Виховний захід на тему: "Проблеми гендерного насильства"

Проблеми гендерного насильства

Ведучий. Доброго дня, шановні присутні! Розпочинаємо наш захід, присвячений проблемі гендерного насильства.

Проблема ґендерного насильства тривалий час лишалася прихованою, а тому такою, якій ані протистояти, ані, тим більше, здійснювати моніторинг цієї протидії не було можливості. Різне ставлення до ролей і статусів жінок і чоловіків в суспільстві створювало різне ставлення до кривдників і жертв, особливо тоді, коли ця різниця виникала внаслідок часткового або часом і повного підпорядкування однієї частини людства іншій.

Ведуча. Лише за минулі три десятиліття проблема насильства щодо жінок, а тепер і ґендерного насильства як ширшого явища, стала предметом обговорення політичними діячами, особами, які визначають політику, фахівцями – як на національному, так і на міжнародному рівні.

Український досвід у цій царині нетривалий, але вже містить свої помилки, і свої набутки.

На сьогодні в українському законодавстві, як, власне, і в міжнародних нормативно-правових актах визначення ґендерного насильства відсутнє.

Однак це ті права, за які дуже часто треба боротися, інколи навіть ціною власного життя.
1-й учень.  Саме таку ціну за свободу своєї Батьківщини заплатили три «метелики» – сестри Мірабаль – Патрія, Мінерва та Марія-Тереза. Найстаршій з них на момент смерті було 35 років, наймолодшій – лише 24 роки.
Сестри Мірабаль належали до еліти Домініканської Республіки, їхній батько був багатим землевласником, сестри здобули чудову освіту. До того ж, славилися своєю вродою, особливо Мінерва.
Родина Мірабаль була добре знайома з диктатором Домінікани Трухільйо, який правив країною з 1930 року. Сам диктатор захоплювався вродою та манерами другої з сестер Мірабаль — Мінерви.
Трухільйо для збереження влади не гребував будь-якими методами. Вбивства, залякування, провокації – головна зброя у арсеналі генералісімуса. Його гасло: «Той, хто не є мені другом, є моїм ворогом, і він обов’язково за це заплатить».
2-й учень.  Старше покоління домініканців не наважувалося кинути виклик пристарілому диктаторові, який вирішив, що для нього немає жодних перешкод. Проте молодше покоління думало інакше. Серед опозиціонерів опинилися й сестри Мірабаль – Патрія, Мінерва та Марія-Тереза. Четверта сестра – Д’єде – була осторонь політики і це врятувало їй життя.
Чоловік Мінерви Мірабаль – Мануель Таварес Хусто – разом з товаришами створили «Рух 14 червня», спрямований проти диктатури Трухільйо. Цей рух не був багаточисельним і на початку майже не мав підтримки серед домініканців. Втім це не захистило його учасників від репресій.
Майже відразу почалися масові арешти учасників «Руху 14 червня». Неодноразово за грати потрапляли Мінерва та Марія-Тереза. У в’язниці перебували і чоловіки трьох сестер Мірабаль. Того трагічного листопадового вечора сестри поверталися з побачення зі своїм чоловіками.
3-й учень.  На Пуерто-Плато сестер Мірабаль чекала засідка, яку організувала служба військової розвідки. Сестер та їхнього водія витягли з машини і палицями забили насмерть, а тіла скинули в урвище. Вбивці сподівалися, що таким чином вийде замести сліди злочину, проте дуже помилялися.
Цим своїм вчинком Трухільйо запустив механізм народного гніву. Через шість місяців після вбивства молодих жінок диктатор попрощався не лише зі владою, а й життям. А сестри Мірабаль стали народними героїнями. У будинку в Сальседо, де вони жили перед смертю, створили музей, присвячений Патрії, Мінерві та Марії-Терезі. Головна заслуга у створені музею належить їхній сестрі Д’єде Мірабаль.
1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

Ведучий.  «Ґендерне насильство – це насильство, яке стосується чоловіків і жінок, і жертвами якого переважно є жінки. Воно виникає як наслідок нерівних владних стосунків між жінками і чоловіками. Воно стосується (але не вичерпується) фізичної, сексуальної і психологічної шкоди включно із залякуванням, стражданнями, примусом  або позбавленням свободи в сім’ї чи в суспільстві взагалі. Це також стосується насильства, яке чинить чи не зупиняє держава».

Ведуча. Гендерна політика в Україні ґрунтується на положеннях законів: -Конституція України (1996 р.); Закон України про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (1998 р. зі змінами) ; Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (2001 р.) ; Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 р.) ; Указ Президента України від 6 квітня 2011р. №389/2011 про положення Про Міністерство соціальної політики України, яким визначається як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередженню насильства в сім’ї ; -Закон України «Про протидію торгівлі людьми» (2011р.); -Наказ Мінсоцполітики України від 08.06.2012 №345 «Про експертну раду з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі»; -Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації» (2012 р.) -Постанова Кабінету Міністрів  України від 26 вересня 2013 р.№717 «Про затвердження Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року.

Ведучий. Історія людства – це історія людської діяльності, в процесі якої люди, реалізуючи свої інтереси, вступають у численні зв’язки між собою. Зіткнення інтересів часто веде до конфліктних ситуацій, багато з яких вирішуються за допомогою сили. Насильство має місце і в сучасному суспільстві. Проведений  аналіз різноманітних джерел дає підстави виокремити наступні види насильства, перелік яких не є вичерпним, а саме:

Фізичне насильство, 

 Емоційне (психічне) насилля ,

Катування як брутальний вияв насильства. 

 Насильство в політичній сфері. 
Різноманітні форми дискримінації (гендерна, расова, вікова тощо) в суспільстві як вияв насильства. 

 Насильство щодо дітей. 
Домашнє насильство. 
Торгівля людьми 
Насильство та жорстокість в засобах масової інформації 

Ведуча.  Але коли ми говоримо про гендерне насилля – це стосується і чоловіків і жінок. Гендерне насильство – різновид агресивної поведінки, використання сили на основі ознаки статі – від словесних образ та погроз до фізичних побоїв та примусу.

Від гендерного насильства страждають і чоловіки і жінки, починаючи з раннього віку. А насильство у

будь яких проявах порушує права людини. Насильство не тільки принижує  людину, але і шкодить усьому суспільству.

Сьогодні ми констатуємо той факт, що гендерне насильство є і воно зростає, а це шкодить усьому суспільству.

Ведучий. Насильство - це будь-які умисні дії однієї людини по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують права і свободи людини і наносять їй фізичну, моральну чи психічну шкоду. 
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає насильство як глобальну загрозу здоров’ю. Згідно із соціологічними дослідженнями, проведеними в різних країнах світу, фізичного чи психологічного насильства зазнає кожна 4 жінка та кожен 10 чоловік. Ось деякі ситуації, з якими Ви, учні, стикаєтеся майже щодня.

Учень 1. Петрик, зайшовши у їдальню, і, як завжди, сів не на своє місце. До нього підійшла Оленка і попросила звільнити її стілець. Він відштовхнув дівчинку з такою силою, що вона впала на підлогу. 

Учень 2. Під час перерви Юрко бігав по класу і штовхнув Іринку. Дівчинка, падаючи, ненароком розбила вазу на столі вчителя. В клас зайшла вчителька і побачила розбиту вазу. Іринка намагалась пояснити, що трапилось на перерві, але вчителька не вислухала оправдань і нагримала на неї. 
Учень 3. Після закінчення школи-інтернату Іван повернувся до рідного села. З’ясувалось, що у його будинку проживає співмешканка померлого батька. Вона прогнала його з рідної хати. 
Учень 4. Дмитрик взяв без дозволу ручку Олега. Коли Олег це побачив, вдарив Дмитрика. 
Учень 5. 7- класниця Юля гуляла в парку із своєю собакою. Поруч на лавці незнайомі хлопці вживали алкоголь. Вони вперто пропонували Юлі до них приєднатися. 
Ведуча.  У конфліктній ситуації агресор завдає шкоду не тільки жертві, а й собі. Він не хоче відповідати за свої вчинки, спеціально заподіює шкоду іншим, тим самим він руйнує своє здоров’я. Адже лють, жорстокість і злість руйнують його нервову систему - і хвороби неминучі. Послухайте повчальну притчу « Все залишає свій слід»
Учень.

Жив-був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу його батько дав йому мішечок з цвяхами і сказав, щоб кожен раз, коли він не стримає свого гніву, вбити один цвях в стовп огорожі. У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. Другого дня ще більше.. Наступного тижня він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій гнів, ніж забивати цвяхи. Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив контроль над своїми емоціями. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху. Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку, підвів до огорожі і сказав: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий шрам, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся - шрам залишиться». 

Ведучий. Людина не обирає ким народитись: чоловіком чи жінкою. Але на жаль саме стать починає визначати все її подальше життя.

З дитинства дітей не лише одягають по-різному  — залежно від того хлопчик це чи дівчинка, але й по-різному до них ставляться, встановлюючи різні правила поведінки.

Що ми говоримо хлопчику? Що ми говоримо дівчинці?

Дай здачі – ти ж хлопчик. Не плач – ти ж не дівчинка. Будь охайною, не забруднися – ти ж дівчинка. Поводь себе тихіше будь скромнішою, ти ж дівчинка.

Ведуча. У такий спосіб сім’я й оточення закладають дітям різні стандарти поведінки. Ці різні залежно від статті правила потім транслюються і підтримуються всіма суспільними інституціями починаючи з дитячого садка, школи, армії, і закінчуючи різними державними установами. Не останню роль у цьому процесі відіграє культура: книги, кінофільми, преса, телебачення.

Так поступово формуються стереотипні ролі чоловіка та жінки, які і суспільство, і їхні  носії  починають вважати вродженими, споконвічно властивими жінці чи чоловікові з моменту народження. Насправді ми успадковуємо лише стать та статеву відмінність.

Ведучий. Але крім біологічної виділяють так звану соціальну стать – гендер. Гендер – означає стать як соціальне поняття і явище; гендер – це відмінності між чоловіком та жінкою у соціальному вимірі.

Чоловік та жінка – культурний продукт своїх суспільств, тому відчуття приналежності до визначеного гендеру виховується все життя протягом, якого вони засвоюють ті поведінкові нормативи, які будуть їх характеризувати як чоловіка та жінку.

У такий спосіб виникає поняття традиційно чоловічої та традиційно жіночої гендерної ролей.

Ведуча. Гендерна дискримінація – це порушення прав людини за статевою ознакою.

Кожний та кожна з нас сприймаючи інших людей та їхню поведінку часом спрощуємо чи узагальнюємо картину. Наприклад – всі жінки емоційні, всі справжні мужчини повинні стримувати свої почуття, всі дівчатка ніжні , а хлопчики грубі. Гендерні стереотипи відображають погляди суспільства на поведінку, яка очікується від чоловіків або жінок.

Ведучий. І наостанок Вам пропонуємо жартівливий віршик, який називається « Біда» або « Монолог одного глави сім’ї »

Учень 1.

І чого цій жінці треба?!
Вже створили культ її.
Вознесли її до неба
На роботі і в сім’ї.
Та хоча б і в мене дома:
Я то сам сім’ї глава,
Але жінці – річ відома –
Я надав усі права.
Обстановку ідеальну
Я створив їй у сім’ї:
На тобі машину пральну –
Ти володарка її.
На тобі лопату в руки –
Ти господарка в саду.
Не зітхатимеш від скуки, 
а в кіно я й сам піду.
Бо, кажу ж, у мене вдома
Хоч і я сім’ї глава,
але жінці – річ відома –
Я надав усі права…
Чи з роботи прийде пізно, -
Не виказуючи зла,
Запитаю тільки ніжно:
«А пізніше не могла?»
Де не встигне дати ладу,
Радий їй допомогти –
Ділову даю пораду:
«На концерт могла б не йти!»
Або кину непомітно:
«Ти стирчиш ото в садку,
а меню – одноманітне,
Й он пилюка у кутку…»
Що ти голову морочиш? –
Розлютилась жінка вкрай. –
Рівноправності ти хочеш?
На ганчірку – прибирай!
І одною вже колише
У колясочці синка,
А другою звіт свій пише …
А ще б треба їй рука –
Била б нею чоловіка, -
«Не такий в сім’ї глава!..”
От яка біда велика,
Коли в жінки всі права!

Ведуча. На цьому нащ захід закінчено. Дякуємо за увагу!