Виховний захід "Писанковий дивосвіт"

Писанковий дивосвіт

 

Хід свята

 

Під звуки пісні-гаївки діти в українському національному одязі заходять до класу. За столом маленька господиня розписує писанку.

Учитель. Що це ти робиш, маленька господиня?

Ведуча. Розмальовую писанку, бо радісний прийшов день.

Ой, пишу я писанку,

 Писанку-колисанку.

 Різними розводами,

символи знаходила.

 Ой, пишу я писанку,

мов мережку, вишивку.

 До Богів розмову

сяйну, кольорову,

 Писанки з мережками

стали обережками.

 В них чаклунь записана,

зло вбиває списами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель. Дякую тобі, маленька господине, за прекрасні слова, за гарно розмальовану писаночку.

        Сьогодні    наше свято належить маленькому диву - писанці, символові життя, оберегові, кожний малюнок якого  таїть у собі молитви - звернення до Бога, привертає добрі сили і відвертає лихі, розповідає про створення світу, про вічні закони мудрості і любові.

 Часто взори на писанці з'являлися навесні, коли дівчата після довгої зими виходили на луг з веснянками.То вже ж, мабуть, час і гаївку заспівати?

Діти. Так.

 

Дівчина 1.

 Радісний надходить день,

 Дзвонять дзвони: день - дзелень,

 Понад міста, понад села

 Лине вісточка весела.

 

         Дівчина 2.

 Ясне сонце над селом,

 Наче писанка, зійшло –

 Вибігайте з хати, діти!

 Як сьогодні не радіти.

 

         Дівчина 3.

 Вийдем - вийдем на горбок,

 Заспіваєм гаївок,

 Що весна вже воскресла,

 Нам Великдень принесла.

         Дівчина 4.

 Дівчатонька-вороб'ятонька, радьмося,

 Та виходімо на травицю - граймося,

 Та виходімо на травицю в добрий час,

 Нема таких співаночок, як у нас.

 

 

 

(Танець і співанка «Прийди , прийди, весно!»)

 

Учитель. А можна тебе запитати, маленька господине, що це за день – Великдень?

Ведуча. Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується воно на Україні ще з X століття навесні й пов'язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. Дівчата, розкажіть про цей день, будь ласка.

Виходять учні і читають вірші про Великдень.

1. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і змінившись від турбот,

І піднімає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

 

2. Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

 

3. Великдень всіх нас на гостини     просить.

Малює сонце золото небес

І крашанку, як усмішку підносить.

Христос воскрес!

Діти (хором) Воістину воскрес!

Звучить пісня «Писаночка» у виконанні Крочак Аріни.

 

Учитель. Дякую, діти. Дозволь мені, шановна господине, продовжити свято.

• Святої неділі скрізь звучить піднесене вітання "Христос воскрес!". У відповідь чується радісне "Воістину воскрес!". За давньою традицією після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки – великий дар.
• Символом паски, початком усього живого у Воскресіння Христового стало яйце. За легендою, найперше яйце мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Життя, яке зберігалось в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупку яйця покривали фарбою, різноманітними малюнками-символами.

 

Учитель загадуює загадки .

 В одній бочці – два тіста, а не змішуються. (Яйце). У фарбах катається, до церкви збирається. (Крашанка).

 

Крашанка – це яйце одного кольору. Але всі кольори мають певне значення. Діти демонструють крашанки і розповідають про них.

1-й учень. Червоне яйце означає радість життя, любов до молодих, надію на одруження.

2-й учень. Жовте яйце означає місяць і зорі, у господарстві – врожай.

3-й учень. Блакитне яйце – небо, повітря, здоров'я.

4-й учень. Зелене – відкриття природи, багатство і плодоріддя землі, врожай.

5-й учень. Чорне з білим – поминання душ померлих, подяка за охорону від злих сил.

Драпанки

• Для цього виду варто підібрати яйця коричневих відтінків, вважається, що вони дещо міцніші. Звичайно ж, їх треба відварити і пофарбувати у якісь темні, насичені кольори.
• Після того, як яйця висохнуть, можна приступати вже безпосередньо до нанесення узору олівцем. Для виготовлення драпанки потрібен якийсь гострий предмет. Ідеально підійде ніж, шило, ножиці, товста голка. Ними потім і наноситься узор.
• Краще узор чи малюнок виглядатиме на драпанці з коричневою основою чи основою будь-якого іншого темного кольору.

Крапанки

• Такий вид, звичайно ж, передбачає крапання. Але що, чим, куди? Все дуже просто. Зварене яйце фарбують у будь який колір. Коли воно висохне, на нього наносять краплі воску.
• Після того, як застигне віск, яйце фарбують ще в якийсь колір. Потім можна або обережно відскоблити краплини воску, або ж опустити яйце в гарячу воду — і він сам розтане.

Писанка – це яйце, розмальоване за допомогою писака (маленької трубочки), в якого заливається розтоплений віск. Цим воском наносять візерунки.

 

• Потім кладуть у найсвітлішу фарбу, знов малюють, але вже інший візерунок, й кладуть в трохи темнішу фарбу, далі – ще в темнішу.

 

• Потім писанку підігрівають. І з тієї хвилини, як на яйце нанесено весь візерунок, воно перестає бути простим яйцем, а стає святковою писанкою.

 

        1.  Ой, малює Одарочка писанки червоні,

 І біжать до неї взори: півні, зорі, коні.

 Кожне просить на писанці його написати,

 Кожне хоче звеличати Господнєє свято.

 

 2. Кожне каже: «На писанці я вже не віднині!

 Мене здавна так писали та ще в Україні!»

 Подумала Одарочка, сіла за роботу.

 Вже всі взори на писанці у Велику суботу!

 

Розповідь учнів з показом плакатів, на яких зображені символи.

 

Діти, а які повір'я існують про писанку, хто мені допоможе згадати?

Учні розповідають повір'я.

 

1. Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.

2. 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.

3. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.

4. Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.

5. Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.

6. Писанки клали в землю, щоб родилося жито, пшениця.

7. Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.

8. Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

Ось деякі з них (розповідь дітей з імпровізаціями).

Гра "В блудька".

Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв п'ять кроків. Іншому гравцеві зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п'ять кроків. Потім він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягався, то забирав її собі.

Гра "Битки".

     Часто на Великдень діти розважалися іграми. Одна з таких ігор називалася «Навбитки». Ось погляньте! Діти стають у коло і кожне бере по одному вареному крашеному яйцю. Один гравець стає в коло і постукує своїм яйцем по кожній писанці у гравців, поки не трісне чиєсь. Виграє той, в кого яйце залишилось цілим, до того йдуть в гості. (Під час гри декламація)

Учитель. Покажімо цю гру, діти, разом!

Діти стали у кільце,

В кожного в руках яйце.

Нелі випало на славу

Розпочати гру-забаву,

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем.

Що не стукне – трісь і трісь, –

Яйця тріскаються скрізь –

І ось раптом яйце – хрусь! –

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

І так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним.

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!

А чи грались ви коли-небудь у «Котючки»? Подивіться, як її треба грати. Треба стати  в рядочок і покотити  переможця)яєце. Якщо твоя писанка зіб'є з дороги іншу - забираєш і свою, і збиту. А ну ж, хто додому найбільше крашанок понесе?         (Діти виконують гру)

 

Учитель. А зараз нехай наші шановні гості спробують відповісти на запитання стосовно легенд та звичаїв, пов'язаних з писанками, крашанками.

– Чи можна товкти ногами рештки пофарбованого яйця? (Ні, бо за це Бог наказує хворобою).

– Куди дівають шкаралупу? (Викидають на текучу воду або дають курям, чи сиплять під дерева в садку).

– Для чого відкладають свячене яйце, прийшовши з церкви? (Після сніданку господар бере ці яйця і йде до хліва, де, проводячи крашанкою по спині кожної тварини, каже: "Христос Воскрес!". Потім обчищає яйце і дає їсти худобі, щоб вона була здорова).

– Дякую за цікаві відповіді!

Діти нагороджують гостей писанками за правильні відповіді.

Учитель. А зараз наші дівчатка й хлопчики виконають коломийки.

1-а дівчинка. Ой, дівчино-дівчинонько,

Де ти пропадала?

Чи хвости крутила свиням,

Чи на сіні спала?

2-а дівчинка. Я писала писаночку.

Кольори вкладала,

Щоби людям писаночка

Радість дарувала!

Хлопчики. Ой, кувала зозуленька,

Пищали курчата.

Дофарбуйте писаночку,

Просимо, дівчата!

Дівчата. Що у нашім городчику

Горішки трясуться,

Дали би вам по писанці –

Кури не несуться.

Хлопчики. Який листок на яворі,

Такий на калині.

Подаруйте писаночки,

Просимо вас нині.

Дівчата. Дали би вам по писанці,

Ще й по писаночці, –

Не нанесли яєць кури,

Вибачайте, хлопці!

Хлопчики

Ой, калина, калиночко,

В воду нахилися.

Ой, ти, гарна дівчинонько,

Чом мене боїшся?

Дівчата. Ой,ви хлопці-молодці,

У гості зайдете?

Я згубила писаночку!

Чи її знайдете?

Діти (разом).

Ой, кувала зозуленька,

Кувала, кувала,

А ми свої писаночки

Рідним дарували.

Учень. Яєчко розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя.

Творіння рук людських,святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

 

Учениця. Тут кожна лінія з небес

Промінчиком окреслює хвалу і славу Богу.

Христос воскрес! Воістину воскрес,

До вічності вказавши нам дорогу!

 

Учитель. Дякую всім за свято! Нагадую, що в цьому році справжнє свято Великодня відзначатиметься 20 квітня. Тож сходіть до церкви паски освятити та й про писанки й крашанки не забудьте.

 

1-й учень. Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках!

 

2-й учень. Мене кладуть на свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

 

3-й учень. Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає!

 

4-й учень. В цій писанці вкраїнській

Душевна глибина,

Живе блакить барвінка

Й хода весни красна.

 

Учитель. Писанку прославляють люди не тільки у віршах, а й у піснях. Послухаємо пісню "Писанка".

Розмалюю писанку, розмалюю,

Гривастого коника намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Соловейка-любчика намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Різьблену сопілочку намалюю.

А сопілка буде грати –

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько

Славно танцювати.

 

 

 

 

 

 

 

Учитель. На завершення хочу вам розповісти легенду.

Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає найбільше зло. Отже, пишіть писанки, люді добрі.

 

"Молитва" 

1. Боже Великий, єдиний!

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням.

Ти її осени.

 

2. Світом науки і знання

Нас усіх просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

 

3. Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої щедроти

Ти на люд наш зверни.

 

4. Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многії літа!

 

Всім дякую. До зустрічі. Бувайте здорові! Хай вам щастить!

 

 

 

 

 

 

Мурованокуриловецька санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів для дітей з серцево-судинними захворюваннями

 

 

 

 

Відкритий виховний захід

«Писанковий дивосвіт»

 

 

 

 

Вихователь 5 класу

Сідлецька Л.В.

 

 

 

 

 

2013-2014 н.р.