Виховний захід до Міжнародного дня рідної мови "Звучи, рідна мово!"

Мета: донести учням інформацію про заснування Міжнародного дня рідної мови,  

             викликати бажання вивчати українську мову, милуватися її красою;       

             прищеплювати і розвивати  почуття патріотизму, національної гордості за мову,

             за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб;

              виховувати любов до рідної мови, бажання досконало її знати

Обладнання: святково прибрана зала, стіл прикрашений українським рушником, на    

                            стінах – вислови про мову, вишивки

Хід заходу

      1.Добрий  день  вам, добрі  люди!

         Хай  вам  щастя-доля  буде,

        Не  на  день  і  не  на  рік,

        А  на  довгий-довгий  вік.

              2.Є  у  нас  предмет  чудовий –

              Урок  української  мови.

              Ласкаво  просимо  ми  вас

               На  свято  рідної  мови  до  нас!

1. 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це свято є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

2. Ангеліно, а ти знаєш, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?

1. Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок.

2. Що ти маєш на увазі?

1.Святкуємо ми цей день із присмаком гіркоти. Дату 21 лютого вибрано тому, що саме цього дня 1952 року загинули п'ятеро студентів, які брали участь у демонстрації за надання рідній їм бенгальській мові статусу державної в тодішньому Пакистані, частина якого пізніше стала незалежною державою Бангладеш. Відтоді цей день у Бангладеші став днем  полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи із 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

2.Я думаю, всі згодні,  що найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. І коли, як не сьогодні, на весь світ нам вигукнути: «Хай живе рідна мова!» І чуємо, як російською, англійською, італійською, польською нас підтримують люди, які також не дозволяють знецінитися, зникнути мові.

1.В нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно-чиста

І тепла, наче мамина рука.

2.Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці,

Її ми дуже любимо усі.

(Пісня «Мова єднання»)

1: Максиме, а яку мову ти вважаєш для себе рідною?

2: Звичайно, українську, бо це мова моїх батьків, бабусі, дідуся, мова, якою я розмовляю зі своїми рідними та  друзями.

1: Цікаво, а для наших  товаришів та і взагалі  учнів нашої школи це питання також є актуальним?

2.: Звичайно! Про це я можу говорити досить упевнено! І зараз школярі розкажуть нам, чим для них є українська мова.

Вірші про мову

1.О  мово рідна, ти для нас, як мати,

З тобою відкриваєм  дивосвіт.

І  українською вчимося розмовляти

З колиски самої, з маленьких літ.

                    2.Ми - українці з мовою своєю,

                    У нас держава й мудрий є народ.

                   І поки стежкою ідемо однією,

                   Ми з мовою досягаємо висот.

3.Ми з мовою звемося українці,

Вона нам інформацію несе.

Які б життя не кидало гостинці,

Ми разом з мовою здолаємо усе.

                         4.Народів на землі є так багато,

                     І мова в кожного звучить своя.

                            Для  мене  українська – в  будні  й  свято,

                                        Горджуся тим, що українець я!

5.Учу, звичайно, мову я англійську,

Російську розумію, польську теж...

Мені цікаво знати італійську,

Та найрідніша - українська все ж!

                         6.Бо рідна мова наче рідна мати,

                           Вона завжди пригорне до грудей.

                           Важливо дуже різні мови знати,

                          Та рідна - найрідніша для людей.

1: А  зараз – завдання  для  глядачів: відгадайте слово за поданими епітетами, тобто: я зачитую прикметники, а ви повинні здогадатися, про що я кажу:             

1)золотава, холодна, мінлива, жовтогаряча, врожайна, багата, сумна, прекрасна, зажурена, багряна, мрійна, поетична — (осінь);

2)свіжий,   смачний,   священний, батьківський, пшеничний, твердий, запашний, пухкий, рум'яний,  хрумкий, тяжкий,  білий, чорний — (хліб)',

3)легковажна,     серйозна, розумна, працьовита, освічена, порядна, хороша, несправедлива, щаслива, ввічлива, гуманна, сувора, хвора, скромна, старанна, щедра, благородна, чуйна, ґречна, шляхетна, сентиментальна — (людина);

4)кирпатий, орлиний, плескатий, ґудзиком, м'ясистий, картоплиною, рівний, римський— (ніс);

5)важка, легка, людська, натхненна, приємна, щоденна, сумлінна, улюблена, чесна, корисна,копітка, титанічна, безкорисна - (праця).

6)співуча, оксамитова, солов'їна, засмічена, брутальна, ласкава, літературна,   рідна, повільна, швидка, зрусифікована, тиха, дзвінка — (мова).

1:Молодці! У  процесі  життя  народу  в  нашій мові  з’являються  нові  слова. Не  завжди  людина  встигає  опанувати  нову  лексику, тому  не  розуміє, про  що  йдеться, а  інколи  надмірне  використання  іншомовних  слів  робить  нашу  мову  не  зрозумілою. Ось  послухайте  розмову  в  кафе  і  зробіть  для  себе  висновки.

             Гукаю собі у кафе офіціанта:

«Борщ український, будь ласка, подайте,

склянку узвару й вареники з м'ясом».

«Пані, ну що ви... Кафе в нас сучасне!

Стейк є в нас, гамбургер, чизбургер, піца,

(Що  вона  каже? І як воно їсться?)

«Фанта», «Міринда», є «Спрайт», «Кока-кола»,

Пийте «Бонакву». А ось «Пепсі-кола».

Ще є солодощі — тільки для вас: «Ківі», «Пікнік», «Помаранч»,

«Снікерс», «Марс»...

(Може, вона лається?) Прошу сідайте!»

 «Ой, щось погано... Водички подайте!»

(Хто його зна, чим вона нагодує...)

 «Дякую. Вибачте. Завтра зайду я».

2:Українці сміялися споконвіку. Загальновідомо, що саме українці – творці найтоншого гумору. Вони сміються відкрито, відколи себе пам’ятають. Час іде, мудра ріка веселих народних усмішок не міліє, талановитих гумористів не меншає. Тож зараз уявіть, що ми опинилися на міському ринку.

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хотів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке це діло)

Нешкідливе щоб було, і щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

• А з якого ви села? –

Спитав молодицю

Та йому відповіла:

• Я з села Мельниці.
• Забирайте їх назад! –

Буркнув незабаром,

• Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

• То ж назвіть причину!
• А я з вашого села

Маю вже… дружину.

1.А зараз до вашої уваги - легенда. (Лунає музика)

2: Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами.

(На сцені сидить Бог на кріслі–троні. Він одягнений у білу рясу, з бородою. До нього підходять учні 5 класу, одягнені по-різному. Кожен щось говорить до Бога. Він починає обдаровувати дітей)

1: Французи вибрали елегантність і красу (дає дівчинці дзеркало і капелюшок).

Угорці – любов до господарювання (Бог дає фартушок)

Німці – дисципліну і порядок (книгу з написом «Закон»).

Росіяни – владність (корону).

Поляки – здатність до торгівлі (мішечок із грошима).

Італійці одержали хист до музики (музичний інструмент).

(Діти радіють подарункам, піднімаючи їх високо, показують усім. Помалу зникають за сценою. У куточку сцени залишається одна дівчинка, одягнена в українське вбрання. Вона плаче, закривши руками очі…)

1: Обдарувавши всіх, підвівся Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок.

Бог: Хто ти? Чого плачеш?

Дівчинка: Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові та пожеж.

Сини мої на чужій роботі, у своїй хаті нема правди й волі.

Бог: Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити

твоєму горю?

1:Дівчинка хотіла йти, та Бог, піднявши руку, зупинив її.

Бог: Є у мене скарб неоціненний, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

(дає дівчинці сопілку. Вона прикладає її до грудей, посміхається, веселішає)

1: Узяла дівчинка-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця.

Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям понесла пісню людям.

(Дівчинка підходить до краю сцени, лине тиха мелодія пісні)

Дівчинка: Народе мій! Нас Бог благословив. Дарунок дав нам – скарб неоціненний. Прийміть його – це пісня.

(Пісня «Мово лебедина»)

1.А зараз вам подарують танок учні 8-Б класу.

(Танок дівчат 8-Б класу)

 1.Світ захоплюється українською мовою, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі.

      2.У 1934 році на конкурсі мов у Парижі українська мова була визнана поряд з французькою і перською як найкраща, найбагатша мова світу.

     1.За мелодійністю українська мова займає друге місце серед мов світу, поступаючись лише італійській. І ми пишаємося, що маємо таку мову.

2. А хто  ж  робить  найбільший  внесок  у  розвиток  рідної  мови? Звичайно, це  письменники. Тому  сьогодні  кожен  з  нас   приніс  символічну  квітку  улюбленому  письменнику.

                                             Ми  любим  квіти  дарувати,

                                              Й  коли  настане  слушний  час –

                                              Все  те, що  хочемо  сказати,

                                               Ці  квіти  висловлять  за  нас.

(Учні  по  черзі  виходять  до  великої  вази  і  ставлять  у  неї  квіти)

Лесі  Українці – білу  лілею  як  символ  чистоти.

Ромашку – Олені  Телізі  за  нескореність.

Мак – юний  цвіт, що  не  згаса, - Василю  Симоненку.

Котики  верби – Марко  Вовчок  за  жіночу  ніжність  і  красу.

Троянду – любов  святу – Володимиру  Сосюрі  за  вірші  про  кохання.

Гвоздику Олесю  Гончару  за  оспівування  героїв  війни.

Нарцис – Олегу  Ольжичу  за  горду  необачність.

Півонія – Ользі  Кобилянській  за  багаторічне  талановите  життя.

Колоски – Олександру  Довженку  за  вірність  рідній  землі.

Калину – Василю  Стусу  за  страждання  на  засланні.

Безсмертники – Тарасу  Шевченку  за  вічність  його  творів, за  живучість  «Кобзаря».

Незабудки – Іванові  Франку  за  оригінальність, неповторність, жанрову  різноманітність  його  творів.  

Вчитель укр.мови.  Ви знаєте, що до Міжнародного дня рідної мови учні нашої школи писали диктанти, виконували мовні вправи. Тож зараз ми підведемо підсумки і нагородимо грамотами учнів, які отримали найвищі бали.

(Нагородження учнів грамотами)

1. Слово рідне! Ти, як багатокрилий птах, прагнеш простору і висоти,

 2. ти виткане чарівною калиною  і  синім барвінком,

1. вишневим цвітом  і запашною рутою-м`ятою.

2.Ти ніколи не зів`янеш,

1.ти будеш вічно жити і розвиватися!

2. Бережімо наш найкращий цвіт – рідну мову –

1. збагачуймо її і розвиваймо, 

2.дбаймо про її чистоту і красу!

1.Ми дякуємо щиро всім присутнім!

Вперед, школярство, до нових надбань!

Із мовою радіти світу будемо,

Без мови ми ніхто — куди не глянь!

2. Всiм школярам я зичу перемоги

І знань глибоких, творiв пречудових.

Хай стеляться у свiт життя дороги,

І не забудьмо маминої мови!

(Пісня «Україна – це ми»)

Учитель укр.мови.Говоріть, як колись вас навчала матуся,

 Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

 Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

 Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

 Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

 Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

 Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

 Говоріть про любов і про віру у щастя,

 Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

 Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

 Говоріть і продовжуйте мові життя.