Виховний захід у 3 класі на тему "Дідусева казочка"

Управління освіти Болехівського міськвиконкому

Міський методичний центр

Болехівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель початкових класів 

Каричорт Л.Ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Родинне свято «Дідусева казочка»

 

Підготовлене і проведене в 3 класі Болехівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Мета. Вчити дітей поважати життєвий досвід старших членів роди­ни, прислухатися до їхніх порад. Відроджувати звичаї і традиції народу, виховувати любов і старших членів родини - дідусів; чуйність, доброту, милосердя.

Обладнання: приказки-хмаринки про дідусів «Що молодим посієш то старим пожнеш», «Хто не знав ізмалку діда, той добра не звідав», « Люди помирають, а діла їхні живуть», «Поважай старших людей, як батьків рідних», «Що молодим посієш, те старим пожнеш», 

(Діти сидять на лавках, гості на почесному місці.

Звучить мелодія)

Вчитель. Діти, сьогодні у нас незвичне свято, бо до нас завітали ваші дідусі, бабусі, батьки, вчителі. Ми вже вітали і знайомилися з вашими бабусями, батьками, а сьогодні познайомимося з дідусями і помандруємо у « Дідусеву казку».

Учениця.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом, любов'ю і миром!

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Учень.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Учениця.

Дозвольте усім сьогодні побажати

Багато хороших і сонячних літ.

Дідусям і татам, бабусям і мамам

Всім гостям, сестричкам і братчикам.

Разом. Ми шлемо гарячий, палкий привіт!

(Гостям вручають хліб-сіль,

звучить мелодія пісні «Зеленеє жито»)

Вчитель. Шановні гості, просимо Вас взяти участь у нашій щирій розмові на нашому святі, а ви, діти, розкажіть усе, чого навчилися в школі і чого навчили вас дідусі. Обміняємося думками, спогадами, бо всі ми - велика родина - український народ, який складається з великих і малих родин, дружніх, добрих людей.

Учень.

Україно моя мила, ти моя рідненька,

Я тебе так щиро люблю, хоч я ще маленький.

Учень.  

Україна... Хіба можна перелічити усі назви, хіба можна віднайти ті слова, які є у серцях кожного українця, хоча наша мова багата і мелодійна. Тому й оспівують нашу неньку Україну у віршах і піснях. Такі вірші знають ваші онуки.

Учень.

 Наша українська культура збагачується за допомогою кожної маленької родини, сім'ї, людини. І головою кожної родини є дідусь. Шановні гості, послухайте, будь ласка розповідь про дідусів.

(розповіді кількох учнів про своїх дідусів)

Учень.

Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру. Батьківщина - це твоє рідне слово. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу - рідну українську мову.

Учень:

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова,

І в голосі яснім ім'я твоє.

Просяє, наче зірка світанкова.

Вчитель. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. В народу немає скарбу більшого, як його мова ...

«Слова - це крила ластівки, вона їх не почуває, але гине, не може   злетіти. То ж маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалась золота нитка, яка веде з давнини до наших днів»( Ю. мушкетик).

Учень.

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою...

Щоб людському щастю дбанок сій надбати,

Щоб раділа з мене Україна-мати.

 Учень:

Коли зникає народна мова - народу більше нема! (К. Ушинський )

Тому наші учні дружать з такими друзями, які дбають про нашу державу, мову, пісню.

Вчитель .Шановні дідусі, розкажіть, як ,ви допомагаєте виховувати внуків?

(Розповіді кількох учнів про дідусів)

(Звучить пісня «Посмішка»)

Посмішка

1.Така гана усміхнена мама,

Як з портрету зійшла до нас прямо.

Посміхнеться щасливо татусь –

І проблеми зникають чомусь

Приспів:

Посміхайтеся, люди, частіше,

На землі тоді буде тепліше.

Хай турботам немає кінця,

Але посмішка всім до лиця.

2.Посміхнеться до діда бабуся,

Дід закрутить закурені вуса.

Навіть старість зникає умить,

Коли посмішка в серці горить.

 

Учень:

Любити рідну мову, свій народ, пісню, шанувати звичаї, історію вчать своїх онуків наші дідусі. А ще про таке відношення розказується у вірші «Прекрасні звертання».

Учень.

Є в нашій мові прекрасні звертання, добрі і щирі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання маму найкращу свою назива.

Учень.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько, матінко, усміх твій ніжний ловлю,

Мамонько рідна, моя дорогенька, я над усе тебе в світі люблю.

Учень.

Я до тата умію звертатись, хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись, і щоб в душі його сонце цвіло!

Учень:  

Я й до бабусі з любов'ю звертаюсь: бабусю, бабуню, бабуля моя!

І до бабусиних рук притуляюсь та відчуваю в них ла­гідність я.

Учень:

І до дідуся іду по науку : діду, дідуню, навчи в світі жити!

Він на голівку кладе свою руку, голос сріблястий струмочком біжить.

Учень:

Слово чарівне! Яка в ньому сила! Скажеш з любов'ю - і радість росте!

Слово ласкаве народжує крила - ви не забудьте ніколи про те!

Учень:

Донечко, синку, сестрице, братусю, - дружна , велика, весела сім'я !

Таточку, мамочко, бабусю, дідусю-мій оберіг і родина моя!

(Звучить музика).

Вчитель:  Зараз ми пограємо в гру «Доріжка лагідних слів». (учні називають по черзі лгідні слова).

Учень. Чи мороз, чи віє хуга, я нічого не боюсь.

Це тому, що маю друга, мій найкращий друг - дідусь.

Ми йдемо гуляти разом, і в кіно, і в магазин.

До морозива я ласий, а мультфільми любить він.

З таким хорошим другом не нудно вдвох ніде.

З таким хорошим ніхто не пропаде.

Маю іграшок я досить,розкладаю тут і там.

їх дідусь мені приносить, але гратись любить сам.

(Сценки із підручника «Я і Україна»)

Учень.

СТАРИЙ

Старий — слово праслов'янське. Утворилося воно під індоєвропейської основи стояти за допомогою суфікса –р-, який позначав раніше найвищий ступінь ознаки. Виходить, що старий — це той, що міцно стоїть на ногах, тобто — надійний, твердий.

Тож шануймо старих людей — вони мудрі й надійні. І не забуваймо, що й самі колись будемо старими — і добре, аби такими, що «міцно стоять на ногах».

Дідусям і бабусям — найпочесніше місце в домі.

Придивляйся, як ставляться старі люди до навко­лишнього світу, що вони схвалюють і що — осуджу­ють, їхній розум — це мудрість і досвід народу.

Учень.

Я вірив, що краще всього —-

пісні, які знав дідусь.

Вмощусь на коліна до нього

і в очі йому дивлюсь.

А він вимовляє, виспівує

гарячі прості слова —

і все давниною сивою

в очах моїх ожива.

І плачу, було, й сміюся,

як слухаю ті пісні...

Спасибі ж тобі, дідусю,

за те, що ти дав мені.

Василь Симоненко

Сценка:

ТАК БУДЕ СПРАВЕДЛИВО

Мама пішла в магазин. Як тільки зачинилися за нею  двері, брати стали пустувати. Вони то бігали навколо стола, то боролись, то кидали один одному, як м'ячик, подушку.

Раптом -  повернулась мама. Старший брат, почув­ши, що відчиняються двері, швидко сів на диван, а молодший не помітив маминого приходу і продовжував гратись із подушкою. Він нею попав у люстру.

Мама розсердилась і поставила хлопця в куток. Старший брат піднявся з дивана і став поряд з братом.

Чому це ти став у куток? — спитала мама. Так буде справедливо, — серйозно відповів їй старший син.  Адже це я придумав кидатися подушкою.

Мама розчулено посміхнулася і обняла обох братів.

 

КРАСИВА ПАЛИЦЯ

Посадив дідусь черешню. Деревце прийнялося, за­зеленіло, потяглося вгору. Але Юрасику знадобилася якось палиця. Взяв він та й зрізав черешню.

Побачив це дід, засмутився дуже.

— Що ж ти накоїв? — сварить. — Таке дерево зана­пастив.

—  Зате он яка гарна палиця вийшла, — виправдо­вується Юрась.         

Дід забрав ту палицю, мовчки відніс її до хати й сховав.

Минав час. Якось улітку Юрасик побачив у сусід­ньому садку червоні як жар ягоди. Прийшов додому та й каже дідові:

—  У баби Катерини так черешня вродила... Аж гіл­ля вгинається.

•                    Ну то й що? – здвигнув плечима дідусь і показав рукою на шафу. – Зате у нас он яка палиця гарна є!

Ведуча . Для вас ,дорогі наші, підготували учні нашого класу, цей танець.

(Танець для дідусів)

Учениця.

Дідусеньку мій любий, мій голубочку,

Давайте я вам ґудзика пришию до сорочки.

А хочете я казочку вам гарну розповім

Чи пісню заспіваю проліс наш весняний.

Учениця.

Щоб тільки довго жили й здоровими були

Бо дуже я люблю вас, ріднесенький ви мій.

Як виросту велика, то буду, мов дідусь,

І жодної роботи в житті не побоюсь.

Учениця.

Ой нема миліше нема миліше, нема веселіше,

Як в діда в гостині - медом нагодує,

На рибалку візьме, яблучок наріже, казочку розкаже,

Ще й вудочку справить. Дід наш радіє, сам він молодіє,

Коли внуків бавить.

Учень.

Хоч твоє волосся густо посріблилось,

Ти для нас, рідненький, другом залишився.

Ти нас батькові й матусі помагаєш вчити.

Як вирости чесним і по правді жити.

Я твої слова розважні, пам'ятати буду.

І в життя твою науку понесу усюди.

Учениця.

Хай тебе в твоїй опіці Бог не опускає.

Хай тобі гарне здоров'я й силу посилає.

А до того, наш дідусю, хай ще на додаток

Гордість маєш ти і втіху за нас, за внучаток.

Вчитель.

Дорогі дідусі! На уроках трудового навчання ми приготували для вас подарунки.

(Під веселу мелодію діти дарують дарунки, звучить пісня)

Вчитель.

 Прийміть їх як вдячність від нас за вашу турботу,

За те, що допомагаєте нашим батькам виховувати нас добрими й чесними людьми.

Учень.

 Над моїм дитинством весен хороводи...

Під корою кленів сік солодкий бродить.

Нап'ємось надворі запашного соку

Та запустим змія високо - високо.

Учень.

1 калини корінь водами обмитий-

Сопілки співучі будемо робити.

Сопілки з калини, сопілки вербові

В надвечір'я вторять внадвечірній мові.

Хай ніщо дитинству та співать не шкодить,

Бо проходять швидко весен хороводи.

Учень.

Вечірнє плаття ніч на небо одягає.

А там серпанком місяць випливає.

І пелюстками розцвітають зорі

Червоні, оксамитові, прозорі.

Учень.

1 враз одна зривається й летить,

Чиєсь згасаюче вже серце погасить.

То, кажуть, зірка впала недарма,

Бо вже людини на землі нема.

Вчитель.

Так проходять весен хороводи. У деяких учнів дідусів вже нема, хтось взагалі не бачив свого дідуся, але вони живуть у спогадах дітей, батьків, їхній, нашій пам'яті.

Згадаймо їх хвилиною мовчання.

Учень.

Як виросту збудую хату, на хаті колесо приб'ю.

А там я поселю крилату, лелечу, клекітну сім'ю.

Нехай розводяться, гніздяться по всіх деревах і хатах,

Нехай мені щоночі сниться, що я літаю наче птах.

Вчитель. Дорогі дідусі! Прийміть наші вітання - пісню про ДІДУСЯ.

(Пісня про дідуся)

Учениця.

Я вітаю свого дідуся - і таке йому скажу-

Що люблю тебе дуже, і з тобою я дружу.

Ти хороший, ти ласкавий, ти привітний, гарний, славний,

Будь здоровий, не хворій, дідусеньку рідний мій.

Учениця.

Дідусеньку мій рідненький, я так тебе люблю.

 Вродливий ти своєю добротою,

І серцем, що для нас живе,

Дай Бог тобі здоров'я і спокою,

Сто літ живи і знай - ми любимо тебе.

(Привітання директора)

Вчитель .

Ось і підійшло свято до кінця. Сьогодні ми ближче познайомилися з вашими дідусями, а дідусі з нами. Надіємось, що наша справа допоможе вирости вам втіхою і гордістю нашого народу, нашої держави.

І хочеться усім вам побажати:

Хай біда і горе минають наш дім. Разом. Доброго здоров'я зичим вам усім!

1. Я вітаю діда, тата                   7. Прадід про війну розкаже,

З чоловічим справжнім святом!                    Потайки сльозу змахне.

2. Хто Вітчизну боронив  -             Фотографії покаже

Привітання заслужив!              І невесело зітхне...

3. Прадід мій пройшов війну  -     8. Щось смішне про службу в війську

Я вклоняюся йому.                 Пригадає тато, звісно!

4. В мирний час служив мій дід  -     9.  Всі ті спогади й байки

Захищав кордон, як слід!            Буду слухать залюбки!

5. Тато до армійських лав             10. Треба швидше підростати

Зовсім нещодавно став.                 І професію обрати, Відслужив належний рік                            Щоб у армії  служити

Як достойний чоловік.                 І Вітчизну боронити!

  6. Нині будем святкувати.          11. Сьогодні в нашій залі свято,

Дід почне розповідати,                 Тут  сміху, радощів багато.

Як у армії служив,                                    Сьогодні хлопчиків вітаєм,

Всіх згадає, з ким дружив.                            Всього найкращого бажаєм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запрошення

Шановні члени родини

_____________________!

Запрошуємо Вас на свято «Знайомство», яке відбудеться у неділю, 20.09.2015р. о 14.00 год в приміщенні актового залу школи.

З повагою учні та класний керівник 1-Б класу

Запрошення

Шановні члени родини

_____________________!

Запрошуємо Вас на свято «Знайомство», яке відбудеться у неділю, 20.09.2015р. о 14.00 год в приміщенні актового залу школи.

З повагою учні та класний керівник 1-Б класу

Запрошення

Шановні члени родини

_____________________!

Запрошуємо Вас на свято «Знайомство», яке відбудеться у неділю, 20.09.2015р. о 14.00 год в приміщенні актового залу школи.

З повагою учні та класний керівник 1-Б класу

Запрошення

 

Шановні члени родини

_____________________!

Запрошуємо Вас на свято «Знайомство», яке відбудеться у неділю, 20.09.2015р. о 14.00 год в приміщенні актового залу школи.

З повагою учні та класний керівник 1-Б класу

 

 

 

 

Запрошення   Шановні члени родини _____________________! Запрошуємо Вас на свято «Знайомство», яке відбудеться у неділю, 20.09.2015р. о 14.00 год в приміщенні актового залу школи. З повагою учні та класний керівник 1-Б класу	Запрошення   Шановні члени родини _____________________! Запрошуємо Вас на свято «Знайомство», яке відбудеться у неділю, 20.09.2015р. о 14.00 год в приміщенні актового залу школи. З повагою учні та класний керівник 1-Б класу
Запрошення   Шановні члени родини _____________________! Запрошуємо Вас на свято «Знайомство», яке відбудеться у неділю, 20.09.2015р. о 14.00 год в приміщенні актового залу школи.   З повагою учні та класний керівник  1-Б класу	Запрошення   Шановні члени родини _____________________! Запрошуємо Вас на свято «Знайомство», яке відбудеться у неділю, 20.09.2015р. о 14.00 год в приміщенні актового залу школи.   З повагою учні та класний керівник 1-Б класу