Виховний захід "Свято Букваря"
ХІД СВЯТА
Ведучий Слайд Ось над Криворізьким районом
Зайнялась зоря.
В Червоношахтарській школі,
Славне свято - Свято букваря.
Заходять ведучі
Ведуча Добрий день! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
Ведучий Та ні, когось не вистачає…
Ведуча Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.
ФОНОГРАМА «ШКО-ЛЯ-РІ!»
(Звучить пісня «Школярі» на мотив «Бу-ра-ти-но!»)
Ведучі До школи радо хто спішить?
Старанно хто уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читать-писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
БатькиСлайд ШКО-ЛЯ-РІ! (батькам показати склади)
Ведучі Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
БатькиСлайд ШКО-ЛЯ-РІ!
Ведучий Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!
«Мінусовка» «Маленькая страна»
Заходять першокласники, посередині дівчинка, хлопці по краям.
Учень Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято -
Вшанування Букваря.
Учень День вітання і прощання –
Свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
Учень В путь щасливу і широку
Всіх виводить перший клас.
До уроку, до уроку –
Чуєш дзвоник кличе нас!
Учень Любі гості мами й тата,
В нас – Букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас
Ви у гості, в перший клас.
Пісня «Ми браві першокласники»,
на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску воротник»
Ми браві першокласники,
І все у нас гаразд.
Сьогодні ми зібралися,
Щоб вам прозвітувать.
Приспів
Щоб все на світі знати,
Потрібно працювать,
Щоб школу закінчити,
В престижний ВУЗ вступить.
Ми щиро всіх вітаємо
І шлем палкий привіт!
І ми усім бажаємо
Уроки вчить як слід.
Приспів
Щоб все на світі знати,
Потрібно працювать,
Щоб школу закінчити,
В престижний ВУЗ вступить.
Щоразу на уроках
Багато запитань.
Помалу, крок за кроком,
Ми йдем в країну знань.
Учень Це буде наш, малята,
До знань важливий крок.
Ми з вами прочитали
Найпершу із книжок.
Учень Буквар взяли ми перший раз,
Як зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер вже вміємо читати.
Учень Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова,
Перша сторінка і друга сторінка,
Перша тривога і перша оцінка.
Сценка «Перший урок».
Ведуча. Воронятко маму просить,
Майже причепилося.
Воронятко.
Кар-кар-кар!
Скоро всі підуть до школи,
Тож купи й мені буквар!
Ведуча. Мама, звісно, добра птиця –
Всеньке місто обійшла,
Облетіла всі крамниці,
Але книжку ту знайшла!
Ворона-мати.
Ну, сідай, моє дитятко,
Наймиліше воронятко.
Починай мерщій, синок,
Щонайперший свій урок!
Ведуча. Поклювало воронятко носом літери.
Воронятко.
Кар! Кар! Кар! Мамо!
Це ж бо не зернятко,
Це ж бо справжній наш буквар!
Під пісню «Незнайка на Луне» (В. Меладзе) забігає Незнайко
Незнайко Одяг обвішаний буквою «ен»
Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!
Ведучий Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? (Так)
А звідки ви його знаєте?
Діти Він до нас на математику приходив, задачі нам задавав.
Йому шматочок Сонця на голову впав.
Він машину казкову сиропом заправляв.
Незнайко Добрий ранок!
Ведучий Який ранок? Адже це день.
Незнайко А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.
Ведучий А чому це ти так репетував?
Незнайко Та то я від злодія втікав.
Ведучий Від злодія? Від якого?
Незнайко Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.
Ведучий Твою шапку? А навіщо вона йому?
Незнайко Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!
Ведучий Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Краще сідай, дивись і вчись на нашому святі Букваря.
Незнайко На чому? На чому? На святі букваря? А де ж ваш буквар про якого ти говориш?
Ведучий Ми Букварика чекаєм…
(розгублено) А його усе немає…
Де ж так довго забарився?..
Може, в лісі заблудився?..
Лунає мелодія «Коломийки»
О, чуєте, хтось пісеньку співає.
Буквар Коломийка
Ой, веселий я Букварик
Весело співаю,
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю.
Так ( _ р.) весело співаю.
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю.
Ой, розумний я Букварик,
Все про себе знаю,
Свої літери слухняні
Вже в слова єднаю.
Так ( _ р.) все про себе знаю.
Свої літери слухняні
Вже в слова єднаю.
Ой, щасливий я Букварик
І тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Так ( _ р.) і тому радію.
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Ой, святковий я Букварик,
Прошу всіх на свято.
Кожну літеру всі разом
Будемо вітати.
Так ( _ р.)
Будемо вітати.
Звертається до Незнайки
Добре літери вивчай,
Потім — у склади складай.
Як складеш їх у слова —
Розпочнуться вмить дива.
Все зумієш прочитати:
Що читають мама й тато,
Назви вулиць та казки,
Вірші та товсті книжки
Про русалку чарівну,
Про Ягу стару й страшну,
І про лицарів чудових,
І про гномиків казкових...
Тож ні маму, ані тата,
Ні сестричку, ані брата
Не проси та не чекай,
Просто сядь та почитай!
Ведучий Ну, що зрозумів Незнайко навіщо треба вчити букви?
Незнайко Зрозумів. Букви треба знати, щоб багато хороших книжок читати. А можна я у вас на святі посиджу? Може ще чомусь навчусь?
Ведучий Сідай, будь ласка. Нам приємно, що ти бажаєш вчитися.
Буквар Гей ви букви, жвавим кроком, раз, два, три. (крокує)
Вчили вас 105 уроків, раз, два, три. (крокує)
Через те вас добре знають,
З вами вже слова читають, раз, два, три, раз, два, три. (крокує)
Учень Попереду йде Букварик, раз, два, три. (крокує Букварик)
Всі його давно чекають, раз, два, три.
Учень Любий наш Букварику!
Наш найперший друже!
Ми тебе порадувать
Хочем дуже-дуже!
Учень Бо ти сьогодні – іменинник!
І вік твій зовсім не малий…
Справляв свої ти іменини
Чотириста сімдесят сім разів!
Учень Що ж ми для тебе готували?
Вже час дізнатися настав…
В чарівнім місті побувати,
Куди ти шлях нам показав…
Пісня „Гей, чули, чули, чули …”
(на мелодію пісні „Із сиром пироги”)
Прийшли ми всі на свято,
На свято Букваря,
І вивчили всі букви,
Усі: від А до Я.
Приспів
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
У нас сьогодні свято,
Шануєм Букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від А до Я.
Приспів
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
Мама тягне сина за руку, саджає за парту, дає «Азбуку», «кошеня» лежить на дивані
Мама Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір –
Потім себе перевір. Пісочний годинник
А прийде додому тато,
Йому будеш звітувати!
Я ж біжу до перукарні
І даю тобі пораду:
Краще справою займися,
Щоб успішно в школі вчиться!
Хлопчик відкриває «Азбуку»
Хлопчик Дивна якась буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.
Як же звать цю букву?
Буквар Хлопчику, ти що букви не знаєш? А учні 1 класу всі букви вивчили і читати вміють. Допоможемо Андрійкові вивчити літери?
Буквар. От ми гуртом всі розберем,
Як ви мене учили,
Чи всі зі мною – з Букварем –
Весело дружили.
У вас були уроки цікаві, наче гра!
Гей, букви, жвавим кроком, раз, два!
Вчитель. Перекличка: раз, два, три!
Перша буква, говори!
Всім відомо: буква А
Алфавіту голова!
Буква Б — як бегемотик:
отакий товстий животик!
Наче окуляри — В,
Ходить завжди в галіфе!
Буква Г—як кочерга,
в неї теж одна нога!
Гуси голосно ґелґочуть:
Букву Ґ учити хочуть.
Буква Д, немов на лавці,
На твердій стоїть підставці.
Залишилось три зубці
У моєму гребінці.
Подивись на диво це.
Упізнав? Це ж буква Е!
Язичок у мене є! —
Похвалялась буква Є.
Сніжинка не розтане вже,
Бо ця сніжинка — буква Ж!
Наче рідні дві сестри
Буква 3 і цифра 3.
Буква І — як одиниця,
Гостронога, ніби спиця!
Намалюю палки три,
От і вийде буква И.
Це чиї крапки? — Мої! —
Закричала буква ї.
И у шапочці своїй
Перетворитьтся на ий.
Як півбукви Ж — така
Ця кумедна буква К.
Лев, лисиця, і орел
Дуже люблять букву Л.
Люблять букву Л і діти.
Бо вона — початок літа.
Буква М — як дві гори,
Що стоять, мов дві сестри.
Нам знайома буква ця —
Ніби планка на стовпцях.
М'яч летить, ловіть його!
Я не м'яч, я буква О!
На хокеї, на футболі
буква П — ворота в полі!
Тигреня весь день ричало,
Букву Р воно вивчало.
Придивіться вночі до небес:
світить місяць там буквою С.
Буква Т—як сироїжка:
Є і шапочка, і ніжка.
Сказав горобчик: «Букви У
Боюсь я дуже, татку».
Татусь питає: «А чому?» —
«У схоже на рогатку!»
Що це? Ключик від замка?
Ні, це буква Ф така!
Хрюша хрестики малює,
Ну й художник! Ха-ха-ха!
— Це не хрестик, — каже Хрюша, —
Я вивчаю букву X!
Буква Ц — внизу гачок,
Наче з краником бачок.
Буква Ч, на що ти схожа?
Схожа на четвірку, може?
Буква Е перевернулась --
На Ш відразу обернулась!
Це ті самі три зубці.
Що лишились в гребінці!
Букву Щ впізнає кожен,
Щ на щітку трохи схожа.
Відростив собі животик
Знак м'який — м'який, як котик
Буква Ю — вона така:
Бублик став коло кілка!
Я і буква, я і слово! —
Вихвалялась буква Я. —
Та чомусь у алфавіті
Стала аж позаду я!
Буквар. Андрійку, запам'ятав букви? Молодець!
А вам скажу я від душі,
Мої малі товариші?
Вам учитись допоміг
Ваш дорогий учитель.
Я півроку вас учив,
Ви тепер письменні.
Допоміг я вам відкрити
Диво те чудове,
Як з маленьких зернят-літер
Виростає слово.
Літеру за літерою вчили ви щодня,
Підійшли до світлого,
Справжнього знання.
Незнайко Побував я на святі чудовому.
Діти, ви всі молодці.
І тепер знаю,
що в алфавіті букв аж 33.
У вас міцна сім’я.
І ви складаєте слова від А до Я.
Учні, для прощання з букварем „Шикуйсь!”
Виходять ті, хто говорить слова Буквареві
Учень Ясне сонечко проміння
Посилає щедро в клас,
Це воно, напевно, знає,
Що сьогодні свято в нас.
Учень Добрий Букварику! Перша книжко!
Навіть поплакати хочеться трішки.
Учень Жаль розлучатись, хоч треба,
Ми не забудем ніколи про тебе.
Учень Спасибі тобі за добру науку
За паличку першу і першу букву.
Учень За перше слово, за першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
Учень Ми пам’ятатимем довгі роки
Мудрі й повчальні уроки твої.
Вчитель. Букварик навчив вас читати й писати
Слово «бабуся» і слово «тато»,
Слово «хлібина», «світ» і «маля»,
«Київ», «учителька», «правда», «знання».
І залишається навіки з вами
Слово «Вітчизна» із словом «мама»,
Зі словом «пам’ять» слово «солдат»,
Слово «цвітіння» зі словом «сад».
Хай не зринає у ваш снах
Підле й потворне слово «війна».
Хай поведе вас від цього порога
Це таємниче слово «дорога».
Хай вам щастить на шляху широкім,
Дівчатка й хлоп’ятка мої ясноокі.
Вмійте боротися з лихом завзято,
Непосидющі мої малята!
Буквар Всі літери прочитані.
Усіх їх – 33.
Тепер всіх вас учитимуть
Підручники нові.
Мені ж час повертатися
В майбутній перший клас.
Незнайко Я зрозумів, що треба слухати, запам′ятовувати і знати, тому повертаюсь в мою Сонячну країну, щоб навчати інших. Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього.
Пісня „Чого вчать у школі”
Тільки сонечко зійде,
Дітвора до школи йде.
Рідна школа з нетерпінням нас чекає.
Зустрічає дітвору,
Учить правді і добру,
І читати, і писати нас навчає.
До п’яти додати два,
Скласти букви у слова.
Учить дружбою нас школа дорожити.
Бути справжніми людьми,
Шанувати працю й мир,
Україну і сім’ю любити!
Буквар. За науку в перші дні що ви скажете мені?
Всі. Прощавай, Букварику,
В школі перший друже.
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
Буквар. А тепер вам, діти,
Ось із ким дружити!
(Заходять підручники).
Цих діток я прошу навчати
Того, що знаєте самі.
А вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні,
І берегти книжки! Віднині
Найперші друзі вам вони.
Учні. Обіцяємо не лінуватись, на «відмінно» і «добре» навчатись.
Буквар. Читанко добра, прийми естафету,
Веди школярів по дорогах планети.
Хай відкривають їх розум і руки
Незнанні шляхи на планеті Наука.
Виходить Буквар і Незнайко.
Входять підручники
Читанка Я – читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Рідна мова Я не з лісу, і не з поля.
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала,
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Математика 1, 2, 3, 4, 5 –
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Хай в науці кожен привчиться
Покуштувати і хрону, й перчиці
Завжди треба намагаться,
Знать уроки на „12”.
Довкілля А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь,
І сніг чому такий лапатий,
І заєць чом такий вухатий,
Чого бджолі дрімати лінь,
Чи справді гірша стала глина,
Від чого запашна малина,
Куди повзе рогатий жук –
Про все вам, діти, розкажу.
Читанка А зараз, школярі, настає урочиста мить – ви даєте клятву:
Буду я в школі вчитись читати,
гарно писати і рахувати.
Буду в альбомі своїм малювати
Твори писати, вірші вивчати.
Учні Клянусь! Клянусь!
Читанка Обіцяю не пінитись,
добросовісно трудитись.
Вчителів всіх поважати
І оцінки гарні мати.
Учні Клянусь! Клянусь!
Читанка Книги й зошити любити
Берегти, а не губити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.
Учні Клянусь! Клянусь!
Читанка Буду вчитись я сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що такі в них гарні діти!
Учні Клянусь! Клянусь!
Співають пісню, танцюють танок на мелодію „Миллион …”
В школу прийшли ми малі,
В школі нас вчитель зустрів,
І, як буває завжди
Вчитель почав всіх нас вчить.
Приспів
День за днем (3р.),
Вчились ми.
Вчились ми (3р.)
І росли.
А сьогодні на святі своїм прийшов час
Попрощатися всім нам з букварем.
Ми подорослішали всі
Рік не пройшов задарма.
Знаємо букви усі
І всі рахуєм до 100.
Приспів
День за днем (3р.),
Вчились ми.
Вчились ми (3р.)
І росли.
А сьогодні на святі своїм прийшов час
Попрощатися всім нам з букварем.
Слово говорять батьки.
Учитель.
Ви малята-ластів’ята.
Вам рости і будувати,
Шанувать батьків.
Вам любити нашу мову,
Мелодійну і чудову,
Славить земляків.
Ведучий Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Ведучий Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку