Використання малих форм активного відпочинку учнів з особливими освітніми потребами в роботі вчителя за індивідуальною формою навчання

Використання малих форм активного відпочинку

учнів з особливими освітніми потребами

в роботі вчителя за індивідуальною формою навчання

             Одним із основних завдань держави у галузі освіти є турбота про здоров’я нації, виховання фізично загартованого підростаючого покоління. Особливо гостро це завдання постає сьогодні у зв’язку із зростанням гіподинамії школярів, зумовленої подальшою інтенсифіка­цією їх розумової праці, з одного боку, і зниженням рухової активності, з ін­шого (діти мало рухаються, менше грають в рухливі ігри через прив'язаність до телевізора і комп'ютера).

  Як засвідчує педагогічна практика, вимушена статична поза, тривала розумова робота під час занять стомлюють школярів, знижують рівень їхньої працездатності, особливо у дітей молодшого шкільного віку. Це проявляється в погіршенні уваги, що призводить до збільшення кількості помилок на письмі, при читанні та лічбі, загалом до ускладнень у засвоєнні навчального матеріалу. Причину становить відносно одноманітна робота, що викликає тривале збудження окремих ділянок кори головного мозку. Внаслідок цього настає внутрішнє захисне гальмування, яке призводить до зниження уваги та працездатності дітей.

             Результат успішного навчання учня з особливими освітніми потребами значною мірою залежить від його працездатності, адже засвоєння навчального матеріалу відбувається тільки в той період часу, коли дитина має "робочий" тонус і може уважно слухати, запам'ятовувати, обдумувати і відтворювати почуте.

Зниження рухової активності порушує процеси нормального розвитку дитини, веде до зміни обміну речовин. Тоді як достатня рухова активність тонізує центральну нервову систему дітей, під час руху підвищується обмін речовин та відбувається активізація нервових клітин усіх ділянок кори головного мозку. Ще Ушинський говорив, про 10 хвилин руху, які дарують цілий урок зацікавленої уваги.

Шкільна перерва ховає в собі не менше проблем, ніж урок. Від того наскільки швидко діти зможуть переключитися з навчальної діяльності на другу – динамічну, ігрову, залежить позбавлення фізичного і розумового напруження, підвищення емоційного тонусу організму, можливість збереження працездатності на уроках і здоров’я першокласника в цілому.

Запропоновані ігри та вправи здатні забезпечити не лише достатню рухову активність, а й короткий активний відпочинокучнів з особливими освітніми потребами, коли значне навантаження відчувають органи зору і слуху, м’язи тулуба та працюючої руки. Також, представлені ігри вирішують і психологічні завдання: створення ефективних взаємин в класі, невілювання рівня тривожності, формування адекватної самооцінки, розвиток уваги та пам’яті, швидкості реакції тощо.

Ігри можуть бути використані в роботі вчителів за індивідуальною формою навчання,  вихователя групи подовженого дня,  практичних психологів, вчителів-логопедів.

 «Знайди відмінності»

Мета. Розвивати вміння зосереджувати увагу на деталях.

Хід. Учень малює будь-яку нескладну картинку (котик, будиночок і ін.), передає її дорослому й відвертається. Дорослий домальовує кілька деталей і повертає картинку. Дитина повинен помітити, що в ній змінилося. Потім дорослий і дитина можуть помінятися ролями.

Коментар. Гру можна проводити й із групою. У цьому випадку діти по черзі малюють на дошці й відвертаються (можливість руху не обмежується). Дорослий домальовує кілька деталей. Діти, глянувши на малюнок, повинні сказати, які зміни відбулися.

«Ласкаві лапки»

Мета. Зняти напругу, м'язові затиски, знизити агресивність, розвивати

почуттєве сприйняття, гармонізувати відносини між дитиною й дорослим.

Хід. Дорослий підбирає шість-сім дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намиста, вату й т.д., викладає їх на стіл. Учню вчитель пропонує оголити руку по лікоть, пояснює, що по ній буде ходити «тваринка» і стосуватися ласкавими лапками. Треба із закритими очами вгадати, яка «тваринка» доторкався до руки, відгадати предмет.

Коментар. Варіанти гри: «тваринка» може доторкатися до щоки, коліну, долоні; можна помінятися з дитиною місцями.

«Кричалки - шепотілки - мовчанки»

Мета. Розвивати спостережливість, уміння діяти за правилом, вольову регуляцію.

Хід. З різнобарвного картону треба зробити три силуети долоні: червоний, жовтий, синій. Це сигнали. Коли дорослий піднімає червону долоню –  «кричалку», можна бігати, кричати, сильно шуміти; жовта долоня –  «шепотілка», означає, що можна тихо пересуватися й шепотітися; синя долоня –  «мовчанка», призиває дітей завмерти на місці або лягти на підлогу й не ворушитися.

Коментар. Закінчувати гру треба «мовчанками».

«Гамір»

Мета. Розвивати концентрацію уваги.

Хід. Один з учасників (за бажанням) стає що водить і виходить за двері. Інші вибирають яку-небудь фразу або рядок з відомої всім пісні й «розподіляють» її так: кожному по одному слову. Потім водить входить, і всі діти одночасно хором починають голосно повторювати кожний своє слово. Водящий повинен догадатися, що це за пісня, зібравши її по слівцю.

Коментар. Бажано, щоб до того, як з'явиться що водить, кожна дитина повторила вголос яке їй дісталося слово.

«Порожній стілець»

Ціль. Розвивати комунікативні навички, активізувати увагу дітей.

Хід. Гра проводиться в колі. Учасники вибирають ведучого, - той виносить свій стілець за коло. Виходить, що стільців на один менше, ніж граючих. Далі ведучий говорить: «Міняються місцями ті, у кого... (світлі волосся, годинники й т.д.)». Після цього діти, що мають названу ознаку швидко встають і міняються місцями, а ведучий намагається зайняти вільне місце.

Коментар. Учасник гри, що залишився без стільця, стає що водить.

«Розмова з руками»

Мета. Навчити дітей контролювати свої дії, формувати довільність регуляції психічних процесів.

Хід. Якщо дитина побилася, щось зламала  або заподіяла кому-небудь біль, можна запропонувати таку гру: обвести на аркуші паперу долоні й пожвавити їх - намалювати вічка, ротик, розфарбувати кольоровими олівцями. Після цього можна затіяти бесіду з руками: «Хто ви, як вас кличуть?», «Що ви любите робити?», «Чого не любите?», «Які ви?». Якщо дитина не підключається до розмови, проговорите діалог самі, підкреслюючи, що руки гарні, вони багато чого вміють робити (перелічите, що саме), але іноді не слухаються свого хазяїна.

Коментар. Закінчити гру потрібно «укладанням договору» між руками і їхнім хазяїном. Нехай руки пообіцяють, що протягом двох-трьох днів вони постараються робити тільки гарні справи: майструвати, здороватися, грати й не будуть нікого кривдити.

«Говори»

Мета. Розвивати вміння контролювати імпульсивні дії.

Хід. Скажіть дітям наступне: «Я буду задавати вам прості й складні питання. Але відповідати на них можна тільки тоді, коли я дам команду: "Говори!". Давайте потренируемся. "Яке зараз пора року? (Педагог робить паузу.) Говори!", "Яких кольорів у нас у групі (у класі) потовк?... Говори!", "Який сьогодні день тижня?... Говори!", "Скільки буде два плюси три?"». И т.буд.

Коментар. Гра може проводитися як індивідуально, так і із групою дітей.

«Броуновський рух»

Мета. Розвивати вміння розподіляти увагу.

Хід. Діти встають у коло. Ведучий один за іншим вкочує в центр кола тенісні мячики. Дітям повідомляються правила гри: м'ячі не повинні зупинятися й выкатываться за межі кола, їх можна штовхати ногою або рукою. Якщо учасники успішно виконують правила гри, ведучий вкочує додаткову кількість м'ячів.

Коментар. Мета гри - встановити командний рекорд по кількості м'ячів у колі.

«Передай м'яч»

Ціль. Зняти зайву рухову активність.

Хід. У колі, сидячи на стільцях або коштуючи, що грають намагаються якнайшвидше передати сусідові м'яч, не упустивши його. Можна в максимально швидкому темпі кидати м'яч або передавати його, повернувшись спиною в коло й забравши руки за спину.

Коментар. Ускладнити вправа можна, запропонувавши дітям грати із закритими очами або одночасно з декількома м'ячами.

«Сіамські близнюки»

Ціль. Навчити гнучкості в спілкуванні один з одним, сприяти виникненню довіри між дітьми.

Хід. Скажіть дітям наступне: «Розбийтеся на пари, устаньте пліч-о-пліч, обійміть один одного однією рукою за пояс, праву ногу поставте поруч із лево, й ногою партнера. Тепер ви зрослі близнюки: два голови, три ноги, один тулуб і дві руки. Спробуйте походити по приміщенню, лягти, устати, порисувати, пострибати, поплескати в ладоши».

Коментар. Щоб «третя нога» діяла «дружно», її можна скріпити або мотузочкою, або гумкою. Крім того, близнюки можуть «зростися» не тільки ногами, але й спинами, головами й ін.

«Зівака»

Мета. Розвивати довільну увагу, швидкість реакції, формувати вміння управляти своїм тілом і виконувати інструкції.

Хід. Всі граючі йдуть по колу, тримаючись за руки. За сигналом  ведучого (звук дзвіночка, брязкальця,  яке-небудь слово) зупиняються, ляскають чотири рази в долоні, повертаються і йдуть в іншу сторону. Хто не встиг виконати завдання, вибуває із гри.

Коментар. Гру можна проводити під музику або під спільно виконану пісню. У такому випадку діти повинні ляскати в долоні, почувши певне (обговорене заздалегідь) слово пісні.

«Німий театр»

Мета. Навчити концентрувати увагу, сприяти усвідомленню дитиною свого тіла, навчити управляти рухами й контролювати свою поведінку.

Хід. Діти сидять у колі. Усі по черзі, починаючи з ведучого, вимовляють по одному слову із фрази: «Ковпак мій трикутний, мій трикутний ковпак. А якщо не трикутний, те це не мій ковпак». Після цього фраза повторюється знову, але діти, яким випаде говорити слово «ковпак», заміняють його жестом (наприклад, показують його долонями на своїй голові). Наступного разу вже заміняються два слова: «ковпак» і «мій» (показати рукою на себе).

Коментар. У кожному наступному колі граючі вимовляють на одне слово менше, а «показують» на одне більше. У завершальному повторі діти зображують жестами вже всю фразу. Якщо така довга фраза важка для відтворення, її можна скоротити.

«Слухай команду»

Мета. Розвивати увага, довільність поводження.

Хід. Звучить спокійна, але не занадто повільна музика. Діти йдуть у колоні один за одним. Раптово музика припиняється. Усі зупиняються, слухають вимовлену пошепки команду першого у колоні (наприклад: «Покладете праву руку на плече сусіда») і негайно ж її виконують. Потім знову звучить музика, і всі продовжують ходьбу.

Коментар. Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Гра проводиться доти, поки група в стані й добре слухати, і виконувати завдання.

 «Розстав пости»

Мета. Розвивати навички вольової регуляції, здатність зосереджувати увагу на певному сигналі.

Хід. Діти під музику марширують один за одним. Спереду йде командир, що вибирає напрямок руху. Як тільки він лясне в долоні, що йде останнім повинен негайно зупинитися. Всі інші продовжують марширувати й слухати команди. Так командир розставляє всіх дітей у задуманому їм порядку (у линийку, по колу, по кутах і т.д.). Щоб чути команди, діти повинні пересуватися безшумно.

«Король сказав...»

Мета. Навчити перемикати увагу з одного виду діяльності на іншій, долати руховий автоматизм.

Хід. Всі учасники гри разом з ведучим стають у коло, Ведучий говорить, що він буде показувати різні рухи (фізкультурні, танцювальні, жартівні), а граючі повинні їх повторювати тільки в тому випадку, якщо він додасть слова «Король сказав». Той, хто помилиться, виходить на середину кола й виконує яке-небудь завдання учасників гри, наприклад посміхнутися, пострибати на одній нозі й т.д.

Коментар. Замість слів «Король сказав» можна додавати й інші, наприклад: «Будь ласка» або «Командир наказав».

«Заборонений рух»

Мета. Учити іграм із чіткими правилами, які організують, дисциплінують, споюють, розвивають швидкість реакції й викликають емоційний підйом.

Хід. Діти стають у коло. Під музику з початком кожного такту вони повторюють рухи, які показує ведучий. Потім вибирається рух, яке не можна виконувати. Той, хто порушить цю заборону, виходить із гри.

Коментар. Замість показу руху можна називати вголос цифри. Учасники гри повторюють хором всі цифри, крім однієї забороненої, наприклад цифри 5. Коли діти її почують, вони повинні будуть ляснути в  долоні (або покружитися на місці).

«Пантоміма»

Мета. Тренувати увагу й контроль рухової активності.

Хід.  Всі учасники  йдуть по колу або пересуваються по кімнаті у вільному напрямку. Коли ведучий лясне в долоні один раз, діти повинні зупинитися й прийняти позу лелеки (стояти на одній нозі, руки в сторони) або яку-небудь іншу позу. Якщо ведучий лясне два рази, гравці повинні прийняти позу жаби (присісти, п'яти разом, носки й коліна в сторони, руки між ступнями ніг на підлозі).

 «Давайте привітаємося»

Мета. Зняти м'язову напругу, розвивати вміння перемикати увагу.

Хід. Діти за сигналом ведучого починають хаотично пересуватися по кімнаті й вітатися з усіма, хто зустрічається на їхньому шляху (можливо, хто-небудь із дітей захоче привітатися саме з тим, хто звичайно не обертає на нього уваги). Здороватися треба певним чином: один оплеск  - вітаються  за руку; два – вітаються плечима; три – вітаються спинами.

Коментар. Розмаїтість тактильних відчуттів, що супроводжують проведенню цієї гри, дасть гіперактивній дитині можливість відчути своє тіло, зняти м'язова напруга. Зміна партнерів по грі допомагає позбутися відчуття відчуженості. Для повноти тактильних відчуттів бажано ввести заборону на розмови під час цієї гри.

«Весела гра із дзвіночком»

Мета. Розвивати слуховое сприйняття, спритність реакції.

Хід.  Усі сідають у коло, за бажанням дітей вибирають ведучого (якщо бажаючих немає, ця роль приділяється дорослому). Ведучому зав'язують очі, а дзвіночок передають по колу. Завдання ведучого - піймати людину із дзвіночком.

Коментар. Перекидати дзвіночок один одному не можна.

ЛІТЕРАТУРА

1. Корнієнко С. М. Весела перерва. 1-4 класи : навчально-методичний посібник / С. М. Корнієнко. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2013.
2. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта, 1998. – С. 22-35, 37-47.
3. Кравчук Л. Забезпечення рухової активності учнів на перервах, в урочний та позаурочний час. Методичні рекомендації / Л. Кравчук // Сучасна школа України. - 2014. - № 3.
4. Присяжнюк С.І., Павлів З.М. Оздоровчі навчально тренувальні заняття для молодших школярів. Метод. реком. — К.: Видавничий центр НАУ, 2012.
5. Четверик-Бурчак А.Г. Механізми впливу емоційного інтелекту на психічне здоров’я особистості / А.Г. Четверик-Бурчак // Вісник харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, серія «психологія». -  № 47 - 2011.