Дo прoцeciв, якi aктивнo дiють у cучacнiй укрaїнcькiй мoвi, нaлeжить прoцec зaпoзичeння iншoмoвнoї лeкcики, cпeцифiкa якoгo, бeзумoвнo, нe вичeрпуєтьcя тiльки йoгo iнтeнcивнicтю. Aктивiзaцiя прoцecу зaпoзичeння вiдбувaєтьcя нa тлi iнших aктивних прoцeciв у цaринi лeкcики, якi знaхoдять cвoє втiлeння у публiциcтичнoму тa худoжньoму cтилях як нaйбiльш прoникних i вiдкритих для вciх нoвoутвoрeнь. Мeжi вживaння iншoмoвних cлiв є дужe вaжливим питaнням культури мoвлeння. Нeoднoрaзoвo прoблeмa зaпoзичeння cлiв cтaвaлa прeдмeтoм нaукoвих диcкуciй, нa яких oбгoвoрювaли питaння, чи зaгрoжують укрaїнcькiй мoвi iншoмoвнi cлoвa, чи нeoбхiднo oбмeжувaти пoтiк зaпoзичeнь
ВСТУПМета дослідження: проаналізувати іншомовний лексичний шар української мови, а також вживання іншомовних слів у такому виді тропів як метафора у поетичній творчості Івана Драча. Завдання дослідження: 1. Здійснити глибокий аналіз основних досліджень вчених з даної проблеми.2. Провести аналіз ряду поетичних творів велета сучасної української поезії, у яких зустрічаються іншомовні слова у складі метафор.3. Згрупувати метафори, у яких використовуються слова іншомовного походження за приналежністю до певних галузей діяльності. Предмет дослідження: іншомовні слова в українській мові, а також у складі метафор у поезії Івана Драча. Методи дослідження: пошуковий, дослідницький, аналіз літератури, теоретично-критичний, структурно-системний. Об’єкт дослідження: лексична сфера української мови; поезія Івана Драча.
ТЕОРІЯ ПИТАННЯЗа часом запозичення виокремлюють чотири шари слів іншомовного походження:– стародавні запозичення (до XIV ст.);– старі запозичення (XIV–XVІІ ст.);– нові запозичення (XVІІІ–XІХ ст.);– новітні запозичення (з ХХ ст.). Склад лексики іншомовного походження:1. Інтернаціоналізми.2. Запозичення.3. Власне іншомовні слова.4. Кальки
Причини засвоєння іншомовних слів1. Часто вони запозичуються разом із поняттям (бренд2. Прагнення деталізувати уявлення про предмет, назва якого вже існує в мові.3. Прагнення замінити описовий вислів, словосполучення одним словом (імідж – образ політика, актора)4. Потреба підкреслити часткову зміну ролі предмета у соціумі (офіс – контора, службове приміщення)5. Вплив іншої культури, мода на іншомовні слова (піар, бутік, ланч, шопінг)
Способи та типи запозиченьпрямі запозичення - слова, які перейшли безпосередньо з однієї мови до іншої.б) опосередковані запозичення - слова, які перейшли з однієї мови в іншу через посередництво іншої (інших) мов. За характером запозичених слів розрізняють такі їх типи:а) лексичні запозичення - засвоєння слів у єдності їх форми і змісту.б) кальки (франц. caique - копія) - запозичення слів або фраз шляхом буквального, поморфемного їх перекладу. в) семантичні запозичення - розвиток нового значення у корінному слові під впливом іноземного. г) словотвірні запозичення - передавання певного значення за допомогою іншомовних морфем. ґ) зворотні запозичення - виявляються в тому, що слово потрапляє в іншу мову, а потім повертається назад уже в новій формі і з новим значенням.
Пристосування запозичених слівнабуття іншомовним словом граматичних категорій, що відсутні в мові-джерелі, але наявні у засвоюючій мові. надання слову притаманної запозичуючій мові словозміни й пристосування до її системи валентностей. фонетичне оброблення слова для пристосування його до фонологічної системи запозичуючої мови. {B301 B821-A1 FF-4177-AEE7-76 D212191 A09}Чуже замість свого. Паралельне вживання. Вкладання – інвестиціїКерівник – менеджер. Журнал – часопис. Фонтан - водограй. Збут – маркетинг. Паралельний – рівнобіжний. Горизонтальний - поземний. Управління - менеджмент. Фотокартка – світлина. Процент- відсоток
Рекомендації щодо вживання мовних іммігрантів у діловому тексті:Іншомовне слово має бути потрібним, тобто у нього в українській мові не має бути відповідників з таким самим обсягом значення. Так, не слід уживати (не як терміни, а як загальновживані слова) запозичення типу апелювати (звертатися), домінувати (панувати, переважати),Іншомовне слово слід вживати правильно й точно – саме в тому значенні, з яким воно запозичене. Запозичене слово в тексті документа має бути зрозумілим для тих, хто знайомитиметься з цим документом, опрацьовуватиме його. Якщо в інструкції сказано: «Відходи транспортуються спеціальними агрегатами до місця ліквідації їх», то до тексту такої інструкції потрібен ще переклад: «Сміття відвозиться самоскидами до місця звалищ». Виникає цілком слушне запитання: навіщо вживати стільки малозрозумілих запозичених слів, коли те саме можна сказати простіше, зрозуміліше, а головне – точніше? Очевидно, на мову ділових документів впливає мова науки, та, як бачимо, не завжди цей вплив можна схвалити.4. Не рекомендується в тексті одного документа вживати на позначення того самого поняття і запозичене, і власномовне слово (конвенція – умова, екстраординарний – особливий, патент – авторське свідоцтво). Автор документа мусить зупинити свій вибір на одному із двох слів і користуватися лише обраним.
Запозичення - у метафорах. У поезії «Етюд поколінь» є вислів «Ошпарює реквієм мою душу окропом». У творі «Архітектурний диптих» -«мажорні тішаться акорди» Поезія «Етюд поколінь» - «Амплітуда людська – від колиски до гроба». У «Баладі про чорну пам’ять» – «То ж сльозою іржавою в оці Сяє хижий твій сентимент».