Виховний захід "Свято врожаю" 1 клас

Про матеріал

Святково прикрашений зал. А навколо столи, які прикрасили учні кожного класу

Ведуча:

Чую ніби хтось говорить тут у нашій залі. Не розумію, хто ж це?

Ведучий:

А я здається зрозумів. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.

Перегляд файлу

Святково прикрашений зал. А навколо столи, які прикрасили учні кожного класу

Ведуча:

Чую ніби хтось говорить тут у нашій залі. Не розумію, хто ж це?

Ведучий:

А я здається зрозумів. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.

Ведуча:

Ти знаєш, вони задоволені собою, задоволені і осінню, адже як би не осінь, не лежати б їм тут такими гарними, нарядними на цьому святковому столі.

Ведучий:

Ось давай послухаємо пісеньку, яку підготували нам учні про осінь

Ведуча:

Давай.

(Пісня на мотив «Плакала» -Казка – «Осінь»)

(В цей час до залу входить Осінь у розкішному віночку жовтого листя, осінніх квітів. Урожаю, що також у віночку із пшеничного та житнього колосся. Ведучі зразу ж помічають).

Ведучий:

Поглянь-бо, а до нас уже гості завітали. А ми тут говоримо, говоримо і зовсім забули, що у нас сьогодні таке велике свято. І скільки гостей запрошено до нього.

Ведуча:

У школі свято урожаю.
І гості в школу поспішають,
А ми тут трошки забарились,
Можливо, в чому й прогнівили.

Урожай:

Здрастуйте, дорогі наші друзі!

Я б не сказав, дивлячись на вас, на всіх,  що хтось забарився.

Осінь:

А я і не подумала, що на нас тут чекають стільки людей. Це ми, дорогий врожаю, очевидно забарилися трохи, поки обходили свої володіння.

Сьогодні ми прийшли на свято,
Щоб усіх вас привітати,
Хай будуть завжди в ріднім краї
Багаті, щедрі урожаї!

Урожай:

Ціле літо я ріс у полях,
З кожним днем добираючись сили,
Слава дружнім робочим рукам,
Що мене для достатку зростили.

Ведучий:

Заходьте, гості дорогі. Ми дуже раді зустрічати вас на нашому святі. Як відразу весело на душі стало, а то ми справді й зажурились. І що не тільки ми, а й всі овочі й фрукти засумували без вас.

Ведуча:

Чули б ви, яких сумних пісень співали вони.

Осінь:

Ні, ви без нас не сумуйте. Ми з Урожаєм ніколи не виростили б вас, не будь поруч завжди ось цих юних трударів, які допомогли вам прибути на це свято, і знайти такі чудові та зручні місця. І тепер ви по праву належите їм, своїм господарям та їх дбайливим наставникам.

Урожай:

Я приходжу в гості осінню лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе. І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату, де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.

Осінь:

А де ж вона зараз, твоя родина?

Урожай:

Вона тут є, завжди вона зі мною.
Вона також там, де робочі руки.
Ви знаєте її. Ось її делегація.

( Входять овочі ).

Цибулина:

Як не віриш - перевір,
На мені 12 шкір,
А вгризеш - в сльозах покинеш,
Бо я звуся - цибулина.

Картопля:

Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять,
Звати як мене? Картопля.

Квасоля:

Не стелюся я спати долі
Дерусь вгору. Я - квасоля .

Біб-бобище

(Т. Коломієць)

Жив у торбі на стіні, 
На самісінькому дні 
Біб-бобище, 
Мідяний лобище. 
Потім з чашки воду пив,
Білий пагінець пустив, 
У пухку ріллю упав – 
Стебельцем зеленим став. 
Колихав рясні квітки, 
Пов'язав тугі стручки. 
Недарма його садив – 
Сто бобів мені родив 
Біб-бобище, 
Мідяний лобище.

 

Гарбуз:

Повз, мов танк я на город,
Повз й на грудки і загруз,<
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як?.. Гарбуз.

Огірочки:

Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках,
На зелених ланцюжках.
Гарбузові сини й дочки,
А зовуть нас - огірочки.

Буряки:

Є у нас брати столові,
Учні всі у нашій школі.
Виривали їх на полі,
Ми зростали там рядками,
Люди звуть нас - буряками.

Диня:

Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю,
Гарбузову господиню<
Усі знають. Хто я? Диня.

Баклажан. Баклажан – заморський пан,

Фіолетовий жупан.

Він смачний, як не готуй,

Хоч тушкуй, хоч консервуй.

Морква. Я морквинка – морквиця,

Овочам усім сестриця!

Пийте сік із морквички

І рум’яні будуть щічки.

Капуста. Я капусточка гарненька,

Я кругленька чепурненька

З мене страви всі смачні

Їжте й дякуйте мені

Помідор. Ось який гладкий я пан.

Маю гарний я жупан.

Помідори всі, малята.

Вітамінами багаті.

Горох. Ось горох, із нього, діти,

Добрий можна суп зварити.

А горошок молодий

Смачно їсти і сирий.

Кукурудза. Хоч зубів багато маю,

Та нікого не кусаю,

Сама свиням та коровам

Я на зуби попадаю.

Кабачок. Поспіваю влітку першим,

Гарбузовий своячок,

Коли смакую, й з майонезом

Гладкобокий...

Редька

Редька міцна, і бела, і смачна.

Бадьорість і силу нам дарує вона.

Восени з поля її привеземо,

В під підлогу глибокий її приберемо.

Нехай вона в підполі зиму зберігається,

Нам для салатів вона стане в нагоді!

ПЕРЕЦЬ
Так, я - перець. Та ти знаєш,
Язика не обпікаю, -
Я солодкий, вітамінний,
Запасай мене на зиму.

Щавель

Для зеленого борщу
Кисле листя посічу. 
Що за листя – всі впізнали, 
Коли борщ покуштували.

 

Яблуко. Я на дереві зросло,
Сонячне в мені тепло.
У собі залізо маю,
Та зубів вам не зламаю.
Я яскраве, кольорове,
Щиро зичу вам здоров'я!

Грушка

Є у яблуні подружка,
Соковита жовта грушка,
У середині чудова:
Ароматна і медова.

Лимон

Я лимону по шматку
В чай добавлю для смаку. 
Запашистий та кисленький, 
Наче сонечко жовтенький.

Ведучий:

А чи живі, чи здорові, овочеві делегати?

Овочі разом:

Живі всі, на смак чудові. І до свята всі готові.

Вчитель. А зараз пропонуємо вам пограти в гру “Зварим борщик”

Інсценізація пісні «Ходить гарбуз по городу»

Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?

Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвався старий біб:
– Я піддержав увесь рід!
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Вчитель.

Спасибі, Осене, за всі твої щедроти!

Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,

А вам, батьки, за допомоу і турботу!

Ось і настала хвилина прощання.

 

Скажемо разом:

До побачення Осінь!

Дякуємо за твої дари!

 

docx
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
567
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку