Виховний захід «Найвища мудрість – скибка хліба»

Сценарій виховного заходу «Найвища мудрість – скибка хліба»

Діти вдягнені в українське вбрання

                                                   Слайди під слова + музика

         Педагог -організатор. Стояв собі будинок, в ньому жили люди і пекли вони хліб.
Спочатку пекли хліб бо було скрутно і спекти було дешевше ніж купити, потім часи стали кращі, але все рівно пекли, бо звикли до духм’яного запаху хліба.
 Діти сперечалися, кому дістанеться скоринка запашного, білого чи чорного, головне свіжого, спеченого хліба. До них любили приїжджати гості, які казали:

«У Вас пахне хлібом». Було затишно в хаті від цього запаху.
         Минув час, молодь, в пошуках роботи, переїхала в місто, мама померла, запах хліба видув вітер, хата осиротіла, з неї пішло життя.

Холодна, пуста хата мріє, щоб повернулися люди, розтопили піч, замісили тісто і спекли хліб-вдихнули в неї життя.         

Про хліб поговорим сьогодні, бо хліб – усьому голова.
Від хліба все – і радість, і пісня, і життя, і зростання, і матері посміх,
І кроки дитини, і доля щаслива.

Хліб – найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці.

                                             
Учениця. Хліб здавна вважався символом святості, символом радості, щастя, здоров`я та багатства. Із хлібом зустрічали новонароджене дитя.Пізніше з хлібом виряджали дитя «до Христа», а коли підросте, то з хлібом виряджали й до школи. З хлібом одружували молодих, хлібом благословляли батьки дітей до шлюбу.

Учениця. На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам`яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями змішувати з водою. Очевидно, звітси й веде свій початок історія про перші жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші. Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з`явився перший пріснийхліб – коржі з густої зернової каші – тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення.

Учень. Мій пращур брів із пралісу густого, як звір, голодний, бо не вполював,
Остання сила гаснула у нього, і, падаючи між високих трав,
Хапавсь у порятунку за стеблинку, здавалось, на самісінькім краю,
І ненароком у руці живинку відчув, затис, як знахідку свою…
Тоді, можливо і з`явилось жито. коли мій пращур залишивсь живим,
Коли на сито пальців – перше сито – зерно просіяв і наситивсь ним.

Світлиця. Мати кладе хлібину на стіл.

Педагог-організатор. На столі, на білій скатертині сяє, наче сонце, паляниця з печі вийнята, а господині радісно, бо сповнена світлиця пахощами хлібними.

Сценка

Мати. Діточки, ідіть до столу, я хліб спекла, то поїште з молочком.

Вбігають хлопчик і дівчинка

Дівчинка. Ой матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!

Хлопчик. І я так само — дуже люблю запах свіжого хліба.

Мати. Хліб, діти, і справді запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі нашого рідного поля і вітру, сонечка і дощику, запах квітів і людської мрії. Важкою працею дістається він людям, але без нього немає життя.

Хлопчик. А я знаю, як росте хліб. Його спочатку сіють.

Дівчинка. Спочатку поле готують до посівів: орють, скородять, а потім у пухку землю зерно сіють, щоб легко йому було рости. Зрозумів?

Хлопчик.  Потім посіви доглядають, удобрюють.

Дівчинка. А коли колоски наллються тугим зерном, його збирають комбайнами, але спочатку роблять зажинки. А знаєш, що це таке? Виходить в поле господиня і жне серпом перший сніп, приносить його додому і ставить під образами, де він стоїть аж до кінця жнив.

Хлопчик. А потім починаються жнива. У цей час люди працюють і вдень, і вночі, щоб зберегти вирощений урожай і щоб не пропала жодна зернинка. Бо в них — важка праця хліборобів. А коли поверталися косарі зі жнив, їх бігли зустрічати діти, бо кожний косар мав скибочку «хлібця від зайчика». Цей хліб дітям був дуже смачний.

Мати. Молодці ви у мене, діти. А традиції пов’язані з хлібом, пам’ятаєте?

Хлопчик. Я знаю, що на стіл не можна класти хліб сподом догори, бо то великий гріх. Якщо хліб так покласти, то він образиться і не буде в тій оселі затримуватися.

Дівчинка. Цікаво як виглядає хліб у різних країнах світу. І як він називається?

Мати. Зараз з’ясуємо!

Презентація «Як виглядає хліб у різних країнах світу»

Учениця. Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —

В суворості ласкавій,

Бувало каже дід старий малечі кучерявій.

Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

бувало каже мати.

Учень. Хліб не завжди був такий смачний і буденний.

Голод – таке страшне слово. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. А скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття.  

Мати запалює дітям свічки.

Педагог-організатор. Сьогодні ми недаремно запалили свічки, як у храмі. Вшануймо хвилиною мовчання тих, хто став жертвами лихоліть, які випали на долю українського народу.

Хвилина мовчання

Віддаймо дяку трударям, які виростили хліб, рукам, які випекли оці смачні, рум'яні, схожі на сонце, паляниці.

Відео «Як печуть хліб» (2.09 хв.)

Слова на фоні відео

Найвища мудрість – скибка хліба 

Його ціна – людське життя.

Всі діаманти, злато, срібло 

Перед цим скарбом – лиш сміття.

Тож станьмо, люди, на колина  

Перед рум’яним буханцем,

Хай на столі завжди він буде   

Небесним свячений отцем. 

Пам'ятаймо, що в хлібі – велика праця. Шануймо його так, як шанували наші предки.