Вікторина "Події Першої світової війни"

Мета:

• розвивати логічне та асоціативне мислення;

• активізувати пам'ять;

• розширювати кругозір та пізнавальний інтерес.

Вікова категорія: 10-11 кл.

Обладнання: фішки для поділу учнів по командам, бланки для відповідей, крейда, нагороди для переможців.

Правила проведення:

1. Клас ділиться на 3 команди (у розрахунку на 21 особу, плюс 2 помічники вчителя) за допомогою фішок у торбинці (є 3 кольори фішок, які знаходяться у торбинці; учні вибирають собі одну; потім усі групуються по командам за принципом кольору фішки: 1-ша команда – сині фішки, друга команда – жовті, третя команда – оранжеві).
2. Вікторину проводить учитель та 2 його помічники (учні). Перший слідкує за тим, представник якої команди (за узгодженням із іншими гравцями) підняв руку (прапорець) на відповідь першим, а другий – фіксує перебіг гри на дошці.
3. Вікторина проходить у 3 тури: письмовий, усний та кросворду.     

      На початку першого туру команди сідають колом і дають письмову відповідь на 5 запитань:

1. Перерахуйте причини Першої світової війни.
   • Поява нової сильної держави на міжнародній арені – Німеччини;
   • Поділ Європи на два ворогуючих блоки;
   • Колоніальні суперечності;
   • Міжнародні кризи (н-д., Балканські);
   • Гонка озброєнь.
2. Досягнути яку мету прагнула Франція вступаючи у війну? (визначіть кілька тезисно)
   • Прагнула реваншу за поразку від Німеччини у 1870р.;
   • Мала намір повернути Ельзас і Лотарингію, відокремлені від неї Німеччиною після франко-прусської війни 1870р.;
   • Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами;
   • Остерігалася нової німецької агресії;
   • За будь-яку ціну прагла зберегти свої колонії, особливо Північну Африку.
3. Досягнути яку мету прагнула Сербія вступаючи у війну?
   • Новоутворена (1878) держава прагла утвердитися на Балканах як лідер слов’янських народів півострова;
   • Планувала утворити Югославію, включивши до неї усіх слов’ян, які жили на півдні Австро-Угорської імперії.
4. Досягнути яку мету прагнула Німеччина вступаючи у війну?
   • Як нова динамічна імперія в Європі прагла стати військовим, економічним і політичним лідером на континенті;
   • Включившись у боротьбу за колонії лише після 1817р., претендувала на рівні права у колоніальних володіннях Англії, Франції, Бельгії, Голландії та виявляла особливу активність у здобутті ринків;
   • Розцінювала російсько-французький союз як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німеччини.
5. Досягнути яку мету прагнула Великобританія вступаючи у війну?
   • Не могла вибачити Німеччині підтримку бурів у англо-бурській війні 1899-1902рр.;
   • Не мала наміру відсторонено споглядати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну та Південно-Західну Африку;
   • Вела проти Німеччини неоголошену економічну та торговельну війну.
6. Перед початком війни Антанта домінувала над Німецьким блоком у співвідношенні військово-економічного потенціалу, але Німеччина мала кілька переваг над суперниками. Визначіть, яких саме?
   • Німеччина довго і наполегливо готувалася до війни;
   • Солдати були добре навченими, озброєння перебувало на високому рівні, високими були темпи мобілізації.
7. перерахуйте країни, які виступили на боці Антанти у 1914-1916рр.
   • Сербія, Росія, Франція, Англія, Чорногорія, Бельгія, Японія, Єгипет, Італія, Португалія, Румунія.

      По закінченню туру вчитель одразу ж перевіряє роботи. Враховуються швидкість, повнота, правильність відповідей. Помічники оголошують перші результати і вказують на допущені помилки.

      Другий тур має назву «6 на 5», оскільки має 5 раундів по 5 запитань у кожному.  За кожну правильну відповідь у другому турі команда отримує 1 бал.

      Перший раунд – «5 визначень».  Учні мають закінчити речення і назвати необхідне визначення. Кожна команда пише свій варіант, один помічник засвідчує його свої підписом, далі представники команд озвучують свій варіант відповіді.

1. що означає у перекладі із французької Антанта? («сердечна угода»)
2. насильницьке приєднання (захоплення) частини, або усієї території іншої держави чи народу (анексія)
3. що означає «білц-криг»? (швидка війна)
4. Бурний патріотичний настрій войовничого характеру, яке підтримується палкою фантазією й засноване на сліпому почутті, яке виключає перевірку дій доведеннями розуму. (шовінізм)
5. зосередження кораблів у групу у супроводі потужних військових крейсерів і підводних човнів. (конвой)

      Другий раунд – «5 подій». Учні мають відповісти на запитання: «Яка це подія і де вона відбулася?»

1. 22 квітня 1914р. (перше застосування хімічної зброї – хлору на р. Іпр)
2. 1 серпня 1914р. (початок Першої світової війни)
3. 28 червня 1914р. (Сараєвське вбивство)
4. лютий 1917р. (Лютнева революція в Росії)
5. 11 листопада 1918р. (Комп’єнстське перемир’я)

      Третій раунд – «5 історичних осіб». Учні мають відповісти на запитання: «Хто це був?»  

1. Народився у 1881р. у Симбірську. Депутат ІV Думи  (обраний у 1912р.), де очолив фракцію соціалістів. У 1917р. – прем’єр-міністр Російської республіки. (Керенський Олександр)
2. Державний діяч США. У 1879р. закінчив Прінстонський університет. Захистив докторську дисертацію з історії. Член Демократичної партії США. У 1913-1921рр. – президент США. (Вілсон Вудро Томас)
3. Державний діяч Великої Британії, лорд. Член Ліберальної партії. У 1916-1922рр – прем’єр-міністр. (Ллойд Джордж Девід)
4. Засновник більшовицької партії, теоретик марксизму, ідеолог більшовизму. 25.10.1917р. очолив збройне повстання в Петрограді. (Ленін Володимир Ілліч)
5. Французький політик, публіцист. Під час першої світової війни виявив себе як рішучий і діяльний політик. У 1906-1909 і 1917-1920рр. – прем’єр-міністр. (Клемансо Жорж Бенжамен)

      Четвертий раунд – «Що це означає?» Командам показують певні зображення. Мета команд: визначити, що означають чи зображається на картинці (н-д., подія). Той, хто був найближчим до правильної відповіді отримує 3 бали, решта команд – по 1 балу.

1. карикатура на англо-російську дружбу.
2. вбивство ерцгерцога Франца-Фердинанда.
3.  «Плоди війни». (карикатура з італійської газети «Аванті!»)
4. вояки армій країн – учасниць війни. (Малюнок французького хлопчика з м. Седан)
5. наслідки газової атаки німців. Осліплі солдати ідуть до шпиталю.

      П’ятий раунд – «5 історичних осіб-2». Учні мають відповісти на запитання: «Хто це був?»  

1. фото англійського короля Георга V.
2. фото президента Франції Пуанкаре.
3. фото російського імператора Миколи ІІ.
4. фото короля Сербії Петра І.
5. фото німецького імператора Вільгельма ІІ.

      П’ятий раунд – «правда чи брехня». Учні повинні визначити чи правильне запропоноване учителем твердження чи ні. Якщо відповідь вгадана, то команда отримує 1 бал, якщо твердження неправильне, але учні сказали, що вона неправильна, вони мають право назвати вірну відповідь і отримати бонус – 1 бал (у сумі – 2 бали)

1. Куба воювала на боці Німецького блоку. (ні – на боці Антанти) - максимально за відповідь 2 бали
2. Росія хотіла захопити Константинополь. (так) – за відповідь 1 бал
3. Норвегія не брала участі у війні. (так) – за відповідь 1 бал
4. До Четвертного союзу, який утворився у 1914р. після початку війни, входили Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Румунія. (ні, не Румунія, а Болгарія) - максимально за відповідь 2 бали
5. у ході війни було вперше використано танки. (так) – за відповідь 1 бал

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ДВОХ ТУРІВ. КОМАНДА, ЯКА НАБРАЛА НАЙМЕНШЕ БАЛІВ НЕ БЕРЕ МУЧАСТІ У ФІНАЛІ. ДВІ КОМАНДИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ТРЕТЬОМУ ТУРІ, ЯКИЙ ПОВИНЕН ВИЗНАЧИТИ ПЕРЕМОЖЦЯ ВІКТОРИНИ.

      П’ятий раунд – «Розгадай кросворд». Учні мають розгадати ключове слово кросворду та пояснити його. За кожне розгадане слово команда отримує 1 бал, якщо розгадано всі слова команда отримує бонус – 3 бали, якщо ключове слово пояснене, то команда отримує ще 5 балів.