"Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії"

Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії.

Нинішні педагогічні інновації пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Учитель виступає лише в ролі організатора навчання, координатора роботи груп, дискусії. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Під час застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюють реальні життєві ситуації, пропонують проблеми для спільного розв'язання, застосовують рольові ігри.

В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

• безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов'язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи іншої проблеми;
• взаємного інформаційного, духовного збагачення (при цьому навчальний процес слід організовувати таким чином, щоб учасники його могли обмінятися життєвим досвідом, отриманою інформацією);
• особистісно-зорієнтоване навчання [1] .

Застосування інтерактивних технологій потребує старанної підготовки вчителя та учнів. Вони мають навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити запитання й відповідати на них.

Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння вчителя:

• давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;
• відбирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;
• під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
• на одному занятті використовувати одну-дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;
• здійснювати спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;
• проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, не пов'язаних з інтерактивними завданнями.

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів розрізняють такі інтерактивні технології навчання (рис.1):

Рис.1. Інтерактивні технології навчання

Основні переваги інтерактивних технологій навчання такі:

• Інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Учитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами — особистісними та інтелектуальними.
• Змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності.
• Основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреба знань).
• Значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв'язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед учнями як лідер, організатор.
• Учні, які отримують особистий досвід учителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль учителя та учня в ньому [1] .

Застосування інтерактивних методів на уроках хімії

Можна використовувати такі інтерактивні методи [2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9]:  

 1.  Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу. Він дає змогу кожному висловити свою думку з приводу чогось. Висловлені думки не оцінюються і не коментуються, під час виступу ніхто не має права перебивати, перепитувати. Наприкла

 9 клас. Тема «Насичені вуглеводні». Запитую учнів: «Як ви вважаєте, зрозумівши будову молекули метану та його гомологів, алкани є хімічно активні речовини чи ні? Відповідь мотивуйте».

Передаючи «символічний мікрофон», учні обґрунтовують власну відповідь.

9 клас. Тема «Етилен – представник ненасичених вуглеводів. Фізичні та хімічні властивості етилену». Ставлю питання до учнів: «Які реакції є спільними для насичених і ненасичених вуглеводнів?  Обґрунтуйте власну відповідь».

Метод «Мозковий штурм» застосовую на різних етапах уроку. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередніх уроках, він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.

На етапі вивчення нового матеріалу:

9 клас. Тема «Розчинність, її залежність від різних чинників. Насичені і ненасичені розчини». Формулюють проблему за допомогою таких питань до учнів:

«Чи може розведений розчин бути насиченим?

Чи обов’язково концентрований розчин є насиченим?

Від яких чинників залежить розчинність?

Як називається розчин, у якому при даній температурі речовина більше не може розчинятися?…»

Учні висловлюють свої ідеї,  записують на дошці і обґрунтовують їх.

Проводиться загальна дискусія навколо висловлених ідей (правильність, доцільність, оригінальність). Вибір найкращої ідеї.

Підсумкове обґрунтування вибраної ідеї.

На етапі   актуалізації опорних знань:

9 клас. Тема «Етилен − представник ненасичених вуглеводнів. Фізичні та хімічні властивості вуглеводнів»

Формулюю проблему за допомогою таких питань до учнів:

«Які вуглеводні називають алканами?

  Наведіть загальну формулу гомологічного ряду алканів?

  Які хімічні зв’язки існують у молекулах алканів?

  Складіть електронну і структурну формули для таких речовин: С₂Н₄, С₃Н₆ . Які хімічні зв’язки існують у даних молекулах?»

«Метод-прес» використовую на етапі вивчення нового матеріалу, коли виникають суперечливі питання і необхідно чітко аргументувати позицію з проблеми, переконати інших у правоті. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи позицію з проблеми за таким алгоритмом:

Виступ має бути чітким і включати:

Позицію -«Я вважаю, що…» (висловлення думки, пояснення точки зору);

Обґрунтування: «…тому що …» (наводяться причини появи цієї думки докази на підтримку думки, позиції). Приклади та факти, що підтверджують думку, позицію.

Висновки: «Отже, я вважаю …»

Етап узагальнення та систематизації знань:

8 клас. Тема «Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток».

Питання: «Які типи хімічних зв’язків існують у речовинах з кристалічними  ґратками?

 а) атомними, б) йонними, в) молекулярними?

Наведіть конкретні приклади.

Питання: «Якими хімічними зв’язками утримуються:

а) атоми у молекулі;

б) молекули в молекулярному кристалі;

в) йони в йонному кристалі;

г) атоми в атомному кристалі?».

9 клас. Тема «Електроліти і неелектроліти» - демонструю досліди з електропровідності розчинів: дистильованої, водопровідної води, твердої кухонної солі, її розчину, розчину хлоридної кислоти.

Питання: «Чому одні з цих розчинів проводять електричний струм, інші – ні?». Відповідь обґрунтуйте.

«Метод групового дослідження» використовують на етапі вивчення нового матеріалу. Наприклад:

8 клас. Тема «Будова речовини».

Клас ділиться на 2 частини. У кожній групі обирається старший. Групам надаються тексти з навчальною інформацією, що стосується характеристик певного типу кристалічних ґраток та завдання. Група експертів працює з підручником та додатковою літературою і готує узагальнюючу інформацію. На роботу відводиться 10 хвилин.

Завдання для груп:

1. Які частинки розміщені у вузлах кристалічної ґратки, яку ви вивчаєте?
2. Назвіть вид хімічного зв’язку та тип хімічних елементів що утворюють даний тип  кристалічної ґратки.
3. Вкажіть характерні фізичні властивості речовин з даним типом кристалічної ґратки.
4. Наведіть приклади речовин.

Після закінчення роботи, кожна група звітує і записує на дошці отриману інформацію в  таблицю:

Учні заповнюють таблицю в зошитах. Група експертів аналізує заповнену таблицю співставляючи її із власною інформацією і робить висновки щодо залежності властивостей речовин від типу кристалічних ґраток.

7 клас. Тема «Корозія металів». Заздалегідь приготовлені п'ять дослідів, які демонструють корозію залізного цвяха в присутності різних реагентів. Групи, переміщаючись по класу, аналізують отримані результати, потім обговорюють їх.

На етапі уроку узагальнення та систематизації знань використовую інтерактивну технологію «Незакінчене речення». Наприклад:

9 клас. Тема. «Вода як розчинник. Фізико-хімічна суть процесу розчинення.»

1. Сьогодні на уроці ми познайомилися з…(будовою молекули води, поняттями «диполь».» водневий зв’язок»).

2. Молекула води утворена за допомогою…(двох неспарених р-електронів атома  Оксигену  і s-електронів двох атомів Гідрогену).

3. Вода – полярний  розчинник, тому що…(утворена полярними ковалентними зв’язками).

4. Ця інформація дозволяє зробити висновок про…(розчинність речовин різної будови).

5. Добре  розчиняються у воді  речовини…(з полярними ковалентними зв’язками).

6. Нерозчинні або мало розчинні у воді ті  речовини , які утворені…(неполярними та мало полярними ковалентними зв’язками).

7. Диполь – це…(система, яка має два різнойменно заряджені полюси).

8. Водневий зв'язок – це…(електростатична взаємодія між молекулами за участю атомів Гідрогену).

Інтерактивні вправи  «Незакінчене  речення» спонукають учнів бути уважними на уроці, щоб дати правильні відповіді.

Таким чином, інтерактивне навчання – це така форма пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання учня, за яких учень відчуває свою необхідність, розвиває свої здібності і нахили, набуває впевненості, виробляє навички спільної роботи в групі, колективі, формує комунікативні компетентності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
2. Вороненко Т. Методичні та дидактичні вимоги до сучасного уроку / Тетяна Вороненко // Хімія. Шкільний світ: газ. для вчителів хімії. – 2010. – № 12. – С. 3-4.
3. Дьякова Л. І. Використання комп’ютерних технологій на уроках хімії /
   Л. І. Дьякова // Хімія : наук.-метод. журн. – 2007. – № 24. – С. 2-12.
4. Застосування інтерактивних технологій у викладанні хімії : навч. посіб. / уклад. К. М. Задорожний. – Х. : Основа, 2009. – 140 с. – (Бібліотека журналу «Хімія» ; вип. 10(82)).
5. Манойлова С. Використання комп’ютера на уроках хімії / Світлана Манойлова // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2001. – № 5. –
   С. 21-24.
6. Мельниченко Л. І. Використання інтерактивних технологій на уроках хімії / Л. І. Мельниченко // Хімія : наук.-метод. журн. – 2010. – № 5. –
   С. 5-12 : табл., схеми.
7. Савчин М. Місце інтерактивних методів у структурі уроку / Марія Савчин // Хімія. Шкільний світ: газ. для вчителів хімії. – 2008. – № 22/23. – С. 2-3.
8. Савчин М. Організація сучасного уроку хімії, використання інтерактивних методів навчання / Марія Савчин // Хімія. Шкільний світ: газ. для вчителів хімії. – 2008. – № 21. – С. 3-13.
9. Фартушина І. О. Форми та методи інтерактивного навчання на уроках хімії / І. О. Фартушина // Хімія : наук.-метод. журн. – 2007. – № 4. –
   С. 5-8.