ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ВИХОВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ

СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЗНЗ

 

 Дипломна робота з соціальної педагогіки

                                    (освітньо-кваліфікаційний рівень

«Бакалавр»)

студентки 4 курсу 42 групи                                     галузі знань:

0101 Педагогічна освіта                                     напряму підготовки:

6.010106 Соціальна педагогіка

Седляр Наталії Олександрівни

 

                                 

 

 

 

 

 

 

м. Житомир — 2015 рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ВИХОВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНИМ

ПЕДАГОГОМ ЗНЗ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

1.1. Загальна характеристика діяльності соціального педагога  ЗНЗ. . . . . . .6 1.2. Змістовно-структурна характеристика інтерактивних виховних технологій та їх місце в сучасній школі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

1.3. Використання             інтерактивних            виховних            технологій

соціальним педагогом ЗНЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . .22 Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ВИХОВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНИМ

ПЕДАГОГОМ ЗНЗ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

2.1. Програма та методики дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

2.2. Аналіз      результатів     дослідження      ефективності     використання

інтерактивних виховних технологій соціальним педагогом ЗНЗ . . . . . . . . 36   

2.3. Виховна технологія з використанням інтерактивних засобів «Долаємо агресію». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

2.4. Охорона праці при організації виховної роботи соціальним педагогом

ЗНЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55     

Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .71

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність дослідження: Найважливішими завданнями виховання в  Україні є підготовка сформованої творчої особистості. Вирішення цієї проблеми передбачає соціально-педагогічне обґрунтування змісту й методів навчально-виховного процесу. Сьогодні всі навчальні заклади готові впроваджувати сучасні педагогічні технології, які й забезпечували б виконання цих завдань.

Все далі частіше педагоги освітніх закладів відчувають потребу у застосуванні інтерактивних технологій, щоб забезпечити особистісний підхід до кожної дитини. Адже в сучасній освіті він є одним із найважливіших принципів організації навчально-виховної роботи. Використання інтерактивних методик у вихованні дає змогу  змінювати ставлення дитини до самого виховного процесу, тому що саме тоді дитина стає співавтором виховної діяльності педагога.

Впровадження інтерактивних виховних технологій у свою діяльність повинно стосуватись також і соціальних педагогів. Адже це фахівці, які в  організації своєї роботи надають пріоритет створенню здорового мікроклімату в колективі, гуманізації міжособистісних відносин, сприяють реалізації здібностей кожного учня, захисту його інтересів, організації дозвілля, включенню в соціальну корисну діяльність та інше.

Ми знаємо, що створення умов для успішної соціалізації є одним з найголовніших завдань соціально-педагогічної діяльності, яка й передбачає ефективне перенесення знань у свідомість дитини та розвиток вміння успішного їх застосування у всіх сферах його життя.

Тому оптимізація цього процесу й ґрунтується на використанні виховних  інновацій, що передбачають активну міжособистісну взаємодію учасників виховного процесу. Саме цією інновацією і буде використання інтерактивних виховних  технологій.

Сучасні загальноосвітні навчальні заклади стикаються з багатьма соціально-педагогічними проблемами, подолання яких зазвичай не набуває успіху. Для соціального педагога впровадження у свою діяльність інтерактивних виховних технологій для подолання цих проблем повинно стати одним з основних завдань в його роботи.

Соціальний педагог ЗНЗ повинен вміти знаходити, створювати та активно застосовувати сучасні інтерактивні вправи, методики, завдання. Сприяти залученню дитини до вирішення проблем шляхом тренінгів, театральних вистав, флеш-мобів та інш.   

Що ж стосується наукового обґрунтування використання інтерактивних виховних технологій соціальними педагогами, то їх застосування та ефективність цього процесу у своїх працях висвітлювали такі вчені, як: В. Г. Серган, М. І. Дичківська, С. М. Ткачик, І. Шевчук,        В. А. Хмиз, В. В. Ягодникова та інші.

Необхідність дослідження цієї проблеми зумовлюється тим, що державна політика в галузі виховання дітей та молоді передбачає створення оптимальних умов для саморозвитку та самореалізації особистості. А для забезпечення цих умов у сучасній освіті необхідним є пошук нових моделей виховного процесу, який би сприяв становленню особистості, здатної протистояти впливам асоціального середовища.

 Об'єкт дослідження: діяльність соціального педагога ЗНЗ.

Предмет дослідження: використання інтерактивних виховних технологій соціальним педагогом ЗНЗ.   

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпірична перевірка ефективності використання інтерактивних виховних технологій у діяльності соціального педагога ЗНЗ.

Завданнями дослідження є:

1.               Теоретично обґрунтувати сутність діяльності соціального педагога ЗНЗ та дати змістовно-структурну характеристику інтерактивних виховних технологій;

2.               Дослідити обізнаність та ефективність використання інтерактивних виховних технологій у процесі діяльності соціального педагога ЗНЗ;

3.               Розробити авторську виховну технологію з використанням інтерактивних засобів.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, систематизація та узагальнення), емпіричні (анкетне опитування).

Апробація роботи: зміст та актуальність наукової роботи викладено у науковій публікації автора: Седляр Н. О. Використання інтерактивних виховних технологій у роботі соціального педагога ЗНЗ // Актуальні проблеми соціальної сфери : [збірник наукових робіт викладачів та студентів / за заг. ред. Н. П. Павлик]. — Житомир : Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2015. — Вип. 4. — С. 108 -

109.   

Структура роботи. Робота складається з двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає — 104 сторінки, з них основного тексту —

61 сторінка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ВИХОВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНИМ ПЕДАГОГОМ ЗНЗ

1.1. Загальна характеристика діяльності соціального педагога ЗНЗ

Із розвитком соціальної педагогіки загальноосвітні навчальні заклади все частіше розглядають як соціокультурний феномен, самоорганізовуючий соціальний інститут, відкриту соціально-педагогічну систему. Поряд із виховною та освітньою педагогічна наука обґрунтовує соціальнопедагогічну місію ЗНЗ як провідного інституту соціального виховання у макросередовищі.          Ці      заклади       нині          мають         виконувати          нові соціально-педагогічні функції, зумовлені змінами в соціумі, необхідністю впливу на соціокультурну ситуацію поза ними [3, с. 246-247].

І саме забезпеченню цих функцій ЗНЗ сприяє Закон України «Про освіту» (1996 р.), в якому і визначений статус провідного фахівця, який забезпечує соціально-педагогічну місію загальноосвітнього навчального закладу із соціального виховання. Цим фахівцем, відповідно статті 22 — є соціальний педагог.

Ці функції, зазвичай, виконували класні керівники, вихователі, заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи. Зараз же вирішення цих питань покладається на соціального педагога як організатора соціально-педагогічної діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі та як спеціаліста з виховної роботи, який покликаний створювати сприятливі соціальні та навчально-виховні умови для розвитку і самореалізації особистості [53, с. 85].

Вчені по-різному трактують визначення «соціальний педагог», але найточніше  шкільного соціального педагога характеризує професор             Н. Сейко. Вона зазначає, що соціальний педагог — це спеціаліст зайнятий у сфері соціальної роботи або освітньо-виховної діяльності. Він здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднує зусилля з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків, молоді як особистостей [51, с. 60].

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів» від 2 серпня 2001 року, функціональні обов'язки соціального педагога окреслено так:

–                    сприяння формуванню гуманних відносин між вихованцями, учнями та педагогами;

–                    охороняти і захищати права та інтереси дітей;

–                    вивчати особливості особистості учнів, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;

–                    виявляти інтереси та потреби, проблеми і труднощі дітей та

підлітків;

–                    сприяти створенню атмосфери психологічного комфорту для

учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;

–                    організовувати та координувати різні види позанавчальної

діяльності дітей і підлітків;

–                    здійснювати роботу з обдарованими дітьми із творчими

здібностями;

–                    попереджати конфлікти в учнівських колективах;

–                    допомогати          старшокласникам          у        їх          професійному

самовизначенні;

–                    орієнтувати учнів на здоровий спосіб життя;

–                    здійснювати профілактику правопорушень серед неповнолітніх, роботу з учнями «групи ризику»;

–                    виконувати посередницьку діяльність між вихованцями та адміністрацією, педагогами школи, батьками, різними соціальними інститутами;

–                    взаємодіяти          з        педагогами,          психологами,          батьками    або

опікунами учнів для надання допомоги учням;

–                    попереджати спроби суїциду серед неповнолітніх [5].

Що ж стосується завдань соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі, то Т. Г. Веретенко виділяє наступні:

1.               Запобігати конфліктам в учнівських колективах, що включає в себе здійснення соціометричних досліджень в класах, визначення структури взаємовідносин та розподіл ролей. Також це здійснення консультування класних керівників, проведення спеціальних занять з учнями для розвитку в них навичок конструктивного розв'язання конфліктів;

2.               Здійснення допомоги в налагоджені шкільної дисципліни. Реалізація цього завдання передбачає консультування педагогів щодо застосування ефективних методів стимулювання відповідної поведінки учнів, проведення групової психокорекційної роботи на формування навичок саморегуляції, займатись психологічною просвітою з питань індивідуального підходу до дітей;

3.               Працювати над виявленням дітей «групи ризику» ще з початкової школи. Це виконується за допомогою психодіагностичного обстеження, що має за мету виявити дітей, які мають труднощі в навчанні, поведінці. Також це індивідуальна психодіагностика і визначення причин труднощів, що виникли. Забезпечити координацію дій учителів, батьків, вихователів [9, с. 87-88];

4.               Безпосередня робота з підлітками «групи ризику». Ця робота передбачає психологічну діагностику важковиховуваності та акцентуацій характеру, розробку програм для педагогічної та психологічної корекції неадекватної поведінки підлітків, індивідуальну психокорекцію емоційновольової сфери. Соціальний педагог повинен надавати допомогу в розв'язанні різних психотравмуючих ситуацій, розробляти конструктивні поведінкові стратегії щодо подолання труднощів, здійснювати соціальнопедагогічний патронаж;

5.               Допомога у створенні стабільної ситуації розвитку дитини вихователям груп продовженого дня. Це завдання включає в себе доброзичливе ставлення, індивідуальний підхід, духовний розвиток особистості, організація дитячого колективу, формування певних почуттів і навичок, фізичний та розумовий розвиток дитини;

6.               Постійне здійснення серед неповнолітніх профілактики порушень. Це передбачає з'ясування мотивів девіантної поведінки, проведення консультацій з педагогами та батьками стосовно вибору відповідних виховних заходів, психокорекція, обговорення ситуацій в класному колективі, індивідуальні бесіди;

7.               Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків. Це корекційно відновлювана робота, психологічне консультування педагогів, класних керівників, батьків, формування позитивного психологічного клімату в колективі учнів, психологічна допомога при загрозі суїциду;

8.               Орієнтація учнів на здоровий спосіб життя. Тобто, це

профілактика алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, СНІДу. Це завдання реалізується за допомогою викладання курсу «Валеологія», застосуванні корекційних програм, тренінги для розвитку навичок щодо захисту від тиску з боку однолітків [9, с. 87-88].

Соціальний педагог ЗНЗ, як і будь-який працівник освітнього закладу, має свої професійні функції. Він повинен будувати свою роботу  на цих функціях та організовувати діяльність  безпосередньо за допомогою них. Вчені в галузі соціальної педагогіки виділяють різні функції соціального педагога, але нам імпонує класифікація П. А. Шептенко та      Г. А.

Вороніної [66, с. 22-25]:

 

–                    Аналітико-діагностична функція: вивчення та реальне оцінювання особливостей соціального мікросередовища, ступеню та спрямованості впливу середовища на особистість, соціального статусу дитини, підлітка, клієнта в різних сферах діяльності і спілкування, визначення та аналіз соціальних чинників, їх спрямованість і вплив на особистість; виявлення чесноти особистості дитини, її «проблемного поля», індивідуально-психологічних, особистісних особливостей; постановка «соціального діагнозу», вивчення і реальне оцінювання особливостей діяльності і навчання дитини; встановлення причин відхилення в поведінці дітей, підлітків, причин соціальних негараздів сім’ї; сприяння виявленню найбільш обдарованих дітей; виявлення дітей з емоційними та інтелектуальними затримками розвитку;

–                    Прогностична функція включає в себе прогнозування на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозування результатів навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;

–                    Організаційно-комунікативна функція, яка сприяє координуванню діяльності і взаємодії всіх суб’єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; забезпечує формування демократичної системи стосунків у підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих; сприяє розкриттю здібностей, талантів, обдарувань, вихованців через їх участь у науковій, технічній, художній творчості. Активно залучає громадські організації, творчі спілки, окремих громадян до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивнооздоровчої та інших видів роботи [29];

–                    Коригувальна функція. Це здійснення соціальним педагогом коригування всіх виховних впливів, що спрямовані на вихованців, як з боку сім’ї, так і соціального середовища, у тому числі і неформального; посилення або фокусування позитивних впливів і нейтралізація або послаблення негативних впливів; здійснення корекції самооцінки школярів, за потребою корекції статусу дитини в колективі, групі однолітків, допомога позбутися звичок, що завдають збитку здоров’ю;

–                    Координаційно-організаційна функція, яка займається організацією соціально значущої діяльності дітей і підлітків у відкритому мікросередовищі, впливом на розумну організацію дозвілля; включенням в різні види виховної діяльності з урахуванням психолого-педагогічних вимог; організацією колективної творчої діяльності дітей разом з дорослим населенням; координацією діяльності всіх суб’єктів соціального виховання; взаємодією з органами соціального захисту і допомоги; виступом у ролі учасника спільної діяльності, не відокремлюючи себе від вихованців і залишаючись при цьому керівником;

–                    Функція соціально-педагогічної підтримки і допомоги вихованцям включає в себе: надання кваліфікованої соціально-психологопедагогічної допомоги дитині в самоорганізації, самооцінці, самореалізації, саморозвитку, самопізнанні, самоствердженні, самореабілітації; встановлює довірчі відносини з дитиною [66, с. 22-25];

–                    Охоронно-захисна. Вона передбачає використання всього комплексу правових норм, які спрямовані на захист прав та інтересів дитини, підлітків, молодіжних об’єднань; сприяння щодо вживання заходів державного примусу і реалізації юридичної відповідальності по відношенню осіб, які допускають прямі або опосередковані протиправні дії проти дитини; взаємодію з органами соціального захисту і допомоги;

–                    Психотерапевтична функція, яка передбачає піклування про душевну рівновагу дитини, про її почуття, переживання; встановлення довірчих відносин з дитиною, підлітком, дорослим; здійснення вербального і невербального впливу на емоції і самосвідомість дитини (дорослого); надання допомоги у вирішенні міжособистісних конфліктів, знятті депресивного стану; сприяння в зміні відношення людини до життя, до соціального оточення, до самого себе; організацію дитині (дорослому) ситуацій успіху;

–                    Соціально-профілактична функція: це організація соціальним педагогом системи профілактичних заходів для попередження девіантної поведінки і злочинної (делінквентної) поведінки дітей і підлітків; вплив на формування етично-правової стійкості; організація системи заходів соціального оздоровлення сім’ї, своєчасне надання соціально-правової та іншої допомоги сім’ям і дітям груп соціального ризику;

–                    Реабілітаційна функція: організація системи заходів по соціально-педагогічній реабілітації і підтримці осіб (перш за все неповнолітніх), які повернулися з місць позбавлення волі, спеціалізованих установ, а також осіб, які є жертвами різних причин (хвороба, інвалідність, наркотизм, сексуальна агресія, позбавлення волі, переживання стресу та інші), які відчувають соціально-економічні, професійні та інші ускладнення в системі суспільних, сімейних та інших відносин, які викликають різні форми соціальної дезадаптації [66, с. 22-25].

       З функцій соціально-педагогічної роботи випливають й ролі діяльності соціального педагога. Адже він повинен вміти знаходити підхід до різних клієнтів, що забезпечить попередження проблем, вміння своєчасно виявляти та усувати причини їх виникнення, забезпечувати профілактичну та виховну роботу щодо різноманітних негативних явищ, відхилень у поведінці дитини, оздоровленні мікросередовища. І саме для цього професійний соціальний педагог може приймати та виконувати різні соціальні ролі, які сприяють вирішенню нагальних проблем.

     В школі соціальний педагог виступає посередником між дітьми і вчителями, між сім'єю та вчителями, педагогічним колективом та дирекцією ЗНЗ, школою та закладами, які сприяють духовному, фізичному і психічному здоров'ю  дітей та підлітків. Виконує роль адвоката, яка передбачає захист інтересів та законних прав дитини. Обов'язковим є прийняття ролі учасника спільної діяльності дітей, підлітків та одночасно організатора цієї діяльності (робота соціального педагога спрямована на спонукання людини до дії, ініціативи,творчості) [43].

        Також соціальні педагоги виконують ролі психотерапевта і наставника для сім'ї, дітей, молоді, оточуючих їх людей, адже соціальний педагог «супроводжує» сім’ю, дитину, турбується про її здоров’я, моральні, загальнолюдські    цінності,     про          своєчасне    вирішення проблем,     що виникають). Ще однією з необхідних ролей, на думку вчених, є роль аніматора. Виконуючи її соціальний педагог спонукає дитину до дії, сприяючи встановленню взаємовигідної взаємодії між особистістю і суспільством.

     Соціальний педагог ЗНЗ повинен проводити роботу з оптимізації навчально-виховного процесу. Він повинен здійснювати пошук шляхів  для цього. Займатись психологічним аналізом уроків, допомагати педагогам у підготовці завдань для розвитку пам'яті, уваги, мислення, уяви, творчих здібностей учнів. Психологічною просвітою,  а саме навчальною мотивацією і методами підвищення пізнавальної активності учнів, введенням розвиваючого компоненту в навчальну діяльність. Також безпосередньо здійснювати виховну роботу з учнями загальноосвітнього навчального закладу

      Обов'язковою складовою успішної реалізації своєї роботи повинна стати постійна самоосвіта соціального педагога. Він повинен цікавитись інноваціями в сфері виховання дітей, впроваджувати нові методи та методики роботи. Використовувати інтерактивні технології, які включатимуть         методи        стимулювання     творчої          активності дітей, застосування різноманітних творчих ситуацій та задач, включати дітей до роботи в групах, проводити тренінги, дискусії та  інше.

        Отже, соціальний педагог       в        закладах     ЗНЗ   покликаний забезпечувати соціально-педагогічну роботу в школі. Сприяти взаємодії колективу школи, дітей та батьків, забезпечувати захист та реалізацію прав дітей. Активну та успішну соціалізацію та виховний процес майбутнього покоління.

