Використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури як основа здійснення ефективного освітнього процесу

                                                                     Головацька Людмила Борисівна,

учитель української мови та літератури, спеціаліст І категорії

Козацький НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ» Конотопського району Бочечківської сільської ради

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ЯК ОСНОВА ЗДІЙСНЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Актуальність статті полягає в реалізації формування інформаційно-компетентної особистості учня, поступовому поєднанні інноваційних методів навчання з традиційними з метою всебічного розвитку дослідницьких і творчих здібностей учнів. Впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної освіти – навчити дітей вчитися за формулою «шукаю знання – розумію – запам’ятовую – застосовую – стаю компетентним випускником».

Ключові слова: інновація, ІКТ, кроссенс, проект.

Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певних знань, умінь, навичок, зумовлених Державнимим стандартами та програмами з того чи іншого навчального предмету. Сьогодні гостро виникає необхідність проаналізувати фактори, що негативно впливають на підвищення якості освіти та формування життєздатної та конкурентноспроможної особистості. Адже сучасний світ складний, тож дитині вже не достатньо знань, що вона має. Дитину необхідно навчити використовувати ці знання. Тому тільки взаємодії знань та вмінь, сучасна дитина не тільки знайде своє місце у цьому світі, а ще й зможе творити долю власної держави.

Мета статті: з’ясувати ефективність інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі.

Проблемами інноваційної діяльності в освітній сфері було присвячено чимало досліджень провідних вчених, серед яких Л. Ващенко, О. Козлова, В. Журавльов, О. Пєхота, А. Хуторський та інші. Але, незважаючи на велику кількість досліджень у цьому напрямі, й нині відсутні єдині підходи до визначення поняття «освітня інновація».

Стрімкий розвиток інноваційних технологій стає причиною освітніх реформ, які перетворюють освіту на продуктивний сектор економіки. В Україні повинен забезпечуватися прискорений, інноваційний розвиток освіти шляхом оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. [1]

На жаль, інноваційна діяльність у сфері освіти в Україні характеризується відсутністю цілісності та системності у розробці, обгрунтуванні та освоєнні інновацій. Дослідження інноваційних технологій в освіті ведуться з кінця 50-х років ХХ століття, у вітчизняній практиці термін «інновація в освіті» почав використовуватися лише у середині 80-х років ХХ століття у з’язку з процесами перебудови радянської освітньої системи.

Одним із основних понять, необхідних нам для відтворення повноти значення слова «інновація», є поняття «новий». Новий – це вперше створений або зроблений, що з’явився або виник нещодавно, замість колишнього, знову відкритого, стосовно до найближчого минулого або до дійсного часу, недостатньо знайомий, маловідомий.

Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних інноваційних технологій – це якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.

Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність». Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці та освіті. Його варіанти – «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології» - широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу.

У педагогіці нововведення означає включення нового в мету й зміст уроку, сучасні методи та форми навчання й виховання, створення колективної роботи педагога й учня, нові погляди на навчання й на весь освітній процес у цілому.

Інновації самі не народжуються, вони виникають як результат наукових пошуків, спроб, досліджень, передового педагогічного досвіду та експериментів. Варто зазначити, що класичні та сучасні методи й технології навчання існували й існують у постійному взаємозв’язку і доповнюють один одного. [3, с. 57]

Інноваційний підхід до навчання дозволяє здійснювати навчальний процес так, щоб дитина від уроку отримувала задоволення, сформувала інтерес до предмету, творчості, не перетворюючи навчання в примітивну гру.

Інноваційні технології дозволяють здійснити одну з основних цілей навчання української мови та літератури – дати можливість перейти від вивчення предмета до сприйняття його як засобу спілкування і мислення, а навчально-пізнавальну діяльність перевести на новий творчий рівень.

Сучасний урок повинен бути творчим, зрозумілим, цікавим, доступним і нестандартним. Дарувати дитині радість і задоволення від навчання – обов’язок кожного вчителя. [3, с. 67]

Потрібно розвивати в дітях творчість, а для цього і сам учитель повинен бути творцем, новатором, ідейним натхненником учня. Адже будь-який урок – це фрагмент навчального спектаклю, який також розвиває учня. І яку роль в цьому шкільному драматичному творі зіграють діти, залежить тільки від нас, вчителів. Щоб досягти поставленої мети, вчитель зобов’язаний мати однодумців – своїх учнів. Без цього освітній процес не буде повноцінним. Головне – дізнатися серцем все, чим живе, над чим замислюється, з чого радіє і над чим сумує дитина. Ми повинні розуміти, відчувати один одного, тільки так можна вибудувати справжній сучасний урок.

Двох однакових уроків не буває. Кожен урок відрізняється насиченістю навчального матеріалу, інформативністю, доступністю знань, майстерністю їх використання. Якщо учні працюють протягом усього уроку, не відчуваючи втоми і з великим інтересом, - це винагорода для хорошого вчителя, професіонала своєї справи.

Один вид роботи на уроці змінює інший – це правило, яке справді працює. Треба використовувати такі інноваційні методичні прийоми, які спонукають учня до роздумів і пошуків, створюють проблемні ситуації, щоб учні думали, аналізували, оцінювали й робили свої висновки.

        Необхідною умовою якісного уроку є мотивація, демонстрація учням, де і в якій ситуації можна використовувати набуті знання, своєчасне оцінювання отриманих знань. Щоб виховувати інтерес до української мови та літератури, виробити стійкі знання, не дати забути вивчений раніше матеріал, важливо практикувати на уроках української словесності каліграфічні та орфографічні хвилинки, графічні та творчі диктанти, різні види міні-диктантів, творчих вправ, різноманітних видів ігрових форм роботи.

        При вивченні нових тем із української мови та літератури слід створювати проблемну ситуацію, висловлювати кілька точок зору, і шляхом аналізу та дослідження запропонованого матеріалу разом з класом зробити правильні висновки. Це і є успішним мотиваційним моментом.

      Особливістю учительської роботи є вміння працювати з дітьми, котрі мають різну підготовку та неоднакові здібності. Тому немає уроку, на якому б не було організовано парну, групову та індивідуальну роботу. Часто учні отримують індивідуальні завдання, завдання різних рівнів складності. Аналогічно диференціюються і домашні завдання як і з української мови так і з літератури.

Іноді доцільно застосовувати створення учнями міні-проектів з певної теми. Метод проектів реалізує диференційований, індивідуально-творчий та активно-дієвий підходи у навчанні. Проект може мати дослідницький, пошуковий, творчий, прогностичний, аналітичний та ігровий характер. Основу проектного методу складає орієнтація на інтереси й бажання учасників. Автором проекту як спеціального навчального завдання може бути як вчитель, так і учень, оскільки проект планується та реалізується учнем самостійно або групою учнів, метод цей забезпечує сприятливі умови для активізації їхньої відповідальності, формування партнерських стосунків між виконавцями проекту та вчителем.

Метод пізнавальних ігор сприяє створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційної насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ. Вони можуть бути основою або допоміжною формою навчального процесу. У виховному значенні гра допомагає учню подолати невпевненість, сприяє самотвердженню, найповнішому виявленню своїх сил і можливостей. Прикладом може бути гра «Що? Де? Коли?» [2]

«Мозковий штурм» може підвищити розумову активність учасників і знайти плідні ідеї, конструктивні рішення, розв’язання складних проблем або нестандартних ситуацій. Його доцільно застосовувати на самому початку розв’язання проблеми або якщо цей процес зайшов у глухий кут.

Інформаційно-комп’ютерні технології є одним у підготовці учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Вони відкривають учням доступ до нетраційних джерел інформації, підвищуюють ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання. Комп’ютер у школі може надати істотну інформаційну підтримку вчителю в організації навчального процесу, підвищити якість та ефективність навчальних методик, реалізувати індивідуальний підхід до кожного учня.

Дуже важливо застосовувати на уроках української мови та літератури інтерактивні вправи (вікторини, тести). Вивчаючи окремі мовні поняття, працюючи над образами письменників, літературних героїв можна застосовувати й прийоми: «Інформаційне гронування», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Доміно». Усі ці прийоми сприяють розвитку пізнавальної діяльності, збільшенню активності, формують творчі навички, розвивають критичне і логічне мислення. Вивчаючи біографії письменників, можна скласти уявний портрет до особистості або підібрати прикметники до основного поняття.

Кожному педагогові у своїй діяльності потрібно надавати перевагу тим сучасним технологіям, які допомагають оживити урок, надати емоційне забарвлення, допомагають виховувати патріотизм, толерантність, зацікавлюють кожного учня поєднувати теорію з практикою, потрібною для життя в цілому. [4, с.49]

Дуже цікавою є технологія «Кроссенс». За кроссенсом учні визначають тему уроку і роз’ясняють асоціації, пов’язані з цією темою уроку. Кроссенс – головоломка нового покоління, побудована на асоціаціях: це 9 картинок, які розташовують так, щоб будь-яке зображення мало зв’язок за змістом з іншими картинками.

На уроках української літератури учням подобається працювати зі щоденником подвійних записів, де зліва в колонці виписують цитату, а з права її коментують і висловлюють свої почуття.

Щоб цікавіше і різноманітніше перевіряти домашні завдання, можна запропонувати учням різноманітні літературні диктанти (хронологічні, географічні, асоціативні, бліц-диктанти), клоуз-тести з певних тем з української мови та літератури, складання тестів тощо.

Сьогодні основним в педагогічній практиці є забезпечення якості знань учнів. Допомагають у цьому інноваційні педагогічні технології та вміння вчителя здійснити та скерувати свою роботу на швидке застосування нових педагогічних ідей, технологій навчання і виховання. Добре організований метод «Передбачення» допомагає учням уважно читати текс, нестандартно відповідати на питання (учитель пропонує слова, учні вгадують, про що зміст твору, а потім порівнюють з поясненням). [5, с.84]

Підсумовуючи вище викладене, варто додати, що робота в такому напрямку є досить ефективна у навчанні дітей мови і літератури. Впровадження інноваційних методів значно покращує якість подачі навчального матеріалу й результативність його засвоєння учнями, збагачує зміст освітнього процесу, створює умови для більш тісного партнерства між вчителями та учнями. [5, с.53]

Однак, які б методи не застосовували, важливо, як зазначають науковці, для підвищення ефективності навчання у середній школі створити такі психолого-педаогічні умови, коли учень може зайняти активну особистісну позицію та повною мірою проявити себе як суб’єкт навчальної діяльності.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти. К.: Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011.
2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій (Автор-укладач Н. П. Поволокова, - Х.: Вид. група «Основа», 2009 – 176 с. – (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).
3. Пометун О. П. Сучасний урок // Інтерактивні технології навчання// Науково-методичний посібник – К.: «А.С.К.», 2005.
4. Селевко Г. К. Сучасні освітні технології // М.: 1998.
5. Щербина В. П., Волкова О. В., Романенко О. В. Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури // Навчальний посібник – Х.: Основа. 2007.