Виховний захід "Краса імені твого"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель. Сьогодні ми зібралися на свято, яке стосується кожного з нас. Щоб дізнатися, яке саме свято, відгадайте загадку:

«Є у кожної людини, але сама вона ним не користується».

Так, це ім'я. І сьогодні ми поговоримо про красу наших імен, їх значення й походження. Зараз я запрошую на нашу святкову сцену головних героїв нашого дійства. А для того, щоб свято тривало у теплій сімейній атмосфері, я гадаю, вам буде цікаво дізнатися хто виступить перед вами. Отже, учні 3-іх класів у складі...

Учень 1. Як маленьке немовля у світ двері відчиня,

то дарують йому слово, слово це — його ім'я.

Учень 2. Підростає немовлятко, чи дівчатко, чи хлоп'я,

Разом з ним крокує слово, слово це — його ім'я.

Учень 3. Кожен дружить із цим словом протягом всього життя.

Здогадались, що за слово? Так, звичайно, це — ім'я.

Учитель. Імена, імена... Скільки їх у світі? Не злічити! Ми звикли до того, що кожна річ, явище, дія, жива істота мають назву. Людина має ще й власне ім'я. Багато жителів земної кулі мають однакові імена. Деякі імена зі спільною основою, а є одиничні і дуже оригінальні. Переконатись у цьому можна на прикладі великого колективу людей, зокрема і нашої школи.

Кожному із нас при народженні батьки дають ім’я. І вони надіються, що ім’я, дане їхній дочці чи сину, буде щасливим. Кожне ім’я – то наче сонячний зайчик, ласкавий промінчик, що зігріває дитячу душу і оберігає її від усього злого протягом її життя. В ім’я своєї дитини мати вкладає свою любов, свою надію і віру в щасливе майбутнє дитини, і воно стає своєрідним її оберегом. Ім’я – то символ прекрасного. Що таїть воно в собі?

З давніх-давен відома магічна сила імені, його нерозривний зв'язок з людиною. У часи Київської Русі дітей називали трохи інакше, ніж тепер. Вибір імені залежав і від того, коли народилася дитина, і від  порядку її народження в сім'ї, і від її зовнішніх рис, і від того, якою батьки хотіли бачити свою дитину. Імена давали не тільки при народженні, а й у зрілому віці. При цьому «доросле» ім'я жило одночасно з «дитячим». Ось кілька стародавніх імен-характеристик:

Учень 4. За зовнішністю людини: Мал, Кудряш, Мілава, Рябий, Біл, Некраса.

Учень 5. За рисою характеру: Добр, Горд, Мовчан, Буян, Розумник, Несміяна, Добрава.

Учень 6. За місцем у сім'ї: Одинець, Перший, Другий, Третяк, Ждан, Неждан, Нечай, Меншик.

Учень 7. За професією: Кожум'яка, Селянин, Звір, Коваль.

Учитель. З прийняттям християнства прийшли християнські імена. Священики мали списки узаконених релігією імен, де зазначалося, в який день і якого саме святого вшановувати. Новонародженим дітям давали ім'я святого, якого вшановували, отже, про дітей піклуватимуться святі заступники. Одні імена прижилися, інші - загубилися з плином часу.

Більшість нових імен примандрували до нас із стародавніх країн – Греції, Риму, Єгипту, Скандинавських країн. Кожне з них має своє первісне значення.
     У 20—30 роках, як віяння комуністичної епохи, з'явилися такі чудернацькі імена: Комунара, Поема, Алтай, Казбек, Інтерна, Іскра, Майя,  Воля, Енергія та інші. Звісно, що імена комуністичної епохи не прижилися на здоровому тілі українського народу.

    Учень 8. Будь розумний, мудрий будь — не давай малятам
Отаких імен смішних,  як Протон та Атом.
... Як один оригінал, любитель газети,
Власним дітям підібрав: Супутник і Ракета.

Вчитель. Ми щодня вживаємо безліч імен, звертаючись до друзів, однокласників, знайомих та сусідів. А чи завжди ми звертаємось так, як хотіли, щоб звертались до нас?

Учень 9. Спілкуються у класі радо діти,
І називають гарно імена.
Але не раз, нема де правди діти,
Проблема виникає все ж одна.
     Учень 10. Хтось замість Галя крикне просто Галка.
Бо ж і невиховані діти є.
Летить в повітрі слово, наче палка,
І вуха ріже, й неприємно б’є.
    Учень 11. А як чудово, коли дружні діти
І гарно називають імена.
Всім хочеться сміятись і радіти,
І клас тоді, немов сім’я одна.
    Учень 12. Артемчик, Павлик, Саша та Іринка,
Оксанка, Інна, Дмитрик та Роман.
Максим, Андрій, Діана та Даринка,
Іванко, Юрчик, Аня та Богдан.
     Учень 13. Бо кожен прагне радості, й любові,
І доброти, і ласки. й теплих слів.
Та щирості людської в кожнім слові,
А зла ніхто ж ніколи не хотів.
     Учень 14. То ж, діточки, про це не забувайте,
А будьте чемні, ввічливі завжди.
Про чистоту душі своєї дбайте,
Щоб з вами не траплялося біди.
     Учень 15. І прізвиська давати теж не треба,
На себе збоку спершу подивись.
Чи все завжди у тебе так як треба.
Добрішим, кращим бути потрудись.

Вчитель. Що ж означають імена, які давно стали нашими, рідними?

Учень 16. Наймення, поширені в різних народів,
До нашого люду дійшли крізь віки,
І носимо їх ми тепер залюбки.
В них сила і віра, і щастя, і врода,
Хоробрість і мужність, життя нагорода.
    Учень 17. Аглая — прекрасна, Валерія — сильна,
Віталій — життєвий, а Ганна — граційна,
Кирило — господар, а Клара — ясна,
Галина — спокійна, Аза — міцна.
    Учень 18. Найбільший Максим, і маленький Павло,
Наталія — рідна, і камінь — Петро.
Красиве ім'я Маргарита — перлина.
Оксана й Варвара — чужі, а Ірина...
    Учень 19. Ірина — це мир, благородний — Євген,
А Костя — постійний, все чує Семен.
Олена — це світло, Лариса — це чайка,
Тамара — це пальма, а Марфа — хазяйка.
    Вчитель. Про значення багатьох жіночих імен ми можемо дізнатися з вірша.

Учень 20. Допитлива дівчинка наша Наталка,

Її називають Наталка - Питалка.

Питає Наталка: «Чому я так звуся?

І чому Мариною зветься матуся?

Найкраща подружка моя — Катерина,

А в класі у  нас і Оксана, й Ірина,

І Зоя, і Соня, і Клара, й Галина,

Олена та й ще Валентина?»

Учень 21. Імена ці давні — учителька каже, —

із Греції й Риму, із Заходу й Сходу.

Вони нам дістались від різних народів.

А що вони значать — послухай, Наталко,

Галина — спокійна, міцна — Валентина,

Наталія — рідна, морська — то Марина,

А Зоя — життя, чистота — Катерина,

Оксана — чужа, ну а мир — то Ірина,

Олена — то світла, Лариса — то чайка.

Софія — премудра, а Клара — ясна.

Ось що означають дівчат імена.

Вчитель. З попереднього вірша ви дізналися про значення деяких жіночих імен. А з цієї інсценізації ви дізнаєтеся ще й про значення чоловічих імен. (Три учні розігрують сценку.)

Незнайко у Знайки спитав ненароком:

• Чи все, що ти знаєш, ти взяв на уроках?
• Ні, — Знайко промовив, — книжки я читав,

у різних гуртках після школи бував.

• Ти знаєш і те, як ім'я виникає?

І звідки походить? І що означає?

• Так, знаю, — відгукує Знайко спокійно, —

Ось Костя, наприклад, це значить — постійний,

Кирило — господар, а мужній   Сашко,

Степан — це вінок, бадьорий — Гришко.

А Петрик — то камінь, хоробрий — Андрій,

Найбільший — Максим, захисник — Олексій,

не наші слова в цих звучать іменах,

дали імена нам чужі племена.

Незнайко зрадів: -  Ось тепер і я знаю,

чому тебе Знайком yсі  називають.

А в мене — Незнайко — погане ім’я.

Назву я себе — і всі знають, хто я.

Тепер я вже інший, я хочу все знати,

 мабуть, мені треба ім'я поміняти.

Вчитель. Краса імені... Тисячоліттями люди творили імена, шліфували їх, передавали нащадкам. Поняття „ Краса імені " охоплює багато характеристик. Це і мелодія слова, і захоплення носієм імені в житті, в художніх творах, театрі, кіно. Коли ми чуємо ім’я «Тарас», в нашій уяві зразу ж постає образ відомого поета Тараса Шевченка. Звичайне ім'я  Тарас завдяки таланту поета знає весь світ. Із хворобливої дівчинки Леся Українка перетворилася на видатну постать України. Її ім'я людство пам'ятатиме довго. Саме тому ім’я «Леся» у нас асоціюється з поетесою Лесею Українкою.

Крім того, красиве ім'я легко вимовляється, добре запам'ятовується. Від нього можна творити багато зменшено-пестливих форм.

 Утворіть пестливі імена :

•  Іван (Іванко, Іванонько, … );
•  Марія (Марійка, Марічка, … );
•  Василь (Василько, Василюньо, … );
• Оксана (Оксанка, Оксанонька, …).

Інколи в нас, на Україні, можна зустріти і трохи незвичні імена:

чоловіків – Доміан, Іов, Єлеазар, Маркел, Рустам, Фаріс, Юсуф;

дівчат – Аріадна, Зорелада, Мартіна, Мікела, Ольвія, Ясміна.

 Ви сьогодні почули вже багато імен, дізнались про їх значення із розповідей учнів. А зараз ми продовжимо знайомство з ними у рубриці «Народ скаже, як зав’яже». Ви почуєте прислів’я, приказки, в яких є імена.

• У всякої Федорки свої відговорки.
• Як у поле – Анцю в боці коле, як до танцю – вже не коле Анцю.
• Засмійся, Матвійку,  дам копійку.
• Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху.
• От вам і Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука.
• Я свою вину на Івана зверну.
• От Юхим, із води вийде сухим.
• Посидь, Уляно, бо ще рано.
• Побили Хому за Яремину вину.
• Катерина та Дем'ян посварились за бур'ян.

Вчитель. Окрім прислів’їв та приказок  у нашій мові є ще й скоромовки, в яких зустрічаються імена. Тож послухаймо.             

• Мусію, Мусію, муку сію, печу паляниці, кладу на полиці.
• У Параски гарна праска,  попрасує все Параска.
• Віз Устим овес у млин, зачепив вусами тин.

• Hiс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, упав на поріг.

• Юрко юркнув до Юрка, юрок — пташечка юрка.
• Кричав Архип, Архип охрип,
  Не треба Архипу кричати до хрипу.
• Мала Алла кашу мала. Алла Аню частувала,
  але Аня не хотіла, — ананаси Аня їла.
• На річці Лука спіймав рака у рукав.
• Семен сіно віз - не довіз: лишив сани - узяв віз.
• Улас у нас, Панас у вас.

 Вчитель. А зараз ми проведемо вікторину, участь в якій братимуть і наші глядачі.

1. Підберіть однозвучні чоловічі та жіночі імена:

Віктор – Вікторія,     Олег – Ольга,

Михайло – Михайлина,    Любомир – Любомира,

Павло – Павлина,     Валерій – Валерія,

Валентин – Валентина,    Олександр – Олександра,

Іван – Іванна,      Євген – Євгенія.

2. Які жіночі імена є назвами квітів?

• Роза, Лілія, Маргарита, Мальвіна, Віолетта – Фіалка.

3. «Хто знає найбільше імен?»  Назвати якнайбільше імен на букву:

«Л» - Ліда, Люда, Ліна, Леся, Либідь, Лоліта, Любава, Любислава, Леонтій, Лазар, Лаврентій, …

«О» - Оксана, Олександра, Олекса , Олексій, Олег, Остап, Осмомисл, Онисій, …

 Вчитель. Найкраще, наймилозвучніше ім'я можна забруднити і заплямувати поганими вчинками і, навпаки, звичайне ім'я можна зробити дорогим, незабутнім для людей. Ви ще маленькі, але й маленькими добрими справами можна прикрасити своє ім'я.

Учень 22. Не кажи—не вмію, а кажи — навчуся!

Я за всяке діло залюбки беруся.

І як тато й мама я труджусь до поту,

І роблю старанно будь-яку роботу.

Учень 23. Я умію шити, вмію вишивати, 
Квіти у кімнаті можу доглядати.

Гарно все прибрати і обід зварити.

То ж хіба на мене можна насварити?

Учень 24.  Кажуть, що у мене дуже добра вдача,

Я люблю роботу, бо я не ледача. 

Як чогось не вмію, то завжди навчуся.

 Я за всяке діло залюбки беруся!

 Учень 25. А для нашого Федота люба будь-яка робота. 

Він виходить рано в поле. І до книжки він береться,

Сам у всьому розбереться, все виконує він жваво,

Все Федотові цікаво! Бо хлопчина добре знає:

Хто як дбає, так і має.

Учень 26. Що Івасик не навчився, то Іван не буде знати.

Зрозуміти потрудись - но , й не забудь запам'ятати.

 Поки ще малий —  учися все у світі ти робити.

Рано встати потрудися — і цікаво буде жити.

Вчитель. Наше свято підходить до завершення. Ми з вами  говорили про імена, про красу, що таїться у ваших іменах. І ви зрозуміли, що немає поганих імен, кожне ім’я – то крапелька прозорої роси, то сонячний легкий промінчик, то пелюстки великої ромашки, в якій помістились всі імена, а за кожним іменем – ви, особливі, неповторні, так несхожі один на одного, але такі одночасно однакові, довірливі і щирі. Ваше ім’я відповідає вашій особистості і обов’язково принесе вам удачу, успіх і щастя. Когось з нас назвали на честь святого, когось — на честь своїх рідних, а когось — просто ім'ям, яке сподобалось. Дорогі діти, батьки дали вам чудові імена, постарайтеся прославити їх добрими справами і зберегти чистоту свого імені. Пам'ятайте народну мудрість: «Не ім'я прикрашає людину, а людина прикрашає ім'я».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загадки
Довга Настя простяглася,
Якби встала, то б неба дістала. (Дорога)
Що за Мартин дереться на тин? (Хміль)
Бігає Марушка у ста кожушках,
Як вітер повіє, то й спина замріє. (Курка)

• Мала Алла кашу мала. Алла Аню частувала,

• Юрко юркнув до Юрка, юрок — пташечка Юрка.
• Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп - кипить окріп,

як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.

