Використання здоровязберігаючих технологій на уроках української мови

Використання здоровязберігаючих

технологій на уроках української мови

Час навчання у школі співпадає з найбільш інтенсивним ростом та розвитком людини, формуванням здоров’я на все життя. Але стан здоров’я сучасних українських школярів останнім часом швидко погіршується, що викликає серйозну тривогу спеціалістів усіх галузей, зокрема освіти. Постійні стресові перевантаження учнів ведуть до порушення механізмів саморегуляції фізіологічних функцій та сприяють розвитку хронічних хвороб, негативно впливають на якість навчання. Ці проблеми виникають часто через високу щільність уроку, перенасиченість різними видами діяльності або їхню одноманітність, емоційну напруженість, психологічну, м’язову втомлюваність учнів .

У повсякденній гонитві за показниками якості освіти, у намаганні досконало сформувати кожну з ключових компетентностей ми забуваємо про здоров’я тих, хто є основним учасником навчально-виховного процесу. Основним завданням учителя-словесника ( учителя української мови) на уроці є зняття емоційної напруги, попередження фізичної і психологічної втомлюваності учнів, створення комфортних умов для активізації мовленнєвої діяльності. З цією метою, для досягнення освітнього результату в навчанні, вихованні та розвитку особистості, використовую на своїх уроках здоров’язберігаючі технології. Здоров'язберігаючі технології не є чимось невідомим, таємним, чудодійним.

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають: зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної, емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.

З метою вирішення проблеми мотивації до вивчення теми уроку, формування комунікативних навичок учнів, активно впроваджую фронтальне взаємоопитування - методом «Мікрофон»: передаючи один одному уявний мікрофон, учні відповідають на питання за темою та формулюють наступне для свого однокласника. Проведення цього етапу уроку має свої варіанти: використання ігрових технологій (питання-відповідь з предметом), сигнальних карток, плескання в долоні, підняття рук та інших сигналів для оцінки відповідей однокласників. Ігрові технології використовую також для узагальнення знань. Для 5-6 класів – це уроки-свята, КВК, вікторини, для 7- 11 класів – це завдання детективного чи фантастичного змісту, створення реклами мовного поняття або необхідності знань правил. Лише увага до кожної індивідуальності, вдумливе ставлення до позитивних і негативних рис, недоліків кожної дитини можуть забезпечити успіх у навчанні й вихованні.

Саме тому під час проведення основної частини уроку комплексно використовую особистісно орієнтовані технології: технології проектної діяльності, диференційованого навчання, технологію співпраці. Враховую при цьому, що другий етап уроку характеризується максимальною працездатністю учнів, проте через 15 хвилин продуктивної, творчої роботи настає м’язова втомлюваність, тому обов’язковим є забезпечення рухової активності школярів. Так, під час словникової роботи або коментованого диктанту, виконання вправ на дошці, складання таблиці, плану твору для переказу використовую «ланцюжок», коли діти по черзі вибігають до дошки, записують слово або речення, пояснюють їх. Таким чином, учні здійснюють рухи під час напруженої роботи на уроці, попереджують м’язову втомлюваність.

Зниженню працездатності школярів протягом уроку сприяє і його одноманітність. Тому доцільно чергую різні види навчальної діяльності: опитування, письмо, читання, слухання, розповідь, робота з наочними, мультимедійними посібниками, розв’язання проблемних ситуацій, практична робота тощо. Разом з тим пам’ятаю, що дуже часта зміна однієї діяльності на іншу вимагає від учнів додаткових адаптаційних зусиль, що також сприяє втомлюваності. Нормою вважається 4-7 видів навчальної діяльності за урок, середній час окремого виду діяльності – 7-10 хвилин. Кожні 10-15 хвилин чергую види викладання навчального матеріалу: словесний, наочний, аудіовізуальний, самостійну роботу тощо.

З метою створення на уроці сприятливих умов для збереження духовної рівноваги дітей, активізації ініціативи та їхнього творчого самовираження використовуються методи, які дозволяють школярам бути суб’єктами діяльності: - методи вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, засобів, прийомів взаємодії, вільна творчість тощо); - активні методи (учні в ролі учителя, обговорення в групах, рольова гра, дискусія, семінар та інші); - методи, спрямовані на самопізнання та розвиток (інтелекту, емоцій, спілкування, уяви, самооцінки, взаємооцінки тощо).

Для розвитку пізнавальної активності, створення ситуації спілкування, організації дискусії або вирішення інших навчальних та виховних завдань застосовую відеоматеріали, наочність. Великий виховний та пізнавальний матеріали містять тексти вправ, переказів, диктантів. З метою формування здоров’язберігаючої компетентності варто використовувати тексти, що містять відомості про основні ознаки здоров’я і складові здорового способу життя, ознаки і способи профілактики інфекційних захворювань, нещасних випадків, отруєнь та СНІДу тощо.

Урок вважаю неповноцінним, якщо на ньому були відсутні емоційно-смислові розрядки (посмішки, доречні жарти, використання приказок, афоризмів з коментуванням, музики). Емоційна радість, спільне переживання краси, спільне прагнення зрозуміти і дають бажання пробудження думки. У середній та старшій школі такими уроками, покликаними збудити розумову активність, є уроки з використанням тренінгових технологій. Всі діти на таких уроках залучені до активної пошукової діяльності, не відчувають стомленості, виявляють мовленнєву активність, зберігають енергію для наступних етапів навчання.

Активне використання дидактичних ігор на уроках мови дає змогу формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до предмета вивчення, сприяє вияву їх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об’єктивної складової навчальної діяльності, спонукає до активного включення у навчальний процес. Залучають дітей до активного засвоєння української мови ігри: "Розгадай ребус", "Плутанина", "Закінчи речення"," Підкажи слівце", "Розсипані склади", "Загадкова торбинка".

Навчальні ігри досягають своєї мети непомітно для учня, тобто не потребують ніяких способів насильства над особистістю. Ми з вами живемо в епоху комп’ютерних технологій і просто повинні користатися цим. Все більше часу діти проводять за іграми, Інтернет контактами та пошуками цікавої інформації… А нам з вами все не як вдається викликати в них інтерес до навчання. Чому? Можливо тому, що сучасні діти звикли сприймати тільки те, що їм цікаво. І не забувайте, що краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Можливість надати інформацію в незвичайній формі надає використання засобів мультімедіа. Це може бути: Презентації PowerPoint відео ролики (до речі їх можна об’єднати, тобто відео матеріали вставити у презентацію) фотографії слайд-шоу, музичний супровід перетворить його на цікавий кліп. За допомогою цих засобів можна надати саму різну інформацію, текст, звук, нерухомі, або діючі зображення.

Таким чином, проведений урок зі здоров'язбегігаючими технологіями допомагає постійно підтримувати високий рівень працездатності, швидко відновлювати цей рівень за рахунок внутрішніх резервів організму, зберігати внутрішній спокій або емоційну стійкість, а також відновлювати душевну рівновагу після стресових ситуацій, показувати дітям, що життя – це чудово, викликати у них позитивну самооцінку.