Використання інформаційних технологій на заняттях спеціальних металургійних дисциплін

Міністерство освіти і науки України

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕХАНІКО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОЛЕДЖ

Використання інформаційних технологій на заняттях спеціальних

металургійних дисциплін

Кравченко О.В

2019

Використання інформаційних технологій на заняттях спеціальних

металургійних дисциплін

Головною метою викладання будь-якої дисципліни, безсумнівно, є доступна подача матеріалу й, відповідно, максимальний ступінь його засвоєння студентами і як наслідок - підготовка кваліфікованих працівників, конкурентоспроможних на ринку праці, компетентних, відповідальних, творчих, мобільних, що вільно володіють своєї професією, здатних працювати як в умовах достатньо стабільних, так і в змінних умовах стосовно економіки та виробництва.

Застосування мультимедіа в сфері освіти у країні вже йде досить успішно й має такі напрямки, як: відеоенциклопедії; тренажери; ситуаційно-рольові ігри; електронні лекторії; персональні інтелектуальні гіди по різним науковим дисциплінам, що є навчальними системами з використанням комп'ютерної техніки; дослідницьке навчання при моделюванні досліджуваного процесу в аналоговій або абстрактній формі; системи самотестування знань; моделювання ситуації тих або інших виробничих умов. [1]

Зобов'язання викладача при застосуванні інноваційних технологій полягає в тому, щоб створити в навчальній аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути у студентів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися своїми думками, ідеями, знаннями і досвідом. Зобов'язання студента полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частину відповідальності за його результативність. При цьому студенти повинні усвідомлювати, що викладач знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, і вони повинні скористатися цим в повній мірі, проте основна відповідальність за те, чого вони навчилися, лежить на них.

  Особливістю навчально-методичних комплексів з дисциплін, що використовують електронні освітні ресурси, є те, що вони оптимально поєднують систематизацію теоретичних знань і практичних навичок студентів, підвищують якість поточного контролю успішності, розвивають навички самоконтролю студентів, дозволяють актуалізувати і зберегти інтерес студента до обраної професії.

  Перед професійно-технічними коледжами поставлені завдання: навчання майбутніх фахівців фундаментальними знаннями; привчання студента до самостійного отримання інформації за короткий час і розвиток творчого мислення; навчання умінням наукового дослідження; виховання різнобічного і культурного людини. Під час роботи над створенням електронних освітніх ресурсів, модель «викладач - студент», дає можливість подачі лекційного матеріала більш наочно, доступно, динамічно. У той же час зберігається принцип науковості. Набутий досвід практичної діяльності може бути використано майбутніми фахівцями для вирішення проблем, що виникають в повсякденному житті, в побуті, на виробництві. Використання електронних ресурсів в освітньому процесі значно впливає на форми і методи подання навчального матеріалу, характер взаємодії між учнем і педагогом, і, відповідно, на методику проведення занять в цілому. Разом з тим електронні засоби навчання не замінюють традиційні підходи до навчання, а значно підвищують їх ефективність. [2]

  Полегшити процес сприйняття навчальної інформації за допомогою пам'ятних образів допомагає особливо ефективне використання мультимедійних проекторів, що дозволяють зробити процес передачі інформації виразним і незабутнім.

Заняття з застосуванням мультимедійного проектора викликають у студентів інтерес, змушують працювати всіх. Дозволяє формувати і розвивати пізнавальну мотивацію студентів до отримання нових знань, допомагає створювати умови успішності кожного студента на занятті, значно покращує чіткість в організації роботи групи учнів. Якість знань при цьому помітно зростає.

Робота з мультимедійним проектором економить час на занятті, оживляючи його. Це створює ряд переваг в порівнянні з традиційним методом роботи на дошці.

Щоб використання мультимедійного проектора принесло необхідний ефект, воно повинно відповідати ряду певних вимог, перш за все відповідати завданням підготовки фахівця. Подана інформація з використанням мультимедіа повинна відповідати сучасним науковим знанням і узгоджуватися зі змістом навчальної програми. Інформація повинна бути доступною. Інформація повинна бути доступною. Успішність використання мультимедіа значною мірою залежить від професійної підготовленості викладача.

Успішність використання мультимедіа в значній мірі залежить від професійної підготовленості викладача.

Мультимедійний проектор може бути використаний на наступних етапах заняття:

1) Організаційно-вступна частина. За допомогою слайдів пояснюються мета, завдання та зміст подальшої роботи, дається перелік питань для вивчення, створюється проблемна ситуація. Показ цієї інформації прискорює сприйняття завдань, поставлених перед студентами.

2) Вивчення нового матеріалу. Вводяться нові поняття і визначення, даються основні характеристики об'єктів вивчення. В цьому випадку наочний посібник є зоровою опорою, яка допомагає найбільш повно засвоїти подається матеріал.

Інформація на слайді при розгляді нового матеріалу може виступати основним джерелом інформації. У цьому випадку викладач називає складові частини об'єкта (приладу, установки, машини), виділяє головну інформацію, встановлює взаємозв'язок між основними частинами. При вивченні деяких загальних понять (наприклад, технологічні схеми) основним джерелом знань будуть слова викладача, в цьому випадку зображення на екрані буде виконувати роль додаткового джерела інформації.

3) Актуалізація опорних знань. Для поновлення раніше вивчених понять, на які спирається зміст поточного навчального заняття, демонструються пов'язані з ними зорові образи. Це можуть бути зображення, що використовувалися при формуванні цих понять. Наприклад, при вивченні періодів плавки в кисневому конверторі можна показати рисунки із зображенням конструкції конвертора, фурми для продувки технічним киснем.

4) Мотиваційно - пізнавальна діяльність. Такий вид діяльності викладача формує зацікавленість учнів у сприйнятті нової інформації, яка буде розглядатися на заняттях або пропонуватися для самостійного вивчення.

Формування мотиваційно-пізнавальної діяльності може здійснюватися різними шляхами. Це можуть бути роз'яснення значення досліджуваного матеріалу для майбутньої професійної діяльності, розповідь про технічні і технологічні проблеми, які можуть бути вирішені за допомогою представленої інформації, розкриття завдань науки і техніки, показ технічних переваг. Слід враховувати, що будь-який з обраних викладачем шляхів формування мотиваційно-пізнавальної діяльності учнів повинен супроводжуватися порівняльними діаграмами, графіками, малюнками або схемами.

5) Повторення, систематизація та закріплення матеріалу. Такий вид роботи зі студентами необхідний для чіткого структурування отриманих знань. З цією метою в кінці заняття (розглянутої теми, розділу) робиться огляд вивченого матеріалу, в якому підкреслюються основні положення і їх взаємозв'язок. Повторення при цьому проходить не тільки усно, але і з демонстрацією найбільш істотних моментів у вигляді слайдів. [3]

Найбільш важливими принципами побудови лекційних презентацій такі:

- принцип логічності - твердження має доповнюватися міркуваннями про те, яким чином виконується це твердження;

- принцип системності - зв'язність елементів презентації, дотримання загальної структури, яка передбачає зручність демонстрації, запам'ятовування;

- принцип інтерактивності - вільне визначення черговості використання фрагментів інформації, а також можливість змінювати, доповнювати або ж зменшувати обсяг змістової інформації;

- принцип лаконічності - презентація не повинна містити зайвих елементів, а відображаємая інформація повинна бути чіткою, конкретною і короткою, зручною для сприйняття;

- принцип економічності передбачає найбільший результат при найменших витратах часу, зусиль студентів;

- принцип доцільність - зміст і оформлення слайдів має відповідати аудиторії студентів, враховувати їх особливості.

Можливі два підходи в застосуванні лекційних презентацій, що визначають їх зміст:

- як візуальний супровід лекцій: в цьому випадку наголос робиться на усной речі викладача, слайди ілюструють, доповнюють, супроводжують теоретичний матеріал;

- як головний елемент донесення навчальної інформації: в цьому випадку викладач працює безпосередньо з кожним слайдом, пояснюючи, розширюючи зображену інформацію. [4]

Застосування кожного з цих підходів залежить як від особистості викладача, його стилю викладання, так і особливостей аудиторії студентів.

Для студентів денного навчання може застосовуватися перший підхід: аудиторія в основній масі налаштована на пасивне отримання знань. І відповідно презентація може бути складена з дотриманням наступних правил:

- великі, необтяжені інформацією малюнки;

- кожному положенню - свій слайд;

- кількість тексту на слайді обмежена;

- матеріал чітко структурований, відповідає нумерації в лекціях студентів;

Основна особливість аудиторії студентів заочного відділення полягає в тому, що вони отримують приріст знань через досвід практичної роботи. Залежно від кількості аудиторних занять, складності теоретичного матеріалу може застосовуватися і перший і другий варіанти використання презентацій. Особливості побудови презентацій для студентів заочного відділення наступні:

- бажано ввести системоутворюючий елемент;

- інформація концентрована, на слайдах відображаються найбільш значущі або складні положення дисципліни;

- наявність додаткових слайдів в статусі прихованих, що розширюють навчальну інформацію з усіх навчальних елементів;

- широке використання гіперпосилань;

- необхідні заготовки слайдів з формулюваннями задач і вільним простором для спільного їх вирішення.

Презентації можуть використовуватися слухачами як конспекту лекцій з дисципліни. Для підвищення результативності аудиторних занять можна рекомендувати дотримання наступних умов:

- обов'язкова наявність роздаткового матеріалу;

- матеріал роздатковий і презентаційний однакові за змістом і способу;

- презентація повинна бути інтуїтивно зрозумілою;

- текст та ілюстрації повинні бути однозначні;

Для підвищення доступності навчального курсу, формування компетентних фахівців необхідно використовувати всі доступні сучасні засоби навчання і застосовувати їх відповідно до обставин.  [4].

В предметній аудиторії спеціальних металургійних дисциплін "Маріупольського механіко – металургійного коледжу" при проведенні занять добре себе виправдовує ноутбук, з’єднаний через сплітер з двома  дисплеями комп'ютера, тобто демонстрація ведеться на трьох екранах.  Також при проведенні науково – практичної конференції  "Наука – перші кроки" на секції металургійних дисциплін, при проведенні професійного конкурсу "Кращий металург" активно використовується мультимедійний проектор.

Необхідно відзначити, що дана аудиторія крім проекційної апаратури оснащена звичайною дошкою, що дозволяє поєднувати в навчальному процесі традиційні і мультимедіа технології.

Спеціальні дисципліни є базою для одержання професійних навичок, тому в мене, як викладача спецдисциплін, одним з основних завдань є формування у студентів стійкого інтересу до обраної професії, інтересу до дисциплін, які пояснюють різні явища не тільки в практичній діяльності, але й реальному житті. [5]

Тому на заняттях з дисципліни «Теорія і технологія виробництва сталі» я використовую медіауроки з використанням презентацій, виконаних в програмі Power Point. 

Програма Power Point дозволяє створювати електронні демонстрації слайдів, конспекти доповідей, роздатковий матеріал для аудиторії. Основна зручність його застосування полягає в автоматизації процесу підготовки презентації, що включає графічні шаблони. Варто відзначити, що презентації мають переваги перед іншими засобами навчання, оскільки їх можна легко і швидко копіювати і поширювати. До безсумнівних плюсів мультимедіа - ресурсів належать можливість показу навчальних відео. У таких фільмах педагог показує різноманітні тематичні моменти: принцип роботи агломераційної машини, технологія подачі шихтових матеріалів в доменну піч, технологія виплавки сталі в конвертері, фізико - хімічні процеси в сталеплавильній ванні, кристалізація злитка киплячої, спокійної, напівспокійної сталі в виливницях. При цьому вивчається устаткування доменної печі, кисневого конвертору, агрегатів позапічної обробки сталі, обладнання машини безперервного розливу сталі,  розглядаються питання з техніка безпеки і охорони праці.  Потім проводиться контроль знань у вигляді тестів, фронтальних опитувань, технічних диктантів, самостійним вирішенням ситуативних завдань, аварійних ситуацій на виробництві  з технології виплавки, позапічної обробки і розливку сталі запропонованих викладачем.

Після прослуховування лекції, студентам було запропоновано відповісти на кілька запитань щодо використання мультимедіа технологій на заняттях. Більшість студентів відзначили, що на лекції за рахунок візуалізації у них поліпшується розуміння матеріалу, підвищується інтерес до даної теми, пробуджується інтерес до досліджуваної дисципліни, а деякі студенти відзначили, що за рахунок зміни діяльності (слухання, конспектування, вивчення слайдів, бесіда) знижується втома на лекції.

Крім того, студенти додатково виділили, що за рахунок використання мультимедійного проектора розвивається зорова і письмова пам'ять, з'являється можливість подивитися пропущене на слайдах в разі відставання від загального ритму. Інформація запам'ятовується легше і на більш тривалий термін. Скорочується час пояснення нової теми і фіксування матеріалу, збільшується самостійність у виборі того, що писати в конспекті, збільшується обсяг обговорюваної інформації, легше сприймаються схеми і приклади, розширюється кругозір по даній темі.

З точки зору викладача, виклад лекційного матеріалу набуває візуально діагностуються динамічність, переконливість, емоційність і барвистість. Зберігається гарна відвідуваність лекцій (80 - 90%), помітно посилюється активність студентів, спостерігається легкість залучення їх в дискусії. Крім цього, на мультимедіа лекціях створюються комфортні умови для роботи як для студента, так і викладача. Слід зазначити, що під час практичних занять студенти стали часто посилатися на ілюстровані фрагменти лекцій. Аналіз спостережень показує, що лекції, що проводяться із застосуванням мультимедійного проектора або персонального комп’ютера  стають більш гнучкими і ефективними з дидактичної точки зору.

Також на своїх заняттях з дисципліни "Теорія і технологія виробництва сталі" я пропоную студентам опрацювати певну тему, написати по ній реферат і потім доповісти її, використовуючи комп'ютерну презентацію. Безпосередньо, створення самої презентації, складається з двох етапів: 1 етап - підготовка сценарію і 2 етап - розробка презентації, з використанням програми Microsoft Power Point. Розробка сценарію спонукає слухача проаналізувати пройдений теоретичний і практичний матеріал, а такж відомості по предмету отримані самостійно. Продумати, як подати матеріал доступно і цікаво. Тому презентація базується на вмінні відібрати і структурувати матеріал, відокремлюючи головне від другорядного.

Для успішного захисту реферату, студентам  необхідно не тільки створити презентацію, а й ретельно опрацювати матеріал, щоб грамотно відповісти на питання. Таким чином, створення комп'ютерної презентації, сприяє самостійному отриманню студентами необхідного обсягу знань і розвитку творчих здібностей.

Таким чином, було встановлено, що використання мною мультимедійних технологій на заняттях з дисципліни "Теорія і технологія виробництва сталі", позитивно впливають не тільки на розумову, а й емоційну діяльність студента, полегшують запам'ятовування і сприяють формуванню конкретних теоретичних уявлень. Вкрай важливим виявляється і те, що включення мультимедійних технологій в навчальний процес стимулюють пізнавальну діяльність студентів.

Перелік використаних джерел

1) Лозовий М.Ф. "Аспекти викладання спеціальних дисциплін із використанням мультимедійних засобів". [Електрон.ресурс]  Режим доступа: https://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/education/36207/

2) Новак Г.Л."Инновационные методы обучения студентов колледжей". [Електрон.ресурс]. Режим доступа: http://naukam.triada.in.ua/index.php/18-pedagogika/35-innovatsionnye-metody-obucheniya-studentov-kolledzhej

3) Крилов І. В. Інформаційні технології: теорія і практика. [Текст] - К.: Центр, 2006. - 128 с.

4) Е.И.Чучкалова "Особенности лекционных презентаций (для экономических дисциплин). Новые информационные технологии в образовании Материалы VII международной научно-практической конференции Екатеринбург, 2014 г. [Електрон.ресурс].Режим доступа:

http://elar.rsvpu.ru/bitstream/123456789/126/1/nito_2014_045.pdf

5) Лозовий М.Ф. "Аспекти викладання спеціальних дисциплін із використанням мультимедійних засобів". [Електрон.ресурс]  Режим доступа:

https://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/education/36207/