Виховний захід на тему:

«Як парость виноградної лози,

                плекайте українську мову»

Звучить відеоролик  «Гімн мові», глядачі займають свої місця.

Прологом до свята стала хореографічна композиція  «Рідна мова.

Звучить музика

Слайд: ( ЗАСТАВКА)

Доброго дня вам,  студенти    та гості !

Із святом вас, шановні добродії!

Із святом, шанувальники рідного слова!

Ми раді вас вітати на святі української письменності та мови.

Викладач: Тетяна Олександрівна

Це свято запровадив президент України Л. Кучма 6 листопада                 1997 році на знак затвердження великого національного надбання  коштовного скарбу, який поєднує досвід, мрії нації, людей -  подвижників української мови.

День української писемності та мови святкують щороку 9 листопада на честь українського літописця  Нестора та творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Українською православною церквою  встановлений орден Преподобного Нестора  - літописця. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора – літописця починається писемна українська мова.

Вірш

Мова кожного народу

Неповторна і-своя:

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять:

Зелен-клени  у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту навіки

 Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекали

Буду всюди й повсякчас –

Бо ж єдина, так, як мати,

Мова в кожного із нас!

Ведуча :

Кожна епоха приносить свої вина­ходи і відкриття. Найбільшим винахо­дом людства було письмо.

Писемні знаки дали людям можливість зберегти істин­не знання. Адже саме завдячуючи напи­саному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Поява письма в історії людства не випадкова, писемність виникає з потре­би зафіксувати думку, щоб передати її на відстань або прийдешнім поколінням. Питання про виникнення письма, як і про виникнення мови, завжди привертало науковців.

Кожна розвинена мова має  усну й писемну  форму письма, які виникають на різних етапах розвитку суспільства. Первинним є усне мовлення. Хоча з плином часу воно вдосконалюється  лексично і граматично, проте не забезпечує передачі  думки на відстані і не служить засобом  повідомлення для прийдешніх поколінь.

Ведуча:

Письмо - система графічних знаків, за допомогою яких усне мовлення передається в часі й  просторі. Кожен народ іде своїм шляхом  до створення  писемності. Однак етапи, розвитку письма в усіх народів земної кулі схожі.

Перші спроби письма датуються орієнтовно 35 – 50 століттями до н. е.

Століттями йшло людство до створен­ня першої літери. Вважається, що перше письмо почало своє існування в Єгипті, а потім потрапило на Близький Схід, де й почало свій розвиток.

Трохи пізніше виникає фінікійське письмо і грецьке. На його основі вини­кло етруське, латинський алфавіт, кири­лиця, глаголиця, вірменське та грузин­ське письмо.

  І так було до того часу, доки великими просвітителями слов’ян - братами Кирилом і Мефодієм - не був створений алфавіт.

Ведуча:

Існує два різновиди  старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першого вчителя слов’ян) і глаголиця.

Кириличний алфа­віт з XI століття широко застосовується в духовній і світській літературі східних слов’ян.

Від давньоруського періоду його успадкували східнослов’янські народи: російський, український та білоруський.

Найвидатніша пам’ятка літератури Давньої Русі – «Слово о полку Ігоревім».

Найдавніший літописний твір - «Повість врємєнних літ»  написаний Нестором  літописцем

ВІДЕОРОЛІК  (Біографія Нестора літописця )

Ведуча:

Традиція літописання продовжувала  розвиватися.

Так звані «Козацькі літописи» зафіксували на свої сторінках епізоди героїчної  боротьби українського народу за своє визволення.

Ведуча:

В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і ско­ропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт  створений з деякими змінами, на основі півуставного письма.

Перша датована книга під назвою «Апостол» надрукована в Москві в                 1564 році, в Україні (Львові) - в 1574 р. Іваном Федоровим. За «Апостолом» було надруковано «Буквар» який мав                           78 сторінок.

Клопотанням І. Федорова в Острозі була організована школа для дітей        правлячих          кіл,            яку

потім було перенесено до Києва і перетворено на Києво-Могилянську академію, а спочат­ку вона називалася колегією. Це був перший загальноосвітній вищий навчаль­ний заклад у Східній Європію.

Ведуча:

Багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо  витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько - панських.

 (Звучить пісня "Реве та стогне Дніпр широкий”. На сцені 6 дівчат та двоє хлопців в українському вбранні. Кожен із них зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови і залишається на  сцені)

1720 рік - російський цар заборонив друкувати книги українською мовою.

1769 рік - видано розпорядження церк­ви про вилучення українських букварів та українських церковних книг.

1775 рік - зруйновано українські школи при канцеляріях.

1862 рік - закрито українські школи, які безкоштовно організову­вали українські діячі.

1863 рік - указ Валуєва про заборону видання книг українською мовою.

1914 рік - російський цар забороняє українську пресу - газети та журнали.

1938 рік - сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння української мови.

1989 рік - видано постанову, яка закрі­пила російську мову як офіційну, тому українську було відсунуто на дальній план, що позначається ще й до сьогодні.

(Музика замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву” Ольги Яворської .)

Декламує студентка :

 Ведуча:

Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної         наприкінці ХVШ століття з виходом у              1798 році першого видання "Енеїди"

Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати

Ведуча:

Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:

       Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
                                                                                                         Як їх почує!.

Ведуча:

Напевно не існує жодного поета чи письменника, який би не вболівав за долю рідної мови, не змальовував її в найкращих барвах. Адже за допомогою мови  автори змальовують чарівні пейзажі природи, передають картину  життя та побуту людей, через мову творці здатні розкрити найтонші   струни  характеру людей і подати їх  у різних ракурсах. Зокрема таким патріотом рідного слова був і  Михайло Старицький, який у творі «За двома зайцями»  зумів донести до читача, в гумористичній формі те, як можна нещадно спаплюжити літературну мову. 

Початок дії.

Інсценізація уривку комедійної п’єси  М. Старицького «За двома зайцями».

Ведуча:

     Вже багато років читачі різних поколінь із захопленням читають гуморески Павла Глазового –   одного  з найпопулярніших українських гумористів,  і кожний знаходить  у його творчості щось своє. Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво, донесені до людей в гумористичній формі, допомагають їм переосмислити своє буття.

В той час, як в Україні вирують пристрасті з приводу нового Закону про мову, гумореска «Кухлик» Павла Глазового звучить актуально і дуже сучасно. 

 Гумореска

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця:

Што? Чево?

Я не понімаю.

- Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

-Да какой же кухлик здесь,

Єслі ето кружка?

Дід у руки кухлик взяв,

І насупив брови.

На Вкраїні живете

И не знаєте мови...

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

У мєня єсть свой язик.

Нєкчєму мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика,   

 І не знає мови.

Ведуча:

Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Мова — це показник культури людини. На жаль, сьогодні є небагато людей, які володіють досконало рідною мовою. Причиною цієї прикрості стало насамперед те, що в результаті злиття української і російської мов утворився так званий «суржик», який є небезпечним і шкідливим, оскільки засмічує і поганить одну з найкрасивіших мов світу.

Ще сорок років тому Максим Рильський закликав: «Пильно і не перестанно політь бур'ян», а «бур'яну» ж у нашій мові так багато!

Ведуча:

Навіть ті, хто на парах  досить вправно спілкується рідною мовою, після пар  уживають українсько-російську суміш. Крім того, в мову вкрадаються так звані «сучасні» вислови, які є вульгарними і ведуть до деградації особистості.

  Слова «класно», «кльово», «балдьож» і подібні можуть свідчити тільки про духовну убогість мовця, відсутність національно мовної свідомості. 

  Так, часто ми чуємо вирази типу «построїли дом», «музикальна школа», «бувші учні», «сама краща дівчина», «відкрийте вікно», «підніміть руки».  

До вашої уваги  відеоролик про те, як розмовляють  в  повсякденному житті   громадяни нашої держави.

Відеоролик  на 1. мн.59 сек.

Із цього сюжету зрозуміло, що культура мови даної героїні відсутня, такою неповинна бути наша мова.

А що ми бачимо на вулицях ……   

Треба докласти всіх зусиль, щоб позбутися звички говорити «по-простому».  

 Говорити правильно, писати грамотно – ось яке перед нами відповідальне завдання:  узяти все краще з надбання наших предків, сконцентрувати весь розум і духовний потенціал нації, щоб відродилася і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашому народу. Бережіть свою рідну мову, вдосконалюйте своє мовлення!

Ведуча: 

У нашій країні є основний документ, за яким ми живемо - це Конституція України. В Основному Законі нашої держави записано: «Державною мовою в Україні є українська мова» (стаття 10). Проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. 24 серпня ми відзначаємо річницю незалежності Украї­ни. А джерелом та основою культури є рідна мова.

Хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

Ведуча:

А ось як звертається до майбутніх поколінь відомий письменник – Максим Рильський:

Вірш

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. і

Пильно й ненастанно Політь бур'ян.

Чистіша від сльози Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить.

 І любов, і гнів

У тому гомоні морськім.

Немає Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Ведуча:         

Наша мова багата  в піснях і  такі дві найважливіші фортеці як  мова й пісня,  народ повинен оберігати пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони, бо втративши кордон, державність, народ завжди мас можливість їх відновити, а мови не відновить ніколи.

«Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна».

Багата українська земля на таланти., одна із таких талантів  народна артистка Ніна Матвієнко ,  яка  своїм співом передає    красу  української  мови, її милозвучність  - це  людина, яка вже стала легендою, творчість якої знає кожен, її спів – це голос самої України з її полями  та горами, річками та морями, і лунає та пісня  поміж  людей.

 Відеоролик : «Квітка-душа – рідна країна, моя Україна» -

 у виконанні Ніни  Матвієнко.

Ведуча:

Дійсно. Українська мова одна з наймилозвучних мов світу.

Ведуча: 

  Як відомо, слово надто багато важить у людському  житті і може впливати навіть на  долю людини: воно вмить змінює настрій,  робить  щасливим або ж нещасним, радісним чи пригніченим. 

  Мова - це концентрація мудрості і досвіду, тому втрата її веде до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції.

Але сьогодні наші можновладці роблять спробу знищити її, ввівши російську мову регіональною. Чи може бути у незалежної держави дві державних мови…?

 Виходять:  (бібліотекар та викладач)

 Із сьогоднішньої зустрічі ви дізналися про витоки нашої мови, її місце серед інших мови.

А  зараз ми разом  з вами проведемо   «мовну вікторину».

Бібліотекар:

(Я буду зачитувати  питання, хто знає відповідь -  підіймайте руку)

1. Без якої святині зникає народ?                (Без мови)

     2.Що таке писемність  ( Засіб передачі людської мови за допомогою знаків)

     3. Хто є автором кирилиці? (Брати Кирило та Мефодій, які склали цю азбуку для слов’ян)

      4.На основі чого утворена абетка сучасної україн­ської мови? ( На основі слов’янської азбуки, що мала назву кирилиця)

     5.Хто написав «Повість врємєних  літ»?  ( Нестор Літописець)

     6.  Хто надрукував першу книгу «Апостол» в Україні     (Іван Федоров)

Пригадайте прислів’я та приказки про слово?

     7. Назвіть основний державний документ, який засвідчує, що державною мовою в Україні є українська мова».  (Конституція України «Закон про державну мову»)

     8. Хто є засновником сучасної літературної  мови?                                     (І. Котляревський)

     9. Хто написав комедію «За двома зайцями»?  (Мих. Старицький)

     10. Хто автор слів: «Ну що б, здава­лося, слова... Слова та голос - більш нічого.  А серце б’ється - ожива, як їх почує!...»? ( Т.Г. Шевченко)

     11.Який твір з сучасної літературної мови написав Котляревський? (Енеїда)

     12   Що таке «культура мови»? Як ви це розумієте?

 Відповіді студентів………………………..

Слово бібліотекаря:

Так, висока культура мови особистості - це вміння грамотно  розмовляти, писати, формулювати і висловити свою думку, адже мова – це обличчя людини, показник її культури.

 Як в свій час сказав Вольтер: «Чудова думка втрачає цінність,  коли вона погано висловлена».

Викладач:

Продовжуємо  мовну вікторину.

Зверніть увагу на екран та виправте подані фрази.

Неправильно       

Кидається в очі

Приймати участь

Давайте підемо

Самий великий

Вірний результат

Відносини між чоловіками і жінками

Йдеться мова

Я вибачаюся

Вищий учбовий заклад

Правильно

Впадає  в око

Брати участь

Ходімо

Найбільший

Правильний результат

Стосунки між чоловіками і жінками

Йде мова; йдеться

Прошу вибачення, перепрошую

Вищий навчальний заклад

Дуже добре. Молодці!

(призи отримують найактивніші учасники)

Викладач:

Мовна проблема  сьогодні надзвичайно актуальна. Багато українців повертаються до своїх джерел та прагнуть розмовляти літературною  українською мовою. Кожен з нас  повинен оголосити війну суржикові  і вчитися вживати власне українське слово.

Ведуча:

За традицією у день української писемності та мови в Україні стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн. з 20 країн світу.

Ведуча:

 В Інтернеті свято отримало своє продовження у проекті UA DAY. Суть проекту полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі — в цей день розмовляти та писати виключно українською мовою.

Заключна пісня «Мова єднання»

під ВІДЕОКЛІП

Всі учасники виходять на сцену