ВИХОВНИЙ ЗАХІД "МИ НАЦІЯ ЄДИНА"

Державний навчальний заклад

«Лісоводський професійний аграрний ліцей»

 

 

 

 

 

 

Перший урок на тему:

«Ми – нація єдина, твої ми діти Україно»

 

 

 

 

 

 

 

Підготував:

Класний керівник

Труш І. І.

 

 

«Ми – нація єдина, твої ми діти Україно»

Мета: розширити й поглибити поняття громадянськості; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості,поваги до державних символів, любові до рідного краю і особистої причасності до всього, чим живе народ.

Обладнання:  Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України.

Хід уроку

Той дивний край, що зветься Батьківщина – 

то найдорожча серденьку земля! 

Бо ти вродивсь у незалежній Україні, 

Ти чув солодку пісню солов‘я!... 

А. Ткаченко 

Такими словами нехай продзвенить у вашому серці перший вересневий дзвінок, а перший урок перенесе у спогади про минуле, розкаже про сьогодення і подарує надію на щасливе й світле майбутнє. 

 II. Основна частина уроку. 

 2.1. Вступне слово вчителя: 

 - Кожна людина хоч раз у житті замислювалась над тим, хто вона, де її коріння, чи увесь її рід походить з одного краю. Ваші дідусь чи бабуся, дивлячись на вас, приховуючи сльози радості, згадують і своє дитинство, часом тяжке, напівголодне, але радісне, тепле, рідне… Бо такими ж малими хлопчиками й дівчатками бігали вони в‘юнкими стежками, здіймаючи куряву босими ноженятами, плели вінки з духмяного любистку й блакитного барвінку, раділи, мріяли, зростали…. Та не все складалося так, як гадалося. Тяжкі воєнні роки позбавили колишніх дітлахів права на щасливе дитинство. Мов мишенята в норах змушені були вони ховатися в холодних вогких землянках, часто недоїдаючи, не маючи оселі та теплого одягу. Тому й докладали всіх зусиль, щоб їхні діти, онуки й правнуки жили в незалежній країні, щоб лихо війни не гнало їх за кордон на пошуки кращого життя, на пошуки безхмарного неба… . 

А 24 серпня 1991 року народилася молода держава, народилася Україна. Про це записано у Конституції України – головному законі нашої держави. Послухайте, що тут сказано(викладач зачитує статтю 1, розділ 1 Конституції України): 

Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. 

 Спитаєте, а де ж жили раніше ваші прадіди, якщо державі лише 24 років?

А жили вони на цій же землі, на землі де колоситься золота пшениця, де по обидва береги Дніпра пишаються верби і росте калина, от тільки край тоді звався не українським…

Що таке Батьківщина? Де вона починається? Яку роль відіграє в житті людини і як впливає на її долю?

 На ці питання у кожної людини своя відповідь. Для одного Батьківщина — це зруйнований дім та спогади про страшні дні війни, яка прийшла так несподівано, замінивши веселий  спів пташок на гуркіт снарядів. Для іншого Батьківщина — це дитинство серед мальовничих гір,безмежних полів  та дзюркотливого струмочка. Але для всіх людей Батьківщина — це країна, яка дала  життя.   Безперечно, любов до Батьківщини починається з любові до рідної домівки ,до своєї мови.

2.2. Бесіда з ліцеїстами. 

 - Скажіть, що ж означає слово «незалежність»? Якими іншими словами можна його замінити? (Відповіді ліцеїстів) 

 - Правильно, воля, свобода, можливість обирати – це все характеризує незалежність. 

 - А що змінилось після того, як Україна стала незалежною, якою стала її «душа»? 

 - Душа стала українською, бо душа народу – то його мова! І як грайлива мелодія розлилась барвиста мова по всій Україні! Українськими ставали школи, хоча до цього навчання велося лише російською, а ще раніше – польською мовою. Українські книги і журнали з‘явились на полицях шкільних бібліотек. Не одне століття за можливість писати та розмовляти українською мовою боролись відомі українці. Кого з таких ви знаєте? 

 - Тараса Шевченка заслужено названо Великим сином України, бо він, як справжній син для матінки-держави робив усе йому посильне, Аби лиш вона, ненька - Україна жила і процвітала. Не один рік Тарас Григорович провів у в‘язниці, на засланні, і все для неї, все для Батьківщини. 

 Київ завжди був центром культурного розвитку української держави, а після проголошення незалежності України відіграє чи не найважливішу роль в керуванні країною. Майдан Незалежності та Хрещатик стали символічними місцями, де б‘ється серце українського народу, де його сила й воля об‘єднуються сильним патріотичним духом… . Визначні місця Київщини збирають під своїми крилами людей не тільки з України, а й з усього світу. 

 2.3. Бесіда за віршем Л. Костенко 

- Уважно прослухайте вірш Ліни Костенко, поміркуйте, які почуття охоплювали поетесу, коли вона писала цю поезію. 

 Буває, часом сліпну від краси. 

 Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, 

 Оці степи, це небо, ці ліси, 

 Усе так гарно, чисто, незрадливо, 

 Усе як є – дорога, явори, 

 Усе моє, все зветься Україна. 

 Л.Костенко 

- Як поетеса ставиться до своєї рідної землі? 

 - Якими словами вона виражає почуття любові до рідного краю? 

 - Цей вірш ніби малює у нашій уяві дивовижні картини природи батьківського краю, що ви уявили, слухаючи його? 

Ліцеістка 1:

Я - українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,

Шевченковим словом

Умію писати,

Слова мелодійні

І вірші складати.

 Ліцеїстка 2:

 Я - українка!

 Живу в Україні,

 на вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,

 Де все мені в радість:

 Ліси і садки.

 Озера й річки,

 І глибокі ставки,

 Лани неосяжні,

 І гори, й долини

 Цвіт білосніжни

У лузі калини.

В душі моїй солодко

Грає сопілка,

 Бо я з України,

 Бо я - українка!

О. Василенко

2.4 Бесіда з елементом розповіді:

Викладач  Кожен народ має свої священні символи, які  уособлюють його самобутність, національну єдність. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, самоутвердження, за власну самостійну державу.

Непростою була доля українських символів: їх забороняли й відтворювали, обожнювали й люто ненавиділи. Українські патріоти  йшли на смерть заради того, щоб сьогодні ми мали державний гімн, прапор і герб.

Відповідно до статті 20 КонституціїУкраїни (1996р.) державними символами України є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.

Словничок

Державні символи – закріплені в законодавстві країни офіційні знаки, чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного або історичного характеру і символізують суверенітет держави.

Ліцеїст:

Прапор — це державний символ,

він є в кожної держави;

це для всіх ознака сили,

це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

синє небо, жовте  жито;

прапор свій оберігаєм,

він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині,

ми навіки вже є народом,

українським в Україні.

Н. Поклад

Ліцеїст:

Державний Прапор України - стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Верхня смуга - синього кольору, нижня -жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини - 2:3.

Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно. Це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану - символом мирної праці і достатку. Це і поєднання символів життя - Золотого Сонця у Синьому Космосі. Однак, головна ідея синьо-жовтого - це гармонія Космосу, Сонця, Землі та всього живого, що є на землі.

Ці кольори вперше з’явилися в 1410 р.на корогвах Галицько-Волинського князівства: на синьому полі був зображений золотий лев.

Великого розквіту набуло українське прапорництво у героїчну козацьку добу. Тоді з’явився новий прапор – малинового кольору, який став основним у козаків. Сині і жовті барви використовувалися під час війни під проводом Б.Хмельницького. Потім їх почали використовувати Українські Січові стрільці та Українська Повстанська Армія. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями.

Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу. Блакитний, синій колір - це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще - це колір миру.

4 вересня 1991 р. над будинком Верховної Ради України з’явився національний синьо-жовтий прапор. Такий же стяг піднімався під час візиту Голови Верховної Ради України Л.М.Кравчука до США і Канади у вересні – жовтні 1991р..

28 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором.

Ліцеїст:

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Н. Поклад

Ліцеїст:

Герб - це символ влади.  Золотий тризуб на синьому тлі – дуже давній знак. Він зустрічається ще за часів Князівської України, зокрема на монетах київського князя Володимира Великого. Отже, нашому гербу – понад тисячу років!

Багато істориків висловлюють свій погляд на історію походження тризуба. Одні вважають його зображенням церковного світильника або якоря; інші – голуба. Є думка, що князівський знак-тризуб символізує місто Київ, яке виникло на трьох пагорбах: Старокиївському, Щекавиці, Хоревиці.

Є й інші погляди. Число "три" завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що лягають перед казковими героями. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько-Мати-Дитя. Вони символізують собою Силу-Мудрість-Любов.

Ліцеїст:

Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї  лине

Світло навкруги.

Н. Поклад

Ліцеїст:

Слово «гімн»  грецького походження (похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності. Гімн - це хвалебна пісня своїй Батьківщині, в якій народ висловлює побажання бути вільним, щасливим, жити в достатку.

Слова Національного Гімну «Ще не вмерла України…» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет Павло Чубинський. Музику - західноукраїнський композитор Михайло Вербицький.

Із гімну починають надзвичайні масові події, урочисті збори. Слухають і виконують гімн стоячи.

ІV. Підсумок уроку

Викладач

Ми одна дружна сім’я. Тому жити треба у мирі й злагоді, заступатися одне за одного, дружити, ділити з усіма радість і смуток, щоб наше життя було цікаве і змістовне, насичене хорошими вчинками і цікавими подіями.

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити

Й на Землі добро творити!