Використання інтерактивних методів навчання на заняттях української мови під час вивчення теми «Іменник»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАЛИНІВСЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання інтерактивних методів навчання

 на заняттях української мови

 під час вивчення теми «Іменник»

 

 

 

 

 

РОЗРОБИЛА ВИКЛАДАЧ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ІСАНКОВА Т.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КАЛИНІВКА 2018

 

АНОТАЦІЯ  

 

Тема досвіду:   Використання інтерактивних методів навчання на заняттях української мови під час вивчення теми «Іменник».

Автор досвіду:   Ісанкова Т.О.

Адреса досвіду: Калинівський технологічний технікум.

Об’єкт досвiду — процес iнтерактивного навчання студентів української мови.          
Предмет досвiду — шляхи формування та розвитку комунікативної компетентності студентів засобом iнтерактивного навчання української мови.   

Актуальність досвіду полягає в реалізації завдань формувати конкурентоздатну, компетентну особистість студента. Набуття компетентності перетворює студента з носія академічних знань на людину соціально активну, налаштовану на соціалізацію в суспільстві з метою практичного використання здобутих знань. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу до вивчення української мови є застосування інтерактивних методів навчання.

 Мета досвiду — створити та забезпечити оптимальнi умови реалiзацiї можливостей розвитку комунікативної компетентності студентів, використовуючи різноманітні засоби та форми інтерактивного підходу до навчання на заняттях української мови.

Ідея – пошук і впровадження нових активних підходів до навчання,  удосконалення засобів і форм процесу навчання з метою створення  комфортних умов, за яких кожен студент відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість.

У праці виокремлено практичне значення досвіду, яке полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані викладачами української мови при плануванні та здійсненні навчально-виховного процесу з предмету, в організації роботи з обдарованими студентами, у діяльності творчих груп тощо. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ
 

ВСТУП    
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ 
РОЗДІЛ 2. УПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ 
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕРІАЛУ 
ВИСНОВКИ 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність досвіду полягає в реалізації завдань формувати конкурентоздатну, компетентну особистість студента. Набуття компетентності перетворює студента з носія академічних знань на людину соціально активну, налаштовану на соціалізацію в суспільстві з метою практичного використання здобутих знань.

  Об’єкт досвiду — процес iнтерактивного навчання студентів української мови.         
         Предмет досвiду — шляхи формування та розвитку комунікативної компетентності студентів засобом iнтерактивного навчання української мови.
         Мета досвiду — створити та забезпечити оптимальнi умови реалiзацiї можливостей розвитку комунікативної компетентності студентів, використовуючи різноманітні засоби та форми інтерактивного підходу до навчання на заняттях української мови.
Мета досвіду досягається шляхом реалізації таких завдань:

-                формування комунікативної компетентності;

-                формування мовленнєвої культури, творчих здібностей, культури полеміки, критичного мислення, самостійного аналізу та оцінювання вивченого;

               Реалізація цих завдань дозволяє мені розвивати компетентну особистість у відповідності до її здібностей, інтересів і можливостей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ

Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності заняття з рідної мови є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання. Ефективними вважають заняття української мови з використання інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим.

Заняття з української мови, як інтегровані заняття, передусім, допомагають систематизувати та закріпити знання студентів з важливих тем мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльності змістових ліній мовного компонента на прикладі дослідження мови.

Заняття з рідної мови - це напружена, науково організована й результативна праця всіх студентів у співтворчості з викладачем, яка розвиває творчі здібності  студентів; сприяє здобуванню знань студентами самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в студентів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

 Передових педагогів всіх часів об'єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї роботи, своїми індивідуальними якостями впливати на становлення студентів, як творчо мислячих, високоморальних, соціально адаптованих особистостей.

Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність викладача та студента, спрямовану на розв'язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході студент є співавтором заняття, основна ж стратегія викладачая полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.

У досягненні цієї мети дуже допомагає впровадження інтерактивних технологій навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх студентів. Викладач та студент є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Викладач  виступає як організатор процесу навчання, консультант. Результатів навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників процесу навчання. Студенти  беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Сучасний студент - це продукт інформаційного суспільства. Він відрізняється різноманітністю, рухливістю й мінливістю. Кожен із них - яскрава особистість, яка характеризує особа індивідуальним рівнем інтелектуального розвитку і стилем уміння (сприймання, запам'ятовування, дослідження...). Інтенсивне навчання необхідне для забезпечення індивідуальних потреб студента у навчанні.

Сьогодні вже доведено, що студенти мають різні стилі навчання. Вони сприймають інформацію за допомогою органів слуху, органів зору й органів чуття. Досить часто один із цих способів отримання інформації домінує, й людина використовує його постійно.

Наприклад, в студентів у яких є слух основним способом сприйняття інформації, можна назвати аудіалами. Досить часто такі учні не ведуть конспектів. Вони бажають навчатися, прослуховуючи лекції, брати участь у дискусіях.

Візуали сприймають інформацію за допомогою зору. Вони люблять вести конспекти; люблять коли використовуються наочні посібники. Під час занять вони зазвичай мовчазні.

Кінестетики навчаються завдяки особистій участі у процесі. Під час занять вони можуть бути неспокійними і метушливими доти, доки не зможуть порухатись або самостійно щось зробити.

Звичайно, не багато студентів є чистими візуалами чи аудіалами. І для того, щоб задовольнити потреби різних студентів, навчання може бути надзвичайно різноманітним.

Зміна позиції викладача у навчанні, якої потребує інтеракція, викликає сумніви, відображені в запитаннях.

1. Чи можливо студентам зосередитись на змісті матеріалу, адже інтеракція потребує від них постійного виконання дій та операцій?

Така небезпека реальна. Результатів інтерактивного навчання можна досягти тільки за умови проведення рефлексій як завершення будь-якої інтерактивної технології.

Інтерактивне навчання завжди ставить на багато конкретніші й вужчі завдання, оскільки свідомі викладачі розуміють: студенти здатні запам'ятати набагато менше інформації, ніж забути. Засвоєння студентами змісту освіти відбувається за принципом: краще менше, але реально, на доступному рівні компетентності.

2. Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна уникнути створення груп, які будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнути необхідних результатів.

Особливу увагу викладач повинен надавати процесу формування груп, провести чіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, розподіл ролей, вдало підібрати завдання.

Не потрібно зловживати груповою діяльністю, щоб не знизити інтерес студентів працювати індивідуально.

3. Оскільки в інтерактивних вправах ми часто спираємось на досвід (пізнавальний і життєвий) студентів, залучати його в процесі обговорень і дискусій, чи не може статися так, що інформація, яку треба засвоїти, буде спотвореною?

Така небезпека справді є, проте переваги інтерактивного навчання будуть набагато більшими. Викладач  завжди може за допомогою традиційних методів ще раз повернутися до основних теоретичних положень навчального матеріалу.

4. Чи завжди студенти задоволені інтерактивним навчанням?

Звичайно, ні. Чим менш активним було їхнє попереднє навчання, тим складніше вони переходи муть до інтеракції. Вони можуть стати в позицію спостерігача або навпаки, працюючи у групі, намагатися всю роботу зробити індивідуально. Деякі скаржитимуться - це зайва витрата часу, що не можливо індивідуально працювати плідно і творчою. Проте інтеракцію потрібно вводити поступово, студенти  звикатимуть і зможуть оцінити переваги такого навчання.

Одним із кроків підвищення ефективності заняття є впровадження інтерактивних технологій навчання. О.І. Помешун та Л.В. Пироженко визначили умовну робочу класифікацію цих технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології. Вони розподіляють їх на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності студентів:

- інтерактивні технології кооперативного навчання;

- інтерактивні технології колективно-групового навчання;

- технології ситуативного моделювання;

- технології опрацювання дискусійних питань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. УПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

 

 

 («Ажурна пилка», «Навчаючи — учусь» («Кожен учить кожного»,                «Броунівський рух»), «Карусель», «Робота в парах»)

 

Типи відмін іменників.

Інтерактивна частина заняття проводиться шляхом застосування технології „Ажурна пилка". Пропонується такий порядок роботи:

а) підготовка до інтерактивної вправи. Викладач просить студентів пригадати, хто до якої групи належить, і зібратися кожні групі в певному місці. Кожний отримує картку червоного, синього, зеленого або жовтого кольору з номером своєї домашні групи (1 хвилина);

б) робота в „домашніх" групах. Студенти повторюють та обговорюють критерії віднесення іменників до відповідної відміні           (2 хвилини);

в) робота в „експертних" групах. Студенти розходяться по різні групах відповідно до кольору своєї картки: „червоні", „сині", „зелені", „жовті". У кожній з груп опиняються студенти, що володіють інформацією про певну відміну іменників. Кожна „експертна" група вислуховує по черзі представників кожної „домашньої" групи, отримує повну інформацію про систему відмін іменників (8 хвилин);

г) повернення в „домашні" групи. Кожен ділиться інформацією, отриманою в „експертних" групах. Інформація узагальнюється. Учасники допомагають один одному з'ясувати незрозумілі моменти            (5 хвилин);

д) побудова графічної моделі. Студенти будують у своїх конспектах графічну модель „Типи відмін іменників". Модель зіставляється з таблицею в підручнику. Усуваються недоліки й неточності (5 хвилин);

е) робота з підручником .- виконання вправи № 151 (Бєляєв О. М„

Пентилюк М. І., Симонєнкова Л. М., Симоненкова Т. П. Українська мова: Підруч. для 6 кл. шк. з рос. мовою навчання,- - К., 1995.—               С. 71) (4 хвилини)

Відмінювання іменників другої відміни.

Основна інтерактивна вправа заняття -  „Ажурна пилка".

Для організації цієї інтерактивної технології викладач повинен підготувати:

•      набір фішок 4-х кольорів за кількістю студентів у групі, для того щоб можна було студентів поділити на групи за кольором;
•      набір карток із завданням для груп — так, щоб кожен студент отримав роздатковий матеріал (якщо викладач не має змоги підготувати картки з передбаченим програмою теоретичним матеріалом, варто для більш чіткої організації підготувати картки із формулюванням завдань, на яких були б зазначені сторінки підручника, вправи тощо).

Перед проведенням технології викладач повідомляє, що студенти опановуватимуть особливості відмінювання іменників II відміни в групах. Поставитись до завдань, радить педагог, варто серйозно і відповідально, бо від того, як працюватиме кожен із учасників групи, зрештою залежатимуть знання й інших. (Такий інструктаж доречний за умови, якщо студенти раніше не стикатися з подібною формою. Важливо, щоб вони поставилися до завдання не як до розваги, а виявили наполегливість і мобілізувалися, як під час вікторини, змагань тощо). Якщо умови дозволяють (кількість студентів у групі), студентів іще на етапі роботи в парах можна посадити в коло. Далі викладач об'єднує студентів у групи. Для цього спочатку роздає кожному кольорові фішки, а потім просить „розрахуватися" за номерами: 1, 2, 3, 4.

Відмінювання іменників другої відміни твердої групи
Однина
Відмінок	Чоловічий рід		Середній рід
	Назви істот	Назви неістот
Н.в.	брат, сом	грам, сад	село, коло

Важливо, щоб не викладач „призначав'"' номери, а студенти самі їх називали (у першому випадку через неуважність хтось може не запам'ятати свій номер). Розрахунок за номерами потрібний для того, щоб об'єднати студентів у т. зв. „домашні" групи, за кольоровими фішками в „експертні" групи.

Коли розрахунок здійснено, викладач просить групи за номерами зібратися разом: перші номери, наприклад, біля двох перших парт ряду біля вікна, другі номери - біля книжкових полиць, треті і четверті номери в інших частинах класного приміщення. Кожній групі роздаємо картки із завданням і повідомляємо, що впродовж 5 хв студенти повинні, кожен самостійно, опрацювати матеріал, виконавши передбачені завдання, а потім упродовж наступних 5 хв висловитися з приводу отриманої інформації у групі: запитати про те, що лишилося незрозумілим у членів групи, переказати одногрупникам теоретичний матеріал тощо. У сильній групі можна запропонувати обмінятися в групі запитаннями за опрацьованою інформацією.

 

 

Картки із завданнями для ,,домашніх" груп

№1

1. Прочитайте відмінювання іменників II відміни твердої групи, виділіть буквені закінчення.

Р.	брата, сома	грама, саду	села, кола
Д.	братові, сомові	граму, саду	селу, колу
	брату, сому	грамові, садові
З.	брата, сома	грам, сад	село, коло
О.	братом, сомом	грамом, садом	селом, колом
М.	на братові, на	V грамі, у саду	на селі, на колі
	сомові на сом
Кл.	брате, соме	граме, саде	село, коло
		Множина
Відмінок	Чоло	вічий рід	Середній рід
	Назви істот	Назви неістот
Н.	брати, сома	грами, сади	села, кола
Р.	братів, сомів	грамів, садів	сіл. кіл
Д..	братам, сомам	грамам, садам	селам, колам
З.	братів, сомів	грами, сади	села, кола
О.	братами, сомами	грамами, садами	селами, колами
М.	на братах, на сомах	на грамах, на садах	на селах, на колах
Кл.	брати, соми	грами, сади	села, кола

 

2. Запам'ятайте!

У кличному відмінку однини іменники чоловічого роду II відміни твердої групи мають закінчення -у, -є. Букву у пишемо, зокрема, в іменниках з суфіксами -ик, -к: хлопчику. Закінчення голубе, Іване.

Більшість іменників чоловічого роду II відміни твердої групи в давальному відмінку однини мають паралельні закінчення -ові та -у: братові і брату. Тільки закінчення -у мають іменники на -ів (їв), -ов, -ев, -ин, -ін(-їн): Київ - Києву, Львів- Львову, рів- рову.

Деякі іменники чоловічого роду II відміни в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення -ама, -ми: чоботами - чобітьми, а в родовому відмінку множини поряд із закінченням -ів мають нульове закінчення: чоботів - чобіт.

 

№2

1. Прочитайте відмінювання іменників II відміни м'якої групи, виділіть буквені закінчення.

Відмінювання іменників другої відміни м'якої групи
Однина
Відмінок	Чоловічий рід		Середній рід
Н.	коваль	гай	море	життя
Р.	коваля	гаю	моря	життя
Д.	ковалеві,       ковалю	гаю	морю	життю
З.	коваля	гай	море	життя
О.	ковалем	гаями	морем	життям
М.	на ковалеві	у гаю, гаї	у морі	у житті
Кл.	ковалю	гаю	море	життя
Множина
Відмінок	Чоловічий рід		Середній рід
Н.	ковалі	гаї	моря	життя
Р.	ковалів	гаїв	морів	життів
Д.	ковалям	гаям	морям	життям
З.	ковалів	гаї	моря	життя
О.	ковалями	гаями	морями	життями
М.	на ковалях	у гаях	на морях	у життях
Кл.	ковалі	гаї	моря	життя

 

2. Запам'ятайте!

У кличному відмінку іменники чоловічого роду II відміни м'якої групи мають здебільшого закінчення -ю: лікарю, місяцю.

 іменники м'якої групи з суфіксом -ець мають закінчення -е: хлопець -  хлопче, молодець -молодче.

У давальному відмінку однини іменники чоловічого роду II відміни м'якої групи мають паралельні закінчення: -еві ( єві) та -ю: ковалеві ковалю. Закінчення -єві мають іменники з основою на й: героєві герою.

Деякі іменники в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення -ями, -ми: гостями- гістьми, а в родовому відмінку множини поряд із закінченням -ів мають нульові закінчення: полів— піль.

Іменники середнього роду з подвоєним приголосним основи в родовому відмінку множини перед нульовим закінченням втрачають подвоєння: вагань. Але перед -ів подвоєння зберігається: відкриттів.

 

№ 3

1. Прочитайте зразок відмінювання іменників II відміни мішаної групи, виділіть буквені закінчення.

Відмінювання іменників другої відміни мішаної групи
Однина
Відмінок	Чоловічий рід				Середній рід
Н.	ткач	газетяр	кущ	плече		дворище
Р.	ткача	газетяра	куща	плеча		дворища
Д.	ткачеві, ткачу	газетяреві, газетяру	кущу,     кущеві	плечу		дворищу
З.	ткача	газетяра	кущ	плече		дворище
О.	ткачем	газетярем	кущем	плечем		дворищем
М.	на ткачеві	на газетяреві	на кущі	на плечі		на дворищі
Кл.	ткаче	газетяре	куще	плече		дворище

 

 

Множина
Відмінок	Чоловічий рід			Середній рід
Н.	ткачі	газетярі	кущі	плечі	дворища
Р.	ткачів	газетярів	кущів	плечей	дворищ
Д.	ткачам	газетярам	кущам	плечам	дворищам
З.	ткачів	газетярів	кущі	плечі	дворища
О.	ткачами	газетярами	кущами	плечами	дворищами
М.	на ткачах	на газетярах	на кущах	на плечах	на дворищах
Кл.	ткачі	газетярі	кущі	плечі	дворища

 

2. Запам'ятайте!

Іменники II відміни мішаної групи в кличному відмінку зазвичай мають закінчення -е: стороже, Довбуше. Проте деякі з них можуть мати закінчення  –у  товаришу, сіячу.

У давальному відмінку в іменниках II відміни мішаної групи вживаються паралельні закінчення -еві. та -у: товаришеві товаришу.

Деякі іменники II відміни мішаної групи в орудному відмінку множини мають закінчення -ами, -ми: грошами грішми.

№4

1. Прочитайте таблицю вживання закінчень у родовому відмінку іменників чоловічого роду в однині і з'ясуйте, коли вживаємо закінчення -а, коли - у.

Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини

-а (-я)	Приклади	-у (-ю)	Приклади
1) назви істот і казкових героїв	Василя, машиніста, Лиса, Мороза	1) збірні назви	лісу, очерету (але: ліска)
2) назви міст, населених пунктів	Львова, Малина	2) назви речовин, матеріалу	свинцю, ситцю
3) географічні назви з наголошеним закінчен­ням або з суфіксами ов;           - єв(-ев)	Дністра. Тетерева	3) назви установ і організацій	заводу, інституту
4) назви мір. днів, місяців	сантиметри. вів­торка, січня (але: року, віку)	4) назви явищ природи	граду, суховію, морозу
5) назви чітко окреслених предметів та їхніх частин	плуга, олівця, коридори (але: вок­залу, даху, залу)	5) назви почуттів, дій, ознак і станів	долю, співу, ко­лективізму, шуму, рейсу
6) наукові терміни	атома, відмінка (але: складу, способу, виду, роду)	б) деякі географічні назви	Кавказу, Сибіру Єнісею, Криму. Китаю
		7) іменники із значенням місця, простору	лугу. рову, світу, майдану, яру
		8) назви ігор, танців	вальсу, баскетболу, тенісу
		9) терміни іншомовного походження	міфу, роману, стилю, сюжету
		10) префіксальних і складних безсуфіксних слів	випадку прикладу, усміху, живопису, суходолу

Зверніть  увагу:

Родовий відмінок може вживатися в об'єктних словосполученнях для позначення охоплення дією частини предмета, пор: продайте цукор (весь) їв. продайте цукру (час тину) Р. в.

Коли картки в домашніх групах опрацьовано, а час вичерпано (10 хв.), викладач пропонує групам розійтися за кольорами - тобто об'єднатися в „експертні" групи. Обов'язкова умова, про яку має подбати викладач, це те, щоб у кожній „експертній" групі зібралися представники різних „домашніх" груп (тобто були і №1, і №2, і №3, і №4). Впродовж 7 хв пропонуємо в групах висловитися кожному номерові та поділитися інформацією, отриманою в „домашніх" групах. Через визначений час студенти, за командою викладача, знову повертаються в „домашні" групи і переповідають (5 хв) отриману інформацію. По тому просимо висловитись представників кожної „домашньої" групи за схемою (схему записуємо на дошці, коли йде робота в групах):

Запис схеми обговорення:

- Над яким завданням працювала група?

- Що здалося найскладнішим під час його виконання?

- Яку інформацію отримали після роботи в „кольорових" групах?

- Чи все з почутого від однокласників зрозуміло?

Коли студенти висловляться (5-7 хв), викладач просить повернутися в коло чи па свої місця та коротко (до З хв) розтлумачує питання, які здалися студентам найскладнішими.

 

 

 

Навчаючи — учусь («Кожен учить кожного»,                «Броунівський рух»)

Метод «Навчаючи учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість студентам узяти участь у передачі своїх знань одногрупникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на занятті, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Як організувати роботу.

• Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми заняття, по одній на кожного студента.
• Роздайте по одній картці кожному.
• Протягом кількох хвилин студенти читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.
• Запропонуйте їм ходити по аудиторії і знайомити зі своєю інформацією інших одногрупників.
• Студент може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання нолягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого студента. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного студента з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.

 Після того як студенти завершать це завдання, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

 

«Іменник як частина мови»

       Кожен студент отримає свій «навчальний блок».  Це будуть картки 4 кольорів з різною інформацією про іменника як частину мови.  Протягом декількох хвилин студенти читають інформацію. Переконаються, чи розуміють прочитане. Далі знайомлять зі своєю інформацією інших одногрупників.

    Кожен студент одночасно може спілкуватися тільки з однією особою.

       Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїми знаннями й самому отримати інформацію від іншого студента. З ким спілкуватися обирають самостійно.

 

1.       Робота з картками.

 

Картка № 1

РІД ІМЕННИКІВ

Рід притаманний кожному іменнику в однині. Іменники відносяться до чоловічого роду (учень, бізнес, пейджер), жіночого (дисципліна, корова, машина), або середнього роду (покоління, гніздо, озеро).

Іменники чоловічого роду співвідносяться з займенником він, жіночого- вона,    середнього- воно.

        Ряд іменників за родами не змінюються. До цієї специфічної групи зараховують іменники на -а, які називають особу за її характерними діями або рисами поведінки. Наприклад: писака, кусака, читака,  посіпака, верещака, витріщака, рубака, задавака, служака, задирака, базіка, кривляка, гуляка, трудяга, стиляга, бідняга, молодчага, волоцюга, ледацюга, сонюга, жаднюга, сердега, бродяга, добряга, знайда, заблуда, приблуда, роззява, прожога, невидимка, плакса, рюмса, дубина, ханжа, замазура, невдаха, бідолаха, рева, причепа, підлиза, нездара, ненажера, потвора, заїка, нероба, єхида, недоторка, ябеда тощо.

З морфологічного погляду наведені іменники належать до чоловічого чи жіночого роду залежно від статі, котру вони позначають. У зв’язку з цим родова диференціація здійснюється за допомогою аналітичних засобів і форм узгоджуваних прикметників, займенників, дієслів або ж відповідного контексту.

 

Картка № 2

ЧИСЛО ІМЕННИКІВ

Число – морфологічна ознака, яка виявляється у протиставленні однини і множини.

У множині  іменники роду не мають (хлібосоли, бики, переможці) і співвідносяться із займенником вони.

Більшість іменників, змінюючись за числами, мають форми однини і множини (дерево – дерева, думка – думки). Але є іменники, які вживаються тільки у однині або тільки у множині.

За цією ознакою іменники поділяються на три групи.

Першу групу складають іменники, що вживаються як в однині, так і в множині.

Другу групу складають іменники, що вживаються тільки в однині.

Третю – що вживаються тільки в множині.

 

Іменники, що вживаються тільки в однині	Іменники, що вживаються тільки в множині
– власні назви: Україна, Марія, Дніпро, Хоменко; – збірні: студентство, листя, козацтво; – назви абстрактних понять: геройство, добро, мир, завзяття; – речовини: пісок, молоко, цукор.	– власні назви: Альпи, Карпати; – назви часових понять чи ігор: іменини, проводи, шахи, вибори; – назви сукупності людей, предметів, істот: діти, фінанси, люди, солодощі; – речовини: вершки, дріжджі, духи; – назви предметів парної чи симетричної будови: штани, куранти.

 

Картка № 3

ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ

В українській мові сім відмінків, які визначаються за питаннями:

Відмінок	Питання
Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий   Кличний	хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на (в) кому? на (в) (у) кому? чому? ---------------------

 

Кличний відмінок виконує в реченні роль звертання до істоти (уособленого предмета), він не пов’язується з іншими словами за допомогою запитання. При звертанні не запитується хто? що? кого? чого?, а вказується на особу формою займенника ти (ви) у будь-якому випадку (напр.,Сергію, тобі час іти на заняття; Марино, а ти вивчила вірш?).

Відмінювання іменників – це їх зміна за відмінниками. Змінювання іменника за відмінками дає йому можливість зв’язуватися з іншими словами у реченні.

Називний відмінок – початкова форма іменника. Він називається прямим.

Інші відмінники називаються непрямими.

 

Картка № 4

ВІДМІНИ ІМЕННИКА

За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.

І відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а,-я в називному відмінку однини: вага́, ги́ря, маши́на, па́ртія, пра́ця; воєво́да, дя́дя;, голова́, сирота́, уби́вця.

II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням -ов   наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, ве́летень, заво́д, край, ма́йстер, това́риш; ба́тько, Дніпро́, Петро́; тату́ньо;

б) іменники середн. роду з закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно́, мі́сто; мо́ре, по́ле, прі́звище; весі́лля, життя́, знання́; також іменники із суфіксами згрубілості -ище, -исько, утворювані від іменників усіх родів:вітри́ще (від ві́тер), дівчи́сько (від дівча́), свекру́шисько (від свекру́ха).

IIІ відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любо́в, міць, річ, ро́зкіш, сіль, тінь, а також слово ма́ти, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.

IV відміна: іменники середн. роду:

а) з закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят: гуся́ (гуся́ти), дівча́ (дівча́ти), лоша́ (лоша́ти), теля́ (теля́ти);

б) з закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я́ (і́мені), пле́м’я (пле́мені).

 

2. Для перевірки засвоєного матеріалу вам пропонується мовознавчий диктант.

                                                    Мовознавчий диктант

«Вірю – не вірю»

1. Іменник перукар – спільного роду?  -
2. Слова локон, кок, букля – іменники II відміни? –
3. Іменники мода, тренд, тенденція – синоніми? +
4. Іменник коса –  багатозначний ? +
5. Слово  волосся вживається тільки в однині? +
6. У прислів’ї «Утоплюсь в косі – утоплюсь в красі» іменник коса вжито у Р.в.? –
7. Слово зачіска змінюється за відмінками та числами? +
8. Креатив - це синонім слова  творчість? +
9. В О.в.  іменник модель пишеться з подовженням?+
10.                    Слова моноліт,градуювання, шатуш , балаяж – іншомовного походження? +
11.                    Іменники тонування, колорування – перукарські терміни? +

12. Слова голяр, цирульник, фриз ель, стрижій – синоніми слова перукар?

 

 

Метод «Карусель»

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з річними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця і технологія застосовується:

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;
• для збирання інформації якої-небудь теми;
•  для інтенсивної перевірки обсягу и глибини наявних знань (наприклад, термінів);
• для розвитку вмінь аргументувати власну поліцію.

Як організувати роботу.

1.                                     Розставте стільці для студентів у два кола.
2.                                      Студенти, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншою.
3.                                      Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє рухливе: за сигналом ведучого всі нового учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

У першому варіанті організація такої діяльності учасники внутрішнього кола с прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього протилежної, ("початку йде обмін точками зору у перших нарах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Студенти фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується, однак студенти намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола студенти, як правило, уже відточують свою систему аргументі», а також здобувають досвід, спілкування з різними партнерами.

У другому варіанті використання «Каруселі» кожен студент, який сидить у зовнішньому колі, має листок із конкретним питанням (темою) і під час переміщення збирає максимум інформації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилися особливо складними, продуктив­ними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, як працювали партнери тощо. У ньому випадку застосування методу досягається узагальненням наявних в студентів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове надбання.

У третьому варіанті застосування «Каруселі» студенти заздалегідь готують запитання або поняття й записують його на маленьких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Підчас роботи партнери ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді студент одержує від автора запитання цю картку. Наприкінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначається переможець.

 

 

Студенти сідають у два кола: зовнішнє та внутрішнє (приклад другого варіанту).

   Студентам із зовнішнього кола потрібно зібрати інформацію у студентів внутрішнього кола (антоніми, синоніми). Записати її у таблицю, а потім із запропонованих слів скласти та записати фразеологізм. Після їх озвучення студенти з внутрішнього кола будуть ставити контрольні запитання один одному.

 

Іменники	Антонім	Синонім	Фразеологізм
хазяїн	ледар	господар	Де хазяїн походить, там сто кіп уродить.   Герой вмирає раз, боягуз - тисячу разів.   Молодість багата мудрістю батьків.
мужність	боягузтво	відвага
мудрість	дурість	досвідченість

 

1. До якої відміни належать іменники хазяїн та копа у першому реченні?
2. До якого роду відноситься іменник боягуз у другому реченні?
3. У якому відмінку вжито іменник мудрістю у третьому реченні?

 

 

 

Відмінювання іменників другої відміни.

Викладач повідомляє студентам, що для успішного опрацювання й засвоєння матеріалу заняття їм треба пригадати, за якою ознакою іменники I відміни поділяють на групи. (Відповідь студентів: „За характером кінцевого приголосного основи іменники I відміни поділяють на три групи тверду, м'яку та мішану").

Наступним запитанням викладач активізує опорні знання студентів, прагнучи з'ясувати, які іменники I відміни відносили твердої групи, які до м'якої, а які - до мішаної.

(Відповідь студентів: „У тверду групу об'єднані ім. I відм. з твердим кінцевим приголосним основи, напр.: Микол-а, дорог-a. м'якої групи відносимо ім. І відм. з м'яким кінцевим приголосним, напр.: земл-я, Ілл-я. До мішаної групи відносимо ім. і відм. з кінцевим шиплячим приголосним, напр.: грущ-а").

Викладач  пояснює, що для більшості іменників II відміни і чоловічого, і середнього роду принцип поділу па групи лишається таким самим. Виняток становлять іменники ч. р. з основою на -р (каменяр, комар, пир), де с певні особливості. Для їх виявлені можна застосувати інтерактивну технологію ,,Робота в парах". Використання цієї нескладної в плані організації форми буде своєрідним прологом (у певному сенсі розминкою) до застосування організаційно складнішої технології, за допомогою якої опрацьовуватимемо основи и й матеріал.

Кількість карток викладач готує залежно від кількості студентів у групі, так. щоб кожен мав змогу прочитати й обдумати завдання індивідуально.

Роздавши кожній парті (парі) картки (дві однакові по одній для кожного учасника пари), викладач пропонує за 1 хв. ознайомитися із завданням і обдумати свій висновок. Тоді за сигналом викладача студенти повертаються обличчям один до одного й висловлюються вголос спершу її, що праворуч (30 сек.), а потім ті, що ліворуч                 (30 сек.). Іще півхвилини викладач дає для узгодження думок і визначення, хто буде висловлюватися перед групою. Коли час вичерпано, викладач надає слово представникам пар (по одній відповіді для кожного варіанта завдання), попросивши решту пар, що опрацювали те саме завдання, додавати в разі потреби щось до відповідей одногрупників

Отже, узагальнює викладач, опрацьовуючи відмінюєш іменників II відміни, запам'ятайте, що іменники чоловічого роду з основою на -р поділяються, на групи особливо: до твердої групи належать односкладові іменники з основою на -ір, -ор, -ур, -ер та іменники на -ар, -яр, -ир з постійним наголосом; до м 'якої іменники з основою на -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені, а також іменники з рухомим наголосом; до мішаної назви людей за професією або діяльністю з наголошеним суфіксом -яр.

 

 

 

Картки «Робота в парах»

№1

Орієнтуючись на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники на -ар, -ир належать до твердої групи.

Санітар санітара, куховар куховара, касир - касира, мундир мундира (Винятки: комар комара, хабар - хабара, долар - долара, пластир пластиру).

№2

Орієнтуючись на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники на ар, -ир належать до м'якої групи.

Кобзар кобзаря, лікар лікаря, пустир пустиря, козир козиря (Винятки: Ігор Ігоря, якір               якоря, лобур лобуря).

№3

Орієнтуючись на лексичне значення іменників та на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники II відміни на -яр належать до мішаної групи. Школяр школяра, каменяр каменяра, скляр скляра.

 №4

Орієнтуючись на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники II відміни на -яр належать до твердої групи.

Ювіляр — ювіляра, мадяр мадяра, муляр муляра, футляр футляра.

 №5

Орієнтуючись на кількість складів у слові та на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які ім. II відміни з основою на -р належать до твердої групи. Шир ннру, мир              миру, вир виру, двір двору, мур -муру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.  ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕРІАЛУ  (методи та прийоми для закріплення вивченого матеріалу)

 

 

Лінгвістичний двобій. Робота у парах.

   Студент сам вибирає суперника зі словами: "Я викликаю на двобій…" і ставить запитання. 

Наприклад:

 – Яка частина мови називається іменником?

 – Які морфологічні ознаки властиві іменникові?

 – Назвіть відмінки і запитання, на які вони відповідають.

 – Які іменники є власними назвами, а які – загальними? Наведіть приклади.

 – Яку синтаксичну роль виконує іменник?

 

 

Хвилинка ерудита (завдання випереджувального характеру).

 

     Чи знаєте ви, що вчені нарахували різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. В.Колесов вважав, що їх близько тридцяти. У фінській мові, наприклад, – п'ятнадцять відмінків, а в угорській – двадцять два. О.Кондратов вказує, що датський лінгвіст Луї Єльмслев визначив: теоретично у мові може бути аж двісті шістнадцять різних відмінків.

 

Творча робота.

    «Виростимо речення». Викладач записує слово, студенти дописують слово за словом, щоб утворилось речення.

Наприклад:  Іменник ……………..

                      Самостійна………………..

 

    Дослідження-пошук.

 

1 група.  Із поданих іменників, що записані на дошці, виписати лише власні назви. Пояснити правопис виписаних слів. Обґрунтувати свій вибір. Газета, добро, Україна, біль, Карпати, дерево, школа, Леся Українка, Державний гімн України, газета “Наше слово”, Київ, поезія “Сон”, Президент України, сузір’я Велика Ведмедиця.   

  

 2 група. Додати до іменників, що означають  власні назви, іменники – загальні назви. Київ, Дмитрик, Дунай, "Мурзилка", "За відвагу".

 

 

Диктант з "ключем".

      Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів’я.

      Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати.

        Ключ. Добре діло не пропаде.

 

 

 "Прозова п’ятихвилинка".

 Прочитайте записаний на дошці текст. Знайдіть іменники назви істот жіночого роду, випишіть їх, провідміняйте.

        На самісінькому дні ретельно складені рябчуни та рядюжки, колись ткані господинею, поруч святкові й буденні фартухи, сорочки, у прикутку вузлик «з одягом на смерть». Серед різноманітних рукодільних виробів згорток прозорої, чимось схожої на марлю тканини. То був серпанок. Тоненьке й прозоре полотно лягало на лаву. Господиня розправляла його, просвічувала на вікно, припасовувала на свою ще досить статечну фігуру. «Як ти думаєш, сподобається онучці?» -допитувалась бабуся. -«Іще               б, -підтримав я добрий бабусин настрій. -Очевидно, ні в кого такої блузи не буде». -«А я ще вишию отаким узором, -вона витягла зі скрині розмережений барвистим шитвом рукав. -Хай згадує, що була в неї бабуся...»

       Багато чого цікавого зберігалося в бабусиній скрині, і всім цим дуже дорожили в кожній сім'ї, в кожній оселі.

 

 

 Гра "Хто зайвий?"

 Вилучити з кожного ряду "зайве" слово. Свою думку обґрунтувати.

Степ, море, літак, небо, ідея(абс.).

Ущелина, вершина, день, століття, дружба(абс).

Карпати, Дніпропетровськ, Львів, Полтава, мрія(абс).

Якість, щедрість, доброта, широта, гори(конкр.).

Пояснюємо абстрактні  та конкретні іменники.

 

 «Добери предмет»

Навчає -                грає -

Лікує –                  співає –

Пече –                   гуде –

Малює –               пиляє -

 

«Змійка»

       Кожний член групи по черзі виходить до дошки, записує по одному словниковому слову і підкреслює орфограму в ньому.

Наприклад: Спасівка, донжуан, стаття, шосе,селище, прізвисько….

 

«Чарівник».

     Студенти — чарівники. Треба «оживити» предмети — утворити від іменника, який відповідає на питання «що?» спільнокореневе слово — іменник, який відповідає на питання «хто?».

Наприклад:

 (Банк — банкір, бібліотека — бібліотекар, Київ — киянин….)

 

«Редактор»

       Викладач записує на дошці неправильно побудоване речення. Студенти самостійно редагують вирази, записують у конспект правильні.

Наприклад:

Комітету потрібно працювати ще дві неділі.

Ми не чекали від нього такого поступку.

Я з ним у добрих відношеннях.

 

Пошукова робота

        Завдання: узагальнити одним словом поняття, записані в кожному рядку

1) Тарас, домович, чоловік, добряк - ...

2) Книжка, парта, вазон, окуляри - ...

3) Дерево, трава, квітка, боровик - ...

4) Дощ, веселка, вітер, сніжинка - ...

5) Соловей, корова, Гнідко, щука, кіт - ...

6) Школа, пошта, інститут, бібліотека, лікарня - ...

7) Пильність, здібність, доброта, точність, увага - ...

8) Читання, похід, малювання, праця, горіння

Завдання:

1) Який висновок можна зробити про назви предметів в українській мові?

2) Зробити фонетичний розбір виділених слів.

 

Пояснювальний диктант.

Українці любили ластівку і вважали її Божою пташкою. У колядках ця пташка віщує господареві добробут, а сім'ї обіцяє благополуччя та щастя. Ластів'їне гніздечко під стріхою вважалось за добру прикмету. Зруйнувати його - великий гріх. На обличчі винного з'явиться невивідне ластовиння. Ластівка може й помститися. Вона літатиме до корови й псуватиме молоко.

(За етнографічним довідником)

Завдання: іменники підкреслити, пояснити лексичне і граматичне значення іменників. Визначити їх рід, число, відміну.

 

«Поетична п'ятихвилинка».

Завдання: прочитайте записаний на дошці текст. Знайдіть іменники. Випишіть їх, провідміняйте, виділіть закінчення.

Як нема без зірок небозводу,

Як блакить без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

Так народу без мови нема.

В. Забаштанський.

Словниковий диктант.

Позначити орфограму «Велика буква у власних назвах»

Леся Українка, співуча українка, село Українка; кобзар на майдані, вірш з «Кобзаря»; Михайло Старицький, картина Олександра Мурашка «Похорон кошового», Світлана Дмитрівна Котова, розділ з Біблії, біблійне оповідання, Богоматір, Різдво, кіт Паштет, дитяче шоу «Крок до зірок», цукерки «Київ вечірній».

 

Коментоване письмо

Записати, розкриваючи дужки. Пояснити правопис іменників.

(К,к)конвалія - багаторічна (Р,р)рослина. Вона поширена в (Є,є)вропі, (С,с)ередземномор'ї, (С,с)хідному (С,с)ибіру, на (Д,д)алекому сході, в (К,к)итаї, (П,п)івнічній (А,а)мериці. Трапляється (К,к)конвалія також майже по всій (У,у)країні.

Завдання: скласти речення з 2 - 3 власними назвами, ужитими в тексті.

 

 Лінгвістична гра.

Кожний має запропонувати іменник - власну назву. Наступне слово має починатися кінцевою літерою попереднього слова.

Наприклад: Київ, Вінниця, Ялта, Аркадій, Йосип, Поділля... Хто не може назвати - вибуває з гри.

 

Пошуково-дослідницька робота (робота в парах).

Дібрати до іменників, що означають загальні назви. Іменники - власні назви (4-5 прикладів).

1) Персонажі казок: ...

2) Сузір'я: ...

3) Європейські країни: ...

4) Східні країни:...

5) Острови (або півострови): ...

6) Моря: ...

7) Гори: ...

8) Вулиці: ...

9) Назви цукерок: ...

10) Марки автомобілів: ...

Завдання: скласти речення.

а) з однорідними членами;

б) з узагальнюваним словом після однорідних членів;

в) з узагальнюваним словом перед однорідними членами. Пояснити розділові знаки, накреслити схеми.

 

 Творче конструювання.

Завдання: скласти 3-4 речення з іменниками так, щоб в одному випадку вони виступали як загальні назви, а в іншому - як власні.

1) орел - орел - «Орел»

2) Роман - роман

3) Дружба - дружба - «дружба»

 

 Словниковий диктант

Написати під диктовку іменники. Пояснити орфограми.

Тарас Григорович Шевченко, річка Либідь, Дніпро, майдан Незалежності, оповідання «Морозенко», байка «Вовк та ягня», журнал «соняшник», Україна, Ярослав Мудрий, Шевченківська премія, журнал «Всесвіт», Центральна Рада, газета «Голос України», Київ, Львів.

 

 Ситуативне завдання.

     Уявити ситуацію, що студенти вирішили дослідити космічний простір власною мандрівкою.

    Створити фантастичний твір у формі розповіді на тему «Мандрівка до космосу», використовуючи власні назви.

 

Вибірковий диктант.

Завдання: виписати іменники спільного роду. Один з виписаних іменників увести до 2 самостійно складених речень так, щоб у першому він означав особу чоловічої статі, а у другому - особу жіночої статі (усно).

Базіка набалака - і в торбу не збереш. Соня та ледацюга - рідні брати. Гуляка гуляв : ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов - не знайшов підошов. З достатків хороших не йдуть міхоноші. Білоручки - дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка. Вереда сам себе на рік любить.

 

Виконання пізнавального завдання аналітичного характеру.

Завдання: записати іменники, визначити рід кожного, аргументува­ти свій вибір.

Жайворонок, перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, дочка, син, середа, вільха, осика, жаль, кума, невістка, зять, піч, річ, холод, сирота, граб.

Завдання: у виділених словах виділити наголос, у разі потреби пе­ревірити за словником.

 

 Творчий диктант.

Завдання: прочитати, замінити словосполучення і речення іменни­ками спільного роду.

1) Роботяща, працьовита людина.

2) Людина, яка говорить багато і беззмістовно.

3) Неуважна людина.

4) Людина з дефектами мови, що полягає в невмінні правильно й чітко вимовляти деякі слова чи звуки.

5) Той, хто навчився чого-небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника.

6) Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь.

7) Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам. Матеріал для довідок: листоноша, сусіда, самоучка, роззява, пустомеля, недоріка, роботяга.

 

 Вправа на запобігання помилок у вживанні родових форм.

Деякі студенти допускають помилки у визначенні роду окремих слів. Здебільшого це є наслідком впливу російської мови: слова, що в нашій мові належать до чоловічого роду, в російській - належать до жіночого. Або навпаки. Чи зумієте ви запобігти подібним помилкам скаже лінгвістична гра.

Завдання: доберіть до поданих іменників потрібні за змістом прикметники. Виграє той, хто не допустить жодної помилки. Путь, сіль, магістраль, Сибір, полин, степ, дріб, тюль, шинель, емаль, туш, собака.

Складіть речення з даними словами (усно).

 

 Творче спостереження.

Завдання: прочитати прислів'я і приказки, пояснити її повчальний зміст.

Базіка набалака - і в торбу не збереш. Соня та ледацюга - рідні брати. Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов - не знайшов підошов. З достатків хороших не йдуть міхоноші. Білоручки - дармоїди та недоучки. Нероба - гірше пияка. Вереда сам себе на рік любить.(Народна творчість)

Завдання: визначити рід іменників, виписати іменники спільного роду, скласти два речення з одним з виписаних іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в другому - до жіночого.

1. Робота в парах.(Робота в зошитах)

Перша парта кожного ряду виконує завдання №1,друга парта завдання №2,а третя - №3

Завдання №1. Чи однакового роду одні й ті самі слова в українській та російській мовах?

( Робота зі словниками.)

Біль – боль

Тополя – тополь

Цибуля – лук

Квітка  - цветок

Собака – собака

Завдання №2. Спишіть, узгодивши прикметники з іменниками.

Далек… дорога, барабанн… дріб, широк… степ запашн… какао, капосн… хлоп’я.

 

Завдання №3.

Записати іменники. Визначити рід кожного. Аргументувати свій вибір.

Жайворонок, перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, дочка, син, середа, вільха, осика, кума, невістка, зять, піч, холод, сирота, граб.

 

• На виконання завдання вам дається 5 хвилин. Якщо  у вас виникатимуть труднощі,щодо визначення роду, зверніться до словників. що лежать у вас на партах.

 

 

Творча робота.

Замініть подані вирази одним словом – іменником спільного роду. Можна використовувати слова з довідки.

 

Людина, що пише лівою рукою –

Людина, що багато теревенить –

Той, що плаче без причини –

Неуважна людина –

Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам –

Людина, в якої не має батьків –

Роботяща, працьовита людина –

 

Довідка: лівша, базіка, плаксій, роззява, листоноша, сирота, роботяга.

 

Робота з прислів’ями.

     Народ склав багато прислів’їв та приказок з іменниками спільного роду.

 

Базіка набалака — і в торбу не збереш.

Соня та ледацюга — рідні брати.

Білоручки — дармоїди та недоучки.

-Як ви розумієте їх зміст?

- Складіть два речення з одним із іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в другому — до жіночого. Запишіть, підкресліть підмет і присудок.

 

Гра «Назви пару»

Додайте до поданих іменників пару ( від іменників чоловічого роду – утворіть жіночі, де це можливо) На дошці вивішуються слова,надруковані на листочках  по 3, до дошки виходять по черзі 4 учня.

Секретар - …, директор - …, шахтар - …, видавець - …, вчитель - …, психолог - …, бібліотекар - …, ткач - …, воротар - …, господар - …, казкар - …, кухар - …, школяр - …

Додаток

ВОРОТАРКА, и, жін. Жіночий рід до воротар 1. Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку.

ШАХТАРКА, и, жін.

1. Жіночий рід до шахтар; Вона шахтаркою була. Од воротка у неї руки були порепані й важкі (Володимир Сосюра)

2. Дружина шахтаря.

3. Робочий одяг шахтаря. Прийшов на шахту комбайнер Валентин Колесников, одразу переодягнувся в шахтарку і — під землею (Робітнича газета);   

    //  Робочий головний убір шахтаря.

4. Ліхтар, з яким шахтар спускається в шахту.

 

 

 Гра “Редактор”( Усно)

         Відредагуйте речення, звертаючи увагу на рід іменників та форми слів, поєднаних з ними. Запишіть відредаговані речення.

 

       З високої насипі було дуже добре видно місто. Запис у щоденнику була зроблена абияк. Мій батько народився в далекій Сибірі. Дівчина відчувала страшну біль. Біля двору нас зустрічала собака.

 

Робота «Словникового бюро»

Робота з тлумачним словником 
У кожній групі іменників знайдіть четверте «зайве» слово 
1. Леді. Сафарі. Мадам. Пані. 
2. Конго. Пальто. Сопрано. Депо. 
3. Причепа. Дурепа. Волоцюга. Ледацюга. 
4. Аташе. Маестро. Кліше. Денді.

Короткий тлумачний словничок

ЛЕ́ДІ, невідм., жін. Дружина лорда або баронета у Великобританії, а також заміжня жінка аристократичного кола. Англічанка наша дуже цікава і красива стара леді (Леся Українка, V, 1956, 111); Леді й мілорди, месьє і медам! Прошу уклінно до зали! (Максим Рильський, I, 1956, 116); * У порівняннях. Завжди стримана, як леді (до речі, так її прозивали іще в гімназії), — Людмила од несподіванки навіть здригнулась (Андрій Головко, II, 1957, 485);

МАДА́М, невідм., жін. 
1. Назва заміжньої жінки у Франції (приєднувана, звичайно, до прізвища), що поширилась і в деяких інших буржуазних країнах; пані. За шинквасом сиділа в надвечірні години мадам Фелісьє — дебела й красива дама рембрандтівського типу, господиня цієї крамнички (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 51); // Увічливе звертання до такої жінки. — Я ж благав її: мадам, Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських (Леся Українка, IV, 1954, 185); — Мадам! — тихо скрикнув гарнесенький пан Роздобудько, злегка вдарив пані Купу по руці (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 261);

2. дорев., розм. Гувернантка. Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати, показуючи, як вчила їх мадам (Нечуй-Левицький, III, 1956, 186).

ПА́НІ, невідм., жін. 
1. Заміжня поміщиця в старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні і Білорусії. Опівночі верталася додому в своє село якась багата пані (Нечуй-Левицький, III, 1956, 277); Панський улюбленець, він [орел] щодня одержував з ласки пані Софії щедрий раціон — живу, взяту з отари вівцю (Олесь Гончар, II, 1959, 31); * У порівняннях. [Явдоха:] А гарно, тату, Галі в окулярах. Так, мов яка дуже велика пані (Панас Мирний, V, 1955, 133); 
// перен., ірон., зневажл. Жінка, яка виділяється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, надто витонченими манерами і т. ін. Не велика Стеха пані, тим що сіла в панські сани (Номис, 1864. № 14195); Серед села вдова жила У новій хатині, Білолиця, кароока І станом висока, У жупані; кругом пані, І спереду й збоку (Тарас Шевченко, I, 1963, 158). 
2. Особа жіночої статі, що займала привілейовано становище в дореволюційному суспільстві; // Особа, що має владу над іншими; володарка, хазяйка. [Сабіна:] Хай пан дозволить піти рабині знову до роботи, бо, може, вернеться з дороги пані, то ще мене за лінощі скарає (Леся Українка, III, 1952, 156);

ПАЛЬТО́, а, сер. Верхній одяг довгого крою, що надягається поверх плаття, костюма і т. ін. З етажерки звисало новеньке гімназичне пальто, ловлячи в гудзики гострі червоні бліки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 367); Вона була в осінньому пальті поверх кошлатого лижного костюма (Олесь Гончар, IV, 1960, 58); З вітальні чувся галас, у передпокої були навалені гори пальт (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 549).

СОПРА́НО, невідм., сер. і жін. 
1. Високий жіночий голос. Менша [сестра] вигукувала докірливо слова дзвінким сопрано (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 347); Слабеньке сопрано механічне, як завчений урок, виконувало.. естрадну пісеньку про кохання(Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 185).

ДЕПО́, невідм., сер. 
1. Транспортне виробниче підприємство, яке забезпечує експлуатацію, періодичний ремонт, утримування та обслуговування рухомого складу (локомотивів, вагонів і т. ін.). Недалеко від клубу депо, там ремонтують паровози(Олександр Копиленко, Сон. ранок, 1951, 112); В депо завертає трамвай (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 17). 
▲ Пожежне депо — приміщення для пожежних машин.

ПРИЧЕПА 1, и, чол. і жін., розм. 
1. Надмірно прискіплива людина; людина, яка до всього чіпляється. — Це правдива причепа! — сказала Кайдашиха. — Бере моє добро, ще й мене лає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 355);

ДУРЕ́ПА, и, жін., зневажл. Розумово обмежена, тупа жінка. На його нещастя, баба виявилась цілковитою дурепою (Юрій Яновський, I, 1958, 538); Варвара усміхнулася в темряві.. Добре, що ніхто не може побачити в цю хвилину її обличчя, мав би нагоду пересвідчитись, які самовдоволені дурепи бувають на світі (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 483);

ВОЛОЦЮ́ГА, и, чол. і жін., зневажл. 
1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місце перебування; бродяга, пройдисвіт. Хто за його добре слово скаже? П'яниця, волоцюга, пройдисвіт — от тобі і все! (Панас Мирний, I, 1954, 86); 
2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь. Замість того, щоб тобі у горницях сидіти, так ти, волоцюго, повіялася до хлопців на кухню (Панас Мирний, IV, 1955, 167); — Я й сама бачу, який ти є волоцюга й зальотник!(Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 352).

ЛЕДАЦЮ́ГА, и, чол. і жін., зневажл. Збільш. до ледар. — Так і нишпорить, погань, щоб хоч годину ту захарлати, — ледацюга! — лаялась Параска (Панас Мирний, IV, 1955, 92); Здоровило з білим, як сметана, чубом, .. цей ледацюга мав протодияконський бас і ніжну душу (Іван Микитенко, II, 1957, 412).

АТАШЕ́, невідм., сер. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (Агатангел Кримський, А. Лаговський, І, II, 1905, 235);

МАЕ́СТРО, невідм., чол. 
1. заст. Шаноблива назва видатного музиканта, композитора, художника. Як то тепер Ліда з музикою? Певне, частіше співає дуети з Маусіком, ніж виграває твори величних маестро? (Леся Українка, V, 1955, 33); 
2. Звання, що надається видатним майстрам-шахістам у деяких закордонних країнах; 
// Особа, що має таке звання.

КЛІШЕ́, невідм., сер., друк. Рельєфний малюнок, креслення, план і т. ін., зроблені на металевій або дерев'яній дошці для відтворення в друкові. З гарту — сплаву свинцю, олова й сурми — роблять також кліше, виготовляють стереотипи (Наука і життя, 7, 1955, 35); Коли прибула з Стрятина друкарня Балабанів, він так захопився нею, що сам., розташовував преси, складальні каси, сортував шрифти й кліше (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 308).

ДЕ́НДІ, невідм., чол., заст. Вишукано, пишно і модно одягнена людина; франт. В прирівнянню до блискучих денді, котрі роями вилися довкола Ніни, Іван справді являвся [був] дуже непоказним (Іван Франко, III, 1950, 164).

ПАП`Є-МАШЕ, невідм., чол., паперова суміш, змішана з клейом, крейдою,гіпсом; та використовується для виготовлення муляжів,дитячих іграшок.

 

 Творче конструювання.

   Складіть речення зі словами менеджер, геолог, директор так, щоб було зрозуміло, про кого йдеться: чоловіка чи жінку. В яких стилях мовлення можуть уживатися такі іменники.

 

 

 Розподільний диктант

     Завдання: запишіть іменники за родами. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших літер прочитаєте початок прислів”я   “… не страшний”

 

        Двір, роман, четвірка, естакада, вікно, учень, живопис, родина, насип, олово, іней, вапно, економіка, діжа, йод, ілюзія, кошеня.

 

Гра Редактор”

     Відредагуйте речення, звертаючи увагу на рід іменників та форми слів, поєднаних з ними. Запишіть відредаговані речення.

 

З високої насипі було дуже добре видно місто. Запис у щоденнику була зроблена абияк. Мій батько народився в далекій Сибірі. Дівчина відчувала страшну біль. Біля двору нас зустрічала собака.

 

 Лінгвістичне дослідження.      /на картках/

1.  Визначте,що означає кожна група іменників (назва дій,якостей, почуттів, речовин, збірні назви), і  спробуйте поставити їх у множині:

• Студентство, дітвора, птаство, волосся, молодь, людство;
• Залізо, молока, масло, віск, золото, вовна;
• Малювання, біганина, сміливість, гнів,радість, жовтизна.

Чи можна поставити ці іменники у множині?

Висновок:

Частина іменників,що означають назви речовин, дій, якостей  почуттів, збірні назви, вживаються тільки в однині.

2. Визначте,що означає кожна група іменників(збірні назви,географічні назви, назви  станів,почуттів,предметів,парних за своєю будовою)

• Люди,дитина, кури, гуси,дрова;
• Ножиці, штани, сіни, ворота;
• Лінощі, веселощі,  заздрощі, пахощі;
• Карпати, Черкаси, Суми, Альпи, Апенніни.

Чи можна поставити ці іменники в однині?

Висновок:

        Невелика   кількість іменників, які означають збірні назви, назви парних за будовою  предметів, назви станів,почуттів, а також деякі географічні назви, вживаються тільки у множині.

 

 

 

 Пояснювальний диктант.

       Визначте, від яких іменників можна утворити форму множину,а від яких ні. Поясніть чому.

        Машина,болото, книга, вапно, сало, поле, вікно, озеро, краса, гордість, доброта, закон, сміливість, жіноцтво, колосся, гарбузиння, автобус, гайвороння, милосердя, читання, гнів,  яблуко, толерантність, океан, вітер, Дунай, братство.

 

Робота з текстом.

       Визначте тип і стиль мовлення тексту, його тему.  Випишіть із тексту іменники,позначте рід, число.

Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чутнішою  мова роси, напівроздягнених дерев  і  вчорнілих задуманих соняшників,що вже не тягнуться  ні до сонця ні до зірок.

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі  - їхня довершена  і завжди нова краса, і таємнича мінливість, і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади  мого дитинства  починаються із зірок.

І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном, велетенські шоломи копиць,останній срібний дзвін коси  і перший скрип деркача, і соняшник вогника  під косарським таганком.  І пофуркування  невидимих  коней,що зайшли в туман…( за М.Стельмахом)

Таганок – триніжок,до якого підвішують казан під вогнищем.

 

  «Я редактор».

      Відредагуйте речення і запишіть.

1.До бабусі ми їхали троє суток. 2. В моїй кімнаті  стоїть старі часи.  3.Мені подарували нові коньки. 4.Сусіди завезли нову мебель.

 

 Вправа «Із народної мудрості».

Запам’ятайте стійкі звороти, поясніть їх значення. З двома із них складіть речення.

         Аж пір’я летить (дуже сильно);  жити мов у  Бога за дверима (жити без турбот);  ні в тин, ні в ворота (не до ладу);  задля меблів сидіти (нічого не робити,не відігравати ніякої ролі);  влипнути,як муха в мед (потрапити в надзвичайно  скрутне становище);  відбити бажання  (позбавити бажання робити щось);  купатися,як сир в маслі (жити в достатку);  сама довершеність (говорять про того,хто наділений  лише позитивними якостями).

 

Гра „Одним словом” (правильно наголосити іменники, які утворилися)

Дівчина, яка дружить із ким – небудь (по́друга).

Слова пісні, які повторюються після кожного куплета (при́спів).

Рисочка між словами (дефі́с).

Спосіб вимовлення слів, звуків (вимо́ва).

Сота частина метра (сантиме́тр).

Синонім до слова угода (до́говір).

Дівчинка для мами хто? (дочка́).

Синонім до слова товариш, друг (при́ятель).

Конкурс „Знайди приховані слова”

Ескаватор – напій для дорослих.

Буксир – дерево і кисломолочний продукт.

Пролісок – зелене насадження.

Плід – зимова вода.

Якір – дитяча хвороба.

Коса – кусюча комаха.

Козуб – орган людини.

Баштан – висотна споруда.

Отрута – відома квітка.

Корабель - „одяг” дерева і назва невільника.

Пристань – їстівне зерно і тулуб людини.

(Кава, бук, сир, лісок, лід, кір, оса, зуб, башта, рута, кора, раб, рис, стан

 

Сенкан

Сенкан – це п’ятирядковий неримований вірш, який застосовується як засіб заохочення студентів до розміркування щодо теми. Слово „сенкан” походить від французького слова „п’ять” і позначає вірш з п’яти рядків.

Під час складання сенкенів необхідно дотримуватися правил:

1.               Перший рядок має містити слово, яке позначає тему.
2.               Другий рядок – опис теми, який складається з двох і більше слів.
3.               Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох і більше слів.
4.               Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох і більше слів, висловлює ставлення до теми, почуття.
5.               Останній рядок складається з одного солова. Це може бути синонім, антонім чи спільнокореневе слово. (Іноді п’яте завдання викладач добирає індивідуально для кожного студента.)

Подаємо сенкан до слова „Село” та „Мова”.

І. сенкан

1.               Село.
2.               Рідне, дороге.
3.               Живу, поспішаю, сумую.
4.               Моє село, для мене ти єдине!
5.               Моя маленька батьківщина.

ІІ. сенкан

1.               Мова.
2.               Ніжна, мелодійна.
3.               Люблю, вивчаю, шаную.
4.               „Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не с серденько, тільки камінь має” (С. Воробкевич).
5.               Душа народу; чиста криниця, мелодія життя.

ІІІ. сенкан

1.               Мова.
2.               Благозвучна, мелодійна, плавна, приємна, тиха; лаконічна, скупа, багатослівна; бездоганна, зрозуміла, точна, багатозначна, вільна, дивна, урочиста, малозрозуміла, загадкова, жива, калинова, солов’їна, співуча, чарівна…
3.               Лунає, дзвенить, панує, розвивається, вмирає, оживає, розцвітає, плекає…
4.               Це засіб спілкування людей; здатність говорити, писати, висловлювати думки; висловлена думка, стиль викладу.

Або

Я люблю тебе, рідна мово!

5.               Дитяча, архаїчна, буденна, газетна, державна, етнічна, класична, літературна, розмовна, мертва, слов’янська, чужа.

Або

Батько мову веде просту, вузлувату, тверді слова з твердих уст, оповідається про рід, про минуле, любить він те минуле, і встають в уяві діти – велетні (Улас Самчук).

Після колективного обговорення сенканів викладач пропонує скласти вірш. Подаємо приклади віршів, які були складені на основі сенкану „мова”. Наприклад:

1.               Мово наша барвінкова, солов’їна, кольорова!

Розцвітай, чаруй, плекай!

Народе, ти її не забувай!

Я люблю тебе, оберігаю,

Полю „бур’ян”, дітей навчаю.

Для мене ти краса,

Як вранішня роса

Моя!

2.               Гарна, мила і квітуча,

Мова рідна і співуча.

Пісня ллється, промовляє,

Рідну землю прославляє.

3.               Мова рідна, милозвучна,

Лагідна, красива,

І співуча, і барвиста –

Калинове диво!

Творче спостереження з елементами аналізу.

      Виразно прочитати речення. Усно визначити синтаксичну роль іменників. Зробити висновки. Яка головна думка висловлювання?

        Скрегнуло вікно скрині, і зсередини донісся запах полину й чебрецю. У прискринку лежали дбайливо загорнуті пакуночки з усілякими паперами, фотокартками, а серед них і традиційні жіночі речі -коралі, брошки, навіть ґудзики. «А знаєш, -перекладаючи припаси, мовила бабуся, - тільки-но приїздить у гості онука, для неї нема кращої забави, ніж передивлятися скриню. Усе її цікавить, і я залюбки розповідаю, як ми колись жили, що для чого призначалося; бувало, коли тоскно стає на душі, то й сама сяду біля неї і наче перебираю свою історію; кожна річ таїть у собі спогад. Ось, скажімо, мій весільний вінок нагадує молодість, а ця запаска -подарунок матері, ясеневу ложку вистругали мені на спомин батько..»

Тестові завдання до теми « Іменник»

Завдання мають по чотири (п’ять) варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.

 

1. Усі слова є іменниками в рядку
А виконання, виконавець, виконавши
Б книгарня, книжник, книгозбірня
В соловей, соловенятко, солов’їний
Г завідувач, завідувачка, завідувати
Д зеленаво,зеленка, зелень

2. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта
А морок, какаду, маестро, ООН
Б Баку, продаж, столяр, денді
В Борнео, собака, аташе, Сибір
Г суддя, перекладач, путь, гімн
Д хлоп’ятко, козак, інститут, іній

3. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта
А ступінь, балет, аташе, вісь
Б запис, галузь, нежить, гіпс
В збір, торнадо, шинель, стен
Г важіль, грань, дріб, ідальго
Д ячмінь, тюль, колібрі, висип

4. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта
А плач, кахель, накип, перекис
Б корч, емаль, аерозоль, толь
В клавіш, шагрень, портьє, зал
Г рояль, розсип, продаж, путь
Д кір, пропис, прогрес, суміш

5. Жіночий рід мають усі іменники варіанти
А діагональ, північ, авеню, плов
Б живопис, мадам, жовч, челядь
В кефаль, гуаш, роль, нехворощ
Г тунель, скрижаль, бязь, ваніль
Д папороть, манжет, мігрень, туш

6. Жіночий рід мають усі іменники варіанта
А бандероль, бутель, цеце, УПА
Б ГЕС, коала, фланель, заполоч
В НЛО, повінь, лазур, боржомі
Г спіраль, латинь, СБУ, кольрабі
Д провесінь, ЕОМ, деталь, плащ

7. Жіночий рід мають усі іменники варіанта
А педаль, стаття, лебідь, подорож
Б ЧАЕС, мадам, розкіш, жовч
В продаж, поезія, жирафа, міль
Г купіль, ООН, дриль, радість
Д мита, лоша, ртуть, Прип’ять

8. Середній рід мають усі іменники варіанта
А кашне, метро, колібрі, манго
Б кохання, листя, шосе, Черкаси
В ЄС, завдання, збіжжя, пенсне
Г кафе, шимпанзе, каное, відео
Д Тбілісі, бароко, купе, таксі

9. Середній рід мають усі іменники варіанта
А турне, ягня, весілля, Дніпро
Б дівча, збіжжя, бароко, меню
В немовля, плем’я, рілля, філе
Г теля, куля, мартіні, авокадо
Д пальто, канапе, віче, салямі

10. Спільний рід мають усі іменники варіанта
А нероба, забіяка, юрист, бідолаха
Б незграба, суддя, тренер, сирота
В ледащо, лівша, рева, листоноша
Г староста, професор, зануда, базіка
Д ябеди, замазура, вельможа, роззява

11. До одного роду належать усі іменники в рядку
А Делі, Чернівці, Мехіко
Б Стамбул, Сочі, Чикаго
В Сена, Дністер, Міссурі
Г Нікарагуа, Китай, Чилі
Д Токіо, Сухумі, Онтаріо

12. До одного роду належать усі іменники в рядку
А Хоккайдо, Париж, Калахарі
Б Прип’ять, Умань, Ай-Петрі
В Керч, Сибір, Кіліманджаро
Г Сурамі, Балі, Севастополь
Д Вашингтон, Огайо, Кутаісі

13. До одного роду належать усі іменники в рядку
А важіль, синтез, Прут, Алжир
Б веремія, сузір’я, стать, сутінь
В комашня, цуценя, харчо, рагу
Г лівша, роззява, забудько, тріо
Д коралі, цунамі, граблі, гроші

14. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку
А кумедне кенгуру, картопляне пюре, красиве панно
Б довгий тунель, важка путь, перспективний інженер
В багатолюдне Сочі, малий соня, старовинний піаніно
Г непосидючий хлоп’я, молода леді, лікувальне алое
Д убога сирота, повноводе Конго, кольорове драже

15. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку
А старовинний Осло, духмяне какао, яскраве кімоно
Б львівська пані, надокучлива цеце, смачне кольрабі
В вітальний туш, рожевий фламінго, малий нікчема
Г яскрава гуаш, цікаве інтерв’ю, прозора шампунь
Д заквітчана Умань, вчена ступінь, другий степінь

16. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку
А сонячне Баку, красивий какаду, сильний нежить
Б смачне івасі, швидке таксі, гостинна Перу
В оригінальне меню, біла тюль, маленьке шимпанзе
Г цікаве турне, просторе авеню, справедливе журі
Д далека Сибір, свіжа салямі, талановитий маестро

17. Граматична помилка є в рядку
А постійиий головний біль
Б безпечний засіб від нежиті
В зробити щеплення від кору
Г полоскання морською сіллю
Д скористатися маззю від мозолів

18. Лише в однині вживаються всі іменники рядка
А вазон, прикрість, зелень
Б Крим, молоко, залізо
В Дністер, козацтво, ім’я
Г людство, сум, мальва
Д радість, золото, вітер

19. Лише форму однини мають обидва іменники рядка
А комашня, чапля
Б молодь, нація
В журба, сумнів
Г кисень, кабінет
Д сметана, вапно

20. Лише форму однини мають обидва іменники рядка
А вуглець, родовище
Б щирість, прибуток
В селянство, шляхта
Г срібло, пектораль
Д артилерія, лейтенант

21. Лише в множині вживаються всі іменники рядка
А Карпати, проблеми, вечорниці
Б входини, народи, Альпи
В дріжджі, заручини, обличчя
Г перемовини, двері, ножиці
Д уста, м’ясниці, перешкоди

22. Лише форму множини мають обидва іменники рядка
А дебати, кеглі
Б надра, бенкети
В іменини, землі
Г ворота, радощі
Д штани, суперечки

23. Лише форму множини мають обидва іменники рядка
А оглядини, дерева
Б хрестини, дрова
В сутінки, вечори
Г фінанси, кредити
Д терези, виделки

24. До першої відміни належать усі іменники варіанта
А ясла, кума, площа, межа
Б староста, хлоп’я, вулиця, кузня
В сестра, воєвода, суддя, верба
Г кенгуреня, душа, дорога, ріка
Д жага, Лука, чебуречна, миля

25. До другої відміни належать усі іменники варіанта
А поріг,брокер, день, тюль
Б вікно, пальто, метро, мило
В барліг, брат, курінь, путь
Г хмарище, кіно, колесо, дерево
Д буття, зайченя, волосся, щастя

26. До третьої відміни належать усі іменники варіанта
А вість, якість, куліш
Б постать, мати, стать
В тінь, нежить, гармонь
Г повінь, осінь, Сибір
Д печать, лінь, стиль

27. До четвертої відміни належать усі іменники варіанта
А плем’я, полум’я, ім’я
Б сім’я, дитина, курчатко
В маля, дівча, ластовенятко
Г козеня, курча, слоненя
Д тім’я, ведмежа, криця

28. До жодної з відмін не належать усі іменники варіанта
А устаткування, жалюзі, алібі
Б Чернівці, леді, штани
В дощі, Черкаси, маестро
Г міськрада, метро, рандеву
Д вечорниці, АТС, дно

29. Прочитайте фрагмент поезії.
З того часу в Україні жито зеленіє;
Не чуть плачу, ні гармати, тільки вітер віє,
Нагинає верби в гаї, а тирсу на полі.

Укажіть, скільки в цьому фрагменті іменників твердої групи.
А 4
Б 5
В 7
Г 8
Д 10

30. Прочитайте фрагмент поезії.
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає:
Кругом хлопці та дівчата —
Як мак процвітає.

Укажіть, скільки в цьому фрагменті іменників м’якої групи.
А 2
Б З
В 4
Г 5
Д6

31. Прочитайте фрагмент поезії.
Садок вишневий кало хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Укажіть, скільки в цьому фрагменті іменників мішаної групи.
А 1
Б 2
ВЗ
Г 4
Д 5

32. З’ясуйте, яким членом речення виступає виділений іменник.
Сине липневе небо тисячами зірок озирає безмежний степ.

А підмет
Б присудок
В додаток
Г означення
Д обставина

33. З’ясуйте, яким членом речення виступає виділений іменник.
Над берегами Вічної ріки летить у світ зорею Неповторність.

А підмет
Б присудок
В додаток
Г означення
Д обставина

34. З’ясуйте, яким членом речення виступає виділений іменник.
Людина приходить у цей світ для любові і добра.

А підмет
Б присудок
В додаток
Г означення
Д обставина

35. Помилку допущено в слові
А кручою
Б шахтарем
В вишнею
Г мрякою
Д мрією

36. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку
А ваза, речовина, кислота
Б тиша, свобода, глибина
В калина, малеча, посада
Г мелодія, береза, справа
Д спальня, Європа, буква

37. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку
А їдальня, повага, легенда
Б Ольга, родина, волоцюга
В геологія, дитина, дорога
Г держава, груша, розлука
Д мережа, горошина, карта

38. Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку
А кулінар, снігур, кобзар
Б касир, ковзаняр, актор
В ювіляр, комар, столяр
Г календар, жир, муляр
Д цар, снігур, директор

39. Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку
А хрущ, президент, гектар
Б документ, сховище, звір
В лицар, інститут, рушник
Г автобус, параграф, вальс
Д різьбяр, барвінок, погляд

40. Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку
А журнал, трамвай, папірус
Б циркуль, чарівник, цукат
В хвастун, парашут, хокеїст
Г звичай, оптиміст, футбол
Д слабодух, параліч, граф

41. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А поезі..ю, видовищ..м, козацтв..м
Б топол..ю, віял..ю, відвідувач..м
В кобз..ю, учител..м, товариш..м
Г віконц..м, спроб..ю, сторож..м
Д прізвищ..м, корова..м, ледар..м

42. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А лікар..м, вітрищ..м, кварц..м
Б корен..м, прохач..м, явищ..м
В матері..ю, дач..ю, чемпіон..м
Г їж..ю, літопис..м, вельмож..ю
Д дол..ю, поверхн..ю, відмов..ю

43. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А озимин..ю, майстерн..ю, іде..ю
Б крамниц..ю, перелаз..м, танц..м
В палац..м, полуниц..ю, олівц..м
Г воротар..м, аркуш..м, синиц..ю
Д хоке..м, мистецтв..м, олен..м

44. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А супутник, пасажир, коледж
Б Кривий Ріг, язик, Ташкент
В портфель, гопак, кілометр
Г Крим, Конотоп, Марсель
Д усміх, агроном, сантиметр

45. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А хлопець, свинець, Роман
Б роман, трактор, вівторок
В Буг, коридор, присудок
Г Дністер, квітень, вітер
Д долар, гектар, діаметр

46. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А кравець, буревій, рядок
Б кисень, Київ, предмет
В вечір, січень, портрет
Г жаль, іменник, струмок
Д жир, хліб, електровоз

47. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка одними мають усі іменники в рядку
А голос, понеділок, вовк
Б король, атом, будинок
В танець, стрілець, палець
Г Кавказ, патріот, мудрець
Д Лондон, Збруч, Мороз

48. Закінчення -а у формі родового відмінка однини мають обидва іменники рядка
А талант (хист), талант (грошова одиниця)
Б знак (марка), знак (значок)
В рахунок (документ), рахунок (дія)
Г дзвін (предмет), дзвін (звук)
Д детектив (агент), детектив (твір)

49. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А сюжет, хокей, ставок
Б вогонь, завод, конфлікт
В хор, бальзам, мільйон
Г барвінок, дощ, гараж
Д тиждень, рік, палац

50. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А сектор, дим, Харцизьк
Б туман, дворик, іспит
В місяць, інститут, гіпс
Г звіробій, іній, квадрат
Д абзац, секрет, картон

51. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А смуток, меч, перець
Б лимон, полин, очерет
В оркестр, борщ, спосіб
Г ясень, Дунай, сироп
Д склад, дуб, синтаксис

52. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А бур’ян, талант, гопак
Б асфальт, теніс, посуд
В бетон, шум, кухоль
Г диван, вірус, любисток
Д Інтернет, слід, млин

53, Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А Париж, Донбас, жанр
В ремонт, вокзал, лоб
В аналіз, очерет, Донець
Г сад. гопак, родовід
Д вальс, Кавказ, завод

54. Закінчення -у у формі родового відмінка однини мають обидва іменники рядка
А ріг (матеріал), ріг (будинку)
Б томат (рослина), томат (сік)
В пояс (талія), пояс (зона)
Г алмаз (інструмент), алмаз (речовина)
Д папір (документ), папір (матеріал)

55. Правильно вжито відмінкове закінчення обох іменників варіанта
А тривалого терміну, іншомовного терміну
Б побудувати з каменя, не лишити жодного каменя
В розрахункового рахунку, рахунка матчу
Г мер міста Ванкуверу, територія острова Ванкуверу
Д королівського балу, урахування середнього бала

56. У місцевому відмінку вжито слово, підкреслене в реченні
А Я для тебе горів, український народе!
Б Може, вийшла русалонька матері шукати.
В Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов.
Г Ще з юних літ мені відкрилась правда.
Д Серце прагне буять на просторі.

57. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А Іване
Б Іванко
В Степане
Г Руслано
Д Саве

58. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А Настю
Б Миколо
В Дмитре
Г Ольго
Д Галинко

59. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А брате
Б пане
В козаче
Г сине
Д капітане

60. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А пане полковнику
Б добродію Романе
В пані вчителька
Г панове пасажири
Д гості й родино

61. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А сизокрилий голубе
Б всемогутній Богу
В рідний батеньку
Г сивочолий дідусю
Д любий земляче

62. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А Оксано Миколаївно
Б пане Президенте
В колего Ковальчук
Г сестро Іринко
Д Юріє Петровичу

63. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А лікарю, подруго
Б матусю, сину
В місяцю, Олеже
Г Києве, Сергію
Д душо, земле

64. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А Олю, Наталко
Б Маріє, Назаре
В Миколе, Петре
Г Андрію, Саво
Д Павле, Насте

65. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А долю, бабусю
Б слухачу, стороже
В мріє, круче
Г кобзарю, мово
Д товаришу, батьку

66. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А козаче, читаче
Б пісне, фантазіє
В доню, сестрице
Г сину, соколе
Д Людвігу, Джеку

67. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А краю, шевче
Б чумаче, женче
В Полтаво, Львове
Г ювіляре, друже
Д кобзаре, отче

68. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А лицарю, радосте
Б повелителю, вітре
В добродіє, зіронько
Г секретарю, любове
Д пісне, директоре

69. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
А керуватися домовленостями
Б кількадесят гривнів
В відомими іменами
Г запитати в менеджера
Д немає в продажу

70. Граматичну помилку допущено в рядку
А свідомість громадян
Б стиглих помідорів
В хтось із солдатів
Г двадцять кілограм
Д аніхто з городян

71. Граматичну помилку допущено в рядку
А загін партизан
Б мальовничих сіл
Б четверо грузинів
Г яскравих сузір’їв
Д стійкість болгар

72. Граматичну помилку допущено в рядку
А сік з мандаринів
Б відомих галичан
Б люблячих татів
Г кримських татар
Д дехто з боярів

73. Закінчення -ей у родовому відмінку множини мають усі іменники рядка
А подорож, стаття, гість
Б галерея, відомість, тінь
Б путь, вогонь, відповідь
Г око, доповідь, легеня
Д готель, заметіль, ніч

74. Закінчення -ей у родовому відмінку множини мають усі іменники рядка
А поле, миттєвість, печаль
Б біль, магістраль, постіль
Б продаж, скрижаль, річ
Г гроші, діагональ, вісь
Д суддя, сповідь, суміш

75. Граматично правильне продовження речення «Ректорат університету щиро вітає з перемогою в олімпіаді…»
А Степана Бондар
Б Василя Пономаренко
В Оксану Князевич
Г Світлану Дрімлюга
Д Максима Горболіс

76. Граматично правильний початок листа в рядку
А Високоповажний пане Зиновіє!
Б Дорогий мій синку Олег!
В Шановна пані Станіславо!
Г Люба сестричко Валерію!
Д Вельмишановний добродію Андріє!

77. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А Анатоліївна
Б Євгенівна
В Спиридонівна
Г Аркадієвна
Д Григорівна

78. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А Якович
Б Ігоревич
В Максимович
Г Пилипович
Д Валерійович

79. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А Олексіївна, Лукович
Б Віталіївна, Павлович
В Львівна, Григорович
Г Адамівна, Аркадійович
Д Хомівна, Андрієвич

80. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А Романівна, Лукич
Б Савівна, Вячеславович
В Олексіївна, Олегович
Г Іллінічна, Тарасович
Д Василівна, Свиридович

81. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А Юр’ївна, Остапович
Б Валеріївна, Савович
В Миколівна, Назарович
Г Ярославівна, Кузьмич
Д Іванівна, Антонович

82. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А Федорівна, Зиновійович
Б Дмитрівна, Григорійович
В Ільківна, Валер’янович
Г Миколаївна, Богданович
Д Геннадїївна, Семенович

83. Помилку допущено в рядку
А подарувати Заставецькій Ірині Олегівні
Б побачити Завербного Миколу Луковича
В створити для Пашук Ярослави Іллівни
Г заступитися за Запорожця Івана Савича
Д танцювати з Мусах Марком Гнатовичем

84. НЕМАЄ помилки в рядку
А познайомитися з Клименко Аллою Юріївною
В отримати від Карпенко Святослава Хомовича
В зупинити Дмитрука Мирослава Валерієвича
Г повернути Поповій Валентині Зінов’ївні
Д позичити в Кравець Володимира Яковича

85. НЕМАЄ помилки в рядку
А спілкуватися з Бучаком Остапом Ігоровичом
Б звернутися до Василенко Йосипа Богдановича
В відвідати Петриняк Любославу Андрієвну
Г гостювати в Чижа Володимира Карповича
Д допомогти Васюті Оксані Станіславівній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

      

    Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Спрямування навчально-виховного процесу на формування духовності особистості, розкриття її потенційних можливостей та здібностей, утвердження загальнолюдських цінностей стало головною стратегією педагогічної діяльності творчо працюючих викладачів. 
          Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі впровадження новітніх педагогічних технологій, які б давали можливість для розвитку творчих здібностей особистості. Такими новітніми педагогічними технологіями і є інтерактивні технології. 
          Інтерактивний — означає можливість взаємодіяти або знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь. Отже, інтерактивне навчання — це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія викладача та студента. 
         Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі студентиі беруть участь у процесі пізнання, вони мають змогу розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. 
          Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. 
         Інтерактивні методики навчання базуються на підході, центрованому на студентах, що дає можливість актуалізувати знання, досвід всіх учасників навчання, обмінятися ним. Цей підхід робить навчання активним, що полегшує засвоєння матеріалу, робить цей процес усвідомленим, а відтак більш ефективним. 
         Упровадження інтерактивних технологій потребує від викладача розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових етапах. Слід поступово вводити елементи інтерактивних технологій на окремих заняттях, починаючи з найпростіших — робота в малих групах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.   Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого заняття  є програмовий матеріал. Мета — реалізація навчальних цілей, загальний розвиток студента, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат - створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер. 
          Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам викладач глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи. 
         Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення заняття. Майстерність викладача сьогодні полягає у творчому підході до конструювання заняттяв, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на занятті виховних, розвивальних та освітніх завдань. 
                  Дане  дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми впровадження інтерактивних технологій на заняттях  української мови. Воно доводить в необхідності подальших науково-конструктивних досліджень та розробок моделей і технологій управління навчальним процесом. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Закон України про загальну середню освіту (із змінами від 06.09.2011)

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=651-14

2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF
3. Концепція розвитку загальної середньої освіти // Освіта України – 2000. - № 31. http://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/
4. Національна доктрина розвитку освіти http://ukped.com/statti/zakoni-z-pitan-osviti/110.html
5. Програма курсу за вибором «Українознавство. – 5-11класи» затверджена Вченою радою Національного науково – дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії МОНмолодьспорту України (протокол від 14.06.2012 р. No 4).

http://nndiuvi.org.ua/images/book/progr-5-11-2014.pdf

6. Біляєв О.М. Методика вивчення української мови в школі: Посібник для вчителів / О.М. Біляєв та ін. – К.: Радянська школа, 1987. – 231 с.
7. Плиско К.М. Принципи, методи і форми навчання української мови (Теоретичний аспект) / К.М. Плиско. – Х.: Основа, 1995. – 240 с.
8. Пометун І.О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко, За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
9. Андрєєва Н. Самостійна робота та елементи інтерактивної методики на уроках правознавства //Історія України. - 2005. - № 40. - C. 21-24
10. Авраменко О.М., Коваленко Л.Т. Українська мова та література. Довідник. 1700 завдань у тестовій формі. 1 частина. – К.: Грамота, 2009. – 480 с.
11.  Вінглівськт Н. Елементи інтерактивної методики-кожному уроку ( система уроків за темою "Література середньовіччя" //"Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури". - 2005. - № 3-4. - C. 149-162
12. Варшавська М. Методика використання елементів дискусії на інтерактивному уроці з історії //Історія України. - 2005. - № 43. - C. 14-17
13.  Васютинський В. Психологія влади в інтерактивному дискурсі //"Ї". - 2003. -  № 30. - C. 62-71 Вінглівськт Н.М. Елементи інтерактивної методики - кожному уроку. 8 клас.: Система уроків за темою: "Література Середньовіччя //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 2. - C. 44-49
14. Вінглівськт Н.М. Навчання у спілкуванні : З досвіду застосування інтерактивних методів на уроці літератури //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 1. - C. 20-22
15. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади //Дивослово. - 2005. - № 2. - C. 5-19
16. Вольфовська Т. Визначення рівня сформованості інтерактивних умінь особистості на етапах соціалізації //Педагогіка і психологія. - 2003. - № 3-4. -   C. 141-148
17. Вольфовська Т. Становлення інтерактивних умінь як психологічна проблема інтеграції особистості в суспільне життя //Педагогіка і психологія. - 2002. - № 4
18.  Гаврилюк М. Через інтерактивне навчання - до естетичного розвиненого учня //"Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури". - 2005. - № 3-4. - C. 41-43