Виховний захід на тему "День української писемності та мови"

Розробка відкритого уроку з української мови

до Дня української писемності та мови

10 клас

 РОЗРОБИЛА: Вчитель української мови та літератури Мантрова А.Л.

 

Вітаємо з Днем рідної мови

Тема: 9 листопада – День української писемності та мови

Мета: формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови; збудити прагнення учнів продемонструвати свої знання та вміння з української мови, спонукати їх до творчої праці; розвивати навички роботи в групах, пам’ять, увагу, швидкість мислення; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, глибоку повагу до рідної мови.

Обладнання:     портрет Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, плакати, роздатковий матеріал.

Хід заняття

Вступне слово учителя.

Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році Указом Президента, в якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова!

Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.

Пропоную сьогодні пригадати, що ви знаєте про нашу рідну мову, і позмагатися в ерудованості, взявши участь у інтелектуальній грі-конкурсі знавців української мови « Мово українська, мово солов’їна!»

Цей урок  ми присвячуємо рідній українській мові. Саме тій мові, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо. Адже, однією із найчисленніших мов слов’янського походження є саме українська мова, мова України, українського народу, наша рідна мова!

До дошки виходять учні

Доповідач:

 Писемність народу-це ознака його високого культурного рівня.  Закарбоване слово на віки переживає свого автора і доносить далеким нащадкам його мудру думку,його заповіт.

Коріння української мови сягає сивої давнини. Дійшла вона до нас з тисячолітніх віддалей такою,як була створена нашими пращурами.
Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках ,починаючи з найдавніших джерел,датованих   ХІ ст.

У цілості збереглася найцінніша пам’ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоровім».

Славнозвісна праця печерського Нестора «Повість минулих літ» з’явилася,з даними істориків,у 1113році.

Сучасна українська мова пов’язується з датою виданням «Енеїди» І.Котляревського у 1798 р.

Ще одну дату-1840 р.,коли вперше було видано «Кобзар» Т.Шевченка ,- можна вважати доленосною,адже з того часу українська мова стала на важкий шлях розвитку.

Ще про одну видатну постать хочеться сказати теплі слова вдячності.

Нестора – літописця. Цей юнак в 17-річному віці прийшов до Києво-Печерської лаври,назавжди залишився там. Давньоруський письменник та історик, високоосвічена людина свого часу,укладач і редактор «Повісті минулих літ» – особа не легендарна, а історична.

Ведуча 1: І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам”ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.

Ведуча 2: Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах. Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.Виготовлена дорогоцінна монета на честь вшанування його  пам’яті.

Ведуча 1: А перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

 

 

 

Ведуча 2: 

Тож звернемося до історії нашої писемності. Кожен народ іде своїм шляхом до її створення. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно одинакові.

 

Ведуча 1: 

Наші літери створив понад тисячу років тому болгарський священик, вчений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. За походженням Кирило та Мефодій були напівгреками, напівслов’янами: мати – гречанка, батько – болгарин.

Ведуча 2: 

Скориставшись візантійським алфавітом, вони створили два письма. У першому, глаголиці, літери були дуже схожі між собою, химерно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Глаголиця мала 38 букв.

Ведуча 1: 

Довелося Кирилу придумати інші значки, які були прості та зручні і писалися швидко. Цей алфавіт назвали кирилицею. Кирилиця складалася з 43 букв.

Ведуча 2: 

Так склалася доля, що найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець Святополк Фіоль.

Ведуча 1: 

З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років, і російський цар Петро 1 накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.

Ведуча 2:  У День української писемності та мови за традицією:

Ø​ Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю.

Ø​ Відзначають кращих популяризаторів українського слова.

Ø​ Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.

Ведуча 1: А в Інтернеті свято дістало своє продовження у проекті UA DAY. Його суть полягає в  популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя.  Організатори пропонують взяти участь у флешмобі – у цей день розмовляти та писати виключно українською.

Слово учителя.

 Земля українська стародавня, така ж дав­ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
Нещодавно  я прочитала  слова Ушинського: «Відберіть мову — і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ».
            Не­даремно стільки літ чужинці старалися заборони­ти нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.
Виступ учня.

Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покір­ним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную при­гадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.
1720 р. —указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.
1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.
1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р.— закрито українські недільні школи.
1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пі­сень.
1884 р.— закрито всі українські театри.
1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкід­ливою.
1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.
1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.
У 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.
У 1991 р. прийнята державна програма реаліза­ції української мови та мов національних меншин до 2000 року.
Слово учителя.

 Ми можемо багато говорити про мову та її красу, але думаю, що переконливіше будуть звучати поезії. Пропонуємо вашій увазі по­етичні перлини про мову.

Виходять учні.

Оповідач.  Було це давно,ще за старої Австрії,у далекому 1916 р. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали 4 пасажири: англієць,італієць,німець та українець. Розмови велися навколо різних проблем,нарешті заговорили про мови:чия моя краща й котрій із них належить світове майбутнє.

Англієць. Англія – країна завойовників,мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра,Байрона Ньютона. Безумовно їй належить світове майбутнє.
Німець. Ні в якім разі!Німецька мова – це мова двох великих імперій:Німеччини й Австрії ,які займають більше половини Європи. Це мова філософії,техніки,армії,медицини,це мова Гете,Шиллера,Канта. І тому ,саме вона претендує на світове панування.

Італієць. Панове,ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії ,мова музики й кохання. Нею написані нетлінні твори Данте,Петрарки,опери Верді,Росині. Тому італійська мова має бути провідною у світі.
Українець. Я також міг би сказати,що моя мова – це мова незрівняного сміхотворця Котляревського ,мова геніального Тараса Шевченка. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу,проте вашим шляхом не піду. Ви ж,по суті ,нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Ну могли б ви своїми мовами написати вірш,в якому б усі слова починалися з однакової літери?
Усі. Ні,ні,ні!Це неможливо!

Українець. Це у вас неможливо,а нашою мовою це зовсім неважко.

Учитель:

Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з однакової літери.

Учень 1.

"Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла".

"Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого". Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!".

Учень 2.

Завітала зима! Засніжила землю, зробивши замети. Заметіль збудувала замки. Зажурилася земля, заховалася… Згори засяяла зіронька, заіскрилася золотом, збудила землю. Земля зраділа, засміялася! Зранку зіронька зникла, заховала золото.
Знову зима завіває, зривається. Звірі змерзли, зачаїлися, зголодніли. Зайчик злякався, затремтів, закляк. Зима засніжила, завирувала…
Завтра заспокоїться. Звірі зітхнуть, зігріються, зрадіють…

Учень 3.

 ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК

Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:

Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп

Паскевич,-погостюєте, повеселитесь . Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета.

Потім під їхали поважні персони – приятелі Паскевичів… Посадили пана Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.

Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли.

…Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися.

Учень 4.

Пісні проспівали поскубані півні, 

Приліг під порогом покусаний пес, 

Полізли по пню печериці поживні: 

Провіщують, певно, приємний процес. 

Прокинься, побачищ подачку природи, 

Північний періщив примхливий потік. 

Парад парасольок підняв по погоді 

Порепаний пень. Подивись, працівник! 

Повітрям п`янким перехоплює подих,  

Південним поривом пантрає поля,  

Прелюдія поклику правил природних 

Покою птахів повсякчас позбавля. 

Учень 5.

Сповитий снігом сад старенький

Солодким сном спокійно спить.
      Стіжок сінця самий-саменький
      Серед степів собі стоїть,

Струмує сутінь синювата,
      Співає соло студенець.
      Сідає стиха сонце спати,
      Співа сумні слова співець,

Січуться, сіються сніжинки,
     Сердито снігом слід скрипить.

 

 

 

 

 

 

Слово учителя.

А зараз юні мовознавці, хотілося б перевірити на скільки добре ви знаєте рідну мову, володієте усім її багатством.

Пропоную для вас невеличкий конкурс, де ви покаже усі свої знання і доведете, що ви справжня українці.

Завдання для учнів

1. Конкурс «Далі, далі…»

Команди за одну хвилину повинні дати відповідь на якомога більшу кількість запитань. Якщо члени команди не знають відповіді на запитання, говорять «Далі…», і ми переходимо до наступного запитання. Виграє та команда, яка набере більшу кількість балів. За правильну відповідь – 1 бал. Щоб визначити команду, яка почне першою, я пропоную вам розгадати ребус. Команда, яка впорається з ним швидше, та і почне конкурс.

Запитання до першої команди

1.Державна мова України      (українська)

2.Найбільша одиниця мови    (текст)

3.Частина мови, яка називає ознаку   (прикметник)

4.Слова з протилежним значенням   (антоніми)

5.Наука про звуки мови              (фонетика)

6.Головні члени речення    (підмет і присудок)

7.Слова спільного кореня    (спільнокореневі)

8.Словник про значення слів   (тлумачний)

9.Остання частина слова    (закінчення)

10.Розмова двох осіб     (діалог)

11.Скільки букв в українському алфавіті (33)

12.Розділ науки про мову, який  вивчає лексику (лексикологія)

Запитання до другої команди

1.Словниковий склад мови    (лексика)

2. Найменша одиниця мови    (звук)

3.Частина мови про кількість    (числівник)

4.Яке слово об’єднує 33 букви   (алфавіт)

5.Що стоїть перед коренем    (префікс)

6.Слова, близькі за значенням    (синоніми)

7.Розділ науки який вивчає словосполучення і речення (синтаксис)

8.Питання родового відмінка   (кого? Чого?)

9.Частина мови, яка називає дію   (дієслово)

10.Другорядний член речення, який відповідає на питання непрямих відмінків (додаток)

11.Слово з багатьма значеннями   (багатозначне)

12.Сказати одним словом «як води в рот набрав» (мовчить)

2. Гра «Асоціації». Кожна команда підготувала слова, до яких команда-суперниця повинна написати асоціації, які виникають при цих словах. (За кожну правильну відповідь – 1 бал).

Команда «Мовознавці» (для команди-суперниці)

1. Україна
2. Мама
3. Пшениця
4. Місто
5. Школа
6. Зима
7. Тарас Шевченко
8. Букви
9. Друг
10. Подарунок

Команда «Лінгвісти» (для команди-суперниці)

1. Мова
2. Рушник
3. Небо
4. Київ
5. Книжка
6. Ластівка
7. Леся Українка
8. Цифри
9. Літо
10. Всесвіт

3. КОНКУРС «ВГАДАЙ ФРАЗЕОЛОГІЗМ»

Фразеологізми:

Для 1 команди

1. У поті чола   (докладаючи всіх зусиль, напружено)
2. Умивати руки (ухилятися від участі в якій-небудь справі, знімати з себе відповідальність)
3. Задирати носа – хвастати
4. Прикусити язика – замовкнути
5. Вилазити боком (погано закінчитись для когось)

Для 2 команди

1. Зробити з мухи слона (перебільшити)
2. Тягти за язик (змушувати кого-небудь висловлюватися з якогось привод)
3. Тримати язик за зубами (бути обачним, стриманим у розмовах, мовчати)
4. Дати гарбуза (відмовити)
5. Товкти воду в ступі (займатися чимось непотрібним)

4. Слова – анаграми

( Слова, утворені переставлянням літер іншого слова )

Насос ( сосна ), літо ( тіло ), рамка ( марка ), городи ( дороги ), пілот ( політ ), ікра ( ріка ), читисй ( чистий ), здийовро ( здоровий ), нийльси ( сильний ).

 

 

 

 

 

Слово учителя.

Українська мова вражає не тільки своїм багатством, важким тернистим шляхом, а й цікавими фактами, про деякі з них мі навіть і не знали. Учні підготували ці факти для вас.

Учень 1.

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва “руська мова”.

Учень 2.

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

7. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

8. За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36  мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

9. На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

10. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

 

Учень 3.

11. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

12. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

13. За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук в штаті Іллінойс – це 16-й з набільших у світі урядів місцевого самоврядування. В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйонів населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даному районі.

14. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

Слово учителя.

Підсумувати наш урок хотілося б висловами відомих людей про українську мову. Зараз я вам пропоную зі слів захованих у конвертах скласти самостійно ці вислови і зачитати їх.