Виховний захід "МОЯ СІМ'Я – МОЯ СИЛА І МОЯ СЛАБКІСТЬ".

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

МОЯ СІМ'Я – МОЯ СИЛА І МОЯ СЛАБКІСТЬ .

                                                Айшварія Рай Баччан

Вступне слово ------------------------------------------------------------------------------

   Людина, як відомо, є насамперед суспільною істотою. Це, зокрема, означає, що вона не може існувати сама по собі. Все її життя так чи так завжди пов’язане з різними людськими об’єднаннями, спільнотами або групами. Серед них чи не найважливіша роль належить сім’ї. 

  Вона є першою ланкою соціалізації особистості ,  моделлю суспільства на конкретному історичному етапі розвитку, мікросоціумом , відображає його моральні та духовні особливості.

   Тому не ви­падково видатний наш педагог В. О. Сухомлинський пи­сав, що в школі важко готувати дітей до вибору професії, бо їх багато. Але є одна, яку вибере кожен. Усі хлопці та дівчата стануть у майбутньому чоловіками та жінками, батьками та матерями, й готувати їх до цього необхідно. Зрозуміло, що кожному або кожній із вас і самим треба готуватися до цього, наобхідно мати певні знання , які допоможуть вам створити справжню сім'ю - фортецю , де кожен її член почуватиметься щасливим .

  Давайте сьогодні спробуємо створити  власний затишний будинок , назва якому - СІМ'Я .

 

Що ми визначимо фундаментом нашого будиночка – напевне ХРИСТИЯНСЬКІ  ЗАСАДИ  ШЛЮБУ .------------------------------------------

 Довгий час наше суспільство було атеїстичним, тобто безбожним, через те погляд на сім’ю також був безбожним. Все було поставлене з ніг на голову.

  Вплив суспільства – це причина , якою ми часто пояснюємо всі зміни в моральності людства .На жаль , ці зміни переважно стають не на користь моралі , а найбільше потерпає від цих змін пожружжя .

   Часи комуністичного режиму замінили подружжя цивільною розпискою , а подальший «прогрес» впровадив на заміну шлюбу взагалі новий для нашого мислення термін - «буття разом» - приватна обіцянка деякої вірності і деякої постійності . Таке рішення жити разом залишає нерозв'язаними багато проблем і має багато застережень.

  Отже , які знання є фундаментом нашого шлюбу ?

Студ. 1 .

Ідея створення сім’ї (чоловіка і жінки) належить Богові. У книзі Буття написано : «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх»

Бог міг би створити одну істоту і надати їй всі функції, які мають чоловік і жінка. Але Бог створив дві людські істоти (чоловіка і жінку) і створив їх відмінними одне від одного для того, щоб вони могли виконати те завдання, яке Бог перед ними поставив.

Таким чином Бог під словом людина розуміє двох: чоловіка і жінку. Ця істина ще раз підтверджується в 5 розділі книги Буття (5:22).

Створивши людину (чоловіка і жінку), Бог благословив їх і оголосив мету створення -Продовження роду людського«Плодіться і розмножуйтесь, і наповнюйте землю» (Бут. 1:28). Сьогодні більшість молодих людей створюючи сім’ю, не вважає розмноження ціллю створення сім’ї,

Студ. 2.

Через сім’ю Бог вчить людину любові, відповідальності і доброчинності

Там, де є хоча б двоє, проявляється відповідальність один за одного, з’являється можливість служити один одному.

Що ж таке шлюб ?

1.Шлюб -найкраща школа любові. Якщо ми навчаємося любити ближнього, ми навчаємося любити Господа .

2.Шлюб –таїнство . Шлюб - велика і прекрасна тайна.

Це сходження до Бога не поодинці , а вдвох, одним єством .Подружжя укладають в храмі .Таїна подружжя – це джерело благодаті , де подружжя черпає сили , щоб стійко виконувати свої завдання .

По-перше: подружжя являє собою неперевершений зразок або модель

відношення Бога до людини  .Кажучи просто: якщо хочемо уявити собі, як

Бог ставиться до людини,спадає на думку любов чоловіка до своєї дружини. і навпаки, людина повинна ставитися до Бога,

3. Шлюб –завіт ,звершується у підніжжя Христа. Молоді вступають у завітні стосунки, при встановленні яких існує три фази .

Перше –в жертву іншому приноситься життя.

Наречений, дивлячись на смерть Ісуса Христа, говорить:

«Ця смерть була моєю смертю. Коли я пройшов через хрест, я помер. Тепер я більше не живу для себе». Також і жінка, дивлячись на хрест, каже: «Та смерть була моєю смертю, я померла. Тепер я більше не живу для себе». Це повне з’єднання, а не партнерство.

Друге -внаслідок цієї смерті приходить нове життя. Тепер кожен переживає своє життя в іншому. Чоловік каже жінці: «Моє життя в тобі. Ти є виразом того,що є я». Також і жінка говорить чоловікові: « Моє життя в тобі. Я живу своїм життям через тебе. Ти є виразом того, що є я».

Третє. Завіт увінчується фізичним союзом, який приносить плід і цей плід є продовженням того нового життя, яке подружжя готоверозділити один з одним. Завіт приводить до посвяченого життя і плодоносності. Не розділене ні з ким життя залишається безплідним і не приносить ніякої користі .

Інтимні стосунки можливі тільки в межах шлюбу , вони створені Богом і не несуть ніякої аморальності .

Студ 1.

Створивши сім’ю, Бог дав і закони її створення. Хотілось би,щоб ми сприймали ці закони не як поради філософів або спеціалістів з сімейного життя, а як Божі закони, такі, як закони існування Землі і всього живого.

Розглянемо ці закони: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,-і стануть вони одним тілом».

У цих словах вся теологія сімейного життя. Все, сказане далі в Біблії про сім’ю, є розвитком цієї ідеї. Отже , ось ці три закони –полишає, пристає, стають одним тілом.

 

 

Студ.3

Крім того, шлюб — це завершення. Бог створив чоловіка й жінку... дві різні істоти, щоби вони могли доповнювати один одного. Сучасний світ хоче, щоби ми повірили, що різниця відсутня. Але, якщо Адам і Єва доповнювали один одного, то вони — різні. Якщо хлопець флегматик, то він шукатиме дівчину холерика. Й навпаки Все це робиться підсвідомо для балансу.

Шлюб — це величезне спілкування. Адамові Єва була дана не тільки щоб його доповнити, але й для того, щоби йому було з ким говорити й ділитися. Спілкування — це давати й брати. Воно для того, щоби разом планувати, гуляти, працюват и, відпочивати, подорожувати й молитися.

Шлюб — це діти. Нащадки — це наші діти. Вони — радість нашої зрілості.   Діти — це наш дар, який нам може дати тільки Бог.

Шлюб дає владу. А влада діє в єдності.

Що відбувається, коли ваші діти є свідками руйнації єдності?

У них складається неправдива картина про Бога. Ви, батьки, поставлені в сім’ю для того, щоби являти їм Бога. Ви керуєте, як Він керує. Ви дисциплінуєте, як Він дисциплінує. Ви любите, як Він любить. Ви даєте, як Він дає. Ви прощаєте, як Він прощає. Яку уяву про Бога ви пропонуєте своїм дітям?

Діти з сімей, де відсутня єдність, побудують у майбутньому поколінні такі ж сім’ї. Навіть якщо дитина робить заяву, що ніколи не буде сперечатися й змагатися, вона все одно буде це робити, тому що це єдиний вихід, який вона знає, щоби вирішити конфлікт. Вона не має іншого прикладу, тому повторюватиме той самий гріх.

Якщо ви зрозумієте, що ці розбіжності дані Богом для доповнення один одного, тоді ви почнете приймати один одного. Не за те, чого у вас нема, аде за те, хто ви є.

 Студ.4

Основою шлюбних стосунків є любов .

Християнська сім’я-це зразок злагоди, дружби та любові

“Ви –світло для світу. Щастя сім’ї в служінні Богові".