 

1.2. Змістовно-структурна характеристика інтерактивних виховних

технологій та їх місце в сучасній школі

Особистість дитини формується і розвивається в результаті впливу різноманітних факторів — об'єктивних і суб'єктивних, природних і суспільних, внутрішніх і зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості дитини, що діють стихійно чи згідно з певними цілями.                 А цілеспрямоване формування і розвиток дитини як особистості забезпечує виховання [34, с. 72].

Згідно з Національною програмою виховання дітей та молоді в Україні, виховання — це процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості [12].

Але розвиток суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня виховання, який відповідав би міжнародним стандартам освіти. Сьогодні в освіті спостерігається відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Тому, згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації виховного процесу в центрі його знаходиться той, кого виховують.

Сучасний світ доводить те, що джерелом знань може виступати не тільки вчитель, але і комп'ютер, відео та інше. Сучасні діти повинні вміти осмислювати отриману інформацію, думати, вміти висловлювати свою думку. І саме цьому, у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі, сприяють інтерактивні технології.

 «Інтерактивний» (від англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти) – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне виховання — специфічна форма організації пізнавальної та виховної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні умови виховання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, творчу спроможність. За свідченнями наукових досліджень, інтерактивними називають засоби, що здатні забезпечити безперервну взаємодію всіх суб'єктів виховного процесу [23].

При   інтерактивному   вихованні   всі     учні   виховного пpoцecу взaємoдiють між собою, oбмiнюютьcя iнфopмaцiєю, cпiльнo виpiшують пpoблeми, мoдeлюють cитуaцiї, oцiнюють дiї інших дітей i cвoю влacну пoвeдiнку. При цьому вiдбувaєтьcя пocтiйнa змiнa видів виховної дiяльнocтi: ігpи, диcкуciї, тренінги, poбoтa в мaлиx гpупax та інше. Суть інтерактивного виховання полягає в тому, що взаємодія вчителя і учня представляє собою безпосередню міжособистісну комунікацію, найважливішою особливістю якої є здатність людини «брати на себе роль іншого», уявляти, як її сприймає партнер у спілкуванні або група, і відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати власні дії [46, с. 37].

До ocнoвниx пpинципiв інтерактивного виховання можна віднести:

–                    принцип дiaлoгiчної взaємoдiї;

–                    принцип кooпepaцiї й cпiвpoбiтництвa;

–                    принцип aктивнo-poльoвої (iгpoвої) i тpeнiнгoвої opгaнiзaцiї виховання.

      При використанні інтерактивних методів у виховному процесі ЗНЗ діти:

–                    вчаться шукати зв'язок між новими та набутими знаннями;

–                    навчаються слухати іншу людину, поважають альтернативну думку;

–                    моделюють і розв’язують пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, і таким чином збагачують власний пізнавальний і соціальний досвід;

–                    вчаться будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникають конфліктів, розв’язують їх, шукають компроміси, прагнуть до діалогу, знаходять спільне розв’язання проблеми;

–                    розвивають навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт;

–                    мають змогу робити відкриття;

–                    розвивають світогляд, логічне мислення, зв'язне мовлення; –          формують критичне мислення, навчаються співробітництву; –             виявляють та реалізують індивідуальні можливості [20].

Інтерактивна технологія виховання дітей ЗНЗ — це не застигла, обмежена жорсткими рамками модель виховного процесу. Ми з впевненістю можемо сказати, що вихід на технологічний рівень проектування виховного процесу робить кожного педагога спеціалістом високо професійним, значно підсилює роль самого вихованця, розкриває нові горизонти розвитку творчості.

Сучасні діти навчаються тільки завдяки тому, що можуть повністю себе реалізувати, адже вони не бояться висловити свою думку, критику, не бояться бути почутими. Взаємодія у виховному процесі формує у дітей навички, необхідні для самостійного життя:

–                    розв'язувати конфлікти;

–                    активно слухати;

–                    критикувати думку, а не особистість того, хто її висловив;

–                    аналізувати;

–                    приймати рішення.

За дослідженнями багатьох вчених (І. П. Шевчук, В. А. Хмиз,           В. В. Ягоднікова та інші) можна виділити безліч інтерактивних форм виховної роботи з дітьми. Ми ж об'єднали основні з форм, які представлені у працях цих науковців і створили наступну класифікацію:

Театралізовані форми (це найскладніша та найцікавіша інтерактивна технологія. Вона досягає навчальної та виховної мети за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей учнів. При використанні цієї форми роботи створюється можливість роботи з великою та різноманітною аудиторією, адже ці вистави можуть бути показані неодноразово).

До театралізованих форм відноситься: літературно-музична композиція, тематичний концерт, театралізована вистава, публіцистична вистава (агітбригада), пластично-хореографічна вистава, форум-театр, інтерактивна вистава тощо.

1.               Літературно-музична   композиція —      це      композиційно

побудоване подання необхідної інформації просвітницького чи профілактичного спрямування з допомогою музичного оформлення. Активізація уваги учнів утворюється за  допомогою динамічності дійства, яскравості візуалізації, застосуванні виразних сценічних прийомів, а також музичному наповненні.

2.               Тематичний концерт — це презентація різних за жанром художніх номерів в певній сценарній програмі, які поєднані єдиною темою (профілактичного, інформаційно-просвітницького або превентивного спілкування) [16].

3.               Публіцистична    вистава      (агітбригада)      —      це      жанр

театралізованих форм інтерактивних виховних технологій, що має на меті здійснення агітаційної роботи за допомогою різноманітних сценічних прийомів. Завдяки таким прийомам публіцистичний або документальний зміст вистави набуває художньої форми. Ознаками цього жанру є: використання відомих пісень, які набули нового змісту, віршовані тексти, театралізовані мініатюри, використання прийому «апорт» (яскраві словесні заклики, звернення до глядача).

4.               Змагання команд КВК — це легкий, гумористичний, рухливий, емоційний та найпопулярніший серед молоді жанр. Особливістю цього жанру є те, що він може викривати вади легковажної поведінки.

5.               Пластично-хореографічна вистава — це вистава, в якій за допомогою пластики (жести, рухи тіла, міміка) висвітлюється інформаційно-просвітницький та профілактичний матеріал. Особливістю цієї вистави є наявність реквізиту, гриму, виразних костюмів та яскравих театральних атрибутів (стрічки, свічки, тканини тощо). У виставі повинна бути яскраво виражена боротьба «добра і зла», позитивного та негативного, а сюжет повинен бути зрозумілим навіть без супроводу слів. Створення такої вистави потребує ретельного підбору музичного доповнення, художнього освітлення, сучасних технічних засобів [25, с. 12].

В якості дійових осіб поставати тут можуть як герої-люди (школяр,

лікар, наркоман), так і герої-символи (душа, птах, ангел смерті). Для більшої зрозумілості вистави бажано її підтримувати коментарем-голосом, який звучатиму за «кадром» і надасть можливість глибше та ширше розкрити зміст вистави.

6.               Театралізована вистава — жанр, що потребує повного сюжету, в якому дійові особи є носіями певних характерів, вчинків. У цій виставі напружено відбувається боротьба між позитивом і негативом. Цей жанр дуже цікавий учням, оскільки забезпечує можливість доторкнутись до таємниць театру. Він уможливлює донесення не стільки важливої інформації, скільки нюансів теми, впливає на емоційну сферу, справляє глибоке враження.

Що ж стосується сюжету вистави, то це може бути як вигадана так і реальна історія людини. Актори на сцені, які будуть відповідально ставитись до розкриття змісту вистави та будуть переконані в необхідності про це говорити, зможуть захопити глядача та сприяти співпереживанню та включенню в тему.

7.               Інтерактивна вистава — це вистава, головною метою якої є включення в події вистави глядачів. Особливістю вистави є те, що вона потребує від глядача активності та включення її в хід інтерактивної вистави (виконання певної ролі в окремих сценах, голосування та інше).

8.               Форум-театр — це методика інтерактивної виховної роботи спрямована на вирішення важливих соціально-педагогічних проблем. Вистава передбачає обов'язкову наявність двох важливих соціальних ролей: жертва та агресор. Головним героєм у виставі є «жертва» ситуації, також наявні інші персонажі — школа, сім'я та інші. Кількість персонажів завжди зумовлена конкретною ситуацією та сценарієм. Важливим аспектом вистави також є наявність — Джокера. Це головна дійова особа форумтеатру, яка веде захід від початку до кінця і саме від цього актора залежить успішність вистави. При перегляді та участі у форум-театрі глядачі можуть не лише ознайомитись з проблемною ситуацією, як в інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час тренінгу, але і розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній ситуації [42].

Ігрові форми (це форми інтерактивних виховних технологій що мають вплив на дітей шляхом гри. Зміст виховної роботи передається шляхом гри за допомогою якої моделюються різноманітні ситуації. Саме ця форма інтерактивних виховних технологій у виховній діяльності допомагає створити атмосферу яскравих, позитивних, активних дій).

До складу ігрових форм інтерактивних технологій входять:

1.               Інтерактивна акція, тематичний ярмарок — це заходи, що мають превентивне, виховне, профілактичне або інформаційнопросвітницьке спрямування (наприклад, розповсюдження пам'яток, буклетів, спеціальної літератури, наліпок або тематичних календарів; презентація організацій, діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому середовищі; «обмін» знань на «товар») [67].

2.               Ток-шоу — це відома форма інтерактивної телевізійної

програми. Суть заходу полягає в тому, що декілька запрошених учасників ведуть обговорення важливих проблем. Як правило, при цьому присутні запрошені у студію глядачі. Інколи глядачам надається можливість задати питання або висловити свою думку. В умовах закладу освіти це може бути «уявна телепередача», на яку запрошено для участі спеціалістів відповідного профілю і експертів. Спілкування учасників ток-шоу з аудиторією  повинно бути діалогічним, рухливим, цікавим [6, с. 36].

3.               Флеш-моб — це заздалегідь спланована масова акція. Суть її полягає в тому, що в певному місці збирається велика кількість людей, яка протягом декількох хвилин виконує дії узгоджені за сценарієм.

4.               Тренінг — це форма активного виховання, що передбачає формування навичок та умінь для налагодження міжособистісних взаємовідносин, навчає аналізувати соціально-педагогічні ситуації в ігровій формі як зі своєї точки зору, так і з позиції партнера. Багаторівневий зворотний зв’язок учасників тренінгової групи дає змогу кожному, хто бере участь в ньому, побачити себе очима інших людей та отримати інформацію про те, як сприймається його поведінка в тій чи іншій ситуації, зрозуміти обмеженість власних способів і засобів спілкування, їх недосконалість, здійснити їх корекцію, а також посилити позитивні сторони своєї особистості [65].

Інтелектуально-пізнавальні форми (це форми інтерактивних виховних технологій, що зазвичай використовують сценарії відомих інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм: «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?», «Слабка ланка» тощо).

Художньо-прикладні форми (це форми інтерактивних виховних технологій, що містять візуальну інформацію та впливають та свідомість дитини через образотворчі засоби. Це тематичні виставки плакатів, малюнків, стінгазет за методикою «Розмовляюча стіна», створення авторських малюнків на одязі, зйомка профілактичного чи соціального рекламного ролика, фестиваль тематичного графіті тощо).

Проектні форми (ці форми є самостійним дослідженням різноманітних соціально-педагогічних тем, що проводиться протягом певного періоду часу з учнями. В кінці цього дослідження учні представляють певний практичний результат. Тут ми можемо виділити безліч важливих рис, що позитивно впливають на учнів: розвиток творчості; набуття ними навичок колективної роботи; відповідальність учнів за наслідки своєї діяльності; створення можливості для взаємодії як один з одним, так і з різними людьми поза навчальним закладом; набуття учнями навичок публічного представлення і захисту своїх досліджень, навичок рефлексії тощо).

Інтерактивні форми виховної роботи передбачають обов’язкове включення аудиторії, вони потребують від глядача певних дій, знань,вчинків. Також дають змогу одночасно як подавати інформацію та формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та умінь.

Для покращення виховної роботи ми можемо виділити основні критерії ефективності використання інтерактивних виховних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах:

1.                Критерій    пізнавальної         активності          –        визначає     рівень

пізнавальної активності дітей у виховному процесі;

2.                Критерій мотивації – визначає інтерес та зацікавленість до отримання нової інформації, досвіду,  наскільки виховний процес орієнтований на запити та потреби дитини;

3.                Критерій активізації мислення – визначає наскільки виховний процес спонукає до роздумів, систематизації, класифікації та узагальнення нової інформації, вироблення власного ставлення до неї і формулювання проблем та запитань для подальшого просування в інформаційному та діяльнісному полі;

4.                Критерій    співпраці    –        визначає     рівень         психологічної

комфортності, партнерства в процесі виховання, наскільки цей процес сприяє формуванню вміння співпрацювати в команді;

5.                Критерій    результативності        –        визначає     на      скільки

розвиваються гуманні, толерантні стосунки між учасниками навчальновиховного процесу,  активізацію власного досвіду, знань та умінь, розвитку пам’ять та здатності до самоконтролю.

Отже, інтерактивні виховні технології є сучасними формами вдосконалення виховного процесу. Вчені виділяють достатньо різноманітні форми цих технологій, які педагог може поєднувати у своїй роботі. Вони передбачають активну взаємодію учасників виховного процесу, активізацію їхніх знань, умінь та навичок.

 

1.3. Використання інтерактивних виховних технологій соціальним педагогом ЗНЗ

Соціальний педагог — ключова фігура в ЗНЗ, покликана об'єднати зусилля сім'ї, школи, для надання допомоги дитині, для забезпечення її виховання.

Соціальний характер виховання полягає в тому, що його здійснюють як підготовку дітей до життя, для реалізації завдань у вихованні підростаючого покоління. Розвиток суспільства зумовлює розвиток виховання, зміст якого завжди відображає особливості конкретної історичної епохи [3, с. 42].

Поняття «виховання» дуже близько до слова соціалізація, але виховання - це перш за все спрямована дія за допомогою якої індивіду намагаються прищепити бажані якості і властивості. Вихователями можуть виступати не тільки окремі люди,  а й сім'я, шкільний заклад.

Але все таки важливу роль у вихованні відіграє школа, як один з провідних інститутів виховання. Вона повинна забезпечити цілісний, безперервно організований виховний процес. А що ж стосується забезпечення саме соціального виховання — то воно покладається на обов'язки соціального педагога. У виховній роботі соціального педагога     Т. Є. Єжова виокремлює такі групи функцій:

                1.     Функції, пов'язані з безпосереднім впливом педагога на дитину:

-                    вивчення індивідуальних особливостей її розвитку, оточення та інтересів;

-                    визначення та реалізація комплексу методів і форм індивідуальної роботи з дитиною;

-                    аналіз ефективності виховного впливу.

                2.     Функції, пов'язані зі створенням виховного середовища:

-   згуртування дитячого колективу;

-   формування сприятливої емоційної атмосфери;

-   залучення учнів до різноманітних видів соціальної діяльності; - розвиток дитячого самоврядування.

3. Функції, спрямовані на корекцію впливу на дитину різних суб'єктів соціальної взаємодії:

-   соціальна допомога родині;

-   взаємодія з педагогічним колективом;

-   корекція впливу засобів масової комунікації;

-   нейтралізація негативних впливів соціуму; - взаємодія з іншими освітніми установами.

До основних завдань виховної діяльності соціального педагога можна віднести:

–                   сприяння набуттю дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду; створення необхідних умов для їх самовизначення, саморозвитку та самореалізації;

–                   формування         в        дітей соціально   схвалюваних,       соціально

значущих норм, орієнтацій та цінностей;

–                   допомога дітям у прийнятті самостійних рішень щодо

організації свого життя;

–                   забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших за себе, почуття турботи про молодших і хворих;

–                   охорона й зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров'я дітей; організація їх соціальної, фізичної, пізнавальної та творчої діяльності;

–                   спонукання зростаючої особистості до протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності [3, с. 42-44].

Сучасні зміни в системі виховання потребують від соціальних педагогів вдосконалень форм та методів виховання. Дедалі популярнішими стають використання на уроках інтерактивних технологій навчання. Не оминуло це і процес виховання.

Використання інтерактивних виховних технологій створює соціально-педагогічні умови, сприятливі для активізації просвітницької роботи, для попередження негативних явищ у молодіжному середовищі через надання повноважень самим неповнолітнім, для виявлення серед них позитивних лідерів, спонукання осіб з «груп ризику» до переорієнтації лідерських якостей з негативних на позитивні, для підвищення їх соціальної компетентності у питаннях, для попередження та подолання негативних явищ, для формування відповідальної поведінки позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціальних явищ, здоровому способі життя, правовому захисті [31].

Ефективним у роботі соціального педагога є застосування інтерактивних технологій для профілактики наркоманії, ВІЛ/СНІДу та інфекцій, що передаються статевим шляхом, виховання гендерної рівності, толерантності та інше.

У процесі використання соціальним педагогом інтерактивних технологій він допомагає інтерпретувати вихованцю життєві події, впливає на конструювання ним своїх особистісних дій, сприяє активізації діяльності, допомагає у самоконтролі та саморегуляції.

У своїй професійній діяльності соціальний педагог повинен знати та використовувати такі інтерактивні форми і методи роботи: тренінги, рольові ігри, мозкові штурми, диспути, дебати, аналіз ситуацій, різноманітні вправи та безліч інших. Таким чином їх можна поділити на такі:

–                    превентивні інтеракції: розподіл ролей, угрупування, тренінг, консультація, репетиція;

–                    імітаційні інтеракції: інсценування, психодрама, ділові ігри, операційні ігри, диспут, мозковий штурм, колективне/групове проектування, дебати;

–                    не імітаційні інтеракції: лекції та конференції [26].

Використання інтерактивних технологій дають можливість створювати абсолютно нові, сучасні підходи в освіті та вихованні, коли головним завданням стає не тільки оволодіння сумою знань, скільки розвиток творчого мислення дітей, формування умінь і навичок самостійного пошуку , аналізу та оцінки інформації.

Впровадження інтерактивних технологій соціальним педагогом здійснюється за такими напрямами:

1. У процесі позакласної, позашкільної виховної діяльності, у роботі з батьками:

-                     години спілкування;

-                     інтелектуальні ігри;

-                     учнівські конференції;

-                     круглі столи;

-                     дебати;

-                     диспути;

-                     проектна діяльність;

-                     тренінги;

-                     бібліотечні уроки;

-                     прогулянки «наодинці з природою»;

-                     години спілкування з мистецтвом (музика, кіно, образотворче мистецтво);

-                     зустрічі з цікавими людьми;

2.                Через          загальноосвітні,   позашкільні         навчальні          заклади,

соціальні служби, спеціальні заклади.

3.                Через взаємодію з дитячими і молодіжними громадськими організаціями.

4.                Через діяльність органів учнівського самоврядування.

5.                Через законодавчу політику у галузі освіти, охорони здоров'я,

соціальної діяльності щодо виховної роботи з учнівською молоддю [36].

Отже, виховну роботу соціальному педагогу в ЗНЗ потрібно планувати так, щоб сприяти становленю особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями, керуватись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями.

На успішність використання інтерактивних методів виховання впливають такі фактори, як:

–                    адекватність методів поставленій меті, завданням, змісту, принципам виховання;

–                    поєднання всіх груп методів виховання в процесі практичної діяльності;

–                    урахування своєрідності соціально-педагогічної ситуації;

–                    урахування особливостей вихованців та вихователя;

–                    урахування умов виховної діяльності (педагогічні, психологічні, валеологічні, матеріально-технічні тощо) [42].

Добір інтерактивних методів виховання необхідно здійснювати з урахуванням їх відповідності основним механізмам соціалізації: ідентифікації, орієнтації, адаптації та інші. Жоден метод не повинен використовуватись ізольовано.

Соціальний педагог повинен будувати виховний процес і вибирати систему інтерактивних методів, їх послідовність і комбінацію з урахуванням цілого комплексу факторів і умов (вікових особливостей дітей; рівня їх культурного, морального та духовного розвитку; здібностей, потреб, інтересів, соціокультурного оточення; рівня розвитку первинного колективу тощо) [3, с. 53].

Отже,  виховна діяльність соціального педагога повинна активно включати інтерактивні технології. Адже саме вони зможуть сприяти безпосередньому впливу на дитину, створенню сприятливого виховного середовища та корекції поведінки учнів. Виховні інтерактивні технології створюють соціально-педагогічні умови для позитивних змін у розвитку дітей. Вони здатні своєю цікавою формою проведення не тільки розважити дітей, але й сприяти змінам соціально-педагогічних проблем, які потребують  позитивного вирішення.

 

 

 

 

 

Висновки до I розділу

Соціальний педагог — це спеціаліст, зайнятий у сфері соціальної роботи або освітньо-виховної діяльності. Він здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднує зусилля з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків, молоді як особистостей.

Робота соціального педагога у загальноосвітніх навчальних закладах покликана попереджати проблеми, вміти своєчасно виявляти та усувати причини їх виникнення, забезпечувати профілактичну та виховну роботу щодо різноманітних негативних явищ, відхилень у поведінці дитини, оздоровленні мікросередовища. І для цього професійний соціальний педагог може приймати та виконувати різні соціальні ролі, які сприяють вирішенню нагальних проблем.

Сучасний світ доводить те, що джерелом знань може виступати не тільки вчитель, але і комп'ютер, відео та інше. Сучасні діти повинні вміти осмислювати отриману інформацію, думати, вміти висловлювати свою думку. І саме цьому у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі сприяють інтерактивні технології.

 «Інтерактивний» (від англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти) – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне виховання — специфічна форма організації пізнавальної та виховної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні умови виховання, за яких кожен учень відчуває свою успішність,  творчу спроможність. За свідченнями наукових досліджень, інтерактивними називають засоби, що здатні забезпечити безперервну взаємодію всіх суб'єктів виховного процесу.

До основних форм інтерактивних виховних технологій відносять:

театралізовані; ігрові; інтелектуально-пізнавальні; художньо-прикладні; проекти (дослідження).

Сучасні зміни в системі виховання потребують від соціальних педагогів вдосконалень форм та методів виховання. Дедалі популярнішими стають використання на уроках інтерактивних технологій навчання. Не оминуло це і процес виховання. Використання інтерактивних технологій виховання створює соціально-педагогічні умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціальних явищ, здоровому способі життя, правовому захисті; для активізації просвітницької роботи, попередження негативних явищ у молодіжному середовищі через надання повноважень самим неповнолітнім, виявлення серед них позитивних лідерів, спонукання осіб з «груп ризику» до переорієнтації лідерських якостей з негативних на позитивні, підвищення їх соціальної компетентності у питаннях попередження та подолання негативних явищ, формування відповідальної поведінки.

У своїй професійній діяльності соціальний педагог повинен знати та використовувати такі інтерактивні форми і методи роботи: тренінги, рольові ігри, мозкові штурми, диспути, дебати, аналіз ситуацій, різноманітні вправи та безліч інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ВИХОВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

СОЦІАЛЬНИМ ПЕДАГОГОМ ЗНЗ

2.1. Програма дослідження та методики

У виховній роботі соціального педагога створення умов для успішної соціалізації є одним з найголовніших завдань соціально-педагогічної діяльності. Для реалізації цього завдання важливим є ефективне перенесення знань у свідомість дитини та розвиток вміння успішного їх застосування у всіх сферах його життя. Тому, цей процес вимагає оптимізації й повинен ґрунтуватися на використанні виховних  інновацій, що передбачають активну міжособистісну взаємодію учасників виховного процесу. У нашому випадку цією інновацією є використання у своїй роботі інтерактивних виховних  технологій.   

Програма експериментального дослідження включала:

1.               Підготовчий етап;

2.               Діагностичний етап:

-                    глибинне інтерв'ювання соціальних педагогів ЗНЗ для виявлення рівня їх обізнаності в інтерактивних виховних технологіях;

-                    анкетне опитування для студентів напрямку підготовки «Соціальна підготовка» для виявлення рівня їх обізнаності в інтерактивних виховних технологіях;

-                    методика для діагностики рівня агресивності Басса-Дарки.

3. Підсумковий етап (обробка отриманих результатів, їх порівняльний аналіз).

Мета експериментальної роботи: виявити ефективність використання інтерактивних виховних технологій соціальними педагогами ЗНЗ, обізнаність соціальних педагогів та студентів про інтерактивні виховні технології.

Завдання експериментальної роботи:

1.               Розробити календарний план роботи;

2.               Розробити план проведення експерименту;

3.               Визначити перелік необхідних для експерименту матеріалів;

4.               Визначити список учасників експерименту;

5.               Підготувати матеріали необхідні для дослідження (роздруковані бланки анкетних опитувальників та ручки);

6.               Створити щоденник для запису результатів опитування, вимірів спостережень.

Гіпотеза експериментального дослідження: інтерактивні виховні технології є ефективною формою виховної роботи соціального педагога в загальноосвітніх навчальних закладах.

Обґрунтування обраних методик:

1. Інтерв'ю соціальних педагогів ЗНЗ, було розроблене для того, щоб безпосередньо дізнатись у соціальних педагогів:

-                    про обізнаність практикуючих соціальних педагогів в інтерактивних виховних технологіях;

-                    про форми інтерактивних технологій, які вони використовують у своїй виховній діяльності;

-                    про вміння обирати найефективніші виховні технології для вирішення різних соціально-педагогічних проблем;

-                    про труднощі, які заважають соціальному педагогу у реалізації виховної діяльності з використанням інтерактивних технологій.

2. Анкетне опитування для студентів напрямку підготовки «Соціальна педагогіка» дасть можливість виявити:

-                    чи студент володіє теорією використання інтерактивних виховних технологій;

-                    що він знає про особливості їх практичного застосування;

-                    чи вміє виділяти найефективніші форми цих технологій для вирішення різних соціально-педагогічних проблем.

3.     Методика   діагностики          рівня агресивності        Басса-Дарки спрямована на виявлення важливих показників і форм агресії. Вибору методики сприяли відповіді соціальних педагогів при інтерв'юванні, які на запитання про соціально-педагогічні проблеми сучасної школи, вказали на підвищення рівня агресивної поведінки учнів.

Методика призначена для респондентів у віці від 14 років. Нормою агресивності, відповідно до методики, є величина її індексу, яка рівна 21     (+/- 4). Створюючи даний опитувальник А. Басс та А. Дарка виділили такі типи реакцій для діагностики: фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи; непряма - агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована; роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, грубість); негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів; образа - заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії; підозрілість - в діапазоні від недовіри і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують нанести тобі шкоду; вербальна агресія - вираз негативних почуттів, як через форму, так і через зміст словесних відповідей; почуття провини - висловлює можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуваються їм докори сумління.   

В нашому дослідженні ця методика дасть змогу безпосередньо перевірити ефективність використання інтерактивних виховних технологій соціальним педагогом ЗНЗ. Адже ми хочемо порівняти рівень агресивної поведінки учнів тих класів, з якими соціальний педагог проводив виховну роботу з використанням інтерактивних технологій та тих класів, з якими ця робота не проводилась.

Методика проведення експериментального дослідження. Для проведення дослідження були обрані:

–                   соціальні педагоги шкіл та гімназій міста Коростень, а саме: Коростенської міської гімназії, Коростенського міського ліцею, ЗНЗ № 2, ЗНЗ № 3, ЗНЗ № 7, ЗНЗ № 9 та ЗНЗ № 10 міста Коростень. Кількість респондентів становила — 7 осіб. Така категорія респондентів була обрана для цього дослідження тому, що важливо знати чи обізнані сучасні соціальні педагоги в інноваціях у виховних технологіях, а саме про інтерактивні виховні  технології, чи використовують їх у своїй професійній діяльності (тренінги, соціальні реклами, інтерактивні театри, форум-театри та інші);

–                   студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка напрямку підготовки «Соціальна педагогіка». Кількість респондентів становила — 50 осіб. В дослідженні були обрані студенти 3-4 курсів, адже саме з третього курсу студенти мають змогу вивчати основи інтерактивних виховних технологій та освоюють практичні навички їх використання;

–                   учні 8 класів Коростенської міської гімназії та ЗНЗ № 9 міста Коростень. Кількість респондентів становила — 57 осіб. Після консультації з соціальними педагогами ми дізнались, що найактуальнішою соціальнопедагогічною проблемою в школі є агресивна поведінка учнів. Тому, нами була обрана методика для діагностики рівня цього явища. Також був обраний клас, в якому соціальним педагогом проводилась виховна робота з використанням інтерактивних виховних технологій для подолання агресивності та клас, в якому дана робота ще не проводилась.

Основні етапи процедури дослідження:

Інтерв'ювання соціальних педагогів ЗНЗ:

1                   етап — знайомство з соціальними педагогами, встановлення контакту та повідомлення їм мети глибинного інтерв'ю, а саме дізнатись про обізнаність соціальних педагогів в інтерактивних виховних технологіях, чи використовують їх у своїй професійній діяльності, виявлення відношення до інтерактивних виховних технологій та дізнатись найрозповсюдженіші інтерактивні виховні технології, які вони використовують.

2                   етап — етап виконання, тобто безпосереднє інтерв'ювання респондентів.

3                   етап — етап заключний. Подяка респондентам за участь в опитуванні. Обробка отриманих відповідей.

Анкетне опитування студентів 3-4 курсів, напрямку підготовки «Соціальна педагогіка»:

1                   етап — повідомлення студентам теми та мети анкетного опитування: «Я прошу Вас взяти участь у досліджені метою якого є збір інформації про вашу обізнаність в інтерактивних виховних технологіях та їх ролі у виховній діяльності соціального педагога».

2                   етап — етап виконання, а саме ознайомлення студентів з текстом анкетного опитування та його заповнення;

3                   етап — заключний етап, збір бланків з відповідями. Подяка студентам за участь в досліджені. Обробка результатів.

Методика діагностики агресивності Басса-Дарки:

1                   етап — етап планування, тобто консультація з соціальними педагогами та відбір класів, які відповідають критеріям дослідження (клас, де проводилась інтерактивна виховна технологія на подолання агресивності, та клас, в якому не проводилася така робота);

2                   етап — знайомство з класом та налаштування на роботу: «Доброго дня, сьогодні ми з Вами пройдемо методику на діагностику агресивності. Тому я прошу зайняти зручне для Вас місце та уважно прослухати правила виконання завдання. Даний тест складається з ряду тверджень, які торкаються деяких життєвих ситуацій кожної людини. Вам потрібно відповісти на запитання словами «Так» або «Ні». Намагайтесь відповідати правдиво та щиро».

3                   етап — етап виконання, а саме роздача бланків методики та виконання роботи: «Зараз я роздам кожному з Вас бланк з твердженнями. Виконуйте без поспіху, уважно читайте. Якщо щось буде не зрозуміло — задавайте запитання».

4                   етап — заключний етап, тобто збір результатів, обробка результатів та консультація з соціальним педагогом: «Що ж, зараз я зберу Ваші заповненні бланки. Хочу Вам подякувати за те що, Ви серйозно віднеслись до завдання та допомогли мені своїми відповідями».

Отже, опитані респонденти (соціальні педагоги ЗНЗ та студенти) із задоволенням включились в роботу: вони зацікавились темою дослідження, розгорнуто та чітко відповідали на запитання опитувальника, з задоволенням спілкувались стосовно особливостей та специфіки використання інтерактивних виховних технологій. Учні також активно включились в роботу, незважаючи на велику кількість тверджень в бланках методики, відповіли на всі без винятку. Вибір методик себе виправдав, адже робота пройшла без утруднень.

 

2.2. Виявлення ефективності використання інтерактивних виховних технологій соціальним педагогом ЗНЗ

Використання інтерактивних виховних технологій — це засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати всі завдання виховного процесу. Тому, для забезпечення ефективності використання інтерактивних виховних технологій, потрібно бути достатньо обізнаним та професійним в цьому питанні.

Дослідження ефективності використання інтерактивних виховних технологій проводилось в три етапи: анкетування соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів, анкетування учнів тих же навчальних закладів та анкетування майбутніх соціальних педагогів нашого університету.

На першому етапі було проведено опитування соціальних педагогів ЗНЗ міста Коростень для виявлення їх обізнаності про інтерактивні виховні технології. Збір даних здійснювався за допомогою спеціально розробленої анкети для соціальних педагогів ЗНЗ. Анкета складалась з 8 запитань відкритого та закритого типу (див. Додаток А).

На другому етапі були опитані студенти напрямку підготовки «Соціальна педагогіка» Житомирського державного університету імені Івана Франка. Опитування проводилось з метою виявлення обізнаності майбутніх соціальних педагогів про інтерактивні виховні технології. Збір інформації здійснювався також за допомогою спеціально розробленої анкети, яка складалась з 7 запитань відкритого та закритого типу            (див. Додаток Б).

На третьому етапі проведено опитування учнів 8 класів Коростенської міської гімназії та ЗНЗ № 9. В даному дослідженні ми ставили за мету — безпосередньо перевірити ефективність інтерактивних виховних технологій,які проводились з учнями, згідно відповідей, що ми отримали при інтерв'юванні соціальних педагогів. Збір інформації здійснювався за допомогою методики Баса-Дарки для діагностики агресивності (див. Додаток В), бо саме на цю проблему вказали соціальні педагоги при опитуванні. Також були наведені приклади інтерактивних виховних технологій, які вони проводили з учнями саме на цю тематику.

Опитування практикуючих соціальних педагогів ЗНЗ проводилось в місті Коростень. Вибірку опитуваних становили соціальні педагоги: Коростенської міської гімназії, Коростенського міського ліцею, ЗНЗ № 2, ЗНЗ № 3, ЗНЗ № 7, ЗНЗ № 9 та ЗНЗ № 10. Загальна кількість досліджуваних соціальних педагогів становила 7 осіб. Соціальним педагогам було запропоновано дати визначення категорії «Інтерактивні виховні технології». В результаті ми дізнались, що опитаним респондентам знайомо це поняття, але вони стикаються з проблемою, коли потрібно дати визначення інтерактивним виховним технологіям. Соціальні педагоги вказували на те, що це використання різноманітного матеріалу, технік для розвитку особистості дитини. Що це технології, які допомагають вдосконалити та урізноманітнити виховний процес. Але вони не вказали головних аспектів, що це, насамперед, технологія, яка забезпечує безперервну взаємодію всіх суб'єктів виховного процесу, яка створює комфортні умови виховання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, творчу спроможність.

Таким чином, можна стверджувати, що практикуючі соціальні педагоги не до кінця усвідомлюють значення інтерактивних виховних технологій як засобу створення комфортних умов виховання.

Наступне запитання було «Чи використовуєте Ви у своїй роботі інтерактивні виховні технології? Якщо так, то які?». Ми дізнались, що практикуючі соціальні педагоги ЗНЗ використовують лише тренінги, соціальні акції, демонструють учням соціальні реклами. Це свідчить про те, що соціальні педагоги не повністю ознайомленні з усіма формами інтерактивних виховних технологій та не застосовують з них більш ефективні та творчі  у виховній роботі.

У третьому завданні необхідно було розмістити в послідовності, за баченням соціальних педагогів, від найефективніших до менш ефективних, такі форми інтерактивних виховних технологій:

а) літературно-музична композиція;

б) тематичний концерт;

в) публіцистична вистава (агітбригада);

г) театралізована вистава;

д) інтерактивна вистава та форум-театр;

е) інтерактивна акція;

є) флеш-моб;

ж) тренінги;

з) соціальна реклама;

к) створення соціальних проектів.

Отримані результати можна представити так (див. рис. 2.1.):

 

літ.-муз. композиція темат. концерт агітбригада театрал. вистава

форум-театр, інтеракт.вистава інтеракт. акція

Рис. 2.1. Розподіл інтерактивних виховних технологій від найефективніших до менш ефективних

 

Отже, як ми бачимо, практикуючі соціальні педагоги найефективнішою формою інтерактивних виховних технологій вважають тренінг, адже його вони використовують найчастіше. Наступною, на їх думку, є соціальна реклама, яку діти теж з зацікавленістю дивляться та обговорюють. Але, на жаль, ми не зустріли в цих школах практики зйомки власної соціальної реклами. На третьому місці опинилось створення соціальних проектів, на четвертому — театралізована вистава. Інші ж форми інтерактивних технологій малознайомі опитуваним нами соціальним педагогам тому й за ефективністю їх розмістили нижче.

Отож, судячи з рисунку 2.1. можна зробити висновок, що соціальні педагоги знають і використовують у своїй професійній діяльності лише розповсюдженні інтерактивні технології, а специфічні та найбільш ефективні — ні.

В наступному, четвертому запитанні «З якими труднощами Ви стикаєтесь при організації виховного процесу з використанням інтерактивних технологій?» потрібно було обрати одну із запропонованих відповідей (див. Додаток А). Усі соціальні педагоги вибрали по декілька варіантів відповіді. З вище перелічених були обрані лише такі відповіді: недостатність технічного забезпечення для їх використання, відсутність підтримки з боку адміністрації, брак часу для організації та проведення виховної роботи з використанням інтерактивних виховних технологій. Отже, це свідчить про про те, що є багато аспектів, які заважають соціальним педагогам використовувати у своїй виховній роботі інтерактивні технології. Й труднощі, з якими вони стикаються, є досить вагомими та складними, адже багато чого залежить саме від підтримки адміністрації та наявності технічного забезпечення.

На наступне запитання «Як Ви оцінюєте свій рівень обізнаності в сфері інтерактивних виховних технологій?». Відповіді соціальних педагогів розділились таким чином: 30% (2) — теоретик, 70% (5) — практик. Це вказує на те, що більшість соціальних педагогів практикують у своїй виховній роботі інтерактивні технології і є обізнаними з особливостями їх застосування. Та  лише двоє мають тільки теоретичні знання, а практичних навичок їх застосування не мають.

У шостому запитанні потрібно було дати розгорнуту відповідь на питання «В чому, на Вашу думку, виявляється ефективність використання інтерактивних виховних технологій?». Соціальні педагоги зазначили такі аспекти:

–                        діти краще запам'ятовують матеріал та проблему над якою працюють;

–                        діти, в результаті такої виховної роботи, починають усвідомлювати свої вчинки та аналізувати свою поведінку;

–                        ефективність виявляється в уникненні одноманітності виховної роботи;

–                        враховується індивідуальний підхід до кожної дитини та інші, дуже подібні відповіді.

Отже, ми бачимо, що інтерактивні технології є ефективними у вирішенні важливих проблем виховання. Сприяють всебічному розвитку дитини та її соціалізації.

Наступне    запитання   було: «На   Вашу          думку,        систематичне використання інтерактивних виховних технологій буде сприяти вирішенню завдань успішної соціалізації дітей у соціально-педагогічній діяльності?».                 Де потрібно було або погодитись з твердженням або ж його спростувати та обґрунтувати свою відповідь. Усі соціальні педагоги погодились з твердженням та вказали те, що тільки систематичне використання інтерактивних технологій сприятиме соціалізації дитини на мікро- та макрорівнях. Дітям буде краще вдаватись адаптування до будь-яких умов соціального середовища та взаємодія з однолітками. Тобто, соціальні педагоги усвідомлюють, що використання інтерактивних виховних технологій повинно бути систематичним.

В останньому запитанні ми поцікавились у соціальних педагогів, які ж серйозні виховні проблеми наявні у сучасних школах, які на їхню думку  буде    доцільно          вирішувати          за       допомогою інтерактивних      виховних технологій. Респондентами були перераховані такі проблеми як: низький культурний рівень учнів, не толерантне ставлення до однолітків, комп'ютерна залежність і одна з найважливіших проблем — агресивна поведінка. Отже, ми бачимо, що проблем є багато і від соціальних педагогів виховна робота потребує різноплановості для вирішення таких проблем.

Отож, в результаті проведеного дослідження ми дізнались, що соціальні педагоги ЗНЗ обізнані  про інтерактивні виховні технології. Деякі з них вони використовують у своїй виховній діяльності. Респонденти відмічають ефективність даних технологій та необхідність систематичного використання. Але, як ми помітили, соціальні педагоги, на жаль, використовують тільки найбільш розповсюдженні та не складні за своєю організацією інтерактивні виховні технології.

На другому етапі дослідження проводилось опитування студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка, напрямку підготовки «Соціальна педагогіка» 3-4 курсів. Кількість опитаних респондентів — 50 осіб. Анкетне опитування проводилось з метою збору інформації про обізнаність студентів з інтерактивними виховними технологіями.

Отже, студентам, так як і практикуючим соціальним педагогам, пропонувалось дати визначення поняттю «Інтерактивні виховні технології». В результаті було виявлено, що всі 50 студентів орієнтуються в цьому понятті. Більшість студентів (85%) давали широке, розгорнуте поняття а меншість (15%) обмежувались вузьким значенням. Респонденти виділили те, що це виховний процес який відбувається за умов активної взаємодії його учасників та сприяє створенню комфортних умов для вияву індивідуальних можливостей та взаємодії у колективі. Отож, це свідчить про те, що студентам знайомо це поняття, вони розуміють його сутність та без проблем можуть назвати форми інтерактивних технологій.

В наступному запитанні ми поцікавились, чи знайомі на практиці студенти із інтерактивними виховними технологіями і якщо так, то де саме (в школі, університеті). Всі опитані респонденти знайомі з даною технологією, адже вивчали це в університеті, а з них 40% знають про дану форму виховної роботи ще й зі школи. Це свідчить про актуальність та про виховну ефективність інтерактивних технологій. Також варто відмітити, що дуже важливим є те, що всі студенти не тільки мають теоретичні знання, але й практичні навички застосування інтерактивних виховних технологій (використовували їх під час практики).

В третьому запитанні студентам потрібно було вибрати найголовнішу особливість інтерактивних виховних технологій (див. Додаток Б).

Результати відповідей виглядають так (див. рис. 2.3.):

 

20

25

 

Рис. 2.3. Найголовніша особливість інтерактивних виховних технологій на думку опитаних респондентів

 

Отож, найголовнішою особливістю більшість студентів вважають те, що вони збагачують власний соціальний досвід, розв'язуючи різноманітні життєві ситуації, тобто слугують виховними цілями, які будуть ставити перед собою майбутні соціальні педагоги у своїй практичній діяльності.

У четвертому запитанні ми поцікавились, чи є у студентів потреба в отриманні додаткової інформації про особливості застосування інтерактивних виховних технологій соціальним педагогом. На це запитання 90 % студентів відповіли — так, та 10 % — ні. Це свідчить про необхідність постійного надання студентам нової інформації про інтерактивні виховні  технології.

У наступному запитанні потрібно було вказати, яких саме знань про інтерактивні виховні технології не вистачає майбутнім соціальним педагогам: теоретичних чи практичних умінь та навичок щодо організації процесу використання цих технологій, де 15% студентам не вистачає теоретичних знань, а решті практичних умінь та навичок. Отже, ми бачимо, що все таки практичні навички мають важливе значення у оволодінні інтерактивними виховними технологіями, тому й більшості студентів не вистачає саме них.

У шостому запитанні студентам пропонувалось оцінити свій рівень обізнаності в сфері інтерактивних технологій. Результати виглядають так

(див. рис. 2.4.):   

високий достатній середній низький

 

 

Рис. 2.4. Рівень обізнаності опитаних респондентів у сфері інтерактивних технологій

 

Отож, ми можемо побачити, що у більшості студентів достатній рівень обізнаності в інтерактивних виховних технологіях, менше респондентів з середнім та низьким рівнем володіння даними виховними технологіями. Ці дані вказують на те, що все таки додаткова інформація по інтерактивним виховним технологіям необхідна для студентів.

У останньому питанні запитувалось: «Найефективнішими формами інтерактивних виховних технологій Ви, як майбутні соціальні педагоги, вважаєте: театралізовані форми (тематичні концерти, інтерактивні вистави, форум театри, агітбригади); ігрові форми (інтерактивні акції, ярмарки, флеш-моби, тренінги); художньо-прикладні (тематичні виставки, рекламні ролики); проектні форми (самостійне дослідження різних тем, що проводиться учнями протягом певного періоду часу, в кінці якого вони представляють власний практичний результат — проект)» (див. рис. 2.5.).

 

 

Рис. 2.5. Найефективніші форми інтерактивних виховних технологій на думку студентів

 

Отже, як ми бачимо з діаграми найефективнішими інтерактивними технологіями майбутні соціальні педагоги вважають театралізовані, трішки менше перевагу віддають проектним формам. Це свідчить про те, що студенти розуміються в ефективності інтерактивних технологій у виховному процесі. Тому вибрали вони найефективніші та більш творчі форми технології, адже саме вони сприяють активній взаємодії учнів, сприяють їх творчій реалізації.

Таким чином, з проведеного дослідження ми побачили, що студенти знайомі з поняттям інтерактивних виховних технологій не тільки теоретично, але й на практиці (у них є досвід участі в організації різноманітних форм інтерактивних виховних технологій). Тому студенти й розуміють ефективність цих технологій у виховному процесі, але їм не вистачає практики.

На третьому етапі дослідження проводилось опитування учнів Коростенської міської гімназії та ЗНЗ №9. Метою нашого дослідження було безпосереднє виявлення ефективності інтерактивних виховних технологій, які проводились з ними раніше соціальними педагогами школи. В якості респондентів ми обрали учнів 8 класів Коростенської міської гімназії та  ЗНЗ №9. Звернувши увагу на проблему, яка за вказівкою соціальних педагогів є найактуальнішою в школі, агресивну поведінку учнів — нами було зроблено опитування класів в якому соціальний педагог намагався боротись (учні Коростенської міської гімназії) з такою проблемою за допомогою тренінгу, який є інтерактивною виховною технологією. Й де нам були представлені соціальним педагогом результати проведеної методики перед цих заходом з використанням інтерактивних виховних технологій, який становив 28. Та класів (учні ЗНЗ №9) в якому така робота не проводилась й таким чином перевірити ефективність інтерактивних виховних технологій за допомогою обраної методики (див. Додаток В).

Результати виглядають так (див. рис. 2.6.):

 

 

 

 

учні Коростенської міської

гімназії          учні ЗОШ №9      

 

 

 

 

Рис. 2.6. Рівень агресивної поведінки учнів Коростенської міської гімназії та ЗНЗ №9

Вирахуваний індекс агресивності (середнє значення усіх результатів учнів) для Коростенської міської гімназії становить — 19, а для ЗНЗ №9 — 31. Якщо ж зрівняти результати методики на виявлення агресивності, які були надані соціальним педагогом та проведені перед інтерактивною виховною технологією, ми можемо побачити, що рівень агресивності став нижчим, адже був він 28. Отож, ми бачимо, що в класах де, застосовувались інтерактивні виховні технології, рівень міжособистісної взаємодії значно кращий, в них   спостерігається динаміка до зниження агресивної поведінки в порівняні з класами, де ця робота не проводилась.

Це свідчить про те, що все таки інтерактивні технології мають ефективність щодо вирішення виховних проблем.

З проведених ряду методик ми переконались, що інтерактивні виховні технології є актуальними та ефективними формами для виховної роботи в закладах ЗНЗ. І за результатами проведеного дослідження ми бачимо потребу у розробці розширеної технології для вирішення проблеми агресивної поведінки учнів шкіл та налагодження їх міжособистісної взаємодії за допомогою інтерактивних виховних технологій.

 

2.3. Виховна технологія з використанням інтерактивних засобів

«Долаємо агресію»

Актуальність виховної технології: Інтерактивні технології завжди повинні бути спрямовані на виховання гармонійної особистості. Виховна технологія з використанням інтерактивних засобів повинна бути заснована на законах творчості, які передбачають залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального та соціального діалогу, гармонізації спілкування, успіху, можливості почуватися вільно у своїх діях.

Наша виховна технологія присвячена найактуальнішій соціальній проблемі, яка присутня в сучасних закладах ЗНЗ, агресивній поведінці сучасних учнів. Адже, спілкуючись з соціальними педагогами, під час проведення анкетного опитування, ми дізнались що багато часу у своїй виховній роботі вони приділяють саме цій проблемі.

Ця агресія виявляється в тому, що в дітей все частіше помітне відчуження від навчальної діяльності, дестабілізація міжособистісних відносин між учнями в класі, зниження рівня самоконтролю над своєю поведінкою. Але найбільшою проблемою, як зазначали соціальні педагоги,  є виявлення фізичної та емоційної агресії.

Це дійсно є актуальною соціально-педагогічною проблемою сучасних шкіл. Ми можемо виділити такі причин агресивності дітей:

–                   криза сімейного виховання;

–                   погіршення соціальних умов життя;

–                   неорганізованість вільного часу дитини (залежність дітей від комп'ютерних ігор, зазвичай з жорстоким сценарієм);

–                   вплив ЗМІ;

–                   психологічний дискомфорт, викликаний неблагополуччям сімейних відносин та  невдалими відносинами з однолітками.

Тому соціальний педагог повинен активно та чітко продумувати свою профілактичну  та корекційну роботу у вирішенні цієї проблеми. І в цьому випадку в пригоді стане наша виховна технологія з використанням інтерактивних засобів.

Цільова група виховної технології: діти 8 — 11 класів, вчителі та батьки.

Мета інтерактивної виховної технології: зниження агресивної поведінки дітей, налагодження діалогу між однолітками, гармонізація спілкування та міжособистісних відносин між дитиною та батьками, опанування основ самоконтролю над своїми емоціями та поведінкою.

Завдання інтерактивної виховної технології:

–       запропонувати соціальним педагогам ряд заходів, які допоможуть повністю або частково налагодити міжособистісні відносини на рівнях «учень — учень», «дитина — батьки», «учень — вчитель»;

–       запропонувати ті інтерактивні виховні технології, які зможуть допомогти подолати агресивну поведінку дітей та навчити основ самоконтролю;

–       представити         технологію,          яка    забезпечить          виховання

гармонійної особистості;

–       допомогти учням правильно та корисно проводити вільний час.

Напрямки реалізації виховної технології:

1.               Створення на базі школи інтерактивного театру та презентація вистави «А ти вмієш себе контролювати?» ( див. Додаток Г);

2.               Інтерактивна акція, а саме створення буклетів-пам'яток учням, вчителям та батькам (див. Додаток Д);

3.               Проведення флеш-мобу за активної участі учнів школи;

4.               Проведення ряду просвітницьких тренінгів для учнів, вчителів та батьків (див. Додаток Е);

5.               Проведення конкурсу стінгазет за методикою «Розмовляюча стіна» на тему «Скажемо агресії — НІ» (див. Додаток Є);

6.               Проведення ток-шоу «Ми вміємо правильно організувати вільний час» (див. Додаток Ж).

Очікувані результати виховної технології: активне та доцільне використання соціальними педагогами ЗНЗ інтерактивних виховних технологій в організації своєї соціально-педагогічної діяльності як при подоланні агресивної поведінки так і вирішенні інших проблем виховання.

Отже, реалізація виховної технології з використанням інтерактивних засобів «Долаємо агресію» з учнями ЗНЗ проводиться за такими напрямками:

Презентація вистави «А ти вмієш себе контролювати?»

Створення інтерактивного театру в школі сприятиме творчому розвитку її учнів та зможе зайняти учнів цікавою роботою у вільний час. Граючи в цих виставах та відвідуючи їх, діти зможуть навчатись взаємодії між собою, налагоджувати міжособистісні відносити. Вчитись обдумувати та обговорювати соціальні проблеми, які будуть представлені у виставах.

Збагачувати свій соціальний досвід та ділитись ним.

Вистава під назвою «А ти вмієш себе контролювати?» повинна буде залучити дітей до пошуку ідей та шляхів вирішення представленої акторами проблеми та взяти в цьому активну участь. Відчути атмосферу та емоційність ситуації й зробити правильні висновки.

Мета: навчити учнів контролювати свої емоції та поведінку.

Навчитись шукати шляхи вирішення різних ситуацій.

Завдання:

–                   показати учням те, як вони виглядають, коли не вміють контролювати свою поведінку та емоції;

–                   показати можливі варіанти вирішення проблем та ситуацій не піддаючись агресії;

–                   сприяти творчій реалізації учнів.

Вистава розрахована: на учнів 8-11 класів.

Місце проведення: загальноосвітній навчальний заклад (школа, гімназія, ліцей).

Тривалість вистави: 1 — 1,5 годин.

Інтерактивна    акція          (створення          буклетів-пам'яток      учням, вчителям та батькам)

Інтерактивна акція, в даному випадку, передбачатиме створення спеціально розроблених для кожної категорії клієнтів (учні, вчителі, батьки) порад, рекомендацій для вирішення проблем агресивності. Для запобігання їх виникнення та загострення як у відносинах з батьками так і у відносинах з однолітками. Попередити прояв фізичної агресії по відношенню до однокласників  та менших дітей школи.

Мета: поінформувати учнів, вчителів та батьків про особливості даної проблеми.

Завдання:

–       звернути увагу вчителів та батьків на дану проблему для

мобілізації зусиль для її вирішення;

–       розповісти учням про агресію та її негативні наслідки для міжособистісних стосунків.

Місце проведення акції: загальноосвітній навчальний заклад (школа, гімназія, ліцей).

Тривалість інтерактивної акції: розповсюдження буклетів протягом двох тижнів.

Підготовча робота: пошук та залучення до створення буклетів бажаючих учнів 9 — 11 класів.

 

Проведення флеш-мобу

Створення флеш-мобів є доволі цікавою та творчою формою інтерактивних виховних технологій для дітей шкільного віку. Адже це захід, який пронизаний певною тематикою і діти, працюючи над нею, розпочинають звертати на це увагу та сприймати її серйозно.

Даний флеш-моб розрахований закликати учнів навчитись виражати  позитивні емоції, переборювати в собі агресію. Навчитись бачити та берегти цінності, які їх оточують.

Мета: звернути увагу оточуючих на свою поведінку. Активувати позитивні емоції в глядачів та учасників.

Завдання:

–                   привернути увагу дорослих до проблеми;

–                   задіяти максимально можливу кількість учнів до організації та проведення заходу;

–                   активізувати творчі можливості учнів;

–                   навчити виявляти лише позитивні емоції.

Місце проведення: загальноосвітній навчальний заклад (школа, гімназія, ліцей).

Тривалість заходу: 20 хвилин.

Підготовча робота: організація місця проведення та декілька репетицій.

Ряд просвітницьких тренінгів для учнів, вчителів та батьків   

Просвітницький тренінг — це форма групової роботи, яка спрямована на набуття певних просвітницьких знань, яка проводиться у вигляді тренінгу. Тренінг –  це форма організації навчання, яка використовує інтерактивні методи і дає можливість учасникам під час спілкування в комфортній емоційній атмосфері обмінюватися досвідом й знаннями з метою отримання нових знань та засвоєння навичок, це цікавий процес пізнання себе та інших в довірливій атмосфері.

Наш ряд просвітницьких тренінгів передбачає активне поширення

знань про агресивну поведінку, інформаційну підтримку та перетворення отриманих знань у реальні мотиви поведінки.

Мета: проінформувати та провести просвітницьку роботи стосовно агресивної поведінки.

Завдання:

–                   розповісти учням про агресивну поведінку та про те, що її може викликати;

–                   показати методи та вправи для подолання агресивних емоцій;

–                   зазначити про недопустимість фізичної агресії;

–                   поговорити з батьками про методи виховання та знаходження спільної мови з дітьми;

–                   проінформувати вчителів про стан проблеми в школі та про форми роботи в класі для запобігання та подолання даної проблеми.

Місце проведення: загальноосвітній навчальний заклад (школа, гімназія, ліцей).

Тренінг розрахований: на учнів 8 — 11 класів, вчителів ЗНЗ та батьків учнів.

Тривалість тренінгу: 45 хвилин.

Назви заходів	Час проведення	К-сть тренінгів
Тренінг для учнів «Вчимось контролювати свої емоції»	45 хвилин	Для кожного класу по одному
Тренінг для батьків «Ефективне виховання»	45 хвилин	1 (за вимогою ще декілька)
Тренінг для вчителів «Контролюємо ситуацію в класі»	40 хвилин	1

 

Конкурс стінгазет за методикою «Розмовляюча стіна» на тему «Скажемо агресії — НІ»

Дана форма художньо-прикладних інтерактивних виховних технологій передбачає оголошення конкурсу стінгазет на соціальну тематику, в нашому випадку — «Скажемо агресії — НІ». Конкурс триває близько тижня, після чого відбувається невеличкий захід за участі ведучих та авторів стінгазет, на якому вони в цікавій формі презентують її. Відбувається обговорення побаченого та  оголошення переможців конкурсу.

Мета: дати можливість учням показати своє бачення проблеми та шляхи її уникнення.

Завдання:

–                   звернути увагу дітей на важливість проблеми;

–                   обговорити шляхи вирішення проблеми;

–                   презентувати учнівські стінгазети та визначити переможців.

Місце проведення: загальноосвітній навчальний заклад (школа, гімназія, ліцей).

Конкурс розрахований: на учнів 8 — 11 класів.

Тривалість конкурсу: 1 тиждень.

Ток-шоу «Ми вміємо правильно організувати вільний час»

Дана форма інтерактивних виховних технологій буде розрахована на те, щоб обговорити з учнями як вони організовують свій вільний час. Щоб діти змогли поділитись тими видами занять, які вони полюбляють найбільше. Обов'язковим є запрошенням до участі в заході спеціалістів відповідного профілю (а саме психолог та представники гуртків і секцій, які наявні в даному навчальному закладі). Спілкування учасників ток-шоу з аудиторією є  діалогічним, рухливим, цікавим.

Мета: забезпечити поінформованість учнів про всі види позакласної діяльності, яка наявна в даному загальноосвітньому навчальному закладі.

Завдання:

–                   допомогти обрати учням той вид діяльності у вільний час, який їм підійде найкраще;

–                   розповісти про комп'ютерну залежність та про те, що

проводити ввесь вільний час за комп'ютером не раціонально;

–                   влаштувати диспут між учасниками ток-шоу та аудиторією,

щоб дізнатись по більше думок з даного питання.

Місце проведення: загальноосвітній навчальний заклад (школа, гімназія, ліцей).

Захід розрахований: на учнів 9 — 11 класів.

Тривалість заходу: 1 година.

 

2.4. Охорона праці при організації виховної роботи соціальним

педагогом ЗНЗ

Важливим у роботі будь якого працівника загальноосвітнього навчального закладу є дотримання та виконання вимог Закону України «Про охорону праці». Важливе значення це має і для соціального педагога, адже під час організації та проведення виховної роботи (виховних заходів) він повинен керуватись правилами та положеннями відповідно до цього закону.

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувальнопрофілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [18].

Відповідальність за здоров'я та життя дітей під час проведення виховних заходів повністю лежить на обов'язках педагогів, які є організаторами цієї роботи. Тому, перед тим як працівник приступає до виконання своїх професійних обов'язків, він обов'язково вивчає засади охорони праці в загальноосвітньому навчальному закладі та проходить перевірку знань інструктажів, і лише в тому випадку, якщо результат є позитивним, він має право розпочати свою роботу.

У Законі України «Про охорону праці» є посадові інструкції для спеціаліста кожної сфери загальноосвітнього навчального закладу. На жаль, спеціально розробленої інструкції для роботи соціального педагога немає, адже її створення покладається на самостійне розроблення навчальним закладом. Але, при організації виховної роботи соціальний педагог повинен знати та керуватись такими посадовими інструкціями:

Посадова інструкція № 8 з охорони праці організатора з позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми:

–                   несе відповідальність за організацію роботи зі створення здорових та безпечних умов під час проведення позакласних та позашкільних заходів, трудового навчання, професійної орієнтації та суспільно корисної, виробничої праці.

–                   організовує позакласну та позашкільну роботу, суспільнокорисну, виробничу працю відповідно до норм та правил охорони праці.

–                   надає методичну допомогу керівникам гуртків, спортивних секцій, виробничої праці у питаннях забезпечення охорони праці школярів, попередження травматизму та інших нещасних випадків.

–                   проводить навчання, інструктаж класних керівників, учителів, вихователів, учнів та інших осіб, які задіяні у позакласній та позашкільній виховній роботі, контролює проведення відповідних інструктажів учнів з реєстрацією в спеціальному журналі.

–                   контролює виконання і вживає заходів для виконання санітарно- гігієнічних норм і вимог, правил з техніки безпеки під час проведення позакласної та позашкільної роботи, при залученні дітей до суспільно корисної, виробничої праці.

–                   організовує з учнями, батьками заходи для попередження травматизму, нещасних випадків [69, с. 28].

Посадова інструкція № 11 з охорони праці класного керівника, вихователя:

–                   відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, проводить інструктажі з учнями з охорони праці під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією в журналі обліку навчальних занять.

–                   несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу.

–                   повідомляє керівника закладу про нещасний випадок. Організовує надання першої допомоги потерпілому.

–                   інструктує учнів і вихованців під час проведення позакласних і позашкільних заходів з реєстрацією у спеціальному журналі.

–                   проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів [69, с. 30].

Соціальний педагог також повинен, в обов'язковому порядку, проводити вступні інструктажі з учнями при проведенні нових форм виховної роботи, а в нашому випадку при використанні інтерактивних виховних технологій. Він повинен бути достатньо обізнаним в наданні першої медичної допомоги, в разі необхідності, знати план евакуації в навчальному закладі, правила по техніці безпеки та інструкції використання різноманітного навчального обладнання та інше.

Отже, знання Закону України «Про охорону праці» є важливим обов'язком кожного громадянина країни. Обізнаність про охорону праці в є важливим завданням кожного працівника загальноосвітнього навчального закладу. Адже, важливо забезпечувати безпечне перебування дітей в навчальному закладі, навчати основам пожежної безпеки, першої медичної допомоги, поведінки при надзвичайних ситуаціях. Виховну роботу організовувати продумуючи всі аспекти цього процесу. Тому, соціальні педагоги повинні володіти знаннями про охорону праці, щоб їхня робота була ефективною і при цьому безпечною.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до II розділу

В другому розділі нами було організовано та проведено дослідження ефективності використання інтерактивних виховних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах. З огляду на проведене дослідження можна стверджувати:

–                   соціальні педагоги ЗНЗ використовують у своїй роботі інтерактивні виховні технології. Але, на жаль, вони обмежуються лише тренінгами, соціальними рекламами та соціальними акціями. А найбільш ефективні виховні технології (форум-театр та інтерактивний театр, проектні виховні технології) вони не використовують. При організації виховного процесу з використанням інтерактивних технологій соціальні педагоги стикаються з такими труднощами як: недостатність технічного забезпечення для їх використання, відсутність підтримки з боку адміністрації, брак часу для організації та проведення виховної роботи з використанням інтерактивних виховних технологій. Соціальні педагоги погоджуються з тим, що систематичне використання інтерактивних виховних технологій сприяє успішній соціалізації дітей, але, на жаль, використовують вони їх рідко.

–                   студенти Житомирського державного університету добре розуміються в інтерактивних виховних технологіях, адже це вони вивчали та практикували. Найефективнішими формами цих виховних технологій вони вважають театралізовані та проектні форми. Також більшість студентів ще потребує практичних умінь та навичок роботи з цими технологіями перед початком роботи у ЗНЗ.

–                   ефективність інтерактивних технологій щодо вирішення певних виховних проблем є доволі значною. Адже рівень наявності та прогресування проблеми в класі, де дана робота проводилась та в якому ні - є помітним та значним.

В результаті проведеного дослідження нами була розроблена виховна технологія з використанням інтерактивних засобів під назвою «Долаємо агресію», яка була присвячена найактуальнішій соціальній проблемі, яку вказали соціальні педагоги — агресивній поведінці сучасних учнів.

Метою виховної технології є зниження агресивної поведінки дітей, налагодження діалогу між однолітками, гармонізація спілкування, налагодження міжособистісних відносин між дитиною та батьками, опанування основ самоконтролю над своїми емоціями та своєю поведінкою. Розрахована вона на учнів 8 — 11 класів, батьків та вчителів, та передбачає такі напрямки реалізації: створення на базі школи форумтеатру та презентація вистави; інтерактивна акція; проведення флеш-мобу; проведення ряду просвітницьких тренінгів для учнів, вчителів та батьків;проведення конкурсу стінгазет; проведення ток-шоу.

Ця виховна технологія, на нашу думку, буде сприяти якісному вирішенню даної проблеми, налагодженню міжособистісної взаємодії між учнями. Й соціальні педагоги на такому прикладі зможуть вирішувати й інші виховні проблеми, які наявні в сучасних школах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні висновки

1.               У ході проведеної роботи було з'ясовано суть інтерактивного виховання, яка полягає в тому, що взаємодія вчителя і учня представляє собою безпосередню міжособистісну комунікацію, найважливішою особливістю якої є здатність людини «брати на себе роль іншого», уявляти, як її сприймає партнер у спілкуванні або група, і відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати власні дії. Також була дана змістовно-структурна характеристика форм інтерактивних виховних технологій, які повинні бути присутні у роботі соціального педагога: театралізовані, ігрові, інтелектуально-пізнавальні, художньо-прикладні, проектні.

Було встановлено, що робота соціального педагога у загальноосвітніх навчальних закладах покликана попереджати проблеми, вміти своєчасно виявляти та усувати причини їх виникнення, забезпечувати профілактичну та виховну роботу щодо різноманітних негативних явищ, відхилень у поведінці дитини, оздоровленні мікросередовища.

Для покращення виховної роботи за включення інтерактивних виховних технологій було виділено основні критерії ефективності використання інтерактивних виховних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах: критерій пізнавальної діяльності, мотивації, активізації мислення, співпраці та результативності.

2.               Було проведено дослідження для перевірки обізнаності практикуючих соціальних педагогів та студентів напрямку підготовки «Соціальна педагогіка» в інтерактивних виховних технологіях та ефективності їх використання. В якості респондентів були обрані соціальні педагоги ЗНЗ, студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка напрямку підготовки «Соціальна педагогіка»,  учні 8 класів ЗНЗ. В результаті чого було з'ясовано, що соціальні педагоги ЗНЗ обізнані про інтерактивні виховні технології. Деякі з них вони використовують у своїй виховній діяльності. Вони відмічають ефективність даних технологій та необхідність їх систематичного використання, але використовують в недостатній кількості і лише деякі (тренінги, соціальні реклами, соціальні акції).

Студенти знайомі з поняттям інтерактивних виховних технологій не тільки теоретично, але й на практиці (у них є досвід участі в організації різноманітних форм інтерактивних виховних технологій). Тому вони й розуміють ефективність цих технологій у виховному процесі.

З проведеної методики на агресивність, де респондентами були учні 8 класів, ми переконались, що інтерактивні виховні технології є актуальними та ефективними формами для виховної роботи в закладах ЗНЗ. Адже, порівнюючи результати методики для діагностики агресивності Басса-Дарки, яка була проведена до використання інтерактивної виховної технології та після було однозначно видно, що ці технології є ефективними та результативними.

3.               За результатами проведеного дослідження нами була розроблена авторська виховна технологія спрямована на вирішення проблеми агресивності учнів ЗНЗ. Наша виховна технологія присвячена найактуальнішій соціальній проблемі, яка присутня в сучасних закладах ЗНЗ. Адже, спілкуючись з соціальними педагогами, під час проведення анкетного опитування, ми дізнались що багато часу у своїй виховній роботі вони приділяють саме цій проблемі.

Метою цієї технології є зниження агресивної поведінки дітей, налагодження діалогу між однолітками, гармонізація спілкування та міжособистісних відносин між дитиною та батьками, опанування основ самоконтролю над своїми емоціями та поведінкою.

Очікуваними ж результатами є активне та доцільне використання соціальними педагогами ЗНЗ інтерактивних виховних технологій в організації своєї соціально-педагогічної діяльності як при подоланні агресивної поведінки так і вирішенні інших проблем виховання.

Отже, гіпотеза експериментального дослідження підтвердилась. Дійсно, інтерактивні виховні технології є ефективною формою виховної роботи соціального педагога в загальноосвітніх навчальних закладах. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці методичних рекомендацій для використання найефективніших форм інтерактивних виховних технологій соціальними педагогами ЗНЗ, а також збірника сценаріїв та заходів інтерактивних виховних технологій для профілактики та вирішення найактуальніших соціально-педагогічних проблем сучасної школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.                  Багулина Н. В. Методика работы социального педагога в общеобразовательной школе / Н. В. Багулина // Проблемы и перспективы развития образования : материалы междунар. заоч. наук. конф. (г. Пермь, апрель 2011 г.). — Пермь : Меркурий, 2011. — Т. 1. — 213 с.

2.                  Беспалько В. Слагаемые педагогической технологии / В. Беспалько.

— М. : Педагогика, 1989. — 192 с.

3.                  Безпалько О. В. Соціальна педагогіка : схеми, таблиці, коментарі : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Безпалько. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — 208 с.

4.                  Безпалько О. В. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в територіальній громаді : автореф. дис. доктора пед. наук : спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / О. В. Безпалько.

— Луганськ, 2007. — 44 с.

5.                  Богданова І. М. Соціальна педагогіка : навч. посіб. / І. М. Богданова. — К. : Знання, 2008. — 343 с.  

6.                  Вакурова Н. В. Типология жанров современной экранной продукции / Н. В. Вакурова, Л. И. Московкин. — М. : Ин-т современного искусства, 1998. — 36 с.

7.                  Василькова Ю. В. Социальная педагогіка / Ю. В. Василькова,

Т. А. Василькова. — М. : Академия, 1990. — 440 с.

8.                  Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный подход / А. А. Вербицкий. — М. : Высшая школа, 1991. — 207 с.

9.                  Веретенко Т. Г. Соціально-педагогічна робота у закладах освіти / Соціальна педагогіка : теорія і технології : підручник [для студ. вищ. навч. закладів] / Т. Г. Веретенко ; Т. Ф. Алєксєєнко, Т. П. Басюк, О. В. Безпалько [та ін.] ; за ред. І. Д. Зверєвої. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 316 с.

10.              Виховна робота в закладах освіти України // Збірник нормативних документів та методичних рекомендацій. — К., 1998. — Вип. ІІ. — 89 с.

11.              Виштак О. М. Сучасний підхід до позакласної виховної роботи. Нові форми позакласної виховної роботи [Електронний ресурс] / О. М. Вишак.

—

 Режим доступу до журн. : http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/42 138/.

12.              Гречаник О. Є. Управління виховною роботою в школі /                 О. Є. Гречаник. — Х. : Вид. група «Основа», 2013. — 240 с.

13.              Данченко Т. Ігрові технології у початковій школі / Т. Данченко // Учитель. — 2007. — № 6. — С. 44—46.

14.              Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології /                 Ірина Дичківська. — К. : Академвидав, 2004. — 352 с.

15.              Дичківська І. М. Основи педагогічної іноватики : навч. посіб. /

І. М. Дичківська. — Рівне : РДГУ, 2001. — 233 с.

16.              Жарков А. Д. Технология культурно-досуговой деятельности / А. Д. Жарков. — М. : Изд-во МГУК, ИПО «Профиздат», 2002. — 288 с.

17.              Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року в редакції від 23 березня 1996 року (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, 1996. — № 21. — 84 с.

18.              Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року

[Електронний       ресурс].       —       Режим       доступу       до       жур.       :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12/page

19.              Звєрєва І. Д. Соціальна робота з дітьми та молоддю (теоретикометодологічні аспекти) : у 2-х ч. / І. Д. Звєрєва, І. В. Козубовська, В. Ю. Керецман, О. П. Пічкар. — Ужгород : УжНУ, 2000. — Ч. 1. — 192 с.

20.              Інноваційні          технології   навчання    від     А       до      Я       /         упор.                

Валентина Волканова. — К. : Шк. Світ, 2011. — 96 с.

 

21.              Інтерактивні виховні технології — шлях до формування творчої особистості учня [Електронний ресурс]. — Режим доступу до жур. :

http://svitppt.com.ua/vihovna-robota/interaktivni-vihovni-tehnologii-shlyah-doformuvannya-tvorchoi-osobistosti-uchnya.html

22.              Інтерактивні методи навчання : навч. посіб. / за заг. ред. П. Шевчука,

П. Фенриха. — Щецін : Вид-цтво WSAP, 2005. — 170 с.

23.              Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід : [метод. посіб.] / уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко. — К. : А. Н. Н., 2002. — 136 с.

24.              Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві [Електронний ресурс]. — 2013. — Вип. 3 (4). — Режим доступу до журн. : sbornik.college.ks.ua/ downloads/sbornik4/pdf/30.pdf.

25.              Кон И. С. Психология старшеклассника / И. С. Кон. — М. : Просвещение, 1980. — 192 с.

26.              Концепція позакласної виховної роботи в загальноосвітній школі // Рідна школа. — 1991. — №6. — С. 48—56.

27.              Крапив'янська Л. В. Шляхи використання інтерактивних технологій в процесі формування соціально компетентної особистості [Електронний ресурс] / Л. В. Крапив′янська. — Режим доступу до журн. :

http://liceum.ndu.edu.ua/index.phpoption=com_content&view=article&id=159& Itemid=155.

28.              Лукашевич М. П. Соціальна робота (теорія і практика) : навч. посіб. / М. П. Лукашевич, Т. В. Семигіна. — К. : ІПК ДСЗУ, 2007. — 341 с.

29.              Лукашевич M. П. Теорія і методи соціальної роботи : навч. посіб. для вузів / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович. —  К. : МАУП, 2003. — 168 с.

30.              Мельник Ю. Соціальний педагог та його професійна діяльність [Електронний ресурс] / Ю. Мельник, С. Шагорська — Режим доступу до

журн. : http://psichology.com.ua/socialnij-pedagog-ta-jogo-profesijnadiyalnist/.   

31.              Методика організації виховної роботи в сучасній школі : навч. посіб. / Л. В. Кондрашова, О. О. Лаврентьєва, Н. І. Зеленкова. — Кривий Ріг : КДПУ, 2008. — 187 с.

32.              Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні. — Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2005. — 56 с.

33.              Неверкович С. Д. Игровые методы подготовки кадров : учеб. пособ. /

С. Д. Неверкович ; под. ред. В. В. Давыдова. — М. : Высш. шк., 1995. —       207 с.

34.              Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології : навч. посіб. / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. І. Шпак. — К. : Просвіта, 2000. — 368 с. 35. Організація виховної роботи : посіб. / авт.-упоряд. Н. В. Кочанова. — Х . : Ранок : Веста, 2008. — 256 c.

36.              Организация воспитательного процесса в школе : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. — М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. — 256 с.

37.              Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн. : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/.

38.              Поліщук В. А. Теорія і методика професійної підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти : монографія / В. А. Поліщук ; за ред. Н. Г. Ничкало. — Тернопіль : ТНПУ, 2006. — 424 с.

39.              Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання / О. Пометун. — К. : Шк. світ, 2007. — 112 с.

40.              Про Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»): постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р.

№      896    [Електронний      ресурс].      —      Режим         доступу      до      журн.          : http://zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/rnain.cei?nree=896-93-%EF.

41.              Пустовіт Г. П. Позашкільна освіта і виховання : дидактичні основи методів навчання і виховання : монографія / Г. П. Пустовіт,                 Л. В. Тихоненко. — Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. — Кн. 2. — 272 с.

42.              Рева М. М. Актуальні методи, прийоми, засоби виховання учнів / М. М. Рева // Виховна робота в школі. — 2013. — № 5. — С. 52.

43.              Різноманітність театрального мистецтва. Види та жанри театру

[Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн. : http://5fan.info/ polujgbewrnayfsmer.html.

44.              Ролі соціального педагога [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн. : http://sites.google.com/site/socialnijpedagogvosviti/home/rolisocialnogo-pedagoga.

45.              Рожков М. И. Организация воспитательного процесса в школе : учеб.

пособие      [для   студ. высш.          учеб. заведений] /                   М.     И. Рожков,                 Л. В. Байбородова. — М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. — 256 с.

46.              Серган В. Г. Інтерактивні форми виховання : семінар для вчителів /  В. Г. Серган // Класному керівнику. Усе для роботи : наук.-метод. журнал.

— 2011. — №8. — С. 14—15.

47.              Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих : навч.метод. посіб. / С. О. Сисоєва. — К. : ВД «ЕКМО», 2011. — 324 с.

48.              Ситуационый анализ, или анатомия кейс-метода / под ред.                 Ю. П. Сурмина. — К. : Центр инноваций и развития, 2002. — 236 с. 49. Смолкин А. М. Методы активного обучения : [науч.-метод. пособие] / А. М. Смолкин. — М. : Высш. шк., 1991. — 176 с.

50.              Сорочинська В. Є. Організація роботи соціального педагога : навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] / В. Є. Сорочинська. — К. : Кондор, 2005. — 198 с.

51.              Софій Н. З. Про сто і один метод активного навчання / Н. З. Софій,

В. У. Кузьменко. — К. : Крок за кроком, 2004. — 128 с.

52.              Соціальна педагогіка : категорії та поняття : [словник] / авт.-укл. Н. А. Сейко, С. М. Коляденко. — Житомир : Житомир. держ. пед. ун-т, 1999. — 55 с.

53.              Соціальна педагогіка : мала енциклопедія / [за ред. І. Д. Звєрєвої]. —

К. : Центр навчальної літератури, 2008. — 336 с.

54.              Соціальна педагогіка : теорія і технології : [підручник] / за ред. І. Д. Звєрєвої. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. —  316 с.

55.              Социальная работа : теория и практика : [учеб. пособие для вузов] /  А. В. Бабушкин, М. П. Гурьянова, И. Г. Зайнышев [и др.] ; отв. ред.

Е. И. Холостова, А. С. Сорвина. — М. : ИНФРА-М, 2002. — 427 с.

56.              Соціальна робота в Україні : навч. посіб. / І. Д. Зверева,                

О. В. Безпалько, О. І. Янкович [та ін.] ; за заг. ред. І. Д. Звєрєвої,                 

Г. М. Лактіонової. — К. : Центр навч. літ., 2004. — 256 с.

57.              Суходольська Л. В. Методика виховної роботи / Л. В. Суходольська,

М. М. Фіцула. — Тернопіль : ТДПУ, 1998. — 134 с.

58.              Сучасні технології в освіті : реком. бібліогр. покажч. Сучасні технології          виховання / АПН         України.     ДНПБ         України ім. В. О. Сухомлинського — К., 2006. — Ч. 2. — 196 с.

59.              Теорії і методи соціальної роботи : підруч. / за ред. Т. В. Семигіної,

І. І. Миговича. — К. : Академія, 2005. — 328 с.

60.              Технологии         социальной          работы        в        различных сферах жизнедеятельности : учеб. пособие / под. ред. П. Д. Павленка. — М. : Дашков и К, 2007. — 608 с.

61.              Ткачик С. М. Впровадження інтерактивних методів виховання у практику роботи школи / С. М. Ткачик // Позакласний час : Часопис. — 2008. — № 8. — С. 5—20.

62.              Толмачова І. Організація виховного процесу у групі подовженого дня : використання інтерактивних технологій / І. Толмачова, Г. Дмитренко // Психолог. — 2006. — № 35. — С. 17—28.

63.              Тренінгові, соціально-реабілітаційні і навчальні програми із формування здорового способу життя в учнівської і студентської молоді : метод. посіб. / Ю. В. Кудрявцева, О. Ю. Осадько, О. М. Гулько [та ін.] ; за наук. ред. В. Г. Панка, Н. М. Городнової, Н. В. Лунченко. — К. : НікаЦентр, 2008. — 180 с.

64.              Хмиз В. А. Інтерактивне виховання : нові підходи. Творчий проект «Під шкільними вітрилами — 200 років» / В. А. Хмиз // Виховна робота в школі. — 2006. — № 12. — С. 35—52.

65.              Шевчук І. Використання інтерактивних технологій у проведенні виховних годин / І. Шевчук // Початкова школа : наук.-метод. журнал. — 2004. — №5. — С. 13—15.

66.              Шепелева Л. Программы социально-психологических тренингов / Л. Шепелева. — СПб. : Питер, 2006. — 160 с.

67.              Шептенко П. А. Методика и технология работы социального педагога : учебное пособие / П. А. Шептенко, Г. А. Воронина. — М. : Академия, 2001. — 208 с.

68.              Чернишова Г. М. Педагогічні інноваційні рекомендації. Формування здорового способу життя [Електронний ресурс] / Г. М. Чернишова. —

Режим доступу до журн. : http://proftekhosvita.org.ua/static/files/vuhovannya_ journal_07.pdf.

69.              Чудаков В. Є., Січко С. М. Охорона праці в навчальному закладі. Накази. Положення. Інструкції / В. Є. Чудаков, С. М. Січко. — К. : Редакції газет з управління освітою, 2013.

70.              Ягоднікова В. В. Інтерактивні форми і методи навчання та виховання учнів / В. В. Ягоднікова // Завучу. Усе для роботи : наук.-метод. Журнал. — 2009. — № 22. — С. 2—28.

71.              Interactive Technology and Effective Educational Practices Allison BrckaLorenz and Amy K. Garver [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн.          :

http://cpr.iub.edu/uploads/AIR2010%20Interactive%20Tech%20FINAL.pdf 72. Lee S. H. Interactive technologies for effective collaborative learning. International Journal of Instructional Technology and Distance Learning

[Електронний ресурс] / S. H. Lee, R. J. Magjuka, Х. Liu, C. J. Bonk. —

Retrieved    October       23,     2009. —      Режим         доступу      до      журн.          : http://itdl.org/Journal/Jun_06/article02.htm.

73. Petrie P. Pedagogy – a holistic, personal approach to work with children and young people across services / P. Petrie, J. Boddy, С. Cameron,                

Е. Heptinstall, S. McQuail, А. Simon, V. Wigfall. — London : Thomas Coram Research Unit, 2005.

 

 

Додаток А

 

Глибинне інтерв'ю для соціальних педагогів ЗНЗ на виявлення обізнаності їх в інтерактивних виховних технологіях

Інтерв'ю розраховане на практикуючих соціальних педагогів ЗНЗ з метою виявлення рівня обізнаності їх про інтерактивні виховні технології та володіння ними на практиці.

1.               Інтерактивні виховні технології  це

________________________________________________________________

_______________________________________________________________

2.               Чи використовуєте Ви у своїй роботі інтерактивні виховні технології? Якщо так, то які саме?         

________________________________________________________________

_______________________________________________________________

3.               Найефективнішими       формами    інтерактивних      виховних

технологій на Вашу думку є (цифрами розмістіть в послідовності від найефективніших (1) до менш ефективних (10)):

а) літературно-музична композиція;

б) тематичний концерт;

в) публіцистична вистава (агітбригада);

г) театралізована вистава;

д) інтерактивна вистава та форум-театр;

е) інтерактивна акція;

є) флеш-моб;

ж) тренінги;

з) соціальна реклама;

к) створення соціальних проектів.

4.               З якими труднощами Ви стикаєтесь при організації виховного процесу з використанням інтерактивних технологій?

а) відсутність досвіду застосування інтерактивних технологій;

б) недостатність технічного забезпечення для їх використання;

                 в)      недостатність      методичного      забезпечення      використання

інтерактивних технологій;

г) відсутність підтримки з боку адміністрації;

д) брак часу для організації та проведення виховної роботи з

використанням інтерактивних виховних технологій.

5.               Як Ви оцінюєте свій рівень обізнаності в сфері інтерактивних виховних технологій?

а) теоретик;

б) практик;

в) експерт.

6.               В чому, на Вашу думку, виявляється ефективність використання інтерактивних виховних технологій?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

7.               На Вашу думку, систематичне використання інтерактивних виховних          технологій буде сприяти      вирішенню завдань       успішної соціалізації дітей у соціально-педагогічній діяльності?

а) так;

б) ні.

Обґрунтуйте Ваш варіант відповіді: ________________________________________________________________

8.               Назвіть найсерйозніші та актуальні виховні проблеми в сучасній школі, які доцільно буде вирішувати за допомогою інтерактивних виховних технологій?

_________________________________________________________________

_______________________________________________________________ Додаток Б

 

 

Анкетне опитування «Обізнаність майбутніх соціальних педагогів про

інтерактивні виховні технології»

Опитування розраховане на студентів вищих навчальних закладів  напрямку підготовки «Соціальна педагогіка» та передбачає збір

інформації про їх обізнаність з інтерактивними виховними технологіями.

1.              Інтерактивні виховні технології  це

 

________________________________________________________________

________________________________________________________________

2.              Чи знайомі Ви на практиці із застосуванням інтерактивних виховних          технологій. Якщо          так,    то      де      саме (в       школі,

університеті)?____________________________________________________

________________________________________________________________

____________

3.              На Вашу думку, найголовніша особливість інтерактивних виховних технологій виявляється в тому, що діти:

а) навчаються взаємодії в колективі;

б) збагачують власний соціальний досвід розв'язуючи різноманітні

життєві ситуації;

в) виявляють і реалізують індивідуальні можливості.

4.              Чи є у Вас потреба в отриманні додаткової інформації про особливості застосування інтерактивних виховних технологій соціальним педагогом?

а) так;

б) ні.

5.              Яких знань Вам не вистачає про інтерактивні виховні технології?

а) теоретичних знань;

б) практичних вмінь та навичок щодо організації процесу використання цих технології.

6.              Як Ви оцінюєте оцінюєте свій рівень обізнаності в сфері інтерактивних виховних технологій?

а) високий;

б) достатній;

в) середній;

г) низький.

7.              Найефективнішими       формами    інтерактивних      виховних технологій Ви, як майбутні соціальні педагоги, вважаєте:

а) театралізовані форми (тематичні концерти, інтерактивні вистави,

форум театри, агітбригади);

б) ігрові форми (інтерактивні акції, ярмарки, флеш-моби, тренінги);

в) художньо-прикладні (тематичні виставки, рекламні ролики);

г) проектні форми (самостійне дослідження різних тем, що проводиться учнями протягом певного періоду часу, в кінці якого вони представляють власний практичний результат — проект).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

 

Опитувальник для діагностики агресивності Баса-Дарки Інструкція

Опитувальник складається із 75 тверджень, на які ви маєте дати відповідь "Так" чи "Ні".

Твердження

1.                  Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншому.

2.                  Іноді брешу про людей, яких не люблю.

3.                  Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.

4.                  Якщо мене не попросять по доброму, я не виконаю прохання.

5.                  Я не завжди одержую те, що належить.

6.                  Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

7.                  Якщо я не схвалюю поведінки друзів, я даю їм це відчути.

8.                  Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я відчував болісні каяття совісті.

9.                  Мені здається, що я не здатний ударити людину.

10.            Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.

11.            Я завжди поблажливий до чужих недоліків.

12.            Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.

13.            Інші вміють        майже         завжди        користуватися     сприятливими обставинами.

14.            Я тримаюся насторожено з людьми, що ставляться до мене трохи більш дружньо, ніж я очікував.

15.            Я часто буваю не згодний з людьми.

16.            Іноді до мене приходять думки, від яких мені соромно.

17.            Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не відповім йому.

18.            Коли я дратуюся, я грюкаю дверима.

19.            Я набагато більш дратівливий, ніж здається.

20.            Якщо хтось уявляє себе начальником, я завжди дію йому всупереч.

21.            Мене трохи засмучує моя доля.

22.            Я думаю, що багато людей не люблять мене.

23.            Я не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.

24.            Люди, які ухиляються від роботи, мають відчувати почуття провини.

25.            Той, хто ображає мене і мою родину, напрошується на бійку.

26.            Я не здатний на грубі жарти.

27.            Мене охоплює лють, коли наді мною посміхаються.

28.            Коли люди вдають із себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.

29.            Майже щотижня я бачу кого-небудь, хто мені не подобається.

30.            Досить багато людей заздрять мені.

31.            Я вимагаю, щоб люди поважали мене.

32.            Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків.

33.            Люди, що постійно дратують вас, заслуговують на те, щоб їх "клацнули" по носі.

34.            Я ніколи не буваю похмурий від злості.

35.            Якщо до мене ставляться гірше, ніж я заслуговую, я не засмучуюся.

36.            Якщо хтось виводить мене із себе, я не звертаю уваги.

37.            Хоча я і не показую цього, мене іноді гризе заздрість.

38.            Іноді мені здається, що з мене глузують.

39.            Навіть якщо я злюся, я не вдаюся до "сильного" висловлювання.

40.            Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені.

41.            Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь ударить мене.

42.            Коли виходить не по моєму, я іноді ображаюся.

43.            Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю.

44.            Немає людей, яких би я по справжньому ненавидів.

45.            Мій принцип: "Ніколи не довіряти "чужинцям".

46.            Якщо хто-небудь дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю.

47.            Я роблю багато такого, про що згодом шкодую.

48.            Якщо я розлючуся, я можу вдарити кого-небудь.

49.            З дитинства я ніколи не виявляв вибухів гніву.

50.            Я часто почуваюся як порохова бочка, що готова вибухнути.

51.            Якби всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко працювати.

52.            Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити що-небудь приємне для мене.

53.            Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.

54.            Невдачі засмучують мене.

55.            Я б'юся не рідше і не частіше ніж інші.

56.            Я можу згадати випадки, коли я був настільки злим, що брав річ, яка потрапила мені під руку, і ламав її.

57.            Іноді я відчуваю, що готовий першим почати бійку.

58.            Іноді я відчуваю, що життя поводиться зі мною несправедливо.

59.            Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю.

60.            Я лаюся тільки від злості.

61.            Коли я вчиняю неправильно, мене мучить совість.

62.            Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.

63.            Іноді я виражаю свій гнів тим, що с гукаю кулаком постолу.

64.            Я буваю грубуватий щодо людей, які мені не подобаються.

65.            У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити.

66.            Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона на це заслуговує.

67.            Я часто думаю, що жив неправильно.

68.            Я знаю людей, що здатні довести мене до бійки.

69.            Я не засмучуюся через дріб'язки.

70.            Мені рідко приходить на думку, що люди намагаються розлютити чи образити мене.

71.            Я часто тільки загрожую людям, хоча і не збираюся виконувати погрози.

72.            Останнім часом я став занудою.

73.            У супереч ці я часто підвищую голос.

74.            Я намагаюся зазвичай ховати своє погане ставлення до людей.

75.            Я краще погоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися.

Обробка та інтерпретація.

Індекси різних форм агресивних і ворожих реакцій визначаються підсумовуванням отриманих відповідей.

Ключ

Фізична агресія: відповідь "Так": 1, 25, 41, 48, 55, 62, 68; відповідь "Ні": 9,

17.

Непрямаагресія: відповідь "Так": 2, 10, 18, 34, 56, 63; відповідь "Ні": 26, 49.

Роздратування: відповідь "Так": 3,19,27,43,50,57,64,72; відповідь "Ні":

11,35, 69.

Негативізм: відповідь "Так": 4,12,20,28; відповідь "Ні": 36.

Образа: відповідь "Так": 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58;

Підозрілість: відповідь "Так": 6. 14, 22, 38, 45, 52, 59; відповідь "Ні": 65, 70. Вербальна агресія: відповідь "Так": 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60,71, 73; відповідь "Ні": 39, 66, 74, 75.

Почуття провини: відповідь "Так": 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 плюс мінус 4, а ворожості - 6,5-7 плюс мінус 3.

 

Додаток Г

 

Презентація інтеративної вистави «А ти вмієш себе контролювати?»

Тема вистави: Психологи та соціальні педагоги стверджують, що агресія – це реакція бійців. І якщо агресивні випади виникають в епізодичному порядку, то це не є патологією і не повинно турбувати батьків. Дитина таким чином проявляє свою реакцію незадоволення. Тут виражається гнів, протест, прагнення змінити становище. Така реакція є кращою, чим постійне пхикання, ниття, повна слухняність, відчуженість від світу і відхід у власні фантазії. Але коли ж дитина проявляє це все частіше й частіше — викликає занепокоєння. З цією проблемою потрібно боротись і не тільки працюючи з батьками та вчителями, але й безпосередньо з маленькими агресорами.

Ідея вистави: навчити учнів контролювати свої емоції та поведінку.

Навчитись шукати шляхи вирішення різних ситуацій.

Теми основних епізодів:

1.               «Нова школа — нові друзі»;

2.               «Мені не вдається подружитись з ними»;

3.               «Відносини налагоджуються».

Композиція вистави:

Зав'язка — до класу заходить Олексій. Він новий учень в класі. Вчитель знайомить його з новими однокласниками та знаходить йому місце в класі з хлопчиком (Антоном), який проявляє інколи занадто агресивну поведінку.

Розвиток дії: Олексій намагається подружитись з однокласником по

парті, але у відповідь отримує негативну та агресивну реакцію на його дії. Наступного дня хлопчика за школою зустрічає Антон з друзями. Вони починають його штовхати, використовуючи при цьому лайливі та образливі слова. Хлопчик плачучи йде до дому.   

Кульмінація: Наступного дня батьки Олексій не приходить до школи. Класний керівник повідомляє в класі, що він себе дуже погано почуває та запитує в учнів чи не знають вони, що вчора з ним сталось. Вчитель починає розповідати про те, що вчорашні подіє є жахливими. Вчитель розповідає про недопустимість прояви агресії до однокласників. Про те, чим це може закінчитись. Та про важливість проявляти добро один до одного.

Розв'язка: Вчитель виходить з класу. Однокласники, знаючи про те, що це зробив Антон, вимагають від нього, щоб він навідав Олексія та вибачився перед ним. Вони розповідають йому, що вчинок який він зробив не заслуговує дружби та нормального спілкування однокласників з ним. В результаті розмови Антон замислюється про все зроблене та сказане та йде до Олексія додому. Прийшовши він вибачається та обіцяє такого більше не повторювати.

Пролог: Ось так і виходить, що надмірна жорстокість та агресія може відвернути від Вас всіх близьких та друзів. Потрібно вміти контролювати та долати в собі таку поведінку, бути привітними та добрими по відношенню один до одного.

Дійові особи сценарію: хлопчик Олексій (14 років), хлопчик Антон(14 років), вчитель, однокласники.

Конфлікт вистави: агресивна поведінка Антона по відношення до Олексія та категоричне несприйняття такої агресивної поведінки його близькими.

Художній образ сценарію (сценарних хід): присутність на задньому плані вивісок з фразами на яких будуть написані правила долання агресії.

Єдина наскрізна дія вистави: «Скажемо агресії — НІ».

Засоби театралізації вистави: звичайний, повсякденний одяг; декорації класу, шкільного двору та кімнати квартири. Протягом вистави грає тематична музика.

Прив'язка вистави: учні школи, вчителі та батьки.

                Прийоми     монтажу     сценарного      матеріалу:     використання

послідовно-хронологічного та паралельного монтажу, який дасть змогу в хронологічній послідовності показати всі події, які стосуються вистави.

Прийоми активізації глядацької уваги: не повідомляти глядачам перед виставою її назву, а по закінченню запитати в учнів, яка ж проблема підіймалась у виставі та запропонувати придумати виставі назву. Провести вправу на саморегуляцію емоцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Д

 

Інтерактивна акція (створення буклетів-пам'яток учням, вчителям та батькам)

Пам'ятка для учнів

–                    виконувати фізичні вправи (гімнастика, аеробіка, біг, їзда на велосипеді);

–                    займатися силовими видами спорту (бокс, боротьба);

–                    займатися фізичною працею;

–                    виливати злість на неживі об'єкти (побити подушку, диван, боксерську грушу, пошматувати газету);

–                    використовувати масаж, особливо верхньої частини спини, з метою зняття напруги;

–                    викричатися на самоті, не спрямовуючи свій гнів на об'єкт роздратування;

–                    обговорити ситуацію, яка викликає роздратування, з близькою людиною;

–                    висловити уявному об'єкту своє невдоволення;

–                    написати листа об'єкту роздратування, але не надсилати його;

–                    змінити вид діяльності, що допоможе відволіктися від проблеми;

–                    використовувати комунікативну техніку «Я»-повідомлення: висловлюючи співрозмовникові почуття щодо ситуації, яка вас дратує, викликати співчуття та бажання зрозуміти вас і не руйнувати стосунків. Наприклад: «Я сповнений гніву, злий, розлючений, дуже сердитий, мене дратує ця ситуація, мені ніяково, дуже боляче»;

–                    використовувати асоціативне «Я»-повідомлення: злий, як тигр;

–                    релаксація — метод, за допомогою якого можна частково чи повністю позбутися фізичного або психологічного напруження;

–                    медитація — занурення розумом у предмет, ідею, що досягається шляхом зосередження на одному об'єкті й усунення всіх інших зовнішніх (звук, світло) та внутрішніх (фізичне, емоційне напруження) чинників.

Пам'ятка для вчителів Правила роботи з агресивними дітьми:

1.                 Бути уважним до потреб дитини;

2.                 Демонструвати модель неагресивної поведінки;

3.                 Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки;

4.                 Покарання не повинні принижувати дитину;

5.                 Навчати прийнятних способів вираження гніву;

6.                 Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустрації;

7.                 Розвивати здатність до емпатії;

8.                 Розширювати поведінковий репертуар дитини;

9.                 Відпрацьовувати навички регулювання конфліктних ситуацій;

10.           Учити брати відповідальність на себе.

Прийоми, які можна використовувати під час роботи з агресивними дітьми:

1.                Якщо агресія є усвідомленим, контрольованим актом з боку дитини, то для дорослого важливо не піддатися на таку маніпуляцію. При цьому доречно досить різко присікати агресивні дії або (якщо це не завдасть серйозної шкоди самій дитині та оточенню) ігнорувати їх.

2.                Якщо агресія є виявом гніву, можливе використання різноманітних стратегій впливу:

-                     навчати дітей контролювати свої емоції і способи регулювання негативних почуттів без шкоди для оточення (цю стратегію використовують, якщо агресія виявляється у прямій формі). Наприклад, треба вчити змінювати пряму агресію на непряму за допомогою предметівзамінників, позбуватися внутрішнього напруження через активні дії, заняття спортом, рухливі ігри, вияв символічної агресії;

-                     розвивати в дитини вміння знижувати рівень емоційного напруження через фізичну релаксацію.

Методи керування пасивно-агресивною поведінкою учнів:

1.                Зрозуміти, що пасивно-агресивна дитина може викликати в педагога у відповідь негативні почуття і неконструктивну поведінку.

2.                Зрозуміти, що мета пасивно-агресивної дитини — вивести вчителя з рівноваги, домогтися, щоб він втратив контроль над собою.

3.                Зрозуміти, що всі пасивно-агресивні тактики — це неприйнятні способи вираження гніву та злості.

4.                Проаналізувати, як ви сприймаєте чиєсь роздратування і виражаєте свій гнів, щоб упевнитися, що ви самі не реалізуєте у своїй поведінці пасивно-агресивний стиль.

Поради вчителям по роботі з дітьми агресивної поведінки:

1.                З агресивною дитиною не можна розмовляти на підвищених тонах — таким чином ви провокуєте посилення агресивних імпульсів. Послідовне використання спокійної, плавної мови дасть дитині змогу переключитися і почати слухати вас. При цьому особливо важливо визнати право дитини позбуватися своєї енергії різними способами, після чого вона почне прислухатися, у вас з'явиться шанс допомогти їй опанувати конструктивні методи виходу агресивних імпульсів.

2.                Деякі діти під впливом дорослих довгий час здатні стримувати свої агресивні імпульси навіть тоді, коли інші зачіпають їхню особистість («Битися недобре! Не зважай!»). Щоправда, ніхто не вчить не чути образ на свою адресу. Наслідок — час від часу в такої витриманої дитини відбувається сильний вилив емоцій. І якщо вона вже вдарить кривдника у такому стані, то не дивно, що це може призвести до його травмування.

3.                Агресивні вияви можна знімати за допомогою спеціальних вправ. Наприклад, навчити дитину зосереджувати увагу в момент імпульсу на своїх руках і навмисне стискати кулаки з максимальним напруженням. Гіпернапруження обов'язково зміниться релаксацією м'язів. І якщо агресія не минає, то принаймні стає керованою.

4.                Добре допомагає агресивним дітям і психофізичне тренування. Навички виконання вправи «Левітація рук» дозволяють зменшити загальний рівень агресивності й навчитися керувати собою в кризових ситуаціях.

Пам'ятка для батьків

1.                Поважати і розуміти потребу дитини в самостійності, створити умови для нормального розвитку її активності. Дозволити дитині бути в розумних межах незалежною.

2.                Допомогти дитині         перебороти          ситуацію     надмірного

незадоволення, яка в багатьох випадках призводить до афективних реакцій. Якщо приступ люті викликаний забороною, то її не треба зразу відміняти. Поясніть дитині, що ви розумієте, чому вона так себе веде, але не відміняйте заборону, якщо вважаєте її розумною, справедливою, корисною.

3.                Необхідно навчитися зменшувати інтенсивність і тривалість надмірного незадоволення дітей та обмежувати його наслідки.

4.                Допомогти дитині в пошуку шляхів і способів подолання почуття ворожості.

5.                Щоб допомогти дитині засвоїти поведінку, характерну для сім’ї, в якій він живе, батькам потрібно встановлювати для дитини межі дозволеного, котрі мають відповідати її віковим особливостям, почуттям у конкретній ситуації та залежати від міри її активності.

6.                Насамкінець, основним фактором у запобіганні негативним проявам агресивності є оптимізація стосунків батьків і дітей. Чим стійкіша близькість між дитиною і батьками, тим їй легше перебороти свої ворожі відчуття.

7.                Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки й педагоги. Учити жити – це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько і вчитель.

8.                У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє моральнополітичне обличчя батьків. Могутньою виховною та облагороджуючою силою для дітей сім'я стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім'я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.

9.                Турбота батька і матері про здорову сім'ю.

Справжня мудрість вихователя-батька, матері – в умінні дати дитині щастя дитинства – це спокійне домашнє вогнище. Сім'я – це первинний колектив українського суспільства. Завжди існує велика небезпека – виростити людину егоїстичну, яка вважає, що головне – її особисті потреби, а все інше – другорядне. Тут лише один шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибша людська радість – жити заради когось.

10.          Готових рецептів сімейного виховання немає.

Є люди, здатні тільки родити, але не здатні по-справжньому народжувати. Повнокровна й гармонійна особистість народжується материнською й батьківською мудрістю. Народження людини – велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називається вихованням.

 

 

 

 

 

Додаток Е

 

Ряд просвітницьких тренінгів для учнів, вчителів та батьків      Тренінг для дітей «Вчимось контролювати свої емоції»

Мета: ознайомити учнів з поняттями агресія, агресивність. Подолання дитячої агресивності по відношенню до однолітків. Налагодження міжособистісного спілкування. Розвиток навички рефлексії, вміння використовувати конструктивні способи подолання агресивності в житті, вміння володіти собою, виховувати стриманість, ввічливість, дбайливе ставлення до свого здоров'я.

Тривалість заходу — 2 години;

№	Вправа	Тривалість
1	Привітання. Вправа на знайомство   Вправа «Хто я?» На аркушах паперу напишіть цифри від 1 до 5 і п'ять разів дайте відповіді на запитання: «Хто я?». Візьміть до уваги риси характеру, почуття, інтереси. Та зачитайте нам ваші відповіді. Наприклад: «1. Я веселий; 2. Я люблю читати...».	10 хвилин.
2	Ознайомлення з головними поняттями Агресія (від лат. «аggгеssі» — напад) — специфічна форма деструктивної поведінки, яка характеризується завданням шкоди предмету чи предметам, людині чи групі людей. Чим відрізняється агресія від агресивності? Агресивність — це відносно стійкий емоційний стан, властивий особистості, який виявляється у гніві, злості, роздратованості і є передвісником агресії. Отже, агресивність — це емоційний стан, а агресія — це форма поведінки. Які причини виникнення агресивності? Рівень агресивності людини може змінюватися відповідно до ситуації. Причин виникнення агресивності багато: становище людини в колективі,	20 хвилин

 

ставлення до неї оточення, взаємини з іншими, неправильне суб'єктивне розуміння поведінки оточення, (інтерпретація її як ворожої, культивування агресії в засобах масової інформації), несприятлива сімейна ситуація (сварки, взаємні докори, образи, елементи, приниження один одного, небажання зрозуміти членів своєї родини), непослідовність батьків у навчанні дітей правил і норм поведінки. Сьогодні батькам зручно говорити одне, і вони накидають цю лінію поведінки дітям, завтра їм зручно говорити інше, і це інше знову накидається дітям. Це призводить до розгубленості, озлоблення, агресії проти батьків та інших людей. Види агресії: 1.                Фізична агресія — використання фізичної сили одним з учасників конфлікту проти іншого. 2.                Непряма агресія — злобні плітки, жарти, а також агресія, яка ні на кого не спрямована, — спалах люті, який виявляється у формі крику, тупання ногами, стукання кулаками по столу. 3.                Роздратованість — схильність до провокування конфлікту, готовність при найменшому збудженні до виявлення запальності, різкості, грубощів. 4.                Негативізм — опозиційна форма поведінки, спрямована проти авторитетів або керівництва, може розвиватися від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів. 5.                Образа — заздрість і ненависть до оточення, обумовлена почуттями гіркоти та гніву на весь світ. 6.                Підозрілість — недовіра та обережність щодо людей, заснована на переконанні, що оточення хоче завдати шкоди. 7.                Вербальна агресія — вираження негативних почуттів через сварку, крик, вереск, погрози, прокляття, грубощі. 8.                Почуття провини — наявність внутрішньоособистісного конфлікту та докорів сумління, які виражаються у переконанні людини, що вона є поганою, чинить зло.

 

3	Вправа «Наші емоції — наші вчинки» Мета:         усвідомлення       залежності вчинків           від емоційного стану, створення умов щодо формування навичок управління своєю поведінкою. Інструкція. Учасникам пропонується продовжити речення: –                   Я засмучуюсь, коли… –                   Я злюсь, коли… –                   Мені погано, коли… –                   Я радію, коли… –                   Я спокійний, коли… –                   Мені подобається, коли… –                   Мені не подобається, коли… –                   Мені добре, коли…	15 хвилин
4	Вправа «Двоє з одним олівцем» Мета: формування у дітей співробітництва, взаєморозуміння, уміння працювати в парі. Інструкція: виконуючи завдання партнери не повинні розмовляти один з одним. Спілкування може бути тільки невербальним. Кожна пара отримує аркуш паперу і один олівець. Вона повинна намалювати картинку,сидячи за одним столом (або поряд один з одним). - Ви не повинні перемовлятись і домовлятись про те, що будете малювати. Можна тільки дивитись один на одного, щоб вгадати ідею партнера. На виконання завдання відводиться 3-4 хв. Після завершення роботи, учасники демонструють свої малюнки. Обговорюються проблеми порозуміння. Чи вдалось дійти одного рішення?	10 хвилин
5	Вправа «Капелюх» Вправа дозволяє дітям засвоїти навички гнучкої поведінки і культури вербального спілкування в конфліктній ситуації. Учням пропонується роздивитися декілька зображень емоцій людини і намалювати ті емоції, які кожному до вподоби. Після того, як діти зобразили емоції, їх ознайомлюють з такою ситуацією: пан А. залишив випадково свого капелюха на кріслі, а пан В., не помітивши капелюха, сів у крісло. Ситуація програється у парах. Кожному учневі дається картка із зображенням певної емоції, з	20 хвилин

 

	якою він має зіграти свою роль. Наприклад, А – “оскаженілий”, В – “винний.” Після цього дітям пропонують вирішити цю ситуацію, коли А і В “радісні” й “щасливі”.
6	Вправа «Робоча анкета: мій підхід до гніву» Корисно було б усвідомити, як ви звичайно поводитесь у ситуаціях, які викликають гнів; як ви реагуєте на розчарування, що вас спіткало. Нижче розміщений список можливих запитань, на які ви повинні відповісти цілком спонтанно. За бажання ви можете продовжити цей список, якщо виникнуть інші запитання. Робоча анкета: мій підхід до гніву -                      «Частіше за-все я гніваюсь через те, що...». -                      «Особливо мене роздратовує те, що...». -                      «Гнів викликає в мене такі почуття і реакції... Я дію при цьому таким чином...». -                      «Гнів вже викликав у мене такі ускладнення...». . -                      «Сам я хотів би в майбутньому..». -                      «Останній раз, коли я гнівався...». -                      «Коли хтось у розлюченому стані, він повинен...». -                      «Коли мій батько гнівався, то...». -                      «Коли моя мати гнівалась, то...». -                      «Коли я був дитиною, я почував...». -                      «У даний момент я почуваю...». -                      «Що стосується гніву, я з радістю навчився б...». Знайдіть час ще раз дуже добре подумати над тим, що ви тут написали і що можна з цього використати. Тому що те, чому ви вчитеся через пізнання, вам не потрібно пізнавати шляхом засвоєння негативного досвіду. І якщо коли-небудь вас щось знову розгніває, уявно абстрагуйтесь від того, що відбулося і уявіть собі, що ви і той, хто вас розгнівав, є акторами які стоять на сцені і виконують ті ж ролі ще раз, але спостерігайте за всім цим немов би збоку,	25 хвилин
	ніби глядач, який сидить у залі і спокійно дивиться спектакль. В цю мить ви більше, не учасник, все дійсно є спектаклем. Так, будучи зовсім безстороннім, я можу робити належні висновки. А також зумію усвідомити, чому режисер (життя) вирішив поставити свій спектакль, зумію зрозуміти значення загального і цілого. А ще уявіть собі, що обидві душі дійшли згоди: душа людини, через яку ви розгнівались, і ваша душа. Ви інсценували дану ситуацію для того, щоб обоє змогли зробити крок одне до одного і назавжди забути про гнів.
7	Враження від заняття Учні по черзі дають відповіді на запитання: Що сподобалося на занятті? Що нового дізнався на ньому для себе? Думка кого з однокласників була для тебе дуже цікавою?	10 хвилин
8	Фрагмент медитації Сядьте зручно, заплющте очі, зробіть глибокий вдих і видих, максимально розслабте тіло. Відчуйте всю свою агресивність, яка накопичилася в організмі. Уявіть собі вашу агресивність у вигляді вогняної кулі, яка знаходиться у грудях. Зробіть глибокий вдих і видихніть цю вогняну масу із себе, випустіть її назовні. Зробіть це ще раз, щоб жодної краплини агресивності не залишилося у вашому організмі. Ви бачите, як вогняна маса, яку ви видихнули, повільно здіймається у повітря, і на фоні чистого голубого неба утворює велику вогняну кулю. Вогняна куля повільно повертається, з іншої сторони вона наповнена прозорою теплою водою. Через безліч маленьких дірочок у кулі на вас починає бігти прозора, тепла, голуба вода. Вода потрапляє на маківку вашої голови, обличчя. Дрібними теплими струмочками стікає по плечах, грудях, животу, ногах далеко в землю і відносить усі негативні почуття далеко-далеко в глибину землі. Ви відчуваєте себе заспокоєними, бадьорими, повними сил і бажання творити добро.	7 хвилин

 

Тренінг для батьків «Дитяча агресивність»

Мета: ознайомити батьків з поняттям «агресивність», причинами її виникнення та способами подолання, навчити використовувати конструктивні способи подолання агресивності в житті, володіти собою, виховувати в дітей позитивні та вольові риси характеру.

Тривалість заходу: 1 година

№	Вправа	Тривалість
1	Вправа «Знайомство-привітання» Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи. Роздати учасникам кольоровий папір, скласти літак методом орігамі з листка любого кольору. На одному крилі літака написати ім'я, на другому - побажання. Потім запустити літак у повітря (у політ). Підібрати той літак, який вами сподобається, крім свого. Прочитати побажання. Нехай вони здійсняться. Рефлексація: - які думки виникли під час виконання вправи?	10 хвилин
2	Вправа «Очікування» Мета: визначення очікувань учасників щодо заняття Роздати учасникам стікери і запропонувати написати на них свої очікування, прочитати і приклеїти їх на верхню частину символічного пісочного годинника, зображеного на плакаті.	5 хвилин
3	Інформаційне повідомлення «Що таке агресивність?» Агресивність        характеризується поведінкою, спрямованою на заподіяння фізичної чи психологічної шкоди іншій людині, й супроводжується емоційними станами гніву, ненависті, тощо. Ознаки агресивності: •  Впертість, прагнення заперечувати •  Забіякуватість, дратівливість	10 хвилин
	•  Напади гніву, вибухи злості, обурення •  Намагання образити, принизити •  Владність, наполягання на своєму •  Егоцентризм, невміння розуміти інтереси іншого •  Самовпевненість, завищена самооцінка
4	Вправа «Портрет агресивної дитини» Мета: визначити і назвати ознаки агресивної дитини	10 хвилин
5	Вправа «Малюнки дітей» Мета: проаналізувати малюнок агресивної дитини (кольори, розміри, штриховка тощо).	10 хвилин
6	Вправа «Швидка допомога» Мета: визначити способи позбавлення агресивності, зосередженості на одному об'єкті й усунення всіх інших зовнішніх (звук, світло, музика) і внутрішніх (фізичний, емоційний стан) факторів.	10 хвилин
7	Обговорення тренінгу.  Підбиття підсумків.	5 хвилин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тренінг для вчителів «Контролюємо ситуацію в класі»

Мета: звернути увагу класних керівників на проблему агресивної поведінки дітей, активізувати їх знання для попередження виникнення та   вирішення цієї проблеми.

Тривалість заходу: 2 години

№	Вправа	Тривалість
1	Привітання. Оголошення теми заняття. Вправа "Знайомство.  Мета:        визначити   установки   та      думки           щодо тренінгу.  Для початку, щоб налаштуватися на плідну роботу, я пропоную нам познайомитися. Зараз  назвіть, будь ласка, ваше ім'я, посаду і закінчити фразу "Найкраще в мене виходить..."(щось з професійної чи особистої діяльності наприклад: вишивати, готувати, складати вірші, навчати дітей тощо.)	10 хвилин
2	Вправа "Очікування"  Мета: визначити сподівання й очікування від роботи у групі.  Матеріали: плакат із зображенням дерева. Перед початком роботи тренінгової групи соціальний педагог  прикріплює на дошку плакат, на якому зображено дерево. На стільці учасників прикріплюються стікери, на яких вони потім будуть писати очікування. На стікерах пропонується прописати чого учасники очікують від заняття.	10 хвилин
3	Вправа «Запитання — відповіді» Вчителям пропонується обдумати та обговорити такі питання: –                    шо таке агресія? –                    причини появи агресивної поведінки в учнів? –                    проблеми, які виникають при ситуації виникнення конфлікту між учнями? –                    як ви вирішуєте такі ситуації?	20 хвилин

 

4	Вправа «Збити ритм» Мета вправи: формування ефективних засобів управління класом підлітків і старшокласників. У даній ігровій ситуації соціальний педагог пропонує одному учаснику стати «вчителем», а решті - «підлітками» або «старшокласниками». Ігрове завдання полягає в тому, щоб швидко, протягом 1-2 хвилин втихомирити клас школярів, які почали голосно розмовляти, крутитися і всіляко порушувати дисципліну. «Учитель» може застосувати адміністративні заходи впливу, зробити зауваження або підвищити голос. Найбільш ефективні ті засоби впливу на клас, які дозволяють привернути увагу хлопців, заспокоїти найактивніших лідерів, тобто засоби психотехнічного порядку. Потім учасники аналізують вибрані «вчителем» способи впливу, з них виділяються найбільш ефективні. Відбувається також обмін професійним досвідом між учасниками групи.	10 хвилин
5	Гра «Позиційне спілкування» Мета гри: розширення діапазону комунікативних засобів вчителя, пошук ефективного індивідуального стилю педагогічного спілкування з учнями середніх і старших класів. Гра проводиться в три етапи:  На першому етапі психолог пропонує двом учасникам групи програти одну з типових ситуацій, узятих з взаємодії вчителя і учня-підлітка або старшокласника. Інші учасники спостерігають. Можливі наступні ситуації: «Учень зірвав урок, і вчитель викликав його для бесіди»; «Учень курить в школі», «У старшокласниці різко знизилася успішність» і т.п. Обрана ситуація програється у відповідності з заданими комунікативними позиціями: «вчитель» виступає суворим, які реалізують формально-оцінюючий стиль, а «учень» виправдовується, мовчки вислуховує нотацію «вчителя». Потім відбувається загальне обговорення: які відчуття і враження отримав «учень» від такої	30 хвилин

 

	бесіди, як почував себе «вчитель», які думки та емоції викликала дана сцена у групи. Досить часто вчитель, який грав роль учня, з подивом зізнавався, що ніколи б не подумав, що жорсткі, директивні заходи впливу, справедливо застосовуються для покарання недбайливого школяра, народжують в останньому таку пригніченість, пасивність,  а  іноді і роздратування.  Учасники групи приходять до висновку, що застосування авторитарних засобів спілкування з підлітками та старшокласниками в цілому мало ефективно.  На другому етапі програється та ж ситуація спілкування вчителя і учня, але міняються «актори» і задані комунікативні позиції. Учаснику групи, що грає роль учителя, пропонується перейти на припрошує тон (наприклад, у дорогій елітній школі вчитель змушений вмовляти сина мільйонера), в той час як старшокласник поводиться зарозуміло і зухвало. Групове обговорення результатів другого етапу гри присвячено аналізові того, з яких причин виникають ситуації залежності вчителя від учня і як їх подолати або уникнути. На третьому етапі організується груповий пошук засобів і способів, що допомагають вчителю налагодити психологічно повноцінне спілкування з учнем на прикладі тієї ж ситуації, але при цьому реалізувати педагогічну керуючу позицію. Розглядаються питання: як вчителю слід почати розмову зі школярем, як сісти, які фрази і коли говорити, яку атмосферу і настрій повинна носити така бесіда.
6	Вправа «Мій самий важкий підліток» Мета вправи: обмін між вчителями досвідом спілкування з важким підлітком, пошук ефективних способів взаємодії з учнем, що порушує дисципліну в класі. Група вчителів розсідається в коло. За бажанням протягом 10-15 хвилин кожен з них розповідає одну з найважчих у педагогічному відношенні ситуацій його спілкування з підлітком. Він звертає увагу групи на те, що робив, переживав і відчував, а також на те, які були результати при застосуванні тих чи інших заходів впливу. В ході одного заняття вдається зазвичай вислухати 4-5	30 хвилин
	випадків, узятих з реального професійного досвіду вчителів. На колективному обговоренні досягаються наступні цілі: учитель-оповідач отримує від групи підтримку; учасники обмінюються досвідом спілкування з учнем у проблемних ситуаціях. Важливо і те, що психолог має можливість продемонструвати застосування психологічних засобів для вирішення конкретних педагогічних завдань: як слід говорити, що слід робити, яку позицію необхідно зайняти
7	Підведення підсумків. Враження від тренінгу.	10 хвилин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Є

 

Конкурс стінгазет за методикою «Розмовляюча стіна» на тему «Скажемо агресії — НІ»

       Мета: дати можливість учням показати своє бачення проблеми та шляхи її уникнення.

Сценарій заходу

Ведучий:  Добрий день, шановні друзі! Сьогодні ми запросили вас, щоб поговорити про таку проблему як агресивна поведінка. Протягом тижня в нас проводився конкурс малюнків на тему «Скажемо агресії — НІ». Отож настав час визначити переможців та поговорити про агресію.

Соціальний педагог: Перед цим давайте з Вами налаштуємось на роботу та дізнаємось щось нове один про одного. Зараз ми станемо всі в коло та по черзі будемо виходити в коло та називаючи своє ім'я будемо говорити що любимо або що вміємо добре робити. У відповідь ми будемо промовляти: «Ти — молодець»  і піднімати вгору великий палець.   

Ведучий: Дякуємо за активність. А зараз ми дізнаємось що ж таке агресивність. Назвіть, будь ласка, асоціації, які виникають у Вас до слова «агресія».

Соціальний педагог: Агресивність — риса характеру, що виражається у ворожому ставленні людини до інших людей, до тварин, до навколишнього світу. Агресивними називаються такі дії і таке відношення людини, яке, будучи ворожим, у той же час не викликається будь-якими об'єктивними причинами, не може бути виправдане обставинами, що склалися, або міркуваннями морального або юридичного характеру, зокрема — необхідністю самооборони або захисту інших людей.

У перекладі з латинської мови «агресія» означає «напад» . В даний час термін «агресія» вживається надзвичайно широко. Цей феномен пов'язують і з негативними емоціями (наприклад, гнівом), і з негативними мотивами (наприклад, прагненням нашкодити), а також з негативними установками (наприклад, расовими упередженнями) і руйнівними діями.

Агресія – це будь-яка поведінка, що містить погрозу чи завдає шкоди іншим. Наше життя сповнене агресії:

–                   у шкільному дворі старшокласник перестріває молодшого школяра і вимагає в нього гроші.

–                   портфель нової учениці діти перекидають у класі з парти на парту, не даючи їй можливості мати своє робоче місце та заприятелювати з кимсь із дітей.

–                   батько сварить і б’є сина за неуспішність у школі. –    кіногерой крамсає тіло жертви, яка стікає кров’ю.

Найбільш ж звичними проявами агресії вважаються конфліктність, лихослів'я, тиск, примус, загрози або застосування фізичної сили. Приховані форми агресії виражаються у відході від контактів, бездіяльності з метою нашкодити комусь, заподіянні шкоди собі і самогубство.

Ведучий: Зараз ми перейдемо безпосередньо до наших малюнків.

(презентація малюнків авторами-фіналістами)

Соціальний педагог: А зараз ми переглянемо з Вами сценку — розмова двох друзів та поговоримо про ваші враження.

(сценка: двоє осіб спілкуючись повинні вимовити з різною інтонацією одну й ту саму фразу. Фрази: Принеси мені завтра підручники; Полий квіти в кабінеті; Винеси сміття; Не відволікайся на уроці. Інтонації: прохання, вимога, побажання)

Соціальний педагог: Ну що ж поговоримо:

–              з якою інтонацією найлегше Вам було б вимовити ці фрази?

–              що ви відчуваєте, коли вам наказують?

–              що ви відчуваєте, коли до вас звертаються у формі прохання або побажання?

Отож, інтонація голосу має велике значення під час спілкування, вона забарвлює зміст сказаного. Позитивні емоції сприяють ефективному спілкуванню, прохання і побажання спонукають до доброзичливості, на відмінну від наказу та вимог.

Ведучий: Що ж, настав час визначити переможців. Шляхом голосування (підніманням руку) ми і визначимо переможця. Розпочнемо?

(визначення переможців та нагородження)

(декламація тематичних віршів бажаючими)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Ж

 

Ток-шоу «Ми вміємо правильно організувати вільний час»

Сценарій заходу

Ведуча: Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні ми з Вами поговоримо про наш вільний час.

Ведучий: Підніміть, будь ласка, руку ті хто любить спорт?

Ведуча: А хто любить читати книги у вільний час?

Ведучий: А можливо хтось любить танцювати?

Ведуча: Скажіть, будь ласка, а як Ви проводите вільний від навчання та роботи час?

Взаємодія з залом     

Ведучий: Дуже важливо навчитися правильно розподіляти свій вільний час. Його можна витратити на відпочинок, проте не варто лежати на дивані й дивитися телевізор. Потрібно зайняти себе яким-небудь заняттям.

Ведуча: Дійсно, адже щоденний перегляд телевізора зробить ваше життя нудним та одноманітним. Багато людей складають план на весь день. Ці люди діють раціонально, вони розуміють наскільки необхідно цінувати час. Адже не дарма кажуть — час гроші.

Ведучий: Не варто витрачати свій вільний час даремно. Наприклад, граючи за комп'ютером, люди просто у величезних кількостях втрачають вільний час, вони живуть у віртуальному світі, забуваючи про реальність. А час - то йде, і його повернути вже неможливо.

Ведуча: До нас завітають сьогодні гості (експерти), які зможуть розповісти нам цікаву інформацію та відповісти на Ваші запитання.

Ведучий: Отож, запрошуємо нашого першого гостя — це наш шкільний психолог.

Психолог: Доброго дня всім присутнім! У кожної людини є вільний час, хоч якими б зайнятими ми не були. Звичайно ж, справ багато, а цього часу мало! У першу чергу хочеться відпочити і розслабитися. Навряд чи хтонебудь хоче цілими днями сидіти вдома біля телевізора.

     Хобі дозволяє провести час наодинці з самим собою, і це, мабуть, є найважливішою його перевагою. Люди схильні більш тверезо мислити в той час, як вони займаються улюбленою справою, не відволікаючись ні на що. Захопленим людям найчастіше в голову приходять геніальні ідеї саме в процесі заняття улюбленою справою.

Ведуча: Скажіть, будь ласка, ми знаємо, що більшість з присутніх любить багато часу проводити за комп'ютерними іграми та просто неефективно проводити час в інтернеті, як впливає це все на нашу поведінку та психіку? Психолог: Це дійсно погане явище. Адже кіберпростір стає для  Вас  реальністю життя. Особливо яскраво це виявляється, коли Ви переживаєте соціально невдалі контакти і занурюєтесь в ігровий світ, де відчуваєте себе господарем становища. Саме в цьому примарному світі відчуття або передчуття перемоги підвищує самоповагу, компенсує занижену самооцінку і формує поведінку, коли єдиним сенсом життя стає задоволення від ігрових сеансів. Таким чином, виробляється «комп'ютерна чи ігрова залежність». Таку хворобу можна охарактеризувати як надмірне захоплення комп'ютерними іграми ради відходу від реальності, що призводить до якісних змін особистості - деформуються соціальні, професійні, матеріальні та сімейні цінності людини.

Ведучий: Ми дякуємо нашому психологу за змістовні відповіді. Можливо ще в когось є запитання.

Співпраця з залом. Відповіді на запитання.

Ведуча: А зараз ми пограємо з Вами в гру.

(Учасникам роздаються повітряні кульки).

Ведучий: Вправа називається «Сердиті кульки». Надуйте кульки, які ви отримали та зав'яжіть них.

Ведуча: Отже, наші кульки символізують тіло, а повітря в ній — роздратування, гнів. Давайте з Вами поговоримо:

–                    Чи може зараз повітря входити або виходити з кульки?

–                    Що трапляється, коли почуття сповнюють людину?

–                    Якщо людина роздратована, чи може вона зупинитися, обміркувати все?

Ведучий: Добре. Дякуємо Вам за відповіді. А зараз різко стисніть кульку, щоб вона лопнула. Як ви думаєте:

–                    Чи безпечний цей спосіб вираженнягніву?

–                    Якщо кулька — це людина, що з нею трапилося?

Ведуча: А зараз надуйте ще одну кульку і випустіть трохи повітря. Знову різко стисніть. Кулька зменшилася чи вибухнула?

Ведучий: Чи можна такий спосіб вираження гніву вважати безпечним?

Таким чином ми контролюємо наші почуття. Здуватимемо кульку повільно, доки не випустимо все повітря.

Ведуча: Ми дякуємо Вам за активність. А зараз запрошуємо в нашу студію наступних гостів це керуючі наших спортивних, хореографічних, музичних та художніх гуртків.

Ведучий: Зараз наші гості розкажуть Вам про гуртки нашого навчального закладу та про можливості записатись в них.

(розповіді про гуртки).

Ведуча: Ми дякуємо нашим гостям за змістовні відповіді. А з Вами ми зараз пограємо в гру. Ми просимо Вас влаштуватися зручно і розслабитися. Наша вправа починається з глибокого дихання.

Ведучий: А зараз ми уявлятимемо кольори веселки.

–                    Уявіть жовтий колір. Це колір сонця, він теплий, лагідний, від нього по тілу розливається тепло.

–                    Уявіть червоний колір. Це колір енергії, кохання, він надихає нас на нові справи, а також може нести агресію, невдоволення, роздратування.

–                    Уявіть блакитний колір. Це колір води, яка дає життя всім земним істотам, втамовує спрагу, коли нам хочеться пити, і вабить своєю прохолодою, коли дуже спекотно.

–                    Уявіть зелений колір. Це колір природи, а отже, здоров'я. Він заспокоює нас, знімає напруження, допомагає одужати, коли ми хворіємо.

 Ведуча: Ну що, як відчуття? Ми дякуємо Вам за увагу. Сподіваємось, що Ви винесете з нашого заходу багато цікавої та корисної інформації та гарний настрій.

Ведучий: І в кінці нашого ток-шоу ми попросимо Вас написати свої враження на стікерах, які прикріпленні до Ваших стільців і при виході прикріпити їх до нашої скриньки вражень. Дякуємо Вам! До нових зустрічей!!!