Використання ігор у навчанні молодших школярів: психолгічні аспекти

Використання ігор у навчанні молодших школярів:

психологічні аспекти

Перші дні у школі – найскладніші. І невідомо, для кого більше – для маленьких щойно школяриків чи для їхнього вчителя. Адже саме від педагога залежить, будуть його учні ходити до школи із задоволенням чи з небажанням.

Згідно з новим Державним стандартом початкової школи, увага вчителя має бути спрямована не тільки на передавання знань учням, а й на формування в них відповідних компетентностей. Формат навчання – переважно ігровий.        

В сучасний час коли діти приходять до школи з шести років виникає нагальна проблема у розширенні активних форм навчання. До таких форм  відносяться й ігрові технології.

Високу оцінку грі дав В.О.Сухомлинський. Він писав: «Гра – це іскра,  що засвічує вогник допитливості.»

Сл.2 Дитяча гра — це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання.

Сл.3 В учнів молодшого шкільного віку, переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно – образний характер мислення,  практичне ставлення до розв’язування завдань (спрямованість уваги на результат, а не на спосіб дії).

     Зважаючи на ці риси здобувачів освіти,  доцільно в роботі з ними на уроках  з кожного предмета систематично застосовувати елементи гри у поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями.

Сл.4 Актуальність гри полягає в тому що:

•              Гра забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини.
•              Сприяє виконанню державного стандарту.
•              Урізноманітнює форми подання інформації і типів навчальних завдань.
•              Забезпечує особистісно-орієнтовану модель навчання.
•              Зріст об’єму виконаних на уроці завдань.

Сл.5 Використання   ігор  на  уроці  активізує  психічні  процеси  діяльності  учнів  це: сприймання,  мислення,  уяву,  увагу  та  пам’ять. Використання  дидактичних  ігор  та  ігрових  моментів  робить  урок  цікавим,  створює  у  дітей  бадьорий  настрій,  полегшує  засвоєння  навчального  матеріалу,  створює  ситуацію  успіху.

Сл.6 Ігрові мотиви

Ігрові форми навчання, як жодна інша технологія, сприяють використанню різних способів мотивації.

1. Мотиви спілкування:

• учні, спільно вирішуючи завдання, беручи участь у грі, учаться спілкуватися, ураховувати думку товаришів;
• при рішенні колективних завдань використовуються різні можливості учнів;
• спільні емоційні переживання під час гри сприяють зміцненню міжособистісних відносин.

2. Моральні мотиви:

• у грі кожен учень має виявити себе, свої знання, уміння, свій характер, вольові якості, своє ставлення до діяльності, до людей.

Сл.7 3. Пізнавальні мотиви:

• кожна гра має близький результат (закінчення гри), стимулює учня до досягнення мети (перемоги) й усвідомлення шляху досягнення мети (треба знати більше інших);
• у грі команди чи окремі учні споконвічно рівні (немає відмінників є гравці). Результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здатностей, витримки, умінь, характеру;
• учні приміряють соціальні маски, поринають в історичну обстановку й відчувають себе частиною досліджуваного історичного процесу;
• ситуація успіху створює сприятливе емоційне тло для розвитку пізнавального інтересу. Невдача сприймається не як особиста поразка, а як поразка у грі й стимулює пізнавальну діяльність (реванш);
• змагання – невід’ємна частина гри – привертає увагу дітей;
• думка шукає вихід, вона спрямована на рішення пізнавальних завдань.

Через гру діти досліджують і пізнають навколишній світ. Коли діти граються, то у них розвиваються важливі навички, що допомагатимуть їм протягом життя. Процес гри повністю захоплює їх: вони беруть на себе відповідальність, стають цілеспрямованими та зосередженими, а головне — почуваються комфортно і щасливо.

Сл.8 Вправа «Заверш розповідь»

Пропонується початок оповідання. “Чудового осіннього дня, найкращі вчителі зібралися в одному сучасному навчальному закладі щоб поспілкуватися, приємно провести час. Але раптом….”

Завдання: кожен учасник проговорює речення так, щоб у кінці була завершена розповідь.

Висновок: такі вправи розвивають творчість, увагу, згуртовують дітей. Розповідь можна оцінювати за такими критеріями: закінченість оповідання, яскравість та оригінальність образів, незвичайність повороту сюжету, несподівана кінцівка.

Сл.9 Вчить добре той, хто вчить зрозуміло і захоплено. Вміло використовуючи ігрові ситуації можна подати будь – який матеріал дохідливо, доступно, зрозуміло, а отже, цікаво.  Гра для дитини  -  це праця, гра -  це навчання. Гра приносить радість дітям. Навчання теж повинно бути радісним.

          Гра належить до традиційних і визначних  методів навчання й виховання молодших школярів. Цінність цього методу полягає в тому , що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.

          Гра, як метод навчання організовує і розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість, яка в майбутньому стане цінним капіталом для нашої держави – України.