Використання інноваційних технологій при вивченні економічних дисциплін

Використання інноваційних технологій при вивченні економічних дисциплін

Паламарчук В.В.- викладач економічних дисциплін Скадоського технікуму ДВНЗ ХДАУ

В умовах ринкової економіки значну роль відіграють знання з економічних дисциплін, без яких неможливо ефективно керувати підприємством.

Для кращого засвоєння програмного матеріалу, розвитку самостійного, творчого мислення студентів викладач повинен ширше застосовувати сучасні форми і методи навчання, використовувати розбір виробничих ситуацій, практикувати заняття на виробництві.

Одним із сучасних методів підвищення засвоєння знань є використання інноваційних технологій.

Інновації  (італ. іnnovatione - новизна, нововведення) - нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності людства.

Інноваційні технології – це цілеспрямований системний набір при­йомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес на­вчання від визначення мети до одержання результатів.

Аналіз  актуальних  досліджень.  Результати  наукових  досліджень  із

проблеми впровадження інноваційних технологій розкриваються в працях сучасних  дослідників  В. Безпалько,  М. Бухаркіної,  І. Дичківської,

О. Грищенко,  М. Кларіна,  В. Курила,  Є. Полат,  Б. Лихачова,  В. Монахова,

Г. Селевка,  О. Пометун  та  ін.  Питання  застосування  інноваційних  форм,

методів  і  прийомів  розглядаються  такими  науковцями,  як  О. Арламов,

М. Бургін, В. Журавльов, В. Загвязинський, В. Трайнев, Н. Юсуфбекова та ін.

Мета  статті  полягає  в  розкритті  особливостей  використання інноваційних технологій у процесі вивчення економічних дисциплін зі студентами технікуму.

І. М. Дичківською,  інноваційне  навчання  –  це  зорієнтована  на  динамічні зміни  в  навколишньому  світі  навчальна  діяльність,  що  ґрунтується  на розвитку  різноманітних  форм  мислення,  творчих  здібностей,  високих соціально-адаптаційних можливостей особистості .

Педагогічна  технологія  -  це  інформаційна  технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Інноваційна педагогічна технологія – цілеспрямоване, систематичне й  послідовне  впровадження  в  практику  оригінальних,  новаторських способів,  прийомів,  педагогічних  дій  і  засобів,  що  охоплюють  цілісний навчально-виховний  процес  від  визначення  його  мети  до  очікуваних результатів .

Застосування в педагогічній практиці інноваційної технології як принципово нової сукупності форм, методів, засобів навчання, виховання й управління сприяє розвиткові пізнавальної активності студентів, формуванню в них  творчих  навичок  і  здібностей,  орієнтує  на  самостійне  здобуття  освіти  з використанням  сучасних  технологій . 

Під час викладання дисциплін економічного циклу застосовуються різні види  інноваційних  технологій,  зокрема  :

- особистісно-орієнтоване навчання;

- нетрадиційні форми і методи навчання;

- індивідуальний диференційований підхід у навчанні;

- метод розв’язання проблем;

- метод проектів;

- інформаційно-комп’ютерні технології.

Використовуючи  особистісно-орієнтованого навчання при вивченні економічниїх дисциплін, студенти вивчають  соціально-економічними змінами в нашому суспільстві, розвиток ринкових відносин, розвиваючі при цьому індивідуальні пізнавальні здібності, що допомогають їм самовизначитись та самореалізуватись, сформувати в них культуру життєдіяльності, яка дає змогу продуктивно будувати своє життя.

Для підвищення успішності по предметам та  підвищенню якості знань студентів використовуються різні види нетрадиційних форм та методів навчання, а саме: ділові ігри, мозкові атаки, штурми, конференції, проведення брейн-рингів, КВК, «економічні експедиції», тестові завдання, «доміно», складання та розв’язування кросвордів з предметів, складання та розв’язання економічних задач.

Враховуючі особливості, притаманні певній підгрупі студентів та добір змісту і методів навчання відповідних цим особливостям використовують диференціація навчання .  Диференційоване навчання можливе за умови, коли воно стимулює психічний розвиток студента.

Основними формами індивідуалізації та диференціації навчання є:

1) зовнішньо-групова індивідуалізація – оволодіння навчальним змістом в індивідуальному темпі, прискореному або уповільненому у випадках акселерації чи гальмування розвитку;

2) внутрішньо групова індивідуалізація та диференціація навчальної роботи – проведення занять за індивідуально окресленим для кожної дитини навчальним планом, або за декількома планами, що створюються для кожної умовно виділеної підгрупи дітей;

3) індивідуалізація навчання у ході фронтальних занять – застосування ефективних прийомів, які забезпечують урахування індивідуальних відмінностей кожної дитини.

Для більшої зацікаквленеості студентів у вивченні еконогмічних дисциплін та їх самоосвіти використовують метод проектів.

Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення студентів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов'язково беруть участь розум, серце і руки ("Lernen mit Kopf, Herz und Hand"), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

Сучасне навчання студентів неможливе без використання інформаційних технологій, які дозволяють реалізувати диференційований підхід до студентів з різним рівнем готовності до навчання.

Інформаційні технології – з одного боку, це потужний інструмент для отримання студентом  найрізноманітнішої інформації, з іншого – ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо.

За допомогою засобів інформаційно-компюторних технологій  та інтерактивних технологій на уроках економіки вчитель має кількісні і якісні переваги. Якісно нові можливості очевидні, якщо порівняти словесні описи з безпосереднім аудіовізуальним поданням. Кількісні переваги виражаються в тому, що мультимедійне середовище багато вище за інформаційною щільністю: «Краще один раз побачити, ніж мільйон разів почути».  Саме мультимедійні засоби навчання дозволяють "вивести"  студентів  за рамки навчальної аудиторії; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації.

Також одним з ефективних методів навчання при викладанні економічних дисциплін є метод розв’язання проблем (проблемне навчання). Замість того щоб «транслювати» студентам факти та їх взаємозв’язок, можна запропонувати їм проаналізувати ситуацію (проблему) і здійснити пошук шляхів змінення даної ситуації до кращого.

Необхідно показати логіку, методику, продемонструвати прийоми розумової діяльності студентів. Під час підготовки до заняття спочатку проводиться аналіз і відбір основного ключового матеріалу, підбір основних проблем і трансформація їх в проблемні ситуації.

Вміння розв’язувати проблеми необхідні людині в будь-якій сфері його діяльності та повсякденному житті. Якщо студенти володіють вмінням швидко та ефективно вирішувати проблеми, їх цінність для в професійній сфері багаторазово зросте, крім того, вони отримають навички, які знадобляться їм протягом всього життя.

Проблемна ситуація відрізняється від звичайної тим, що традиційна має відоме студентам рішення (або варіанти рішень). При вирішенні проблемної ситуації необхідно висунути ряд гіпотез її вирішення і шляхом аналізу кожної обрати оптимальний варіант вирішення стосовно конкретної ситуації.

На основі суперечностей можна виділити ряд таких проблемних ситуацій:

1. Пошук шляхів використання наявних знань у нових умовах.

Прикладом такої ситуації може бути фрагмент уроку на тему «Попит, пропозиція, ринкова ціна». Після того, як на уроці було розглянуто найголовніші економічні чинники (ціна одного товару, ціни інших товарів, доходи покупців, смаки на уподобання покупців, очікування покупців).

2. Наявні протиріччя суджень.

При вивченні економіки часто доводиться пояснювати навчальний матеріал, у якому стикаються судження «можливо-неможливо», «раціонально-нераціонально», «впливає на процес позитивно чи негативно» і ін. Проблемні ситуації такого типу відіграють важливу роль у формуванні активної розумової діяльності студентів.

Наприклад, заняття на тему «Підприємство і власність». викладач ставить перед студентами проблемне запитання: «Як створити підприємство в умовах нестачі капіталу?» Для підготовки учнів до розв’язання різних ситуацій з даної проблеми вчитель підкреслює, що досить часто трапляються ситуації, коли для реалізації ідеї потрібні значні оборотні кошти, а в підприємстві їх немає. У цьому випадку можливі два варіанти дій: взяти в діло компаньйонів і скористатися їхніми грошима, або звернутися в банк із проханням надати кредит.

3. Ситуації, в яких із різноманітних знань чи способів дії потрібно вибрати необхідні.

Цей тип проблемної ситуації дуже часто виникає під час виконання практичних робіт, у процесі закріплення навчального матеріалу тощо.

Наприклад, у процесі виконання практичної роботи «Визначення структурних елементів виробництва» студентам пропонується вибрати чинники виробництва (земля, праця, капітал, здібності до підприємництва, інформація).

4. Виникнення утруднень під впливом «психологічного бар’єру» попереднього досвіду.

Відома психологічна закономірність – вплив попереднього досвіду на процес засвоєння нових знань і способів дії, у науковій літературі зустрічається під назвами «психологічний бар’єр» попереднього досвіду, «явище інтерференції» і «явище від’ємного переносу».

Суть цього психологічного явища полягає в тому, що вироблені в процесі практичної діяльності вміння і навички гальмують встановлення нових способів дії. Студенти не можуть звільнитися від звичних способів дії й піти шляхом нових, оригінальних рішень.

Розрізняють два види цього явища: асоціативне і репродуктивне гальмування. Репродуктивне гальмування спостерігається тоді, коли замість нового способу виконання дії проявляється інший, раніше засвоєний. Воно може використовуватись для створення проблемних ситуацій тільки в тому разі, коли виникає потреба його запобігти. Асоціативне гальмування проявляється під час заміни раніше засвоєних способів дії новими. Це – досить ефективний засіб створення проблемних ситуацій.

Рушійною силою подолання впливу «психологічного бар’єру» попереднього досвіду є боротьба властивих йому протилежних тенденцій – до збереження (фіксації надбаного) і до його зміни (модифікації). Це протиріччя, за відповідних умов, – джерело створення проблемних ситуацій.

Щоб створити проблемну ситуацію, треба поставити перед студентами таке практичне або теоретичне завдання, під час виконання якого вони відкривають для себе нові знання або способи дії. Це найперша умова створення проблемної ситуації. Крім неї потрібно виконати ще ряд умов:

1. Проблемне завдання, на основі якого створюється проблемна ситуація, повинно ґрунтуватися на тих знаннях і вміннях, якими володіють студенти, тобто, щоб зміст був доступний для них, тому завдання має випливати із змісту матеріалу, який вивчається, бути логічно пов’язане з ним.

2. Виконання проблемного завдання має викликати в студентів потребу в нових знаннях чи способах дії. Без врахування інтересів і потреб студентів організовувати проблемне навчання неможливо. Навіть ідеальні проблемні завдання не створять проблемної ситуації, якщо студент поставиться до них байдуже. Тому кожне заплановане проблемне завдання необхідно проаналізувати як з інформаційного, так і з мотиваційного боку.

3. Проблемні завдання, які вчитель планує розв’язати на уроці, мають бути узагальнюючими. Перехід від однієї проблемної ситуації до наступної, яка містить нові знання чи спосіб дії, повинен передбачати забезпечення подальшого розвитку дій і мислення студентів.

4. Важливою умовою успішного створення проблемних ситуацій є правильне і вміле формулювання проблемного завдання. Формулюючи проблемні завдання, не слід вживати слів, зміст яких учні розуміють погано.

Висновок: Таким чином, використання активних  методів  навчально-пізнавальної  діяльності   вбудованих в інноваційних  технологіях навчання дозволить  підвищити  якість  підготовки  студентів, сформувати нову генерацію фахівців, які покликані ефективно провести модернізацію сучасної моделі  національної економіки.

Список використаної літератури

1.  Грищенко О. А.  Вплив  інноваційних  технологій  на  розвиток  педагогічної

майстерності  вчителя  /  О. А. Грищенко  //  Педагогічна  майстерність  у  закладах професійної освіти : монографія. – К., 2003. – С. 178–201.

2.  Драйден Ґ. Революція в навчанні / Ґордон Драйден, Джаннетг Вос ; перекл. з  акта. М. Олійник. – Львів : Літопис, 2005. – 542 с.

3.  Дичківська  І.  М.  Інноваційні  педагогічні  технології  /  І.  М.  Дичківська.  –  К. : Академвидав, 2004. – 325 с.

4.  Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремень – К. : Юрінком Інтер,  2008 – 1040 с.

5.  Кларин  М.  В.  Инновации  в  мировой  педагогике:  обучение  на  основе

исследования / М. В. Кларин. – Рига : Эксперимент, 1995. – 176 с.

6.  Освітні  технології  :  навч.-метод.  посіб.  /  О.  М.  Пєхота,  А. З. Кіктенко,

О. М. Любарська та ін. ; заг. ред. О. М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2002. – 255 с.

7.  Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе

образования : учебное пособие / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина и др. – М. : Издательский центр «Академия», 2005. – 219 с.

8.  Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; за ред. О. І. Пометун. – К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

9.  Психолого-педагогічні аспекти  реалізації  сучасних  методів  навчання  у вищій школі  :  навч.  посіб.  /  за  ред.  М. В. Артюшиної,  О. М. Котикової,  Г. М. Романової.  –  К. : КНЕУ, 2007. – 184 с.