Виховний захід на тему: «Найрозумніший філолог».Інтелектуальне шоу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід на тему:

«Найрозумніший філолог»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: найрозумніший філолог школи. Інтелектуальне шоу

Мета:

навчальна: популяризувати українську філологію серед учнів, дати змогу знавцям рідної мови застосувати свої знання і вміння в нестандартних умовах, презентувати себе широкому загалу;

розвивальна: розвивати в учнів уміння швидко мислити;

виховна: прищеплювати повагу до рідного слова.

Вид діяльності: пізнавальний;

Орієнтований вік: 14-15 р. (9-Б клас);

Час проведення: 40 хв.

Місце проведення: класна кімната

Обладнання: секундомір, сигнальні картки з варіантами відповідей для кожного учасника («А», «Б», «В», «Г»), таблички букв для конкурсу «Дешифрувальник», тем розділу «Виступ на обрану тему» («Зовнішнє незалежне оцінювання — шлях до ВНЗ чи крах ілюзій», «Чи потрібна шкільна форма», «Що важливіше: гроші чи знання», «Чи всім потрібна вища освіта»).

Експерти: учителі-словесники школи.

 

План виховного заходу:

•     Вступне слово ведучих.
•     Перший тур – «Загальні запитання»
•     Другий тур – бліцтурнір «Спеціальні запитання з мовознавчих

дисциплін»

•     Третій тур - «Спеціальні запитання з теми «Самостійні частини

мови».

•     Четвертий тур –  «Виступ на обрану тему».
•     Підбиття підсумків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Вступне слово ведучих.

Ведучий 1. Мова є однією з характерних ознак сучасної нації. Основна функція мови — бути засобом спілкування, збереження і передачі знань. Українська мова — це мова багатомiльйонного українського народу. Вона виникла i розвивається із самим народом i служить йому знаряддям спілкування i розвитку.

Ведучий 2. Володінням мовою людина відрізняється від інших живих істот. Коли ми приходимо у світ, то потрапляємо в атмосферу мови, у ній живемо і розвиваємося. За допомогою мови ми пізнаємо навколишню дійсність, здобуваємо знання, набуваємо здатності оцінювати явища життя, формуємо свій світогляд, вчимося планувати свої вчинки, аналізувати їх, передбачати можливі наслідки. Тільки через мову людина може сприймати й усвідомлювати думки, почуття і дії інших людей, доводити до їхнього відома результати власної мисленнєвої діяльності, реалізовувати свої інтелектуальні можливості. За допомогою мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання і передають їх один одному. Отже, мова є дійовим інструментом формування людської особистості.

Ведучий 3. Діти, сьогодні ми з вами проведемо надзвичайно цікаву вікторину, яка допоможе вам актуалізувати свої знання з української мови. Це інтелектуальне шоу буде дуже корисним для вас, так як попереду на вас чекають іспити. Тож бажаємо вам успіхів!

 Ведучий 4. Вікторина проходить в чотири тури.

(поділ дітей на команди)

1-й тур - «Загальні запитання». Після запитання ведучого ви підіймаєте сигнальну картку і говорите ваш варіантом правильної відповіді.

(Оцінювання 1 запитання - 1 бал.)

Загальні питання

1. Скільки частин мови в українській мові?

А 6;

Б 8;

В 10;

Г 12.

2. У якому слові спрощення не відбувається?

А Натщесерце;

Б обласний;

В контрастний;

Г проїзний.

3. Яке зі слів утворене префіксальним способом?

А Вгорі;

Б несильний;

В по-нашому;

Г безрукавка.

4. У якому реченні спостерігаємо явище метонімії?

А Надворі я бачу вирізьблене мереживо сніжинок.

Б Сіре пальто вибігло з під’їзду.

В Ми прогуляли фізику.

Г У калюжах стрибають краплі дощу.

5. Слова, подібні за звучанням і частковим збігом морфемного

складу, але з різним лексичним значенням:

А омоніми;

Б пароніми;

В синоніми;

Г антоніми.

