Виховний захід "Посвята в читачі"
ПОСВЯТА В ЧИТАЧІ
Бібліотекар. Доброго дня, любі діти!
Ми раді вітати вас на нашому святі.
Люба дитино, до тебе це слово!
Перед тобою - скарбниця чудова,
Мудрих порад невичерпне джерельце,
Книгу люби і душею і серцем!
Бо саме книжечка допомагає дітям вчитись в школі. І пісня у вашому виконанні це підтвердить. (звучить пісня «Чому вчать в школі»)
Бібліотекар. На землі є багато див, створена природою і зроблених руками людини. І серед них найбільше диво – книжка. У ній зібрано весь неосяжний світ усе, що створене людським розумом.
Хлопчик. Бібліотека – море книг, бібліотека – храм науки.
Переступайте наш поріг, беріть скарби нетлінні в руки!
Бібліотекар. Діти, сьогодні ви станете читачами нашої бібліотеки. А на сьогоднішньому святі на вас чекають зустрічі з мешканцями чудового Читай-міста.
Хлопчик.
Книги різні, книги гарні, от краса, якби ти зміг
Прочитати , друже, їх! Читачі стоять юрбою,
Шарудять по сторінках. (З’являється книжка)
Мила книга, що з тобою? Чом ти дивишся з журбою
І тріпочеш у руках?
Книга. Лячно книгам: хто їх візьме? Читачі бувають різні!!!
Бібліотекар . Не журися , Книжечко! Я впевнена, що до нас прийшли чемні, охайні, виховані діти. Вони стануть справжніми читачами, які шанують книгу, тому що розуміють твою користь.
Книга. Дуже я потрібна всім – і дорослим , і малим.
Всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу .
Завжди можу стати у пригоді, моїх вам порад не злічить.
І кажуть про мене в народі: «Мовчить, а сто дурнів навчить».
Бібліотекар . Діти, а давайте пригадаємо, які ще є прислів’я про книгу і відгадаємо загадки. (показ слайдів № 2-12) Бачу ви справді розумні дітки. Рушаймо далі нашим Читай-містом. Із давніх-давен у чарівному Читай-місті живе чемний хлопчик на ім’я Читайлик. (з’являється крадучись Читайлик )
Читайлик
Книги, книги на полицях, завжди тихо серед книг,
Та яку ти не розгорнеш – вірш чи казка в кожній з них.
(показує виставку, забігає Дюймовочка)
Дюймовочка. Як же я довго спала! А які чудові сни я бачила! О, як тут багато дітей. Може вони скажуть хто я?
Бібліотекар . Діти, давайте попросимо нашу гостю сказати декілька слів про себе, а ми відгадаємо, як її звати.
Дюймовочка. Я була така маленька, зростом усього з дюйм. А після довгого сну ім’я своє, на превеликий жаль, згадати не можу. Можливо ви скажете, як мене звати.
Діти (разом). Дюймовочка!
Читайлик. На сьогоднішнє свято до нас завітала Дюймовочка і принесла телеграми від казкових героїв. Давайте подивимось від кого вони надійшли.
(Дюймовочка зачитує телеграми, слайди № 13-15)
Бібліотекар. А тепер надаємо слово другокласникам.
- Учень. Книжок країна чарівна –
У гості й нас чека вона.
Отож часу не гаймо,
У подорож вирушаймо.
- Запрошую і я також
Усіх в казкову подорож!
Хто дружить із книжками,
Завжди йде поруч з нами.
-
Книжка – добрий мудрий друг,
Що? До чого? Завдяки ? Як?
І про що писав Маршак?
З нею взнаєш сто країн
І сягнеш морських глибин.
- Долетиш за мить одну
В міжпланетну глибину.
Друг твій, книжка, відповість,
Що верблюд в пустині їсть,
Скільки літ живуть кити?
З нею все узнаєш ти.
Бібліотекар. Дійсно, діти, у книжках можна знайти відповіді на всі запитання. Книжка може Незнайка перетворити на Знайка, якщо , звичайно, читати уважно. (вбігає Незнайка)
Незнайка:
Хто це вигадав про мене:
Не читав Незнайка книг?!
Я читаю їх щоденно,
«Проковтнуть» чимало встиг.
Без затримки, без зупинки
Прочитав я всі книжки –
Від картинки до картинки
Ну, а потім навпаки!
Все я знаю про Мазая,
Про старого дивака,
Він же завжди у трамваї
«Зайцем» їздить без квитка.
Змій Горинич був слугою,
Бармалей у морі жив,
А із Бабою Ягою
Буратіно подружив.
Без затримки, без зупинки
Прочитав я всі книжки –
Від картинки до картинки
Ну, а потім навпаки!
Читайлик. Книжки читаєш, як той вітер: в одне вухо влітає, у друге – вилітає.
Незнайка. Який такий вітер?
Читайлик. А ось послухай.
На вікні лежала книжка.
Вітерець підкрався нишком,
Сторінки по погортав,
Каже: «Я вже прочитав!
- А про що ця книжка?-
Хитро з гірки свиснув шпак до вітра.
- Та … вона, - вітрець шумить, -
З мене вивітрилась вмить!-
Хай цей вірш запам’ятає,
Хто отак книжки читає!
Незнайка
Зовсім я не так читаю!
І тому багато знаю.
Ви переконайтесь, діти,
Знаю я усе на світі.
Знаю: діти вчаться в полі,
А комбайн працює в школі!
Знаю: нас стрижуть в лікарні,
А лікують в перукарні!
А книжки беруть в аптеці,
Ліки – у бібліотеці
Читайлик.
Сумніваюсь я, однак…
Може це не зовсім так
(звертається до дітей)
Може діти вчаться в школі,
А комбайн працює в полі!
А лікуються в лікарні,
А стрижуться в перукарні!
Ліки всі беруть в аптеці,
А книжки – в бібліотеці.
(звертається до Незнайки)
Ти книжки читати вмій
(Можна з перешкодою)
Ти не знатимеш біди,
Як подружиш з книжкою.
Незнайка.
Зрозумів я: щоб багато знати,
Треба більш уважно все читати!
Ви, малята, це запам’ятайте
І з книжками світ весь відкривайте!
(прощається з дітьми)
Книга. Любі діти! Я думаю, що Незнайко стане уважним читачем. Якими станете ви – покаже час. А зараз послухайте мій наказ (слайд № 16-17)
Я – книжка!
Я – товариш твій!
Ти зберегти мене умій!
Щоб я була нова щораз,
Оберігай мене від кляк.
Гортаєш – пальців ти не слинь,
Оцю погану звичку кинь!
Листків гляди не загинай –
Зроби закладки – їх вкладай.
Мене папером обгорни,
Де взяв, туди і поклади.
Запам'ятай же – я твій друг
Та не для цих бруднющих рук.
Я – книжка!Я – товариш твій!
То ж зберегти мене зумій!
Бібліотекар. Ви прослухали наказ книжечки і настав час для урочистої обіцянки (показ слайда № 18,) та вручення вам формулярів.
А на завершення свята проведемо літературну вікторину.(слайд № 19)
Бібліотекар. Любі діти! Наша подорож завершилася.
По Читай-місту Вас провели,
Про книги вам розповіли,
Тепер запрошуємо всіх
Прочитати якомога більше книг
Пісня фінальна «А ми любимо читати»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку