Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Виховний захід «Україна – це ми!»

Про матеріал

Виховний захід спрямований на виховання у школярів ціннісного ставлення до суспільства, держави, та толерантного ставлення до людей інших національностей, які проживають на теренах нашої України.

Перегляд файлу

 

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКИ І ОСВІТИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ САНАТОРНИЙ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС»

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

 

 

Україна – це ми !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                              Вихователь Кассич Л.А.

                                                                                            Спеціаліст II категорії

 

 

2018

 

Мета:    розширити та поглибити знання учнів про Україну; виховувати почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; сприяти формуванню активної життєвої позиції; спонукати до активної участі в житті суспільства прищеплювати повагу та толерантне ставлення до національностей.         

Обладнання:  мультимедіа, слайди ,державна символіка, костюми. Святково прибрана актова зала.

                                         Хід заходу:

                    Пісня про Україну заставка перед святом « Це моя земля» 

    Вступне слово вихователя:    У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край.  У кожного з нас є своє родинне вогнище, дім, в якому ми  живемо. І коли скласти наші маленькі батьківщини, вийде велика держава — Україна. Це — наша земля, наш рідний край, наша країна. Український народ щирий, талановитий, дружній та гостинний. Тому  не випадково у нашій державі поряд з нами, українцями, проживають ще багато інших національностей. Деякі з них і завітали сьогодні до нашого залу. Отож, починаємо. 

Голос за сценою:   Моя Україно! Шляхи неозорі,

                                  Ліси і луги, степи і моря,

                                  Хлібом і сіллю й теплом українським

                                  Вітає гостей всіх прекрасна  земля!

 

Ведучий 1:     Добрий день усім, усім,

                         і  дорослим і малим,

                         Починаєм наше свято

                         Де нас жде гостей багато.

Ведучий 2:      Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!

                         Доброго дня всім, хто в гості завітав!

                         Доброго дня, великій цій родині!

                         Шановні гості, ми радо  вітатаємо  вас!

Виходять учні 1 класу

Учень 1:        У всьому світі — кожен зна —

                       Є Батьківщина лиш одна,

                       І в нас вона одна-єдина —

                       Це наша славна Україна!

Учень 2:       Є в центрі Європи чудова країна,              

                       Сягає корінням у сиві часи.

                       І це — незалежна моя Україна!

Учень 3:       Тут гори Карпати, степи і ліси.

                       Усе найкраще і єдине,

                    І радощі усі, й жалі...

                    Мій рідний краю, Україно!

                    Найкраще місце на землі!

 Учень 4 :    Мій край чудовий — Україна!                      

                    Тут народились ти і я.

                    Тут над ставком верба й калина,

                    Чарівна пісня солов’я.

Учень 5:     Все найдорожче в цілім світі,

                     Бо тут почався наш політ.

                     Цвітуть волошки сині в житі,

                    Звідціль ведуть дороги в світ.

              Український  танок 1 клас «Ой, у лузі калина»

Ведучий 1: Україна - країна вікової культури і великої духовності, багата історією, звичаями, традиціями народів, що її населяють.  Україна - одна з найбільших європейських держав. На території нашої держави проживає понад 110 національностей. Українці, азербайджанці, грузини, вірмени, росіяни, білоруси, поляки , євреї і ще багато, багато інших.  Багатовікова дружба народів залишається завжди важливим досягненням всіх українців!

Ведучий 2: Любі друзі, кожен народ цікавий по-своєму, як і кожна людина. Кожен із нас окремо – особистість, а разом ми – дружний хоровод народів, посмішок, пісень, танців та ремесел. Пропонуємо вам поринути у світ творчого розмаїття національних культур. Сьогодні ми познайомимося із   культурами національних  меншин нашої країни  і  гадаємо, що це знайомство додасть вам гарного настрою та принесе хвилини духовного задоволення. А почнемо ми з нашої рідної України, зустрічайте, на  сцені – українці. 

         Виходять  дівчатка в українському  вбранні.

Даша:   Я з того краю, де ростуть смереки.

              Я з того краю, де живуть лелеки,

              Я з того краю, де сопілка грає,

              Я з того краю, де журби немає,

              Я з того  краю, де росте калина,

              Мій рідний краю, я — твоя дитина.

Катя В.: Я - українка!

                Горджуся й радію,

                Що рідною мовою

                Я володію.

                Я - українка!

                Живу в Україні,

                На вільній, єдиній

                Моїй Батьківщині,

Злата:     Де все мені в радість:

                Ліси і садки,

                Озера й річки,

                І глибокі ставки,

                Лани неосяжні,

                І гори, й долини,

                Цвіт білосніжний

                У лузі калини.

                В душі моїй солодко

                Грає сопілка,

                Бо я з України,

                Бо я - українка!

                Виконують пісню «Одягну в неділю рано вишиту сорочку» 

Ведучий 1 : Наш фестиваль в єдинім  хороводі

                     Зібрав людей зі всіх сторін.

                     Землі народній серцю милій,

                     Що Батьківщиною  ми звем.

Ведучий 2: Культурні традиції цієї національності ідуть пліч – о- пліч з нашими уже багато, багато часу. Всі ми їх добре знаємо,  це  пісні, кінофільми і мультфільми, прислів’я і приказки, навіть їхня мова звучить поряд з нами. Ну, що здогадалися? 

Ведучий 1 : Так правильно,  перше місце серед національних меншин в Україні за чисельністю  займають росіяни. А щоб доторкнутися до національної культури росіян нам необхідно лиш гучніше плескати в долоні. Зустрічайте наших представників.

               Вихід дітей в національних  костюмах Росії. 

Соня:   Тепло своїх долонь і розуму, і серця

              Я Україні милій віддаю.

              Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,

              Й ліричну пісню лагідну твою.

Ліза:       Я щиро так люблю усе навколо мене,

              Усе, що є й було багато сотень літ...

              Люблю чарівний ліс і житечко зелене,

               Увесь казковий, неповторний світ!

Катя К.: Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця,

               Я міцно на своїй землі стою.

               Тепло своїх долонь і розуму, і серця

               Я Україні милій віддаю.

                                    Танок «Катюша»

Ведучий 2: Білоруси - третя за кількістю громадян меншина в Україні

Ведучий 1: Люблю як білоруси розмовляють,

                    У мові тій ліси, озера і поля,

                    А в синім небі журавлі літають,

                    Зелена, запашна у них земля.

                    Я їхню мову добре розумію,

                    Бо в ній любов і мир, і казка є.

                    Та хоч я розмовляти і не вмію,

                    Та все доступне, миле, як своє.

           Вихід дітей в національних костюмах  Білорусії

 Славік О.:  Живу я у  країні,

                     Де небо, голубе, як льон,

                     Де море — шовковисто-синє,

                     І де лунає кілька мов.

                     Хвилюють, малюють, квітують поля –

                     Добридень тобі, Українська  земля !

 Сергій:       Україно, лагідна і мила!

                     Водночас велична і проста!

                     Ти мене з дитинства полонила,

                     Закохала в сонячні жита.

                       Танок «Крижачок»

Ведучий 2: Пахне степ навкруги полинню

                     І в хлібах половіють жита.

                     Ми так звикли бродити по світу

                     Лише тут в нас домівка своя.

Здогадайся хто з таким теплом   може  говорити про  нашу землю?

Ведучий 1: Та мабуть усі можуть так сказати.

Ведучий 2: Ні, не всі,  а говорять так  – роми .

Ведучий 1 : Цигани   — ромська етнічна меншина, яка проживає на території України. Їм притаманна віра в лісовиків, водяників та маленьких чоловічків, які приходять на допомогу в складній ситуації.  Чимало їх тримається старих традицій – ворожіння, музики, співів і танців!

               Вихід дітей в національних костюмах  циган.   

Ксюша: Я зросла між вишень та калини,

               Назбирала райдужних надій

               У садів травневій хуртовині

                І в жовтневій казці золотій.

 Міша:   Яка ж красива Україна ти –

                Розгониста степами,

                Висока горами –

                Аж в синю височінь,

                Скрізь явори стоять богатирями

                Понад дорогами століть і поколінь.

Ведучий 2: Поляки  — одна з найдавніших національних меншин України. Вони селилися на українських землях ще з княжих часів   Сьогодні в  Україні працює Польське культурно-освітнє товариство, Польські школи у Львові, факультативи для вивчення польської мови у Вінниці, Житомирі, Києві. У Львові виходить «Gazeta Lwowska».  

              Вихід дітей в національних костюмах  поляків      

Ваня:    Одна Батьківщина, і двох не буває,

              Місця, де родилися, завжди святі.

              Хто рідну оселю свою забуває,

              Той долі не знайде в житті.

Єгор:    У рідному краї і серце співає,

               Лелеки здалека нам весни несуть.

               У рідному краї і небо безкрає,

               Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Денис:    Країно моя — Україно,

               Ще пращурів пам ять жива,

               Знайома тут кожна стежина,

               І сонце мене зігріва.

               Поляки  танок «Краковяк»

Ведучий 1:  Чия національна страва мамалига ? Як ти гадаєш?

Ведучий 2: . Білорусії, напевне?

Ведучий 1: А ось і ні! Мамалигу із кукурудзяного борошна, що доповнювала хліб, полюбляють… молдавани ! Та ще й кобза у них - найпоширеніший музичний інструмент! А вже які гарні пісні та запальний жок вони виконують треба тільки слухати та самому бачити!

         Вихід  дітей в національних костюмах  Молдови    

Альбіна: Я тримаю у руці

                Кольорові олівці.

                Хочу я намалювати

                Кримські гори і Карпати.

                Степ і пагорби Дніпрові,

                І озера, і діброви,

                І веселку, і калину,

                Чорне море і Дунай –

                Все це наша Україна,

                Наш чудовий рідний край!

Костя:    Від  Донецька  до  Крима  і  Львова

                Розгорнулась  моя  сторона. 

                Знають  в  світі  красиве  це  слово   

                Україною  зветься  вона.

                Там,  де  простір  безкрайнього  поля, 

                 Від  сівби  і  до  самих  до  жнив, 

                 Україна,  як  рідная  мати 

                 Огортає  теплом  нас  своїм.

                                Пісня   «Україно моя»

 Ведучий 2 :  Різниця між національними меншинами, які населяють  Україну, велика – різна історія, релігія, умови життя, побуту визначають своєрідність  їх культури.  Азейбарджанський народ один із древніх серед сучасних народів.

Ведучий 1: Та це ж і є найцікавішим! Сьогодні до нас із прекрасним   солодким подарунком завітали азейбарджанці. Ваші оплески.

                   Вихід Музика Солодкий подарунок

Самір:      Різні в світі є країни,

                   Гарні є і є багаті,

                   Та найкраще в Україні,

                   Бо найкраще в рідній хаті.

Зема:          Є з усіх одна країна,

                   Найрідніша нам усім,

                   То — прекрасна Україна,

                   Нашого народу дім.

Лалі:         Я живу на Україні,

                   Де річки, озера сині, -

                   Чиста в них вода, прозора,

                   В дно глибинне світять зорі.

                   Найгарніші наші села,

                   Люди мудрі і веселі,

                   Хати білі, чепурненькі,

                   Діти всі такі гарненькі…

                   Маки в полі червоніють,

                   І волошки ген синіють,

                   Всі сади таки плодючі,

                   Огороди всі родючі.

                   Наша Україно мила,

                   Донька я твоя щаслива.

 Ведучий 2:  Значне місце серед національних меншин в Україні посідають євреї .

Ведучиий 1:   З'явилися  євреї в Україні ще за часів Київської Русі. Прибули вони з кримських і грецьких колоній та хозарських областей. В XV—XVI ст. чимало євреїв пересилилося в Україну з Польщі. Особливо багато євреїв було у міських поселеннях Волині, Галичини і Поділля.

     Вихід дітей в національних костюмах євреїв. Танок           

Толік:          І як мені України

                      Щиро не кохати?

                      Мене ненька по-вкраїнські

                       Вчила розмовляти.

Стас:             І як мені України

                       Щиро не любити?

                       Мене вчили по – вкраїнські

                       Господа молити.

                       Зішли, Боже, Україні

                       І щастя і долю!

Ведучий 2: Кожна людина, що живе на планеті, відчуває гордість за свою Батьківщину, свій народ, свою землю і її історію. Україна  об’єднала людей різних національностей, і всі вони люблять її - свою маленьку Батьківщину, пишаються нею і бажають розквіту.

Ведучий 1:  Наступні наші гості  вважають неприпустимо не виконати  прохання старших, сперечатися з ними, дивитися на них спідлоба або висловлювати своє невдоволення, чекати подяки за надану послугу або нагадувати про неї. Звичаї вимагають шанування батьків і взагалі старших. Татарська приказка говорить: «Золото і срібло не старіє, батько і мати ціни не мають».

                 Вихід  дітей в татарських  національних костюмах

Славік Я.:   Україна – то край славний,

                      Аж по Чорне Море,

                      Україна – то лан пишний

                      І степи і гори.

Маша Р.:     Живи, Україно, живи для краси,

                      Для сили, для правди, для волі!..

                      Шуми, Україно, як рідні ліси,

                      Як вітер в широкому полі.

                          Танок з бубнами 

Ведучий 1 : У країну Україну

                      Гості приїжджають:

                      Із Америки, з Кавказу.

                      З Праги і Варшави.

                      Бо в країні Україні

                      Жить усім – цікаво.

Ведучий2:  Згідно з давніми законами грузинського етикету, будь-який гість має право жити в хазяйському будинку три дні, а на ранок четвертого дня – ввічливо запитати, скільки йому можна залишатися в гостях. І у нас в гостях сьогодні грузини.

         Вихід  дітей в національних костюмах Грузії

Саша К.     Привітний і світлий наш сонячний дім,

                    Як радісно й весело жити у нім.

                    Тут мамина пісня і усмішка тата.

                    В любові й добрі тут зростають малята.

                    Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

                    «Мій сонячний дім — це моя Україна!»

 Женя:         Україно, краю милий!

                   Тут знайшов я розум свій і сили.

                   Ця прекрасна лагідна земля

                   Дивним зіллям серце напоїла,

                   Щось мені у спадок віддала.

                                    Танок

Ведучий: Багато цікавого ми дізналися сьогодні про побут, культуру, традиції тих національностей, які вже десятиліття проживають на території нашої України   пліч – о - пліч з нами.

Ведучий: І я, напевне, не помилюсь, коли скажу, що тепер, обираючи собі друзів, ви намагатиметесь зрозуміти,  чим живе ваш  друг, де його коріння, які традиції він шанує.  А до нас завітали  гості   з Туреччини, та Іспанії.

 

Даша:      Ми різні з материнської колиски,

                 Та всі ми діти щирої землі.

                 В родині вільній всі ми — українці

                 Ми України доньки і сини.

 Злата:     Моя Україна – це пісенька мами,

                 Розлогі лани колосяться хлібами,

                 Вишневі садочки, лелеки на хаті.

                 Купають ставочки хмарки пелехаті.

                 Моя Україна – то мамина ласка,

                 Червона калина, бабусина казка.

                 Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…

                 Я кращої в світі країни не знаю

                        Іспанський танець

Ведучий:  Народне прислів’я мовить: «Коли дружать діти – дружбі жити». Дружіть, незважаючи ні на що!

Ведучий:   Зустрічаємо  друзів  з  Австрії.

 Катя К.:    Ніхто не зупинить історії хід –

                   Будує свій дім Україна.

                   І стверджує нині поляк  і грузин,

                   Що ми є велика родина.

Ваня О.:    Від Донецька до Крима і Львова

                   Розгорнулась оця сторона.

                   Знають в світі красиве це слово –

                   Україною зветься вона.

                   Україна, як рідная мати

                   Огортає теплом нас своїм,

                   А  наш Київ — він буде стояти –

                   Збережемо прекрасний цей дім.

                     Діти виконують  вальс

Ведучий: Ми покоління, від якого залежить, як складуться стосунки нашої країни з іншими державами. Нам вибирати друзів, надійних, вірних, і для себе, і для своєї країни!

Ведучий: Будьте толерантними до людей інших національностей! Дружіть, перемагаючи  все на своєму шляху. 

 Виходять діти,  з віршами. Показ презентації, під пісню «м Україна – це ми!»

Катя В.:            На білому світі є різні країни,

                          Де ріки, ліси і лани.

                          Та тільки одна на Землі – Україна,

                          А ми – її доньки й сини.

Костя:              Наша славна Україна,

                          Наше щастя і наш рай,

                          Чи на світі є країна

                          Ще миліша за наш край?

Альбіна:          Немає на світі кращого неба, ніж небо України!

                          Немає кращої землі, ніж наша Україна!

Соня:                Ми – українці! Гордо кажу вголос!

                          Ми – з України! Серце промовля!

Даша:               Ми дружно і спільно

                          Почнем працювати,

                          Прекрасне майбутнє

                          Вкраїни плекати.

Славік Я.:         Хай же мир і дружба поєднають всіх,

                          І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Маша:              Ми всі – одна сім′я , єдина ми родина,

                          У кожнім нашім «я» - частина України.

                          Ми всі – одна сім′я, єдина ми родина,

                          Мільйони різних «я», а разом  - Україна. (Разом)

   Діти махають прапорцями національностей які представляли.

Ведучий:      Зустріч наша добігає кінця. Ми вдячні всім за співпрацю та  взаєморозуміння. Нехай тепло зустрічі ще довго зігріває ваші душі.

 Ведучий:    «Кожна людина — це цілий світ», — писав Д. Писарєв. І тільки сила мистецтва дає нам змогу пізнати ці світи і усвідомити – що наша країна єдина і  багатонаціональна,

 Ведучий:  Тож пам’ятаймо, що Україна – це я, Україна – це ти, Україна – це ми!        

                                        Всі разом

 Вихователь: Візьміть із собою усмішку, бажання,

                        Візьміть на згадку пісню на прощання,

                        Якої б нації ви не  були то знайте лиш єдине

                        Що ви є на Землі – Людина.

                Дякуємо за увагу. До нових зустрічей.

 

 

 

 

 

Залишити відгук до розробки

Ця розробка бере участь у конкурсі «Класні керівники – супергерої». Її оцінювання доступне лише учасникам конкурсу. Деталі та умови участі.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додав(-ла)
Кассич Людмила
Додано
30 січня
Переглядів
51
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку