Визначення особливостей та труднощів в поведінці важко вихованих підлітків

Визначення особливостей та труднощів в поведінці важко вихованих підлітків  за допомогою методики діагностики ворожості (по шкалі Кука-Медлей ), методики Мюнстерберга та методики вивчення  мотивації вчення

Димитрашко Ю.А.

Мелітопольський державний педагогічний університет 

Імені Богдана Хмельницького, м. Мелітополь

Науковий керівник: Волков О.Г.

Анотація: У статті автором розглянуто процес визначення особливостей та труднощів  у роботі з важко вихованими підлітками. Було проаналізовано декілька методик, які визначають основні труднощі підлітків та шляхи їх подолання.

Ключові слова: підліток, методика діагностики, труднощі підлітків.

Актуальність: На даний момент кількість важко вихованих підлітків стрімко збільшується. Зараз кожна друга родина стикається з ненормальною поведінкою дітей у підлітковому віці. Причинами відхилень в поведінці підлітків є різноманітний вплив на підлітка ЗМІ, низький педагогічний і культурний рівень батьків, негативний вплив членів суспільства та багато іншого. За допомогою визначення особливостей поведінки важко вихованих підлітків з’являється можливість для вивчення нових шляхів вирішення проблем.

Мета статті: Визначити особливості і труднощі в поведінці важко вихованих підлітків і знайти шляхи вирішення цих труднощів.

Аналіз наукових досліджень і публікацій: Л.С. Виготський докладно розглядав проблему інтересів у перехідному віці, називаючи її "ключем до всієї проблеми психологічного розвитку підлітка". Проблему становлення особистості в підлітковому віці досліджували в своїх роботах Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, І. Кон, А. Кронік, Дж. Мід, Г. Салліван; соціальну функцію сім’ї та її роль у створенні основ свідомості, системи ставлень підлітка вивчали Б. Ананьєв, Г. Андреєва, А. Валлон, Е. Еріксон, І. Кон, В. М’ясищев; особливості впливу шкільного оточення — в працях А. Алексюка, Л. Зюбіна, О. Киричука, А. Фурмана та ін.; особливості впливу неформального оточення — С. Бєлічевої, К. Лаврової, Л. Новікової, І. Полонського, Ю. Яковенко.

Виклад основного матеріалу: Зазвичай важко вихованими підлітками називають підлітків (11-15 років), в яких є відхилення від норм поведінки, які приймають участь в бійках, проявляють агресію до інших людей, мають погані звички та не можуть підтримувати нормальне спілкування з батьками та вчителями. Важко вихованих підлітків зазвичай вважають безнадійними. Також до важко вихованих підлітків відносять підлітків, які мають фізичні або розумові вади.

Л. С. Виготський в 1929 р. дав першу класифікацію важких: важкі діти в масовій школі, важковиховувані у вузькому розумінні цього слова (безпритульні, правопорушники, педагогічно запущені), психопати, розумово відсталі, сліпі, глухонімі, логопати, психічно і фізично хворі.

В своїй роботі ми використовували декілька методик, для того щоб визначити особливості важко вихованих підлітків. Спочатку ми використовували методику Мюнстерберга. Ця методика направлена на визначення вибірковості уваги. Вона рекомендована для використання при профвідборі на спеціальності, що вимагають хорошої вибірковості і концентрації уваги, а також високої завадостійкості. Завдання підлітків було знайти посеред літер готові слова. На роботу давалось всього дві хвилини. Завдяки цій методиці ми виявили що увага підлітків не відповідає нормам. Вони часто відволікаються, їм важко сконцентрувати свою увагу на одному предметі.

Наступною у своїй роботі ми використовували методику діагностики ворожості ( по шкалі Кука-Медлей ).  Вона спрямована на визначення рівня агресивності, рівня  цинізму та рівня ворожості підлітків. Після проведення цієї методики  ми визначили, що у більшості підлітків високий рівень агресивності, ворожості та цинізму. Отримавши ці дані ми вирішили застосувати у своїй діяльності тренінгові заняття для зближення колективу та для подолання труднощів спілкування та взаємодії в групі. На тренінгових заняттях ми встановили правила спілкування та роботи в групі. Для ознайомлення учасників групи ми провели вправу «Знайомство». Кожен з учасників повинен був оформити картку-візитку, на якій вони самі представляли себе. При цьому вони могли вибрати будь-яке ім’я, яке їм подобається. Це допомогло нам визначити відкритість підлітків та готовність їх до спілкування. Також ця вправа допомогла встановити гарний мікроклімат в групі. Для того щоб в групі не було якогось напруження ми провели етюд «Веселка». Під час цієї вправи всі почувалися розслабленими і спокійними, всі уявляли гарну картинку и забули про негатив. В кінці кожного заняття ми проводили етюд «Посмішка по колу», завдяки якому в колективі завжди залишалися позитивні емоції.

Для діагностики мотивації підлітків ми використали методику вивчення мотивації вчення. Зміст цієї методики полягає в визначенні рівня мотивації учнів. За допомогою цієї методики ми визначили що у всіх підлітків знижена мотивація, різке негативне ставлення до вчення.

Останньою методикою в нашій роботі була методика Інтелектуальної лабільності. Методика використовується для прогнозу успішності у вченні. Вона потребує високої концентрації уваги, швидкості реакції, виявляє вміння орієнтуватися на умови завдання, виконувати декілька вимог одночасно. Після проведення цієї діагностики ми визначили, що підлітки не мають бажання навчатися, мають труднощі в перенавчанні. 

Висновки та перспективи подальшого наукового пошуку: Отже, використавши методики діагностики, ми визначили, що підлітки не мають бажання навчатися та спілкуватися з іншими людьми. На нашу думку підліткам насамперед важко розкритися і довіряти іншим людям. Мотивацію учнів до навчання можна покращити шляхом підбору особливих методів проведення занять. Завдяки використаним методикам ми визначили особливості та труднощі у поведінці важко вихованих підлітків. Які допоможуть у подальшому пошуку шляхів вирішення цих труднощів.

Список використаних джерел:

1. Терлецька Л.Г. Вікова психологія і психодіагностика: підручник/ Л.Г. Терлецька – К.: ВД Слово, 2013.
2. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навч.посібник / В.П. Кутішенко.-К.: ЦНЛ,2005.
3. Методика диагностики мотивации учения и эмоционального отношения к учению. Модификация А.Д. Андреева
4. Шебанова С.Г. Концептуальна модель корекції агресивної поведінки. Практична психологія та соціальна робота, №8- 2002.
5.  Воспитание трудного ребенка. Дети с девиантным поведением: учеб.-метод. пособие / [М.И. Рожков и др.]; под ред. М.И. Рожкова. - М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2006.