ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ АКТИВНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВСП «Могилів Подільський технолого-економічний фаховий коледж Вінницького національного  аграрного університету»

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ АКТИВНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація: В статті розкрито роль та суть  інтерактивного навчання студентів у процесі формування професійної компетенції майбутніх спеціалістів. Висвітлено зміст основних методів інтерактивного навчання.

Ключові слова:  інтерактивне навчання, форми і методи навчання, компетентність, сучасне навчання, розвиваюче навчання, активна діяльність.

       В якості однієї з педагогічних умов формування професійного  самоусвідомлення та професійних компетенцій майбутніх фахівців вищих навчальних закладів є  використання в навчально-виховному процесі  інтерактивних методів навчання.

 Сьогодні вже неможливо викладати дисципліни традиційно, коли у центрі педагогічного процесу знаходиться викладач, а студенти пасивно сприймають матеріал та виконують його вимоги.

Впровадження інтерактивних методик при викладанні фахових дисциплін дає змогу докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання, перетворивши його на суб’єкт. Студент стає співавтором лекцій, семінарських занять тощо. Підхід до студента, який знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості.

Це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу,а й розвитку мислення.

       Метою інтерактивного навчання є розвиток особистості майбутнього фахівця, насамперед, різноманітних форм мислення кожного студента у процесі засвоєння знань, а визначення конкретних цілей і завдань освіти розглядається як цілісна взаємодія всіх учасників навчально-виховного процесу, в якому вони виступають суб’єктами занять, спілкування та організації.

        Сутність інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії всіх тих, хто навчається. Викладач є лише керівником розумової діяльності студента, спрямовує її, допомагає, послуговуючись фактами, дійти певних висновків.

Основна відмінність інтерактивних вправ і завдань від звичайних полягає в тому, що вони направлені не тільки і не стільки на закріплення вже вивченого матеріалу, скільки на вивчення нового.

В залежності від мети заняття та форм організації навчальної діяльності  можна визначити умовну робочу класифікацію цих технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології і розділити їх на  чотири групи : інтерактивні технології кооперативного навчання; інтерактивні технології колективно-групового навчання; технології ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Парна і групова робота організовується як на заняттях засвоєння, так і на заняттях застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу викладачем нового навчального матеріалу, на початку нового  заняття замість опитування, або бути частиною повторювально-узагальнюючого  заняття.

Далі розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно та найбільш частіше застосовуються викладачами спецдисциплін.

Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання  студентів. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Карусель. Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

1. “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення, виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи.

2. “Синтез думок”. Даний метод  схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи, але після об'єднання в групи і виконання завдання  студенти не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та об'єднання в групи, що й діалог, але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

4. “Пошук інформації” - різновид роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього  заняття, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання.

5. “Коло ідей”.  Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення сприску ідей та залучення всіх  студентів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

6. «Акваріум.» Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності  студентів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

Технології колективно-групового навчання

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всієї групи

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги студентів до складних або проблемних питань  у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

 Різновидом загально - групового обговорення є технологія “Мікрофон”, «Незакінчені речення», які  надають можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

«Мозковий штурм»- відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що спонукає  студентів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

«Ажурна пилка» або “Мозаїка”. Дана технологія використовується для створення на  занятті ситуації, яка дає змогу  студентам  працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу і може замінити лекції.

Аналіз ситуації. Дана технологія вчить  студентів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити  студентів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Технології ситуативного моделювання

Ігрова модель навчання покликана реалізувати  комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій; надання студентам можливості самовизначення; надихання і допомога розвитку творчої уяви; надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті; надання можливості висловлювати свої думки.

Технології опрацювання дискусійних питань сприяють розвитку практичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорювальної проблеми.

Метод ПРЕС. Навчає  студентів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

Займи позицію. Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування  студентами певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення.

Зміни позицію. Така технологія також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх студентів і дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання.

 Нескінчений ланцюжок. Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в студентів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Дискусія. Це широке публічне створення якогось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення  студентів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Дебати. Один з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем, їх проводять лише тоді, тоді коли студенти навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем.

      Таким чином, використання інтерактивних занять в  навчально- виховному процесі  дають  можливість:

-підвищити ефективність занять, інтерес студентів до майбутньої професійної діяльності;

-розвивати комунікативні навички та вміння, емоційні контакти між студентами

-формувати аналітичні здібності, відповідальне відношення до власних вчинків

- формувати навички планування (здатність прогнозувати і проектувати своє майбутнє).

Список літератури:

    1. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання: Монографія – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.

    2. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід:

метод. Посіб. Уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.Н.Н., 2002.

136 с.

     3. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий. В 2 т. Т.1.  М.: НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с.