6. Розділ мовознавства, який вивчає теорію й практику укладання

словників:

А лексикографія;

Б лексикологія;

В ономатологія;

Г семасіологія.

7. Подовження не відбувається у слові:

А Поволжя;

Б Побужжя;

В Вінниччина;

Г Хмельниччина.

8. Який із наведених фразеологізмів є зрощенням?

А Ні пари з вуст;

Б ляси точити;

В віддати кінці;

Г гайки прикрутити.

9. Яке явище лежить в основі антитези?

А Синонімія;

Б омонімія;

В полісемія;

Г антонімія.

10. Знайдіть односкладне неозначено-особове речення:

А Насипало снігу в лісі багато;

Б Чесне діло роби сміло;

В Нас зустрічають хлібом-сіллю;

Г Милуюся горами й водоспадами.

11. Апостроф пишемо в прізвищі:

А Ньютон;

В Мольєр;

В Ренье;

Г Монтеск’є.

12. Основною одиницею словотвору є:

А слово;

Б морфема;

В словосполучення;

Г склад.

13. У якому рядку всі слова — архаїзми?

А Уста, боян, перса;

Б повітря, степ, гора;

В гетьман, прялка, бунчук;

Г вой, писар, камінь.

14. Яке зі слів утворене безафіксним способом?

А Всюдихід;

Б прихід;

В сходивши;

Г переходжений.

15. Визначте числівник:

А двійка;

Б по-друге;

В двоє;

Г удвічі.

16. За допомогою чого здійснено смисловий зв’язок у словосполученні?

А За допомогою запитання;

Б за допомогою закінчення;

В за допомогою прийменника;

Г за допомогою прийменника й закінчення.

17. Визначте кількість звуків у слові джерельний:

А 5;

Б 7;

В 8;

Г 9.

18. Визначте різновид омонімів, використаних у каламбурі Будуть

під дощем плакати плакати:

А омофони;

Б омографи;

В омоформи;

Г повні омоніми.

19. У якому словосполученні є підрядний зв’язок керування?

А Золота осінь;

Б любити осінь;

В гуляти восени;

Г осіннє листя.

20. У якому реченні буде відокремлюватися порівняльний

зворот?

А Сергійко плаче як дитина;

Б Хлопець міркує зовсім як дорослий;

В Роса посипалась, як дощ;

Г Андрій як студент намагався триматися солідно.

21. Який із прислівників пишуть через дефіс?

А Утроє;

Б по троє;

В по-третє;

Г натроє.

22. Проміжною ланкою між текстом і реченням є:

А слово;

Б словосполучення;

В складне синтаксичне ціле;

Г абзац.

23. Розділ науки про мову, який вивчає значущі частини слова:

А морфеміка;

Б морфологія;

В лексикологія;

Г словотвір.

 

2-й тур –  бліцтурнір «Спеціальні запитання з мовознавчих дисциплін». Ви повинні за 1 хв дати відповідь на більшу кількість запитань. Щоб вирішити почерговість обрання тем і відповідей учасників, вам пропонується зіграти в гру «Дешифрувальник». У фінал перейдуть 3 учні, які наберуть найбільше балів за результатами 2‑го туру.

(Оцінювання 1 запитання — 1 бал.)

Дешифрувальник

Із поданих літер скласти слово «Лінгвістика».

 

Спеціальні запитання з мовознавчих дисциплін

 

1. Фонетика й орфоепія

• Найменша неподільна одиниця мовлення. (Звук)
• Скільки голосних звуків в українській мові? (Шість)
• Який приголосний звук завжди м’який? (й)
• Скільки звуків у слові джміль? (Чотири)
• Що таке фонетична транскрипція? (Запис вимови)
• Які звуки творяться за допомогою лише шуму? (Приголосні

глухі)

• Уподібнення звуків у вимові. (Асиміляція)
• Розділ науки про мову, який вивчає наголос і наголошення

складів? (Акцентологія)

• Випадіння з групи приголосних одного звука для милозвучності й полегшення вимов. (Спрощення)
• Який фонетичний процес спостерігаємо в словах вокзал, якби,

анекдот? (Асиміляція за дзвінкістю)

• Скільки в слові наголошених складів? (Один)
• Які звуки творяться за допомогою голосу? (Голосні)
• При чергуванні [о], [є] з [і] літеру і пишемо у відкритому чи

в закритому складі? (У закритому)

• Яке чергування відбувається в словах журавель — журавля?

([е] з нулем звука)

• Після голосного перед приголосним вимовляємо [у] чи [в]?

([в])

• Що вивчає орфоепія? (Правильну вимову звуків і слів)
• Чи відбувається на письмі спрощення у слові виїзний? (Так)
• Скільки складів у слові перерозподіл? (5)
• Із кількістю яких звуків співпадає кількість складів у слові?

(Голосних)

• Виділення у слові складу за допомогою артикуляційних засобів, властивих певній мові. (Наголос)
• Чи є у слові береза закриті склади? (Немає)

 

2. Графіка й орфографія

• Сукупність літер, розміщених у певному порядку. (Алфавіт)
• Назвіть знаки письма. (Букви, дефіс, апостроф)
• Як пишемо слово червоногарячий? (Разом)
• Яка літера не позначає жодного звука? (ь)
• Скільки літер у слові щасливий? (8)
• Як пишемо прислівник сам на сам? (Окремо)
• Перед якими літерами пишемо префікс с-? (к, п, т, ф, х)
• Що вивчає графіка? (Знаки письма)
• Які частки пишемо через дефіс у неозначених займенниках?

(будь-, небудь, казна-, хтозна-)

• Які літери завжди позначають два звуки? (щ, ї)
• 5‑та літера алфавіту. (ґ)
• 32 - а літера алфавіту. (ю)
• Правильне написання слова, яке потрібно вибрати з ряду

запропонованих. (Орфограма)

• Як пишемо прислівник віч-на-віч? (Через 2 дефіси)
• Назвіть літери на позначення губних звуків, після яких

пишемо апостроф. (б, п, в, м, ф)

• Які літери в залежності від позиції можуть позначати то один,

то два звуки? (я, ю, є)

• Розділ мовознавства, що вивчає правопис слів. (Орфографія)
• Як пишемо слова макрокосм, мікроінфаркт? (Разом)
• Скільки літер у слові ґедзь? (5)
• Як пишемо слова міні-спідниця, максі-ефект? (Через дефіс)
• Слово прем’єра пишемо з апострофом чи з м’яким знаком?

(З апострофом)

 

 

3. Морфеміка і словотвір

• Найменша значуща частина слова. (Морфема)
• Яким способом утворено слово написати? (Префіксальним)
• Скільки префіксів у слові розповсюджувати? (Два)
• Морфема, яка стоїть відразу після кореня. (Суфікс)
• Яким способом утворено слово НЛО? (Абревіація)
• Скільки суфіксів у слові близенько? (Два)
• Як називають основу, що не поділяється на морфеми? (Непохідна)

• Морфема, яка стоїть в абсолютному кінці слова. (Постфікс)
• Яка частина слова містить його граматичне значення? (Закінчення)

• Яким способом утворено слово безрукавка? (Префіксально-суфіксальним)
• Із скількох морфем складається слово стіл? (Два)
• Чи є закінчення у слові пальто? (Так)
• Морфема, яка стоїть перед коренем. (Префікс)
• Яким способом утворено слово одягатися? (Постфіксальний)
• Читала і читай — це форми слова чи спільнокореневі слова?

(Форми)

• Яким способом утворено слово перехід? (Безафіксний)
• Морфема, яка виражає загальне значення спільнокореневих

слів. (Корінь)

• Сон і сонний — це форми слова чи спільнокореневі слова?

(Спільнокореневі слова)

• Назвіть префікс у слові зшити. (з‑)
• Яким способом утворено слово лісостеп? (Основоскладання)
• Назвіть закінчення у слові смієшся. (-єш).
•  

4. Лексикологія

• Сукупність слів, словниковий склад мови. (Лексика)
• Розділ науки про мову, що вивчає стійкі сполуки слів. (Фразеологія)
• Як називаються слова, які мають декілька лексичних значень? (Багатозначні)
• Уживання слів у переносному значенні за подібністю явищ, дій, ознак. (Метафора)
• Слова, однакові за звучанням чи написанням, але різні за лексичним значенням. (Омоніми)
• Що вивчає етимологія? (Походження слів)
• Із якої мови запозичені слова валюта, адажіо, алегро? (Італійська)
• Чи використовується емоційно забарвлена лексика в публіцистичному стилі? (Так)

• Слова вузького територіального вжитку. (Діалектизми)
• Грубі чи лайливі слова, не прийняті в літературній мові. (Вульгаризми)
• Стійкі, лексично неподільні сполуки слів. (Фразеологізми).
• Дібрати абсолютний синонім до слова полісемія. (Багатозначість).
• Слова, протилежні за значенням. (Антоніми)
• Слова, що вийшли з активного ужитку. (Застарілі)
• Точний (поморфемний) переклад складових частин слова з якоїсь мови. (Калька)
• До якої лексичної групи належать слова адресат і адресант?

(Пароніми)

• Слова, які відрізняються звучанням і написанням, але близькі

за значенням. (Синоніми).

• Дібрати антонім до слова далеко. (Близько)
• Слова, які вживає група людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять. (Жаргонізми)
• Із якої мови запозичені слова пансіон, амплуа, будуар? (Французька)
• Нові слова, які ще не набули поширення серед усіх груп мовців. (Неологізми)

 

5. Синтаксис

• Смислове й граматичне об’єднання 2-х чи більше повнозначних слів, що більш точно називає дії, предмети, ознаки, ніж окреме слово. (Словосполучення)
• Вид присудка в реченні Ні, я буду крізь сльози сміятись. (Простий дієслівний)
• Означення, виражене іменником, яке дає предмету чи особі другу назву. (Прикладка)

•         Скільки граматичних основ у реченні Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє? (Чотири)
•         Речення, що складається лише з граматичної основи. (Непоширене)
•         Чи будуть однорідними означення, які виступають епітетами?

(Так)

•         Тип зв’язку в словосполученні веселі канікули. (Узгодження)
• Слово або сполучення слів, яке називає адресата мовлення.

(Звертання)

• Яким членом речення виступає вставне слово? (Не є членом речення)
• Вид односкладного речення Раптом повіяло прохолодою. (Безособове)
• Речення, яке має всі необхідні для певного типу речення члени.

(Повне)

• Чи можуть головні члени речення бути відокремленими? (Ні)
• Другорядний член, який відповідає на питання непрямих відмінків. (Додаток)
• Тип зв’язку в словосполученні, при якому незмінюване залежне слово зв’язується з головним лише за змістом. (Прилягання)
• Вид підрядної частини в реченні Чом ти не прийшов, як місяць

зійшов. (Часу)

• Чим ускладнено речення Ти, я бачу, хочеш хитрувати? (Вставним компонентом)
• Тип зв’язку в словосполученні занадто голосно? (Прилягання)
• Місце додатка при прямому порядку слів. (Після присудка)
• Вид присудка в реченні Тричі по п’ять — п’ятнадцять. (Складений іменний)
• Синтаксична роль дієприслівникового звороту. (Відокремлена

обставина)

• Головне слово в словосполученні дуже весело. (Весело)

 

6. Пунктуація

• Який розділовий знак ставимо в кінці спонукального неокличного речення? (Крапку)
• Яким розділовим знаком починається репліка діалогу? (Тире)
• Коли дієприслівниковий зворот не відокремлюємо? (Коли він

входить до складу фразеологізму.)

• Який розділовий знак ставимо в реченні Лиш боротись – значить жить? (Тире)
• Скільки в українській мові розділових знаків? (10)
• Який розділовий знак ставимо між підметом і присудком,

вираженими іменниками? (Тире)

• Для відокремлення яких членів речення може використовуватися тире? (Означення, прикладка)
• Яким розділовим знаком виділяємо препозитивне звертання,

вимовлене підвищеною й підсиленою інтонацією? (Знак оклику)

• Чи може вставне речення виділятися тире? (Так)
• Який розділовий знак ставимо між частинами складного безсполучникового речення причинно-наслідкових відношеннях?

(Тире)

• Який розділовий знак використовуємо для оформлення прямої мови? (Лапки)
• Чи ставимо кому в реченні Він біг не чуючи ніг? (Ні)
• Дефіс - це розділовий знак? (Ні, знак письма)
• Який розділовий знак ставимо між частинами складного безсполучникового речення, якщо друга частина доповнює першу?

(Двокрапка)

• Який розділовий знак ставимо після узагальнювального слова перед однорідними членами речення? (Двокрапка)
• Чи можна виділяти вставне слово за допомогою дужок? (Так)
• Який розділовий знак ставимо в реченні Бажаю вам ні пуха ні пера? (Ніякого)

 

7. Стилістика

• Для якого стилю характерне використання термінів, однозначних слів, складних речень? (Науковий)
• Жанрами якого стилю є закони, накази? (Офіційно-ділового)
• Основними ознаками якого стилю є емоційність, експресивність, використання тропів, багатозначних слів? (Художнього)
• Стиль спілкування в державно-політичному житті людей. (Офіційно-діловий)
• Для якого стилю характерне використання просторічної, діалектної, жаргонної лексики, неповних речень? (Розмовно-побутовий)
• Жанрами якого стилю є репортаж, есе, інтерв’ю? (Публіцистичний)
• Сфера використання наукового стилю. (Наукова діяльність, освіта)
• У якому стилі найбільше використовується звертань і неповних речень? (Розмовно-побутовому)
• Основними ознаками якого стилю є стандартизація, документальність, шаблонність? (Офіційно-ділового)
• Скільки основних стилів виділяють мовознавці? (П’ять)
• Основною функцією якого стилю є комунікативна? (Розмовно-побутового)
• Жанрами якого стилю є лекція, дисертація, монографія? (Наукового)
• У яких стилях не вживають тропи? (Науковий, офіційно-діловий)
• Основними ознаками якого стилю є неофіційність стосунків між мовцями, емоційність, усна форма спілкування? (Розмовно-побутового)
• Жанрами якого стилю є повість, ода, гімн, комедія? (Художнього)

• Чи використовують у розмовно-побутовому стилі професіоналізми? (Так)
• Основна функція художнього стилю. (Естетична)
• У якому стилі використовують терміни, таблиці, графіки? (Науковому)
• Жанром якого стилю є діалог? (Розмовно-побутового)
• Завданням якого стилю є агітація, вплив на читача чи слухача? (Публіцистичного)
• Сфера використання розмовно-побутового стилю. (Побутове спілкування)
•         Який знак ставимо в кінці речення з незакінченою думкою?

(Крапки)

•         Який розділовий знак ставимо між частинами складного безсполучникового речення, якщо частини далекі за змістом?

(Крапка з комою)

•         Який розділовий знак ставимо в реченні Сергійко не прийшов

до школи: захворів? (Двокрапку)

•         Чи будемо відокремлювати дієприкметниковий зворот у реченні

Задоволений собою, він повертався з екзаменів? (Так)

 

3-й тур - «Спеціальні запитання з теми «Самостійні частини мови». Ми будемо ставити по черзі запитання про ту частину мови, яку ви оберете. Час на обдумування 5 секунд. Теми обиратимемо у 2 кола. Щоб вирішити почерговість обрання тем і відповідей учасників, вам пропонується зіграти в гру «Дешифрувальник».

 

(Оцінювання 1 запитання — 1 бал.)

 

Дешифрувальник

 Із поданих літер скласти слово «Морфологія».

 

1. Іменник

• За чим змінюються іменники? (За відмінками й числами)
• Чи належить до категорії істот слово мрець? (Так)
• До якої категорії належать іменники на позначення індивідуальних назв осіб чи предметів? (Власні назви)
• Скільки відмін у іменника? (Чотири)
• До якої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та спільного роду з закінченням -а, -я? (Першої)
• Форма давального відмінка слова гуся? (Гусяті)
• Які відміни діляться на групи? (Перша, друга)
• У яких відмінках іменники III відміни мають закінчення -і?

(Родовий, давальний, місцевий)

• До якого роду належить слово шампунь? (Чоловічого)
• Форма орудного відмінка слова чаша? (Чашею)
• Синтаксична роль іменника (Усі члени речення)
• Форма кличного відмінка слова козак? (Козаче)
• Форма множини слова листя? (Уживається лише в однині)
• До якої групи належать слова плащ, миша? (Мішана)
• Які іменники не мають роду? (Ті, що мають тільки форму

множини)

• Форма кличного відмінка слова друг? (Друже)
• До якої відміни належить слово щастя? (Другої)
• Чи змінюються іменники за родами? (Ні)
• На яке питання відповідають іменники? (Хто? Що?)
• До якого роду належить слово шимпанзе? (Чоловічого)
• Іменники у якому відмінку ніколи не виступають членами

речення? (Кличному)

• До якого роду належать слова Женя, Саша? (Спільного)
• До якого роду належить слово ДАІ? (Жіночого)

 

2. Прикметник

• Лексичне значення прикметника. (Ознака, приналежність)
• Як пишеться прикметник військово‑морський? (Через дефіс)
• Назвіть розряди прикметників. (Якісні, відносні, присвійні)
• Проста форма вищого ступеня прикметника поганий. (Гірший)
• До якої групи належить прикметник довгошия? (М’яка)
• Визначте розряд прикметника Ольжин. (Присвійний)
• Чи мають прикметники спільний рід? (Ні)
• Чи діляться прикметники на відміни? (Ні)
• Форма давального відмінка прикметника білолиций. (Білолицьому)
• Від чого залежить рід, число, відмінок прикметника? (Від роду, числа, відмінка іменника, який із ним уживають)
• Початкова форма прикметника синіми. (Синій)
• Утворіть присвійний прикметник чоловічого роду від іменника сваха. (Свашин)
• Синтаксична роль прикметника. (Означення, складений іменний присудок)

• Чи можна визначити відмінок прикметника, який має форму множини? (Так)
• Визначте розряд прикметника у словосполученні ліричний герой. (Відносний)
• Визначте форму прикметників ясен, зелен. (Коротка, стягнена)
• Як пишемо прикметник сільськогосподарський? (Разом)
• Проста форма найвищого ступеня прикметника високий.

(Вищий)

• Утворіть відносний прикметник від слова Сиваш. (Сиваський)
• Визначте розряд прикметника у словосполученні ведмежа

послуга. (Якісний)

• Як пишемо прикметник двадцятип’ятирічний? (Разом)
• Чи можна визначити рід прикметника, який має форму множини? (Ні)
• Як пишемо прикметник військовополонений? (Разом)
• Складена форма вищого ступеня прикметника вузький. (Більш вузький)

 

3. Числівник

• Лексичне значення числівника. (Число, кількість, порядок

при лічбі)

• Які числівники відповідають на питання котрий? (Порядкові)
• Форма орудного відмінка числівника сорок. (Сорока)
• Розряд за будовою числівника одинадцятеро. (Складний)
• Як пишемо числівник десятимільйонний? (Разом)
• Утворіть збірний числівник від цілого вісім. (Восьмеро)
• За чим змінюються кількісні числівники? (За відмінками)
• Форма родового відмінка числівника триста. (Трьохсот)
• Синтаксична роль числівника. (Усі члени речення)
• Які числівники відповідають на питання скільки? (Кількісні)
• Форма місцевого відмінка числівника сім. (На семи, на сімох)
• Чи відмінюється перша частина в числівниках 50, 60, 70, 80? (Ні)
• До якого розряду кількісних належать числівники кілька, кільканадцять, кількадесят? (Неозначено-кількісні)
• Форма орудного відмінка числівника чотири. (Чотирма)
• Чи можна утворити збірний числівник від цілого вісімнадцять? (Так)
• Який кількісний числівник змінюється за родами, числами,

відмінками? (Один)

• Розряд за будовою числівника стодвадцятип’ятитисячний.

(Складний)

• Форма давального відмінка числівника шістсот. (Шестистам)
• Чи відмінюється перша частина в числівниках 500, 600, 700, 800, 900? (Так)

• Форма орудного відмінка числівника дев’яносто два. (Дев’яноста двома)
• Розряд означено-кількісного числівника півтора. (Дробовий)
• За чим змінюються порядкові числівники? (За родами, чис-

лами, відмінками)

• Форма давального відмінка числівника сто двадцять третя.

(Сто двадцять третій)

• Розряд за будовою числівника триста шістнадцятий. (Складений)

4. Займенник

• Назвіть займенники, які відмінюються як числівники. (Скільки, стільки)
• Яка форма орудного відмінка займенника я? (Мною)
• Назвіть займенники II особи. (Ти, ви)
• Розряд займенника жоден. (Заперечний)
• Які частки пишемо із неозначеними займенниками разом? (Аби-, де-, -сь)
• Форма знахідного відмінка займенника хтось. (Когось)
• Займенники якого розряду з’єднують головну й підрядну частини складного речення? (Відносні)

• Початкова форма займенника собі. (Себе)
• Розряд займенника кожний. (Означальний)
• Як пишемо частку ні- із заперечними займенниками? (Разом)
• Які частки пишемо із неозначеними займенниками через дефіс? (Будь-, -небудь, казна-, хтозна-)
• Початкова форма займенника абичиїм. (Абичий)
• Форма давального відмінка займенника він. (Йому)
• Розряд займенника стільки. (Вказівний)
• До якої особи належить займенник вони? (Третьої)
• Початкова форма займенника хтозна з яким. (Хтозна-який)
• Чи змінюється займенник будь-хто за родами? (Ні)
• Який займенник не має форми називного відмінка? (Зворотний себе)
• Розряд займенника хто. (Питально-відносний)
• Яким способом утворено займенник котрийсь? (Постфіксальним)
• Розряд займенника наш. (Присвійний)
• Від яких займенників творяться неозначені й заперечні? (Від питально-відносних)
• Які присвійні займенники є незмінюваними? (Його, її, їх)
• Початкова форма займенника ні з котрим. (Нікотрий)

 

5. Дієслово

• Лексичне значення дієслова. (Дія, стан)
• Вид дієслова схиляти. (Недоконаний)
• Синтаксична роль дієслівних форм на -но, -єно, -то. (Головні члени у формі присудка односкладного безособового речення.)
• Дієслова якого способу змінюються за часами? (Дійсного)
• За допомогою яких суфіксів творяться пасивні дієприкметники минулого часу? (-н, -єн, -ен, -т)
• Чи перехідне дієслово знатися? (Ні)
• Дієприкметник разом із залежним словом. (Дієприкметниковий зворот)
• Який вид у дієслів теперішнього часу? (Недоконаного)
• Стан дієприкметника опалий. (Активний)
• Утворіть дієприкметник від інфінітива переписати. (Переписаний)
• Скільки існує дієвідмін? (Дві)
• Стан дієприкметника розгорнутий. (Пасивний)
• Спосіб дієслова, що виражає бажану або можливу за певних

умов дію? (Умовний)

• Утворіть просту форму 1‑ї особи однини майбутнього часу

дієслова чатувати. (Чатуватиму)

• Коли дієприслівниковий зворот не відокремлюємо? (У складі

фразеологізму)

• Стан дієприкметника квітучий. (Активний)
• До якої дієвідміни належить слово цокотіти? (Другої)
• Синтаксична роль дієприслівникового звороту. (Обставина)
• Утворіть просту форму множини минулого часу дієслова мріяти. (Мріяли)
• За допомогою яких суфіксів творяться дієприслівники доконаного виду минулого часу? (-ши, -вши)
• До якої дієвідміни належить слово полоти? (Першої)
• Від якого слова утворений дієприслівник регочучи? (Регочуть)
• Утворіть просту форму 1‑ї особи множини наказового способу

дієслова знати. (Знаймо)

• Утворіть форму середнього роду однини умовного способу від

дієслова зачепитися. (Зачепилося б)

• Розряд прислівників горілиць, долілиць, голіруч. (Способу дії)
• Як пишемо прислівник кінець кінцем? (Окремо)
• Як пишемо частки будь-, -небудь, казна-, хтозна- із прислівниками? (Через дефіс)

 

 4-й тур - «Виступ на обрану тему». Час на підготовку 3 хв, час виступу 1хв. Почерговість обрання тем – відповідно до балів, набраних у 3-му турі.

(Оцінювання виступу — 5 балів.)

 

Теми виступів: «Зовнішнє незалежне оцінювання — шлях до ВНЗ чи крах ілюзій», «Чи потрібна шкільна форма?», «Що важливіше: гроші чи знання?», «Чи всім потрібна вища освіта?».

(Теми обираються методом жеребкування)

Підбиття підсумків. Оголошення результатів гри.

Заключне слово ведучих.

Ведучий 1. Діти, сьогодні ми з вами не просто актуалізували свої знання з української мови, ми полинули разом у країну рідного слова, ще раз переконались в його красі та неповторності.

Ведучий 2. У всіх цивілізованих країнах державну мову  шанують, поважають і всіляко сприяють її розвитку! А що можемо ми, українці, зробити для того, щоб наша українська мова стала такою ж шанованою, як інші державні мови в більшості країн світу?  Гадаю, насамперед слід українську мову захищати від ерозії, а духовну культуру людини – від обміління. Захищаючи сьогодні українську мову, ми беремо під захист свободу думки, вільний доступ до живої скарбниці нашої пам’яті. Дбати про українську державну мову – це справа совісті сучасної людини.

Ведучий 3. Набуті людьми знання не зникають, вони нагромаджуються, передаються з покоління в покоління. Така передача духовних надбань, на яких базується культура, здійснюється за посередництвом мови. Внаслідок цього формується і розвивається впродовж століть і тисячоліть історична спільність людей, що має назву народ.

Ведучий 4.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки.

І. Сигнальні картки.

А	Б
В	Г

 

ІІ. Літери на гру «Дешифрувальник».

 

Л	І	Н	Г	В
І	С	Т	И	К

 

А

 

 

 

ІІІ. Обрання тем за таблицею

«Спеціальні запитання з мовознавчих дисциплін»

 

 

 

 

 

 

1	2	3	4
5	6	7

ІV. Літери на гру «Дешифрувальник»

М	О	Р	Ф	О
Л	О	Г	І	Я

 

V. Обрання тем за таблицею:

«Самостійні частини мови».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

VІ. Теми для виступів.

 

«Зовнішнє незалежне оцінювання — шлях до ВНЗ чи крах ілюзій»

«Чи потрібна шкільна форма?»

«Що важливіше: гроші чи знання?»

«Чи всім потрібна вища освіта?».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

1.                   Мінчак Г.  Письмо крила дає: Сценарій мовознавчого вечора [Текст] / Г. Мінчак // Дивослово. – 2006. – №11. – С.40–43.
2.                   Назаренко А. В.  "Без слова рідного земля - як без батьків дитина" [Текст] / А. В. Назаренко, Т. В. Ульянченко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. – №16. – С.36–39.
3.                   . Караман С.  Позакласна робота з української мови [Текст] / С. Караман // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №9. – С.45–47.
4.                   Позакласна робота з рідної мови в школі [Текст] / Упоряд. К.Ю.Голобородько. – Х. : Вид. група "Основа", 2005. – 144 с
5.                   Чешурина Т. Г.  Ігрові елементи на уроках української мови [Текст] / Т. Г. Чешурина // Все для вчителя. Українська література. – 2006. – №3-4. – С.52–61.
6.                   Шульга В. В.  Подорож у країну Мовознавство [Текст] / В. В. Шульга // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. – №12. – С.23–25.
7.                   Чорногал В. О.  Цікава граматика. Конкурс знавців мови у 6-7 класі [Текст] / В. О. Чорногал // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. – №33. – С.30–31.