Виховний захід на тему «Мова – життя духовного основа!»

Управління освіти і науки в Житомирській облдержадміністрації

Баранівський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкритий виховний захід

на тему:

«Мова – життя духовного основа»

 

 

 

 

 

 

Підготувала і провела

викладач української  мови і  літератури

 Процун Тетяна Сергіївна

 

 

 

 

 

2012р.

 

Мова — життя духовного основа

Мета: розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови;розповісти про славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія; розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора; ознайомити з історією їх життя; ознайомити учнів з історією виникнення письма; з’ясувати витоки нашої мови; виховувати повагу до історичного минулого, інтерес до вивчення мов, любов до рідного слова.

Тип заняття: інформаційна година.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна презентація; книжкова виставка, присвячена Дню писемності та мови.

Хід заняття

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих,- рідна мова,

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, вол іспів,

Життя духовного основа…

Рильський Максим

Викладач: Зародившись у давні часи, українська мова витерпіла страшне лихоліття, переживши утиски загарбників наших  земель - Польщі, Московії. Леся Українка називала мову, слово – крицею, тобто сталлю високої проби. Перегорівши, як криця, мова дійшла до нас чистою, мужньою, багатою.

Сьогодні, 9 листопада, - День української писемності і мови. Це свято відзначається  з  листопада 1997 р.  за  указом Президента України  Леонідом Кучмою на честь ушанування пам’яті Преподобного Нестора - Літописця.

Тож звернемося до історії української писемності.

1-й учень: Письмо -  найбільший винахід людства, адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. Саме писемні знаки дали людям можливість зберігати й передавати знання.

2-й учень:  Зараз кожному із нас важко уявити своє  життя без літератури, цього безцінного джерела мудрості. Але були часи, коли Київська Русь не мала власного алфавіту і була змушена користуватись іншими мовами.  Сьогодні ми спробуємо пригадати , коли і хто створили слов'янську азбуку, які жанри розвивалися в 10-16 століттях,   хто  з   відомих  письменників   створив  класичні   зразки  української писемності.

Перегляд відеоролика «Перші абетки»

3-й учень: Говорячи про розвиток української писемності, слід згадати, що розвиток української літератури відбувався за рахунок надбань слов'янської писемності.   Саме тому  слід обов'язково згадати про діяльність засновників слов'янської   азбуки - братів Кирила та Мефодія.

4-й учень: До історії культури і релігії візантійські греко-болгари Кирило і Мефодій увійшли як церков­ні діячі, справжні просвітителі, подвижники і святі апостоли. Мефодій  і Кирило народились і виросли в Македонії, при царському дворі у сім'ї знатного вельможі сотника Лева, який мав  сімох синів.  Старший брат Мефодій по­над дев'ять років був воєводою, потім став монахом. Брати  здійснювали подвиж­ницькі місії, відстоювали та пропагували християнство.

5-й учень: Кирило   з юнацьких років виявив значні розумові здіб­ності, засвоїв ряд наук, навіть переміг диспуті патріарха. Саме  тоді  за ним закріпилась слава філософа. Візантійський  імператор Михайло послав братів у Моравію для просвітительської місії. Там, як і в інших князівствах, богослужіння велось незрозумілою лати­ною. Це й спонукало Кирила до створення 863 року слов'янської азбуки, що мала 38 букв.

6-й учень: Кирилиця — слов'янська азбука, за іменем її творця вживалася протягом сотень років, є основою сучасної азбуки всіх слов'янських народів. Нею написані «По­вість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім», інші тво­ри Київської Русі. Імена Кирила і Мефодія навіч­но записані в історію слов'янських народів. На малюнках виможете ознайомитися  зі зразками писемності різних мов: грузинської та японської, індійської та арабської, скорописання 17 століття та алфавіт за часів Івана Федорова (першодрукаря нашого краю).

7-й учень: Науковці, досліджуючи час виникнення писемності у різних країнах,  переконалися, що чим раніше виникла писемність, тим більш високого рівня розвитку досягла ця країна.

Гадаємо, що всі знають ім´я князя Ярослава Мудрого. Важко переоцінити його внесок у становлення Київської Русі, бо саме князь Ярослав Мудрий підвищив рівень освіти серед простого люду, створив перший збірник  законів Київської Русі, зібрав безцінну бібліотеку. А розвиток країни тісно пов’язаний із розвитком книгописання. Завдяки появі літописів, ми можемо дізнатися про славне минуле нашого народу, відтворити історичну реальність.

8-й учень: Як ви розумієте, не можна говорити про День української писемності, не згадавши відомі літературні пам´ятки: «Велесову книгу», «Ізборник Святослава», «Повість минулих літ», «Київські літописи» та інше.  Хіба можна уявити сучасну літературу без творів Григорія Сковороди та Івана Вишенського, без «Енеїди» Котляревського та поем Тараса Шевченка, без волелюбних віршів Лесі Українки та патріотичних творів Івана Франка.

9-й учень:  Мова народу – кращий, що ніколи не в'яне, цвіт його духовного життя,  найміцніший зв'язок поколінь. Коли зникає мова - зникає і народ!

Зперших кроків життя ми починаємо говорити, вчитися, пізнаємо нове.