Християнське подружжя є нерозривним і має призначення жити в любові, продовжувати людський рід і виховувати дітей. Кожне подружжя має благословення Бога, яке Він дає під час обряду вінчання. Прикметами християнського подружжя є святість(освячує Бог), єдність(один чоловік і одна жінка), нерозривність(«Що Бог з'єднав ,людина хай не роз'єднує») і гідність(взаємна пошана і любов).

Символічною формулою християнського подружжя є: 1 + 1=1. Християнське подружжя є моногамним (єдність одного чоловіка й однієї жінки).

Суттєвою рисою християнського подружжя є вірність

Бути вірним — означає вміти бути мужнім у своєму виборі та відповідальним за своє слово присяги.

Ще однією умовою християнського подружжя є ДОВІРА і ДРУЖБА.

Якщо ваш шлюб не заснований на повній довірі й повній дружбі, то ви не зможете повірити в ті обіцянки, які говорить вам ваша половинка. Бог бажає, щоби ми були найщирішими друзями, подібно як Він і Авраам — батько всіх віруючих.

Ведучий----------------------------------------------------------------------------------------

Отже, фундаментом нашого міцного сімейного союзу має бути любов, вірність, святість, нерозривність, єдність, взаємна шана і повага, довіра та дружба .

Що ж становитиме міцні цеглини нашого будинку ? Це знання про сім'ю як соціальну групу та її функції.

Студ.5

  Сім'я — невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов'язані родинними зв'язками з подружжям.

Сім'я і шлюб– це форми відносин подружжя , які санкціоновані суспільством.

   Сім'я функціонує на основі спільного побуту, економічного, морально-психологічного укладу, виховання дітей, взаємної відповідальності. Вона забезпечує соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем, сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою.

Студ.6
   Життєдіяльність сім'ї реалізується через основні її функції:

-матеріально-економічну (бюджет сім'ї, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, набуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил);

-житлово-побутову (забезпеченість житлом, ведення домашнього господарства, організація побуту);

-репродуктивну (продовження людського роду);

-комунікативну (створення сприятливого сімейного мікроклімату, внутрісімейне спілкування, взаємостосунки сім'ї з мікро- і макросере-довищем, контакт із засобами масової інформації, літературою, мистецтвом); -виховну (формування особистості дитини, передача їй соціального досвіду); -релактивну (організація вільного часу та відпочинку).

- релігійну, яка полягає у практикуванні членами сім’ї релігійних традицій і обрядів;

- регулятивну, яка полягає у регулюванні взаємовідносин між членами сім і,

-фелінітологічну — функція щастя.

Студ.8

  Сім'я є також персональним середовищем життя і розвитку дитини, яке зумовлює спосіб життя та її соціальне існування. 

 Сім'я є різновіковим колективом. Структура її багато в чому залежить від звичаїв, культурних і національних традицій, моральних та правових норм. У межах її формується система стосунків між старшими та молодшими, батьками і дітьми, що визначає психологічний клімат в сім'ї. Тут формується світогляд дитини, ставлення до навколишнього світу. Спільне ведення домашнього господарства впливає на рівень матеріальної забезпеченості, можливості самореалізації особистості, її смаки, уподобання, ціннісні орієнтації, культуру. У сім'ї дитина набуває вмінь і навичок в різних сферах суспільного життя, насамперед, навичок людського спілкування. Поступово в неї формується досвід сімейного життя, ставлення до родини.

 

 Ведуча-----------------------------------------------------------------------------------------

Давайте проаналізуємо , яке ставлення до сім'ї у наших дітей на прикладі третьокласників . Знання про сім'ю формуються у них ще в початковій школі:

вони визначають поняття  «сім'я», визначають обов'язки членів сім'ї і свої власні , складають родинне дерево , щоб не втратити зв'язок з минулими поколіннями своїх прародичів , аналізують різні ситуації – зразки поведінки в сім'ї .

 

Відеосюжет фрагмента уроку з «Я у світі» на тему «Сім`я.Обов'язки в сім'ї»

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Ще однією стіною нашого будинку сімейного щастя є знання про сучасну українську сім'ю. Давайте полухаємо наших доповідачів.

Студ.

Процес формування сучасної сім’ї проходить у склад­них, суперечливих умовах сьогодення. Під впливом економічних, соціальних, демографічних факторів втрачається традиційна роль сім’ї. Але незважаючи на це, сім’я в українській традиції базується на пріоритетах взаємності, повазі до особистості кожного члена родини, спільних інтересах та спільній діяль­ності. З родинних стосунків починаються відносини з сусідами, суспільством, державою і базуються вони на доброзичливості, любові й толерантності. Саме в сім’ї дітям прищеплюються найкращі якості: добро, гідність, ввічливість, повага, освіченість, виховується почуття любові до Батьківщини.

Зміна поглядів на виховання дитини та власне цього процесу — і є історич­ний розвиток людства. У давні часи, на ранніх стадіях розвитку людського суспільства, дитина не являла собою особливої цінності. В суворих умовах тогочасного життя, з високим рівнем народжуваності й дитячої смертності, факт народження дитини та її смерті не брався близько. Сім’єю для дитини тоді були всі люди, які її оточували. Пізніше, в період раннього середньовіччя, дітей зазвичай віддавали на виховання в монастирі, розлучаючи при цьому з рідними на тривалий час. Стала середньовічна сім’я була патріархальною, в ній дитина повністю залежала від волі батьків. І лише в нову епоху дитина виступає в сім’ї як окрема особистість.

Враховуються її потреби, бажання та інтереси. Сучасна дитина займає чіль­не місце в родині, виконуючи функцію управлінця, оскільки всі члени сім’ї працюють над забезпеченням саме її потреб. Турботливе ставлення до дітей у сім’ї, любов — це і є результат істо­ричного розвитку сім’ї як соціального інституту.

Студ.

 Характеристики сучасної сім'ї :

— домашнє господарство, на відміну від історично традиційної сім’ї, існує окремо від місця роботи, домогосподарство перестає бути основною економічною одиницею;

  - відбувається перехід від розширеної сім’ї, що складалася з трьох поколінь різного віку, до нуклеарної, тобто такої, що складається з ядра — пари, яка живе разом у шлюбі , та їхніх дітей;

- відбувся масовий перехід від багатодітної сім’ї до малодітної та однодітної, цінними стали індивідуальність і духовні якості дитини, тому що кількість дітей у сім’ї в середньому зменшилася, рішення мати дитину в сучасному суспільстві спирається найдужче на емоційні, психологічні чинники; 

Студ.

Багатодітною в Україні вважається сім’я, що має трьох та більше дітей.

- сім’я, заснована на соціальних вимогах суспільства, по­ступається місцем сім’ї, що виникає в результаті свідомого вибору кожної людини й міжособистісних уподобань замість нормативних побажань оточення;

- відбулася трансформація сексуальних відносин, мета і ре­зультат яких — не лише народження дітей, а самостійна сфера отримання емоційного та фізичного задоволення, осо­блива сфера спілкування та взаємодії людей;

- поширення відвертих дошлюбних статевих зносин ;

- збільшення кількості неповних сімей і дітей , народжених поза шлюбом ;

- збільшення кількості самотніх людей , які не одружуються :

- зменшення середньої тривалості шлюбу , в тому числі внаслідок   

   відкладання часу вступу у шлюб ;

- збільшення кількості розлучень .

- зміна ціннісних орієнтацій дітей і їх батьків.

Багато представників сучасної молоді здебільшого не вірить в істинні цінності й доброчинність, почуваються обманутими. Як результат — збільшується кількість малолітніх злочинців. У системі життєвих цінностей в багатьох батьків переважають прагнення до збагачення, намагання виховати в дітей прагматичність, раціоналізм, волю до успіху.

Батьки вже не виховують дітей - вони фінансують їх.

Благородство, доброта, вміння співчувати і допомагати іншим часто недооцінюються.
- обмеження позитивного впливу соціального оточення дитини.

Урбанізація населення, лібералізація інформаційного простору, прагматизація життя, дефіцит спілкування в сім'ї та з ровесниками, недостатня окресленість морального ідеалу на рівні державної гуманітарної політики спричиняють маніпулювання свідомістю дитини, деформують систему життєвих пріоритетів і цінностей .

Студ.

   У сімейній поведінці — у питаннях обрання шлюбного пар­тнера, кількості дітей, способу ведення сімейного господарства та соціальних ролей у ньому — індивід здебільшого спирається на ті культурні норми та взірці, що були засвоєні під час соціалізації.

   Сучасна ситуація в Україні поєднує в собі толерантність до великої кількості взірців, що приходять з інших культур че­рез медіа, з традиційними нормами, що регулювали цю сферу про­тягом життя кількох попередніх поколінь.

Традиційною для української культури є моногамна сім’я, в якій домогосподарством займається жінка. Західні взірці по­будови рольового розподілу вносять більш рівномірне виконання домашніх обов’язків обома дорослими членами сім’ї. Моногамія вважається в багатьох європейських культурах найбільш при­йнятним взірцем взаємин з погляду моралі, однак є тенденція до серійної моногамії (коли одна частина життя проводиться з од­ним партнером, інша — з наступним і т. д.), зростає кількість не­повних сімей (в яких діти ростуть з одним із батьків).

Моногамія — форма шлюбу, що укладається між одним чоловіком та однією жінкою.

 Студ .

Сьогодні подружня пара є центром сімейного життя, любов і вибір за власними психологічними та раціональними критеріями стають основою створення шлюбу. При цьому відносини ґрунтуються на добровільно взятих на себе обов’язках, а не зовнішніх примусах. Довіра має велике значення у цьому процесі та досягається шляхом взаємного розкриття партнерів.

 

Серед критеріїв того, що культура сімейних відносин установилася, можна назвати такі:

•                міцність шлюбу, впевненість у сенсі його існування;
•                суб’єктивне відчуття щастя в обох членів подружжя;
•                відповідність побажанням ширших соціальних груп;
•                розвиток особистості обох членів подружжя, їх само- актуалізація, виховання спроможних, активних дітей;
•                досягнення внутрішньої інтеграції сім'ї, відсутність кон­фліктів.

 

Ведуча .-----------------------------------------------------------------------------------------

Дуже важливою є атмосфера у нашому будиночку – духовний , -----------------психологічний мікроклімат сім'ї .

Студ.

Психологічний клімат у сім'ї створюється подружньою парою і є предметом праці над гармонійними стосунками. Діти можуть засвоїти його тільки через приклад.

Для здорової сім'ї характерні такі ознаки:

•                кожен член сім’ї сприймається як рівний іншим;
•                довіра, чесність і відкритість характеризують сімейне спілкування;
•                члени сім'ї підтримують один одного ;
•                кожен несе свою частку відповідальності за сім’ю в ці­лому;
•                члени сім’ї разом відпочивають, отримують задоволення від життя;
•                сім’я дотримується власних традицій та ритуалів;
•                у сім’ї поважають особливості та унікальність кожного члена;
•                поважається право на особистий простір та приватність влас­ного життя кожного;
•                почуття кожного члена сім’ї беруться до уваги.

 

 

Студ.

Спілкування в сім’ї не має собі рівних за рівнем інтенсивності, глибини й близькості емоційних контак­тів. Тому й говорять про духовний мікроклімат сім’ї. Й якщо сімейне море штормить, то кожен член сімейного екіпажу — як дорослий, так і дитина — відчуває себе не дуже приємно, а інколи й буває нещасним. Відсутність надійного сімейного тилу, як правило, штовхає дітей на пошуки іншого роду спілкування, але воно, на жаль, не може компенсувати відсутність духовної рівноваги люди­ни, яку їй дарує любов рідних. Вони створюють лишень ілюзію захищеності.

Звичайно, й вдома не завжди буває свято. Але коли кожен член сім’ї робить усе можливе для того, щоб нала­годити свої взаємини з іншими членами сім’ї, то наш дім стане нашою фортецею. Вчені визначають моральний клімат як домінуючі настрої, загальний тон і характер взаємовідносин між членами сім’ї. Особливу увагу при цьому вони звертають на сумісність людей, під якою розуміється узгодженість їхніх дій, гармонія стосунків, оцінок, поглядів, особистих якостей. Можна сказати й так, що сумісність —це оптимальне поєднання інди­відуальних якостей людей, яке забезпечує ефективність їхньої спільної діяльності й спілкування, приносить взаємне задоволення.

Зако­ні сумісності: вроджені якості в гармонійних парах повинні бути контрастними, натомість набуті —схожими. Не випадково шлюби людей, які зросли за різних умов виховання та освіти, рідко бувають щасливими; навпаки, ймовірність збігу життєвих орієнтацій у людей — вихідців із схожого середовища є значно більшою.

Велике значення   має культура вирішення конфліктів та самовдосконалення, вміння йти назустріч іншій людині. 

Якщо люди належать до одного соціального прошарку , така сім’я, як пра­вило, більш стабільна, гармонійна та тяжіє до більшої рівності у правах між подружжям.Психологи стверджують, що сумісність подружніх пар виробляється впродовж 5—10 років, а іноді й довше.

 Завжди гарний настрій у сім'ї створює пісня.

Виконання пісні-----------------------------------------------------------------------------

Ведуча .--------------------------------------------------------------------------------------

А чи захищає держава шлюб? ПРАВОВІ  ЗАСАДИ  ШЛЮБУ .

Шлюб — це захищена державою добровільна спілка між чоловіком і жінкою, які об’єднуються з метою створення сім’ї, народження й виховання дітей. Це віль­ний, рівноправний і в ідеалі довічний союз, що передба­чає дотримання встановлених державою правил.

Зараз для укладання шлюбу необхідні добровільна згода майбутнього подружжя та реєстрація цієї згоди в державних установах ( Сімейний кодекс України, ст.21) .Релігійний обряд шлюбу не є основою для виникнення у жінки і чоловіка прав і обов'язків подружжя.Як до реєстрації , так і після реєстрації шдюбу подружжя може заключити шлюбний договір .

Однією з головних умов укладання шлюбу є досяг­нення певного віку.

В Україні шлюбний вік для жінок зниже­ний і  чоловіків становить 18 років.

За рішенням суду особі може бути надано право на шлюб і з 14 років. Іншими обов’язковими умовами шлюбу є його добро­вільність, взаємна згода чоловіка та жінки, а також відсутність іншого зареєстрованого шлюбу у членів май­бутнього подружжя. Ця заборона ґрунтується на принци­пі одношлюбності, відповідно до якого чоловік і жінка можуть бути зареєстровані лише в одному шлюбі . Забороняються шлюби між близькими родичами, що диктується як моральними міркуваннями, так і турботою про здоров’я майбутнього потомства. Неможлива реєс­трація шлюбу з особою душевнохворою або недоумкува­тою, не здатною контролювати свої власні дії. У нашій країні приховування людьми цих хвороб порушує умову добровільності, рівноправності й свободи однієї із сторін і розцінюється як неморальний вчинок .

 Крім того , Сімейний кодекс України акцентує увагу на право особистої власності дружини і чоловіка , сумісної власності подружжя . на права і обов'язки матері , батька і дитини , інших членів сім'ї і родичів.

Ведуча .----------------------------------------------------------------------------------------

Отже , стіни нашого будинку міцні і надійні .А стануть певні сімейні цінності .Як ви думаєте , що сьогодні є сімейними цінностями ?(до аудиторії).

Студ.

Сімейні цінності - це те, що важливо , цінно, шановані усіма членами сім'ї, спільне поле їх інтересів.Для більшості сімейні цінності приблизно однакові: любов, батьківство, вірність, довіра, зв'язок з предками, будинок ... Словом, все те, без чого сім'ю і назвати-то сім'єю складно. Більше того - сама сім'я, як збірний елемент цих факторів, теж цінність! Сьогодні нові цінності приходять на зміну старим і як зберегти кращі з них?

Свобода вибору Вона стала необхідною цінністю.У першу чергу це стосується жінок та дітей. Причина в тому, що сьогодні дами - нерідко заробляють стільки ж, а то й більше чоловіків, що й дає їм цю відносну свободу (фемінізм теж вніс свою лепту). Що стосується дітей - вони мислять, творять і бачать речі зовсім по-іншому, ніж їхні батьки, нерідко - набагато осмисленніше.  До свободи повинна додаватися ще відповідальність - за свої вчинки.  

Особиста територія Це потреба кожного члена сім'ї в інтимному просторі для самовідновлення. У наш час криз та хронічних перевтом люди більше стали прагнути до самоти і спокою. Молоді сім'ї бажають жити окремо від батьків .Але ця цінність погубила другу- святкування ювілеїв за одним столом з ріднею різного віку .Сьогодні це велика рідкість, що і підточує могутні сімейні коріння. Часто діти не знають імен своїх померлих бабусь, племінники - тіток. Вихід один, - вивчати й малювати своє сімейне дерево. Знати своїх предків - це норма.   

 

 

Ведуча ---------------------------------------------------------------------------------------

Небо над нащим будинком може бути захмарене чорним грозовими хмарами . Які існують небезпеки для сучасної сім'ї ?

1. РОЗЛУЧЕННЯ .В Україні  за рік реєструється близько 500 тис.шлюбів і понад 200 тис. розлучень .

Мотиви :

• житлово- побутові умови ;
• відмінності в потребах , інтересах , цілях;
• несхожість характерів ;
• втручання третіх осіб ;
• скупість , грубість , сварливість ;
• ревнощі ;
• нова любов і зрада ;
• пияцтво і алкоголізм ;
• психічне захворювання ;
• дійсна і уявна сексуальна несумісність ;
• небажання або нездатність мати дітей ;
• велика різниця у віці .

2. СЕКСУАЛЬНЕ  СКРИВДЖЕННЯ ДІТЕЙ

Сексуальне скривдження дітей набуло міжнарожного характеру .

3. ДОМАШНЄ  НАСИЛЬСТВО ,

Це застосування фізичної сили одним із членів родини до іншого .Об'єктами насильства передусім стають діти , а також жінки .

Сімейний дім сьогодні- найнебезпечніше місце в усьому суспільстві.(Е.Гіденс)

Причини : поєднання емоційної напруги та персональної інтимності ;

                  часто насилля в сім'ї схвалюють .

 4.АБОРТИ .

 Аборт - вбивство ненародженої дитини .

Біблія, а тепер і вчені, говорять одне: «Життя людини починається в момент зачаття, коли зустрічаються дві статеві клітини : чоловіча і жіноча, і в результаті злиття цих клітин утворюється одна клітина (зігота), в якій уже закладені усі генетичні особливості людини: стать, група крові, колір очей і волосся –всі спадкові признаки нового організму, його унікальність і неповторність.

5. «ПРОБНИЙ  ШЛЮБ» - СПІВЖИТТЯ ,

Співжиття – коли двоє людей живуть разом , маючи між собою сексуальні стосунки , але не одружуються .

6.ТОТАЛІТАРНІ СІМ'Ї.

Відсутня рівноправність , співчуття , милосердя , суворі правила спілкування.

7.НЕБЛАГОПОЛУЧНІ СІМ'Ї( Батьки ведуть аморальний спосіб життя , асоціальні ,конфліктні , зовні благополучні , неповні ).

8.ДИСТАНТНІ СІМ'Ї ( Батьки на заробітках за кордоном).

 

Відео про насильство в сім'ї

 

Ведуча .

Розігнати ці чорні хмари може лише любов-агапе , жертовна любов , якої можна навчитися лише в сім'ї , в родині. А також постійна наполеглива праця з боку всіх членів  сім'ї , і батьків , і дітей . Це практика жертовності , любові , вірності , єдності , поваги один до одного , довіри та дружби . Бажаю , щоб ваш родинно-сімейний дім був міцний та довговічний і ніякі чорні хмари йому не були страшні .

І як писав Іван Котляревський :

«Де згода в сімействі,

Там мир і тишина —

Щасливі там люди,

Блаженна сторона.

Їм Бог допомагає,

Добро їм посилає

І з ними вік живе".