виховний захід про мову"Мова — краса спілкування."

    Тема: Мова — краса спілкування.

    Мета: формувати розуміння про українську мову, розширити знання про красу української мови; розвивати пам’ять, увагу; виховувати любов і повагу до рідної мови.

    Обладнання: макет карти України, квіточки; листочки з буквами; голуби; предметні малюнки; букви для утворення напису; картки з прислів’ями.

    ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційна частина.

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,

Де б’є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона — як добірне зерно.

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть.

• Доброго дня вам, діти! Доброго дня, шановні гості! Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Ми живемо на мальовничій землі, у мальовничій країні, яка називається УКРАЇНА. Тут жили наші предки, тут живуть наші батьки, тут живемо і ми з вами. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємося у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

У кожній країні живуть люди, це її народ. От і у нашій державі Україні, живе наш народ.

Як називають людей, які живуть в Україні? (Українці).

А ми з Вами є українцями? (Так).

От зараз ми і заселимо нашу країну, ім’я якій Україна. У кожного з Вас на парті є квіточка. Напишіть на ній своє ім’я, та прикріпіть його до карти України (Діти пишуть та прикріпляють до макету України на дошці).

II. Основна частина.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

– Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Що це? (Мова).

– Молодці. Ви вже сказали, що наша країна називається Україною, люди, які у ній живуть – українцями. Як Ви гадаєте, як називається наша мова, якою ми розмовляємо? (Українська).

– Так, справді. Найбільше в нашій країні люди розмовляють українською мовою, але інколи ми чуємо російську, польську, німецьку, а також і англійську мови.

– Отже тема нашого сьогоднішнього заняття «Мова моя, калинова». Ми з вами поговоримо про її красу і багатство.

– Діти, що таке «мова»? (це засіб спілкування).

– Народ говорить, що «буква до букви – складається слово, а слово до слова – звучить рідна мова».

2. Робота з прислів’ями.

А зараз ми попрацюємо з прислів’ями, які прикріплені на дошці. Я Вам їх зачитаю, а Ви спробуйте пояснити, як його зрозуміли.

Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.

Не кидай слова на вітер.

Гостре словечко коле сердечко.

Слово до слова, зложиться мова.

Птицю пізнати по пір’ї, а людину по мові.

Молодці!

– Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні – мовою жестів, інші – мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, була дарована можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

– Як у кожної людини є одна мама, один тато, так мова рідна – лиш одна. Людина може знати дві, три або більше мов, але рідною залишається материнська мова. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші матері? Адже цілий світ визнає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.

– Діти, а чи потрібна нам мова? (Так).

– Для чого?(Щоб спілкуватись з іншими людьми).

– А як себе почувають люди, які не мають мови? (Вони не можуть розмовляти, передавати свої почуття словами).

– Ось, уявіть собі, давним-давно, люди не вміли говорити, не мали за допомогою чого спілкуватися і вони знайшли метод порозумітися. Робили це з допомогою малюнків.

3. Малюнки з зашифрованими словами.

Давайте і ми за допомогою малюнків, спробуємо відгадати зашифровані слова.

4. Гра «Показуха».

А зараз, ми спробуємо себе відчути тими людьми, які колись не вміли розмовляти і які спілкувалися за допомогою малюнків, рухів та жестів. Ми з Вами пограємо у гру, яка називається «Показуха». Ви оберете собі картинку, і за допомогою рухів та жестів, без жодного звуку, повинні пояснити, показати, що зображено на малюнку, а інші діти повинні відгадати, який ж предмет Ви показуєте. Але наголошую, без жодних звуків.

5. Слухання вірша.

Діти, а зараз уважно послухайте вірш про нашу українську мову та запам’ятайте, як її ще можна назвати.

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Українська рідна мова.

– Діти, якими словами описано нашу мову?

– Молодці! Розвивайте своє мовлення. Пробуйте творити. Пишіть оповідання, вірші, складайте казки про все, що вас оточує, що вам подобається, про що ви просто не можете мовчати. Любіть і розвивайте рідну мову.

6. Відгадування загадок.

У кожній мові є свої розділові знаки. І у нашій мові теж такі є. А, нумо, відгадайте загадки про них:

1. Серед знаків у пошані

Ця маленька, кругла пані.

В кінці речення живе,

Після неї нове йде (Крапка).

2. Що за знак є стрункий, мов спис?

Він над крапкою завис.

Спонука до поклику.

Хто ж бо він? (Знак оклику)

3. До крапки хвостик причепили

І речення так розділили.

Друзям, родичам, сім’ї…

Між ними ставимо її (Кома).

4. Що? Коли? Навіщо? Як?

Розпитає у нас знак.

Адже любить усе знати,

Не боїться запитати! (Знак питання).

7. Гра «Що є в мові»

Я буду задавати вам питання, відповіді на які заховались у словах.

Що їв касир під час обіду?

Як називалась водойма, де купалась Марічка?

Що побачив мотоцикліст попереду?

Що побачив Карлсон, що спав на даху?

Яку страву любить тракторист?

8. Діти розказують вірші.

1. Буду я навчатись мови золотої…

У трави – веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця веселого, що зросте смерічкою.

2. Збережемо мову, вона того варта!

Мила і чудова, її вчити варто.

Мова така гарна! Вона душу має;

трудиться немарно, хто її вивчає.

3. Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову забувати,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила!

4. Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати,

Буду всюди й повсякчас.

Бо ж єдина – та, як мати,

Мова в кожного із нас.

5. Я до тебе, мово, так горнуся щиро,

у слова вслухаюсь рідні і прості.

Мово, моя мово, – найдивніше диво,

Ти моя молитва в радості й журбі.

6. Мово моя, мово, мовонько шовкова,

У вінку біленькім – світла і легка.

Ти для мене завжди бажана й святкова

І мене без тебе на землі нема.

7. Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

8. Мовою рідною я розмовляю,

Вільно живу я у ріднім краю

І Україну, мою прославляю

Вірність і серця я їй віддаю.

9. Разом із щастям і журбою

Зеленим листом шелестить,

У небі яснім над водою

Нам рідна мова мерехтить.

Це символ мудрості твоєї,

Моя Вкраїно. Він горить!

Тож мови рідної своєї

Не відцураймось ні на мить!

10. Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

11. Раз казала мені мати:

«Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх

Щоб у серці ти зберіг».

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

12. Золоте курчатко

В золотій торбинці

Принесло сьогодні

Літери дитинці.

А дитина з літер

Збудувала слово.

І звучить, як пісня,

Українська мова.

13. Буква до букви —

І виникло слово.

Слово до слова —

Звучить рідна мова.

14. Ми з нею відомі усюди,

усе в ній, що треба нам, є,

а хто свою мову забуде,

той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

що сяє з небесних висот,

і там, де звучить рідна мова,

живе український народ.

15. Ой, яка чудова – українська мова!

Прозора, чиста, як гірська вода

Це України мова барвінкова

Така багата і вічно молода!

ВИСЛІВ: «МИ ШАНУЄМО МОВУ!»

III. Підсумкова частина.

– Діти, що Вам найбільше запам’яталося на уроці?

– Для чого нам потрібна мова?

– Якими словами можна назвати нашу мову?

– Молодці! Ви всі дуже гарно сьогодні попрацювали на нашому занятті.

– Наш урок завершується. Думаю, що сьогодні ви своїми серцями і душами відчули, яка красива та мелодійна наша мова. Вона — гордість українців всього світу. Бо ми нею розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо свого існування, як без України. Сподіваюся, що ви ще глибше відчули, який неоціненний скарб наша мова, і як її треба берегти.

Тож вивчайте рідну мову

Вже тепер з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ!

Хай лунає мова в світі

Повна сили і тепла,

Не цурайтесь мови, діти,

Не замутьте джерела!