Виховний захід " У нашій пам'яті назавжди залишились..."

У нашій пам’яті вони
                      назавжди залишились….
Учитель:
   Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Відкриймо для себе великі заповіти героїв України, заповіти написані для нас, нащадків, кров’ю і потом впродовж тисячоліть. 
Прислухаймося у цей день до мови могил. Хай до вух наших дійде голос великих героїв, що одним з’єднаним могутнім хором до нас живих промовляють: “Українці! Будьте гідними! Боріться за своє достойне життя! Здійсніть наш заповіт”. І коли цього голосу слухатимуть мільйони, ми зможемо спокійно глянути у майбутнє.
Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна. Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку – героями Небесної сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.
Ведуча:     
Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!
Ведучий: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

Ведуча  Давно  я  чула, що  з  просторів  небесних
Нам  світять  зорями  в  нічній  імлі

Безсмертні  душі  праведників  чесних,
Отих  героїв, що  вмерли  на  землі.

 
  Ведучий :       Душі героїв. Вони  очима-зорями  дивляться на  нас  із  небес, журавлями  пролітають  над  нами, сумно  курличучи  в  небесній далині.

Ведуча : Кожен із них, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів,  захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну Україну.

  Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

    Ведучий   Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра викарбує час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська, героїв війни

                                Хвилина мовчання.      

Під мелодію «Мамо, не плач я повернусь весною», виходять пари: мати і син, дружина і чоловік, сестра і брат. Завмирають в позах.(на дальньому плані)

Виходять три Долі, тримаючи в руках клубки ниток, намотують їх

Доля 1. У кожного своя доля. Доля? Доля …

Доля 2 У кожного свій хрест. Хрест. Хрест

Доля 3 У кожного свій шлях. Шлях. Шлях

Доля 1 Сестри мої  у своїх руках ми тримаємо нитки життя. Життя. Життя  .

Доля 2 У наших руках людські долі. Долі. Долі.

Доля 3 Тільки Богові і нам відомо , коли обірветься життєва нитка.  Ніхто з людей не може змінити своєї долі. Долі. Долі.

                       
  Підходять до пар, стають за спинами

Доля 1. У кожного своя доля. Цей молодий юнак – надія своєї матері. Він міг би одружитися, збудувати хату, народити дітей і до старості прожити у своєму селі, доглядаючи свою матір. Але  в нього інша доля, його доля – майдан. Його  доля – Україна.

Доля 2 У кожного своя доля. У кожного свій хрест. Цей чоловік мав стати батьком. Він міг би тішитися своїм сином, ростити його, виховувати , дочекатися внуків. Але він обрав собі інший шлях – шлях борця за волю України. І на цьому шляху  його доля – нести важкий хрест. Бо його хрест – любити  Україну.

Доля 3. У кожного свій шлях. Цей хлопчина сирота. Він не пам’ятає ні батька, ні матері. Єдина людина, яка йому найдорожча - його молодша сестра. Він  ще не бачив життя, ще не відчув першого кохання і не вирішив ким він хоче стати, але він твердо вирішив: Україна – понад усе! Такий його шлях. Важкий і тернистий. Шлях великого страждання і нерівної боротьби за волю, за свободу, за Україну.

Хлопці промовляють : За волю! За свободу! За Україну!

                          Звучить звук пострілу, хлопці падають.

Виходять янголи, підіймають хлопців, виводить їх,а

      жінки в чорному підходять )

Мати  Вже не повернеться додому мій хлопчина,
Що його вчора тільки з дому відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".
Казала, сину, бережи себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
Дружина  Коханий  вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Коханий вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня, 
Все доведеться відпустити в мить єдину.?

Сестра  Але ж душа, душа Героя в небо лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, мій братику, що пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, брате,  вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

                                           Виходять  Долі
Доля 1 Не плачте, мамо. Ваш син у Небеснiй сотнi. Йому вже не болять рани. Вiн прийде, коли Ви спатимете, i розкаже, як любить Вас. Це його доля…

Доля 2. Не плачте, дружини. Дайте поплакати Українi. Вже не тече кров iз ран Вашого коханого. Не пече йому у грудях бiльше. Вже у сотнi своїй небеснiй стоїть на вартi. Праворуч  вiд Бога. А ліворуч –  його побратими Андрiйки, Васильки, Iванки, Назари, Устими–  усі тi, хто нинi названий Небесною сотнею. Це їх хрест..

Доля 3 Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо в мить останню вiддали нам найдорожче, що мали,  – життя своє. За вас вiддали. Аби ви жили. Долюбили за них, дiтей їхнiх доколихали, пiсень за них доспiвали. Не плачте, рідні. Дозвольте поплакати свiтовi. Це їх шлях…
                                 Виходить мати

Ведуча В її руці світлина та вишИванка, омита сльзами.
             Вона чекала сина цілісінькими днями.
             На сходинці сиділа , дивилась на дорогу.
          У небо шепотіла, молилася до Бога.
                           ( мати  ходить, прижимаючи до себе вишиванку)
Вже нічка опускалась на кам’яну дорогу.
І сонечко сховалось, пішло з її порогу.
Зайшла в пусту хатину 
І тихо заридала                (  мати відкриває книгу, дістає фото)
І у її сльозах світлину до серця притискала.
      ( Мати засинає)
(Підходить  син, бере за плечі)
Син     Мамо, чи це вже весна, що квітами  встелена площа?
Мамо, чом пташка сумна?
  А ще вчора співала в віконце.
Мати Синку, це ще не весна.
А квітами землю встелили,
  Бо в рай відлітає душа, а тіло—
   В холодну могилу.
Син Мамо, а може, це сон, і, може,
           Зі сну я прокинусь?
          Як сонечко за горизонт,
         У твої обійми полину?
Мати Так, моя пташко, ти спиш,
          Та більше уже не проснешся.
           Спогадом в небо злетиш,
           Янголом в сон мій вернешся.
Син Мамочко, мамо, не плач,
          Витри сльозу, посміхнися,
        За серце в скорботі—пробач,
          Пробач, що не міг я скориться.

Мати Як же я можу, мій сину,
           Гнів в своїм серці носити?
          Ти ж моя мила дитина,
          Як же без тебе нам жити?
Син Матусю, поглянь в синє небо—
         Це ж очі мої, як у тебе.
        Вдивися у жовте колосся—
       Це моє, як у батька волосся.
        Не плачте за мною у хаті.
         Я землю відстояв свою.
         Не вмер я, все бачу! Не варті
         У сотні небесній стою!       ( Син  уходить, мати встає)

Ведуча      Матері син,син України,
                   Героєм світ цей покидав,
                   Забрав собі шматок країни,
                   Та ворогу не дав.
              Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній Сотні.
              Небесній Сотні шана й молитви,

              За чисті душі, що злетіли в небо.

              Їм шлях високий Боже, освяти.

                І в мирі, Господи прийми до себе.    ( Мати запалює свічку, виходить)

Ведучий  Небесна сотня – в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,свою дитину.
Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

Ведуча:   Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.
 Ведучий:  Небесна Сотня стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України на сході, утверджуючи право людини на вільне життя.

  Читець . Цілу Вкраїну затуляли ви собою,                                                                                       Самі беззахисні на площі у вогні.
  Ридало небо, рвалося надвоє,

     Бо ще не бачило подібної борні.

     Так дорого за волю заплатили,

       Такий тернистий до свободи шлях,

       Небесну сотню зорі освітили,

       Щоби безсмертною лишилась у віках

Ведуча:   Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.
Ведучий:  Безумовно, жодного з нас події, що відбуваються  впродовж майже двох років , не залишають   байдужими. Вони назавжди переписали сторінки історії України.
                  Виходить Україна та 2 дівчинки

УКРАЇНА Моя земля-це земля хліборобів, козацької слави, борців за волю Моя земля оспівана піснями і викладена на папері віршованими  рядками     Моя земля-це великий народ, що зветься українським
1 дів.    Країно моя – Україно,
          Ще пращурів пам'ять жива,
          Знайома тут кожна стежина,
           І сонце тебе  зігріва.
2 дів.   Хай пісня твоя, Україно,
            Злітає, як птах, у блакить,
           А мова твоя солов’їна
           У кожній оселі звучить.
   На Україну _ налітають 2 в чорному , окутують у чорне
1 дів    Друзі, хто це й звідки прийшло бідою і постукало в наш дім???
             Вже в смутку матері і плачуть дітки
              О, Боже, дай же сили нам усім
2 дів.  Навіщо ви прийшли на землі України,
             Вселяєте тут гнівно страх війни
              Тут і без вас ми думою єдині
             А ви з війною. Навіщо ви прийшли?
                                                                                                                                                                                             

Виходять ангели     ( танок)                                                                                                                   

АНГЕЛ 1 Горить свіча і пам'яті сльоза,  
                 Додолу з неї краплями стікає
                  Земля ридає, плачуть небеса
               Героїв Україна пам'ятає...

АНГЕЛ 2

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

 В його садах довічно проживати,

 Вони завжди залишаться в строю,

   Про них народ пісні буде співати.

АНГЕЛ 3

Небесна сотня білих журавлів,

 Душа, яких летить під небесами,

  Ніхто із Вас вмирати не хотів,

   Хай вічна пам'ять лишиться за вами...

АНГЕЛ 4 Сьогодні туга душу розпина,

              Багато з вас в коханні не зізнались,

               Надворі скоро втішиться весна,
                Чому ж її ви, хлопці, не діждались?..

АНГЕЛ 1 Горить свіча і пам'яті сльоза,

               Додолу з неї краплями стікає,

               Земля ридає, плачуть небеса,

               Героїв Україна пам'ятає...

     2 в чорному виводять на сцену  УКРАЇНУ
1 дівч.     Чи думали ми ,що наш ворог росія
                  Що нашим кордонам потрібна стіна,
                 Щоб нас захистити…
                  Ну просто несила промовити страшно це слово- війна!
2 дівч.    То не дощ дрібненький землю омиває
                Створює калюжі, змочує взуття,
              Україна-мати сльози проливає
              Ворог зазіхнув на її життя.
Україна  Милосердний Боже мій помилуй,
                   До нових гріхів не допусти,
                   На тенетах мудрості  підтримуй,
                  За гріхи прости мене , прости
               В роздуми заблудлих, недолугих- усіх очі всім відкрий
              Захисти від вражої наруги
             Дай любові – скарб безцінний твій.
Виходять хлопці у військовій формі, розкидають тих , хто в чорному, розкутують Україну.
 

Виходять 2 дівч.-українки, хлопці  підходять до них ( Україна-посередині)

  1 хлоп . Ми Нація, ми сила що повстала!
Ми встанем всі, дорослі і малі!
  Нас ще ніщо в кайдани не скувало!
  Бо ми сини- Священної землі!

2 хлоп .Весь світ почує силу України!
             Усі заплатять! Всі хто проти нас!
              Бо ми -Держава, що не стане на коліна!
              Ще в наших душах- Дух козацький не погас!!!
Україна
Солдате! Звертаюся до тебе,
Ти мужній і славний боєць
Над тобою блакитне небо,
під ногами твердий кам’янець.

1 дівч. Тримайтеся, сміливі соколята,
  Найкращі українські сини.
  Піклуйтеся на фронті брат за брата                                                                           Та повертайтеся живими із війни
2 дівч  Ми- молоді українці

 1 хл.  Ми –майбутнє нашої нації і держави

2 дівч.  Ми любимо Україну і свій народ.

2 хл.  Ми- всі брати і сестри із Заходу до Сходу,
              Від півночі до півдня.
                                  ( Виходять усі учасники)
Україна Ми- один народ, ми не дозволимо відібрати землі наших предків.

Ведуча    Ми усі за єдність, за мирне небо над нашою державою

Ведучий   Борімося й поборемо агресора проклятого
  І усміхнуться радісно дружина й донька , й мати.

   Україна  І на оновленій землі, врага не буде супостата

                    А буде син  і буде мати , і будуть люди на землі
                    Ми виживем, ми заживем!
                      Підіймемо козацьку булаву.
                       Наш стяг і тризуб ми гордо пронесем
                       Державу побудуємо величну і нову.
        Слава Україні !
                                               Усі ГЕРОЯМ СЛАВА