19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Виховний захід "В людини повинно бути все прекрасним"

Про матеріал
Тема: В людини повинно бути все прекрасним Мета: формувати в учнів непримиренне ставлення до негативних рис людського характеру: нахабності, підлості, почуття помсти; поглиблювати усвідомлення людської гідності, чесності, правдивості, доброти; виховувати у дітей людяність, гуманність у стосунках, доброзичливість, повагу до людей, великодушність, скромність та самопожертву; навчати оволодівати навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального, бажання назавжди зберегти людську гідність. Обладнання: виставка книг, плакати з висловами, портрет Сократа, допоміжний ілюстрований матеріал.
Перегляд файлу

Виховний захід

  Тема: В людини повинно бути все прекрасним

  Мета: формувати в учнів непримиренне ставлення до негативних рис  людського характеру: нахабності, підлості, почуття помсти; поглиблювати усвідомлення людської гідності, чесності, правдивості, доброти; виховувати у дітей людяність, гуманність у стосунках, доброзичливість, повагу до людей, великодушність, скромність та самопожертву; навчати оволодівати навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального, бажання назавжди зберегти людську гідність.

Обладнання: виставка книг, плакати з висловами, портрет Сократа, допоміжний ілюстрований матеріал.

 

Хід заходу:

  1. Вступна частина
  • Людське життя… неповторне і не звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони, вони всі зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

    Кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці умивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки –пелюстки до сонця, щоб захистити її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо сумовито складає свою голівку до матері землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

    Стежина життя…це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Зупинись хоч на мить! Візьми мене на свої крилечка і понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть». Прекрасні слова, правда? І як хочеться кожному із нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Як цього досягти про це ми і поговоримо сьогодні. Діти, на виховних годинах, які ми проводили раніше, ми з вами дуже багато говорили про ставлення до оточуючих людей, а сьогодні ми прослідкуємо прояви доброти і милосердя, зла і безсердечності на прикладах на прикладах поведінки ваших однолітків саме на вулиці. І називається наша виховна година « У добрі справи ти вклади прекрасні прояви душі». А девізом до неї будуть слова «Життя – це мить зумій його прожить». Отже, починаємо.

  1. Основна частина
  • Ви учні, і ваше першочергове завдання – навчання. Кожного ранку ви прямуєте дорогою до школи: хто пішки, хто підїзжає автобусом. До речі, чи всі ви однаково розумієте мету свого навчання у школі.
  1. Виступи дітей
  • 1-й учень. Я ходжу до школи для того, щоб здобувати знання з  різних наук.
  • 2-й учень. Я ходжу до школи, щоб удосконалювати свій інтелектуальний розвиток.
  • 3-й учень. А я ходжу до школи щоб у якійсь мірі підготуватись до здобуття майбутньої професії.
  • Усе, про що ви сказали, правильно: здобуття знань, інтелектуальний розвиток. Підготовка до здобуття професії – це і є завдання шкільної освіти. Але найважливіше для кожного з нас виховати в собі людину. Василь Сухомлинський у листі до сина писав, що «інженером можна стати за п’ять років, учитися  ж на людину треба все життя »  і закликав: «виховуй у собі людську душу». А відомий український поет Василь Симоненко писав так:

Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина

Мова твоя – єдина

Очі твої - одні.

Сьогодні усе для тебе

Озера, степи, гаї

І жити спішити треба

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи

Більше тебе не буде

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди

Добрі, ласкаві і злі

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина

Мука твоя – єдина

Очі твої – одні.

  1. Вправа «Ромашка»
  • Запишіть, будь-ласка, риси характеру доброї людини на пелюстках квітки. Оберіть одного учня з групи, який озвучить думку вашої команди.
  • Мати репутацію доброї людини, душевно щедрої, відчувати до себе дружнє ставлення і повагу людей – законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Чи існує загальний принцип поведінки? Так, і в ньому втілена мудрість позитивного ставлення до людей: «Поводь себе з іншими так, як хотів би, щоб інші поводились з тобою», а поряд з цим є не менше важливий принцип: «Увійди в становище іншого». Тобто, якщо ти хочеш, щоб друзі допомагали тобі у скрутну хвилину, вмій зрозуміти і їх проблеми. Діти, чи легко бути добрим? Саме про це наша перша ситуація. Ситуація про поведінку дітей на вулиці. 

Ситуація №1

  • Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили у далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець. Втомлені діти зайшли у крайню хату напитися води. З хати вийшла жінки витягла з колодязя відро води, поставила на стіл серед двору. Діти напилися, вмили сірі від пилу обличчя, де й узялися сили.

    Відійшли вже далеченько від хуторця. Марійка тут згадала:

  • А ми ж не подякували жінці за воду?

Діти зупинилися, а повертатися не хотілося.

  • Хіба варто повертатися через таку дрібницю, - каже Роман.
  • Варто. Бо ми люди! – рішуче мовила Марійка і повернула до хутірця.

  За нею пішли всі. Роман зітхнув і теж поплівся за гуртом.

  • Діти поясніть, що, на вашу думку, мала на увазі Марійка, коли казала: «Варто, бо ми люди!»
  • Що змусило Романа піти за всіма дітьми?
  • Хочеться не обминути сьогодні таких вічних категорій як добро і зло, ще й тому, що межа між ними проходить через вашу свідомість  і через ваше серце. Чим більше в кожному із нас буде доброти, тим менше залишиться зла, а можливо для зла не залишиться місця. А якщо поруч буде багато добрих людей, яким буде наше життя? Звичайно добрим, ми зможемо жити в атмосфері добра, а значить, у нас буде можливість стати справжніми людьми. Більше всього бійтеся, щоб у вашому серці не поселилося зло. Але як це попередити? Завжди відчувайте серцем поряд із собою людину.

Ситуація №2.

  • Ви з товаришем ідете до школи. По дорозі ви побачили, як, посковзнувшись, упала дівчинка, вдарилась, забруднила свій одяг. Ваша реакція, дії, слова? Уявімо один із варіантів. Дійшовши до дівчинки, кидаєте глузливо «Щасливого приземлення! Он що значить бути роззявою…» І сміючись проходите далі. Здається дрібничка. Що такого сталося? Упала – встане і піде далі. А от ваш сміх – це не дрібничка. Це сміх не доброзичливий, це насмішка над людиною, яка потрапила в незручне становище. На думку Василя Сухомлинського «той,  хто сміється над помилкою, невдачею товариша, може стати жорсткою людиною».

     Повернемося до уявної ситуації, яка сталася із дівчинкою на дорозі. Ви, сміючись пішли далі і не бачите як у дівчинки з’явилися сльози. Не від болю у коліні, а від образи. Від вашої бездушності. А могло бути по іншому.

  • Підкажіть, як повинні були вчинити хлопці, щоб замість сліз обличчя дівчинки осяяла посмішка, і не ви, а саме вона пожартувала над своєю пригодою: «От роззява» (міркування учнів)

 

Не говори про доброту

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах вітаєш,

Зачувши про чужу біду

 

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

 

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти!

  1. Гра «Чарівний стілець»
  • Один стілець оголошується «чарівним». У того, хто сідає на цей стілець, зникають всі негативні якості, залишаються тільки позитивні. Учні повинні назвати всі позитивні якості особи, яка сидить на «чарівному» стільці.
  • Діти, як ви думаєте, можна навчити людину бути доброю, щиросердною, співчутливою. А може, пізніше скоєного, вона сама зробить висновки про те, що не вірно повелася, тобто у неї з’являться докори сумління. Чи можливо таке з нашими однолітками. Діти, хто з вас був свідком подібної ситуації,  читав про це у художніх творах, а може переглянув телепередачу чи художній фільм?

Ситуація №3.

  • Я хочу розповісти вам історію, яка мене дуже схвилювала. Сталася вона з нашим однолітком і також на вулиці. Я й досі не можу отямитися від бездумно скоєного хлопчиком вчинку.

    Хлопчика звали Мишко. Розбиті шибки, зірвані уроки, бійки. До його матері приходили вчителі, міліціонери. Вона мовчки вислуховувала. Потім  говорила, що він відбився від рук, і починала плакати. Коли в школі загрожували йому виключенням, він, не моргнувши оком, відповів: «Немає такого закону, щоб людину виганяли на вулицю. Якщо не школа , то колонія. А в неї беруть злочинців, а я - розбовтаний»

    Одного чудового дня він з’явився в дворі з палкою. Палка була смугаста, схожа на міліцейський жезл, на шлагбаум, на шкіру зебри. І це проводило Мишка в захоплення. Він оперіщив хлопчика, який залився слізьми. По дорозі йому зустрілася жінка з дівчинкою. Жінка спитала: «У тебе дома хтось осліп?» Він відповів: «При чому тут осліп? Ніхто й не думав сліпнути. Мені подобається – я й ходжу». «З такими палками тільки сліпі ходять. Сліпий палкою дорогу нащупує, а смуги на палці для того, щоб всі знали, що іде сліпий» - сказала жінка і пішла. Він задумався про те, як вирвав палку у сліпого. Вона зіпсувала йому настрій. Він вирішив негайно позбавитись її. Замахнувся і закинув її за паркан. А сам вирішив піти на перехресток. Там він зустрівся з жінками, які між собою розмовляли. Одна сказала другій:

  • Знаєш, тут на перехресті людину збила машина
  • На смерть?
  • Не знаю.

  «Може це був той сліпий?» - подумав Мишко.   Хлопчик  підбіг до жінок і спитав: «Він був сліпий?» Жінка здвигнула плечима: « Не знаю». Треба знайти сліпого. Одного разу він йому зустрівся. Та це був не той сліпий. Безжалісний буравчик свердлив його свідомість, примушував думати про людину, для якої на землі завжди ніч. А Мишкові сонце б’є прямо в очі. Але яка від цього радість, коли через тебе, може загинула людина.

  • Що сталося з хлопчиком?
  • Що вразило вас у даній історії?
  • Як переживав хлопчик з приводу скоєного?
  • Якою ціною він заплатив за власний вчинок?
  • Таких прикладів бездумного ставлення до людей безліч. Що це? Невихованість?  Дефіцит совісті? Мабуть, що так. Але людина так же бездумно чинить із братами нашими меншими. Про це наша наступна історія.

Ситуація №4

  • Юрко прийшов до школи з рогаткою. До уроків було ще багато часу. Він сів під кущем бузку і став дивитись на синичок, що весело щебетали й перелітали з гілки на гілку. Зграя синичок знялася й кудись полетіла:  залишилась одна пташка. Вона щебетала тихо й ласкаво, потім стала чистити пір’ячко маленьким дзьобиком. Юрко прицілився в синичку й пустив у неї гострий камінець. На листя бузку бризнула кров, тіло синички каменем впало під кущ. Юркові стало страшно «Невже це зробив я?» - не вірилось йому. Раптом він відчув: хтось поклав руку йому на плече. Юрко побачив вчителя.

     Учитель відхилив гілку, і Юрко побачив на бузку маленьке гніздечко. З нього виглядали пташенята. Голі й безпомічні, вони жадібно пищали, розкриваючи дзьобики. «Тепер вони лишились без матері. Уяви собі, що б ти відчув, якби хтось прийшов у хату і вбив твою маму». Юрко стояв блідий і мовчазний. «Ну що ж іди на урок, - зітхнувши, сказав вчитель, - завтра прийдемо – подивимось на пташенят. Допомогти їм ніхто не зможе». Уночі Юрко майже не спав і весь час плакав.

     Через багато років 30-річний Юрій, батько двох дітей прийшов до вчителя і сказав: «Якби ви покарали мене тоді, якби обрушили гнів, це було б меншим покаранням, ніж те, що я пережив. Я сам покарав себе. А це важко. З тремтячим серцем я думаю про матір, мені хотілося підійти до неї і поцілувати, але ж вона одразу прокинеться. І я поцілував краєчок її подушки».

  • Поясніть стан Юрка до і після пригоди.
  • Ваше особисте ставлення до вчинку.
  1. Гра «Крісло відвертості»
  • Всі стільці в класі оголошуються «кріслами відвертості». Всі, хто сидить на них повинні говорити правду. Учитель називає початок фраза, учні повинні її закінчити: «Я пишаюсь собою тому…»
  • Діти, чи завжди про те, яка ти людина треба розказувати. Так, про це розказувати не треба, наші вчинки самі розкажуть про нас.

Ситуація №5

  • Дві жінки брали воду з криниці. До них підійшла третя. І старенький дідусь сів на камінчик відпочити. Ось перша жінка каже другій:
  • Мій син спритний і сильний ніхто його не подужає.
  • А мій співає  – як соловейко, ні в кого такого голосу немає, - каже друга.

А третя мовчить.

  • Чому ти про свого сина не кажеш? – запитують у неї сусіди.
  • А що казати? – мовить жінка. – Нічого в ньому особливого немає.

Набрали жінки повні відра води і пішли. А дідусь за ними. Йдуть жінки, зупиняються. Болять руки, розпліскується вода, ломить спину. Аж раптом хлопці вибігли. Один через голову перевертається, колесом крутиться, - милуються жінки. Другий пісню співає, соловейком заливається, - заслухалися жінки. А третій до матері підбіг, узяв у неї важкі відра й поніс. Запитують жінки у дідуся:

  • Ну що? Як наші сини?
  • А де ж вони? – відповідає дідусь – Я тільки одного бачу.
  • Котрий із трьох хлопчаків справив на вас враження? Чому?
  • В чому проявляється мудрість дідуся.
  • Діти, сьогодні я хочу познайомити вас з давньогрецьким мислителем Сократом, якого називають першим учителем європейського людства. Сократ був дивною людиною; він не писав ніяких книг; він жив так, як учив і зробив своє життя втіленням ідей власної філософії. Таких філософів було дуже мало. Звичайно, Сократ бродив вулицями Афін супроводжуваний учнями, вступав у суперечки з перехожими і висміював їх іноді добродушно, іноді зовсім злостиво.

Ситуація – діалог №6

Сократ: Чув я, друже мій, що ти дуже розумний?

Чоловік: Так дурнем себе не вважаю, Сократе.

Сократ: А чи знаєш ти, що таке добро і зло?

Чоловік: Звичайно знаю, Сократе, хто ж цього не знає!

Сократ: Тоді скажи, обман – це зло?

Чоловік: Безсумнівно!

Сократ: А якщо мати обманює дитину, говорячи, що ліки солодкі, аби вона випила – це зло?

Чоловік: Так ніби ні!

Сократ: А убивство, звичайно, зло?

Чоловік: Ще б пак!

Сократ: А якщо людина убиває захищаючи свій будинок, свою родину, - це зло?

Чоловік: Клянуся не знаю Сократе. Раніше, я думав, що мені дуже добре було зрозуміло, що є добро, а тепер я сумніваюсь.

Сократ: Нічого ти не думав раніше, ти просто вірив бездумно тому, що тобі говорили інші, тому, що ти десь прочитав або побачив. А сам  ти тільки зараз можливо почнеш замислюватись.

  • Образ Сократа показує, що такі невидимі речі, як добро і зло, чесність і брехливість, сміливість і боягузтво насправді складають другу справжню природу людини. Це і є матеріал з якого будується людина. І матеріал набагато міцніший ніж її кістки, м’язи, її тіло у цілому. Саме завдяки йому формується поведінка людини, її вчинки.
  • Діти, а зараз ми повинні згадати про найголовнішу книгу нашого життя – Біблію, в якій сконцентровано мудрість і досвід людства, набуті віками. Їхнє призначення – оберігати людину від падіння, піднімати й утримувати її на тій висоті, де людина – образ Божий. В цій книзі чітко і лаконічно зроблено узагальнення, що стосується доброї, вихованої, порядної, високоморальної  людини. Перед вами 10 божих заповідей (на листочках) вдумливо прочитайте (читаються вголос учнями по черзі), запам’ятайте ці вічні істини, а головне дотримуйтесь  їх.
  • В людині має бути все прекрасним: і душа, і думки, і одяг, і мова і її поведінка. Тобто людина має бути вихованою і культурною. То ж у наступному нашому конкурсі кожен учасник повинен підійти до цього столика, взяти ситуацію із етикету і дати змістовну відповідь на неї.
  1. Заключна частина
  • А зараз проведемо гру «Так чи ні?» на тему «Виховна людина, яка вона?»

Словничок

Байдужа, ввічлива, жадібна, тактовна, порядна, бездарна, безтурботна, інтелігентна, боязка,  пристойна, дріб’язкова, точна, заздрісна, люб’язна, горда, привітна, хвалькувата, відповідальна, чемна, неохайна, насмішкувата.

  • Користуючись інформацією з якою ви познайомились на уроці, та використовуючи розумні висловлювання видатних людей та усної народної творчості. Давайте разом складемо дерево мудрості і будемо намагатися виконувати ці мудрі повчання.
  • Подивіться, яке рясне та листяне стало воно після нашої колективної роботи. Нехай же наші душі і серця теж будуть такими щедрими на добрі вчинки. А у мене на столі ще один листочок.

«Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя»

(Й. В. Гете)

  • Тому зараз я пропоную групову роботу, під час якої ми повинні узагальнити наші думки. Отже, «Подивись у дзеркало і скажи йому, яка вона, вихована людина?». (Три групки дітей сідають біля дзеркал, кожній групі дається картка для допомоги при виборі напрямку відповіді з орієнтовними початками: 1) Я бачу перед собою … 2) Я знаходжу в собі …3) На мою думку вихована людина – це …Діти працюють 2-3 хв.  і  лідер групи дивлячись у дзеркало дає ґрунтовну відповідь)
  • Сьогодні, діти, ми спостерігали за вчинками ваших однолітків, вчилися  їх аналізувати, знаходити добре, засуджувати погане, намагатися виховати у собі найкращі людські почуття: доброту і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину і застерегти від байдужості, бездушності, безсердечності. Ваша доля у ваших руках. Як ви будете ставитись до людей, так і вони будуть взаємними до вас. Будьте мудрими, бо мудрість – це поєднання розуму і доброти. Розум без доброти робить людину хитрою і лукавою, жорстокою і винахідливою, людиною здатною на все заради власної вигоди.

Не бійтеся бути добрими – не бійтеся віддавати іншим тепло своєї душі, воно, наче казковий горщик із кашею: чим більше віддаєш, тим більше залишається. Вчіться робити добро і розуміти тих, хто робить його вам. Живіть так, щоб, коли постарієте і озирнетесь на прожиті роки, вам не було соромно подивитись людям у очі. А для цього:

  1. Стежте за своїми думками – вони стають словами.
  2. Стежте за своїми словами – вони стають учинками.
  3. Стежте за своїми звичками – вони стають характером.
  4. Стежте за своїм характером, бо він визначає вашу долю.
  • Діти, я дуже задоволена вашими відповідями, вашою участю в обговоренні важливих життєвих ситуацій, які сталися з вашими однолітками на вулиці. І закінчити нашу розмову мені хотілося б прекрасними словами:

Будь чистою, і світлою дитино,

Добро твори у світі кожен час.

Добро і є та категорія єдина,

Яка веде до світла кожного із нас

Добром на доброту відповідай щоднини

Й на зло також добром відповідай.

Покликання найбільше для людини

Добро творити! Це  запам’ятай!

 

Список використаної літератури:

  1. Дубинець А. І. Найвища мудрість – бути добрим // Все для вчителя. -

2010. - №3

  1. Класні години 5-9 класи – Харків: «Основа», 2007.
  2. Олійник І.В. Бесіди, сценарії, рольові ігри – Тернопіль: Навчальна книга  - Богдан, 2006.
  3. Шлончак Н.Г.Твори добро! Бо ти – людина // Позакласний час. - 2008. - №7

 

 

doc
Додано
14 лютого
Переглядів
161
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку