Святково прикрашений зал. А навколо столи, які прикрасили учні кожного класу
Ведуча:
Чую ніби хтось говорить тут у нашій залі. Не розумію, хто ж це?
Ведучий:
А я здається зрозумів. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.
Святково прикрашений зал. А навколо столи, які прикрасили учні кожного класу
Ведуча:
Чую ніби хтось говорить тут у нашій залі. Не розумію, хто ж це?
Ведучий:
А я здається зрозумів. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.
Ведуча:
Ти знаєш, вони задоволені собою, задоволені і осінню, адже як би не осінь, не лежати б їм тут такими гарними, нарядними на цьому святковому столі.
Ведучий:
Ось давай послухаємо пісеньку, яку підготували нам учні про осінь
Ведуча:
Давай.
(Пісня на мотив «Плакала» -Казка – «Осінь»)
(В цей час до залу входить Осінь у розкішному віночку жовтого листя, осінніх квітів. Урожаю, що також у віночку із пшеничного та житнього колосся. Ведучі зразу ж помічають).
Ведучий:
Поглянь-бо, а до нас уже гості завітали. А ми тут говоримо, говоримо і зовсім забули, що у нас сьогодні таке велике свято. І скільки гостей запрошено до нього.
Ведуча:
У школі свято урожаю.
І гості в школу поспішають,
А ми тут трошки забарились,
Можливо, в чому й прогнівили.
Урожай:
Здрастуйте, дорогі наші друзі!
Я б не сказав, дивлячись на вас, на всіх, що хтось забарився.
Осінь:
А я і не подумала, що на нас тут чекають стільки людей. Це ми, дорогий врожаю, очевидно забарилися трохи, поки обходили свої володіння.
Сьогодні ми прийшли на свято,
Щоб усіх вас привітати,
Хай будуть завжди в ріднім краї
Багаті, щедрі урожаї!
Урожай:
Ціле літо я ріс у полях,
З кожним днем добираючись сили,
Слава дружнім робочим рукам,
Що мене для достатку зростили.
Ведучий:
Заходьте, гості дорогі. Ми дуже раді зустрічати вас на нашому святі. Як відразу весело на душі стало, а то ми справді й зажурились. І що не тільки ми, а й всі овочі й фрукти засумували без вас.
Ведуча:
Чули б ви, яких сумних пісень співали вони.
Осінь:
Ні, ви без нас не сумуйте. Ми з Урожаєм ніколи не виростили б вас, не будь поруч завжди ось цих юних трударів, які допомогли вам прибути на це свято, і знайти такі чудові та зручні місця. І тепер ви по праву належите їм, своїм господарям та їх дбайливим наставникам.
Урожай:
Я приходжу в гості осінню лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе. І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату, де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.
Осінь:
А де ж вона зараз, твоя родина?
Урожай:
Вона тут є, завжди вона зі мною.
Вона також там, де робочі руки.
Ви знаєте її. Ось її делегація.
( Входять овочі ).
Цибулина:
Як не віриш - перевір,
На мені 12 шкір,
А вгризеш - в сльозах покинеш,
Бо я звуся - цибулина.
Картопля:
Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять,
Звати як мене? Картопля.
Квасоля:
Не стелюся я спати долі
Дерусь вгору. Я - квасоля .
Біб-бобище
(Т. Коломієць)
Жив у торбі на стіні,
На самісінькому дні
Біб-бобище,
Мідяний лобище.
Потім з чашки воду пив,
Білий пагінець пустив,
У пухку ріллю упав –
Стебельцем зеленим став.
Колихав рясні квітки,
Пов'язав тугі стручки.
Недарма його садив –
Сто бобів мені родив
Біб-бобище,
Мідяний лобище.
Гарбуз:
Повз, мов танк я на город,
Повз й на грудки і загруз,<
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як?.. Гарбуз.
Огірочки:
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках,
На зелених ланцюжках.
Гарбузові сини й дочки,
А зовуть нас - огірочки.
Буряки:
Є у нас брати столові,
Учні всі у нашій школі.
Виривали їх на полі,
Ми зростали там рядками,
Люди звуть нас - буряками.
Диня:
Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю,
Гарбузову господиню<
Усі знають. Хто я? Диня.
Баклажан. Баклажан – заморський пан,
Фіолетовий жупан.
Він смачний, як не готуй,
Хоч тушкуй, хоч консервуй.
Морква. Я морквинка – морквиця,
Овочам усім сестриця!
Пийте сік із морквички
І рум’яні будуть щічки.
Капуста. Я капусточка гарненька,
Я кругленька чепурненька
З мене страви всі смачні
Їжте й дякуйте мені
Помідор. Ось який гладкий я пан.
Маю гарний я жупан.
Помідори всі, малята.
Вітамінами багаті.
Горох. Ось горох, із нього, діти,
Добрий можна суп зварити.
А горошок молодий
Смачно їсти і сирий.
Кукурудза. Хоч зубів багато маю,
Та нікого не кусаю,
Сама свиням та коровам
Я на зуби попадаю.
Кабачок. Поспіваю влітку першим,
Гарбузовий своячок,
Коли смакую, й з майонезом
Гладкобокий...
Редька
Редька міцна, і бела, і смачна.
Бадьорість і силу нам дарує вона.
Восени з поля її привеземо,
В під підлогу глибокий її приберемо.
Нехай вона в підполі зиму зберігається,
Нам для салатів вона стане в нагоді!
ПЕРЕЦЬ
Так, я - перець. Та ти знаєш,
Язика не обпікаю, -
Я солодкий, вітамінний,
Запасай мене на зиму.
Щавель
Для зеленого борщу
Кисле листя посічу.
Що за листя – всі впізнали,
Коли борщ покуштували.
Яблуко. Я на дереві зросло,
Сонячне в мені тепло.
У собі залізо маю,
Та зубів вам не зламаю.
Я яскраве, кольорове,
Щиро зичу вам здоров'я!
Грушка
Є у яблуні подружка,
Соковита жовта грушка,
У середині чудова:
Ароматна і медова.
Лимон
Я лимону по шматку
В чай добавлю для смаку.
Запашистий та кисленький,
Наче сонечко жовтенький.
Ведучий:
А чи живі, чи здорові, овочеві делегати?
Овочі разом:
Живі всі, на смак чудові. І до свята всі готові.
Вчитель. А зараз пропонуємо вам пограти в гру “Зварим борщик”
Інсценізація пісні «Ходить гарбуз по городу»
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
– Я піддержав увесь рід!
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Вчитель.
Спасибі, Осене, за всі твої щедроти!
Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,
А вам, батьки, за допомоу і турботу!
Ось і настала хвилина прощання.
Скажемо разом:
До побачення Осінь!
Дякуємо за твої дари!