Виховний захід на тему "Прийди,Миколаю!"

Розробка виховного заходу «Прийди, Миколаю!»

 

Мета: розкрити суть свята; виховувати у дітей слухняність, працьовитість, самостійність, відповідальність, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки, співпереживання, людяності.

 

Під загадкову мелодію до зали заходить ведуча. Мелодія стихає.

Ведуча.

- Доброго дня, наші любі діти, дорогі гості!

Сьогодні день особливий. Бо саме сьогодні всі діти і дорослі чекають на Миколая.

Що ж це за свято? Що ви про нього знаєте?  (Відповіді дітей)

 Свято Миколая 19 грудня відзначали  урочисто, бо Миколая вважали Святим, захисником знедолених і бідних. Та найбільше вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

Увечері Миколай заходив у кожну оселю з подарунками. Якщо діти спали – Миколай клав подарунки під подушку.

Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року і соромив за нечемні вчинки.

 Тож діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.

                 Ведуча розповідає легенду.

     Давно – давно, понад тисячу років тому, жив на землі хлопець на ім’я Микола. Все було у Миколи: і гарна одежа, і смачна їжа і добротний будинок. Але не було в нього ні тата, ні мами. Ріс хлопчик у чужих людей.

Хлопчина часто грався з дітьми і бачив, у яких темних глиняних хатах вони мешкали. Чув, що спали на глиняних долівках і нерідко засинали голодними.

    Був у Миколи старий учитель, який навчав його молитися, читати і писати.

     Одного разу читали вони Святе письмо, а там було написано:

Коли ти робиш добро, то не треба про це нікому розповідати, не хвалитись добрими вчинками.

А було це пізньої осені. Микола знав, що багато дітей з його околиці сидять голодні і в холодних хатах. Он родина старого Олександра. Мама лежить хвора, у Петруся черевиків немає. А вранці він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі галузки,аби затопити піч.

- Не можу я спокійно спати, коли інші страждають,- подумав Микола.

Встав, тихенько пішов до комори. Набрав торбинку харчів: борошна, олії кілька пляшок, повні кишені сушених яблук і слив. У своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові черевики. Ще й кілька березових полін прихопив. Усе склав у велику торбинку, і, коли всі поснули – тихенько вийшов з двору і пішов до хатини старого Олександра. Поклав торбинку на порозі та й повернувся додому.

   Вранці старий Олександр знайшов торбинку і не міг натішитися дарунками, не знав, що робити і кому дякувати.

Отак і почалося таємне обдаровування Миколаєм бідних. Люди молилися за невідомого, навіть не підозрюючи, що то був Микола.

   Та слуги Миколи помітили, що зникають харчі, одежа, дрова і стали пильнувати.

    Одного разу слуга все побачив і став наздоганяти хлопця.

   - Куди ж ти несеш таку торбинку? Вона тобі не під силу, жалів слуга Миколу.

    - Там діти голодні! Я не можу заснути, як згадаю про них. От зроблю цей добрий вчинок, і мені стане легше,і спокійно тоді засну.

     Минали роки…

Виріс Микола, здобув освіту. Названі батьки померли. Нічого собі з майна не залишив – усе роздав бідним людям. Сам став священником і скрізь чинив тільки добро і вчив інших людей чинити так само.

За це Бог дав Миколаю силу творити щоразу більше добра. Він лікував хворих, допомагав невинним, які перебували у в’язниці – кожному йшов назустріч.

Усі знали й любили Миколу. А коли він помер церква зарахувала його до святих. І тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував за добрі вчинки. Усі діти чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути дзвіночки на санчатах, якими їде до дітей Святий Миколай. Кажуть,що тоді радіє місяць на небі, бо знає, що цієї ночі всі радітимуть: і ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо най більше щастя в житті – творити добро.

         Входять янголята.

1 янгол.

Слава Богу! Добрий вечір!

Чи немає тут малечі,

Яка спати не лягає,

Бо Святителя чекає?

2 янгол.

Ми до вас посланці з неба.

Є у нас така потреба.

Хочем достеменно знати,

Чи побожні діти в хаті?

1 янгол.

А чи гарно діти вчаться,

Чи трудитись не бояться?

А чи старших поважають,

А чи церкву не минають?

2 янгол.

Бо сьогодні день незвичний,

Ходить світом гість величний.

Там, де в душах спокій, рай,

Завітає Миколай.

      Стук у двері. Під загадкову мелодію заходить Миколай.

Миколай.

- А чи сюди я потрапив?

Це Будильська школа? Чи це ! клас?

Здрастуйте, любі мої!

А чи знаєте, хто я?   (Відповідають)

Так, Святий Миколай. Мене знає цілий світ.

Я з дарунками мандрую,

Щастя й долю всім віщую.

Я повсюди друзів маю,

В кожну хату завітаю.

Тож прийшов я і до вас,

Щоб у цей святковий час

Подарунки вам віддати,

З Миколаєм привітати.

- Ви чекали на мене?

Хто був чесним і правдивим,

Не брехливим, не злобливим,

Вчивсь на «добре» та «відмінно»,

Працювати звик сумлінно,

Тата й маму шанував,

Слухався, не ображав,-

Всім отим я щось приніс.    (Розв’язує міх)

- Та спочатку скажіть, вірші знаєте? А співати вмієте?  (Відповідають)

                  Пісня «Зима»

1. Зимо – чарівнице,

Білий – білий сніг.

Він летить , іскриться,

Падає до ніг.

       Приспів.

Ану, сніжок, ану, дружок,

Лети і не вгавай.

І поле й луг, і все навкруг

Щільніше укривай.

2. Ой, які ж то милі

Нам оці деньки!

Сніжні заметілі,

Саночки стрімкі!

3.Сніг летить, іскриться,

Тож на честь зими.

Щиру, голосисту

Пісню склали ми.

Миколай.

- Гарно співаєте. А що ще підготували до свята?

1 дитина.

В ніч святу із хати в хату,

Де дівчата і хлоп’ята,

Рік за роком з краю в край

Йде Угодни к Миколай.

2 дитина.

Всім слухняним, працьовитим,

Славним та хазяйновитим

Подарунки він кладе,

Хрестить, й тихо знов іде.

3 дитина.

Миколай спішить із раю,

З дивних голубих небес.

Бо, напевно, добре знає,

Що всі ждуть його чудес.

4 дитина.

Щонайкращих подарунків,

Розмаїтих книжечок.

І цікавих там малюнків,

І до снігу саночок.

5 дитина.

Час минає безупинно.

Наша школа жде гостинно

День Святого Миколая,

Що шанований у краю.

6 дитина.

Діти радісно чекають,

Вони добру пам’ять мають.

Зустрічають Миколая –

Він для них дарунки має.

6 дитина.

Я ж його одне благаю:

Дар такий, якщо лиш вдасться,

Якнайбільше дати щастя,

Бо його не вистачає.

Що робити з ним? Я знаю!

Якби вдосталь щастя мав –

Я б його пороздавав.

7 дитина.

Я сьогодні цілу ніч

Вирішив не спати.

Бо прийде через вікно

Миколай до хати.

На святого вперто жду

З вечора й до ночі.

Та чомусь, як на біду

Злипаються очі.

 

8 дитина.

Довго ніч я ждав на Миколая,

Слухав, чи санки ще не риплять.

Чи не тупає весела зграя

Білих, як сніжинки, янголят.

9 дитина.

Ждав я довго, ждав і не діждався.

І не знаю сам, коли заснув.

Аж до ранку спав, не прокидався,

Хоч, здається, кожен шелест чув.

9 дитина.

Аж оце уранці прокидаюсь

І очам не вірю я своїм!

О, спасибі, добрий Миколаю,

Що з дарунком ти зайшов в наш дім.

10 дитина.

І в дарунок ти поклав на ліжко

Небагато нам березових різок.

А барвисту українську книжку,

Повну найчарівніших казок.

11 дитина.

Святий Миколаю, прийди до нас із раю!

Принеси нам дари кожному до пари:

Цукерки смачненькі, булочки пухкенькі,

Книжечок багато читати у свято.

12 дитина.

Святий Миколаю, я віршика знаю!

Легенькі сніжинки на мене сідають.

Мене за ялинку, напевно,вважають.

На них поглядаю, в долоньки сміюся:

Бо я не ялинка, а просто Катруся.

Миколай.

- Молодці! Бачу, що чекали. Бачу, що ви гарні діти: добрі, щирі, працьовиті, слухняні.

Ведуча.

- А зараз, дорогий гостю, послухай і подивись на головний наш подарунок.

       Всі присутні виконують пісню «Ой хто, хто Миколая любить»

1. Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить.

Тому Святий Миколай на всякий час помагай,

Миколаю, Миколаю!

2. Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,

Ой глянь, глянь на змучену бідну.

Ми тебе всі люди молим, проси в Бога ти їй долі,

Миколаю, Миколаю!

3.

Ой проси долі для Вкраїни,

Ой нехай встане із руїни.

Доля й щастя хай витає,

В славі й волі хай засяє,

Миколаю, Миколаю!

Миколай.

Переконуюся знов:

Недарма до вас прийшов.

Заслужили ви дарунок.

Тож витягую пакунок.

Під урочисту мелодію Миколай роздає подарунки.

Миколай.

А тепер прощавайте, маленькі,

Будьте приязні і чемненькі,

Господа не забувайте

Та мене наступного року чекайте!

Всі діти.

Дякуємо! Дякуємо!

      Під святкову мелодію Миколай виходить.