І все це - можливо, лише завдяки нашій рідній мові.

10-й учень: Із сивої давнини, Від Кирила та Мефодія та Нестора Літописця впродовж багатьох століть розвивалася і розросталася наша мова.

Ми пишаємося іменами наших письменників, які своєю творчістю виборювали право на існування нашої української мови.

Презентація про Нестора

11-й учень:

Учень у вбранні  Нестора - літописця  читає літопис:

І виставили греки сто тисяч проти Святослава,

І не дали дані.

І пішов Святослав на греків,

І вийшли вони проти Русі.

І коли Русь побачила греків,

І дуже злякалась безліч воїв,

І рече Святослав: «Уже нам діватися нікуди,

І волею, і неволею станемо супроти:

Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми,

Бо мертвий сорому не має.

Коли ж побіжимо, то сором нам

Тож не маємо втікати, а станем кріпко,

Я ж попереду вас піду.

А коли моя голова поляже, то про свої думайте самі».

І сказали вої: «Де твоя голова поляже, там і наші положим».

12-й учень: Шлях  розвитку нашої мови  – це тернистий шлях боротьби. Дуже багато жорстоких заборон пережила наша мова, але  мужньо витримала всі знущання та заборони.

1.О, мово рідна !

Ти все стерпіла і ожила,

Тебе топтала нечість «рідна»,

На посміховисько вела.

2.   Тебе міняли щогодини,

На мак , на джинси, самогон,

А ти стояла, мов калина,

Біля поламаних церков…

3. Неначе Фенікс , воскресала.

 І знов знімалася у вись.

 І дітям все своїм прощала,

Які від тебе відреклись..

Викладач: Мова — життя духовного основа. Давайте осмислимо функції мови. (На дошці — коло, поділене на сектори, де за­писані функції мови).

Естетична

Мова лежить в основі всіх видів мистецтв.

Культуроносна

Мова — носій культури народу. Лише за допомо­гою неї засвоюється пісня, звичаї.

Виражальна

За допомогою мови передаємо різні емоції, почуття.

Пізнавальна

Мова дає багато інформації про минуле, сучасне, майбутнє.

Мислетворча

Мова — засіб формування думки.

Подумайте:

•     Що у світі найшвидше? (Думка).
•     Що у світі наймиліше? (Сон).
•     Що у світі найситніше? (Земля).
•     Що найлагідніше? (Мамині руки).

Комунікативна — спілкування між людьми.

Номінативна — називна.

Викладач: Від часів царизму наша мова витримала 48 заборон!

Учні по черзі:

1)1720 рік - російський цар Петро І заборонив друкувати книжки українською мовою.

2)1769 рік - видано розпорядження Російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та українських текстів церковних книг.

3)1775 рік - зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

4)1862 рік - закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

5)1863 рік - указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

6)1876 рік - указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот і текстів українських пісень.

7)1884 рік - закрито всі українські театри.

8)1908 рік - уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи».

9)1914 рік - російський цар Микола II ліквідовує українську пресу - газети і журнали.

10)1938 рік - сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення в усіх  навчальних закладах російської мови, чим підтинає коріння мові української.

11)1983 рік - видано постанову про посилення вивчення російської мови у школах і поділ для цього класів на групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

12)1989 рік - видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план, що позначається ще й сьогодні.

Викладач: Подібного не знає історія жод­ної мови, жодної держави. Але рідна мова  — вистояла! Тепер вона — державна мова, а Україна та її культура святкують сьогодні  своє відроджен­ня.

Молитва

 Гріховний світ вирує неспроста ,

 Підступний демон, що керує нами,

 Та піднімається нетлінно над віками

 Велична постать вічного Христа.

 

 О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,

 Бо ми блукаєм хащами ще й нині,

 Прости гріхи й провини безневинні,

 І до спасіння всіх нас поведи.

 

 О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,

 Всели в серця неопалиму мрію,

 Щоб ми, пізнавши віру і надію,

 Жорстокий світ добром перемогли.

 

 Моя прекрасна українська мово,

 Найкраща пісня в стоголоссі трав.

 Кохане слово, наше рідне слово,

 Яке  колись Шевченко покохав.

 

 Ти все знесла насмішки і зневаги,

 Бездушну гру ворожих лжеідей,

 Та сповнена любові і відваги

 З-за грат летіла птахом до людей.

 

 Ти наш вогонь на темнім полі битви,

 Невинна кров пролита в боротьбі.

 Тебе вкладаєм тихо до молитви

 І за спасіння дякуєм тобі.

Викладач: Ми сподіваємося, що ви не забудете вислів Кирила, який сказав: «Душа, що не знає літер, то - мертва душа!» Перефразуючи його думку, хочемо вам побажати, щоб ви ніколи не забували про безцінний скарб,  джерело вікової мудрості. Про  вірних   помічників у вирішенні багатьох проблем, про  книгу та  рідну мову. Не забувайте про них  у часи негоди чи щастя - і вони завжди допоможуть вам!

Викладач: Отже, ми пригадали історію виникнення писемності, та, прослухавши виступи  учнів,  вкотре відчули красу нашої рідної мови.

Лунає пісня «Господи, помилуй нас»

(музика і слова Тараса Петриненка).