• Кричав Архип, Архип охрип,  не треба Архипу кричати до хрипу.
• Мусію, Мусію. Муку сію,
  Печу паляниці, кладу на полиці.
  Мусій, муку сій, печи паляниці,
  клади на полиці.
• На річці Лука спіймав рака у рукав.
• Семен сіно віз - не довіз: лишив сани - узяв віз.
• Улас у нас, Панас у вас.
• Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі.

Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
Вікторина.
— Назвати без запинки 10 чоловічих імен (для дівчаток), 10 жіночих імен (для хлопчиків).
— Пригадати назви кінофільмів і літературних творів, у яких ужиті імена людей.
— Які є спільнокореневі чоловічі та жіночі імена?
— Пригадати прислів'я та приказки з людськими іменами.
— Назвати якнайбільше загадок, у яких є імена.
— Що означає ваше ім'я, імена ваших рідних?
— Як називаються люди з однаковими іменами?
— Назвати найбільше старовинних імен, що зустрічаються в Україні.

Учениця.  Моє ім'я Оля,  Ольга, що означає «свята». Воно схоже за значенням з іменем Олег, що означає «святий», «священний». Імена Ольга, Олег прийшли до нас із Скандинавії і були дуже поширеними серед князів Київської Русі. День ангела – 24 липня.

Учень. Моє ім’я Павлик, Павло, що означає «малий». Це – ознака високої поваги до інших людей. Вона возвеличує і підвищує кожного, в кого така повага є: він вважає себе малим, за що інші сприймають його за великого. Павлові дні – 12 липня, 19 листопада, 28 грудня.

Учениця. Моє ім’я Галя, Галинка. «Галина» - в перекладі з грецької  це «тиша», «лагідність», «спокій». Зараз це ім’я рідко дають дітям, а колись воно було одним з найулюбленіших. Навіть гру придумали «Галя по садочку ходила». Це ім’я охоче використовували для своїх героїнь українські письменники, також воно є в багатьох українських народних піснях. Дні ангела – 23 березня, 29 квітня.

Учень. Моє ім’я Назар. Це ім’я походить від іудейського слова, що в перекладі означає «присвячений Всевишньому», «присвячений Богу». День ангела – 27 жовтня.

Учениця. Мене звуть Мар’яна. Це слово того ж кореня, що й Марія, яке перекладається, як «господиня», «піднесена», «всевишня», а ще, вважає дехто, її ім’я означає «смуток». Маріїні дні, окрім днів Діви Марії, - 14 квітня, 15 травня, 4 серпня.

Учень. А я звусь – Юра, Юрій. Означає «землероб». Походить від Георгія, а ще співзвучний з давньоукраїнським Ярилом. Дні ангела – 20 квітня, 6 травня, 9 грудня.

Виступи учнів з поясненнями окремих імен.
Андрій (гр.) — «чоловік», «людина», «муж», «хоробрий»; Анрі, Андріян, Гандрей, Анджей.
Володимир — «володар світу», східнослов'янське.
Ганна — староєврейське — «благодать»; Ханна, Анна, Ана, Она. Іван — Йоханаан, давньоєврейське — «божий дар»; Джон, Ганс, Жан, Ян, Джованні, Юхан, Йоганн, Йон, Янка, Ованес, Вано.
Ксенія (гр.) — Аксіпья, Оксана — «чужоземка», «гостя». (На плакаті ~ значення поданих нижче слів і виставка книг про значення імен): Лев —- цар звірів, «могутній», «хоробрий»; Леонід — «син лева», з левиного роду; Лідія — лідіянка (з міста Лідії); Лариса — гр. місто Лариса («приємна», «чайка»); Марина — «морська»;
Марія — (євр.) — «гірка», «плачлива», «піднесена»; Михайло — (євр.) — «богоподібний», «божественний»; Микола — «переможець народів»; Олег — «священний»; Ольга — від імені Олег; Петро — «камінь»; Раїса — «покірна», «легка»; Роман — «римський», «римлянин»; Сава — «неволя», «полон»; Сергій — «високий», «шановний»; Тарас — «неспокійний», «бунтар»; Григорій — «бадьорий».