ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ХІМІЇ

Попіначенко Тетяна Володимирівна

вчитель  хімії

Середино-Будської ЗОШ І-ІІІ ст., № 2

Середино-Будської районної ради,

Сумської області

Використання Інтерактивних технологій на уроках хімії

Анотація. У статті описано досвід використання  різноманітних інтерактивних технологій навчання на уроках хімії. Ці технології орієнтовані на співпрацю учнів та вчителя, один з одним, на розвиток інтересу до предмета, на інтелектуальний розвиток учнів.

Ключові слова: інтерактивні технології, асоціативний кущ, «мозковий штурм», робота в парах, групова робота.

Актуальність статті полягає в реалізації завдань формування конкурентно – спроможної, інформаційно компетентної особистості учня, поступова заміна традиційних методів навчання на інтерактивні з метою всебічного розвитку учнів школи, реалізація дослідницьких та творчих інтересів учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз науково- педагогічної та методичної літератури показує, що у останній час збільшилась значимість нових інтерактивних технологій навчання на уроках хімії. Розробку елементів інтерактивного навчання ми знаходимо у працях В.О.Сухомлинського, учителів-новаторів 70-80-х років (Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є.Ільїна, С.Лисенкова та ін.), теорії розвивального навчання. У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності активно розви­валися і удосконалювалися.

  Цій темі присвячено окремі наукові дослідження російськими та українськими вченими. В працях К.О.Баханова, О.Л.Глотова, К.Ф.Нор, О.М.Пєхоти, Л.В.Пироженко, О.І.Пометун, Г.П.П'ятакова, Г.А.Цукерман, О.Г.Ярошенко інтерактивні технології розглядаються як засіб формування основних ключових компетентностей , що відповідає завданням Державного Стандарту базової освіти. [ 3]

Мета статті ознайомлення з особливостями забезпечення педагогічної ефективності використання дидактичних ігор у навчальній діяльності учнів на уроках хімії

Виклад основного матеріалу. Інтерес учнів  до предмету формується під безпосереднім впливом учителя і значною мірою залежить від його особистості. Творче застосування інтерактивних форм та засобів навчання, які має у своєму розпорядженні вчитель, дає йому змогу виробити власну систему роботи, досягти справжньої майстерності. Інтерактивні методи використовують з метою створення на уроці ситуації, яка дає учням змогу працювати разом, засвоювати, повторювати, систематизувати навчальний матеріал, виконувати практичні лабораторні роботи, створюють атмосферу співпраці, творчої взаємодії в навчанні: кращого сприйняття та засвоєння матеріалу, створення мікроклімату, який стимулює учня до вільного висловлювання своїх думок та вражень. 

   Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де й учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Місце вчителя на інтерактивних уроках зводиться до керівництва діяльністю учнів на досягнення мети уроку [4, с.4].
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. [6, с.14].
О.І. Пометун та Л.В. Пироженко [6] запропонували розподіл інтерактивних технологій на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

– інтерактивні технології кооперативного навчання;

• інтерактивні технології колективно-групового навчання;

– технології опрацювання дискусійних питань.

У власній педагогічній діяльності ми використовуємо такі інтерактивні прийоми: метод «мозковий штурм», «асоціативний кущ », «карусель», «Релаксація», «Незакінчене речення» тощо. Такі цікаві технології допомагають запалити вогники думки, які, за словами В. Сухомлинського, «стимулюють рухливість розумових процесів» [2, с.37].

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивне навчання неможливе, тому намагаюсь її створити і постійно підтримувати.   Насправді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно «втягувати» їх в роботу, створювати ситуацію успіху. Налаштовуємо дітей на сумлінну підго­товку до інтерактивних занять. Використовуємо   прості інтерактивні технології:

•                              роботу в парах;
•                              роботу в малих групах;
•                              «мозковий штурм» тощо.

Досвід подібної роботи показує, що такі заняття проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплек­сованість в учнів з різним рівнем навчальних досяг­нень. Головне, що настає розвиток творчих здібнос­тей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків хімії, у них виникає бажання читати художню, наукову літературу, газети і журнали. Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, поро­зумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

    Для здійснення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних технологій попе­редньо добре готуємось:  

 – глибоко вивчаємо і обмірковуємо матеріал, у тому числі і додатковий: різноманітні тексти, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

 – заохочуємо учнів до вивчення теми шляхом до­бору найцікавіших випадків, проблем;

 – оголошуємо очікувані результати (мету) занят­тя і критерії оцінювання роботи учнів;

 – необхідно передбачати різноманітні методи привернення уваги учнів, налаштувати їх до занять, підтримувати дисципліну, необхідну для нормальної роботи; цьо­му, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, розподіл ролей у групах тощо.

   Серед інтерактивних методів навчання віддаємо пе­ревагу побудові «асоціативного куща», читанню із зу­пинками, грі «так – ні».

   Зупинимося на методі, який має назву «Побудова асоціативного куща». Фактично вчитель визначає те­му одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.

   Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своє­рідного «куща», який поступово «розростається». Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб пере­вірки знань.

      Таким чином, навчання школярів стає цікавим, радісним, водночас створюються умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння.

        Використання методу «асоціативного куща» буду­ється на груповій   формі навчально­го процесу.

      Методику застосування групової форми навчання школярів впроваджуємо поетапно.

I  е т а п – привчаю дітей співпрацювати у фрон­тальній навчальній діяльності з використанням таких прийомів:

а) для оцінювання своєї відповіді учень сам приз­начає «вчителя»;

б) у випадку виникнення труднощів під час відпо­віді, учень сам викликає собі помічника;

в)  вводяться прийоми безсловесного спілкування: позначки «+» – згоден; «-» – не згоден; «!»  хочу дода­ти, «?» – не зрозумів; використовуються жести, міміка;

г) використовуються дидактичні ігри, які розвива­ють уміння слухати одне одного;

ґ) після кожної групової роботи обов'язково обго­ворювати з учнями успіхи виконаної діяльності.

Коли учні засвоїли прийоми та правила колектив­ної співпраці, тоді вони готові працювати у складі малої групи.

II е т а п – перехід до систематичного викорис­товування на уроці педагогічних прийомів, які наочно і практично переконують у важливості кооперації людей для досягнення ними найкращого результату:

– залучення батьків учнів для наведення яскравих життєвих прикладів;

– аналіз успішно проведених конкурсів, вікторин, учнівських свят і подорожей на уроці;

–  використання завдань, які дають змогу учням на власному досвіді переконатися у користі їхньої спільної роботи.

       Наприклад: клас поділити на дві частини, щоб од­на група учнів працювала індивідуально, а друга – па­рами. Учні, які працюють парами, мають виконати швидше і якісніше.

–  поступове ускладнення змісту навчальних зав­дань, перехід від репродуктивних завдань до творчих, проблемно-пошукових, бо групова робота найбільш ефективна тоді, коли навчальний матеріал поєднує відоме учням з невідомим, що заохочує дітей до вза­ємодії один з одним.

      Отже, поступовість залучення школя­рів до спільної діяльності в малих групах буде ефек­тивною, якщо її організовувати систематично.

Висновки. Школу робить школою учитель! Якщо не буде вогника в учителя – то ніколи не запалити його в учнів». Інтерактивна творчість учителя та учнів безмежна. Важливо тільки вміло скерувати її на досягнення поставленої навчальної мети.

Отже, організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу, розвиває бажання вчитися, а тому обрана мною тема є актуальною для вчителів у наш час.

ЛІТЕРАТУРА

1.Житник Б. О. Форми і методи навчання //Методичний посібник-Х.:2005.-124 с.

2.Задорожня Н. О., Жарська Л. М. Сучасний урок Інтерактивні технології на уроках // Посібник –Т.:»Мандрівець». 2011. –134 с.

3.Інтерактивні методи навчання : навч. посібник / (П. Шевчук, П.Фенрих). – Щецін : WSAP, 2015. – С. 7 – 23.

4.Інтерактивне навчання на уроках хімії. Упоряд. Г. Мальченко,                       О. Каретникова. – К.: Ред. Загально-пед. газ., 2004.–128 с.

5.Пометун Олена. Інтерактивні методики та система навчання – К.: Шк. світ, 2007. – 112с. 

6.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : науково-методичний посібник / О.І. Пометун, А.В. Пироженко; ред. О.І. Пометун. – К. : А.С.К., 2014. – С. 8 – 24.

Слухач:                     Попіначенко Тетяна Володимирівна 0966994285

Керівник :                 Гиря Олексій Олексійович к.пед.н., доцент кафедри педагогіки, спеціальної освіти та менеджменту

Дата: 20.02.2019