До розіграшу
залишилось:
15 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Виховний захід "Вклонімося калині"

Про матеріал

Виховний захід з Української мови на тему ""Вклонімося калині" (сценарій). Метою роботи є розширення знання дітей про калину, як рослину – символ України, показати як оспівував її український народ; розвивати зв'язне мовлення учнів, мислення,спостережливість, уміння поєднувати поєднувати і зіставляти; виховувати любов до рідного слова, до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії навколишнього світу, любов до рідного краю.Обладнання:портрет Т. Г. Шевченка, грамзапис пісень про калину, українські рушники, калина, малюнки про калину.

Перегляд файлу

                        Тема. Вклонімося калині.

Мета. Розширити знання дітей про калину, як рослину – символ України, показати як оспівував її український народ; розвивати зв’язне мовлення учнів, мислення,спостережливість, уміння поєднувати поєднувати і зіставляти; виховувати любов до рідного слова, до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії навколишнього світу, любов до рідного краю.

Обладнання:портрет Т. Г. Шевченка, грамзапис пісень про калину, українські рушники, калина, малюнки про калину.

                                      Хід заняття

О/момент

                             Подаруйте посмішку собі

                        Один одному, мені

                        Я подарую посмішку і я вам

                        Радість допоможе у роботі

Загадка    

                      Зачаровує красою

                       Мати Україна

                 Наче в лузі червоніє

               Пишная ……(калина)

Вчитель

 Сьогодні калина – наш почесний гість. Отож вшануємо її величність. Ми сьогодні поговоримо про безсмертні символи українського народу.  Майже у всіх народів є улюблені дерева-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а у нас верба і калина.

Калина

    Ми вирушимо з вами калиновими шляхами і побачимо, що калина є вірною супутницею людини від народження до останніх днів.

      Помилуйтеся червоною калиною, що немов багаття, горить серед лісу. Споконвіку наші земляки складали легенди, загадки, оспівували її в піснях, пов’язуючи червону калину з образом рідної української землі.

   Придивіться до калини, який гарний кущ. доберіть слова характеристики, які влучно передали б своєрідну красу калини.

  • Що нагадують вам червоногарячі ягідки на кущі калини?

Восени весь кущ ніби наливається весняними барвами, і листячко стає червонястим, серед якого яскраво палахкотять ягоди.

 

  • З чим можна порівняти кущ калини?

                        l.    Метод «Ажурна пилка»

                          Легенди про калину

Легенда № 1 "Калина і Килина"

         Дівчина Килина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Килину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Килину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

Легенда № 2 "Козацька легенда"

        Билися козаки за волю, за рідну країну. І був серед них Іван - козак. Дуже гарно грав на сопілці хлопець. Одного разу смертельно поранили його в бою. Скликав він друзів і попросив: "Побратими, в чистім полі насипте могилу. Посадіть в головах червону калину: "Будуть птахи пролітать калиноньку їсти, Будуть мені приносити від родини вісті". Поховали козаки Івана і встромили у головах сопілку. Прилітали пташки, приходила старенька ненька - плакати над могилою сина. Від сліз її проросла калинова сопілка - виріс гарний кущ. Навесні нагадував він Івану наречену, восени - рідну матінку.

Легенда № 3 "Про Калинку і Килимку"

       Жили собі мати і донька. Була донька дуже гарна і вміла людей лікувати. Одного разу Калинка у степу зілля збирала, там побачив її пан і хотів собі за жінку взяти. Втікала Калинка скільки сили мала, аж ось попереду річка, а далі вже і бігти нікуди. Вилізла Калинка на вербу, стрибнула у воду і втопилася. Кожного дня приходила на берег стара Килина - тужила за дочкою. Вросли у берег ноги старенької міцним корінням, руки стали вітами гнучкими, а серце перетворилося на калинові ягідки, що щедро дарує калина людям і пташкам, по сей день людей лікує.

        Легенда № 4 "Найкраща"

 Наскочили татари, захопили у полон дівчат і погнали у неволю. Була серед них і Марина - найкраща дівчина. Якось втекла вона від охорони вночі. Тікала, тікала, напевно б утекла, та зачепилася своїм червоним намистом. Розірвалася нитка і там, де впали намистинки, проклюнулися навесні тоненькі пагінці, що стали потім розлогими кущами калини. Навесні буяють білизною, наче наречені, а восени палахкотять цвітом любові до рідної землі. Гірка калина, як доля у неволі, і гарна, як рідна земля-матінка - найкраща!!!

Легенда № 5 "Як калина з'явилася..."

           Гуляли край села сестричка з маленьким братиком. Глянув Івасик на небо - аж чорні хмари по небі пливуть - татари на село йдуть, позвав сестрицю. Та сховала Івасика на високій вербі, а сама побігла в село, оповістити. Але наздогнали дівчину татари, стяли голову і кинули в лісі край болота, то де краплини крові впали - виріс гарний кущ. І навесні нагадував він дівчину - білим цвітом, і восени, - кетягами ягід червоних, як серце дівоче гаряче. Нарекли люди той кущ калиною і щиро за ним наглядали - то по всій землі калина розселилася, біля кожної хати.

Легенда № 6 "Наречені"

         Кохав козак дівчину і хотіли одружитися, але не могли, то став хлопець тереном, а дівчина калиною. То терен колючий, що дівчину оберігає, а калина гірка - за милим сумує. Приходять у поле матері, плачуть: вийшла сива мати того терну рвати; дівчиноньки мати калини ламати:

"Це ж не тереночок - любий мій синочок!

А це не калина - це моя дитина!"

        Легенда про сестричок

 Жила за татарської навали удова. Мала двох дівочок-квіточок. Гарні дівки вродилися, як писанки. З лиця воду, кажуть, пити можна. А майстрині! Чого лише не вміли - шили, пряли, вишивали, квіти ростили, хліб косили їх роботящі вправні руки... Прийшла біда - напали на село вороги... Запалали оселі, заплакали діти. Покликала мати дівчат: "Тікайте любі, краще смерть, ніж ворожа неволя". Схоронилися дівчата в лісі за селом... Спалили, пограбували село татари, лишивши згарище поїхали собі. Повернулися дівоньки - ні хати, ні матусі, лиш згарище. Заплакали дочки... Від сліз дівочих, що скочувалися з личок чарівних, виріс на згарищі кущ. А що матір звали Килиною, то в пам'ять про неї нарекли дівки рослину КАЛИНОК.

 Буяє вона красою нареченої навесні, красою материнства та зрілості восени. Від народження до спочинку супроводжує людину калина - щастя - долю дарує, від бід захищає, щиро, як матусине серце, душа, руки, очі...

 Придивись до кущика калини, а краще прикрась ним свій двір, сад, вулицю на честь непересічної і великої материнської любові, що править світом. Хай у всьому світові цвіте - буяє - промовляє: "Українському козацькому роду довіку нема переводу".

 

 

  Вчитель

 У кожного з вас на парті є калина. Придивіться уважно до неї. Хто скаже чим пахне калина? Охарактеризуйте її запах.

  • А хто з вас пам’ятає калину на смак? Покуштуйте соковиту ягідку і охарактеризуйте її на смак.
  • Що нагадує сік калини?
  • Придивіться уважно до кісточки, що сидить у середині ягідки. Що нагадує її форма?

     Отже червоний сік калини нагадує деколи кров, а кісточка всередині ягідка подібна до людського серця, а сама калина, ніби жива істота, простягає до нас віти, даруючи свою красу.

    Давайте уявимо, що калина жива істота і може говорити. З якими б словами звернулися ви до неї?

                                        Червона калина

 

Перший учень

    Червона калина

   Чого в лузі стоїш

   Чого в лузі стоїш

   Чом не процвітаєш

         Чого в лузі стоїш

 Чом не процвітаєш

 Чи сонця боїшся

 Чи дощу благаєш

Калина

Сонця не боюся

Дощу не благаю

Стою та й думаю

Як цвісти маю

 Зацвіту біленько

 Та всі мене знають

 Зацвіте червоно

 Пташки одзьбають

 

 

 

Ф/хв.

ll.   Робота в групах.

  Конкурс на краще виконання пісні, присвяченій калині.

   Доримувати вірш

Під вікном моїм ________________

І розкішна, й _________________.

Ніби юная _________________

__________ ____________ одягла.

(Білу сукню, калина, дівчина, запашну)

 

А як _____________ її подівся,

Кущик_______________вкрився.

Кислі ягідки, _________________

Кісточки – серця ________________.

(Смачні, цвіт, малі, ягодами)

 

Я люблю свою ______________,

Цю красуню ____________

Коли _____________ дозріли,

Я _______________ не віджену.

(Чепурну, пташок, ягоди, калину)

 

Хоч і терпкий в неї ________________,

Взимку радий кожен ____________.

Людей вона ________________ від застуди,

В _______________ є вона усюди.

(Птах, лікує, смак, Україні)

 

Бо калина –то є ________________

Життя, роду і краси.

І калину ти, як _____________,

Любий друже, _____________!

           (Бережи, символ, мати).

 

 

 

 

 lll. Робота в парах  « Пригадаємо прислів’я, які знаємо»

 

Та дівчина, як калина.

Пишна і красива, мов калина червона.

Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Гарна дівчина, як у лузі калина.

Вбралась в біле плаття, як калина в білий цвіт.

Щічки червоні, як кетяги калини.

Без верби і калини – нема України

 

Учень. : Українці з давніх-давен шанували цю рослину. Не було хати, біля якої не росла б калина.

 Коли цвіла вона білим пишним цвітом, дівчата прикрашали нею свої коси.

 

 А коли кетяги достигали, то вішали попід стріхами. І довго-довго до морозів хати були наче в коралах. Калина була потрібна і в чисельних обрядах.

 

Учень : Особливо в обрядах, коли приходили привітати батьків з народженням дитини. Обов’язково приносили хліб – як символ достатку, корінь життя. Гроші – як символ багатства, і калину – як символ краси, здоров’я, символ України, своєї рідної землі.

 Обов’язковою була калина у весільному обряді. Коли випікали коровай, то його неодмінно прикрашали калиною. Калиновим квітом та ягодами прикрашали вінок для молодої.

 На весіллі збирався весь рід і співали:

 Ой у полі калина, ой у полі червона

 Хорошенько цвіте.

 Ой роде наш красний, роде наш прекрасний,

 

 Не цураймося, признаваймося, бо багато нас вже є.

 

Учень : А коли в давнині дружини виряджали свої чоловіків в далекі походи, то вони давали їм в дорогу рушники з вишитими кетягами калини. Цей рушничок на чужині оберігав життя чоловікові і простеляв стежку до рідного дому.

 А коли траплялась смерть на чужині то у козацькій пісні співалось:

 Посадіть мені в головах червону калину.

 Будуть пташки прилітати – калиноньку їсти.

 

 Будуть мені приносити з України вістку.

 

Учитель: часто на могилах садили калину, як символ безсмертя. У карпатській пісні співається:

 Із чорногорки вітер буйнесенький,

 Приніс з калини цвіток білесенький.

 І виріс в нього серед могили

 Замість хреста кущик калини

 

 У нашому краї дуже оберігали і оберігають калину. Наруга над нею вкривала людину ганьбою. Дітям, щоб вони не ламали калину казали: «Не ламайте калину, бо накличете морози». Справді калина цвіте вже на кінець весни, коли морози вже відходять.

 

Учень : А які цілющі властивості калини? У народній медицині помітніших ліків, ніж калина, не було. Свіжі ягоди з медом вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, для регуляції травлення, кров’яного тиску. Соком калини натирали обличчя щоб рум’янилось.

 А які смачні пиріжки з калино – це одна з національних страв українців.

 

 З калиною український народ пов’язував назви своїх поселень – Калинівка, Калина, Калинова.

 

Учень: Образ калини, як одвічний символ України не оминув у своїй творчості великий кобзар Т. Г. Шевченко. Поет дуже любив цей кущ, тому оспівував калину в багатьох творах.

 Наприклад : «Зацвіла вдалині червона калина». Цей вірш згодом став піснею.

 

Учні класу виконують пісню «Зацвіла в долині червона калина»

 

Учень : У своїй творчості зверталася до калини і Леся Українка. У «Лісовій пісні» Леся Українка називає калину живучою, гіркою, солодкою, безсмертною як Україна.

 

 

lV.Читання творчих робіт.

 V.Підсумок клубної години.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Столяренко Тетяна Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Пов’язані теми
Українська мова, Сценарії
Додано
13 січня
Переглядів
393
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку