ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ТА КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У НАВЧАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ
1
НОМІНАЦІЯ: ПРАКТИЧНИЙ порадник
Використання сучасних методів
ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО
ТА КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
у навчанні
української мови й літератури
як шлях підвищення
пізнавальної діяльності учнів
Виконала
Панченко Юлія Анатоліївна,
учитель української мови
та української літератури
Старокотельнянської гімназії
Андрушівського району
Житомирської області
Стара Котельня – 2020 р.
Рецензія
На практичний порадник «Використання сучасних методів особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу у навчанні української мови й літератури як шлях підвищення пізнавальної діяльності учнів»вчителя української мови та літератури Старокотельнянської гімназії Панченко Ю.А.
У рамках уроків української мови та літератури, побудованих на засадах особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу, вирішується завдання сучасного підходу до підвищення пізнавальної діяльності учнівта виявлення суб'єктного досвіду кожного учня і надання психолого-педагогічної допомоги в становленні його індивідуальності, в життєвому самовизначенні, самореалізації..
Практичний порадник розрахований на самостійне оволодіння базового комплексу теоретичними і практичними знаннями і навичками з використання сучасних методів особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу у навчанні української мови й літератури як шлях підвищення пізнавальної діяльності учнів.
Практичний порадник складений відповідно до теми і містить теоретичний матеріал, плани - конспекти уроків, список рекомендованої літератури. У роботі визначені основні теоретичні та практичні поради з використання сучасних методів у навчанні української мови й літератури.
Новизна досвіду переконує, що треба впроваджувати інтерактивні методи колективної навчальної діяльності, які ведуть до колективного пошуку рішень, до співпраці педагога з учнями.
Розробником порадника узагальнені й систематизовані теоретичні надбання у сфері використання сучасних методів особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу у навчанні української мови й літератури.
У цілому практичний порадник спрямований на поглиблене вивчення найбільш типових методів особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу як шлях підвищення пізнавальної діяльності учнів.
Технологія досвіду містить у собі багатий арсенал різнонаправлених форм, методів традиційної та інноваційної діяльності вчителя та учнів.
Запропонована робота може зацікавити вчителів української мови та літератури, українознавства.
Рецензент: Хоменко М.І. - вчитель вищої категорії, вчитель – методист Старокотельнянської гімназії
АНОТАЦІЯ
Сучасна концепція національної освіти ставить перед учителем української мови чітку вимогу: сприяти формуванню національно мовної особистості, яка характеризується свідомим ставленням до мови, розвиненим мовленням, мисленням, інтелектом. Вона як ніколи актуальна, бо спрямована на підготовку такої особистості, яка здатна брати участь у розв’язанні проблем, що постають перед нею. Під час навчання мають бути створені умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації.
У сучасних умовах домінуючим має стати особистісно-орієнтовний підхід до навчання, який зумовлює надання належного місця методам і формам навчання, сфокусованим на учневі. Найефективнішим з погляду досягнення мети особистісно - орієнтовного навчання є сучасні інтерактивні методи навчання.
Метою особистісно-орієнтованого навчання є виявлення суб'єктного досвіду кожного учня та надання психолого-педагогічної допомоги в становленні його індивідуальності, в життєвому самовизначенні, самореалізації.
Головними завданнями особистісно- орієнтованого навчання є:
- розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня;
- розвиток його індивідуальних пізнавальних здібностей;
- допомога йому в самопізнанні, самоактуалізації, самореалізації, самовизначенні;
- формування культури життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати власне життя.
Досвід роботи переконує, що треба впроваджувати інтерактивні методи колективної навчальної діяльності, які ведуть до колективного пошуку рішень, до співпраці педагога з учнями.
Я роблю акцент на важливості використання сучасних методів особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу у навчанні української мови й літератури як шлях підвищення пізнавальної діяльності учнів.
Використання сучасних методів у методиці викладання дає змогу реалізувати ціннісний, розвивальний і виховний аспект української мови та літератури як навчального предмета
Матеріали досвіду корисні для використання вчителями української мови та літератури.
ЗМІСТ
1.1. Проблема пізнавальної діяльності учнів та її розвиток в школі
2.1. Досвід використання сучасних методів у процесі навчання української мови та літератури
2.2. Рекомендації щодо формування в учнів 5-7 класів позитивних мотивів до навчання
ВИСНОВКИ....................................33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............35
Вступ
Ми виховуємо учня не як носія знань,
а як людину, яка має жити в суспільстві і
приносити йому користь.
В. Сухомлинський
Актуальність роботи. Кінцевою метою вивчення шкільних курсів української мови та літератури, в контексті особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів, є розвиток особистості учня. Сьогодні на плечі вчителів покладено також і завдання духовно-естетичного розвитку учнів. Йдеться не тільки про мовну і літературну освіту, але й про формування моральних цінностей, гуманізму, оптимістичного сприйняття життя.
Навчання не відривне від виховання – формування потреби й здатності до самовиховання й саморозвитку.
Проблема низького рівня успішності учнів є дуже складною і вибір засобів для її розв’язання – це питання професіоналізму й компетенції кожного педагога. Діти погано вчаться, по-перше, тому, що у них ще з початкової школи відсутні навички навчальної діяльності, по-друге, у деяких учнів невисокі інтелектуальні здібності, через що їм складно засвоїти той чи інший матеріал, але більшість учнів належать до третьої групи – у них частково або повністю відсутній пізнавальний інтерес і мотивація навчання. Ці учні у будь-який спосіб намагаються уникнути розумової праці, вони інтелектуально пасивні, не прагнуть до саморозвитку.
Таким чином, однією із основних задач вчителя мови та літератури школи ХХІ сторіччя є пошук та застосування усіх доступних форм, прийомів та методів класної та позакласної роботи направлених на розвиток пізнавального інтересу в учнів, вміння вчитися і отримувати моральне та інтелектуальне задоволення від цього процесу.
Реформування та модернізація системи освіти, впровадження Державних стандартів освіти (2011 р.) [1] та прийняття нового Закону України «Про освіту» (2017 р.) сприяють оновленню змісту, завдань та цілей сучасної шкільної освіти, перехід на особистісно-орієнтований, компетентнісний та діяльнісний підходи у навчально-виховній роботі. Сьогодення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм і методів навчання, упровадження яких сприяло б активізації навчальної діяльності учнів, підвищувало ефективність одержання учнями нових знань, розвивало б творчу активність, а також навички колективно злагоджених дій.
Проблемі пошуку шляхів підвищення пізнавальної діяльності учнів приділено ряд наукових праць Дж. Равена, A.Л. Андреєва, І.О. Зимньої, А.В. Хуторського, Г. Селевка, О.І. Пометун, Р. Пастушенка, В.О. Сухомлинського, О.В. Овчарук та ін. Осмислення методологічних засад та практичних аспектів використання сучасних методів навчання на уроках української мови та літератури представлено в О. Бурлаки [3], Л. Воробйової [4], О. Короткової [8], В. Федоренка [20], А. Чопікяна [22] та ін.
Мета роботи – з’ясувати можливості підвищення пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури шляхом використання сучасних методів особистісно- орієнтованого та компетентнісного підходів у навчанні.
Завданнями роботи є:
- визначити теоретичні засади використання сучасних методів особистісно – орієнтованого та компетентнісного підходів для підвищення пізнавальної діяльності учнів;
- описати власну систему роботи із підвищення пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури шляхом використання сучасних методів особистісно – орієнтованого навчання.
Об’єкт дослідження – уроки української мови та літератури у 5-7 класах.
Предмет дослідження виступають сучасні методи навчання учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи, що орієнтовані на підвищення пізнавальної активності дітей на уроках мови та літератури.
Практична значущість даної роботи полягає у систематизації та узагальненні дидактичного матеріалу щодо підвищення пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури шляхом використання сучасних методів особистісно – орієнтованого, компетентнісного підходів у навчанні. Робота містить фрагменти уроків, конкретні приклади, а також рекомендації щодо формування в учнів 5-7 класів позитивних мотивів до навчання. Дана робота може бути корисною вчителям української словесності.
Упровадження результатів здійснено на практиці у Старокотельнянській гімназії у процесі навчання учнів 5-7 класів української мови й літератури.
Структура роботи: вступ, два розділи основної частини, що включають по два підрозділи, висновки, список використаної літератури із 23 джерел, додатки.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ НАВАЧАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
1.1. Проблема пізнавальної діяльності учнів та її розвиток в школі
Здібності є в кожній дитині. Творчість дитини народжується через свободу спілкування, через самооцінку чи самопізнання, через емоційні переживання. Це єдиний шлях до самоствердження, отже, злету душі. Творячи, діти мають можливість відчувати себе, залишаючись наодинці із собою, а виражаючи себе, ростуть, пізнають прекрасне навколо себе і створюють його самі.
Складність учительської праці в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку цих здібностей і опанувати новітні технології педагогічної професії. Сучасний учитель має володіти такими професійно-педагогічними і фаховими вміннями, які були б спрямовані не тільки на передання географічних знань, а й сприяли формуванню особистості учня як людини нового типу з гнучким нестандартним мисленням, зі стійкою внутрішньою мотивацією, з умінням самореалізації [2, c. 56].
Центральне місце в процесі організації ефективного навчання в школі посідає проблема пізнавальної діяльності школярів.
Пильна увага вчених, методистів до проблеми пізнавальної активності школярів у процесі навчання характерна для всіх періодів розвитку школи. Виникнення її відносять до «сократівських дискусій». Дидактичні теорії Я. А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, І. Г. Песталлоцї містили думки про необхідність розвитку пізнавальної активності під час навчання. У цьому аспекті виняткова заслуга належить й українським педагогам: Г. С. Сковороді, Б. Д. Грінченку, С. Ф. Русовій, В. О. Сухомлинському [22, c. 2].
Новий час висуває нові вимоги до школи. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація. Саме тому проблема активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури є надзвичайно актуальною [15].
Вивчення української мови та літератури в школі – справа величезного значення, справа благородна і надзвичайно відповідальна. Саме в нашій рідній мові найяскравіше втілені духовні цінності людства, тобто думки, ідеї, переконання та моральні позиції, які сприяють розвитку суспільства, а отже, й особистості. Учитель покликаний пробудити в юних душах прагнення через красу слова пізнати світ й усвідомити себе як особистість у цьому світі [3, c. 9].
Інтерес до вивчення мови та літератури розвивається на таких уроках, де вчитель і учень відчувають себе співавторами, де панує атмосфера їхньої творчої взаємодії. Тоді вчитель виступає не передавачем знань або критиком – він стає учителем життя, адже у спілкуванні учень вже є не об’єктом виховного впливу, а суб’єктом, котрий сам активно усвідомлює моральні й естетичні цінності та формує власні особистісні якості. Як говорив видатний педагог В.О. Сухомлинський: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших» [15].
Основною умовою формування пізнавальної активності школярів на уроці є активне самостійне розв’язання учнями пізнавальних завдань. При цьому самостійна діяльність проявляється в кількох різновидах: мнемічному, репродуктивно-варіативному, частково-пошуковому і дослідницькому. Проте тільки в активній самостійній діяльності формуються всі її елементи, усі пізнавальні вміння – пошукові, творчі та організаційні. Тільки в цьому випадку діяльність учнів спонукувана не вимогами вчителя, а зсередини – усвідомленим мотивом, внаслідок чого здійснюється розвиток його пізнавальних інтересів і діяльність формується як єдине ціле [22, c. 2].
Формування пізнавального інтересу в учнів до навчання можливе через постійно удосконалюваний комплекс умінь:
- робота з різними джерелами інформації, робота в співпраці через організацію групової діяльності;
- рольові ігри;
- самостійна робота тощо.
Пізнавальна діяльність учнів як продукт освітньо-виховної діяльності є динамічною комбінацією знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, узагальненням діяльнісного досвіду [23, c. 116].
За компетентнісного підходу навчально-виховна діяльність, набуваючи дослідницького характеру, сама стає предметом засвоєння. У її процесі школярі самостійно визначають послідовність виконання певного завдання, усвідомлюють його характер, оцінюють набутий досвід, контролюють ефективність власних дій.
Пізнавальну діяльність учнів важливо розвивати як в урочний та і в позаурочний час.
Урочна діяльність передбачає використання таких засобів, як технологія особистісно зорієнтованого навчання, інтерактивних та ігрових форм, організацію дослідницької діяльності шляхом створення та захисту творчих робіт та проектів, формування пізнавальних навичок роботи з різними джерелами інформації [14, c. 21].
У сучасних умовах домінуючим має стати особистісно-орієнтовний підхід до навчання, який зумовлює надання належного місця методам і формам навчання, сфокусованим на учневі. Найефективнішим з погляду досягнення мети особистісно - орієнтовного навчання є інтерактивні методи навчання.
В залежності від етапу уроку, можна використовувати різноманітні підходи до активізації пізнавальної діяльності учнів. Для формування й розвитку пізнавального інтересу в учнів, на мотиваційно-цільовому етапі уроку потрібно:
- досягти співробітництва і співтворчості вчителя з учнями;
- організувати навчання таким чином, щоб спонукати учнів до самостійного пошуку у відкритті нових знань, розв’язанні питань проблемного характеру;
- урізноманітнити процес навчання, оскільки одноманітність спричиняє втрату зацікавленості учнів;
- пояснити доцільність, важливість вивчення навчального матеріалу;
- здійснювати взаємозв’язок між навчальним матеріалом, що вивчали раніше, і новим;
- здійснювати постійний зворотний зв’язок;
- викладати навчальний матеріал емоційно, зацікавлювати учнів предметом вивчення.
Для формування і розвитку пізнавального інтересу учнів на змістовно-операційному етапі потрібно:
- ураховувати індивідуальні особливості учнів та рівень їхньої підготовки;
- створювати навчальні ситуації, що вимагають від учнів уміння моделювати навчальний матеріал, подавати в систематизованому вигляді, класифікувати та узагальнювати, застосовувати порівняння й аналогії, робити висновки, здійснювати самоконтроль і самокорекцію.
На оцінно-контрольному етапі потрібно:
- створювати різноманітні форми організації управління процесом засвоєння, умови, за яких відбувається своєчасна корекція і самокорекція навчально-пізнавальної діяльності;
- створювати умови для самостійного вибору учнем певного рівня навчальних завдань та ознайомлення його із більш складними завданнями.
Позаурочна діяльність – це залучення учнів до самоосвітньої діяльності, участь у конкурсах, олімпіадах, турнірах, навчання в МАН [14, c. 22].
Критеріями рівня активізації навчально-виховної діяльності є: інтенсивність діяльності; ініціативність; позитивне ставлення до діяльності (інтерес, добросовісність); самостійність; усвідомлення діяльності; старанність; зацікавленість у досягненні мети; питання учня до вчителя, схильність до аналізу помилок; використання під час відповіді додаткового матеріалу; вибір складного завдання; відсутність необхідності контролю, бажання виконати завдання, незважаючи на труднощі [5, c. 52].
Таким чином, навчальна програма з української мови та літератури для 5-7 класів [18-19] має широкі можливості для підвищення пізнавальної діяльності учнів. Їх зміст логічно доповнюється іншими шкільними предметами, розширює межі засвоєння дітьми духовних скарбів людства, збалує учнів ідейно-художніми цінностями, що їх створили генії усіх часів і народів.
Зв’язок уроків української мови та літератури з життям значною мірою забезпечує опора на життєвий досвід учнів та активізація їхніх пізнавальних здібностей.
1.2. Сучасні методи особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів з активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці
Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесу учні здобувають нові знання, які розширюють їх кругозір, і з другого – у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо використовувати не лише запас знань, а й шукати нове, задовольняти свої потреби в пізнанні [17, c. 205].
Навчання повинно бути цікавим і ефективним для дітей, а спілкування радісним і корисним. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети – кінцевого, запланованого результату спільної діяльності вчителя і учнів. Адже всупереч народному прислів’ю «Можна привести коня до води, але не можна змусити його напитися», учитель не тільки повинен привести учня до джерела знань, а й організувати роботу так, щоб учень сам захотів узяти ці знання.
Педагогічна практика досліджує різні шляхи активізації пізнавальної діяльності, основою серед них є: різноманітність форм, методів, засобів навчання. Проблема урізноманітнення форм роботи на уроці, мабуть, вічна, як сам урок. Усе залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.
На даний час школам представлено широкі можливості вибору форм і методів роботи із учнями. «Метод навчання – це не тільки інструмент вчителя, а й за словами А.С. Макаренко, «інструмент дотику до особистості учня» [9, c. 205]. В. Величко, Д. Карпієвич та ін., вважають, – «вибір методу – це кропітка робота, що передбачає ретельний аналіз групи, її склад, попередній досвід, готовність до навчання, рівень знайомства з такими видами діяльності; визначення мети використання методу; розуміння проблеми, якої торкається метод; свої власні проблеми та труднощі, що можуть виникнути, зрештою просто технічні умови застосування» [6, с. 134]. О.Савченко зазначає, що: метод навчання є способом досягнення навчальної мети, системою послідовних, взаємопов’язаних дій вчителя й учнів, що забезпечують засвоєння змісту освіти [16, с. 191].
Метод навчання є найважливішим компонентом уроку. Методи навчання – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учня з метою досягнення конкретних освітніх завдань. У методах навчання сфокусована не тільки глибина розкриття навчального змісту, а й проявляється особистість вчителя й учня, взаємини класу і вчителя.
У 40-60-х роках минулого століття всі методи навчання поділялися на три групи: словесні, наочні та практичні [10, c. 66]. В сучасній науці методи навчання розглядаються в різноманітних класифікаціях з урахуванням їх практичних функцій і можливостей.
Найпоширенішими з них є такі:
– за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації − словесні, наочні, практичні методи (С.Петровський, Є.Голант);
– за характером пізнавальної діяльності учнів − пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький (І.Лернер, М.Скаткін);
– залежно від основних дидактичних завдань − методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М.Данилов, Б.Єсипов);
– класифікації, де поєднуються методи викладання з відповідними методами навчання: інформаційно-узагальнювальний та виконавський, пояснювальний та репродуктивний, інструктивно-практичний та продуктивно-практичний, пояснювально-стимулюючий та частково-пошуковий, стимулюючий та пошуковий (М.Махмутов);
– класифікація з погляду цілісного підходу до діяльності у процесі навчання − методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння; контролю і самоконтролю в навчанні (Ю.Бабанський) [10, c. 66].
Кожна класифікація має свою сферу використання на практиці й забезпечує ефективність навчально-виховного процесу.
Особливу роль у системі сучасної освіти відіграють активні форми й методи навчання або технології активного навчання, які спираються не тільки на процеси сприймання, пам’яті, уваги, а передусім на творче, продуктивне мислення, поведінку, спілкування [21, с. 27]. Активні форми навчання віднесені до класу освітніх технологій, позначених як «технології модернізації навчання на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів» [1, с.27].
Сучасна педагогіка орієнтована на те, щоб дитина навчилася вчитися, відкрила у собі енергію пізнання, постійного прагнення здобувати нові знання.
Успіх процесу навчання неабиякою мірою залежить від взаємин: вчителя з дітьми; дітей одне з одним; кожної дитини з учителем; учня з колективом.
Ідея співпраці виникла ще в давнину і є спільною для багатьох духовних учень, класичної педагогіки та психології. У педагогічній практиці давно застосовують термін активні методи та форми навчання. Він об’єднує групу педагогічних технологій, що досягають високого рівня активної навчальної діяльності школярів [11].
Аналізуючи підходи науковців до класифікації форм і методів активного навчання, зазначимо, що більшість із них включають до складу активних форм та методів роботи технології проблемного навчання, проектного навчання, ігрові технології, інтерактивні технології.
Активні методи навчання виховують відповідальність за свою ділянку роботи, витрачений час, виконані завдання, формують міцні і дружні учнівські колективи, скорочують процес адаптації молодої особи в життя. На таких уроках літератури, використовуючи методи ділової гри, можна не тільки розвивати чуттєвий і естетичний потенціал особистості, а й виробляти в учнів економічне мислення, ініціативність, підприємливість, ділові та культурні навички, тобто всі ті риси, що потрібні сучасному молодому поколінню. Є твердження вчителів-практиків і про корисність інтерактивних технологій для фізичного здоров’я учнів, бо вони знімають нервове напруження, елементи гри вносять позитивні емоції.
Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів на уроках використовуються наступні групи інтерактивних технологій (за класифікацією О. Пометун і Л. Пироженко) [12]:
- кооперативного навчання (робота в малих групах, в парах, трійках, «Карусель», «Акваріум» тощо);
- колективно-групового навчання («Навчаючи – вчуся», «Дерево рішень», «Ажурна пилка», «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Аналіз ситуацій» (кейс-метод) та ін.
- ситуативного моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація та ін.);
- опрацювання дискусійних питань (метод «Прес», «Займи позицію», «Дискусія», «Ток-шоу», «Дебати» тощо).
Прийомами навчання активного читання та критичного мислення на уроках української мови та літератури є: кероване читання, читання з передбаченням, «письмо для себе», побудова асоціативного куща, «кутки», сенкан, «порушена послідовність», дискусійна мережа, позначки, гра в «учителя» – складання резюме щодо прочитаного, пояснення незрозумілого, прогнози, обмірковування нових знань із точки зору власного життєвого досвіду, прогнози щодо їх застосувань тощо [1, с. 28].
Сучасний урок української мови або літератури неможливий без використання інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують різноманітність робіт на усіх етапах навчання при поясненні нового матеріалу (демонстраційно-енциклопедичні програми, презентації Power Point), при закріпленні, повторенні (тренінги, проміжні тестування, спілкування через електронну пошту, у чаті, телеконференції); в самостійній роботі учнів (різноманітні навчальні програми, електронні підручники, посібники; самостійний пошук матеріалів, робота над проектами), під час проведення контролю знань, умінь і навичок (тестування, створення Web-сторінок, захист проектів, дистанційне спілкування через електронну пошту, Інтернет-семінари, Інтернет-олімпіади тощо) [7, с. 45].
Відзначимо, що комп’ютерні технології надають великі можливості активізації пізнавальної діяльності. Інформаційні технології допомагають відправитися в різні «подорожі», в яких учні перетворюються на допитливих шукачів знань. Робота з комп’ютером викликає в учнів підвищений інтерес і посилює мотивацію навчання. Використання комп'ютерних технологій створює можливість доступу до сучасної, свіжої інформації, здійснення «діалогу» з джерелом знань. Засоби мультимедіа на уроках дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності. Успішність, як один з основних мотивів, забезпечується тим, що комп’ютерні програми дозволяють зробити навчання цікавим і різноманітним за формою.
Методи активного навчання можуть використовуватись вчителем на різних етапах навчального процесу:
- на етапі оволодіння знаннями можуть бути використані проблемні лекції, евристичні бесіді, навчальні дискусії тощо;
- на етапі контролю знань, умінь та навичок (закріплення знань) можуть використовуватись форми колективної розумової роботи, ігрові ситуації тощо;
- на етапі формування професійних умінь та навичок доцільним є використання ігрових та неігрових методів навчання.
Застосування викладачами активних методів у навчальному процесі сприяє подоланню стереотипів, виробленню нових підходів до професійної ситуації, розвитку творчого мислення учнів.
Запровадження сучасних методів в навчальному процесі дає можливості: підвищити емоційний відгук дітей на процес пізнання, посилити мотивацію навчальної діяльності, інтерес до оволодіння новими знаннями, вміннями та практичному їх використанню. Впровадження активних форм та методів роботи на уроках сприяє розвитку творчих здібностей учнів, формуванню навиків критичного мислення, активізації розумових процесів тощо. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАТТЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В 5-7 КЛАСАХ
2.1. Досвід використання сучасних методів у процесі навчання української мови та літератури
Процес активізації навчально-пізнавальної діяльності на уроках української мови та літератури є основою й запорукою формування ключових компетентностей учнів нашої школи.
Метою особистісно орієнтованого навчання є виявлення суб'єктного досвіду кожного учня та надання психолого-педагогічної допомоги в становленні його індивідуальності, в життєвому самовизначенні, самореалізації.
Термін "суб'єктний досвід" означає досвід життєдіяльності, набутий учнем ще до школи в конкретних умовах родини, навколишнього середовища, в процесі сприймання та розуміння нею світу людей і речей. Суб'єктний досвід називають особистим, індивідуальним, життєвим, стихійним тощо. У цих назвах відображені різні джерела придбання цього досвіду, різні його аспекти. Термін "суб'єктний" встановлює належність досвіду конкретній людині. Водночас він не дає оцінку його істинності, науковості, несуперечності з позицій суспільно-історичного пізнання.
Якщо традиційна освіта наближає кожного учня до параметрів особистості з попередньо заданими якостями, то особистісно орієнтоване навчання виходить з визнання унікальності суб'єктного досвіду самого учня як важливого джерела індивідуальної життєдіяльності. У навчальному процесі відбувається "зустріч" того, що вивчається, та суб'єктного досвіду, його "окультурювання", збагачення.
Головними завданнями особистісно- орієнтованого навчання є:
- розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня;
- розвиток його індивідуальних пізнавальних здібностей;
- допомога йому в самопізнанні, самоактуалізації, самореалізації, самовизначенні;
- формування культури життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати власне життя.
Сучасний урок - це поліфункціональне, багатоаспектне явище, він активно впливає на розвиток пізнавальних і творчих здібностей особистості. На уроці розкривається краса і багатство мови та створення умов для їх засвоєння учнями і користування у своїй комунікативній діяльності. Навчаючи дітей мови та літератури, викладач повинен забезпечити раціональне змістове наповнення своїх знань. На думку вчених,педагогічна майстерність викладача розвивається через фундаментальні знання з фаху, високу загальну культуру й ґрунтовну дидактичну компетентність. Організація уроку спирається на інтерактивну технологію,яка сприяє формуванню пізнавальної активності учнів, покращує якість навчально-виховного процесу.
Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови – це особисті асоціації, які допомагають розвинути творчі здібності,інтелект,нестандартність мислення,уяву,фантазію, орієнтують на пошук нових ідей, фактів, образів тощо.
Пізнавальна активність дітей, згідно із основними напрямами роботи педагогічного колективу, забезпечується за рахунок:
- впровадження ефективних та інноваційних педагогічних технологій;
- постійним використанням міжпредметних зв’язків, що підвищують науковий рівень освіти;
- використання інформаційно-комунікаційних технологій;
- організації процесу особистісного осмисленням змісту мовного та літературного компонентів.
Вчителі словесності у нашій гімназії упевнені у тому, що ключові компетенції формуються лише на досвіді власної діяльності, тому ми намагаємось вибудувати освітнє середовище для наших учнів таким чином, щоб вони опинялися в ситуаціях, що сприяють їх розвитку та самовдосконаленню.
У гімназії немає проблем із створенням «мовного середовища», оскільки усі працівники та учні постійно спілкуються рідною мовою. Проте, деяким дітям важко опанувати шкільну програму з української мови та літератури. Для себе причини такого відставання пояснюю так:
- специфіка особистісного розвитку дитини (стан здоров’я, рівень інтелектуальних здібностей, вікові та інші особливості);
- більшість батьків та, відповідно, їх діти сприймають шкільну освіту, як щось «що прийде саме собою», не приділяють уваги та не виділяють достатньо часу для виконання домашньої роботи, саморозвитку. Про необхідність вивчення української мови згадують тільки коли потрібно здавати ЗНО;
- із попередньої проблеми витікає наступна – негативний влив сучасного середовища (телебачення, Інтернет, комп’ютерні ігри тощо) на сучасну дитину. Учням нецікаво читати, куди простіше знайти скорочений огляд по темі в мережі Інтернет або подивитись фільм.
Вирішення зазначених проблем я бачу, насамперед, у підвищенні й формуванні інтересу до навчального матеріалу, а також у самостійній роботі учнів – самостійному вираженні власних думок, використанні при цьому вивчених засобів мови й матеріалів з літератури. Найвищої мовної самостійності учні досягають у творах, усних розповідях із заданої теми, переказах із творчим завданням тощо.
Своє завдання як вчителя української мови та літератури вбачаю в тому, щоб запалити вогники в душах учнів, розвивати потребу кожної дитини бути у творчому пошуку, щоб, отримуючи літературну освіту, вони змогли використати її для формування власної особистості. Для цього використовую наступні підходи до організації навчального процесу:
- використання інтерактивних методів навчання;
- залучення до роботи на уроці всіх учнів, участь кожного з них у парних, групових, колективних формах роботи;
- систематичне розв’язання творчих завдань;
- проблемний підхід.
Інтерактивні методи навчання на своїх уроках використовую часто. Вони, на мою думку, найкраще дозволяють активізувати дитячий інтерес до вивчення предметів. У 5-7 класах ефективними є ігрові завдання та використання наочності (наприклад, презентацій, відеозаписів), проведення рольових ігор, використання методу проектів, проведення «мозкового штурму», роботи у групах та парах.
Так, під час вивчення теми «Повторення частин мови» використовую метод «Карусель». Учням пропоную утворити два кола з числа учнів класу. У внутрішньому колі сидить шестеро учнів. У кожного з них одна з табличок: «Іменник»; «Прикметник»; «Займенник»; «Числівник»; «Дієслово»; «Прислівник». У внутрішньому колі учні залишаються на своїх місцях. Учні в зовнішньому колі (усі інші учні класу) розповідають про кожну частину мови за поданими завданнями. Поступово рухаючись, кожен учень у зовнішньому колі розповідає про кожну з частин мови. Мета: пройти все коло, виконуючи всі поставлені завдання.
Орієнтовні завдання:
1. Що означає обрана частина мови?
2. На які питання відповідає?
3. Навести 3 приклади.
На уроці української мови із вивчення теми «Значення мови в житті суспільства» використовую метод «2 - 4 – усі разом». Об’єдную учнів в пари і пропоную обговорити свої ідеї один з одним. Час для висловлювання кожного в парі – 1 хвилина. Потім об’єдную пари у четвірки і прошу обговорити попереднє питання. На останньому етапі відбувається колективне обговорення питань.
Орієнтовні завдання:
1. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок.
Наприклад:
Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця ‒ краю. Красо моя! У тобі мудрість віків і пам’ять тисячоліть. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро, Краса народу нашого.
2. Про що йдеться в тексті?
3. Зробіть висновок, яке значення має мова в житті людини.
4. Поясніть значення виділених слів.
На уроці із вивчення дієприслівників «Роль дієприслівників у мовленні. Особливості вживання дієприслівників» використовую метод «ПРЕС». Його використання передбачає певну підготовку:
1-й етап: висловлюю свою думку, пояснюю, у чому полягає моя точка зору, починаю словами я вважаю, що…; пояснюю причину цієї думки, використовуючи слова тому, що; наводжу приклади, додаткові докази на підтримку своєї позиції, починаючи зі слова наприклад; узагальнюю свою думку, починаючи словами: отже…, таким чином…
2-й етап: пояснюю, як діє метод «ПРЕС».
3-й етап: пропоную учням спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми.
4-й етап: перевіряю, чи розуміють учні, як створювати висловлювання за цим методом.
Вивчаючи літературу часів Київської Русі «Слово про похід Ігорів» використовую метод «Акваріум». Для цього об’єдную учнів у групи по 3-4 особи. Знайомлю їх із завданням, наприклад:
1 група – охарактеризувати образ князя Ігоря;
2 група – охарактеризувати образ князя Всеволода;
3 група – охарактеризувати образ князя Всеволода.
Одна з груп сідає в центр класу й обговорює завдання. Після того як мине 3-5 хвилин, вони доходять спільного рішення. Решта класу слухає, не втручаючись у хід обговорення. Після закінчення дискусії клас висловлює свої думки, називає найбільш вагомі аргументи. На завершення я коментую ступінь володіння навичками дискусії і звертаю увагу на необхідність подальшого вдосконалення таких навичок.
Одним зі способів активізації пізнавальної діяльності учнів на моїх уроках є метод проблемного навчання, тобто такий метод, за якого активізується пізнавальна діяльність учнів шляхом створення проблемної ситуації на основі розв’язання проблемних завдань.
Педагогічна функція методів проблемного викладу матеріалу полягає в тому, щоб створити умови для глибокого оволодіння матеріалом, залучити учнів до активної розумової діяльності, ознайомити їх з елементами діалектичного мислення. Методи проблемного викладу матеріалу вимагають створення проблемних ситуацій, у які входять: постановка завдання у вигляді питань, гіпотез, недоведених стверджень, обґрунтування теоретичних положень і концепцій, складання схем, діаграм, графіків, знаходження протиріч і способів їх розв’язання.
Прийом розв’язання творчої проблеми твору є «мозковий штурм». «Мозкову штурм» проводжу на початку уроку, під час визначення мети та завдань уроку. Даний прийом активізує увагу учнів, спонукає до творчості, сприяє можливості вільно висловлювати свої думки. Прикладом використання даного методу може служити вправа, яку даю учням під час вивчення поезії П. Тичини «Не бував ти у наших краях!». За допомогою методу «Мозковий штурм», пропоную учням відповісти на такі питання:
- Згадайте художні твори, вивчені нещодавно, у яких змальовано красу рідного краю? (Т.Шевченко, О. Пчілка);
- До якого тематичного блоку у підручнику вони належать? («Рідна Україна. Світ природи»);
- Діти, а чи пригадуєте ви твори П. Тичини, вивчені в початкових класах? («А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» тощо);
- Що, на вашу думку, об’єднує ці твори? (пейзажна лірика).
Одним із методів навчання, що активізує навчально-творчу діяльність, є метод «Дерево рішень». Його використовую, наприклад, на уроці із вивчення творчості М. Стельмаха («Гуси-лебеді летять»). Спочатку формую для дітей проблемне питання: «Доведіть, що «Гуси-лебеді летять» ‒ це автобіографічна повість письменника». Пропоную їм необхідну для розв’язання проблеми інформацію для домашнього читання. Готую на дошці зразок «дерева рішень». Даю необхідну додаткову інформацію щодо проблеми. Учні розділяються у малі групи і кожна намагається побудувати власне «дерево» для поставленого проблемного питання. Кожна група пропонує своє рішення.
Варто зазначити, що під час вивчення української літератури самостійна робота відіграє чи не найголовнішу роль, адже працювати над твором можна лише після його прочитання, яке учень здійснює вдома сам. Далі задача вчителя полягає в тому, щоб підібрати максимально ефективні методи і форми роботи, що є посильними, цікавими, творчими і водночас сприятливими для глибокого засвоєння знань.
На своїх заняттях, вивчаючи біографію митця, я пропоную учням 8-9 класів скласти сценарій до кінофільму про письменника. Зрозуміло, що сценанрій до цілого фільму написати досить важко хоча б тому, що бракує часу, проте можна опрацювати фрагмент про дитинство письменника або про його доленосні стосунки, про історію написання того чи іншого твору. Цю роботу діти виконують охоче, із задоволенням, на противагу традиційному складанню хронологічних таблиць.
Цікавим видом домашньої самостійної роботи є малювання обкладинки до книги чи уявного диску з фільмом про твір, що вивчають.
В своїй роботі практикую віршовані уроки або уроки з віршованими елементами, адже давно відомо, що саме римована інформація – стисла, містка, цікава – сприяє концентруванню уваги, мимовільному запам’ятовуванню, забезпечує позитивний емоційний підйом. Правила і приклади, подані у формі віршів, викликають щирий інтерес навіть у потенційно байдужих учнів. Наприклад:
Синоніми – браття найближчі, звичайно,
В них значення спільне, хоч різне звучання,
Так, хліб є пахким, ароматним, духмяним,
А яблуко – стиглим, червоним, рум’яним,
Так, сонечку ясному, світлому треба
За обрій іти, видноколо, крайнебо.
Антоніми – браття, украй протилежні,
У мові їм парами жити належить.
Отак поєднався гарячий з холодним,
А бідний з багатим, а ситий з голодним,
А будень зі святом, а нічка із днем,
Майбутнє з минулим, початок з кінцем.
Омоніми – браття, що спільно звучать,
Хоча є найменнями різних понять,
Коса – це волосся, і це інструмент,
Боксер – це собака, і він же – спортсмен,
Байка – це твір, і байка – тканина,
Билина – це пісня і ніжна стеблина [8].
Напрочуд дієвими є наочні методи, особливо на уроках літератури. Окрім традиційно необхідних портретів письменників, ілюстрацій до епізодів з творів, пропоную учням складати комікси, наприклад до фрагментів повісті «ТТБ. Таємне товариство боягузів» чи Ол. Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили». Такі завдання діти виконують охоче, із захопленням реалізуючи художнє бачення і свій творчий потенціал.
Розвитку пізнавальних інтересів на уроках сприяє використання ігрових прийоми, що створюють умови для самовираження особистості, емоційного піднесення, спонукають до самостійності, ініціативності, творчості, виникнення стійкого інтересу до навчання.
Під час роботи над повістю В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» пропоную учням метод «Рольова гра». Для цього формулюю проблему, яку будете ілюструвати рольовою грою. Наприклад: «Здорова людини та її харчування». З’ясовуємо із дітьми обираємо ролі та складаємо сценарій гри. Даю час учням для обдумування їх ролей та можливість провести рольову гру із мінімальним моїм втручанням. Після проведення вправи проводжу аналіз думок та почуттів учнів. Дізнаюсь про почуття дітей під час виконання ролей.
При подачі нового матеріалу або узагальненні вивченого застосовується опорна схема – блок-схема. Метод «Прес» використовується при обговоренні дискусійних питань та проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати власну позицію. Мовна гра «Коректор» пропонує знайти помилку, виправити, скласти словосполучення, речення, що сприяє культурі мовлення. «Відшукай ключ» вносить елемент гри,творчості, стимулює роботу( у правильно записаних словах підкреслити певні букви,щоб прочитати зашифроване). Даний метод використовується для перевірки засвоєного матеріалу.
Наприклад, при узагальненні знань про фразеологізми використовуємо елемент «Латка» У цій вправі дано слова:ніс, язик, вухо, губа, зуб, - які треба вставити, щоб отримати фразеологізми.
Тримати…за вітром
На…нічого покласти
І за…. Не свербить
Робити з … халяву
Хоч в …стрель.
Отже,використовуючи інтерактивні методи навчання на уроках, досягається розвиток творчих здібностей особистості, її уява, нестандартне мислення тощо.
Навчальна дискусія – це обмін думками, у ході якого учні відстоюють власні погляди на питання, що вивчаються. Вона сприяє підготовці учнів до засвоєння теорій, ідей, закономірностей, узагальнень, істин. Застосування методу навчальної дискусії вимагає від учителя створення обстановки вільного відтворення дітьми тих знань, якими вони володіють, уміння вислуховували їхні думки, висновки, виявляти терпимість та доброзичливість, здібність до діагностики знань і кругозору учнів.
Метод дискусії із елементами гри використовую на уроці вивчення історичної повісті О. Назарука «Роксоляна» – дискусія в стилі телевізійного шоу. Тему дискусії: «Проблема служіння Богу і людям, кохання і служіння народові в історичній повісті Осипа Назарука «Роксоляна» повідомляю учасникам заздалегідь. Обираю 3-5 експертів з числа учнів. Прошу експертів підготувати додаткову інформацію. Також обираю ведучого і ми разом вигадуємо оригінальну назву ток-шоу. Організую простір у класі за типом студії. Ознайомлюю учасників з правилами ток-шоу:
- говорити коротко і конкретно;
- надає слово тільки ведучий;
- експерти виступають протягом 1–2 хвилин;
- експерти ставлять одне одному запитання;
- зробити підсумки дискусії за змістом і за формою.
Цікавим прийомом, яким я користуюсь під час опрацювання образної системи твору, є рубрика «Листи у вічність». Учні пишуть листи персонажам, де висловлюють власні думки щодо поведінки того чи іншого героя, виражають своє захоплення чи обурення, дають поради, співчувають. Така робота має величезне виховне значення, оскільки тут повною мірою забезпечено емоційний фон: діти сприймають персонажа не відсторонено, а наче близьку людину, з якою відбувається тісне, відверте спілкування.
Як відомо, розвиток підростаючої особистості не зводиться до накопичення знань,умінь і навичок, а й передбачає перебудову, систематизацію, узагальнення засвоєння індивідом
Досвід роботи переконує, що треба впроваджувати інтерактивні методи колективної навчальної діяльності. Треба зауважити, що на уроках літератури деякі методи мають незначну частоту використання((«карусель», «акваріум»), а доволі часто використовуються такі прийоми, як робота в парах і малих групах, «мікрофон», «незакінчене речення», Прес, рольові ігри, дискусії. Ще Л. Виготський стверджував, що у співпраці учень може зробити більше, ніж самостійно.
Наприклад, метод «Мікрофон», і «Незакінчене речення» використовуємо у ході аналізу твору О.Довженка «Зачарована Десна». Після опрацювання теоретичного матеріалу пропонуємо закінчити речення: «Зачарована Десна – це…». Роботу в парах можна проводити на будь-якому етапі уроку,адже, отримавши завдання, учні активно співпрацюють упродовж наперед визначеного часу(до 3-5 хв.) Учасники обмінюються думками,щоб потім озвучити перед аудиторією. По закінченню часу озвучуються результати роботи. На уроці, де розглядається творчість М. Хвильового,актуалізуємо опорні знання. Пропонуємо одному учаснику бути письменником,а іншим - кореспондентом. «Кореспонденти» ставлять запитання «письменнику»(за біографією М.Хвильового). Зауважимо, що в даному випадку метод «робота в парах» органічно поєднується з методом «рольові ігри». Рольові ігри імітують реальність шляхом проживання ситуації у ролі,надають можливості діяти «як насправді».
При обговоренні дискусійних питань використовується метод Прес, коли треба зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі,переконувати інших. Свою думку учні починають словами: « Я вважаю,що…»
Потім пояснюється причина появи цієї думки,тобто, на чому ґрунтуються ці докази(..тому що…). Наводяться приклади, додаткові аргументи на підтримку власної позиції (…наприклад…). Узагальнюється думка(…отже…,таким чином…).
Підсумовуючи роботу над твором І.Багряного «Тигролови»,пропоную учням відповісти на запитання: « У чому трагедія образу Григорія Многогрішного?»(змушений залищити рідну землю…).
Виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання допоможе дискусія. Учні пригадують правила культури ведення дискусії. Я ,як викладач,заздалегідь пропоную тему і план дискусії, учні самостійно готуються, опрацьовуючи додаткову літературу. Після закінчення дискусії роблять узагалі нення, підбивають підсумки.
Рольові ігри імітують реальність шляхом проживання ситуації у ролі, надають можливості діяти «як насправді». Учень повинен чітко дотримуватися своєї ролі, намагатися слухати партнера, не коментувати діяльність інших. Вийти з ролі по закінченню. Взяти участь у аналізі. Учитель розподіляє ролі, дає час на обдумування. Після закінчення гри проводиться ретельний і поглиблений аналіз побаченого і почутого. Бажано, щоб кожен учасник відповів на запитання:
Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?
Що подобалось під час гри, а що ні?
Як вплине роль на ваше подальше життя?
Досвід показує, що учні 5-9 класів з великим задоволенням розгадують кросворди, чайнворди, ребуси, шаради, відповідають на запитання вікторин (див. додаток 2).
Таким чином, використання сучасних методів роботи на уроці сприяє підвищенню пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання української мови та літератури. Спочатку, інтерес проявляється у формі елементарної допитливості, а згодом – переростає у звичку до систематичної розумової праці
2.2. Рекомендації щодо формування в учнів 5-7 класів позитивних мотивів до навчання
Педагогічна наука і шкільна практика підтверджують, що найбільш успішно навчання учнів здійснюється за умови позитивного ставлення дітей до навчальної діяльності. Якщо дитині цікаво, вона докладає зусиль для засвоєння нових знань, програмного матеріалу, оволодіння навичками та уміннями. Вмотивовані до навчання діти уважні на уроці, ініціативні, активно приймають участь у різних шкільних заходах, намагаються якомога краще виконати (розв’язати) поставлені вчителем завдання.
До визначальних умов формування позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-9 класів потрібно відносити:
1) професіоналізм вчителя (бажання та вміння навчити);
2) ставлення до учня як до компетентної особистості;
3) сприяння самовизначенню дитини, розвиток позитивних емоцій на уроці (під час позаурочних заходів);
4) організація навчання як процесу пізнання;
5) використання сучасних методів, що стимулюють навчально-пізнавальну діяльність;
6) усвідомлення найближчих та кінцевих цілей навчання;
7) доступність змісту навчального матеріалу, його адекватність віковим та іншим особистісних характеристикам дітей;
9) постійне створення та «підкріплення» ситуації успіху для невпевнених у своїх силах учнів [2, с. 56].
Із свого педагогічного досвіду можу сказати, що окрім наведених вище умов, вчителю треба враховувати, що на формування мотивів навчальної діяльності учнів 5-9 класів впливають і такі складові як: зміст пропонованого учням матеріалу та його подача вчителем; наявність або відсутність засобів наочності; рівень впровадження інноваційних технологій в навчальний процес; відношення навчального матеріалу до життєвих проблем дітей.
З метою формування в школярів позитивних мотивів до навчання сучасні методисти [4, 20] радять використовувати чотири взаємопов’язаних стимули:
а) усвідомлення навчання як суспільного та особистого обов’язку;
б) упевненість у можливості та необхідності розвитку своїх розумових здібностей;
в) прагнення полегшити навчання і зробити його більш ефективним;
г) вияв інтересу до навчально-пізнавальної діяльності.
Найвищого рівня розвитку мотивація досягає тоді, коли переростає в стимулювання, тобто виникає стійка і дієва потреба в удосконаленні інтелектуальних умінь, у самоосвіті.
Надзвичайно важливу роль у навчанні відіграє такий мотив, як інтерес. Дітям має бути цікаво вчитися. Виникненню та розвитку інтересу на уроках української мови та літератури допомагає позитивна емоційна забарвленість діяльності школяра. У роботі з учнями слід виділяти основні етапи: мотивацію, організацію самостійної діяльності, створення проблем, пошук засобів, що стимулюють творчу активність дитини, прилучення інтелектуального потенціалу до повноцінної аргументації тверджень, формування власної точки зору.
Одним із найважливіших шляхів формування позитивного ставлення до навчання є створення в дітей позитивних мотивів. Специфіка творчості потребує застосування ідей гуманізації та індивідуалізації, вільного вибору проблеми, розвитку системного творчого мислення, діалогу та толерантності в людських взаєминах. Вони знаходять відображення в принципах діяльності педагога, серед яких диференціація, зв’язок із життям, системність та послідовність у роботі, співробітництво вчителя й учнів, використання нових педагогічних технологій для оптимізації спільної діяльності, особистісно зорієнтоване навчання [1, c. 34].
Організація такої діяльності вимагає використання сучасних методів, метою яких є постійне збагачення досвідом творчості та формування механізму самоорганізації й самореалізації особистості.
Методи формування пізнавального інтересу – це, насамперед, методи активізації навчання: робота у групах, в т.ч. і малих, дискусія, «мозкова атака», аналіз конкретних ситуацій, проблемне навчання, ігрові технології та інші. Серед методів навчання, які довели свою ефективність можна виділити: метод проектів, «Карусель», «2-4 – усі разом», «ПРЕС», «Акваріум», «Дерево рішень», «Рольова гра», загадки, кросворди.
І на останок додам, що кожен вчитель має пам’ятати, для того, щоб учні зацікавились його предметом, усвідомлювали значення та вагу отриманих знань для подальшого дорослого життя, потрібно, щоб сам учитель слугував для них прикладом. Тільки коли сам педагог «живе» своїм предметом, тільки в такому випадку, діти будуть його наслідувати.
Висновки
В ході проведеного дослідження встановлено, що реалізувати цілі і завдання навчання, досягнути відповідних результатів неможливо без використання відповідних методів діяльності.
Метод навчання є найважливішим компонентом уроку. Методи навчання – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учня з метою досягнення конкретних освітніх завдань. У методах навчання сфокусована не тільки глибина розкриття навчального змісту, а й проявляється особистість вчителя й учня, взаємини класу і вчителя.
Методів, що сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів дуже багато, їх детально описано в методичній літературі. Ефективне використання цих методів залежить від самого вчителя, його компетентності.
Особливу роль у системі сучасної освіти відіграють активні методи навчання. Використання методів інтерактивного навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації, а результатом навчання стає не стільки засвоєння знань, скільки їх розуміння, аналіз, синтез та оцінювання.
Для підвищення ефективності пізнавальної діяльності на уроках української мови та літератури доцільно використовувати також і інші методи навчання, зокрема колективну роботу, проблемний підхід, ігрові технології тощо.
Використання представлених в роботі сучасних методів навчання сприяє підвищенню пізнавальної діяльності учнів, дає можливість створити таке освітнє середовище, де учень може самостійно пізнати представлену йому подію, поняття, явище. Таке середовище дає можливість реалізуватися всім учням, що мають різні рівні знань, налагоджує процес співпраці вчителя й учня, виховує загальну культуру і культуру власної думки, формує вміння грамотно виробити власну активну позицію в наш час протиріч, є важливим елементом формування життєвих компетентностей людини майбутнього.
Список використаної літератури
- Артем’єва Л.Д. Використання елементів інтерактивних технологій на уроках літератури / Л.Д. Артем’єва // Рідна школа. – 2013. – № 11. – С. 27-35.
- Буракова О. Сформувати гармонійну особистість : з творчої лабораторії вчителя // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. – № 2. – С. 54-57
- Бурлака О. В. Розвиток пізнавальної діяльності учнів на уроках словесності / О. В. Бурлака // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – № 16-18. – С. 8-19
- Воробйова Л. П. Інтерактивне навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури // Методичні студії : зб. наук.-мет. праць. Випуск 1 / Укл.: Анатолій Загнітко (відпов. ред.) та ін. – Донецьк : ДонНУ, 2009. – С. 88-91.
- Гевко О. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках у загальноосвітній школі / О. Гевко // Людинознавчі студії. Педагогіка. – 2014. – Вип. 29(2). – С. 50-57
- Инновационные методы в гражданском образовании / В.Величко, Д. Карпиевич, Е.Карпиевич, Л. Кирилюк. – Минск: 1999. – 166 с.
- Коберник О. М. Формування ключових компетентностей учнів основної школи у процесі інтерактивного навчання / О.М. Коберник // Вісник ГНПУ: Зб. наук. праць. – Випуск 19. Глухів: ГНУ, 2012. – С. 111–118.
- Короткова О. А. Навчально-пізнавальна діяльність школярів на уроках української мови і літератури : методи і прийоми навчання / О. А. Короткова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014. – № 12. – С. 2–5
- Макаренко A.C. Методика виховної роботи / А.С. Макаренко. – К.: Рад. школа, 1980.
- Нечипоренко К. Сучасні методи навчання як засіб реалізації компетентнісного підходу в початковій освіті / К. Нечипоренко // Рідна школа. – 2013. – № 11. – С. 66-68
- Педагогічні технології: інструментарій, механізми, технологічна карта / М. В. Коновалова, Ю. О. Кулікова, О. П. Семиволос. – X.: Вид. група «Основа», 2015. – 96 с.
- Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко / [за ред. О.І. Пометун]. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.
- Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: постанова № 1392 від 23.11. 2011 р.: законы и законодательные акты // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. – № 4/5. – С. 3-56
- Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: ВГ «Основа», 2005. – 96 c.
- Роман Л.В. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процессу: методичний посібник / Л.В. Роман [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kcpto47.at.ua/Giri/aktivizacija_navchalno-piznavalnoji_dijalnosti_uch.doc.
- Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: Підручник для студентів пед. фак. / О.Я. Савченко. – К.: Грамота, 2012. – 504 с.
- Сапунова Л. А. Розвиток пізнавальної активності учнів початкових класів у навчальному процесі / Л. А. Сапунова // Таврійський вісник освіти. – 2013. – №1. – С. 205-210
- Українська література : програма для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання / [Р. В. Мовчан, К.В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, О.М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І. Кавун, О. І. Неживий]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/content/новини/2017/08/11/na-sajt-ukrayinska-literatura-5-9.-z-chervonimdoc -(2).pdf
- Українська мова: програма для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання / [Глазова О. П., Романенко Ю. О., Голуб Н. Б., Кондесюк Т. В., Котусенко О. Ю., Мельниченко О. М., Михайловська Н. А., Панченков А. О., Пчеляна Л. В.]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
- Федоренко В. Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. ‒ Харків : Вид. група «Основа», 2008. – 424 с.
- Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. – 437с.
- Чопікян А. В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014. – № 27. – С. 2 – 7
- Щукіна Г.І. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів / Г.І. Щукіна. – К. : Либідь, 1998. – 274 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Тема. Способи дієслів (дійсний, умовний,наказовий).
Мета: сформувати у семикласників поняття про способи дієслів, навчити розрізняти дієслова дійсного, умовного і наказового способів, визначати морфологічні ознаки цих дієслів; розвивати творчі вміння утворювати дієслова різних способів, уводити способові дієслова у висловлювання; виховувати на основі мовленнєво-комунікативного матеріалу вміння бачити
прекрасне в житті людей.
Тип уроку:урок формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. З’ясування емоційної готовності до уроку
‒ Погляньте за вікно. Яка сьогодні погода? Яким словом можна висловити настрій? А тепер посміхніться один одному, мені. Стало світліше... побажайте товаришу успіхів. Стало сонячно. Давайте бачити добре і красиве довкола нас.
Це маленьке диво із хмаринки
Заясніло на моїй долоньці.
Ніжна, мов лебідонька, сніжинка
Дивосяйвом виграє на сонці.
2. Актуалізація опорних знань
‒ До роботи! Успіхів вам і мені!
Уявіть себе вчителями. Перевірте і оцініть знання своїх друзів. Які запитання ви поставите стосовно виконаного вами домашнього завдання? Спитайте одне одного про дієслово як частину мови.
Проблемне запитання
‒ Чи буде повноцінною наша мова без дієслів?
Обґрунтуйте відповідь.
II. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ І ПЛАНУВАННЯ
1. Оголошення теми уроку (запис на дошці і в зошиті).
2. Вибір цілей уроку: що навчимось, що зрозуміємо, що збагатимо.
3. Колективне планування роботи.
III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
‒ Ця тема вам уже відома. Ви самі могли б усе пояснити. Не вірите? Переконайтесь самі!
Розподіліть слова за значеннями:
- реальна дія;
- можлива, бажана дія;
- наказ, прохання, порада (учні відповідають y ланцюжком).
2. Слово вчителя як підсумок роботи учнів
3. Робота з підручником
‒ Молодці! Тепер звернімося до підручника. Сторінка 68 ‒ табличка з назвою «Способи дієслів». Прочитайте. Що нового дізнались? Перевіримо учителя, доповнимо вже відоме.
4. Розповідь вчителя про те, як змінюються дієслова різних способів
5. Виконання вправ і завдань
‒ На завданнях перевіримо, як ви засвоїли теоретичний матеріал. Будемо дослідниками:
‒ Складіть народні вислови з поданих слів, розставивши їх у відповідному порядку. Визначте спосіб дієслів.
1) Сам, інших, навчай, навчишся.
2) Бідних, зневажай, не.
3) До поту, то й, в охоту, пороби, поїси.
Висновок:це наказовий спосіб дієслів, бо прислів’я і приказки вчать, дають поради. Прислухаймось до них!
‒ А зараз пограємо у забавлянку «Троє». Сядьте так, щоб утворились групи-«трійки». Від дієслів неозначеної форми (заспівати, читати, переписати) один з «трійки» утворює і записує три дієслова дійсного способу, інші члени «трійки» дописують умовний і наказовий способи цих дієслів. Додаткове завдання: визначити вид.
‒ Працюємо парами. Складіть коротенький гумористичний твір «На перерві» (дівчатка), «У їдальні» (хлопці), використовуючи тільки дієслова. Чому цей текст зрозумілий? (Головне в тексті ‒ дія.)
Творче завдання для справжніх митців
Прочитайте відомі слова з вірша М. Рильського і подивіться на слайди. Що їх об’єднує?
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Немає України без тополі,
Як і нема без сонця сяйва дня.
Ти без коріння ‒ перекотиполе,
А корінь там, де вся твоя рідня.
Тополя ‒ символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності.
Тополя край дороги ‒ це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого.
Верба ‒ символ родинного вогнища.
Немає України без вербиці,
Без сивого Славутича-Дніпра,
Нап’юся живодайної водиці,
В ній зачерпну любові і добра!
Верба ‒ це поетичний символ дівчини або заміжньої жінки.
Верба є символом пробудження природи, весни, оскільки це дерево розцвітало першим, коли довкола ще лежав сніг.
Тиждень перед Великоднем називається вербним. У Вербну неділю вербу освячують у церкві, а потім несуть її додому і б’ють нею усіх, хто в хаті, промовляючи:
Не я б’ю, верба б’є,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень.
Будь веселий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля.
Прислів’я про вербу
Де срібліє вербиця, там здоров’я водиться.
Високий, як лоза, дурний, як коза.
Верба, як трава, ти її покосиш, а вона знову виросте.
Така правда, як на вербі груша.
Зігнувся, як верба над водою.
Гнучка, як лоза.
Де верба, там і вода.
Немає України без калини,
Як і нема без пісні солов’я:
А ми ‒ народ, зернина від зернини,
В біді і щасті ‒ ми одна сім’я.
Калина ‒ це поетичний символ материнської любові, нашого краю та всього народу, нашої України.
Вона уособлює все те святе, що тримає нас на землі, що робить нас людьми.
Калина ‒ це віра в те, що ми, сини й онуки полеглих у боях, любитимемо рідну землю й боронитимемо свій народ від усіх ворогів.
Калина давно стала символом України.
Кущ калини біля батьківської хати ‒ це не тільки прикраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина.
У весільних піснях калина ‒ символ щасливого родинного життя.
Вишня ‒ символ світового дерева, життя; символ України, рідної землі; матері; дівчини-нареченої.
О вишня ‒ Матінко Всевишня ‒
Весь білий світ ‒ то вишні цвіт.
Правічне дерево Вкраїни ‒
Її безсмертя в плині літ.
Вишня опоетизована багатьма письменниками. Пригадаймо такі твори, як:
- «Садок вишневий коло хати» (Т. Г. Шевченко); y
- «Як я любив у хмарах вишняку. Такі білесенькі, немов хустини хати» (М. Старицький);
- І. Франко «Іван Вишенський» (змальовано, зокрема, епізод, коли саме вишневий цвіт нагадав герою на чужині про рідну Україну і змусив повернутися з грецького Афону).
Ліна Костенко використала цей образ для опоетизації весни, кохання, нареченої.
Ще сніг ковтала повідь широченна,
І рала ждав іще тужливий лан.
А під горою вишня ‒ наречена
Вже до віночка міряла туман.
У поемі І. Драча «Смерть Шевченка» вишневий цвіт асоціюється із безсмертям.
‒ З дієсловом «любіть» складіть власне речення, яке б стосувалося даної теми, відтворювало ваше ставлення чи відчуття.
Міні-діалог «Учімося спілкуватися!»
‒ Висловіть одне одному: прохання, наказ.
Творче завдання
‒ Добре, коли все так, як ми хочемо: сонечко сміється, друзі щирі, в щоденнику ‒ найвищі бали, в кишені ‒ смачні цукерки... А якщо не так ‒ хочеться бути чарівником або, принаймні, мати чарівну паличку. Напишіть твір-мініатюру «Якби я був чарівником», використовуючи слова певного способу. Якого? Чому? (Мрії ‒ бажане, умовний спосіб.)
А хто не хоче мріяти, виконує вправу 126 із підручника.
Творче конструювання (усно)
‒ Перебудуйте речення так, щоб дієслова вживались у наказовому і умовному способах. Як змінився зміст?
Семикласники читають уривки з художніх творів).
Висновок про вживання різних способів дієслів.
IV. РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП
- Чи задоволені результатами своєї роботи?
- Що вдалось найкраще?
- Що не вдалось?
Самооцінка
«Незакінчене речення: Вважаю, що на цьому уроці...»
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ)
Обов’язкове: y § 9, вправа 120 (умови виконання вказані у підручнику).
На вибір: y написати невеличкий твір-роздум «Мій обов’язок перед природою», використовуючи дієслова усіх способів.
‒ Дякую за працю! До побачення.
Білявий день втомився і притих.
І з глибини блакитного спокою
Прямує сонце тихою ходою
До роздоріжжя вечорів смутних.
Ви не сумуйте! Стрінемося знову.
Хай листопад холодить день при дні.
Вчимося разом ‒ отже, не одні.
Зустрінемось, поклонимося слову.
Додаток 2
Тема. Т. Шевченко. «Садок вишневий коло хати...».
Картини довколишнього світу, природи в поезіях кобзаря.
Поетичні засоби мови
Мета: навчити учнів виразно читати вірш, розуміти й усвідомлювати зміст пейзажних поезій Т. Г. Шевченка, знаходити в тексті поетичні художні засоби (епітет, метафору, порівняння), визначати особливості віршових творів; розвивати уміння сприймати різноманітні жанри мистецтва (музика, живопис) і висловлювати свої враження, почуття; виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди споглядання справжнього мистецтва.
Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь та навичок.
Форма уроку: урок-дослідження.
Обладнання: репродукція картини Т. Шевченка «Селянська родина», запис пісні у виконанні Н. Яремчука «Родина», запис співу солов'я, запис пісні «Садок вишневий коло хати» у виконанні В. Іваненко, комп'ютерна презентація, таблиця «Художні засоби мови».
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Інтерактивна вправа
- Обміняйтеся усмішками із сусідом по парті.
Емоційна зарядка
Учні виразно читають хором вірш.
Ми всі ‒ з українського поля,
З блакиті його, висоти.
Тому-то нам випала доля ‒
Не гнутись, до сонця рости.
Тому будем віщими, вищими,
Нехай нам загубиться лік!
Якщо лиш себе не понищимо,
Ніхто нас не знищить повік. (В. Сіренко)
- Який настрій викликає прочитана поезія?
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
- Слово вчителя
- Перевірка домашнього завдання
- Читання поезії «За сонцем хмарочка пливе...» напам’ять.
Бесіда
- Що описує поет у творі? (Душевний стан героя)
- Через які образи автор передає душевний стан героя? (Сонце, хмарка, море, туман)
Висновок: автор непросто розказує про зміну душевного стану героя, він примушує нас, читачів, «побачити» тайну душі, змінюючи кольорову палітру.
Завдання. Відтворіть кольорову палітру вірша [червоний, синій, рожевий, сивий).
Учні коментують роботи.
Гра «Чарівна скринька» (повторення біографії Т. Шевченка)
- Коли народився Шевченко?
- У якому селі народився?
- У якому селі минуло дитинство поета?
- Чим захоплювався Тарас у дитинстві?
- Чи був він допитливим? Доведіть.
- Чому ім’я Катерина було дороге поетові?
- Як склалася доля Тараса після смерті батьків?
- Де похований Шевченко?
Рефлексія (слайди)
1. Родина Т. Шевченка:
- мати ‒ Катерина;
- батько ‒ Григорій Іванович;
- сестра-нянька ‒ Катерина;
- сестри ‒ Ярина та Марія;
- брати ‒ Микита та Йосип.
2. Місця, пов'язані з дитинством Шевченка:
- Моринці;
- Кирилівка;
- Вільшана.
3. Навчання та найми Т. Шевченка:
- перший вчитель ‒ дяк Совгир;
- дяк Богорський, що бив та знущався;
- дяки в Лисянці;
- Тарас-пастух;
- Тарас-кухарчук;
- Тарас-козачок в пана Енгельгарда.
2. Асоціативний кущ
- Павутинки сплетемо, потрібні слова доберемо.
Створення асоціативного куща до слова Шевченко.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розгадайте кросворд і складіть ключове слово, уважно його прочитайте. (Клас поділяється на дві групи за кольорами, кожній групі дається по частині кросворда. Коли учні відгадають слова, то з'єднають їх частини і прочитають слово-відгадку.)
Гра «Подумай, відгадай»
- У якій сім’ї народився Тарас Шевченко? (Кріпацькій)
- Як називається село, де народився Т. Г. Шевченко? (Моринці)
- Назвати місто, де Тарас Шевченко навчався в Академії мистецтв. (Петербург)
- У якому місяці народився поет? (Березень)
- Цьому виду мистецтва Тарас присвячував весь вільний час? (Малювання)
6. Як звали батька Тараса Григоровича? (Григорій)
- Що називає ключове слово?
- Поясніть різницю між написанням слів: кобзар і «Кобзар».
ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
V. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Історія написання поезії «Садок вишневий коло хати»
Повідомлення учня
Після закінчення Академії мистецтв Шевченко у 1845 р. повертається до України з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам’ятки по всій Україні. Побувавши в Кирилівці, був обурений знущанням над селянами-кріпаками.
«Селянська родина» (худ. Т. Г. Шевченко)
1845 р. ‒ рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п’ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим ‒ письменником, ученим-істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило-Мефодіївське братство. Однак серед братчиків виявився провокатор. Студент Петров доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів доправлено до Петербурга.
Тут, у казематі, в очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці рядовим солдатом із забороною писати й малювати.
Саме в тюрмі Шевченко написав цикл із 13 поезій «У казематі». Однією з них була поезія «Садок вишневий коло хати», що стала визнаним шедевром світової пейзажної лірики.
Виразне читання поезії «Садок вишневий коло хати» учителем напам'ять (слайд)
Проблемно-пошукові завдання
- Про яку пору року йдеться в поезії?
- Як описує Т. Шевченко родину?
- Які художні засоби автор використовує у своїй поезії? Яка їхня роль у розкритті теми твору?
- Що ми бачимо, чуємо, відчуваємо?
- Доведіть, що перед вами ліричний твір.
- Яку музику ви б дібрали до цього твору?
- Яку пісню могли б співати дівчата, ідучи з поля? Можливо, цю. (Звучить запис пісні «Родина»)
- Як поет описує родину?
- На якому фоні зображено вечерю родини?
- Чому коло хати? Що можна сказати про звичаї родини?
- Чи має проблеми ця селянська родина?
Прослуховування пісні «Садок вишневий коло хати» (аудіозапис)
Слова цієї поезії покладено на музику М. Лисенком.
Гра Хто швидше?» (Робота в парах)
Випишіть усі пестливі слова з поезії, з’ясуйте їхню роль у змалюванні поетичної картини. Випишіть усі дієслова з вірша, з’ясуйте їхню роль у змалюванні поетичної картини.
Хвилинка релаксації «Малювання подумки»
Діти заплющують очі, слухають спів солов’я, подумки відтворюють картини, змальовані автором у вірші «Садок веселий коло хати», відпочивають.
Порівняльна характеристика поезії і картини «Селянська родина»
- Кого і що зображено на картині?
- Яким настроєм перейнято картину? (Сум, печаль)
Коментар до картини «Селянська родина»
На картині зображено стару хату під солом'яною стріхою. Тут, у затишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина ‒ молоді батьки та їхній синочок. Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненавмисно розбив глиняний горщик, що висів на тину і був неабиякою цінністю родини. Першим порухом батька було покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але мати заступилася за сина, благаючи батька простити, і той полагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і, наче вибачаючись перед дружиною, вирішив пригорнути сина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохи далі у променях призахідного сонця гріється сивий дідусь, якому байдуже до того, що діється. Художник гостро, насторожено, драматично вдивляється в життя людей. Т. Г. Шевченко у цьому полотні передав свій біль за скривджений, підневільний народ. Цей біль від душевної рани змушує малювати. Це не лише доля героїв картини, але і його доля.
Зачитування робіт
Учні заповнюють таблицю.
|
Поезія «Садок вишневий коло хати» |
Картина «Селянська родина» |
|
|
|
Ідеальним є життя родини в поезії «Садок...». Саме про таке життя мріяв Шевченко. Повернувшись із заслання, він прагнув створити родину і облаштувати власну домівку.
Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насаджу.
Полежу я і походжу
В своїй маленькій благодаті
Та в однині ‒ самотині
В садочку буду спочивати.
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати,
Давнє колишній та ясний,
Та присниться сон мені!.. І ти!..
Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки (показ плаката). Але доля була невблаганною. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.
З теорії літератури (Робота з таблицею)
- Для створення художніх образів автори використовують засоби художньої виразності. Які?
- Що таке порівняння?
- Що таке епітет?
- Що таке метафора?
Доповніть поданий текст порівняннями та епітетами:
.... вечір спадав на ріку. Вода виблискувала, немов ... , а ... зоря сяяла ... діамантами на ... полотні неба. З ... прибережного лісочка долинала... солов'їна пісня, немов
..хор зібрався на найкращий свій концерт.
Установіть відповідність між словесним образом рядка та його типом:
- «Садок вишневий коло хати».
- «Хрущі над вишнями гудуть».
- «А матері вечерять ждуть».
- «Плугатарі з плугами йдуть».
- «Співають ідучи дівчата».
- «Дочка вечерю подає».
В) Слуховий.
Б) Дотиковий.
- Зоровий.
Учні беруть із барвистого рюкзака аркуш із незакінченим реченням і доповнюють написане.
- Мене здивувало...
- Мій настрій...
- Сьогодні я дізнався (дізналась)...
- Мені було цікаво...
- Я зрозумів (зрозуміла)...
- Урок дав мені для життя...
- Мені захотілося...
Із запропонованих слів складіть сенкани про Т. Шевченка:
Кобзар, пророчий, вірить, карається, Шевченко, віддає життя за Україну, талановитий, мучиться, світоч, бореться, безсмертний, патріот, люблячий, страждає, вірить у щасливе майбутнє народу, не кається, хоче бачити українців вільними, сподівається
Кобзар
Талановитий, люблячий Карається, мучиться, не кається,
Віддає своє життя за Україну
Патріот
Кобзар
Безсмертний, пророчий,
Бореться, страждає, любить,
Вірить у щасливе майбутнє народу
Світоч
Кобзар
Страждаючий, ніжний, люблячий
Вірить, любить, сподівається
Хоче бачити українців вільними
Шевченко
- Для всіх: вивчити напам’ять поезію «Садок вишневий коло хати».
- Достатній рівень: до слова «край» дібрати епітети.
- Високий рівень: написати твір-роздум «Які почуття викликають у мене поезії Т.Г. Шевченка».
Додаток 3
ТЕМА УРОКУ: «Словосполучення як синтаксична одиниця.
Типи словосполучень. Синтаксичні зв'язки в них»
ОСВІТНЯ МЕТА: поглиблювати знання учнів про словосполучення, їх морфологічний тип і синтаксичні зв'язки в них; відпрацьовувати навички відрізняти словосполучення від поєднань слів, котрі до них не належать
РОЗВИВАЛЬНА МЕТА: розвивати вміння і навички визначати морфологічний тип словосполучень та вид підрядного зв'язку
у словосполученнях;
підвищувати рівень мовленнєвої культури учнів; розвивати логічне мислення, творчу уяву, пам'ять, самостійність, вміння аналізувати, робити висновки
ВИХОВНА МЕТА: виховувати в учнів інтерес до української мови як до найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу, сумлінне ставлення до предмета, а також шанобливе ставлення до отримуваної професії
ОБЛАДНАННЯ: роздаткові матеріали - опорні конспекти за темами:
«Поєднання слів, що не є словосполученнями»,
«Морфологічні типи словосполучень»;
«Способи підрядного зв'язку у словосполученнях»;
тестові завдання на закріплення вивченого матеріалу
ТИП УРОКУ:урок систематизації і поглиблення знань
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Аутотренінг
Я — громадянин України.
Я люблю свою державу і рідну мову.
Я дбаю про красу і неповторність української мови.
Культура мовлення — моє друге обличчя.
Я — учень. Я — особистість творча.
Я міркую, замислююся.
Я хочу знати і поділитися тим, що знаю.
ІІІ. Наочна настанова (доповнення до аутотренінгу)
Цілевизначення:
БАНК ІДЕЙ
ЗНАТИПоняття «словосполучення»;
Морфологічний тип словосполучень;
Синтаксичні зв'язки у словосполученнях;
Різницю між словосполученнями та
звичайним поєднанням слів.
ПАМ'ЯТАТИТворчість — у всьому!
Сила — в єдності!
Знання — сила!
ПРИНЦИПЗнати необхідно не для того, щоб знати,
а для того, щоб навчитися робити
(М.Горький)
ПОТРІБНОВласний «продукт» = творчість + знання
Що можемо?
Власний продуктЩо цікаво?
Як зробити?
ОСОБИСТА МЕТА
Хочу під час уроку...
ІV. Актуалізація опорних знань учнів
Все, що є в людині людське, пов'язане з мовою,
виражається в мові і закріплюється в ній. (О.Леонтьєв)
Повторення відомостей про словосполучення. Бесіда.
1. Як реалізується наша мова, мовлення? Завдяки якій мовленнєвій одиниці? (за допомогою слова)
2. А яка мовна одиниця складається зі слів? (словосполучення)
3. Що таке словосполучення? (це синтаксична одиниця, яка складається з двох або більше слів, одне з яких — головне, а інші — залежні)
V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
Слово викладача:
Отже, словосполучення — це сполука (поєднання) слів. Ми повинні знати і запам'ятати, що не будь-яке поєднання слів є словосполученням. А відтак, запам'ятайте:
Поєднання слів, що не є словосполученнями:
1. Поєднання підмета і присудка (розв'язується алгоритм)
2. Службова + самостійна частина мови (на шахті)
3. Складені форми дієслів (буду працювати), прикметників (більш вдалий)
4. Поєднання слів сполучниками сурядності (шахтар або комп'ютерщик)
5. Фразеологізми (байдики бити, пекти раків)
Усне завдання:
«РОМАШКА»:напелюсткахпаперовоїромашкинаведеніприклади сполучень слів —учні по черзі пояснюють, чому вони не належать до словосполучень: у комп'ютері, працюють шахтарі, брати гору, менш впевнений, купити і продати, для роботи, до нас, виконується завдання, через невідповідальність, буде відповідати, на всіх парах, пускати крізь пальці, робота триває, більш досвідчені, коло дошки.
Слово викладача:
Адже ми з'ясували, що у словосполученні є головне і залежне слово. А відтак, залежно від того, якою частиною мови є головне слово — вирізняють словосполучення заморфологічним типом:
lІменникові — досвідчені оператори (приклад викладача)
Викладач наводить приклади — учні самі знаходять головні слова і визначають тип словосполучень:
lПрикметникові - кращий за всіх
lЧислівникові — вісім комп'ютерів
lДієслівні — виготовити механізм
lПрислівникові — досить цікаво
Творче завдання (оцінюється за правильністю виконання: 3б. - все правильно,2б. - 1-2 помилки, 1б. - 3-4 неправ.відповіді, 0б. - більше чотирьох помилок)
З'ясуйте морфологічний тип словосполучень:
купити комп'ютер (дієслівне)
мій комп'ютер (іменникове)
комар носа не підточить — фразеологізм
впевнений у собі (прикметникове).
(Оцінювання — на основі взаємоперевірки)
СЛІД ЗНАТИ
Способи зв'язку слів у словосполученні
Узгодження — залежне слово вживається у тій же формі, що і головне; змінаформи головного слова вимагає зміни форми залежного слова (приводний механізм, обпилювальна машинка)
Прилягання залежне слово приєднується, «прилягає» до головного за змістом. Прилягають:
прислівники (сумлінно працювати)
дієприслівники (сидів думаючи)
неозначена форма дієслова - інфінітив (хотіла вчитися)
Керування — головне слово керує залежним, тобто вимагає, щоб залежне слово стояло у певному відмінку (працювати за комп'ютером, розповідь про інтернет)
Творче завдання (оцінюються перші 5 робіт: 1 словосполучення — 1 бал)
Утворіть словосполучення з поданих слів, визначивши у них вид підрядного
зв'язку:
Цей, помилки; в помилки роботі; виконувати своєчасно.
Ці помилки — узгодження;
помилки в роботі — керування. виконувати своєчасно — прилягання.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу. Письмове тестування. (Оцінювання
— наоснові взаємоперевірки; одна правильна відповідь — 1 бал)
1. Словосполучення складається:
Аз рівноправних слів
Бз головного і залежного слів
Вз повнозначного і службового слів
2. Виділіть з поданих словосполучень дієслівне:
Ачорне вугілля
Бпрацювати на шахті
Вновий комп'ютер
3. Якого морфологічного типу словосполучень НЕ існує?
Адієприслівникового
Бдієслівного
Вприкметникового
4. Яке з поданих сполучень слів НЕ є словосполученням?
Асвітлий комп'ютерний кабінет
Бя - шахтар
Вїхати на роботу
5. Яке з поданих словосполучень поєднано підрядним зв'язком — прилягання?
Аповідомити про помилки
Бповідомити вчасно
Вцікаве повідомлення
6. Якезподанихсловосполученьпоєднанопідряднимзв'язком—
узгодження?
Адуже необхідно
Бщоразу натискати
Ву потрібне місце
VІІ. Підсумки уроку — аналіз Банку ідей (бесіда з учнями)
VІІІ. Виставлення оцінок (підсумковий бал за 2 творчі завдання і підсумкове тестування)
ІX. Домашнє завдання
Із фахової літератури виписати 10 словосполучень (визначити морфологічний тип і вид підрядного зв'язку) і 10 поєднань слів, що не є словосполученнями.
Додаток 4
Конспект уроку «Українська мова», 7 клас
Тема. Твір-опис зовнішності людини за власним спостереженням
Мета:
- навчити школярів створювати тексти описи зовнішності людини, аналізувати й розрізняти тексти цього різновид різних стилях мовлення;
- поглибити знання учнів про типи мовлення;
- удосконалювати вміння складати план тексту, аналізувати мовні засоби;
- розвивати здатність бачити не лише зовнішню привабливість людини, а й красу душі.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
У ч и т е л ь. Запишіть у зошиті цілі уроку. Додайте до запропонованого переліку кілька пунктів, висловлюючи свої очікування від вивчення нового матеріалу.
Знати:
- визначення й жанрові особливості тексту – опису зовнішності людини;
- типові мовні засоби, що використовують в описах цього типу;
- стильові ознаки різновидів описів зовнішності людини;
- функції портретних описів у художніх текстах.
Уміти:
-
вирізняти тексти-описи зовнішності людини з-поміж інших видів описів;
- визначити стильову належність зовнішності;
- аналізувати будову й мовні засоби текстів цього типу;
- створювати усний і письмовий опис зовнішності людини за власним спостереженням.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Пригадайте вивчене в попередніх класах про типи мовлення. Заповніть відповідні комірки таблиці.
|
Типи мовлення |
На яке питання відповідає |
Про що йдеться в тексті |
|
Розповідь |
|
|
|
Опис |
|
|
|
Роздум |
|
|
Робота з текстом
Прочитайте уривки з твору. Визначте типи мовлення.
Поміркуйте, якою спільною темою об’єднані подані висловлювання.
- Про що думає мати? Про те, що отакою ж павутинкою бабиного літа одсріблюється її життя, чи пригадує себе дівчинкою, котра вперше вийшла в поле і мало не захлинулась од радості, пробудженої життям та чебрецевим простором, од відчуття полинової волі, од зачудування волошкою, котра зазирнула в очі вічним поглядом? Чи думає про те, як у війну несла з Овечарного в Самгородок своїх дітей, несла вночі, провалюючись по коліна в мокрий сніг, несла, закушуючи до крові губи, несла, ковтаючи сльози, свій цвіт і своє майбутнє? Мусила рятувати їх од смерті, котра насувалася на село. А чи пригадує той день, коли вперше відчула, що вона живе на землі. Що навколо – білий світ, який зеленіє, синіє і червоніє, білий світ який сміється, говорить лагідно або погрожує, білий світ, який тьохкає соловейком, блищить росою і шумить прибережним очеретом? Думає, згадує чи мріє – і губи на її потемнілому лиці схожі на гірко прокладену борозну, котра лежить на безмежному полі її обличчя. Потім знову копає картоплю (Є. Гуцало).
- Смачно готує в цю пору мати. Як вона ворожить над борщем! Встає ще вдосвіта, чистить і промиває буряки, шаткує їх; нарізає картоплі; січе ножем капусту. Всього потроху добавляє в горщик – і помідор кине, і петрушки всипле, і цибулину, і стручок перцю, і листок лаврового листя. А м’ясо кладе з кісткою, кістка щоб була з мозком, а коли засмачує – то неодмінно старається засмачнити старим салом, щоб чулося. Ех, і борщ же тоді виходить такий, що поки дочекаєшся обіду, то ладен власний язик проковтнути (Є. Гуцало).
- Бачу стомлені її очі, бачу наморені її руки – і з кожним роком тих ланцюжків під згрубілою шкірою все більше, вони покорявішали, наче понабрякали землею, і вся мати – ще, здається, зовсім недавно по-молодому легка, весела й щаслива, схожа на сяяння свічки, – зараз потемнішала, обважніла, ті ланцюжки, та чорнота землі беруть її у все надійніший полон, вона їхня бранка. Срібна моя свічко, яка вдихнула в мене пелюстинку свого вогню! Срібна моя свічко, що горітимеш у мені, що не погаснеш у своїх онуках, – стоїш ти зараз у моїй уяві на городі, на скупій землі своєї скупої долі (Є. Гуцало).
Робота з епіграфом
Прочитайте епіграфи до уроку.
У людини все має бути прекрасним: й обличчя, й одяг,і душа, і думки
А. Чехов
Краса душі, краса любові – найвища на душі краса
О. Гончар
Прокоментуйте.
Оберіть один із них епіграфом до власного твору.
Пам’ятайте. Описуючи зовнішність людини, ми малюємо словесний образ, передаємо її внутрішній світ: риси вдачі, характеру, душевного стану, настрою тощо.
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Прочитайте. Доведіть, що наведене висловлювання є описом.
Кого змальовано в уривку?
На що саме звертає увагу письменник, відтворюючи зовнішність героя? (Вік, зріст, риси обличчя, погляд.)
Стан високий, ус козацький,
Чорні брови і юнацький
Погляд сміливий, палкий:
Так тим поглядом проймає,
Мов у душу заглядає… (Б. Грінченко)
Проаналізуйте будову речень. Визначити «відоме» і «нове». З’ясуйте, на який з уже вивчених вами типів описів схожий опис зовнішності. (Опис зовнішності людини створюють подібно до опису предмета. «Відомим» є сам предмет (суб’єкт) або його «частини» (назви частини тіла, риси обличчя, елементи одягу). «Новим» є ознаки цих складників зовнішності.)
Прочитайте текст, визначте «відоме» і «нове».
Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, брівоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані. Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопілочка заграє стиха. Що тільки б її і слухав; а як усміхнеться та очицями поведе, а сама зачервоніється, так от неначе шовковою хусточкою обітретьсмажнії вуста. Коси у неї як смольчорнії та довгі-довгі, аж за коліно; у празник або хоч і в недільку так гарно їх повбира, дрібушка за дрібушкою та все сама собі запліта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вінком, та заквітча квітками, кінці у лентипорозпуска; усі груди так і обнизані добрим намистом з червонцями, так що разків з двадцять буде, коли й не більш, а на шиї… та й шия білесенька-білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана (Г. Квітка-Основ’яненко).
- Які художні засоби використав автор в описі персонажа?
- Про що слід говорити, описуючи зовнішність людини?
- Що може сказати про людину її зовнішність людини?
З’ясуйте, з яких творів наведено описи, яких персонажів вони стосуються.
Дослідіть, через опис яких деталей зовнішності авторам удалося передати риси характеру чи душевного стану портретованих. Які оцінні слова використали письменника?
Сестру Дідона мала Ганну Насправжки дівку хоч куди, Проворну, чепурну і гарну, Приходила і ся сюди В червоній юпочці баєвій, В запасці гарній фаналевій, В стьожках, в намисті і в ковтках. (Ганна, «Енеїда», І. Котляревський)
Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая, Сіда, ряба, беззуба, коса, Розхристана, простоволоса, І, як в намисті, вся в жовнах. (Сівілла, «Енеїда» І. Котляревський)
Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний. (Василь, «Маруся» Г. Квітка-Основ’яненко)
Була вона якось особливо гарна? Ні, зовсім ні. Просте кругле обличчя, білуватий колір… Хіба що очі, великі, чесні, ясні, блакитно-сірі? Очі дивилися прямо, в них світився розум, природжений гумор, якого побоювались. Уся вона – молода двадцятирічна письменниця – була без прикрас, без манірності, без умовностей етикету, не розв’язана і не замкнена. (О. Іваненко про Марка Вовчка.)
Робота в групах
До слів очі, погляд, брови, губи, ніс доберіть:
1-ша група: епітети і порівняння для характеристики зовнішності людини в художньому стилі;
2-га група: означення для опису зовнішності людини в науковому стилі.
– Укладіть словнички портретної лексик, записуючи дібрані прикметники й іменники за абеткою.
Творче завдання
За поданим планом складіть твір-опис зовнішності свого товариша. Скористайтеся укладеним у попередньому завданні словничком портретної лексики.
План:
1. Хто ця людина?
2. Що найперше впадає в очі в її зовнішності?
3. Зріст, постава, манери, хода.
4. Риси обличчя. Вираз обличчя. Погляд.
5. Волосся, зачіска
6. Одяг.
7. Що вам подобається в портретованому, а що, можливо, ні.
8. Заняття, захоплення
9. Особливості характеру.
10. Загальне враження, оцінка.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Запишіть складений на уроці опис зовнішності людини, передайте у творі власне ставлення до портретованого. Використовуйте відповідні художні засоби.
Додаток 5
Конспект уроку «Українська література», 5 клас
Тема: «Зимова казка. Зображення природи у вірші В. Сосюри «Зима»
Мета:
- ознайомити учнів з творчістю В. Сосюри на прикладі вірша «Зима»,
- поглибити знання школярів про пейзаж,
- розвивати навички виразного читання, уяву, логічне мислення, збагачувати словниковий запас,
- виховувати любов до природи, всього живого, що є на землі.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У ч и т е л ь. У природи немає поганої погоди. Велика майстриня Природа створила всі пори року прекрасними. Кожна має свою неповторність і чарівність, вносить у людське життя неповторні миттєвості спілкування з красою.
Сьогодні я запрошую вас повернутися у зимову казку.
Ми поринемо у світ зимової природи, відчуємо завивання хурделиці, холодне дихання Мороза-морозенка, побачимо срібні шати, в які одягла Зима-чарівниця усю землю.
А здійснити цю прогулянку нам допоможе література.
Адже ми знаємо, що є добрі чарівники-письменники й поети, які словом можуть відтворити красу будь-якої пори року.
На сьогоднішньому уроці з нами буде майстер чарівного поетичного слова Володимир Миколайович Сосюра.
ІІІ. СПРИЙМАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Асоціативний диктант
- Я називаю слово, а ви записуєте ті образи, які постають у вашій уяві, коли чуєте те чи інше чарівне слово: природа, зима, ялинка, сніг тощо. Наприклад, природа – мати, ліс, диво, тварини, небо.
2. Підготовчий етап
– Скажіть, діти, я помиляюсь чи ні, якщо скажу, що більшість людей милуються красою природи, вчаться сприймати і розуміти її? Чому ви так вважаєте?
Можна сприймати природу очима, а можна – душею, серцем. Я хочу, щоб ви вчилися сприймати її і очима, і душею, і серцем. І допоможе нам у цьому вірш В. Сосюри.
3. Робота над віршем
– А зараз звернімося до вірша, у якому найкраще розкривається бачення поетового світу. Проводжу словникову роботу.
Крук – ґава, хуга – завірюха, кучугури – снігові намети, мури – кам’яна горожа.
– Прослухайте фонозапис вірша й уважно стежте за правильною вимовою, особливо за наголосами у словах.
(Звучить фонозапис вірша.)
Аналіз тексту вірша.
Самостійно прочитати такі частини вірша: 1-й ряд – від 1 до строфи, 2-й ряд – від 5 до 6, 3-й ряд – від 7 до 8.
Завдання: уявити ті картини, про які читатимете протягом 2 хв.
IV. БЛІЦТУРНІР
• Як називаються картини з описом природи? (Пейзаж)
• Яка у вірша природа? (Зима)
• Який у вірші пейзаж? (Зимовий)
• Якими словами передається образ зими?
• Яким словами передається образ завірюхи?
• У якій строфі розкривається зимовий простір?
Зачитайте.
• У якій строфі виражена втома природи від зими?
Прочитайте.
• Прочитайте строфу, в якій описано рухливість пейзажу.
• Чи може щось спинити силу стихії?
• Про яку улюблену зимову дитячу забаву згадується у вірші?
Перемагає той учень, який отримає більше фішок.
Дітям дуже подобається цей вид навчальної діяльності.
V. РОБОТА НАД МАЛЮНКАМИ
– Розгляньте малюнки, які ви намалювали про зиму.
Підберіть до них назву.
Діти називають свої малюнки, обґрунтовуючи назву.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти невеличкий опис до тексту.
- Паспортні дані.
- Тема. Практичний порадник «Використання сучасних методів особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу у навчанні української мови й літератури як шлях підвищення пізнавальної діяльності учнів
- Адреса досвіду. Матеріали досвіду корисні для використання вчителями української мови та літератури.
- Короткий зміст. Сучасна концепція національної освіти ставить перед учителем української мови чітку вимогу: сприяти формуванню національно мовної особистості, яка характеризується свідомим ставленням до мови, розвиненим мовленням, мисленням, інтелектом. Вона як ніколи актуальна, бо спрямована на підготовку такої особистості, яка здатна брати участь у розв’язанні проблем, що постають перед нею. Під час навчання мають бути створені умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації.
У сучасних умовах домінуючим має стати особистісно орієнтовний підхід до навчання, який зумовлює надання належного місця методам і формам навчання, сфокусованим на учневі. Найефективнішим з погляду досягнення мети особистісно орієнтовного навчання є сучасні інтерактивні методи навчання.
Досвід роботи переконує, що треба впроваджувати інтерактивні методи колективної навчальної діяльності, які ведуть до колективного пошуку рішень, до співпраці педагога з учнями.
Я роблю акцент на важливості використання сучасних методів особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу у навчанні української мови й літератури як шлях підвищення пізнавальної діяльності учнів.
Використання сучасних методів у методиці викладання дає змогу реалізувати ціннісний, розвивальний і виховний аспект української мови та літератури як навчального предмета
Матеріали досвіду корисні для використання вчителями української мови та літератури.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку