любов'ю, пошаною.

 

Вірш  «Пам'яті січових стрільців»(автор Маріана Тенетко)

 

Січовик 1:

У вишитій сорочці, збивши босі ноги,

Стоїть Україна обабіч дороги,

А по тому шляху з заходу і з сходу

Тягнеться історія Вкраїнського роду.

Гордою ходою в сонячнім вінці

Йдуть у бій за волю січові стрільці.

Юні та безвусі, їм жити, кохати,

Нивоньку косити, діток колисати…

Стоїть Україна, руки простягає

Хоче мить спинити та права не має.

«Стійте, зупиніться!»стелиться, шепоче -

«Хай запам’ятаю ваші карі очі

Хто скажіть, чиї ви?Як вас величати?

Щоб змогли нащадки вам шану віддати…»

Мовчать легіони, зберігають сили

Йдуть у бій -  і сіються стрілецькі могили.

Заридали гори, голосять трембіти

Це твої, Вкраїно, загинули діти.

Хай лине їх слава протягом віків

Чуєш, Україно, з-під землі їх спів?

 

Відео -  на Маківці (1) мр 4- під відео співають січовики

 

Січовик 2: Для урочистої передачі козацьких заповідей нашим наступникам українським захисникам, запрошуємо на сцену героїв АТО!

Відео – марш нової армії Українимр 4

 

(На сцену під марш нової армії виходять герої АТО)

Січовик 3: Ці заповіді написані чорним по білому, передані нам козаками Запорізької Січі хочемо передати в такий знаменний день нашим  братам по зброї – українським героям,  що визволяють Україну, як і ми від ворога.

Вам козацька честь і слава і наша булава…

Січовик 1:: Хрест дерев’яний,  Христа знамення і славне Захисника Вкраїни ймення,

Січовик 2:а також образ Матері Покровительки, як оберіг від усього злого та для щирої спільної молитви. (повстанці вручають атрибути: булава, хрестик, образ -завиток із заповідями воїнам АТО).

 

Відео марш нової армії -  1 хвилина – одночасно виходять воїни АТО

 

Воїн АТО1: З березня 2014 року наша країна  знаходиться в стані неоголошеної війни.

Воїн АТО2: Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.  

Воїн АТО13: Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої.  Там вирішується доля і майбутнє України.

Воїн АТО1: Весь народ нашої держави об‘єднався  проти російського агресора.  Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники України.

ВоїнАТО1: Ці  хлопці зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України.

Воїн АТО3:. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, обороняють неньку Україну.

ВоїнАТО1:Колись згадають наші діти, внуки, отих героїв, що у мирний час, такі перетерпіли муки й поклали голови за нас.

ВоїнАТО2:За нас, за Україну,за свободу,
За Незалежність, краще майбуття,
І не за гроші, не за нагороду
Ішли під кулі віддаючи свої життя.

ВоїнАТО3:Ми знаємо, що перемога буде з нами,
Адже добро завжди перемагає зло,
І будуть в Києві цвісти каштани,
І буде мир, і спокій, і добро.

ВоїнАТО1:Загояться всі наші рани,
Й получить по заслузі кат,

Та тільки от не буде Нігояна,
Вербицького, і всіх оцих хлоп’ят!

 

  Воїн АТО 3:Вірш «Україні»

  Василь Симоненко – Україні

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Відео  Не твоя війна -  під відео співають воїни АТО

 

 Воїни заходять за куліси, виходить дві душі і автор.  Звучить музика.  Починають дійство душі.

 

Звучить музика постійно    Ljudvigvanbethoven

 

Епізод «Дві душі»

Автор. На місячній доріжці
Зустрілись дві душі,
Одна — до Бога пішки,
А інша – в грішний світ.

Одна – душа солдата
Загиблого в бою,
А інша – немовляти,
Народжена в Раю.   

І так би розминулись…
Але душа бійця
На іншу обернулась:
Знайоме щось з лиця.

Сказала:

Душа 1. « Гей, малеча,
А нумо , хлопче , стій!
А як ім’я, до речі, Матусеньки твоїй?»

Автор. Душа же немовляти

Була як чистий сніг:

Душа 2. « Мене чекає мати,
Аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина —

Таке її ім’я,
Ось-ось народить сина,
А син її – то я!
Мене на Землю жити Господь благословив,

Я маю народитись…
А ти вже там пожив?» —
 

Автор. Так у бійця спитало
Майбутнє немовля

(Воно ще знань не мало:
Що то таке – Земля?)
А той боєць Душа 1. «Галина»
Повторював ім’я …

Та це ж його дружина
Чекала немовля.
Сплили перед очима
Щасливі ті роки:

Як він , ще був хлопчина Й просив її руки…
Весілля і навчання,
І пристрасті потік…
Він всі її бажання

Виконував , як міг.
Усе було чудово:
Вагітність – добрий знак!

І взяв він з жінки слово,
Що родиться козак!
А потім…Сум в родині..
В країну зло прийшло.

Галини очі сині
Зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила –
Бо смерть гуляє там.,

Скількох вже покосила,
Та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині Сказав приблизно так:

Душа 1. «Як друзів я покину,

Який же я козак?
Як гляну в очі сину,
Що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину

Я за спідницю втік?»

Автор. Поцілував Галину
І рушив на війну…
А потім..постріл в спину..

І запах полину….
Згадав боєць те стрімко
Й до немовля сказав:

Душа 1. «Ти бережи Галинку

Що краща буде з мам.
Пробач мені ,дитино,
Вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно

З тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба,
Як швидко ти ростеш,
А все що буде треба

В житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж , сину,
Тобі час йти в життя
А я прикрию спину

Автор. Тобі із небуття»
На місячній доріжці
Невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки,

Хтось – в протилежний бік.
Народжуються діти,

В воєнний час страшний,
І щоб їх захистити

Хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці

В жіночому любов,
Життя не перерветься,
Відроджуючись знов!

 

На сцену виходить вчитель із запаленою свічкою, далі – ведучі передають всім  свічки і кожен ставить  у формі серця)

Вчитель:Ми пам’ятаємо наших воїнів, які поклали своє життя, захищаючи незалежність і майбутнє нашої Батьківщини.  Герої не вмирають! А живуть в наших душах, торкаються струн нашого серця. 
Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.  Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

Відео : Христина Панасюк камуфляжне серце

 

 

 Вчитель: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони будуть жити в нашій пам’яті!

 

Відео Христина Панасюк  Україно, підіймись!

 

Учасники стають біля куліс, а в кінці - уклін