Виникнення Запорізької Січі. Військово-політична організація українс-кого козацтва.

Тема уроку: Виникнення Запорізької Січі. Військово-політична організація  українського козацтва.

Мета:

Освітня: охарактеризувати процес утворення перших січей і діяльність Дмитра Вишневецького, устрій Запорозької Січі; умови життя козаків, їх побут, звичаї, традиції;

Розвивальна: розвивати вміння використовувати  та аналізувати альтернативні джерела отримання нових знань, як от: малюнки, історичні пісні, розвивати вміння робити висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій;

Виховна: на прикладах козацьких звичаїв виховувати в учнів любов до землі, народу, його звичаїв та традицій, сторінок героїчної історії, виховувати почуття гордості за український народ та почуття патріотизму.

Цільові завдання:

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни: «козацтво», «Січ», «Запорозька Січ», «козацькі клейноди»;

• характеризувати господарську діяльність та звичаї козаків;

• визначати особливості військово-політичної організації козацтва;

• показувати на карті території проживання козацтва та місця січей-фортець;

• удосконалити навички роботи з джерелами інформації, робити висновки, узагальнення, вміння будувати розповідь, давати характеристику історичним діячам

Тип уроку: комбінований

Основні поняття: «козак», «Запорозька Січ», «козацька рада», «кіш», «курінь», «козацькі клейноди».

Основні дати:

1492 р. – перша  писемна згадка в історичних джерелах про українських козаків;

1556 р. – заснування українським православним князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Запорізької Січі.

Хід уроку

I.Перевірка домашнього завдання по темі «ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ. ОБ’ЄДНАННЯ

БІЛЬШОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ПОЛЬЩІ»

Фронтальне опитування вчитель, організовує, використовуючи репродуктивну бесіду за-запитаннями:

1.Коли відбувся Люблінський сейм?

2. Хто виступав проти унії?

3.  Коли була укладена перша унія між Литвою і Польщею?

4.  За якого польського короля було підписано Люблінську унію?

5.  Якою  була  позиція  українських  князів  щодо  можливого об’єднання Польщі й Литви?

6. Що окреме мали Литва і Польща згідно з унією?

7. Які позитивні наслідки унії для українських земель?

8. Які  українські  землі,  за  Люблінською  унією,  перейшли  під

польську владу?

II.Актуалізація опорних знань та мотивація діяльності

Актуалізація опорних знань  у здобувачів освіти відбувається за допомогою  гри «Хто більше». Учням пропонується самостійно по черзі швидко проговорювати всі найважливіші поняття та означення даної теми, доповнюючи один одного. При цьому вчитель питання не задає.

III. Вивчення нового матеріалу

План теми уроку:

1. Причини виникнення козацтва.

2. Що являли собою перші Січі.

А)Опис козацької Січі.

Б)Вимоги та прийняття до Запорізької Січі.

В) Заняття  козаків на Січі.

3. Дмитро Вишневецький - засновник першої Запорізької Січі?

4.Особливості військово-політичної організації українського козацтва.

5. Управління Запорозькою Січчю.

А)Військова рада.

Б)Козацька старшина.

В)Козацькі клейноди

 

 

1. Причини виникнення козацтва

Вчитель, використовуючи метод доведення  структурно-логічну схему і карту ,формує в здобувачів освіти уявлення про причини виникнення козацтва.

Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на українських землях у XV — на початку ХVІ ст. Так згідно з козацькими літописами, у степах між Доном, Дніпром і Дністром розкинулися пусті але родючі й багаті на дичину землі. Улітку з півночі сюди приходили піддані литовського князя. Це були бояри, дрібна шляхта, селяни. Вони полювали на тварин заради їхнього хутра і ловили рибу. Ці товари йшли на продаж, а людей, яких цим займалися, називали уходниками. Такі заняття були небезпечними через сутички з татарами, які приходили в   з півдня і теж займалися полюванням, випасом худоби та промислами. Тому для того щоб займатися уходництвом, потрібно було оволодіти військовими навичками. Також уходники для безпеки збиралися в загони, у яких обирали собі ватажків. Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. Нечисленні гарнізони які були місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об’єднуватися перед татарською небезпекою. Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого Поля, здійснював походи у степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками.

Отже, основними причинами виникнення українського козацтва стали процеси, пов’язані з освоєнням українцями степів Дикого Поля й необхідність організації захисту населення південної Київщини і Східного Поділля від набігів татар .

 

Дике Поле — традиційна назва чорноморських степів у XVI—XVII вв. У вузькому розумінні — історична назва нерозмежованих і слабо заселених причорноморських степів між середньою і нижньою течією Дністра на заході, нижньою течією Дону і Сіверським Дінцем на сході, від лівої притоки Дніпра — Самари і верхів'їв приток Південного Бугу — Синюхи та Інгулу на півночі, до Чорного і Азовського морів та Криму на півдні.

Завдання учням:

• Занотувати схему
• Показати на контурній карта межі  Дикого Поля
• Вкажіть передумови виникнення козацтва

 

2. Що являли собою перші Січі.

А)Опис Запорозької Січі.

Використовуючи аналітичний опис, логічну схему  та малюнок реконструкцію , вчитель формує уявлення про Запорозьку Січ.

 Про вигляд найдавніших січей відомо небагато, проте й цих свідчень достатньо , аби переконатися в інженерній майстерності запорожців. Всього за історію запорізького козацтва відомо про 8 січей. Великого значення надавали козаки місцю розташуванню Січі. Вона була розташована на ідеально захищених самою природою місцях —на річкових островах, які навіть важко було знайти через безліч їм подібних (усього по Дніпру в межах земель запорозьких козаків було 265 островів), у прибережній лісовій гущавині, у плавнях Січ являла собою фортецю. Природні укріплення підсилювалися 10-13-метровим валом і ровом. Вал зміцнювався частоколом з баштами, де містилися бійниці. Усередині фортеці був майдан із православною церквою .Навколо церкви стояли великі довгі  будинки – курені ,де жили січовики , а також оселі старшини ,канцелярія .Трохи далі – склади , арсенали ,ремісничі майстерні ,торгові лавки. На Січі постійно стояла військова залога (2-3 тис.) ,а кількість козаків на Січі коливалася залежно від пори року, ходу воєнних дій та інших чинників, але рідко перевищувала 15–20 тис. осіб. Основна частина козаків-запорожців проживала за межами Січі на зимівниках і з’являлася там зрідка для виконання певних справ.

 

 

Січ — адміністративний та військовий центр запорозького козацтва.

Завдання учням :

Занотуйте схему

Розгляньте малюнок-реконструкцію та занотуйте основні елементи Запорозької Січі

 

Б)Вимоги та прийняття до Запорізької Січі.

У ході міркування вчитель формує уявлення про вимоги до членів січової громади.

У XVI ст. відбувається досить стрімке зростання козацтва. Розгорталося покозачення. Із південноукраїнських замків і сіл до Січі рушали ватаги людей. За виконання та дотримання яких умов людина могла стати січовим товаришем ? Козаком міг стати будь-хто, але за неодмінної умови – визнання православ’я чи добровільного навернення до нього .Коли прибулий на Січ правильно хрестився на доказ того, шлях до козацької громади був відкритий. Разом з тим необхідною умовою вступу до січового товариства представників інших народів було вивчення ними української «природної» мови та звичаїв. Також обов’язковою умовою перебування на Січі був високоморальний аскетичний спосіб життя. Ця вимога стосувалася й ставлення січовиків  до жінок.

Отже, щоб попасти на Січ треба було виконувати і дотримуватися певних вимог щоб для запорізьких товаришів були дуже важливими.

Завданням учням :

За допомогою додаткових джерел, вкажіть інші вимоги, що панували  на Запорозькій Січі.

 

В) Заняття  козаків на Січі

Вчитель ,використовуючи прийом розповідь ,формує уявлення про заняття  козаків на Січі .

Козаки жили на багатих землях: глибокі чорноземи, просторі пасовища, луки, численні заводнені балки, дрібнолісся. Ці землі приваблювали до себе українців-землеробів. І хоч переважна більшість козаків займалася військовою справою, брала участь у сухопутних і морських походах, на Запорожжі була ціла група козаків, які звалися "гіздюками","сиднями", або гречкосіями. Вони жили по зимівниках, селах і бурдюгах, займалися хліборобством. Землю вибирали біля річки, по схилах балок і в долинах. Запорожці сіяли гречку, ячмінь, овес і горох, рідше — жито й пшеницю. Зерно зберігали у спеціально викопаних ямах-погребах. Стінки і дно погребів обмазували рідкою глиною, просушували і добре випалювали. З городини запорожці вирощували капусту, огірки, кавуни, дині, редьку, буряки, кукурудзу, цибулю, часник, гарбузи, тютюн і т. ін. Найважливішою галуззю запорізького господарства було скотарство. Запорожці розводили коней, велику рогату худобу, свиней, знали й вівчарство. Для рибного промислу на Дніпрі, Південному Бузі з їхніми лиманами, косами, озерами та на Азовському морі були влаштовані спеціальні заводи з куренями для проживання взимку. Найвідомішим з них був Гард на Південному Бузі. Просолену і в’ялену рибу запорозькі промисловці продавали приїжджим українським, польським чумакам, грецьким, вірменським і турецьким купцям .Значною промисловою галуззю було мисливство. Полювали переважно на лисицю, хутро якої цінувалося надзвичайно високо. Займалися також птахоловством і бджолярством. З меду запорожці готували напої, а з воску робили свічки для січової церкви, а також для монастирських і парафіяльних Церков.

Завдання учням:

Якими промислами займалися козаки ?

Формуючи уявлення про віру , спосіб життя та характер , вчитель організовує самостійну роботу із джерелом .

«Вони сповідують грецьку віру, яку по-своєму називають руською, дуже шанують святкові дні і дотримуються постів, які у них тривають 8 або 9 місяців, на рік 5 і полягають в утриманні від м'яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок [їхньої душі] залежить від зміни їжі. Зате, я гадаю, навряд чи жоден інший народ у світі давав би собі стільки волі у питті, як вони, бо не встигають протверезіти, як одразу (як-то кажуть) починають лікуватися тим, від чого постраждали. Однак усе це тільки під час дозвілля, бо коли вони воюють або коли задумують якусь справу, то вкрай тверезі. Окрім одягу, в них немає нічого простацького. Вони дотепні, кмітливі, винахідливі і щедрі, не прагнуть до великого багатства, але надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя: саме через це вони такі схильні до бунтів та повстань проти місцевих вельмож, як тільки відчують утиски. Тому рідко минає 7-8 років без того, щоб вони не бунтувалися і не піднімалися проти них. Поза тим усім це люди віроломні, зрадливі, підступні, яким довірятись можна, лише добре розваживши.»

Завдання учням

Проаналізуйте фрагмент  джерела і підготуйте відповіді на запитання

1. Яку віру сповідували козаки?

2.Яких постів дотримувалися протягом року?

3. За допомогою яких слів автор характеризує козаків ?

4. Що найбільше цінують у своєму житті козаки ?

 

3. Дмитро Вишневецький – засновник першої Запорізької Січі?

Уявлення про  Дмитра Вишневецького вчитель формує використовуючи історико-біографічний портрет.

Дмитро Вишневецький (1516–1563) — нащадок великого литовського князя Ольгерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у місті Вишнівець на Тернопільщині. На початку 50-х рр. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається прообразом Запорозької Січі. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р.

Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермен. На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили змусили князя залишити острів Мала Хортиця. У 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. 1654 рроку За наказом султана Селіма II — сина Сулеймана I Пишного та Роксолани — Д. Вишневецького  було скинуто на гак .Смерть Вишневецького трагічно  зображується у народній творчості , а саме в пісні про Байду:

В Цариграді на риночку

Та п'є Байда мед-горілочку;

Ой п'є Байда та не день, не два,

Не одну нічку та й не годиночку;

Ой п'є Байда та й кивається,

Та на свого цюру поглядається:

"Ой, цюро ж мій молодесенький,

Та чи будеш мені вірнесенький?"

Цар турецький к ньому присилає,

Байду к собі підмовляє:

"Ой ти, Байдо та славнесенький,

Будь мені лицар та вірнесенький,

Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Вкраїночку!"

"Твоя, царю, віра проклятая,

Твоя царівночка поганая!"

Ой крикнув цар на свої гайдуки:

"Візьміть Байду добре в руки,

Візьміть Байду, ізв'яжіте,

На гак ребром зачепіте!"

Ой висить Байда та й не день, не два,

Не одну нічку та й не годиночку;

Ой висить Байда та й гадає

Завдання учням:

Складіть історичний портрет Дмитра Вишневецького.

 

Вчитель, використовуючи прийом доведення з ілюстрацією, формує уявлення про Хортицький замок.

На початку 1553 р. Дмитро Вишневецький на власні кошти розпочав будівництво фортеці та верфі на острові Мала Хортиця, мобілізувавши канівських і черкаських міщан і козаків. Можемо зазначити, що більш — менш аргументовані джерела називають першим козацьким укріпленням на Хортиці саме побудовану Вишневецьким фортецю. Так, згідно джерел, відомо, що цитадель мала потужні стіни з декількома захисними вежами, була обкопана глибоким ровом. Гарнізон її складали 300 «козаків, бояр і служебників». І хоч це була ще не у повному розумінні козацька січ з власним самоврядуванням, старшиною і військовою організацією, потрібно відзначити, що саме Дмитрові Вишневецькому Запорозьке військо завдячує своїм пізнішим розвитком. Саме з Вишневецьким козаки прийшли на Хортицю, щоб започаткувати свою власну республіку, котрій судилося проіснувати на Запорожжі до кінця XVIII століття. Проіснувала побудована Вишневецьким фортеця недовго. Відбивши в 1556 році два турецькі напади, у жовтні наступного року Дмитро Вишневецький не зміг утримати свій замок і він був зруйнований військами кримського хана Девлет-Гірея I.

Отже, Хортицький замок, побудований князем Вишневецьким, був не просто першим з відомих укріплених міст в Запорожжі, він став своєрідним прототипом козацької фортеці, яка, утвердившись на острові Томаківка в 60–70–х роках XVI століття, дістала назву Запорозької Січі.

 

Завдання учням :

Покажіть на карті де розташовувався Хортицький замок.

 

4.Особливості військово-політичної організації українського козацтва.

Уявлення про  формуванню адміністративно-політичного  устрою на  Січі, вчитель розкриває у ході розгорнутої характеристики.

Протягом 16 ст. Січ  із підвладними запорізькими землями ,заселеними козаками  набувають ознак адміністративно-політичного устрою із всіма повноцінними елементами .

По-перше, межі Запорозької Січі, відомі під назвою "Вольності Війська Запорозького", які в адміністративно-територіальному аспекті поділялися на окремі округи. На початку XVIII ст. було п'ять паланок, а згодом - вісім (Бугогардівська, Кодацька, Самарська, Орільська, Протовчанська, Кальміуська, Інгульська, Прогноївська). Адміністративно-територіальними центрами паланок були слободи або містечка, які водночас служили оборонними форпостами.

По-друге, сама Січ та її військо поділялися на курені, які були базовою структурною одиницею адміністративно-політичного устрою . Курінь гуртував запорожців, які мешкали на Січі, й тих, що були до нього приписані, але в мирний час вели своє господарство на зимівниках чи в городовій Україні. Традиційно на Запорожжі налічувалося 38 куренів.

По-третя, був наявний найвищий орган влади - січова (військова) рада ,головна функція ради полягала у реалізації колективної волі товариства.

Отже, протягом 16 ст. на Запорозькій Січі сформувався своєрідний суспільно-політичний устрій.

Паланки -невелика фортеця, укріплення, де містилось управління певної частини території, тобто територіальна адміністрація

Завдання учням:

Зобразіть на контурній карті межі козацьких паланок

 

5. Управління Запорозькою Січчю.

А)Військова рада.

Вчитель , використовуючи прийом міркування, схеми, що відбиває структуру поняття за його ознаками або явища ,формує уявлення про діяльність Військової Ради

Уся повнота влади в Запорозькій Січі належала Січовій (Військовій ) раді . Які питання вирішувалися під час Військової Ради? Найвищий орган козацького управління керував всіма важливими справами Січі. Вона скликалися обов'язково тричі на рік - на Новий рік, Великдень і Покрову, а також мірою необхідності .Рада впровадила внутрішню та зовнішню політику ,укладала мир чи оголошувала війну ,приймала й надсилала посольство. Нерідко січова рада виступала і як вища судова інстанція у найбільш складних справах. На неї покладалося завдання переобрання виконавчої структури Січі - коша (кошового уряду) та перерозподілу між членами січового товариства угідь, що перебували в підпорядкуванні коша.

Отже , Рада на Запорожжі вирішувала  питання , як внутрішньої так і зовнішньої політики .

Завдання учням:

Занотувати схему

 

Б)Козацька старшина.

Вчитель ,використовуючи образну розповідь, структурно-логічну схему та ілюстрацію  ,формує уявлення про кошового отамана та інших представників козацької старшини

Кошових отаманів до середини XVII століття часто називали гетьманами. Під час воєнних походів влада отамана була фактично необмеженою, але в мирний час найважливіші питання військового і політичного характеру виносив на розгляд ради старшин і військової ради. Кошовий отаман мав чітко визначені  обов'язки: відкривати військові ради (коло), головувати на старшинських радах, вступати в дипломатичні стосунки з іноземними державами, розподіляти військову здобич, прибутки від мит, узаконювати поділ пасовищ, земель і угідь для полювання і рибальства. Кошовий отаман затверджував обрану січовою радою кошову старшину — військового писаря, військового суддю, військового осавула, які були його найближчими радниками і помічниками. Призначав паланкову і наказну старшину, інколи й військових службовців — військового довбиша, військового товмача, військового кантаржія, військового гармаша (пушкаря) та інших. Кошовий отаман, виконуючи функції верховного судді, затверджував вироки, винесені кошовим суддею, в тому числі і смертні, приймав духовних осіб з Києва і призначав священиків у січову і паланкові церкви. На час своєї відсутності призначав свого заступника — наказного отамана. Зовнішньою ознакою влади кошового отамана була залізна булава (іноді тростяна).  Безпосередніми помічниками гетьмана були  військовий писар, військовий суддя, військовий осавул, та інші старшини. Військовий суддя чинив суд, був охоронцем норм закону і права. Військовий писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування. Помічником гетьмана у військових та адміністративних справах був осавул.

 

Завдання учням :

Скориставшись схемою, поясніть, як відбувалося управління Запорозькою Січчю.

Самостійна робота із джерелом

Прочитайте уривок  праці Гійом Левассер де Боплан «Опис України» Який порядок, відомий ще з античних часів ,узятий за основу процедури обрання кошового отамана в Запорозькій Січі ? Хто мав право обирати кошового отамана? Де зазвичай відбуваються вибори отамана?

 «Ось як вони вибирають свого старшого: коли зберуться усі старі полковники і старі козаки, що користуються серед них пошаною, кожен з них віддає свій голос за того, кого вважає за найздібнішого, і той визначається більшістю голосів. Якщо обраний не хоче приймати посади, відмовляючись невмінням, малими заслугами, браком досвіду чи похилим віком, це йому не допомагає…. якщо обраний козак приймає на себе обов'язки старшого, то дякує зібранню за виявлену честь, хоча [додає, що] недостойний і для такої посади нездатний, далі ж, однак, урочисто запевняє, що докладе зусиль і старання, аби гідно послужити як всім взагалі, так і кожному зокрема, і що завжди готовий покласти своє життя за своїх братів (так вони називають між собою один одного). На ці його слова кожен плеще в долоні, вигукуючи: «Слава! Слава!» *В оригіналі: Vivat! Vivat! і т. д. Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому, а старший подає їм руку, що у них служить за форму вітання. Ось так вони вибирають свого старшого, що часто відбувається серед Дикого Поля. Вони йому дуже підкоряються.

 

В)Козацькі клейноди

У ході пояснення з таблицею та ілюстрацією, вчитель формує уявлення про козацькі клейноди

Козацькі клейноди – це символи козацької влади. Кожен козак, що займав певну посаду на Січі отримував своєрідну відзнаку, – річ, предмет, по якому всі могли зрозуміти ким він є і за що відповідає. Козацькі клейноди можна порівняти з державними символами України – гербом, прапором і гімном. Січ являла собою теж державне утворення, тому теж мала символи. Клейноди були військові (державні), січові, полкові, паланкові, сотенні, курінні тощо. Військові (державні) клейноди належали усьому війську (державі) і вручалися обраній на відповідну військову (державну) посаду старшині. Так само січові, полкові та інші клейноди належали тому чи іншому утворенню і вручалися обраній військовій і цивільній старшині .По закінченні терміну клейноди передавалися новообраній старшині або зберігалися до обрання у Генеральній канцелярії, січовій церкві, скарбниці тощо.

 

булава	відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі
бунчук	відзнака гетьмана і кошового, зберігалася у бунчужного
корогва	військова відзнака, зберігалася у хорунжого
каламар	символ влади писаря
печатка	військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася у генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника
литаври	військові клейноди, що знаходилися у довбиша
гармати	загальновійськові клейноди, що були у віданні генерального чи полкового обозного, а на Січі — у пушкаря;
сурми	військовий, полковий та січовий клейнод під віданням сурмача
пернач або шестопер	відзнака полковника полку і паланки
значок	заступав у будні корогву військову та полкову, відзнака сотні куреня
тростина, або комишина, іноді ліска	первісна відзнака козацьких гетьманів, січових отаманів, а пізніше — відзнака генерального чи полкового судді.

 

Завдання учням:

Занотувати таблицю

Який саме козацький клейнод використовують при інавгурації президента України ?

IV.Закріплення та повторення вивченого на уроці.

 

Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Запитанная — відповідь». Правила гри. Учні та учениці підписують на аркушах своє прізвище та нижче складають три запитання за розглянутою темою. Учитель(-ка) збирає аркуші, перемішує їх і роздає в довільному по-рядку. На зворотному боці аркуша учні та учениці мають дати відповідь на зазначені запитання та підписати своє прізвище. Учитель(-ка) оцінює роботи.

 

V.Підведення підсумків уроку

 

VI.Домашнє завдання

 

1.Опрацюйте матеріал  §4 підручника

2. Користуючись додатковою літературою ,вкажіть яку роль відіграли географічний та природний чинники в утворенні козацтва.

3.На контурній карті покажіть всі козацькі Січі які існували на території України.

4. Письмово висловіть свою думку чому Запорозьку Січ називають «козацькою республікою».